Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іполіт Боннарде, повне ім'я П'єр-Антуан-Іполіт Боннарде (фр. Hippolyte Bonnardel; 14 січня 1824, Бонне — 2 липня 1856, Рим ) — французький скульптор, представник академізму.
| Іполіт Боннарде | |
| Hippolyte Bonnardel | |
| Народився | 14 січня 1824 Бонне (Сона і Луара), Франція |
|---|---|
| Помер | 2 липня 1856 (32 роки) Рим |
| Національність | француз |
| Громадянство |  Франція |
| Жанр | медальєрне мистецтво, релігійний твір |
| Навчання | Школа красних мистецтв в Парижі |
| Напрямок | академізм, реалізм, салонне мистецтво |
| Роки творчості | 1844-1855 |
| Вплив | римської скульптури доби пізнього відродження |
| Працював у містах | Париж, Рим |
| Основні роботи | «Греки і троянці б'ються над трупом Патрокла», рельєф, «Оплакування Христа », доопрацьована іншими у 1856-1859 рр., церква Сен-Жермен-л'Осерруа, Париж |
Життєпис
Народився в провінційному Бонне. За прикладом інших влаштувався на навчання в Школу красних мистецтв в Парижі. Скульптурну майстерність опановував в майстернях скульпторів академічного напрямку — у Огюста Дюмона (1801-1884), а потім у Жуля Ремі (1796-1852).
Почалася боротьба за римську премію, що надавала право за кошти держави удосконалювати власну майстерність в Італії. 1847 року він виборов другу премію, а 1851 року нарешті першу. Конкурсним твором, що приніс молодому скульпторові жадану премію, був рельєф «Греки і троянці б'ються над трупом Патрокла».
Перебрався в Рим, де мешкав в гуртожитку вілли Медічі, де була розташована так звана римська Французька академія. Почав працювати над великою скульптурою «Оплакування Христа», що була варіантом подібної же скульптури Мікеланджело Буонарроті, тільки з Богородицею, що не сиділа, як у Мікеланджело, а стояла. Скульптури «Меркурій» та «Оплакування Христа», створені молодим митцем в Римі, були вивезені в Париж.
Помер в Римі несподівано в спекотному липні, відомому високою захворюваністю в липні - серпні. Молодого митця не стало у віці 32 роки від черевного тифу. Поховання відбулося в Римі в церкві Сан Луїджі деї Франчезі.
Мимоволі Іполіт Боннарде став винятком серед більшості французьких скульпторів, котрим доля відпустила довгі роки. (Анрі Шапу помер у 57, Еме-Жюль Далу — у 63, Давид д'Анже — у 67, Фредерік Бартольді— у 70, Франсуа Рюд — у 71, Огюст Роден — у 77, Антуан-Луї Барі — у 79.)
Вибрані твори
- «Греки і троянці б'ються над трупом Патрокла», рельєф
- «Густав Крок», портретна медаль знайомця Іполіта, 1851, музей д'Орсе
- «Меркурій», 1854, Школа красних мистецтв в Парижі
- «Оплакування Христа» ,доопрацьована іншими у 1859 р., церква Сен-Жермен-л'Осерруа, Париж
Джерела
- Correspondance des directeurs de l'Académie de France à Rome, sur le site bibliotheque-institutdefrance.fr [ 13 листопада 2008 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ipolit Bonnarde povne im ya P yer Antuan Ipolit Bonnarde fr Hippolyte Bonnardel 14 sichnya 1824 Bonne 2 lipnya 1856 Rim francuzkij skulptor predstavnik akademizmu Ipolit BonnardeHippolyte BonnardelNarodivsya 14 sichnya 1824 1824 01 14 Bonne Sona i Luara FranciyaPomer 2 lipnya 1856 1856 07 02 32 roki RimNacionalnist francuzGromadyanstvo FranciyaZhanr medalyerne mistectvo religijnij tvirNavchannya Shkola krasnih mistectv v ParizhiNapryamok akademizm realizm salonne mistectvoRoki tvorchosti 1844 1855Vpliv rimskoyi skulpturi dobi piznogo vidrodzhennyaPracyuvav u mistah Parizh RimOsnovni roboti Greki i troyanci b yutsya nad trupom Patrokla relyef Oplakuvannya Hrista doopracovana inshimi u 1856 1859 rr cerkva Sen Zhermen l Oserrua ParizhZhittyepisNarodivsya v provincijnomu Bonne Za prikladom inshih vlashtuvavsya na navchannya v Shkolu krasnih mistectv v Parizhi Skulpturnu majsternist opanovuvav v majsternyah skulptoriv akademichnogo napryamku u Ogyusta Dyumona 1801 1884 a potim u Zhulya Remi 1796 1852 Pochalasya borotba za rimsku premiyu sho nadavala pravo za koshti derzhavi udoskonalyuvati vlasnu majsternist v Italiyi 1847 roku vin viborov drugu premiyu a 1851 roku nareshti pershu Konkursnim tvorom sho prinis molodomu skulptorovi zhadanu premiyu buv relyef Greki i troyanci b yutsya nad trupom Patrokla Perebravsya v Rim de meshkav v gurtozhitku villi Medichi de bula roztashovana tak zvana rimska Francuzka akademiya Pochav pracyuvati nad velikoyu skulpturoyu Oplakuvannya Hrista sho bula variantom podibnoyi zhe skulpturi Mikelandzhelo Buonarroti tilki z Bogorodiceyu sho ne sidila yak u Mikelandzhelo a stoyala Skulpturi Merkurij ta Oplakuvannya Hrista stvoreni molodim mitcem v Rimi buli vivezeni v Parizh Pomer v Rimi nespodivano v spekotnomu lipni vidomomu visokoyu zahvoryuvanistyu v lipni serpni Molodogo mitcya ne stalo u vici 32 roki vid cherevnogo tifu Pohovannya vidbulosya v Rimi v cerkvi San Luyidzhi deyi Franchezi Mimovoli Ipolit Bonnarde stav vinyatkom sered bilshosti francuzkih skulptoriv kotrim dolya vidpustila dovgi roki Anri Shapu pomer u 57 Eme Zhyul Dalu u 63 David d Anzhe u 67 Frederik Bartoldi u 70 Fransua Ryud u 71 Ogyust Roden u 77 Antuan Luyi Bari u 79 Vibrani tvoriSk Ipolit Bonnarde Oplakuvannya Hrista cerkva Sen Zhermen l Oserrua doopracyuvannya inshimi u 1859 r Greki i troyanci b yutsya nad trupom Patrokla relyef Gustav Krok portretna medal znajomcya Ipolita 1851 muzej d Orse Merkurij 1854 Shkola krasnih mistectv v Parizhi Oplakuvannya Hrista doopracovana inshimi u 1859 r cerkva Sen Zhermen l Oserrua ParizhDzherelaCorrespondance des directeurs de l Academie de France a Rome sur le site bibliotheque institutdefrance fr 13 listopada 2008 u Wayback Machine Div takozhPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Skulptura Ampir Akademizm Persha imperiya Lipneva monarhiya Romantizm Naturalizm Nadgrobok San Luyidzhi deyi Franchezi