Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інфрачервоне атмосферне вікно (вікно прозорості атмосфери) — смуга інфрачервоного випромінювання, в якій земна атмосфера відносно прозора. Основне вікно лежить в інтервалі довжини хвиль від 8 до 12 мкм.
Загальні відомості
Інфрачервоне вікно — властивість земної атмосфери, взята «як є» в кожній її точці, постійно змінюється і залежна від багатьох факторів, таких, як ландшафт, температура, різні гази і т. д. Ця властивість дозволяє частині інфрачервоного (теплового) випромінювання, що випромінюється з поверхні хмар, земної та морської поверхні, виходити в космос без відчутного поглинання й перевипромінювання, отже — без відчутного нагріву самої атмосфери.
Вікно не може бути чітко визначене[], як частина або ряд частин , через те, що спектральний склад вікна та місцеві умови навколишнього середовища (водяна пара, температура випромінюючої поверхні і т. д.) сильно варіюються, що перешкоджає проходженню випромінювання. З цієї ж причини властивості вікна різні залежно він напряму поширення випромінювання (вертикально вгору або паралельно земній поверхні). Серйозний внесок у спектр поглинання вносить водяна пара (так званий «парниковий газ», поряд з вуглекислим газом, метаном, закисом азоту і озоном), що робить його найважливішим фактором у варіації властивостей вікна.
Важливо розуміти різницю між поняттями «атмосферне вікно» і «спектральне вікно». Атмосферне вікно — динамічна (мінлива) властивість атмосфери, у той час, як спектральне вікно — постійна характеристика поглинання випромінювання багатьох парникових газів. Атмосферне вікно каже, що конкретно в даний момент відбувається в атмосфері, а спектральне вікно показує вплив тільки одного з багатьох чинників на загальну картину[].
Слід також розрізняти значення «прозорість вікна» і «прозорість вікна по довжинах хвиль випромінювання». Прозорість вікна показує, яке випромінювання пройде через дану ділянку атмосфери з урахуванням усіх можливих у даному випадку факторів. Прозорість по довжинах хвиль показує лише інформацію про теоретичну можливість проходження хвилі конкретної довжини або діапазону довжин хвиль випромінювання через дану ділянку атмосфери[].
Важливість інфрачервоного вікна в енергетичному балансі атмосфери було доведено Джорджем Сімпсоном в 1928 р., на основі лабораторних досліджень Г. Хеттнера 1918 р. по вивченню прогалин у спектрі поглинання водяної пари[]. У ті часи комп'ютерів не було, і Сімпсон використовував наближення; зокрема він писав: «Немає жодної надії знайти точне рішення, окрім як використовувати відповідні спрощення …» У нинішні дні[] з ростом обчислювальних можливостей машин, точніші рішення стали можливі, і конкретні результати досліджень інфрачервоного вікна атмосфери були опубліковані[].
Спектр поглинання інфрачервоного випромінювання атмосферними газами
Основними компонентами земної атмосфери є кисень, азот й аргон, але в інфрачервоному діапазоні ці гази прозорі. Їх спектри поглинання (як в атомарному, так і в молекулярному стані) лежать в ультрафіолетовому діапазоні.
Смуги поглинання в інфрачервоному діапазоні зумовлені (коливальними й обертальними переходами), які характерні для несиметричних хімічних зв'язків. Найважливішими поглинаючими компонентами в інфрачервоному діапазоні є водяна пара (H2O), вуглекислий газ (CO2) та озон (O3). Теплове випромінювання поглинається й іншими газами, котрі надходять в атмосферу внаслідок природних явищ чи антропогенної діяльності: оксид вуглецю (CO), окиси азоту, метан (CH4) та ін. Проте їх кількість в атмосфері незначна й на поглинання теплового випромінювання вони майже не впливають.
- Водяна пара:
- має дуже інтенсивну смугу поглинання від 5 до 8 мкм (із центром 6,3 мкм).
- важливу роль відіграє смуга поглинання з центром 2,7 мкм, дещо слабша смуга з центром 3,2 мкм. Також пара поглинає випромінювання у смугах, центри яких розташовані на довжинах хвиль 1,87; 1,38; 1,10 і 0,94 мкм.
- Ще одна смуга поглинання вкриває діапазон за 11 мкм, але вона досить слабка.
- Вуглекислий газ:
- інтенсивно поглинає інфрачервоне випромінювання в смузі від 12 до 16 мкм (центр близько 15 мкм). Також він має смугу з центром 4,3 мкм.
- Досить сильна смуга з центром 2,7 мкм перекривається смугою водяної пари 2,7 мкм. Смуги з центрами на довжинах хвиль 2,0; 1,6; й 1,4 мкм слабкі, у розрахунках ними іноді нехтують.
- Молекула озону
- має три основні коливальні частоти: 9,066, 14,27 та 9,597 мкм відповідно. Сильне поглинання близько 9,597 мкм та помірне близько 9,066 формують смугу озону 9,6 мкм. Смуга 14,27 маскується 15 мкм смугою CO2.
Основне вікно лежить в інтервалі 8—12 мкм
Таким чином обертально-коливальні смуги H2O, CO2 і O3 в діапазоні 1—20 мкм не закривають цей діапазон повністю. Залишаються вікна прозорості 1,5—1,8 мкм; 2,0—2,5 мкм; 3,0—4,0 мкм; 4,5—5,0 мкм і 8—13 мкм, у яких поглинання досить мале, тобто вони відносно прозорі для інфрачервоного випромінювання. Для перенесення енергії в атмосфері найбільше значення має остання смуга. Діапазон від 8 до 12 мкм зазвичай і називають інфрачервоним атмосферним вікном або вікном прозорості атмосфери. У ньому лежить смуга поглинання озону з центром 9,6 мкм, але вона досить вузька й для перенесення енергії в тропосфері не має суттєвого значення.
Розподіл вуглекислого газу в атмосфері більш-менш рівномірний. На відміну від нього концентрація водяної пари й озону досить мінлива як у просторі, так за часом: вона залежить від географічного району, висоти над рівнем моря, від пори року й навіть від часу доби. При збільшенні вологості повітря та при появі хмар поглинання збільшується (зменшується прозорість).
Кінетика переносу тепла через інфрачервоне вікно атмосфери
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Тепловий баланс атмосфери Землі |
| Ця стаття може містити . |
Інфрачервоне вікно атмосфери — шлях від земної поверхні в космос. Він поділяється на два компоненти випромінювання: випромінювання, що потрапляє у вікно і випромінювання, непотрапляюче у вікно[]. До даних компонентів неможливо застосувати Закон Бугера — Ламберта — Бера, тому що для цього не вистачає початкових даних[].
Причина в тому, що характеристики випромінювання вже визначені цим законом, тому повторно застосовувати закон було б помилково[]. Закон Бугера-Ламберта застосовується до випромінювання, для якого відоме джерело, а, отже, і характеристики випромінюваних ним хвиль, у той час, як невідомий напрямок, куди випромінювання піде. У разі атмосферного вікна якраз невідомі початкові характеристики випромінювання. Але відомо, куди випромінювання потрапить в кінцевому рахунку. Випромінювання, що потрапляє у вікно, піде в космос, що не потрапляє — повністю поглинеться атмосферою. Якщо ж розглядати ці випадки з точки зору закону Бугера-Ламберта, то частина випромінювання, що поглинається, і не потрапляє у вікно, може покинути атмосферу, тому кожен раз проходячи через чергову поглинаючу ділянку, частина випромінювання все одно пройде через неї, закон вкаже цю частину[].
Випромінювання, поглинене атмосферою, переходить у кінетичну енергію молекул. Енергія поширюється відповідно до звичайної динаміки перенесення енергії в атмосфері[].
Ці принципи для випромінювання, що потрапляє і не потрапляє в інфрачервоне вікно, витікають з визначення, що атмосферне вікно — динамічна властивість всієї атмосфери в цілому[].
Поглинання інфрачервоного випромінювання парниковими газами найсильніше у двох діапазонах довжин хвиль. Хвиль довших 14мкм, такими газами, як вуглекислий газ, метан (поряд з іншими вуглеводнями, залежно від довжини вуглецевого ланцюжка), а також обертовими модами молекул водяної пари. І хвиль коротших 8 мкм молекулярними зв'язками води та аміаку. Виключенням є озон, зв'язки якого, поглинають у проміжку 8-14 мкм. Зв'язки між атомами вуглецю, водню, азоту і кисню не поглинають у цьому інтервалі, тому в цілому поглинання хвиль від 8 до 14 мкм в атмосфері слабке[].
Для прикладу — довгохвильовий спектр, знятий над горами Атласу, містить випромінювання, що виходило від земної поверхні при температурі близько 320К, яке пройшло крізь атмосферне вікно, і випромінювання, що не потрапляло в прозорість вікна, яке виходило головним чином з тропосфери при температурах близько 260К. Аналогічна ситуація над Берегом Слонової Кістки: 265К пройшло від поверхні через вікно, і 240К з тропосфери.
Це означає, що випромінювання діапазону довжин хвиль 8-14 мкм, що виходить від земної поверхні і вершин хмар, у сухій атмосфері проходить в космос практично непоглиненим. Часткову прозорість також зафіксовано у дальньому інфрачервоному спектрі в діапазоні 16-28 мкм. Хмари — найсильніші джерела ІЧ-випромінювання. Частка випромінювання від хмар, що проходить через вікно, зростає в широтах, де температура повітря мала, але також у тих широтах, де вміст водяної пари у шарах, розташованих над хмарами, менший, ніж у нижніх. Крім того, кількість випромінювання, поглиненого водяною парою, зменшується разом з падінням тиску. Пояснюється це тим, что водяна пара стає менш концентрованою, а отже і поглинання ним випромінювання в цілому падає. Отже, випромінювання, в складі вікна виходить головним чином від поверхні хмар, що пояснює таку високу інтенсивність випромінювання від них. Але є думка, що це випромінювання затінює вікно лише у малому діапазоні[].
Роль інфрачервоного вікна в існуванні життя на Землі. Парниковий ефект
| Зовнішні зображення | |
|---|---|
| | ІЧ-вікно. Механізм дії |
За відсутності прозорого ІЧ-вікна, поверхня Землі стане значно гарячішою, і, можливо навіть настільки гарячою, що рідка вода на поверхні випарується, як це сталося на Венері. Це може становити загрозу для існування життя на Землі. Наявність ІЧ-вікна критична для Землі, щоб залишатися населеною планетою[].
В останні десятиліття прозорість ІЧ-вікна поставлено під загрозу створенням високоінертних газів, що містять зв'язки між фтором і вуглецем або сіркою. Частоти зв'язків між фтором і іншими легкими неметалами такі, що сильне поглинання в атмосферному ІЧ-вікні буде характеристикою компонентів, що містять саме ці зв'язки. Поглинання підсилюється тим, що дані зв'язки полярні, в силу електровід'ємності атома фтору. Зв'язки, що утворюються з іншими галогенами також поглинають випромінювання в діапазоні ІЧ-вікна, але не настільки сильно.
Інертність цих газів робить їх дуже цінними в промисловості, але водночас означає, що їх майже неможливо вилучити з циркуляції атмосферного повітря. Відомо, що фторвуглеці (CF4, C2F6, C3F8) можуть залишатися в атмосфері понад 50 тис. років — факт, який може бути недооціненим через відсутність природних джерел цих газів.
Ці сполуки мають чужорідний потенціал, який сприяє перегріву. Один кілограм гексафториду сірки підсилює парниковий ефект так, як 23 т вуглекислого газу за 100 років. Фторовуглеці подібні щодо цього. Тетрахлорметан дає вклад в парниковий ефект в 1800 разів більший від вуглекислого газу.
Пошуки замінників для цих сполук тривають і залишаються дуже проблематичними[].
Див. також
Примітки
- Інфрачерво́не випромі́нювання (від лат. infra — нижче, скорочено ІЧ) — оптичне випромінювання з довжиною хвилі більшою, ніж у видимого випромінювання, що відповідає довжині хвилі, більшій від приблизно 750 нм.
Джерела
Література
- Школьний, Є.П. Фізика атмосфери. — Одеський державний екологічний університет. — Одеса, 2005. — 507 с.
Посилання
- Инфракрасное излучение и изменение климата (реферат).[][ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Infrachervone atmosferne vikno vikno prozorosti atmosferi smuga infrachervonogo viprominyuvannya v yakij zemna atmosfera vidnosno prozora Osnovne vikno lezhit v intervali dovzhini hvil vid 8 do 12 mkm Zagalni vidomostiInfrachervone vikno vlastivist zemnoyi atmosferi vzyata yak ye v kozhnij yiyi tochci postijno zminyuyetsya i zalezhna vid bagatoh faktoriv takih yak landshaft temperatura rizni gazi i t d Cya vlastivist dozvolyaye chastini infrachervonogo teplovogo viprominyuvannya sho viprominyuyetsya z poverhni hmar zemnoyi ta morskoyi poverhni vihoditi v kosmos bez vidchutnogo poglinannya j pereviprominyuvannya otzhe bez vidchutnogo nagrivu samoyi atmosferi Vikno ne mozhe buti chitko viznachene dzherelo yak chastina abo ryad chastin cherez te sho spektralnij sklad vikna ta miscevi umovi navkolishnogo seredovisha vodyana para temperatura viprominyuyuchoyi poverhni i t d silno variyuyutsya sho pereshkodzhaye prohodzhennyu viprominyuvannya Z ciyeyi zh prichini vlastivosti vikna rizni zalezhno vin napryamu poshirennya viprominyuvannya vertikalno vgoru abo paralelno zemnij poverhni Serjoznij vnesok u spektr poglinannya vnosit vodyana para tak zvanij parnikovij gaz poryad z vuglekislim gazom metanom zakisom azotu i ozonom sho robit jogo najvazhlivishim faktorom u variaciyi vlastivostej vikna Vazhlivo rozumiti riznicyu mizh ponyattyami atmosferne vikno i spektralne vikno Atmosferne vikno dinamichna minliva vlastivist atmosferi u toj chas yak spektralne vikno postijna harakteristika poglinannya viprominyuvannya bagatoh parnikovih gaziv Atmosferne vikno kazhe sho konkretno v danij moment vidbuvayetsya v atmosferi a spektralne vikno pokazuye vpliv tilki odnogo z bagatoh chinnikiv na zagalnu kartinu dzherelo Slid takozh rozriznyati znachennya prozorist vikna i prozorist vikna po dovzhinah hvil viprominyuvannya Prozorist vikna pokazuye yake viprominyuvannya projde cherez danu dilyanku atmosferi z urahuvannyam usih mozhlivih u danomu vipadku faktoriv Prozorist po dovzhinah hvil pokazuye lishe informaciyu pro teoretichnu mozhlivist prohodzhennya hvili konkretnoyi dovzhini abo diapazonu dovzhin hvil viprominyuvannya cherez danu dilyanku atmosferi dzherelo Vazhlivist infrachervonogo vikna v energetichnomu balansi atmosferi bulo dovedeno Dzhordzhem Simpsonom v 1928 r na osnovi laboratornih doslidzhen G Hettnera 1918 r po vivchennyu progalin u spektri poglinannya vodyanoyi pari dzherelo U ti chasi komp yuteriv ne bulo i Simpson vikoristovuvav nablizhennya zokrema vin pisav Nemaye zhodnoyi nadiyi znajti tochne rishennya okrim yak vikoristovuvati vidpovidni sproshennya U ninishni dni koli z rostom obchislyuvalnih mozhlivostej mashin tochnishi rishennya stali mozhlivi i konkretni rezultati doslidzhen infrachervonogo vikna atmosferi buli opublikovani dzherelo Spektr poglinannya infrachervonogo viprominyuvannya atmosfernimi gazamiOsnovnimi komponentami zemnoyi atmosferi ye kisen azot j argon ale v infrachervonomu diapazoni ci gazi prozori Yih spektri poglinannya yak v atomarnomu tak i v molekulyarnomu stani lezhat v ultrafioletovomu diapazoni Smugi poglinannya v infrachervonomu diapazoni zumovleni kolivalnimi j obertalnimi perehodami yaki harakterni dlya nesimetrichnih himichnih zv yazkiv Najvazhlivishimi poglinayuchimi komponentami v infrachervonomu diapazoni ye vodyana para H2O vuglekislij gaz CO2 ta ozon O3 Teplove viprominyuvannya poglinayetsya j inshimi gazami kotri nadhodyat v atmosferu vnaslidok prirodnih yavish chi antropogennoyi diyalnosti oksid vuglecyu CO okisi azotu metan CH4 ta in Prote yih kilkist v atmosferi neznachna j na poglinannya teplovogo viprominyuvannya voni majzhe ne vplivayut Diapazoni poglinannya energiyi atmosfernimi gazami zalezhno vid dovzhini hvili Vodyana para maye duzhe intensivnu smugu poglinannya vid 5 do 8 mkm iz centrom 6 3 mkm vazhlivu rol vidigraye smuga poglinannya z centrom 2 7 mkm desho slabsha smuga z centrom 3 2 mkm Takozh para poglinaye viprominyuvannya u smugah centri yakih roztashovani na dovzhinah hvil 1 87 1 38 1 10 i 0 94 mkm She odna smuga poglinannya vkrivaye diapazon za 11 mkm ale vona dosit slabka Vuglekislij gaz intensivno poglinaye infrachervone viprominyuvannya v smuzi vid 12 do 16 mkm centr blizko 15 mkm Takozh vin maye smugu z centrom 4 3 mkm Dosit silna smuga z centrom 2 7 mkm perekrivayetsya smugoyu vodyanoyi pari 2 7 mkm Smugi z centrami na dovzhinah hvil 2 0 1 6 j 1 4 mkm slabki u rozrahunkah nimi inodi nehtuyut Molekula ozonu maye tri osnovni kolivalni chastoti 9 066 14 27 ta 9 597 mkm vidpovidno Silne poglinannya blizko 9 597 mkm ta pomirne blizko 9 066 formuyut smugu ozonu 9 6 mkm Smuga 14 27 maskuyetsya 15 mkm smugoyu CO2 Prozorist zemnoyi atmosferi v infrachervonij oblasti Provali na grafiku vidpovidayut dilyankam poglinannya atmosfernih gaziv Osnovne vikno lezhit v intervali 8 12 mkm Takim chinom obertalno kolivalni smugi H2O CO2 i O3 v diapazoni 1 20 mkm ne zakrivayut cej diapazon povnistyu Zalishayutsya vikna prozorosti 1 5 1 8 mkm 2 0 2 5 mkm 3 0 4 0 mkm 4 5 5 0 mkm i 8 13 mkm u yakih poglinannya dosit male tobto voni vidnosno prozori dlya infrachervonogo viprominyuvannya Dlya perenesennya energiyi v atmosferi najbilshe znachennya maye ostannya smuga Diapazon vid 8 do 12 mkm zazvichaj i nazivayut infrachervonim atmosfernim viknom abo viknom prozorosti atmosferi U nomu lezhit smuga poglinannya ozonu z centrom 9 6 mkm ale vona dosit vuzka j dlya perenesennya energiyi v troposferi ne maye suttyevogo znachennya Rozpodil vuglekislogo gazu v atmosferi bilsh mensh rivnomirnij Na vidminu vid nogo koncentraciya vodyanoyi pari j ozonu dosit minliva yak u prostori tak za chasom vona zalezhit vid geografichnogo rajonu visoti nad rivnem morya vid pori roku j navit vid chasu dobi Pri zbilshenni vologosti povitrya ta pri poyavi hmar poglinannya zbilshuyetsya zmenshuyetsya prozorist Kinetika perenosu tepla cherez infrachervone vikno atmosferiZovnishni zobrazhennyaTeplovij balans atmosferi ZemliCya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni Infrachervone vikno atmosferi shlyah vid zemnoyi poverhni v kosmos Vin podilyayetsya na dva komponenti viprominyuvannya viprominyuvannya sho potraplyaye u vikno i viprominyuvannya nepotraplyayuche u vikno dzherelo Do danih komponentiv nemozhlivo zastosuvati Zakon Bugera Lamberta Bera tomu sho dlya cogo ne vistachaye pochatkovih danih dzherelo Prichina v tomu sho harakteristiki viprominyuvannya vzhe viznacheni cim zakonom tomu povtorno zastosovuvati zakon bulo b pomilkovo dzherelo Zakon Bugera Lamberta zastosovuyetsya do viprominyuvannya dlya yakogo vidome dzherelo a otzhe i harakteristiki viprominyuvanih nim hvil u toj chas yak nevidomij napryamok kudi viprominyuvannya pide U razi atmosfernogo vikna yakraz nevidomi pochatkovi harakteristiki viprominyuvannya Ale vidomo kudi viprominyuvannya potrapit v kincevomu rahunku Viprominyuvannya sho potraplyaye u vikno pide v kosmos sho ne potraplyaye povnistyu poglinetsya atmosferoyu Yaksho zh rozglyadati ci vipadki z tochki zoru zakonu Bugera Lamberta to chastina viprominyuvannya sho poglinayetsya i ne potraplyaye u vikno mozhe pokinuti atmosferu tomu kozhen raz prohodyachi cherez chergovu poglinayuchu dilyanku chastina viprominyuvannya vse odno projde cherez neyi zakon vkazhe cyu chastinu dzherelo Viprominyuvannya poglinene atmosferoyu perehodit u kinetichnu energiyu molekul Energiya poshiryuyetsya vidpovidno do zvichajnoyi dinamiki perenesennya energiyi v atmosferi dzherelo Ci principi dlya viprominyuvannya sho potraplyaye i ne potraplyaye v infrachervone vikno vitikayut z viznachennya sho atmosferne vikno dinamichna vlastivist vsiyeyi atmosferi v cilomu dzherelo Poglinannya infrachervonogo viprominyuvannya parnikovimi gazami najsilnishe u dvoh diapazonah dovzhin hvil Hvil dovshih 14mkm takimi gazami yak vuglekislij gaz metan poryad z inshimi vuglevodnyami zalezhno vid dovzhini vuglecevogo lancyuzhka a takozh obertovimi modami molekul vodyanoyi pari I hvil korotshih 8 mkm molekulyarnimi zv yazkami vodi ta amiaku Viklyuchennyam ye ozon zv yazki yakogo poglinayut u promizhku 8 14 mkm Zv yazki mizh atomami vuglecyu vodnyu azotu i kisnyu ne poglinayut u comu intervali tomu v cilomu poglinannya hvil vid 8 do 14 mkm v atmosferi slabke dzherelo Dlya prikladu dovgohvilovij spektr znyatij nad gorami Atlasu mistit viprominyuvannya sho vihodilo vid zemnoyi poverhni pri temperaturi blizko 320K yake projshlo kriz atmosferne vikno i viprominyuvannya sho ne potraplyalo v prozorist vikna yake vihodilo golovnim chinom z troposferi pri temperaturah blizko 260K Analogichna situaciya nad Beregom Slonovoyi Kistki 265K projshlo vid poverhni cherez vikno i 240K z troposferi Ce oznachaye sho viprominyuvannya diapazonu dovzhin hvil 8 14 mkm sho vihodit vid zemnoyi poverhni i vershin hmar u suhij atmosferi prohodit v kosmos praktichno nepoglinenim Chastkovu prozorist takozh zafiksovano u dalnomu infrachervonomu spektri v diapazoni 16 28 mkm Hmari najsilnishi dzherela ICh viprominyuvannya Chastka viprominyuvannya vid hmar sho prohodit cherez vikno zrostaye v shirotah de temperatura povitrya mala ale takozh u tih shirotah de vmist vodyanoyi pari u sharah roztashovanih nad hmarami menshij nizh u nizhnih Krim togo kilkist viprominyuvannya poglinenogo vodyanoyu paroyu zmenshuyetsya razom z padinnyam tisku Poyasnyuyetsya ce tim chto vodyana para staye mensh koncentrovanoyu a otzhe i poglinannya nim viprominyuvannya v cilomu padaye Otzhe viprominyuvannya v skladi vikna vihodit golovnim chinom vid poverhni hmar sho poyasnyuye taku visoku intensivnist viprominyuvannya vid nih Ale ye dumka sho ce viprominyuvannya zatinyuye vikno lishe u malomu diapazoni dzherelo Rol infrachervonogo vikna v isnuvanni zhittya na Zemli Parnikovij efektZovnishni zobrazhennyaICh vikno Mehanizm diyi Za vidsutnosti prozorogo ICh vikna poverhnya Zemli stane znachno garyachishoyu i mozhlivo navit nastilki garyachoyu sho ridka voda na poverhni viparuyetsya yak ce stalosya na Veneri Ce mozhe stanoviti zagrozu dlya isnuvannya zhittya na Zemli Nayavnist ICh vikna kritichna dlya Zemli shob zalishatisya naselenoyu planetoyu dzherelo V ostanni desyatilittya prozorist ICh vikna postavleno pid zagrozu stvorennyam visokoinertnih gaziv sho mistyat zv yazki mizh ftorom i vuglecem abo sirkoyu Chastoti zv yazkiv mizh ftorom i inshimi legkimi nemetalami taki sho silne poglinannya v atmosfernomu ICh vikni bude harakteristikoyu komponentiv sho mistyat same ci zv yazki Poglinannya pidsilyuyetsya tim sho dani zv yazki polyarni v silu elektrovid yemnosti atoma ftoru Zv yazki sho utvoryuyutsya z inshimi galogenami takozh poglinayut viprominyuvannya v diapazoni ICh vikna ale ne nastilki silno Inertnist cih gaziv robit yih duzhe cinnimi v promislovosti ale vodnochas oznachaye sho yih majzhe nemozhlivo viluchiti z cirkulyaciyi atmosfernogo povitrya Vidomo sho ftorvugleci CF4 C2F6 C3F8 mozhut zalishatisya v atmosferi ponad 50 tis rokiv fakt yakij mozhe buti nedoocinenim cherez vidsutnist prirodnih dzherel cih gaziv Ci spoluki mayut chuzhoridnij potencial yakij spriyaye peregrivu Odin kilogram geksaftoridu sirki pidsilyuye parnikovij efekt tak yak 23 t vuglekislogo gazu za 100 rokiv Ftorovugleci podibni shodo cogo Tetrahlormetan daye vklad v parnikovij efekt v 1800 raziv bilshij vid vuglekislogo gazu Poshuki zaminnikiv dlya cih spoluk trivayut i zalishayutsya duzhe problematichnimi dzherelo Div takozhParnikovi gazi Globalne poteplinnya Chutlivist klimatu Zmina klimatuPrimitkiInfrachervo ne vipromi nyuvannya vid lat infra nizhche skorocheno ICh optichne viprominyuvannya z dovzhinoyu hvili bilshoyu nizh u vidimogo viprominyuvannya sho vidpovidaye dovzhini hvili bilshij vid priblizno 750 nm DzherelaShkolnij 2005 LiteraturaShkolnij Ye P Fizika atmosferi Odeskij derzhavnij ekologichnij universitet Odesa 2005 507 s PosilannyaInfrakrasnoe izluchenie i izmenenie klimata referat neavtoritetne dzherelo 3 kvitnya 2015 u Wayback Machine