Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інертодетриніт (рос. инертодетринит, англ. inertodetrinite, нім. Inertodetrinit m) — у петрографії — мацерал інертинітової мацеральної групи, що зустрічається у вигляді розрізнених дрібних уламків різноманітної форми, які стають помітними завдяки відбивній здатності, вищій, ніж у відповідних вітринітових мацералів.
Загальна характеристика
Інертодетриніт складається з тонких частинок, з порівняно сильною відбивною здатністю, розміром звичайно менше 30 мкм. Загалом вони є уламками або залишками фюзиніту, семифюзиніту, макриніту і склеротиніту. Враховуючи невеликий розмір ці частинки в більшості випадків неможливо з певністю віднести до якого-небудь мацералу групи інертиніту, тому вони об'єднані під загальним збірним терміном «Інертодетриніт». При описі фюзиніту вказувалося, що деякі фюзенізовані тканини руйнувалися під тиском перекриваючих порід або навіть ще до того як попадали в пласт, внаслідок чого вони перетворювалися на масу окремих уламків. Це справедливо і для семифюзиніту зі змінною відбивною здатністю, а також для склеротиніту. Уламки фюзенізованої клітинної тканини звичайно мають гострокуті форми. Необхідне принаймні 200-кратне збільшення, щоб визначити інертодетриніт. При дослідженнях фюзенізованних частинок вони фіксуються як інертодетриніт тільки в тому випадку, якщо не мають комірчастої структури. Збереження навіть однієї клітин служить достатнім критерієм комірчастої структури. В інертодетриніті іноді включені фюзенізовані міоспори або уламки. Інертодетриніт третинного м'якого або твердого бурого вугілля представлений уламками фюзиніту. Частинки інертодетриніту мають надзвичайно різноманітне походження. Це можуть бути залишки стінок клітин фюзиніту або семифюзиніту, залишки речовин, що наповнюють клітини, залишки грибниці і частинки спор грибів, або склероцій, а також фюзинізовані мікроспори. В переважній більшості випадків неможливо точно визначити походження частинок через їх надзвичайно малий розмір. Відбивна здатність частинок інертодетриніту може змінюватися в широких межах, але вона завжди вище, ніж відбивна здатність вітриніту. У відбитому світлі колір інертодетриніту білий до блідо-сірого, а в прохідному — чорний до темно-коричневого. Абразивна твердість в нього вище, ніж у вітриніту, але вона змінюється залежно від походження. Хімічні властивості інертодетриніту такі ж, як і інших мацералів групи інертиніту. Для них характерний високий вміст вуглецю і низький — водню.
Походження терміна
Термін введений в 1964 р. Міжнародним комітетом з петрології вугілля і органічної речовини (МКПВОР).
Походження слова: inertus (лат.) — інертний, detritus (лат.) — абразія. Синоніми: частково фюзинітовий уламок і семіфюзинітовий уламок; частково опаковий аттрит.
Властивості
Крупність частинок становить < 10 мкм максимум для суцільних зерен і < 10 мкм мінімум для ниткоподібних уламків. Важливим критерієм для розпізнавання І. є розрізненість його частинок. На практиці частинки діаметром < 2 мкм відносять до мікриніту (Діссель, 1992 р.). Окремі інертинітові непошкоджені клітини і вигнуті уламки клітинних стінок фюзиту з золовою структурою включаються у фюзиніт незалежно від їхньої крупності.
Відтінки сірого і відбивна здатність істотно змінюються в межах одного і того ж вугілля в залежності від різних попередників інертиніту. У вугіллі з діапазоном 0,5—1,4 % RrVit переходи до попутного вітродетриніту носять поступовий характер. На стадії антрациту частина І. стає подібною вітродетриніту.
І. не флуоресціює за винятком частинок з відносно низькою відбивною здатністю в низько- і середньовуглефікованому вугіллі.
Твердість І. вища, ніж у вітринітових мацералів, але варіює в залежності від походження частинок.
Хімічні властивості схожі з інертинітовими мацералами.
Генезис
У І. є безліч фітогенетичних попередників, які зазнали фюзинітизації в тій або іншій мірі: стінки клітин рослин або їхній вміст, флобафени з тканин (Тейлор і інш., 1998 р.), окиснені спори і їхні складові частини, близькі за походженням до грибів. Багато частинок І. є залишками пожеж на торфовищах або навколо них. У зв'язку з цим викопне деревне вугілля є основним попередником І. кутастої форми.
Розповсюдження
І. є компонентом мікролітотипів тримацериту, вітринертиту і дюриту, в яких він зустрічається в різних кількостях, найбільше — в деяких тенюідуритах. Алохтонний І. може зустрічатися разом з глинистими мінералами, піритом або альгінітом у відкладах лускатої текстури ступінчастого нашарування (Діссель, 1992 р.; Петерен і Андсб'єрг, 1996 р.). І. рідко зустрічається у вугіллі кам'яновугільного періоду північної півкулі і відносно рідко в російському вугіллі пермсько-кам'яновугільного періоду. Високі концентрації І. зафіксовані у вугіллі Канади крейдового періоду (Калкреут і Лекі, 1989 р.), в деяких зразках вугілля Гондвани, де І. є характерною складовою, а також у вугіллі юри північно-західної Європи (Північне море), де він поширений (Петерсен і інш., 1998 р.). На І. багате вугілля підводного походження, наприклад, сапропелеве, а також глинисті і піщані відклади. Крім того, І. є одним з типових мацералів в клародюриті і дюриті, які утворилися або в лімно-очеретяному середовищі, або за рахунок рівня підземних вод, що змінюється в наземних фаціях. І. нагромаджується також завдяки аеробному розкладанню у верхній частині куполоподібного торфу (Мор і інш., 1996 р.). Велика частина І. належить до керогену типу IV («мертвий вуглець»), однак в залежності від реакційної здатності (на що вказує відносно низька відбивна здатність) І. може також бути частиною керогену типу III.
Технологічні властивості
Значущість І. для технологічних процесів залежить від його кількості в початковій сировині. При виробництві коксу з шихти, яка містить багато бітумінозного вугілля з високим вмістом летких речовин, велика кількість І. підвищує механічну міцність коксу (Панайтеску, 1991 р.).
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600.
- Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inertodetrinit ros inertodetrinit angl inertodetrinite nim Inertodetrinit m u petrografiyi maceral inertinitovoyi maceralnoyi grupi sho zustrichayetsya u viglyadi rozriznenih dribnih ulamkiv riznomanitnoyi formi yaki stayut pomitnimi zavdyaki vidbivnij zdatnosti vishij nizh u vidpovidnih vitrinitovih maceraliv Inertodetrinit JPGZagalna harakteristikaInertodetrinit skladayetsya z tonkih chastinok z porivnyano silnoyu vidbivnoyu zdatnistyu rozmirom zvichajno menshe 30 mkm Zagalom voni ye ulamkami abo zalishkami fyuzinitu semifyuzinitu makrinitu i sklerotinitu Vrahovuyuchi nevelikij rozmir ci chastinki v bilshosti vipadkiv nemozhlivo z pevnistyu vidnesti do yakogo nebud maceralu grupi inertinitu tomu voni ob yednani pid zagalnim zbirnim terminom Inertodetrinit Pri opisi fyuzinitu vkazuvalosya sho deyaki fyuzenizovani tkanini rujnuvalisya pid tiskom perekrivayuchih porid abo navit she do togo yak popadali v plast vnaslidok chogo voni peretvoryuvalisya na masu okremih ulamkiv Ce spravedlivo i dlya semifyuzinitu zi zminnoyu vidbivnoyu zdatnistyu a takozh dlya sklerotinitu Ulamki fyuzenizovanoyi klitinnoyi tkanini zvichajno mayut gostrokuti formi Neobhidne prinajmni 200 kratne zbilshennya shob viznachiti inertodetrinit Pri doslidzhennyah fyuzenizovannih chastinok voni fiksuyutsya yak inertodetrinit tilki v tomu vipadku yaksho ne mayut komirchastoyi strukturi Zberezhennya navit odniyeyi klitin sluzhit dostatnim kriteriyem komirchastoyi strukturi V inertodetriniti inodi vklyucheni fyuzenizovani miospori abo ulamki Inertodetrinit tretinnogo m yakogo abo tverdogo burogo vugillya predstavlenij ulamkami fyuzinitu Chastinki inertodetrinitu mayut nadzvichajno riznomanitne pohodzhennya Ce mozhut buti zalishki stinok klitin fyuzinitu abo semifyuzinitu zalishki rechovin sho napovnyuyut klitini zalishki gribnici i chastinki spor gribiv abo sklerocij a takozh fyuzinizovani mikrospori V perevazhnij bilshosti vipadkiv nemozhlivo tochno viznachiti pohodzhennya chastinok cherez yih nadzvichajno malij rozmir Vidbivna zdatnist chastinok inertodetrinitu mozhe zminyuvatisya v shirokih mezhah ale vona zavzhdi vishe nizh vidbivna zdatnist vitrinitu U vidbitomu svitli kolir inertodetrinitu bilij do blido sirogo a v prohidnomu chornij do temno korichnevogo Abrazivna tverdist v nogo vishe nizh u vitrinitu ale vona zminyuyetsya zalezhno vid pohodzhennya Himichni vlastivosti inertodetrinitu taki zh yak i inshih maceraliv grupi inertinitu Dlya nih harakternij visokij vmist vuglecyu i nizkij vodnyu Pohodzhennya terminaTermin vvedenij v 1964 r Mizhnarodnim komitetom z petrologiyi vugillya i organichnoyi rechovini MKPVOR Pohodzhennya slova inertus lat inertnij detritus lat abraziya Sinonimi chastkovo fyuzinitovij ulamok i semifyuzinitovij ulamok chastkovo opakovij attrit VlastivostiKrupnist chastinok stanovit lt 10 mkm maksimum dlya sucilnih zeren i lt 10 mkm minimum dlya nitkopodibnih ulamkiv Vazhlivim kriteriyem dlya rozpiznavannya I ye rozriznenist jogo chastinok Na praktici chastinki diametrom lt 2 mkm vidnosyat do mikrinitu Dissel 1992 r Okremi inertinitovi neposhkodzheni klitini i vignuti ulamki klitinnih stinok fyuzitu z zolovoyu strukturoyu vklyuchayutsya u fyuzinit nezalezhno vid yihnoyi krupnosti Vidtinki sirogo i vidbivna zdatnist istotno zminyuyutsya v mezhah odnogo i togo zh vugillya v zalezhnosti vid riznih poperednikiv inertinitu U vugilli z diapazonom 0 5 1 4 RrVit perehodi do poputnogo vitrodetrinitu nosyat postupovij harakter Na stadiyi antracitu chastina I staye podibnoyu vitrodetrinitu I ne fluoresciyuye za vinyatkom chastinok z vidnosno nizkoyu vidbivnoyu zdatnistyu v nizko i serednovuglefikovanomu vugilli Tverdist I visha nizh u vitrinitovih maceraliv ale variyuye v zalezhnosti vid pohodzhennya chastinok Himichni vlastivosti shozhi z inertinitovimi maceralami GenezisU I ye bezlich fitogenetichnih poperednikiv yaki zaznali fyuzinitizaciyi v tij abo inshij miri stinki klitin roslin abo yihnij vmist flobafeni z tkanin Tejlor i insh 1998 r okisneni spori i yihni skladovi chastini blizki za pohodzhennyam do gribiv Bagato chastinok I ye zalishkami pozhezh na torfovishah abo navkolo nih U zv yazku z cim vikopne derevne vugillya ye osnovnim poperednikom I kutastoyi formi RozpovsyudzhennyaI ye komponentom mikrolitotipiv trimaceritu vitrinertitu i dyuritu v yakih vin zustrichayetsya v riznih kilkostyah najbilshe v deyakih tenyuiduritah Alohtonnij I mozhe zustrichatisya razom z glinistimi mineralami piritom abo alginitom u vidkladah luskatoyi teksturi stupinchastogo nasharuvannya Dissel 1992 r Peteren i Andsb yerg 1996 r I ridko zustrichayetsya u vugilli kam yanovugilnogo periodu pivnichnoyi pivkuli i vidnosno ridko v rosijskomu vugilli permsko kam yanovugilnogo periodu Visoki koncentraciyi I zafiksovani u vugilli Kanadi krejdovogo periodu Kalkreut i Leki 1989 r v deyakih zrazkah vugillya Gondvani de I ye harakternoyu skladovoyu a takozh u vugilli yuri pivnichno zahidnoyi Yevropi Pivnichne more de vin poshirenij Petersen i insh 1998 r Na I bagate vugillya pidvodnogo pohodzhennya napriklad sapropeleve a takozh glinisti i pishani vidkladi Krim togo I ye odnim z tipovih maceraliv v klarodyuriti i dyuriti yaki utvorilisya abo v limno ocheretyanomu seredovishi abo za rahunok rivnya pidzemnih vod sho zminyuyetsya v nazemnih faciyah I nagromadzhuyetsya takozh zavdyaki aerobnomu rozkladannyu u verhnij chastini kupolopodibnogo torfu Mor i insh 1996 r Velika chastina I nalezhit do kerogenu tipu IV mertvij vuglec odnak v zalezhnosti vid reakcijnoyi zdatnosti na sho vkazuye vidnosno nizka vidbivna zdatnist I mozhe takozh buti chastinoyu kerogenu tipu III Tehnologichni vlastivostiZnachushist I dlya tehnologichnih procesiv zalezhit vid jogo kilkosti v pochatkovij sirovini Pri virobnictvi koksu z shihti yaka mistit bagato bituminoznogo vugillya z visokim vmistom letkih rechovin velika kilkist I pidvishuye mehanichnu micnist koksu Panajtesku 1991 r LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4 Macenko G Bileckij V Shendrik T Korotkij slovnik z petrografiyi vugillya Doneck Shid vidavn dim 2011 74 s