Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інертиніт (рос. инертинит, англ. inertinite, нім. Inertinit m) — у петрографії — мацеральна група, що містить мацерали, відбивна здатність яких у вугіллі низької і середньої стадії вуглефікації, а також в осадових породах відповідного ступеня вуглефікації вище, ніж у мацералів вітринітової і ліптинітової груп, і нижче, ніж у вітриніту найбільш викосовуглефікованого вугілля та відповідної осадової породи.
Походження терміна
Походження слова: inertia (лат.) — інертність. Синоніми: частково опаковий аттрит, частково опакова речовина.
Термін спочатку був запропонований для спрощення термінології петрографії вугілля шляхом об'єднання в одному терміні мацералів фюзиніту, семіфюзиніту, склеротиніту і мікриніту. Дана група базується на схожих технологічних властивостях чотирьох мацералів. Чотири додаткових мацерала — макриніт і інертодетриніт, фунгініт і секретиніт додані в цю групу, останні два з них замінюють склеротиніт. Термін «інертиніт» передбачає, що складові є більш інертними, ніж мацерали вітринітової і ліптинітової груп, особливо в процесах вуглефікації, в яких вони виявляють себе як розчинники (Е.Штах, 1952 р.).
Фізичні властивості
Відбивна здатність інертинітових мацералів починає перевищувати мацерали вітринітової групи в тих випадках, коли відбивна здатність вітриніту й інертиніту досягає порядку 5 % Rmax (Алперн і Лемос де Суса, 1970 р.). Інертинітові мацерали також характеризуються відсутністю або невеликою флуоресценцією в порівнянні з вітринітом. Розмір і міра збереження клітинних структур варіюють в залежності від походження різних інертинітових мацералів і їх історією після відкладення. Фізичні властивості. І. має відтінки сірого: сірувато-білий до жовтувато-білого в більшості компонентів з високою відбивною здатністю (> 6 % Rr). Відтінки сірого інертинітових мацералів відображають умови відкладення. Відбивна здатність залежить, передусім, від хімічного складу різних інертинітових мацералів. Разкид величин відбивної здатності І. в будь-якому окремо взятому вугільному пласті звичайно широкий. Стінки клітин фюзиніту можуть виявляти невелику анізотропію.
При використанні відповідного збудження (від синьо-фіолетового до зеленого світла) інертинітові мацерали з невисокою відбивною здатністю проявляють слабку флуоресценцію.
Хімічні властивості
У порівнянні з іншими мацеральними групами І. характеризуються високим вмістом кисню і низьким вмістом водню (Ван Кревелен, 1993 р.). Вміст вуглецю залежить від походження конкретного мацерала і/або швидкості процесів окиснення-відновлення, яких зазнав мацерал на стадії торфоутворення.
Склад
Інертинітова група включає мацерали різного походження: 1) тканини (грибів або рослин більш високого рівня); 2) тонкі уламкові фрагменти; 3) геліфікований аморфний матеріал, з якого сформувався ґранульований матеріал переважно в ході вуглефікації і в якому змінилися секреції клітин за рахунок окислювально-відновних і біохімічних процесів при торфоутворенні.
Залягання
Інертиніт характерний для більшості видів вугілля, хоч іноді в невеликих кількостях. Палеозойське вугілля, особливо вугілля Гондвани, містить більше інертиніту, ніж вугілля мезозою і третинного періоду (Шиєрер і інш., 1995 р.). Разом з тим, деяке вугілля крейди Північної Америки і деяке вугілля юри Європи містить велику кількість І. Органічна речовина в піщаних породах містить більше інертиніту, ніж в інших осадових породах. І. частиною керогену типу IV, за винятком деяких флуоресцентних компонентів.
Технологічні властивості
Високий вміст І. у вугіллі, особливо фюзиніту з пустими клітинами і семіфюзиніту, сприяють пилоутворенню при проведенні гірничих робіт. Реакційна здатність І. при коксуванні залежить від фізико-хімічних характеристик різних мацералів і від ступеню вуглефікації вугілля. І. з відносно низькою відбивною здатністю і флуоресціюючий при коксуванні частково або повністю плавиться, тоді як нефлуоресцентний І. не плавиться (Діссель і Вольф-Фішер, 1987 р.; Кружевска, 1989 р.). Неплавкий І. у вугільної шихті виконує функцію зв'язуючий матеріал і при тонкому диспергуванні підвищує міцність коксу. Для отримання коксу максимальної міцності і стабільності доцільно підібрати оптимальний склад І. Його кількість у вугіллі залежить від ступеня вуглефікації останнього.
В умовах, характерних для котлів з пилоподібним паливом, більшість інертинітів зазнають змін. І. з найменшою відбивною здатністю перетворюються в пористий анізотропний напівкокс, тоді як І. з найвищою відбивною здатністю звичайно продукує велику кількість ізотропного пнапівкоксу, іноді з невеликими пухирцями виходу летких, які відображають проходження І. (Джоунс і інш., 1984 р.; Альварес і інш., 1997 р.).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inertinit ros inertinit angl inertinite nim Inertinit m u petrografiyi maceralna grupa sho mistit macerali vidbivna zdatnist yakih u vugilli nizkoyi i serednoyi stadiyi vuglefikaciyi a takozh v osadovih porodah vidpovidnogo stupenya vuglefikaciyi vishe nizh u maceraliv vitrinitovoyi i liptinitovoyi grup i nizhche nizh u vitrinitu najbilsh vikosovuglefikovanogo vugillya ta vidpovidnoyi osadovoyi porodi Pohodzhennya terminaPohodzhennya slova inertia lat inertnist Sinonimi chastkovo opakovij attrit chastkovo opakova rechovina Termin spochatku buv zaproponovanij dlya sproshennya terminologiyi petrografiyi vugillya shlyahom ob yednannya v odnomu termini maceraliv fyuzinitu semifyuzinitu sklerotinitu i mikrinitu Dana grupa bazuyetsya na shozhih tehnologichnih vlastivostyah chotiroh maceraliv Chotiri dodatkovih macerala makrinit i inertodetrinit funginit i sekretinit dodani v cyu grupu ostanni dva z nih zaminyuyut sklerotinit Termin inertinit peredbachaye sho skladovi ye bilsh inertnimi nizh macerali vitrinitovoyi i liptinitovoyi grup osoblivo v procesah vuglefikaciyi v yakih voni viyavlyayut sebe yak rozchinniki E Shtah 1952 r Fizichni vlastivostiVidbivna zdatnist inertinitovih maceraliv pochinaye perevishuvati macerali vitrinitovoyi grupi v tih vipadkah koli vidbivna zdatnist vitrinitu j inertinitu dosyagaye poryadku 5 Rmax Alpern i Lemos de Susa 1970 r Inertinitovi macerali takozh harakterizuyutsya vidsutnistyu abo nevelikoyu fluorescenciyeyu v porivnyanni z vitrinitom Rozmir i mira zberezhennya klitinnih struktur variyuyut v zalezhnosti vid pohodzhennya riznih inertinitovih maceraliv i yih istoriyeyu pislya vidkladennya Fizichni vlastivosti I maye vidtinki sirogo siruvato bilij do zhovtuvato bilogo v bilshosti komponentiv z visokoyu vidbivnoyu zdatnistyu gt 6 Rr Vidtinki sirogo inertinitovih maceraliv vidobrazhayut umovi vidkladennya Vidbivna zdatnist zalezhit peredusim vid himichnogo skladu riznih inertinitovih maceraliv Razkid velichin vidbivnoyi zdatnosti I v bud yakomu okremo vzyatomu vugilnomu plasti zvichajno shirokij Stinki klitin fyuzinitu mozhut viyavlyati neveliku anizotropiyu Pri vikoristanni vidpovidnogo zbudzhennya vid sino fioletovogo do zelenogo svitla inertinitovi macerali z nevisokoyu vidbivnoyu zdatnistyu proyavlyayut slabku fluorescenciyu Himichni vlastivostiU porivnyanni z inshimi maceralnimi grupami I harakterizuyutsya visokim vmistom kisnyu i nizkim vmistom vodnyu Van Krevelen 1993 r Vmist vuglecyu zalezhit vid pohodzhennya konkretnogo macerala i abo shvidkosti procesiv okisnennya vidnovlennya yakih zaznav maceral na stadiyi torfoutvorennya SkladInertinitova grupa vklyuchaye macerali riznogo pohodzhennya 1 tkanini gribiv abo roslin bilsh visokogo rivnya 2 tonki ulamkovi fragmenti 3 gelifikovanij amorfnij material z yakogo sformuvavsya granulovanij material perevazhno v hodi vuglefikaciyi i v yakomu zminilisya sekreciyi klitin za rahunok okislyuvalno vidnovnih i biohimichnih procesiv pri torfoutvorenni ZalyagannyaInertinit harakternij dlya bilshosti vidiv vugillya hoch inodi v nevelikih kilkostyah Paleozojske vugillya osoblivo vugillya Gondvani mistit bilshe inertinitu nizh vugillya mezozoyu i tretinnogo periodu Shiyerer i insh 1995 r Razom z tim deyake vugillya krejdi Pivnichnoyi Ameriki i deyake vugillya yuri Yevropi mistit veliku kilkist I Organichna rechovina v pishanih porodah mistit bilshe inertinitu nizh v inshih osadovih porodah I chastinoyu kerogenu tipu IV za vinyatkom deyakih fluorescentnih komponentiv Tehnologichni vlastivostiVisokij vmist I u vugilli osoblivo fyuzinitu z pustimi klitinami i semifyuzinitu spriyayut piloutvorennyu pri provedenni girnichih robit Reakcijna zdatnist I pri koksuvanni zalezhit vid fiziko himichnih harakteristik riznih maceraliv i vid stupenyu vuglefikaciyi vugillya I z vidnosno nizkoyu vidbivnoyu zdatnistyu i fluoresciyuyuchij pri koksuvanni chastkovo abo povnistyu plavitsya todi yak nefluorescentnij I ne plavitsya Dissel i Volf Fisher 1987 r Kruzhevska 1989 r Neplavkij I u vugilnoyi shihti vikonuye funkciyu zv yazuyuchij material i pri tonkomu disperguvanni pidvishuye micnist koksu Dlya otrimannya koksu maksimalnoyi micnosti i stabilnosti docilno pidibrati optimalnij sklad I Jogo kilkist u vugilli zalezhit vid stupenya vuglefikaciyi ostannogo V umovah harakternih dlya kotliv z pilopodibnim palivom bilshist inertinitiv zaznayut zmin I z najmenshoyu vidbivnoyu zdatnistyu peretvoryuyutsya v poristij anizotropnij napivkoks todi yak I z najvishoyu vidbivnoyu zdatnistyu zvichajno produkuye veliku kilkist izotropnogo pnapivkoksu inodi z nevelikimi puhircyami vihodu letkih yaki vidobrazhayut prohodzhennya I Dzhouns i insh 1984 r Alvares i insh 1997 r Div takozhMikrolitotipiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Macenko G Bileckij V Shendrik T Korotkij slovnik z petrografiyi vugillya Doneck Shid vidavn dim 2011 74 s