Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фунгініт (рос. фунгинит, англ. funginite, нім. Funginit m) — мацерал інертинітової мацеральної групи, що складається, в основному, з одиничних або багатоклітинних спор грибів, склеротій, ниток грибниці (гіф) і міцелію (строма, мікориза) з високою відбивною здатністю і інших залишків грибів.
Загальний опис
Термін запропонований увазі Міжнародного комітету з петрології вугілля і органічної речовини (МКПВОР) Бенесом (1958 р.) і Ліоном в 1996 р. введений МКПВОР в 1996 р. для позначення залишків грибів у вугіллі і осадових породах.
У вугіллі і відкладах третинного періоду Ф. складається, г.ч., з круглястих одноклітинних — багатоклітинних овальних форм. У залежності від кількості клітин на шліфованих поверхнях можна розрізнити одноклітинні форми (спори), двоклітинні і багатоклітинні, більш веретеноподібні форми (телеутоспори), а також багатоклітинні круглясті форми (склеротії). Фунгініт також зустрічається в трубчастих формах (гіфи) і як структуровані тканини тонких трубок (міцелії, плектенхіми). У палеозойському вугіллі і відкладах фунгініт зустрічається рідко. Присутні тільки форми, що утворилися від склеротій, і різні типи тканин грибів. Розмір спор грибів в деяких сучасних торфах варіює від 10 до 30 мкм, а розмір склеротій і інших постійних тканин грибів — від 10 до 80 мкм (Мор і інш., 1996 р.). Тонкостінні спори грибів можуть досягати в діаметрі 185 мкм (Тейлор, 1990 р.). У пізніших відкладах і торфах склеротії можна іноді побачити неозброєним оком. Одиничні гіфи (трубки) грибів мають різну довжину і ширину; вони можуть досягати значної довжини. У індонезійському торфі їх діаметр звичайно становить 2-4 мкм, а довжина 100—200 мкм (Мор і інш., 1996 р.). У вугіллі пізнього палеозою фунгініт, що складається з тканин грибів, розпізнати важко, його можна переплутати з іншими інертинітовими мацералами типу фузиніту.
Фізичні властивості
Колір Ф. ясно-сірий до білого, рідко жовтувато-білий. У третинному вугіллі низьких стадій вуглефікації відбивна здатність фунгініту іноді тільки трохи вище, ніж у відповідного гумотелініту. Загалом, вимірювання дали величини 0,4-1, % Rr. У кам'яному вугіллі відбивна здатність фунгініту навіть у межах одного типу вугілля сильно змінюється. Водночас, відбивна здатність вище, ніж відповідного вітриніту, але збігається з відбивною здатністю вітриніту при 1,6 % RrVit.
Фунгініт не флуоресціює за винятком різновидів зі значними вкрапленнями бітуму (Даулей і Кук, 1988 р.). Флуоресціюючі заповнення клітин склеротій належать ексудатиніту. Твердість шліфування і ослаблення у молодого вугілля варіюють від невисоких до помірно високих значень. У кам'яному вугіллі обидві характеристики варіюють від помірних до високих і залежать від рослинного походження фунгініту.
Хімічні властивості
Залишки грибів складаються, г.ч., з хітину, азотного полісахариду, нерозчинного у воді, слабких кислот і слабких лугів. Темний колір в світлі, що пропускається і висока відбивна здатність залишків грибів обумовлюються пігментом меланіном (Тейхмюллер, 1989 р.). Меланін містить 10-15 % протеїнів, він демонструє структурний зв'язок з гумусовими кислотами і лігніном (Неймюллер, 1985 р.), нерозчинний і тому стійкий до органічної деградації (Філіп і інш., 1976 р.; Рассел і інш., 1980 р.). Мікро-FTIR фунгініту вугілля середніх стадій вуглефікації показує ароматичні прошарки при 1587 см−1, 1449 см−1 і 1027 см−1, в зоні 700—900 см−1 (Філіп і інш., 1976 р., Машталерц і Бастін, 1993 р.).
Залягання
Гриби всіх основних класів відомі з раннього палеозою (Тіфні і Баргхурн, 1974 р.; Тейлор і Тейлор, 1993, 1997 рр.). У зв'язку з цим, фунгініт можна чекати в невеликих кількостях в торфах, вугіллі і осадових породах різного віку (від девонського періоду до цього часу). Він зустрічається попутно з іншими мацералами і є типовим компонентом дюритів північної півкулі з невеликим вмістом споринітів (Штах і інш., 1982 р.). Іноді фунгініт концентрується в кишенях або горизонтах. У молодому вугіллі фунгініт часто зустрічається разом з гумодетринітом і концентрується в світлих прошарках м'якого бурого вугілля (Теймюллер, 1950 р.). У темних шарах болотисто-лісистого типу фунгініт разом з іншими хімічно стійкими мацералами (інертодетринітом, секретинітом, резинітом) може з'являтися у вигляді розсипів (Тейхмюллер, 1950 р.; Рамірес Кастро, 1980 р.). Іноді він зустрічається в зв'язку з текстинітом/телінітом (мікорізи) (Штах і інш., 1982 р.; Тейлор і інш., 1995 р.). Залягання фунгініту може вказувати на старе або недавнє руйнування торфів під впливом атмосферних впливів (осушення). У молодому вугіллі залишки грибів можуть також виступати в ролі забруднюючої речовини. Крім того, фунгініт зустрічається у відкладах тріасових пластів Антарктики (Філіпс і Тейлор, 1996 р.). Фунгініт є частиною керогену типу IV.
За типом склеротій кайнозойське вугілля і відклади можна легко відрізнити від мезозойського і палеозойського вугілля і осадових порід. Телеутоспори і певні типи склеротій були зареєстровані у всіх частинах світу тільки у вугіллі і відкладах третинного періоду і більш раннього віку. Тип і кількість спор грибів і інших тіл грибного походження можуть виявитися корисними при зіставленні вугільних пластів (Бенес, 1969 р.) і визначенні палеооточення формації торфу (Ярцен і Елсик, 1986 р.; Мор і інш., 1996 р.).
Технологічні властивості
Практичного впливу Ф. на процес збагачення вугілля і спікливість при коксуванні не помічено (імовірно, внаслідок його невеликої частки), хоча телеутоспори і склеротії при коксуванні залишаються інертними (Штах і Чандра, 1956 р.; Кук, 1962 р.).
Близькі терміни
хітиніт, семихітиніт (Драт, 1939 р.), частково — склерокол (Гені, 1954 р.), фунгіспороніти (Бенес, 1960 р.), фунго-склеротиніт (Бенес і Краусова, 1958 р.; Ліон і інш., 1982 р.), фунгальний склеротиніт (Бенес, 1969 р.), склеротиніт (МКПВОР, 1957, 1963, 1971 рр.). Походження слова: fungus (лат.) — гриб, поганка.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- В. І. Саранчук, В. В. Ошовський, Г. А. Власов, В. С. Білецький. Основи хімії і фізики горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600.
- Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Funginit ros funginit angl funginite nim Funginit m maceral inertinitovoyi maceralnoyi grupi sho skladayetsya v osnovnomu z odinichnih abo bagatoklitinnih spor gribiv sklerotij nitok gribnici gif i miceliyu stroma mikoriza z visokoyu vidbivnoyu zdatnistyu i inshih zalishkiv gribiv Ris Funginit bila rechovina z chornimi viknami porozhnin Bure vugillya Dniprovskij basejn Vidbite svitlo Imersiya Shkala 0 02 mm Zagalnij opisTermin zaproponovanij uvazi Mizhnarodnogo komitetu z petrologiyi vugillya i organichnoyi rechovini MKPVOR Benesom 1958 r i Lionom v 1996 r vvedenij MKPVOR v 1996 r dlya poznachennya zalishkiv gribiv u vugilli i osadovih porodah U vugilli i vidkladah tretinnogo periodu F skladayetsya g ch z kruglyastih odnoklitinnih bagatoklitinnih ovalnih form U zalezhnosti vid kilkosti klitin na shlifovanih poverhnyah mozhna rozrizniti odnoklitinni formi spori dvoklitinni i bagatoklitinni bilsh veretenopodibni formi teleutospori a takozh bagatoklitinni kruglyasti formi sklerotiyi Funginit takozh zustrichayetsya v trubchastih formah gifi i yak strukturovani tkanini tonkih trubok miceliyi plektenhimi U paleozojskomu vugilli i vidkladah funginit zustrichayetsya ridko Prisutni tilki formi sho utvorilisya vid sklerotij i rizni tipi tkanin gribiv Rozmir spor gribiv v deyakih suchasnih torfah variyuye vid 10 do 30 mkm a rozmir sklerotij i inshih postijnih tkanin gribiv vid 10 do 80 mkm Mor i insh 1996 r Tonkostinni spori gribiv mozhut dosyagati v diametri 185 mkm Tejlor 1990 r U piznishih vidkladah i torfah sklerotiyi mozhna inodi pobachiti neozbroyenim okom Odinichni gifi trubki gribiv mayut riznu dovzhinu i shirinu voni mozhut dosyagati znachnoyi dovzhini U indonezijskomu torfi yih diametr zvichajno stanovit 2 4 mkm a dovzhina 100 200 mkm Mor i insh 1996 r U vugilli piznogo paleozoyu funginit sho skladayetsya z tkanin gribiv rozpiznati vazhko jogo mozhna pereplutati z inshimi inertinitovimi maceralami tipu fuzinitu Fizichni vlastivostiKolir F yasno sirij do bilogo ridko zhovtuvato bilij U tretinnomu vugilli nizkih stadij vuglefikaciyi vidbivna zdatnist funginitu inodi tilki trohi vishe nizh u vidpovidnogo gumotelinitu Zagalom vimiryuvannya dali velichini 0 4 1 Rr U kam yanomu vugilli vidbivna zdatnist funginitu navit u mezhah odnogo tipu vugillya silno zminyuyetsya Vodnochas vidbivna zdatnist vishe nizh vidpovidnogo vitrinitu ale zbigayetsya z vidbivnoyu zdatnistyu vitrinitu pri 1 6 RrVit Funginit ne fluoresciyuye za vinyatkom riznovidiv zi znachnimi vkraplennyami bitumu Daulej i Kuk 1988 r Fluoresciyuyuchi zapovnennya klitin sklerotij nalezhat eksudatinitu Tverdist shlifuvannya i oslablennya u molodogo vugillya variyuyut vid nevisokih do pomirno visokih znachen U kam yanomu vugilli obidvi harakteristiki variyuyut vid pomirnih do visokih i zalezhat vid roslinnogo pohodzhennya funginitu Himichni vlastivostiZalishki gribiv skladayutsya g ch z hitinu azotnogo polisaharidu nerozchinnogo u vodi slabkih kislot i slabkih lugiv Temnij kolir v svitli sho propuskayetsya i visoka vidbivna zdatnist zalishkiv gribiv obumovlyuyutsya pigmentom melaninom Tejhmyuller 1989 r Melanin mistit 10 15 proteyiniv vin demonstruye strukturnij zv yazok z gumusovimi kislotami i ligninom Nejmyuller 1985 r nerozchinnij i tomu stijkij do organichnoyi degradaciyi Filip i insh 1976 r Rassel i insh 1980 r Mikro FTIR funginitu vugillya serednih stadij vuglefikaciyi pokazuye aromatichni prosharki pri 1587 sm 1 1449 sm 1 i 1027 sm 1 v zoni 700 900 sm 1 Filip i insh 1976 r Mashtalerc i Bastin 1993 r ZalyagannyaGribi vsih osnovnih klasiv vidomi z rannogo paleozoyu Tifni i Barghurn 1974 r Tejlor i Tejlor 1993 1997 rr U zv yazku z cim funginit mozhna chekati v nevelikih kilkostyah v torfah vugilli i osadovih porodah riznogo viku vid devonskogo periodu do cogo chasu Vin zustrichayetsya poputno z inshimi maceralami i ye tipovim komponentom dyuritiv pivnichnoyi pivkuli z nevelikim vmistom sporinitiv Shtah i insh 1982 r Inodi funginit koncentruyetsya v kishenyah abo gorizontah U molodomu vugilli funginit chasto zustrichayetsya razom z gumodetrinitom i koncentruyetsya v svitlih prosharkah m yakogo burogo vugillya Tejmyuller 1950 r U temnih sharah bolotisto lisistogo tipu funginit razom z inshimi himichno stijkimi maceralami inertodetrinitom sekretinitom rezinitom mozhe z yavlyatisya u viglyadi rozsipiv Tejhmyuller 1950 r Ramires Kastro 1980 r Inodi vin zustrichayetsya v zv yazku z tekstinitom telinitom mikorizi Shtah i insh 1982 r Tejlor i insh 1995 r Zalyagannya funginitu mozhe vkazuvati na stare abo nedavnye rujnuvannya torfiv pid vplivom atmosfernih vpliviv osushennya U molodomu vugilli zalishki gribiv mozhut takozh vistupati v roli zabrudnyuyuchoyi rechovini Krim togo funginit zustrichayetsya u vidkladah triasovih plastiv Antarktiki Filips i Tejlor 1996 r Funginit ye chastinoyu kerogenu tipu IV Za tipom sklerotij kajnozojske vugillya i vidkladi mozhna legko vidrizniti vid mezozojskogo i paleozojskogo vugillya i osadovih porid Teleutospori i pevni tipi sklerotij buli zareyestrovani u vsih chastinah svitu tilki u vugilli i vidkladah tretinnogo periodu i bilsh rannogo viku Tip i kilkist spor gribiv i inshih til gribnogo pohodzhennya mozhut viyavitisya korisnimi pri zistavlenni vugilnih plastiv Benes 1969 r i viznachenni paleootochennya formaciyi torfu Yarcen i Elsik 1986 r Mor i insh 1996 r Tehnologichni vlastivostiPraktichnogo vplivu F na proces zbagachennya vugillya i spiklivist pri koksuvanni ne pomicheno imovirno vnaslidok jogo nevelikoyi chastki hocha teleutospori i sklerotiyi pri koksuvanni zalishayutsya inertnimi Shtah i Chandra 1956 r Kuk 1962 r Blizki terminihitinit semihitinit Drat 1939 r chastkovo sklerokol Geni 1954 r fungisporoniti Benes 1960 r fungo sklerotinit Benes i Krausova 1958 r Lion i insh 1982 r fungalnij sklerotinit Benes 1969 r sklerotinit MKPVOR 1957 1963 1971 rr Pohodzhennya slova fungus lat grib poganka LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s V I Saranchuk V V Oshovskij G A Vlasov V S Bileckij Osnovi himiyi i fiziki goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4 Macenko G Bileckij V Shendrik T Korotkij slovnik z petrografiyi vugillya Doneck Shid vidavn dim 2011 74 s