Дюрит (рос. дюрит, англ. durite, нім. Durit m) — бімацеральний мікролітотип, що містить мінімум 95 % (за об'ємом) мацералів групи інертиніту і ліптиніту, кожного з яких повинно бути як мінімум 5 % (за об'ємом).
Історія назви
Термін введений Р. Потоньє (1924 р.). З 1955 р. за рішенням Міжнародного комітету з петрології вугілля і органічної речовини (МКПВОР) термін застосовується для позначення мікролітотипу, що складається, в основному, з мацералів мацеральних груп інертиніту і ліптиніту.
Походження слова: лат. durus — твердий. Синонім: опаковий детрит.
Склад
Співвідношення мацералів групи інертиніту і ліптиніту можуть суттєво варіювати, наприклад, дюритL і дуритІ — дюрити, багаті відповідно інертинітовими або ліптинітовими мацералами. Крассидюрит — це дюритL, що містить велику кількість крассиспор (спор, що належать до роду Densosporites в північній півкулі). Тенюідюрит — це звичайно дюритІ, що містить тенюіспори — тонкостінні спори багатьох видів. Найчастіше зустрічаються інертинітові мацерали крассидюриту — макриніт, мікриніт та інертодетриніт, тоді як семіфюзиніт є основним компонентом тенюідюритів, нерідко в поєднанні з невеликою кількістю секретиніту. Інертинітові мацерали забезпечують основну масу, в якій вкраплені ліптинітові мацерали. Тенюідюрит звичайно містить неорганічні домішки, типово глинисті мінерали; крассидурит є, як правило, «чистим вугіллям». Дюрит, що зустрічається у вугіллі середньої і високої стадії вуглефікації, де легко розпізнаються при схрещених ніколях ліптинітові компоненти, називають метадюреном (Е.Штах та інші, 1982 р.). Дюрити, що містять мікриніт, можуть переходити в сапропелеве вугілля (Е.Штах та інші, 1982 р.).
Властивості
Густина Д. варіює між 1,3 і 1,7 г/см³ в залежності від ступеня вуглефікації вугілля. У вугіллі середнього ступеня вуглефікації густина змінюється зворотно пропорційно вмісту ліптиніту. Міцність варіює від 28 до 85 кг/мм². Звичайно міцність вища, ніж у вітриту і клариту в тому ж вугіллі, але ця відмінність меншає із збільшенням ступеня вуглефікації. ДюритL має найвищу міцність і менш схильний до розтріскування, ніж вітрит і кларит.
Вихід і склад екстрактів і летких речовин варіюють в залежності від кількості і типу ліптинітових мацералів і вмісту інертиніту (Вонлес і Макре, 1934 р.). Загалом, їх вихід менше, ніж у клариту відповідного ступеня вуглефікації.
Походження
Про походження дюриту можна судити по типу і кількості ліптиніту і кількості присутньої глинистої речовини (Сміт, 1964 р.). Дюрит, багатий спорами, імовірно являє собою гіпоавтохтонні-алохтонні підводні відклади (Діссель, 1992 р.; Штах та інші, 1982 р.) або автохтонний омброгенний торф у випадку (Сміт, 1964 р.). Дюрит, багатий інертинітом, міг сформуватися різними шляхами в залежності від рівнів води у відкладах торфу. Альгініт у дюриті вказує на підводне відкладення.
Локалізація
Д. утворює дюрен і зустрічається в більш матових частинах кларену. Д. є типовим для потужних пластів низької і середньої стадії вуглефікації вугілля. Потужні паралічні (прибережні) пласти кам'яновугільного періоду в Європі можуть містити приблизно 10 %, рідше 30 % дюриту (Фентон та інші, 1957 р.). У цілому, дюрит частіше зустрічається у вугіллі Гондвани і вугіллі Північної Америки крейдового періоду, ніж у вугіллі північної півкулі кам'яновугільного періоду. Вугілля Гондвани особливо багате дюритомІ (Діссель, 1992 р.; Марчоні і Калкреут, 1991 р.; Штах та інші, 1982 р.).
Технологічні характеристики
Вміст у дюриті ліптиніту обумовлює тенденцію до меншого розтріскування, ніж у випадку вітриту і клариту, і відповідно більшої міцності. Від вмісту ліптиніту, а також потужності прошарків дюрену, що зустрічаються в пласті, залежать крупність і характеристики дроблення дюриту. При дробленні дюрит має тенденцію до концентрації в гранули крупністю > 1 мм. При збагаченні з метою одержання надчистого вугілля необхідно видалити літотипи, що містять дюрит, оскільки вони можуть характеризуватися високим вмістом власної мінеральної речовини.
У коксівному вугіллі спікливість дюриту слабша, ніж у вітриту, клариту і тримацериту, і залежить від відносних пропорцій ліптиніту та інертиніту. У шихті для коксування, що містить бітуминозне вугілля багате вітринітом з низьким виходом летких, дюритІ може діяти як розчинник (Бенедикт і Томпсон, 1976 р.; Лойсон та інші, 1989 р.), а також перешкоджати розвитку надмірного тиску в коксовій печі внаслідок відсутності усадки після коксування (Тейлор та інші, 1998 рік). У вугіллі середньої стадії вуглефікації дюритL гідрогенізується легко, а дюритІ гірше. Швидкість конверсії також залежить від ступеня окиснення інертинітових мацералів.
В процесі спалення при рівних умовах реакційна здатність дюриту нижча, ніж у вітриту і клариту. Окиснюється дюрит погано. Тенденція до пилоутворення невисока.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyurit ros dyurit angl durite nim Durit m bimaceralnij mikrolitotip sho mistit minimum 95 za ob yemom maceraliv grupi inertinitu i liptinitu kozhnogo z yakih povinno buti yak minimum 5 za ob yemom Istoriya nazviDyurit Termin vvedenij R Potonye 1924 r Z 1955 r za rishennyam Mizhnarodnogo komitetu z petrologiyi vugillya i organichnoyi rechovini MKPVOR termin zastosovuyetsya dlya poznachennya mikrolitotipu sho skladayetsya v osnovnomu z maceraliv maceralnih grup inertinitu i liptinitu Pohodzhennya slova lat durus tverdij Sinonim opakovij detrit SkladSpivvidnoshennya maceraliv grupi inertinitu i liptinitu mozhut suttyevo variyuvati napriklad dyuritL i duritI dyuriti bagati vidpovidno inertinitovimi abo liptinitovimi maceralami Krassidyurit ce dyuritL sho mistit veliku kilkist krassispor spor sho nalezhat do rodu Densosporites v pivnichnij pivkuli Tenyuidyurit ce zvichajno dyuritI sho mistit tenyuispori tonkostinni spori bagatoh vidiv Najchastishe zustrichayutsya inertinitovi macerali krassidyuritu makrinit mikrinit ta inertodetrinit todi yak semifyuzinit ye osnovnim komponentom tenyuidyuritiv neridko v poyednanni z nevelikoyu kilkistyu sekretinitu Inertinitovi macerali zabezpechuyut osnovnu masu v yakij vkrapleni liptinitovi macerali Tenyuidyurit zvichajno mistit neorganichni domishki tipovo glinisti minerali krassidurit ye yak pravilo chistim vugillyam Dyurit sho zustrichayetsya u vugilli serednoyi i visokoyi stadiyi vuglefikaciyi de legko rozpiznayutsya pri shreshenih nikolyah liptinitovi komponenti nazivayut metadyurenom E Shtah ta inshi 1982 r Dyuriti sho mistyat mikrinit mozhut perehoditi v sapropeleve vugillya E Shtah ta inshi 1982 r VlastivostiGustina D variyuye mizh 1 3 i 1 7 g sm v zalezhnosti vid stupenya vuglefikaciyi vugillya U vugilli serednogo stupenya vuglefikaciyi gustina zminyuyetsya zvorotno proporcijno vmistu liptinitu Micnist variyuye vid 28 do 85 kg mm Zvichajno micnist visha nizh u vitritu i klaritu v tomu zh vugilli ale cya vidminnist menshaye iz zbilshennyam stupenya vuglefikaciyi DyuritL maye najvishu micnist i mensh shilnij do roztriskuvannya nizh vitrit i klarit Vihid i sklad ekstraktiv i letkih rechovin variyuyut v zalezhnosti vid kilkosti i tipu liptinitovih maceraliv i vmistu inertinitu Vonles i Makre 1934 r Zagalom yih vihid menshe nizh u klaritu vidpovidnogo stupenya vuglefikaciyi PohodzhennyaPro pohodzhennya dyuritu mozhna suditi po tipu i kilkosti liptinitu i kilkosti prisutnoyi glinistoyi rechovini Smit 1964 r Dyurit bagatij sporami imovirno yavlyaye soboyu gipoavtohtonni alohtonni pidvodni vidkladi Dissel 1992 r Shtah ta inshi 1982 r abo avtohtonnij ombrogennij torf u vipadku Smit 1964 r Dyurit bagatij inertinitom mig sformuvatisya riznimi shlyahami v zalezhnosti vid rivniv vodi u vidkladah torfu Alginit u dyuriti vkazuye na pidvodne vidkladennya LokalizaciyaD utvoryuye dyuren i zustrichayetsya v bilsh matovih chastinah klarenu D ye tipovim dlya potuzhnih plastiv nizkoyi i serednoyi stadiyi vuglefikaciyi vugillya Potuzhni paralichni priberezhni plasti kam yanovugilnogo periodu v Yevropi mozhut mistiti priblizno 10 ridshe 30 dyuritu Fenton ta inshi 1957 r U cilomu dyurit chastishe zustrichayetsya u vugilli Gondvani i vugilli Pivnichnoyi Ameriki krejdovogo periodu nizh u vugilli pivnichnoyi pivkuli kam yanovugilnogo periodu Vugillya Gondvani osoblivo bagate dyuritomI Dissel 1992 r Marchoni i Kalkreut 1991 r Shtah ta inshi 1982 r Tehnologichni harakteristikiVmist u dyuriti liptinitu obumovlyuye tendenciyu do menshogo roztriskuvannya nizh u vipadku vitritu i klaritu i vidpovidno bilshoyi micnosti Vid vmistu liptinitu a takozh potuzhnosti prosharkiv dyurenu sho zustrichayutsya v plasti zalezhat krupnist i harakteristiki droblennya dyuritu Pri droblenni dyurit maye tendenciyu do koncentraciyi v granuli krupnistyu gt 1 mm Pri zbagachenni z metoyu oderzhannya nadchistogo vugillya neobhidno vidaliti litotipi sho mistyat dyurit oskilki voni mozhut harakterizuvatisya visokim vmistom vlasnoyi mineralnoyi rechovini U koksivnomu vugilli spiklivist dyuritu slabsha nizh u vitritu klaritu i trimaceritu i zalezhit vid vidnosnih proporcij liptinitu ta inertinitu U shihti dlya koksuvannya sho mistit bituminozne vugillya bagate vitrinitom z nizkim vihodom letkih dyuritI mozhe diyati yak rozchinnik Benedikt i Tompson 1976 r Lojson ta inshi 1989 r a takozh pereshkodzhati rozvitku nadmirnogo tisku v koksovij pechi vnaslidok vidsutnosti usadki pislya koksuvannya Tejlor ta inshi 1998 rik U vugilli serednoyi stadiyi vuglefikaciyi dyuritL gidrogenizuyetsya legko a dyuritI girshe Shvidkist konversiyi takozh zalezhit vid stupenya okisnennya inertinitovih maceraliv V procesi spalennya pri rivnih umovah reakcijna zdatnist dyuritu nizhcha nizh u vitritu i klaritu Okisnyuyetsya dyurit pogano Tendenciya do piloutvorennya nevisoka Div takozhMikrolitotipiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Macenko G Bileckij V Shendrik T Korotkij slovnik z petrografiyi vugillya Doneck Shid vidavn dim 2011 74 s