Індіка (грец. Ἰνδικά Indika) — книга грецького лікаря Ктесія, що мала на меті описати Індію. Написана в V ст. н.е., книга є пршою відомою грецькою згадкою цих далеких країв. Ктесій був придворним лікарем у царя Артаксеркса II, тому книга не побудована на його власному досвіді. Він написав цю книгу опираючись на розповіді перських купців про країни, де проходив великий шовковий шлях.
Зміст
Книга містить першу відому згадку єдинорога, нібито індійського осла з 1,5 кубітовим (46 см) рогом на голові. Ктесій також вводить в європейські реалії папугая, що вміє говорити, та соколине полювання, яке ще не практикувалось у Європі.
Книга надавала ще такі відомості:
- Вказується річка Інд, ширина якої становить 32 км.
- Індія сильно густо населена країна, де мешкає більше людей ніж у всьому решта світі разом взятому.
- Перший опис індійських слонів.
- Незвичайні види мавп з довгими хвостами.
- Індійські пси розміром з левів.
- Велетенські гори.
- Мантікора, червоне чудовисько з людським обличчям, тілом лева та хвостом скорпіона.
- Детальний опис індійських звичаїв.
- Маленькі, чорні люди пігмеї, які живуть в самому центрі Індії.
- Пальми та фінікові дерева, що в 3 рази більші за Вавилонські.
Спадщина
Через те, що книга Ктесія серед правдивої інформації містила й сумнівні апокрифи, пізніші автори інколи кепкували з неї, називаючи джерелом необґрунтованих небувальщин та міфів. Сартирик Лукіан приписував Ктесію особливе місце у пеклі, що призначене для тих, хто поширює брехню під час свого життя. Книга Ктесія містила такі розповіді, як опис одноногих людей, що звались монокулі, чоловіків з довгими хвостами як у сатирів і т.д.
Протягом багатьох століть для мешканців Середземномор'я, книга була головним джерелом відомостей про Індію.
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 10 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 10 грудня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indika grec Ἰndika Indika kniga greckogo likarya Ktesiya sho mala na meti opisati Indiyu Napisana v V st n e kniga ye prshoyu vidomoyu greckoyu zgadkoyu cih dalekih krayiv Ktesij buv pridvornim likarem u carya Artakserksa II tomu kniga ne pobudovana na jogo vlasnomu dosvidi Vin napisav cyu knigu opirayuchis na rozpovidi perskih kupciv pro krayini de prohodiv velikij shovkovij shlyah ZmistKniga mistit pershu vidomu zgadku yedinoroga nibito indijskogo osla z 1 5 kubitovim 46 sm rogom na golovi Ktesij takozh vvodit v yevropejski realiyi papugaya sho vmiye govoriti ta sokoline polyuvannya yake she ne praktikuvalos u Yevropi Kniga nadavala she taki vidomosti Vkazuyetsya richka Ind shirina yakoyi stanovit 32 km Indiya silno gusto naselena krayina de meshkaye bilshe lyudej nizh u vsomu reshta sviti razom vzyatomu Pershij opis indijskih sloniv Nezvichajni vidi mavp z dovgimi hvostami Indijski psi rozmirom z leviv Veletenski gori Mantikora chervone chudovisko z lyudskim oblichchyam tilom leva ta hvostom skorpiona Detalnij opis indijskih zvichayiv Malenki chorni lyudi pigmeyi yaki zhivut v samomu centri Indiyi Palmi ta finikovi dereva sho v 3 razi bilshi za Vavilonski SpadshinaSciopod monokuli Cherez te sho kniga Ktesiya sered pravdivoyi informaciyi mistila j sumnivni apokrifi piznishi avtori inkoli kepkuvali z neyi nazivayuchi dzherelom neobgruntovanih nebuvalshin ta mifiv Sartirik Lukian pripisuvav Ktesiyu osoblive misce u pekli sho priznachene dlya tih hto poshiryuye brehnyu pid chas svogo zhittya Kniga Ktesiya mistila taki rozpovidi yak opis odnonogih lyudej sho zvalis monokuli cholovikiv z dovgimi hvostami yak u satiriv i t d Protyagom bagatoh stolit dlya meshkanciv Seredzemnomor ya kniga bula golovnim dzherelom vidomostej pro Indiyu Primitki Arhiv originalu za 25 kvitnya 2017 Procitovano 10 grudnya 2015 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2017 Procitovano 10 grudnya 2015