|
Друга імперія Гаїті (фр. Empire d’Haïti) — монархічна держава, що існувала на території західної частини острова Гаїті з 1849 до 1859 року. До складу імперії входила території сучасної республіки Гаїті, а також — із 1858 року — безлюдний острів Навасса, який де-факто контролювали США.
Передісторія
У 1840-х роках гаїтянська держава почала поступово приходити до критичного стану. 1844 року про свій вихід зі складу Гаїті оголосила східна частина острова, яка проголосила самостійну Домініканську Республіку та здобула перемогу в нетривалій .
З 1844 до 1849 року в Гаїті помінялось п'ять урядів і п'ять президентів.
28 лютого 1847 року, коли помер президент Жан-Баптист Ріше, мулатські урядові кола передали його пост 65-річному генералу Фостену-Елі Сулуку, який вже 2 березня склав президентську присягу. Через невігластво та політичну недалекоглядність Сулука вони розраховували, що зможуть маніпулювати новим президентом. Первинно їм це вдавалось: за наполяганням мулатів Сулук залишив попередній склад кабінету міністрів і не відступив від політичної програми свого попередника. Однак уже за кілька місяців глава держави самостійно провів радикальні реформи в республіці: мулатська урядова верхівка була ліквідована, а Сулук став одноосібним правителем и — фактично — військовим диктатором Гаїті.
Для зміцнення своєї влади президент підтримав створення загонів «зінглінів». Раніше вони були напівбандитськими формуваннями, але відтоді набули рангу міліції. До серпня 1849 року, остаточно домігшись підтримки з боку Сенату й Палати депутатів, Сулук надав формальну згоду на проголошення себе імператором Гаїті Фостеном (Фаустином) I, а самої держави — імперією. Офіційно це відбулось 26 серпня 1849 року.
Коронація
18 квітня 1852 року в Порт-о-Пренсі відбулась пишна урочиста церемонія коронації імператора й імператриці Гаїті. Як остання виступила . На момент проголошення імперії вона ще не була законною дружиною Сулука — їхнє весілля відбулось у грудні 1849 року. Прообразом церемонії стала коронація Наполеона Бонапарта й Жозефіни Богарне: подібно до французького імператора, Сулук самостійно поклав корону спочатку на себе, а потім — на дружину. Наприкінці церемонії Фостен I виголосив коронаційну промову, яку закінчив словами: «Хай живе свобода!».
Корона Фостена I, яка нині[] вважається однією з найдорожчих у світі, була виготовлена з чистого золота й прикрашена смарагдами, гранатами, діамантами й іншим коштовним камінням. Цікаво, що перша імператорська корона, покладена на голову Сулука в день проголошення імперії, була зроблена з картону і вкрита сусальним золотом через нестачу коштів на виготовлення справжньої корони.
Внутрішня політика
Національна політика
За часів свого правління Фостен I намагався створити централізований уряд у складі корінних гаїтян (креолів та негрів), сформований за європейським зразком. Біле населення, як і за часів правління Жана-Жака Дессаліна, зазнавало нещадних утисків.
Стіорення гвардії
Опорою імператорської влади, як думав Фостен I, мала стати національна гвардія. На її потреби імператор не шкодував видатків: ківери для гвардійців, заплановані за зразком англійських та французьких ведмежих шапок, було доручено виготовити відомій марсельській фірмі, а хутро, призначене для оздоблення гвардійської одежі, закупалось у Росії. За умов спекотного гаїтянського клімату такі деталі обмундирування виглядали вкрай безглуздо і смішно.
Зовнішня політика
У зовнішній політиці імператор намагався зосередитись на попередженні іноземного вторгнення на територію Гаїті та відстоюванні національного суверенітету держави. В межах останнього він здійснив чотири невдалі спроби (1849, 1850, 1855, 1856) завоювання сусідньої Домініканської Республіки, яка вийшла зі складу Гаїті 1844 року. Після першого ж безуспішного нападу на сусідню державу, яке завершилось поразкою, імператор оголосив про перемогу Гаїті, наказавши звести низку пам'ятників на її честь.
1857 року США офіційно заявили про свої права на територію безлюдного острова Навасса в Ямайській протоці й анексували її відповідно до положень Закону про Гуано, відповідно до яких громадяни США мали право заволодіти островами із запасами гуано, розташованими будь-де поза юрисдикцією інших держав і таких, що не мають законних власників чи місцевого населення. Острів Навасса підходив під зазначені параметри. У відповідь на це 1858 року імперія Гаїті оголосила острів своєю територією, вступивши до конфронтації зі США. Влада США вирішила викупити острів, щоб нівелювати конфлікт, на що Фостен I охоче погодився.
Падіння імперії
Недалекоглядна політика Фостена I спричинила обурення серед гаїтян, в результаті чого він був змушений зректись престолу 15 січня 1859 року й залишити країну. Монархію було ліквідовано, і новим президентом Гаїті став Фабр Жефрар.
Примітки
- Washington ProFile. Острови розбрату // Независимое военное обозрение : газета. — 31 жовтня 2003.
- Курьёзы истории. «Блаженны невежественные» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Le Nouvelliste: «La couronne de Faustin 1er vandalisée» (31.01.2007) [ 13.07.2011, у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperiya Gayiti fr Empire d Haiti 26 serpnya 1849 15 sichnya 1859 Prapor Gerb Stolicya Port o Prens Mova i Francuzka gayityanska kreolska Religiya Katolicizm Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Imperator 26 serpnya 1849 15 sichnya 1859 roku Fosten I Druga imperiya Gayiti fr Empire d Haiti monarhichna derzhava sho isnuvala na teritoriyi zahidnoyi chastini ostrova Gayiti z 1849 do 1859 roku Do skladu imperiyi vhodila teritoriyi suchasnoyi respubliki Gayiti a takozh iz 1858 roku bezlyudnij ostriv Navassa yakij de fakto kontrolyuvali SShA PeredistoriyaU 1840 h rokah gayityanska derzhava pochala postupovo prihoditi do kritichnogo stanu 1844 roku pro svij vihid zi skladu Gayiti ogolosila shidna chastina ostrova yaka progolosila samostijnu Dominikansku Respubliku ta zdobula peremogu v netrivalij Z 1844 do 1849 roku v Gayiti pominyalos p yat uryadiv i p yat prezidentiv 28 lyutogo 1847 roku koli pomer prezident Zhan Baptist Rishe mulatski uryadovi kola peredali jogo post 65 richnomu generalu Fostenu Eli Suluku yakij vzhe 2 bereznya sklav prezidentsku prisyagu Cherez neviglastvo ta politichnu nedalekoglyadnist Suluka voni rozrahovuvali sho zmozhut manipulyuvati novim prezidentom Pervinno yim ce vdavalos za napolyagannyam mulativ Suluk zalishiv poperednij sklad kabinetu ministriv i ne vidstupiv vid politichnoyi programi svogo poperednika Odnak uzhe za kilka misyaciv glava derzhavi samostijno proviv radikalni reformi v respublici mulatska uryadova verhivka bula likvidovana a Suluk stav odnoosibnim pravitelem i faktichno vijskovim diktatorom Gayiti Dlya zmicnennya svoyeyi vladi prezident pidtrimav stvorennya zagoniv zingliniv Ranishe voni buli napivbanditskimi formuvannyami ale vidtodi nabuli rangu miliciyi Do serpnya 1849 roku ostatochno domigshis pidtrimki z boku Senatu j Palati deputativ Suluk nadav formalnu zgodu na progoloshennya sebe imperatorom Gayiti Fostenom Faustinom I a samoyi derzhavi imperiyeyu Oficijno ce vidbulos 26 serpnya 1849 roku KoronaciyaZobrazhennya ceremoniyi koronaciyi Fostena I Na kartini zmalovano moment odyagannya Fostenom koroni na golovu imperatrici Adelini 18 kvitnya 1852 roku v Port o Prensi vidbulas pishna urochista ceremoniya koronaciyi imperatora j imperatrici Gayiti Yak ostannya vistupila Na moment progoloshennya imperiyi vona she ne bula zakonnoyu druzhinoyu Suluka yihnye vesillya vidbulos u grudni 1849 roku Proobrazom ceremoniyi stala koronaciya Napoleona Bonaparta j Zhozefini Bogarne podibno do francuzkogo imperatora Suluk samostijno poklav koronu spochatku na sebe a potim na druzhinu Naprikinci ceremoniyi Fosten I vigolosiv koronacijnu promovu yaku zakinchiv slovami Haj zhive svoboda Korona Fostena I yaka nini koli vvazhayetsya odniyeyu z najdorozhchih u sviti bula vigotovlena z chistogo zolota j prikrashena smaragdami granatami diamantami j inshim koshtovnim kaminnyam Cikavo sho persha imperatorska korona pokladena na golovu Suluka v den progoloshennya imperiyi bula zroblena z kartonu i vkrita susalnim zolotom cherez nestachu koshtiv na vigotovlennya spravzhnoyi koroni Vnutrishnya politikaNacionalna politika Za chasiv svogo pravlinnya Fosten I namagavsya stvoriti centralizovanij uryad u skladi korinnih gayityan kreoliv ta negriv sformovanij za yevropejskim zrazkom Bile naselennya yak i za chasiv pravlinnya Zhana Zhaka Dessalina zaznavalo neshadnih utiskiv Stiorennya gvardiyi Oporoyu imperatorskoyi vladi yak dumav Fosten I mala stati nacionalna gvardiya Na yiyi potrebi imperator ne shkoduvav vidatkiv kiveri dlya gvardijciv zaplanovani za zrazkom anglijskih ta francuzkih vedmezhih shapok bulo dorucheno vigotoviti vidomij marselskij firmi a hutro priznachene dlya ozdoblennya gvardijskoyi odezhi zakupalos u Rosiyi Za umov spekotnogo gayityanskogo klimatu taki detali obmundiruvannya viglyadali vkraj bezgluzdo i smishno Zovnishnya politikaU zovnishnij politici imperator namagavsya zosereditis na poperedzhenni inozemnogo vtorgnennya na teritoriyu Gayiti ta vidstoyuvanni nacionalnogo suverenitetu derzhavi V mezhah ostannogo vin zdijsniv chotiri nevdali sprobi 1849 1850 1855 1856 zavoyuvannya susidnoyi Dominikanskoyi Respubliki yaka vijshla zi skladu Gayiti 1844 roku Pislya pershogo zh bezuspishnogo napadu na susidnyu derzhavu yake zavershilos porazkoyu imperator ogolosiv pro peremogu Gayiti nakazavshi zvesti nizku pam yatnikiv na yiyi chest 1857 roku SShA oficijno zayavili pro svoyi prava na teritoriyu bezlyudnogo ostrova Navassa v Yamajskij protoci j aneksuvali yiyi vidpovidno do polozhen Zakonu pro Guano vidpovidno do yakih gromadyani SShA mali pravo zavoloditi ostrovami iz zapasami guano roztashovanimi bud de poza yurisdikciyeyu inshih derzhav i takih sho ne mayut zakonnih vlasnikiv chi miscevogo naselennya Ostriv Navassa pidhodiv pid zaznacheni parametri U vidpovid na ce 1858 roku imperiya Gayiti ogolosila ostriv svoyeyu teritoriyeyu vstupivshi do konfrontaciyi zi SShA Vlada SShA virishila vikupiti ostriv shob nivelyuvati konflikt na sho Fosten I ohoche pogodivsya Padinnya imperiyiNedalekoglyadna politika Fostena I sprichinila oburennya sered gayityan v rezultati chogo vin buv zmushenij zrektis prestolu 15 sichnya 1859 roku j zalishiti krayinu Monarhiyu bulo likvidovano i novim prezidentom Gayiti stav Fabr Zhefrar PrimitkiWashington ProFile Ostrovi rozbratu Nezavisimoe voennoe obozrenie gazeta 31 zhovtnya 2003 Kuryozy istorii Blazhenny nevezhestvennye 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Le Nouvelliste La couronne de Faustin 1er vandalisee 31 01 2007 13 07 2011 u Wayback Machine fr