Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Імпала | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aepyceros melampus (Lichtenstein, ) | ||||||||||||||||
 Поширення імпали в Африці: червоним — A. m. melampus блакитним — A. m. petersi | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Імпала, або чорноп'ята антилопа (Aepyceros melampus Lichtenstein, 1812) — африканський ссавець родини бикових (Bovidae). Єдиний вид в однойменному роді Aepyceros Sundevall, 1847 та підродині імпалових Aepycerotinae Gray, 1872.
Походження назви
«Імпала» — зулуська назва тварини. Aipos (грецьке) високий, довгий, keras (грецьке) ріг тварини: стосується довгих ліроподібних ріг самців. Melas (грецьке) чорний, pous (грецьке) нога: звідси чорноногий, як натяк на жмуток чорного волосся що вкриває сальні залози на «п'ятках» задніх ніг.
Зовнішній вигляд
Обидві статі мають однакове рудувато-коричневе забарвлення, яке блідніє по боках. Хутро коротке, блискуче. Низ живота, підборіддя, губи, внутрішня частина вух, лінія над очима та хвіст — білі. Мають чорні смужки на хвості, лобі, стегнах та кінчиках вух. Ці смужки допомагають розпізнаватися між особинами. Забарвлення допомагає тваринам зливатися з середовищем, у якому вони живуть. Імпали є статево диморфні (самці відрізняються від самиць). У цього виду тільки самці володіють S-подібними рогами довжиною 45-91,7 см. Роги сильно загострені, тонкі. Пахучі залози розміщені на задніх ногах під жмутком чорного волосся та сальні залози на лобі. Маса 45-60 кг. Довжина тіла 120–160 см. Висота холки 75-95 см. Довжина хвоста 30-45 см.
Ареал
Імпали поширені у Східній Африці: від північного сходу Південної Африки до Анголи, південного Заїру, Руанди, Уганди та Кенії; відокремлений район у Намібії. Тварини зустрічаються у лісистих місцевостях з невисоким підліском та у чагарникових саваннах, з близьким джерелом питної води, необхідність в якому зникає при достатку соковитих трав. Зрідка та ненадовго з'являються у відкритих степах.
Розмноження
Період вагітності 6,5-7 місяців. Спостерігається два піки народжуваності — один навесні та другий восени. Перед пологами самиці віддаляються від стада і шукають приховане непомітне місце. Народжується один малюк, який відлучається від материнського молока у чотири-шестимісячному віці. Самці стають статевозрілими у віці одного року, самиці — у півтора року. Проте, молоді самиці зможуть розмножуватися в чотирирічному віці, коли вони стануть дорослими та матимуть свою територію. Дорослий самець утримує на своїй території від 5 до 50 самиць. Тривалість життя до 15 років.
Поведінка
Імпали денні тварини та проводять ніч лежачи та пережовуючи їжу. Найактивніші невдовзі після світанку та перед сутінками. Впродовж дня поперемінно пасуться та відпочивають, часто в тіні. В залежності від сезону в імпал існує різний соціальний устрій. В середньому стада самиць налічують від 15 до 100 особин, кількість яких залежить від доступного простору. Самиці живуть сім'ями в межах ділянки 80-100 гектарів. Під час сезону дощів територію ділянки посилено охороняють, проте в посушливий сезон тварини більше контактують між собою та з іншими сім'ями та перемішуються. Під час сезону дощів імпали формують особливі соціальні групи. Помічено три основних формування: територіальні самиці з та без готових до парування самиць, стада безтериторіальних дорослих та молодих самців та стада самиць з молодняком (навіть молоді самиці до 4 річного віку). Переважно стадо веде за собою одна з самиць, а самець замикає стадо слідкуючи щоб ніхто з його членів не віддалявся далеко від основної групи. Для захисту своїх ділянок самиці використовують різні методи: підняття хвоста, тертя лобом навколишніх дерев та предметів, пряма постава, бійка та ревіння. Там, де тварини досить численні, вони стають основною здобиччю великих наземних хижаків, а оленята — орлів. Середовище, в якому проживають тварини сприяє полюванню із засідок, тому тварини завжди насторожені та пильні. Коли імпали пересуваються по підліску, то часто зупиняються і роздивляються навкруги, похитуючи головою вверх, вниз та вбік, прислухаються до навколишніх звуків та принюхуються до запахів. Коли тварини йдуть на водопій, самиця, яка веде за собою стадо вкрай обережна, постійно зупиняється та роздивляється і може декілька хвилин стояти нерухомо, в той час як всі тварини, що йдуть за нею, цілком ненапружені та спокійні. Тривожне пирхання та раптовий спрямований вверх рух головою з витягненою вперед шиєю служить переконливим сигналом для втечі. При втечі можуть підстрибувати у різних напрямках на 9 метрів в довжину та на висоту до 3 метрів, особливо в місцях з густою рослинністю, що спантеличує хижаків та водночас це дуже ефектне та захопливе видовище. Тварини брикаються задніми ногами. Природними ворогами є лев, леопард, гієна, дикі собаки, крокодил нільський, пітон.
Харчування
Імпали — жуйні тварини. Вони пристосовані до перетравлення більшості трав та інших рослин, що зробило їх осілими на своїх територіях. Під час росту соковитих трав, після дощів, імпали живляться на пасовищах; та общипують листя, молоді пагони кущів та дерев під час посушливого періоду. При необхідності їдять сухе опале листя.
Підвиди
Імпала включає два підвиди це:
Див. також
- 1320 Імпала — астероїд, названий на честь виду.
Примітки
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Lundrigan, B. and K. Sproull. 2000. «Aepyceros melampus» (On-line), Animal Diversity Web. Accessed March 23, 2006 [Архівовано 12 квітня 2006 у Wayback Machine.].
- Brent Huffman "Aepyceros melampus Impala" (On-line), The Ultimate Ungulate Page. Accessed March 23, 2006 [Архівовано 19 листопада 2019 у Wayback Machine.].
- (англ.) Всі зображення на цій сторінці надано Брентом Хаффманом, Images on this page by Brent Huffman, The Ultimate Ungulate Page [Архівовано 19 листопада 2019 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Impala Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Olenepodibni Artiodactyla Rodina Bikovi Bovidae Rid Impala Aepyceros Vid Impala Binomialna nazva Aepyceros melampus Lichtenstein 1812 Poshirennya impali v Africi chervonim A m melampus blakitnim A m petersi Posilannya Vikishovishe Aepyceros melampus Vikividi Aepyceros melampus EOL 308540 ITIS 625076 MSOP 550 NCBI 9897 Fossilworks 149691 Impala abo chornop yata antilopa Aepyceros melampus Lichtenstein 1812 afrikanskij ssavec rodini bikovih Bovidae Yedinij vid v odnojmennomu rodi Aepyceros Sundevall 1847 ta pidrodini impalovih Aepycerotinae Gray 1872 Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Zovnishnij viglyad 3 Areal 4 Rozmnozhennya 5 Povedinka 6 Harchuvannya 7 Pidvidi 8 Div takozh 9 Primitki 10 DzherelaPohodzhennya nazvired Impala zuluska nazva tvarini Aipos grecke visokij dovgij keras grecke rig tvarini stosuyetsya dovgih liropodibnih rig samciv Melas grecke chornij pous grecke noga zvidsi chornonogij yak natyak na zhmutok chornogo volossya sho vkrivaye salni zalozi na p yatkah zadnih nig Zovnishnij viglyadred nbsp Samec impali Obidvi stati mayut odnakove ruduvato korichneve zabarvlennya yake blidniye po bokah Hutro korotke bliskuche Niz zhivota pidboriddya gubi vnutrishnya chastina vuh liniya nad ochima ta hvist bili Mayut chorni smuzhki na hvosti lobi stegnah ta kinchikah vuh Ci smuzhki dopomagayut rozpiznavatisya mizh osobinami Zabarvlennya dopomagaye tvarinam zlivatisya z seredovishem u yakomu voni zhivut Impali ye statevo dimorfni samci vidriznyayutsya vid samic U cogo vidu tilki samci volodiyut S podibnimi rogami dovzhinoyu 45 91 7 sm Rogi silno zagostreni tonki Pahuchi zalozi rozmisheni na zadnih nogah pid zhmutkom chornogo volossya ta salni zalozi na lobi Masa 45 60 kg Dovzhina tila 120 160 sm Visota holki 75 95 sm Dovzhina hvosta 30 45 sm Arealred Impali poshireni u Shidnij Africi vid pivnichnogo shodu Pivdennoyi Afriki do Angoli pivdennogo Zayiru Ruandi Ugandi ta Keniyi vidokremlenij rajon u Namibiyi Tvarini zustrichayutsya u lisistih miscevostyah z nevisokim pidliskom ta u chagarnikovih savannah z blizkim dzherelom pitnoyi vodi neobhidnist v yakomu znikaye pri dostatku sokovitih trav Zridka ta nenadovgo z yavlyayutsya u vidkritih stepah Rozmnozhennyared Period vagitnosti 6 5 7 misyaciv Sposterigayetsya dva piki narodzhuvanosti odin navesni ta drugij voseni Pered pologami samici viddalyayutsya vid stada i shukayut prihovane nepomitne misce Narodzhuyetsya odin malyuk yakij vidluchayetsya vid materinskogo moloka u chotiri shestimisyachnomu vici Samci stayut statevozrilimi u vici odnogo roku samici u pivtora roku Prote molodi samici zmozhut rozmnozhuvatisya v chotiririchnomu vici koli voni stanut doroslimi ta matimut svoyu teritoriyu Doroslij samec utrimuye na svoyij teritoriyi vid 5 do 50 samic Trivalist zhittya do 15 rokiv Povedinkared Impali denni tvarini ta provodyat nich lezhachi ta perezhovuyuchi yizhu Najaktivnishi nevdovzi pislya svitanku ta pered sutinkami Vprodovzh dnya popereminno pasutsya ta vidpochivayut chasto v tini V zalezhnosti vid sezonu v impal isnuye riznij socialnij ustrij V serednomu stada samic nalichuyut vid 15 do 100 osobin kilkist yakih zalezhit vid dostupnogo prostoru Samici zhivut sim yami v mezhah dilyanki 80 100 gektariv Pid chas sezonu doshiv teritoriyu dilyanki posileno ohoronyayut prote v posushlivij sezon tvarini bilshe kontaktuyut mizh soboyu ta z inshimi sim yami ta peremishuyutsya Pid chas sezonu doshiv impali formuyut osoblivi socialni grupi Pomicheno tri osnovnih formuvannya teritorialni samici z ta bez gotovih do paruvannya samic stada bezteritorialnih doroslih ta molodih samciv ta stada samic z molodnyakom navit molodi samici do 4 richnogo viku Perevazhno stado vede za soboyu odna z samic a samec zamikaye stado slidkuyuchi shob nihto z jogo chleniv ne viddalyavsya daleko vid osnovnoyi grupi Dlya zahistu svoyih dilyanok samici vikoristovuyut rizni metodi pidnyattya hvosta tertya lobom navkolishnih derev ta predmetiv pryama postava bijka ta revinnya Tam de tvarini dosit chislenni voni stayut osnovnoyu zdobichchyu velikih nazemnih hizhakiv a olenyata orliv Seredovishe v yakomu prozhivayut tvarini spriyaye polyuvannyu iz zasidok tomu tvarini zavzhdi nastorozheni ta pilni Koli impali peresuvayutsya po pidlisku to chasto zupinyayutsya i rozdivlyayutsya navkrugi pohituyuchi golovoyu vverh vniz ta vbik prisluhayutsya do navkolishnih zvukiv ta prinyuhuyutsya do zapahiv Koli tvarini jdut na vodopij samicya yaka vede za soboyu stado vkraj oberezhna postijno zupinyayetsya ta rozdivlyayetsya i mozhe dekilka hvilin stoyati neruhomo v toj chas yak vsi tvarini sho jdut za neyu cilkom nenapruzheni ta spokijni Trivozhne pirhannya ta raptovij spryamovanij vverh ruh golovoyu z vityagnenoyu vpered shiyeyu sluzhit perekonlivim signalom dlya vtechi Pri vtechi mozhut pidstribuvati u riznih napryamkah na 9 metriv v dovzhinu ta na visotu do 3 metriv osoblivo v miscyah z gustoyu roslinnistyu sho spantelichuye hizhakiv ta vodnochas ce duzhe efektne ta zahoplive vidovishe Tvarini brikayutsya zadnimi nogami Prirodnimi vorogami ye lev leopard giyena diki sobaki krokodil nilskij piton Harchuvannyared Impali zhujni tvarini Voni pristosovani do peretravlennya bilshosti trav ta inshih roslin sho zrobilo yih osilimi na svoyih teritoriyah Pid chas rostu sokovitih trav pislya doshiv impali zhivlyatsya na pasovishah ta obshipuyut listya molodi pagoni kushiv ta derev pid chas posushlivogo periodu Pri neobhidnosti yidyat suhe opale listya Pidvidired Impala vklyuchaye dva pidvidi ce A m melampus A m petersiDiv takozhred 1320 Impala asteroyid nazvanij na chest vidu 1 Primitkired Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherelared Lundrigan B and K Sproull 2000 Aepyceros melampus On line Animal Diversity Web Accessed March 23 2006 Arhivovano 12 kvitnya 2006 u Wayback Machine Brent Huffman Aepyceros melampus Impala On line The Ultimate Ungulate Page Accessed March 23 2006 Arhivovano 19 listopada 2019 u Wayback Machine angl Vsi zobrazhennya na cij storinci nadano Brentom Haffmanom Images on this page by Brent Huffman The Ultimate Ungulate Page Arhivovano 19 listopada 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Impala amp oldid 43523449