Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ікона Матері Божої Теребовлянської (Матері Божої Милостивого Захисту) — Одигітрія, одна з найстаріших «плачучих ікон» України. Походить із Підгорянського монастиря поблизу Теребовлі. Зберігається в архікатедральному соборі Святого Юра у Львові.
| Чудотворна ікона Теребовлянської Божої Матері | |
|---|---|
 | |
| Вшанування: | Коронована 25 травня 2001 |
| Дата появи: | XVII століття |
| Місце знаходження: | Архикатедральний собор святого Юра у Львові |
| Походження: | Підгорянський монастир поблизу Теребовлі. |
| Автор: | реставрував живопис Ярослав Мовчан та Данило Мовчан, корони Станіслав Вольський у 2000—2001 |
| Іконографічний тип: | Одигітрія |
| Дата святкування: | 14 жовтня свято Покрови Пресвятої Богородиці |
 | Зображення ікони у Вікісховищі |
Історія
Походження Ікони Матері Божої Теребовлянської
Ікона Матері Божої Теребовлянської з давніх часів належала родині Римбалів, яка з покоління в покоління успадковувала священичий сан у Теребовлі. Перші історичні повідомлення саме про цю ікону Божої Матері свідчать, що вона спочатку знаходилася в церкві св. Миколая, парохом якої був Григорій Римбала. Надалі ікона Пресвятої Богородиці знаходилася в Святопреображенській церкві Підгорянського монастиря оо. Василіян.
Чуда
Перша згадка про ікону датується 1663 роком і вказує, що вперше: «…Образ Пречистої Діви плакав у четверговий день перед українським Великоднем…» Знову, вдруге ця ікона Пречистої Діви Марії «… ревно плакала змінившись» в суботу перед Великоднем. Очевидцями цього чуда Теребовлянської ікони Божої Матері була козацька сотня із сотником Іваном Суловським, багато людей — духовенство, шляхта, міщани, які під присягою засвідчили про це.
 | У церкві образ Марії в 1663 р. плакав, свідченням цього: Я, що нижче підписався, сотник Іван Суловський, разом зі своєю сотнею стоячи табором, для забезпечення узгодженості військ, в Теребовлі за наказом п. Яна Самуеля Свідерського, командуючого військами Його Кор. Величності, засвідчую повідомлення ченця Митрофана Попіла з теребовлянського монастиря св. Спаса, що образ Пречистої Діви плакав у четвер перед українським Великоднем на Богослужінні як перед православними так і католиками. Це Боже об'явлення ми бачили, все це діялось на правду. В суботу ми, знову, пішли на Службу Божу і бачили на власні очі, що цей образ Пречистої Діви рясно плакав, змінившись, про що ми bona lide et conscientia (лат.) свідчимо, що було так, а не інакше, що власноручно підписую разом з моєю сотнею. Сталось це в похі́дному таборі під с. Голосків. Прокоп Янчинський намісник, Самуель Мольчан, Василій Поповський, Миколай Станіславський, Прокоп Холинський, Лукаш Свідерський, Микола Зелінський, Томаш Семігновський, Франц Форенсбах, Андрій Гайовський, Павло Льойовський, Іван Беньковський, Павло Одицький, Іван Шавранський, Прокоп Буцен, Василій Терлецький oceulati testes. Ян Ілюшовський, Ян Мовчан. (укр.) Оригінальний текст (пол.) W cerkwi obraz Maryi w r. 1663 płakał, według świadectwa tego: Ja niżej podpisany ze wszystką kompanią roty kozackiej p. Jana Sułowskiego rotmistrza Jego Kryl. Mości stojąc na konsystencyi w Trębowli za asygnacyą p. Jana Samuela Swiderskiego, marszałka wojsk JegoKryl. Mości, za wiadomością czerńca na imię Mitrofana Popiła monastyru trębowelskiego św. Spasa, iż obraz Panny Przenajświętszej płakał w dzień czwartkowy przed Wielkanocą ruską, gdzio na nabożeństwo poszedłszy tak religii ruskiej, jako i religii katolickiej, widzieliśmy to objawienie boskie, że to była prawdziwa rzecz nieodmienna. Znowu powtyre w sobotni dzień poszliśmy dla nabożeństwa i widzieliśmy na swoje oczy, że ten obraz Panny Najśw. rzewnie płakał, zmieniwszy się, co my bona lide et conscientia zeznawszy, że tak, a nie inaczej było i tę moje atestacyą z podpisem rąk wszystkiej kompanii daję, na co dla lepszej wiary ręką się swoją podpisuję z podpisem rąk braterskich. Działo się w obozie pod Hołoskowem. Prokop Janczycki namiestnik, Samuel Mołczan, Bazyli Popowski, Mikołaj Stanisławski, Prokop Hołyński, Łukasz Świderski, Mikołaj Zieliński, Tomasz Siemiginowski, Franciszek Ferensbach, Jędrzej Gajowski, Paweł Łojowski, Jan Bieńkowski, Paweł Odycki, Jan Szawrański, Prokop Bucen, Bazyli Terlecki oceulati testes. Jan Iliuszowski, Jan Mołczan. |  |
У 1651 р. за посередництвом молитви до Теребовлянської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці жителі краю оборонили теребовлянський замок від турків і татар.
6 жовтня 1673 року під час облоги Теребовлянського замку турки, після 14-денної облоги, намагалися підірвати замкові мури за допомогою великої кількості вибухівки. Бачачи задум ворога, не маючи надії на військову допомогу ззовні, несучи великі втрати, захисники замку звертаються з молитвами до Пресвятої Богородиці, з вірою благаючи в Небесної Заступниці порятунку. Після вибуху, не завдавши шкоди замковим мурам, вибухова хвиля величезної сили вдарила по турецьких військах, внаслідок чого вони зазнали дуже великих втрат. У момент вибуху, за свідченням очевидців, на мурах замку вони бачили в сліпучо–білій одежі Пречисту Діву Марію.
У 1704 р., під час облоги Львова шведами, внаслідок ревних молитов городян до Богородиці перед Теребовлянською іконою, Пречиста Діва врятувала місто від розорення шведськими військами. Міський хроніст писав:
| | ...Мати Божа в тій іконі розплакалася, і своїми сльозами спонукала шведського генерала Штембока зректися величезної контрибуції з львів'ян, надалі її не домагатися і залишити місто в спокою | |
Реставрація
У 2000 р. Ярослав Мовчан та Данило Мовчан реставрували Теребовлянську ікону. Фахівці датували ікону XVII століттям.
Корони на момент реставрації були відсутні на іконі. Тому постало завдання відтворити корони по графічному зображенню. Відтворенням корон зайнявся відомий львівський ювелір та емальєр Станіслав Вольський. Корона була виготовлена з високопробного золота, також, застосовані камені та гарячі емалі.
Дослідники виявили підтвердження тому, що ікона справді плакала.
Місцезнаходження
(Матері Божої Милостивого Захисту)
Першим місцем перебування чудотворної ікони була монастирська церква василіянської чернечої обителі Преображення Господнього в с. Підгіряни (Підгора), що за два км від Теребовлі.
З 1673 р. чудотворна ікона Божої Матері знаходилася в теребовлянській міській церкві Св. Миколая. Перші згадки про церкву святого Миколая датовані 1614 р. Це був унікальний зразок оборонної культової споруди із закритим бойовим ярусом. Церква мала два куполи під білою бляхою і третій малий, критий ґонтою. У храмі був великий вівтар старовинної різьбярської роботи з образом Матері Божої на дереві, з гарними шатами, золотими та срібними оздобами (до 1939 р. ікону закривала блакитна завіса, яку відкривали на храмове свято, а також при шлюбі). Донині в церкві святого Миколая зберігається копія цієї ікони.
У 1674 р., зважаючи на близькість Теребовлі до Кам'янця-Подільського, звідкіля турки здійснювали свої численні грабіжницькі напади на галицькі землі, за рішенням єпископа Йосифа Шумлянського Теребовлянську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці врочисто перенесли до Львівського архикатедрального собору Св. Юра. З часом для ікони побудували окрему каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, де її примістили на гарно облаштованому престолі. Нині Теребовлянська ікона Пресвятої Богородиці знаходиться в Архікатедрі Св. Юра, в кіоті під склом при південній (лівій) стіні нави. На ній — срібна позолочена карбована шата справлена ігуменом о. Діонісієм Олександровичем у 1718 р. Теребовлянські священики не раз намагалися повернути образ Перчистої Діви Марії назад у Теребовлю:
| | Дослідник Василіянських монастирів у Галичині др. Петрушевич у своїй «Сводной галицко-русской лътописі» зазначає, що єпископ Й. Шумлянський, перенісши чудотворний образ до Львова, тут же назначив ігумена Підгорянського Святоспаського монастиря Діонизія Олександровича почесним охоронцем цього найбільшого скарбу теребовельської землі у стольнім городі Лева. Очевидно такий хід мав «заспокоїти» теребовлянського ігумена, який дуже боляче сприйняв акцію перенесення чудодійної ікони до Львова. Цей біль по втраті реліквії не згасав у нього до самої смерті, про що засвідчує заповіт Д.Олександровича, складений ним перед кончиною у 1718 р., де він зобов'язує свого наступника, відомого обновника під горянської обителі, архідиякона Парфенія Ломиковського повернути ікону Богоматері на її законне місце у Теребовлі. У цьому ж документі ігумен повідомляє, що він справив для ікони срібну позолочену шату. Заповіт Д. Олександровича був зареєстрований і внесений до книг гродських теребовельських у році 1723. Керуючись цим заповітом, усі спадкоємці монастирського ігумена о. Діонизія доклали немало зусиль для повернення своєї святині до Теребовлі. Один з них — Олімпій Ангелович у 1774 році навіть здійснив об'їзд різних місцевостей своєї провінції з маніфестом для збору підписів за повернення ікони. До цієї акції підключився і парох церкви св. Миколая о. Микола Римбала — представник славної священицької династії Римбалів у Теребовлі. В листі від 15 січня 1775 року, внесеному в теребовельські гродські книги, він засвідчує, що ікона Богоматері була колись власністю його предків і об'явилася вона у 1663 році у світській церкві (мається на увазі парафіяльна церква св. Миколая), парохом якої був тоді о. Григорій Римбала. | |
Проте після смерті отця Римбали та продажу Підгорянського монастиря Австрійською владою, спроби повернути чудотворний образ Теребовлянської Богоматері фактично припинилися.
Також теребовлянці покладали надії на повернення реліквії в 1997 році, коли місто святкувало 900-ліття від першої згадки в Іпатіївськім літописі, проте сподівання були марними.
Коронація
25 червня 2001 року ікону Теребовлянської Богородиці короновано Папою Іваном Павлом ІІ під час офіційного візиту до Львова
Цікаві факти
| | У 1770 році Шептицький, греко-католицький єпископ, для відвороту пошесті, яку принесли до Польщі росіяни, що виступили проти барських конфедератів, відбув із цією іконою урочисту процесію. Ікона намальована на дереві, подібна до ікони «Salus Populi Romani» (Спасіння римського народу) з базиліки Санта-Мариія-Маджоре в Римі (укр.) Оригінальний текст (пол.) R. 1770 Szeptycki, biskup unicki, dla uproszenia odwrócenia zarazy, jakową przynieśli do Polski Moskale, występujący przeciw konfederatom barskim, odbył z tym obrazem uroczystą procesyę. Obraz malowany na drzewie, podobny do obrazu w Rzymie N. M. P. Śnieżnej, Mariae Majoris. | |
Див. також
Примітки
- Запис у теребовлянській судовій книзі за 1663 р.
- Іоаникій Галятовський. Небо нове. — Могильов: типографія Максима Вощанки, 1699.
- Теребовлянська чудотворна ікона Божої Матері [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Патріарший паломницький центр УГКЦ. (відвідано 26.08.2016)
- По совісті і честі.
- ks. Barącz S. Cudowne obrazy Matki Najświętszej w Polsce. — Lwów, 1891. — S. 158-160
- Литературый сборник издаваемый галицко-руской матицею 1872 и 1873. — Львовъ: Из типографіи Ставропигійского Института, 1874 — Антоний Степанович Петрушевич Сводная галицко-русская лътопись с 1600 по 1700 г — С. 175.
- X. Waclaw, kapucyn. O cudownych obrazach w Polsce Pszenajswientszej Matki Bozej. — Krakuw: Druk w Anczyca i spulka, 1902. — S. 408.
- Возний П., Івахів Г., Колісник Л., Савків О. Теребовля // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 209—210. — .
- Назарій Заноз. Богородичні образи з Теребовлі [ 30 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Релігійно-інформаційна служба України. — 2013. — 1 жовтня. (відвідано 25.08.2016)
- Чудотворна ікона Теребовлянської Божої Матері [ 7 січня 2018 у Wayback Machine.] // Архикатедральний собор св. Юра УГКЦ. (відвідано 25.08.2016)
Джерела
- Іоаникій Галятовський. Небо нове. — Могильов: типографія Максима Вощанки, 1699.
- ks. Barącz S. Cudowne obrazy Matki Najświętszej w PolsceCudowne obrazy Matki Najświętszej w Polsce. — Lwów, 1891. — S. 158—160.
- X. Waclaw, kapucyn. O cudownych obrazach w Polsce Pszenajswientszej Matki Bozej [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — Krakuw: Druk w Anczyca i spulka, 1902. — S. 408.
- Литературый сборник издаваемый галицко-руской матицею 1872 и 1873. — Львовъ: Из типографіи Ставропигійского Института, 1874 — Антоний Степанович Петрушевич Сводная галицко-русскоая лътопись с 1600 по 1700 г. — С. 175.
- Возний П., Івахів Г., Колісник Л., Савків О. Теребовля // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 209—210. — .
Посилання
- Орест Сарматський. Одна з найдавніших «плакучих» ікон зберігається в найстарішому місті Тернопільщини [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Терен. — 2016. — 10 липня. (відвідано 25.08.2016)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ikona Materi Bozhoyi Terebovlyanskoyi Materi Bozhoyi Milostivogo Zahistu Odigitriya odna z najstarishih plachuchih ikon Ukrayini Pohodit iz Pidgoryanskogo monastirya poblizu Terebovli Zberigayetsya v arhikatedralnomu sobori Svyatogo Yura u Lvovi Chudotvorna ikona Terebovlyanskoyi Bozhoyi MateriVshanuvannya Koronovana 25 travnya 2001Data poyavi XVII stolittyaMisce znahodzhennya Arhikatedralnij sobor svyatogo Yura u LvoviPohodzhennya Pidgoryanskij monastir poblizu Terebovli Avtor restavruvav zhivopis Yaroslav Movchan ta Danilo Movchan koroni Stanislav Volskij u 2000 2001Ikonografichnij tip OdigitriyaData svyatkuvannya 14 zhovtnya svyato Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciZobrazhennya ikoni u VikishovishiIstoriyaVidremontovana Svyatopreobrazhenska cerkva Pidgoryanskogo monastirya Pohodzhennya Ikoni Materi Bozhoyi Terebovlyanskoyi Ikona Materi Bozhoyi Terebovlyanskoyi z davnih chasiv nalezhala rodini Rimbaliv yaka z pokolinnya v pokolinnya uspadkovuvala svyashenichij san u Terebovli Pershi istorichni povidomlennya same pro cyu ikonu Bozhoyi Materi svidchat sho vona spochatku znahodilasya v cerkvi sv Mikolaya parohom yakoyi buv Grigorij Rimbala Nadali ikona Presvyatoyi Bogorodici znahodilasya v Svyatopreobrazhenskij cerkvi Pidgoryanskogo monastirya oo Vasiliyan Chuda Persha zgadka pro ikonu datuyetsya 1663 rokom i vkazuye sho vpershe Obraz Prechistoyi Divi plakav u chetvergovij den pered ukrayinskim Velikodnem Znovu vdruge cya ikona Prechistoyi Divi Mariyi revno plakala zminivshis v subotu pered Velikodnem Ochevidcyami cogo chuda Terebovlyanskoyi ikoni Bozhoyi Materi bula kozacka sotnya iz sotnikom Ivanom Sulovskim bagato lyudej duhovenstvo shlyahta mishani yaki pid prisyagoyu zasvidchili pro ce U cerkvi obraz Mariyi v 1663 r plakav svidchennyam cogo Ya sho nizhche pidpisavsya sotnik Ivan Sulovskij razom zi svoyeyu sotneyu stoyachi taborom dlya zabezpechennya uzgodzhenosti vijsk v Terebovli za nakazom p Yana Samuelya Sviderskogo komanduyuchogo vijskami Jogo Kor Velichnosti zasvidchuyu povidomlennya chencya Mitrofana Popila z terebovlyanskogo monastirya sv Spasa sho obraz Prechistoyi Divi plakav u chetver pered ukrayinskim Velikodnem na Bogosluzhinni yak pered pravoslavnimi tak i katolikami Ce Bozhe ob yavlennya mi bachili vse ce diyalos na pravdu V subotu mi znovu pishli na Sluzhbu Bozhu i bachili na vlasni ochi sho cej obraz Prechistoyi Divi ryasno plakav zminivshis pro sho mi bona lide et conscientia lat svidchimo sho bulo tak a ne inakshe sho vlasnoruchno pidpisuyu razom z moyeyu sotneyu Stalos ce v pohi dnomu tabori pid s Goloskiv Prokop Yanchinskij namisnik Samuel Molchan Vasilij Popovskij Mikolaj Stanislavskij Prokop Holinskij Lukash Sviderskij Mikola Zelinskij Tomash Semignovskij Franc Forensbah Andrij Gajovskij Pavlo Lojovskij Ivan Benkovskij Pavlo Odickij Ivan Shavranskij Prokop Bucen Vasilij Terleckij oceulati testes Yan Ilyushovskij Yan Movchan ukr Originalnij tekst pol W cerkwi obraz Maryi w r 1663 plakal wedlug swiadectwa tego Ja nizej podpisany ze wszystka kompania roty kozackiej p Jana Sulowskiego rotmistrza Jego Kryl Mosci stojac na konsystencyi w Trebowli za asygnacya p Jana Samuela Swiderskiego marszalka wojsk JegoKryl Mosci za wiadomoscia czernca na imie Mitrofana Popila monastyru trebowelskiego sw Spasa iz obraz Panny Przenajswietszej plakal w dzien czwartkowy przed Wielkanoca ruska gdzio na nabozenstwo poszedlszy tak religii ruskiej jako i religii katolickiej widzielismy to objawienie boskie ze to byla prawdziwa rzecz nieodmienna Znowu powtyre w sobotni dzien poszlismy dla nabozenstwa i widzielismy na swoje oczy ze ten obraz Panny Najsw rzewnie plakal zmieniwszy sie co my bona lide et conscientia zeznawszy ze tak a nie inaczej bylo i te moje atestacya z podpisem rak wszystkiej kompanii daje na co dla lepszej wiary reka sie swoja podpisuje z podpisem rak braterskich Dzialo sie w obozie pod Holoskowem Prokop Janczycki namiestnik Samuel Molczan Bazyli Popowski Mikolaj Stanislawski Prokop Holynski Lukasz Swiderski Mikolaj Zielinski Tomasz Siemiginowski Franciszek Ferensbach Jedrzej Gajowski Pawel Lojowski Jan Bienkowski Pawel Odycki Jan Szawranski Prokop Bucen Bazyli Terlecki oceulati testes Jan Iliuszowski Jan Molczan U 1651 r za poserednictvom molitvi do Terebovlyanskoyi chudotvornoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici zhiteli krayu oboronili terebovlyanskij zamok vid turkiv i tatar 6 zhovtnya 1673 roku pid chas oblogi Terebovlyanskogo zamku turki pislya 14 dennoyi oblogi namagalisya pidirvati zamkovi muri za dopomogoyu velikoyi kilkosti vibuhivki Bachachi zadum voroga ne mayuchi nadiyi na vijskovu dopomogu zzovni nesuchi veliki vtrati zahisniki zamku zvertayutsya z molitvami do Presvyatoyi Bogorodici z viroyu blagayuchi v Nebesnoyi Zastupnici poryatunku Pislya vibuhu ne zavdavshi shkodi zamkovim muram vibuhova hvilya velicheznoyi sili vdarila po tureckih vijskah vnaslidok chogo voni zaznali duzhe velikih vtrat U moment vibuhu za svidchennyam ochevidciv na murah zamku voni bachili v slipucho bilij odezhi Prechistu Divu Mariyu U 1704 r pid chas oblogi Lvova shvedami vnaslidok revnih molitov gorodyan do Bogorodici pered Terebovlyanskoyu ikonoyu Prechista Diva vryatuvala misto vid rozorennya shvedskimi vijskami Miskij hronist pisav Mati Bozha v tij ikoni rozplakalasya i svoyimi slozami sponukala shvedskogo generala Shtemboka zrektisya velicheznoyi kontribuciyi z lviv yan nadali yiyi ne domagatisya i zalishiti misto v spokoyuRestavraciyaVidtvoreni Stanislavom Volskim koroni do Terebovlyanskoyi ikoni Yaroslav Movchan ta Stanislav Volskij poruch z restavrovanoyu nimi Terebovlyanskoyu ikonoyu Svyashennosluzhiteli vkladayut Terebovlyansku ikonu u ramu v Arhikatedralnomu sobori sv Yura u Lvovi Stanislav Volskij montuye koroni na Terebovlyanskij ikoni U 2000 r Yaroslav Movchan ta Danilo Movchan restavruvali Terebovlyansku ikonu Fahivci datuvali ikonu XVII stolittyam Koroni na moment restavraciyi buli vidsutni na ikoni Tomu postalo zavdannya vidtvoriti koroni po grafichnomu zobrazhennyu Vidtvorennyam koron zajnyavsya vidomij lvivskij yuvelir ta emalyer Stanislav Volskij Korona bula vigotovlena z visokoprobnogo zolota takozh zastosovani kameni ta garyachi emali Doslidniki viyavili pidtverdzhennya tomu sho ikona spravdi plakala MisceznahodzhennyaIkona Salus Populi Romani Spasinnya rimskogo narodu z baziliki Santa Mariiya Madzhore v Rimi Doslidniki pidkreslyuyut yiyi shozhist z Terebovlyanskoyu Chudotvornoyu Ikonoyu Bozhoyi Materi Materi Bozhoyi Milostivogo Zahistu Pershim miscem perebuvannya chudotvornoyi ikoni bula monastirska cerkva vasiliyanskoyi chernechoyi obiteli Preobrazhennya Gospodnogo v s Pidgiryani Pidgora sho za dva km vid Terebovli Z 1673 r chudotvorna ikona Bozhoyi Materi znahodilasya v terebovlyanskij miskij cerkvi Sv Mikolaya Pershi zgadki pro cerkvu svyatogo Mikolaya datovani 1614 r Ce buv unikalnij zrazok oboronnoyi kultovoyi sporudi iz zakritim bojovim yarusom Cerkva mala dva kupoli pid biloyu blyahoyu i tretij malij kritij gontoyu U hrami buv velikij vivtar starovinnoyi rizbyarskoyi roboti z obrazom Materi Bozhoyi na derevi z garnimi shatami zolotimi ta sribnimi ozdobami do 1939 r ikonu zakrivala blakitna zavisa yaku vidkrivali na hramove svyato a takozh pri shlyubi Donini v cerkvi svyatogo Mikolaya zberigayetsya kopiya ciyeyi ikoni U 1674 r zvazhayuchi na blizkist Terebovli do Kam yancya Podilskogo zvidkilya turki zdijsnyuvali svoyi chislenni grabizhnicki napadi na galicki zemli za rishennyam yepiskopa Josifa Shumlyanskogo Terebovlyansku chudotvornu ikonu Presvyatoyi Bogorodici vrochisto perenesli do Lvivskogo arhikatedralnogo soboru Sv Yura Z chasom dlya ikoni pobuduvali okremu kaplicyu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici de yiyi primistili na garno oblashtovanomu prestoli Nini Terebovlyanska ikona Presvyatoyi Bogorodici znahoditsya v Arhikatedri Sv Yura v kioti pid sklom pri pivdennij livij stini navi Na nij sribna pozolochena karbovana shata spravlena igumenom o Dionisiyem Oleksandrovichem u 1718 r Terebovlyanski svyasheniki ne raz namagalisya povernuti obraz Perchistoyi Divi Mariyi nazad u Terebovlyu Doslidnik Vasiliyanskih monastiriv u Galichini dr Petrushevich u svoyij Svodnoj galicko russkoj ltopisi zaznachaye sho yepiskop J Shumlyanskij perenisshi chudotvornij obraz do Lvova tut zhe naznachiv igumena Pidgoryanskogo Svyatospaskogo monastirya Dioniziya Oleksandrovicha pochesnim ohoroncem cogo najbilshogo skarbu terebovelskoyi zemli u stolnim gorodi Leva Ochevidno takij hid mav zaspokoyiti terebovlyanskogo igumena yakij duzhe bolyache sprijnyav akciyu perenesennya chudodijnoyi ikoni do Lvova Cej bil po vtrati relikviyi ne zgasav u nogo do samoyi smerti pro sho zasvidchuye zapovit D Oleksandrovicha skladenij nim pered konchinoyu u 1718 r de vin zobov yazuye svogo nastupnika vidomogo obnovnika pid goryanskoyi obiteli arhidiyakona Parfeniya Lomikovskogo povernuti ikonu Bogomateri na yiyi zakonne misce u Terebovli U comu zh dokumenti igumen povidomlyaye sho vin spraviv dlya ikoni sribnu pozolochenu shatu Zapovit D Oleksandrovicha buv zareyestrovanij i vnesenij do knig grodskih terebovelskih u roci 1723 Keruyuchis cim zapovitom usi spadkoyemci monastirskogo igumena o Dioniziya doklali nemalo zusil dlya povernennya svoyeyi svyatini do Terebovli Odin z nih Olimpij Angelovich u 1774 roci navit zdijsniv ob yizd riznih miscevostej svoyeyi provinciyi z manifestom dlya zboru pidpisiv za povernennya ikoni Do ciyeyi akciyi pidklyuchivsya i paroh cerkvi sv Mikolaya o Mikola Rimbala predstavnik slavnoyi svyashenickoyi dinastiyi Rimbaliv u Terebovli V listi vid 15 sichnya 1775 roku vnesenomu v terebovelski grodski knigi vin zasvidchuye sho ikona Bogomateri bula kolis vlasnistyu jogo predkiv i ob yavilasya vona u 1663 roci u svitskij cerkvi mayetsya na uvazi parafiyalna cerkva sv Mikolaya parohom yakoyi buv todi o Grigorij Rimbala Prote pislya smerti otcya Rimbali ta prodazhu Pidgoryanskogo monastirya Avstrijskoyu vladoyu sprobi povernuti chudotvornij obraz Terebovlyanskoyi Bogomateri faktichno pripinilisya Takozh terebovlyanci pokladali nadiyi na povernennya relikviyi v 1997 roci koli misto svyatkuvalo 900 littya vid pershoyi zgadki v Ipatiyivskim litopisi prote spodivannya buli marnimi KoronaciyaArhikatedralnij Sobor Svyatogo velikomuchenika Yuriya UGKC Terebovlyanska Chudotvorna Ikona 25 chervnya 2001 roku ikonu Terebovlyanskoyi Bogorodici koronovano Papoyu Ivanom Pavlom II pid chas oficijnogo vizitu do LvovaCikavi faktiU 1770 roci Sheptickij greko katolickij yepiskop dlya vidvorotu poshesti yaku prinesli do Polshi rosiyani sho vistupili proti barskih konfederativ vidbuv iz ciyeyu ikonoyu urochistu procesiyu Ikona namalovana na derevi podibna do ikoni Salus Populi Romani Spasinnya rimskogo narodu z baziliki Santa Mariiya Madzhore v Rimi ukr Originalnij tekst pol R 1770 Szeptycki biskup unicki dla uproszenia odwrocenia zarazy jakowa przyniesli do Polski Moskale wystepujacy przeciw konfederatom barskim odbyl z tym obrazem uroczysta procesye Obraz malowany na drzewie podobny do obrazu w Rzymie N M P Snieznej Mariae Majoris Div takozhKoronovani ikoniPrimitkiZapis u terebovlyanskij sudovij knizi za 1663 r Ioanikij Galyatovskij Nebo nove Mogilov tipografiya Maksima Voshanki 1699 Terebovlyanska chudotvorna ikona Bozhoyi Materi 28 serpnya 2016 u Wayback Machine Patriarshij palomnickij centr UGKC vidvidano 26 08 2016 Po sovisti i chesti ks Baracz S Cudowne obrazy Matki Najswietszej w Polsce Lwow 1891 S 158 160 Literaturyj sbornik izdavaemyj galicko ruskoj maticeyu 1872 i 1873 Lvov Iz tipografii Stavropigijskogo Instituta 1874 Antonij Stepanovich Petrushevich Svodnaya galicko russkaya ltopis s 1600 po 1700 g S 175 X Waclaw kapucyn O cudownych obrazach w Polsce Pszenajswientszej Matki Bozej Krakuw Druk w Anczyca i spulka 1902 S 408 Voznij P Ivahiv G Kolisnik L Savkiv O Terebovlya Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 209 210 ISBN 978 966 457 246 7 Nazarij Zanoz Bogorodichni obrazi z Terebovli 30 serpnya 2016 u Wayback Machine Religijno informacijna sluzhba Ukrayini 2013 1 zhovtnya vidvidano 25 08 2016 Chudotvorna ikona Terebovlyanskoyi Bozhoyi Materi 7 sichnya 2018 u Wayback Machine Arhikatedralnij sobor sv Yura UGKC vidvidano 25 08 2016 DzherelaIoanikij Galyatovskij Nebo nove Mogilov tipografiya Maksima Voshanki 1699 ks Baracz S Cudowne obrazy Matki Najswietszej w PolsceCudowne obrazy Matki Najswietszej w Polsce Lwow 1891 S 158 160 X Waclaw kapucyn O cudownych obrazach w Polsce Pszenajswientszej Matki Bozej 21 veresnya 2016 u Wayback Machine Krakuw Druk w Anczyca i spulka 1902 S 408 Literaturyj sbornik izdavaemyj galicko ruskoj maticeyu 1872 i 1873 Lvov Iz tipografii Stavropigijskogo Instituta 1874 Antonij Stepanovich Petrushevich Svodnaya galicko russkoaya ltopis s 1600 po 1700 g S 175 Voznij P Ivahiv G Kolisnik L Savkiv O Terebovlya Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 209 210 ISBN 978 966 457 246 7 PosilannyaOrest Sarmatskij Odna z najdavnishih plakuchih ikon zberigayetsya v najstarishomu misti Ternopilshini 31 serpnya 2016 u Wayback Machine Teren 2016 10 lipnya vidvidano 25 08 2016