Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ізабелла д'Есте (італ. Isabella d'Este; 18 травня 1474 — 13 лютого 1539) — дружина маркграфа Мантуї, поціновувачка мистецтва і покровителька знаменитих художників, одна з найвідоміших жінок італійського Ренесансу, прозвана «примадонною Відродження» (італ. la Primadonna del Rinascimento).
| Ізабелла д'Есте | |
|---|---|
 | |
| Нині на посаді | |
| Народився | 18 травня 1474 Феррара, Феррарське герцогство |
| Помер | 13 лютого 1539[1] (64 роки) Мантуя, Провінція Мантуя, Ломбардія[2] |
| Похований | d |
| Відомий як | господиня літературного салону, колекціонерка мистецтва |
| Батько | Ерколе I д'Есте[3] |
| Мати | d[3] |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d[3], d, d, d, d, d і d[3] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Юність
Ізабелла була старшою дочкою Ерколе I д'Есте, герцога Феррари і [en], (дочки короля Фердинанда Неаполітанського). Незважаючи на те, що слідом за нею в родині народилося багато інших дітей, зокрема й хлопчиків, Ізабелла залишалася улюбленою дитиною. 1477 року, після народження її брата [it], дівчинка разом з матір'ю вирушила в Неаполь до свого діда. Потім герцогиня Леонора повернулася додому, в Феррару, і Ізабелла повернулася з нею, а її інші брати і сестри були залишені в Неаполі на наступні 8 років.
Її молодша сестра була не менш відомою [en], герцогинею Мілана, дружиною Лодовіко Сфорци. Ізабелла була пов'язана родинними зв'язками або шлюбом майже з усіма правителями в Італії і відома як перша дама епохи Відродження.
Ізабелла д'Есте — як відомо з численної кореспонденції з Мантуї — отримала дуже хорошу освіту. Про це подбала її мати, яка також мала хорошу освіту, грала на арфі, колекціонувала полотна відомих живописців і мала невелику бібліотеку. Ізабеллі і її братам і сестрам викладали латину і музику (вона чудово грала на лютні і флейті і володіла прекрасним голосом), грецьку і римську історію і класичну літературу. З особливим інтересом Ізабелла вивчала географічні карти і займалася астрологією.
У віці 16 років, 12 січня 1490 року, Ізабелла вийшла заміж за 25-річного [ru], маркіза Мантуї, з яким вона була заручена з 1480 року.
Життя в шлюбі
Сучасники описували її як красномовну, розумну, дуже начитану, темпераментну, дотепну, пристрасну гравчиню в шахи і карти. Про неї відгукувались як про надзвичайну красуню, схильну, однак, як і її мати до повноти.
Вона перебувала в дуже хороших відносинах з сім'єю свого чоловіка, але не зі своїм недовірливим (і з 1512 року хворим на сифіліс) чоловіком. Франческо був кондотьєром і проводив багато часу за межами своєї країни, служачи воєначальником іноземних государів, опинявся він і в полоні (1509). За його відсутності Ізабелла залишилася вдома і керувала Мантуєю самостійно. Компанію при дворі їй складали мати, сестра, і зовиця — [ru] .
31 грудня 1493 року Ізабелла народила свою першу дитину, дочку, яку вона назвала [ru], на честь недавно померлої матері. Її розчарування від того, що вона не народила сина, було настільки великим, що відбилося на її ставленні до дочки, яка стала улюбленицею батька. Її друга дочка, Маргарита, померла через два місяці після народження.
15 травня 1500 року вона народила довгоочікуваного сина [ru], названого так на честь діда. 1502 року народилася Лівія (померла дитиною) і 1503 року — [en], з якою в неї також не склалося близьких відносин. У листопаді 1505 року вона народила Ерколо (з 1527 року — кардинал) і в січні 1507 року (полководець при імператорі Карлі V, перший герцог Гуасталли). 1508 року вона народила Лівію (названу так на честь своєї сестри, яка померла в цьому ж році).
Своїх синів вона любила понад усе на світі, злі язики говорили, що потім йшли її собаки і тільки потім дочки. Її старша дочка з політичних міркувань була видана заміж за [ru], племінника папи Юлія II, Іполита і Лівія стали черницями. Тільки в старості її відносини з дочками потеплішали, і вона включила їх у свій заповіт. Особливо вона переживала з приводу нещасливого шлюбу своєї старшої дочки.
Після повернення її хворого чоловіка в Мантую (1512) Ізабелла переконалася, що його ставлення до неї помітно погіршилося. Він не схвалював жодного її рішення. Вона вирішила виїхати до Рима. Там, при дворі папи Льва Х, її прийняли як королеву і вона стала центром уваги. Кілька років по тому вона ненадовго повернулася до Мантуї.
Вдова
У 1519 році помер її чоловік, і її син Федеріко успадкував престол Мантуї. Ізабелла через його вік залишилася при ньому регентом і продовжувала керувати країною. Вона стала важливою фігурою в політиці Італії, помітно зміцнивши позицію Мантуї. Вона зіграла роль у перетворенні Мантуї з маркізату в герцогство, вибрала вдалий шлюб для свого старшого сина і допомогла синові Ерколе стати кардиналом. Вона продемонструвала великий розум і дипломатичні здібності в переговорах з Чезаре Борджіа, позбавивши престолу Гвідобальдо да Монтефельтро, чоловіка її зовиці Єлизавети Гонзага (1502).
1525 року вона повернулася до Рима, говорячи, що її серце належить цьому місту. Вона залишалася там і при розграбуванні папської столиці військами імператора Карла в 1527 році. Потім 60-річна маркіза повернулася до Мантуї і перетворила її на культурний центр, заснувавши школу для дівчаток і перетворивши свої апартаменти на скарбницю творів мистецтва.
Але непосидюча Ізабелла не могла залишатися на місці і продовжувала подорожувати, відвідавши Романью і Солароло до своєї кончини 1539 року.
Культурна діяльність
Після мантуанської маркізи залишилися зв'язки листів, скрині з нарядами і коштовностями, колекції картин і предметів мистецтва, зібрання книг і рукописів. У моральній та інтелектуальній атмосфері Відродження вона залишила слід більш глибокий, ніж якби була сама натурою творчою та артистичною. Ізабелла д'Есте стала однією з перших творців моди, не тільки моди на крій сукні та на фасон зачіски, але моди мистецтва, поезії, моралі.
Мантуанська маркіза була старанною замовницею, і це не зовсім те саме, що натхненниця мистецтв. Ні в чому не піднімалася вона вище середніх поглядів свого часу і нічим не поглиблювала їх. Від неї не варто чекати ні проникнення в минуле, ні прозріння в майбутнє. Вся до кінця вичерпувалася вона своїм справжнім, своїм сьогоднішнім днем, і в цьому не тільки слабкість її, а й сила.
Мантуанская маркиза была усерднейшей заказчицей, и это не совсем одно и то же с вдохновительницей искусств. Ни в чем не подымалась она выше средних воззрений своего времени и ничем не углубляла их. От неё нечего ждать ни проникновения в прошлое, ни прозрения в будущее. Вся до конца исчерпывалась она своим настоящим, своим сегодняшним днем, и в этом не только слабость её, но и сила.
Ізабелла була палкою збирачкою римських скульптур, монет і замовницею картин і сучасних скульптур в античному стилі. Вона створила [it] — апартаменти з колекцією картин Мантеньї, Перуджіно, Лоренцо Кости і Корреджо. До складу приміщень входила «Гротта» (Grotta), де були представлені античні медалі і монети, різьблені камені і скульптура.
Під її заступництвом двір Мантуї став одним з найбільш культурних в Європі: крім перелічених художників, там був Рафаель і Тіціан, композитори [it] і [ru]. Її придворним скульптором був [en].
Разом з чоловіком вона була патроном Аріосто, коли той писав свого «Орландо Божевільного», а також перебували під великим впливом Балтазара Кастільйоне, автора [it]». За його порадою до Мантуї запросили Джуліо Романо, щоб розширити замок та інші будівлі.
Збереглися і добре вивчені її листи до Леонардо да Вінчі, який, довірившись її словами, спробував облаштуватися в Мантуї після свого від'їзду з Мілана. Але він прибув у невдалий політичний момент, коли Ізабелла була зайнята улагоджуванням кризи і порятунком країни і, розчарований відсутністю уваги, поїхав. Незважаючи на те, що Ізабелла потім неодноразово просила його створювати для неї твори мистецтва, його робота для неї обмежилася ескізом до невиконаного портрета (1499). Однак існує гіпотеза, що Ізабелла стала моделлю для картини Леонардо «Джоконда».
При дворі Ізабелли відбувалися шахові турніри, в яких брали участь найсильніші італійські шахісти. Вона сама добре грала в шахи і цікавилася шаховою композицією. Ізабелла замовила математику і священнослужителю Луці Пачолі трактат [ru]» частину ілюстрацій для якого (а деякі вчені вважають, що й частину завдань, наведених у трактаті), виконав Леонардо да Вінчі.
Її портрет олівцем залишив Леонардо, живописний — Тіціан (плюс друга картина, La Bella, яка теж, можливо, є її портретом), і посмертне зображення — Рубенс . Її скульптурне зображення на медалях залишив [it], також існує бюст його роботи, який також вважається її портретом, переважно, завдяки подібності з роботою Леонардо. З листування відомо, що її портрети писали Мантенья, [it], [it], Лоренцо Коста, Франческо Франча, а також що Леонардо виконав ще один підготовчий малюнок.
Листи
Павло Муратов так оцінив листування маркізи:
 | Великі справи і маленькі пригоди Ренесансу, досягнення художників, інтриги політиків, святкування, моди, господарські справи, державні турботи, домашні дрібниці - все ворушать, все пересипають перед нами ці листи, як невичерпну купу перемішаних між собою кольорових і тьмяних каменів. У кожному з них, як у краплі води, відображений світ Відродження, і кожна подробиця його заломлена багатогранним розумом Ізабелли. |  |
В культурі
- Ессекс К. «Лебеді Леонардо». Сучасний жіночий любовний роман про нібито існувала любові Ізабелли до чоловіка її сестри Лодовіко Моро.
- 2011 — Ізабелла д'Есте — Примадонна Відродження / Isabella d'Este, la regista del potere (реж. / Alessandra Gigante), документально-ігровий фільм, в гол. ролі / Livia Maddalena.
Література
- Isabella d'Este. Die Furstin und Mezenatin der Reneissance, 1994. Каталог выставки в Музее истории искусств, Вена.
Посилання
- George, L., The Public Perception of Isabella d'Este [ 20 серпня 2017 у Wayback Machine.], Clio History Journal 2009.
- Celebrities of the Italian Renaissance in Florence and in the Louvre Автори: Robert de La Sizeranne
Примітки
- RKDartists
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Махо О. Г. Античные памятники и подражания им в коллекции гротта Изабеллы д'Эсте [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.] // Актуальные проблемы теории и истории искусства: сб. науч. статей. Вып. 5. / Под ред. С. В. Мальцевой, Е. Ю. Станюкович-Денисовой, А. В. Захаровой. — СПб.: НП-Принт, 2015. С. 459—466. — ISSN 2312—2129
- Гращенков В. Н. Портрет в итальянской живописи Раннего Возрождения. М., 1996. Т.1. С. 95.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izabella d Este ital Isabella d Este 18 travnya 1474 14740518 13 lyutogo 1539 druzhina markgrafa Mantuyi pocinovuvachka mistectva i pokrovitelka znamenitih hudozhnikiv odna z najvidomishih zhinok italijskogo Renesansu prozvana primadonnoyu Vidrodzhennya ital la Primadonna del Rinascimento Izabella d EsteIzabella d EsteNini na posadiNarodivsya 18 travnya 1474 Ferrara Ferrarske gercogstvoPomer 13 lyutogo 1539 1 64 roki Mantuya Provinciya Mantuya Lombardiya 2 Pohovanij dVidomij yak gospodinya literaturnogo salonu kolekcionerka mistectvaBatko Erkole I d Este 3 Mati d 3 U shlyubi z dDiti d 3 d d d d d i d 3 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaYunist Izabella bula starshoyu dochkoyu Erkole I d Este gercoga Ferrari i en dochki korolya Ferdinanda Neapolitanskogo Nezvazhayuchi na te sho slidom za neyu v rodini narodilosya bagato inshih ditej zokrema j hlopchikiv Izabella zalishalasya ulyublenoyu ditinoyu 1477 roku pislya narodzhennya yiyi brata it divchinka razom z matir yu virushila v Neapol do svogo dida Potim gercoginya Leonora povernulasya dodomu v Ferraru i Izabella povernulasya z neyu a yiyi inshi brati i sestri buli zalisheni v Neapoli na nastupni 8 rokiv Yiyi molodsha sestra bula ne mensh vidomoyu en gercogineyu Milana druzhinoyu Lodoviko Sforci Izabella bula pov yazana rodinnimi zv yazkami abo shlyubom majzhe z usima pravitelyami v Italiyi i vidoma yak persha dama epohi Vidrodzhennya Izabella d Este yak vidomo z chislennoyi korespondenciyi z Mantuyi otrimala duzhe horoshu osvitu Pro ce podbala yiyi mati yaka takozh mala horoshu osvitu grala na arfi kolekcionuvala polotna vidomih zhivopisciv i mala neveliku biblioteku Izabelli i yiyi bratam i sestram vikladali latinu i muziku vona chudovo grala na lyutni i flejti i volodila prekrasnim golosom grecku i rimsku istoriyu i klasichnu literaturu Z osoblivim interesom Izabella vivchala geografichni karti i zajmalasya astrologiyeyu U vici 16 rokiv 12 sichnya 1490 roku Izabella vijshla zamizh za 25 richnogo ru markiza Mantuyi z yakim vona bula zaruchena z 1480 roku Zhittya v shlyubi Suchasniki opisuvali yiyi yak krasnomovnu rozumnu duzhe nachitanu temperamentnu dotepnu pristrasnu gravchinyu v shahi i karti Pro neyi vidgukuvalis yak pro nadzvichajnu krasunyu shilnu odnak yak i yiyi mati do povnoti Vona perebuvala v duzhe horoshih vidnosinah z sim yeyu svogo cholovika ale ne zi svoyim nedovirlivim i z 1512 roku hvorim na sifilis cholovikom Franchesko buv kondotyerom i provodiv bagato chasu za mezhami svoyeyi krayini sluzhachi voyenachalnikom inozemnih gosudariv opinyavsya vin i v poloni 1509 Za jogo vidsutnosti Izabella zalishilasya vdoma i keruvala Mantuyeyu samostijno Kompaniyu pri dvori yij skladali mati sestra i zovicya ru Franchesko Gonzaga cholovik Izabelli 31 grudnya 1493 roku Izabella narodila svoyu pershu ditinu dochku yaku vona nazvala ru na chest nedavno pomerloyi materi Yiyi rozcharuvannya vid togo sho vona ne narodila sina bulo nastilki velikim sho vidbilosya na yiyi stavlenni do dochki yaka stala ulyubleniceyu batka Yiyi druga dochka Margarita pomerla cherez dva misyaci pislya narodzhennya Portret roboti Ticiana 1534 1536 Muzej istoriyi mistectv Viden Hudozhnik zobraziv svoyu model znehtuvavshi yiyi 60 richnim vikom 15 travnya 1500 roku vona narodila dovgoochikuvanogo sina ru nazvanogo tak na chest dida 1502 roku narodilasya Liviya pomerla ditinoyu i 1503 roku en z yakoyu v neyi takozh ne sklalosya blizkih vidnosin U listopadi 1505 roku vona narodila Erkolo z 1527 roku kardinal i v sichni 1507 roku polkovodec pri imperatori Karli V pershij gercog Guastalli 1508 roku vona narodila Liviyu nazvanu tak na chest svoyeyi sestri yaka pomerla v comu zh roci Svoyih siniv vona lyubila ponad use na sviti zli yaziki govorili sho potim jshli yiyi sobaki i tilki potim dochki Yiyi starsha dochka z politichnih mirkuvan bula vidana zamizh za ru pleminnika papi Yuliya II Ipolita i Liviya stali chernicyami Tilki v starosti yiyi vidnosini z dochkami poteplishali i vona vklyuchila yih u svij zapovit Osoblivo vona perezhivala z privodu neshaslivogo shlyubu svoyeyi starshoyi dochki Pislya povernennya yiyi hvorogo cholovika v Mantuyu 1512 Izabella perekonalasya sho jogo stavlennya do neyi pomitno pogirshilosya Vin ne shvalyuvav zhodnogo yiyi rishennya Vona virishila viyihati do Rima Tam pri dvori papi Lva H yiyi prijnyali yak korolevu i vona stala centrom uvagi Kilka rokiv po tomu vona nenadovgo povernulasya do Mantuyi Vdova U 1519 roci pomer yiyi cholovik i yiyi sin Federiko uspadkuvav prestol Mantuyi Izabella cherez jogo vik zalishilasya pri nomu regentom i prodovzhuvala keruvati krayinoyu Vona stala vazhlivoyu figuroyu v politici Italiyi pomitno zmicnivshi poziciyu Mantuyi Vona zigrala rol u peretvorenni Mantuyi z markizatu v gercogstvo vibrala vdalij shlyub dlya svogo starshogo sina i dopomogla sinovi Erkole stati kardinalom Vona prodemonstruvala velikij rozum i diplomatichni zdibnosti v peregovorah z Chezare Bordzhia pozbavivshi prestolu Gvidobaldo da Montefeltro cholovika yiyi zovici Yelizaveti Gonzaga 1502 1525 roku vona povernulasya do Rima govoryachi sho yiyi serce nalezhit comu mistu Vona zalishalasya tam i pri rozgrabuvanni papskoyi stolici vijskami imperatora Karla v 1527 roci Potim 60 richna markiza povernulasya do Mantuyi i peretvorila yiyi na kulturnij centr zasnuvavshi shkolu dlya divchatok i peretvorivshi svoyi apartamenti na skarbnicyu tvoriv mistectva Ale neposidyucha Izabella ne mogla zalishatisya na misci i prodovzhuvala podorozhuvati vidvidavshi Romanyu i Solarolo do svoyeyi konchini 1539 roku Kulturna diyalnistPislya mantuanskoyi markizi zalishilisya zv yazki listiv skrini z naryadami i koshtovnostyami kolekciyi kartin i predmetiv mistectva zibrannya knig i rukopisiv U moralnij ta intelektualnij atmosferi Vidrodzhennya vona zalishila slid bilsh glibokij nizh yakbi bula sama naturoyu tvorchoyu ta artistichnoyu Izabella d Este stala odniyeyu z pershih tvorciv modi ne tilki modi na krij sukni ta na fason zachiski ale modi mistectva poeziyi morali Mantuanska markiza bula starannoyu zamovniceyu i ce ne zovsim te same sho nathnennicya mistectv Ni v chomu ne pidnimalasya vona vishe serednih poglyadiv svogo chasu i nichim ne pogliblyuvala yih Vid neyi ne varto chekati ni proniknennya v minule ni prozrinnya v majbutnye Vsya do kincya vicherpuvalasya vona svoyim spravzhnim svoyim sogodnishnim dnem i v comu ne tilki slabkist yiyi a j sila Originalnij tekst ros Posle mantuanskoj markizy ostalis svyazki pisem sunduki s naryadami i dragocennostyami kollekcii kartin i predmetov iskusstva sobranie knig i rukopisej V moralnoj i intellektualnoj atmosfere Vozrozhdeniya ona ostavila sled bolee glubokij chem esli by byla sama naturoj tvorcheskoj i artistichnoj Izabella d Este yavilas odnoj iz pervyh sozdatelnic mody ne tolko mody na pokroj platya i na fason pricheski no mody iskusstva poezii nravov Mantuanskaya markiza byla userdnejshej zakazchicej i eto ne sovsem odno i to zhe s vdohnovitelnicej iskusstv Ni v chem ne podymalas ona vyshe srednih vozzrenij svoego vremeni i nichem ne uglublyala ih Ot neyo nechego zhdat ni proniknoveniya v proshloe ni prozreniya v budushee Vsya do konca ischerpyvalas ona svoim nastoyashim svoim segodnyashnim dnem i v etom ne tolko slabost eyo no i sila Pavlo Muratov Obrazy Italii Izabella bula palkoyu zbirachkoyu rimskih skulptur monet i zamovniceyu kartin i suchasnih skulptur v antichnomu stili Vona stvorila it apartamenti z kolekciyeyu kartin Mantenyi Perudzhino Lorenco Kosti i Korredzho Do skladu primishen vhodila Grotta Grotta de buli predstavleni antichni medali i moneti rizbleni kameni i skulptura Pid yiyi zastupnictvom dvir Mantuyi stav odnim z najbilsh kulturnih v Yevropi krim perelichenih hudozhnikiv tam buv Rafael i Tician kompozitori it i ru Yiyi pridvornim skulptorom buv en Razom z cholovikom vona bula patronom Ariosto koli toj pisav svogo Orlando Bozhevilnogo a takozh perebuvali pid velikim vplivom Baltazara Kastiljone avtora it Za jogo poradoyu do Mantuyi zaprosili Dzhulio Romano shob rozshiriti zamok ta inshi budivli Zbereglisya i dobre vivcheni yiyi listi do Leonardo da Vinchi yakij dovirivshis yiyi slovami sprobuvav oblashtuvatisya v Mantuyi pislya svogo vid yizdu z Milana Ale vin pribuv u nevdalij politichnij moment koli Izabella bula zajnyata ulagodzhuvannyam krizi i poryatunkom krayini i rozcharovanij vidsutnistyu uvagi poyihav Nezvazhayuchi na te sho Izabella potim neodnorazovo prosila jogo stvoryuvati dlya neyi tvori mistectva jogo robota dlya neyi obmezhilasya eskizom do nevikonanogo portreta 1499 Odnak isnuye gipoteza sho Izabella stala modellyu dlya kartini Leonardo Dzhokonda Pri dvori Izabelli vidbuvalisya shahovi turniri v yakih brali uchast najsilnishi italijski shahisti Vona sama dobre grala v shahi i cikavilasya shahovoyu kompoziciyeyu Izabella zamovila matematiku i svyashennosluzhitelyu Luci Pacholi traktat ru chastinu ilyustracij dlya yakogo a deyaki vcheni vvazhayut sho j chastinu zavdan navedenih u traktati vikonav Leonardo da Vinchi Yiyi portret olivcem zalishiv Leonardo zhivopisnij Tician plyus druga kartina La Bella yaka tezh mozhlivo ye yiyi portretom i posmertne zobrazhennya Rubens Yiyi skulpturne zobrazhennya na medalyah zalishiv it takozh isnuye byust jogo roboti yakij takozh vvazhayetsya yiyi portretom perevazhno zavdyaki podibnosti z robotoyu Leonardo Z listuvannya vidomo sho yiyi portreti pisali Mantenya it it Lorenco Kosta Franchesko Francha a takozh sho Leonardo vikonav she odin pidgotovchij malyunok ListiPavlo Muratov tak ociniv listuvannya markizi Veliki spravi i malenki prigodi Renesansu dosyagnennya hudozhnikiv intrigi politikiv svyatkuvannya modi gospodarski spravi derzhavni turboti domashni dribnici vse vorushat vse peresipayut pered nami ci listi yak nevicherpnu kupu peremishanih mizh soboyu kolorovih i tmyanih kameniv U kozhnomu z nih yak u krapli vodi vidobrazhenij svit Vidrodzhennya i kozhna podrobicya jogo zalomlena bagatogrannim rozumom Izabelli V kulturiEsseks K Lebedi Leonardo Suchasnij zhinochij lyubovnij roman pro nibito isnuvala lyubovi Izabelli do cholovika yiyi sestri Lodoviko Moro 2011 Izabella d Este Primadonna Vidrodzhennya Isabella d Este la regista del potere rezh Alessandra Gigante dokumentalno igrovij film v gol roli Livia Maddalena LiteraturaIsabella d Este Die Furstin und Mezenatin der Reneissance 1994 Katalog vystavki v Muzee istorii iskusstv Vena PosilannyaGeorge L The Public Perception of Isabella d Este 20 serpnya 2017 u Wayback Machine Clio History Journal 2009 Celebrities of the Italian Renaissance in Florence and in the Louvre Avtori Robert de La SizerannePrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2017 d Track Q110250907d Track Q2494649 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Maho O G Antichnye pamyatniki i podrazhaniya im v kollekcii grotta Izabelly d Este 28 bereznya 2018 u Wayback Machine Aktualnye problemy teorii i istorii iskusstva sb nauch statej Vyp 5 Pod red S V Malcevoj E Yu Stanyukovich Denisovoj A V Zaharovoj SPb NP Print 2015 S 459 466 ISSN 2312 2129 Grashenkov V N Portret v italyanskoj zhivopisi Rannego Vozrozhdeniya M 1996 T 1 S 95