Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іґнац Йозеф Плеєль (нім. Ignaz Josef Pleyel; 18 червня 1757) — французький композитор і видавець австрійського походження, засновник фортепіанної фабрики «Плеєль», яка існує і сьогодні.
| Іґнац Плеєль | |
|---|---|
| фр. Ignace Joseph Pleyel | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 червня 1757[1][2][3] |
| Місце народження | d, d, Тулльн, Нижня Австрія, Австрія |
| Дата смерті | 14 листопада 1831[1][4][…] (74 роки) |
| Місце смерті | Париж[6] |
| Поховання | d |
| Роки активності | з 1778 |
| Громадянство |  Австрія Франція |
| Професії | piano maker, музичний видавець, композитор, піаніст |
| Вчителі | Йозеф Гайдн |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | опера, симфонія, класична музика і духовна музика |
| Діти | d |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Іґнац Плеєль народився 18 липня 1757 року в (поблизу Відня) в родині шкільного вчителя Мартіна Плеєля. Він був 24-ю дитиною з 38 дітей в сім'ї. Навчався композиції у Йозефа Гайдна (1772—77) і грі на скрипці і фортепіано у Й. Б. Ванхаля, удосконалювався в Італії, де подружився з багатьма відомими композиторами ( Доменіко Чімароза, Джованні Паїзієлло та ін.). Дозволити собі навчання він зміг завдяки спонсорам-аристократам, які повірили в його талант, зокрема, угорському графу Ладіслаусу Ердьоді. В Італії Плеєль написав оперу «Іфігенія», яка з успіхом була поставлена в Неаполі в 1785 році.
З 1783 року Плеєль служив капельмейстером в Страсбурзі. У 1791—92 роках диригував лондонським оркестром музичного товариства «Професійні концерти». З 1795 року жив у Парижі, де заснував одну з кращих французьких фірм з виробництва фортепіано «Плеєль» (1807). Через успіх в комерції Плеєль поступово перестав писати, незважаючи на те, що в перші роки перебування у Франції активно займався композиторською творчістю.
Залишивши справи в 1824 році, Плеєль переїхав у село за 50 кілометрів від Парижа. На схилі років він вже розумів, що його твори вже втрачають популярність на тлі романтизму, що зароджувався. Помер Плеєль 14 листопада 1831 року поблизу Парижа. Похований на кладовищі Пер-Лашез.
Творчість
За життя композитора найбільшу популярність здобули його твори,які є відгуком на революційні події у Франції. У їх числі — «Гімн свободи» (1791), написаний на слова Руже де Ліля, і симфонія «Революція 10 серпня, або Алегоричний сполох» (1793) — монументальний твір для хору, оркестру та семи дзвонів. Одна з тем «Гімну свободи» має щось спільне з початком фіналу 5-ї симфонії Бетховена.
Твори Плеєля відзначаються елегантністю і красою мелодій. Його струнні квартети оцінив В. А. Моцарт.
Твори
- Опери:
- 29 симфоній
- 5 концертних симфоній
- Серенади
- Концерти з оркестром для фортепіано, для скрипки, альта, віолончелі, кларнета
- Камерно-інструментальні ансамблі:
та ін.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- MGG Online — Bärenreiter-Verlag, 2016.
- Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/OMO/9781561592630.013.90000380347
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118792555 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Г. Риман Плейель // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1028–1029.
- Соловьёв Н. Ф. Плейель, Игнац // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Гл. ред. Ю. В. Келдыш. Музыкальная энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1978. — С. 304-305.
Література
- Гл. ред. Ю. В. Келдыш. Музыкальная энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1978. — С. 304-305.
- Соловьёв Н. Ф. Плейель, Игнац // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ignac Jozef Pleyel nim Ignaz Josef Pleyel 18 chervnya 1757 francuzkij kompozitor i vidavec avstrijskogo pohodzhennya zasnovnik fortepiannoyi fabriki Pleyel yaka isnuye i sogodni Ignac Pleyelfr Ignace Joseph PleyelOsnovna informaciyaData narodzhennya18 chervnya 1757 1757 06 18 1 2 3 Misce narodzhennyaRuppersthald Grossweikersdorfd Tulln Nizhnya Avstriya AvstriyaData smerti14 listopada 1831 1831 11 14 1 4 74 roki Misce smertiParizh 6 PohovannyaGrave of Ignace PleyeldRoki aktivnostiz 1778Gromadyanstvo Avstriya FranciyaProfesiyipiano maker muzichnij vidavec kompozitor pianistVchiteliJozef GajdnInstrumentifortepianoZhanriopera simfoniya klasichna muzika i duhovna muzikaDitiCamille Pleyeld 7 Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pleyel Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Tvori 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiyared Ignac Pleyel narodivsya 18 lipnya 1757 roku v Rupperstalye poblizu Vidnya v rodini shkilnogo vchitelya Martina Pleyelya Vin buv 24 yu ditinoyu z 38 ditej v sim yi Navchavsya kompoziciyi u Jozefa Gajdna 1772 77 i gri na skripci i fortepiano u J B Vanhalya udoskonalyuvavsya v Italiyi de podruzhivsya z bagatma vidomimi kompozitorami Domeniko Chimaroza Dzhovanni Payiziyello ta in Dozvoliti sobi navchannya vin zmig zavdyaki sponsoram aristokratam yaki povirili v jogo talant zokrema ugorskomu grafu Ladislausu Erdodi V Italiyi Pleyel napisav operu Ifigeniya yaka z uspihom bula postavlena v Neapoli v 1785 roci 8 Z 1783 roku Pleyel sluzhiv kapelmejsterom v Strasburzi U 1791 92 rokah diriguvav londonskim orkestrom muzichnogo tovaristva Profesijni koncerti Z 1795 roku zhiv u Parizhi de zasnuvav odnu z krashih francuzkih firm z virobnictva fortepiano Pleyel 1807 Cherez uspih v komerciyi Pleyel postupovo perestav pisati nezvazhayuchi na te sho v pershi roki perebuvannya u Franciyi aktivno zajmavsya kompozitorskoyu tvorchistyu Zalishivshi spravi v 1824 roci Pleyel pereyihav u selo za 50 kilometriv vid Parizha Na shili rokiv vin vzhe rozumiv sho jogo tvori vzhe vtrachayut populyarnist na tli romantizmu sho zarodzhuvavsya Pomer Pleyel 14 listopada 1831 roku poblizu Parizha Pohovanij na kladovishi Per Lashez Tvorchistred Za zhittya kompozitora najbilshu populyarnist zdobuli jogo tvori yaki ye vidgukom na revolyucijni podiyi u Franciyi U yih chisli Gimn svobodi 1791 napisanij na slova Ruzhe de Lilya i simfoniya Revolyuciya 10 serpnya abo Alegorichnij spoloh 1793 monumentalnij tvir dlya horu orkestru ta semi dzvoniv Odna z tem Gimnu svobodi maye shos spilne z pochatkom finalu 5 yi simfoniyi Bethovena 9 Tvori Pleyelya vidznachayutsya elegantnistyu i krasoyu melodij Jogo strunni kvarteti ociniv V A Mocart 9 Tvorired Operi Feya Urgela Viden 1776 Ifigeniya v Avlidi Neapol 1785 Sud Parisa balet pantomima Parizh 1793 Tvori dlya orkestru 29 simfonij 5 koncertnih simfonij Serenadi Koncerti z orkestrom dlya fortepiano dlya skripki alta violoncheli klarneta Kamerno instrumentalni ansambli Dueti Trio 45 strunnih kvartetiv 6 kvartetiv z flejtoyu Strunni kvinteti Strunni seksteti Septet dlya strunnih 2 valtorn i kontrabasa ta in Primitkired a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 MGG Online Barenreiter Verlag 2016 d Track Q659697d Track Q112109621 Grove Music Online OUP doi 10 1093 OMO 9781561592630 013 90000380347 d Track Q30532476d Track Q217595 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118792555 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 G Riman Plejel Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 3 S 1028 1029 d Track Q649d Track Q27774286d Track Q27680201d Track Q2910129d Track Q7117345 Solovyov N F Plejel Ignac Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref a b Gl red Yu V Keldysh Muzykalnaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1978 S 304 305 Literaturared Gl red Yu V Keldysh Muzykalnaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1978 S 304 305 Solovyov N F Plejel Ignac Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ignac Pleyel amp oldid 43221939