Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ігнатенко Ганна Георгіївна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 11 листопада 1924 Прилуки | |||
| Померла | 16 лютого 2008 (83 роки) Київ | |||
| Поховання | Звіринецьке кладовище | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | письменниця, перекладач, педагог | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1941-2008 | |||
| Magnum opus | «Сполохи літ» | |||
| | ||||
Ігнатенко Ганна Георгіївна (нар. 11 листопада 1924, м. Прилуки Чернігівської обл. — † 16 лютого 2008, Київ) — письменниця, літературознавець, перекладач (з білоруської), педагог, член Національної спілки письменників України.
Біографія
Народилася в родині службовців (батько — бухгалтер, мати — вчителька). Дитинство пройшло на . Перший її вірш був надрукований в обласній газеті «Деснянська правда», коли вона навчалася в 5 класі. 1940 р. закінчивши Прилуцьку СШ № 4 вступила на філологічний факультет КДУ ім. Т. Шевченка.
У період Другої світової війни, Ігнатенко добровільно пішла до армії — з 1941 по 1943 рік виступала перед бійцями як солістка ансамблю пісні й танцю 180-ї стрілецької дивізії (від 7.11.1943 отримала назву «Київської»).
Освіту в Київському університеті довершила в 1944-1947 роках, водночас навчалася в консерваторії. На початку 50-х років, поневіряючись без власного житла в Києві, якийсь час квартирувала в родині Тараса Франка. Перші твори письменниці почали друкуватися у 1948 році.
У повоєнному Києві, у другій половині 40-х років, українські молодики, свідомість яких була покарбована довоєнними репресіями, голодом 33-го, війною, переважно фронтовики, що з'їхалися сюди продовжувати перерване війною навчання, облаштовувати життя, стихійно єдналися в неформальні українські патріотичні гуртки. Один з них «Козацький Кіш» сформували хімік Андрій Голуб, лікар і поет , журналіст Матвій Шестопал, історики , , лікар географ Михайло Щербань, палеонтолог Андрій Путь, літературознавець і поет … В це товариство увійшла й одна жінка — філолог Ганна Ігнатенко; долучився до "Козацького Коша", переїхавши до Києва зі своїм перекладом «Фауста» Гете, і Микола Лукаш. Це покоління української інтелігенції, дитинство і юність якого припало на трагічні 30-ті та 40-ві, було попередниками «шістдесятників». Кожен з названих, звісно різною мірою, був заангажований в цьому рухові.
Після закінчення університету Г. Ігнатенко працювала в Українському радіокомітеті на посаді редактора літературно-драмататичного мовлення, з 1949 до 1962 — у видавництвах «Молодь», Держлітвидав, журналі «Дніпро». В 1956 році захистила дисертацію на вчений ступінь кандидата наук. У 1962-1969 рр. Г. Ігнатенко працювала викладачем Київського університету, звідки мусила звільнитися під тиском органів КДБ. Згодом до 1982 викладала курс літератури народів СРСР в Київському державному інституті культури ім. Корнійчука, відтоді — на творчій роботі, член НСПУ.
Ігнатенко належала до кіл дисидентської української інтелігенції, яка перебувала під ідеологічним пресингом. Вона як студентка, згодом як редактор, спілкується з представниками старшого покоління (П. Тичина, В. Сосюра, Т. Франко, А. Малишко, Г. Логвин) та своїми ровесниками З. Франко, М. Лукашем, Л. Коваленком, А. Осецьким, В. Кушніром та іншими. Бере участь в культурно-політичних акціях шістдесятників, в роботі клубу творчої молоді, читає і розповсюджує документи самвидаву.
Від студентських років Ганна Ігнатенко пише вірші та прозові твори, час від часу публікувалася в журналах «Дніпро», «Ранок», «Вітчизна», «Жовтень», «Радянське літературознавство». Шість книжок з найбільш представницькими добірками її поетичних та прозових творів вийшли вже за часів Незалежності. До останньої посмертної книжки (2009) увійшла мемуарного характеру повість «Сполохи літ». В ній вона яскраво змальовує людей і події від кінця сорокових до середини шістдесятих років минулого ст. Через своїх героїв Ігнатенко розкриває атмосферу повоєнного часу та «Хрущовської відлиги», атмосферу жорстокого духовного терору. Ця книга є цінним джерелом для дослідження історії шістдесятництва.
В її перекладі вийшли роман Берди Карбабаєва «Небіт-Даг» (в співавторстві з М. Лещенко, 1968) та «Хатинська повість» Алеся Адамовича (1973).
Нагороджена орденами «Вітчизняної війни II ст.» (1992), «За мужність» (1999) та медалями.
Померла 16 лютого 2008 року. Похована 23 лютого на Звіринецькому кладовищі біля могили матері.
Твори
- Поезія Аркадія Куляшова. К.: Радянський письменник. 1962.
- Студенти: повісті. К.: Молодь. 1972.
- Іскри вогню великого. К.: Дніпро. 1975.
- Кіндрат Рилєєв: біографічна повість. К.: Молодь. 1979.
- На дні мого серця: повісті, новели, образки. К.: Радянський письменник 1984.
- Володимир Короленко: біографічна повість. К.: Молодь. 1986.
- А вода по каменю: поезії. К.: Український письменник. 1994.
- І що снилось-говорилось. К. 1999.
- Високий замок: поезії. К. 1999.
- На дні мого серця: вибране. К.: Молодь. 2003.
- У пісню душу переллю…: поезії 1985–2005 рр. К.: Молодь. 2007.
- Сполохи літ: вибране. К.: Молодь. 2009.
- Без страху і догани [спогади про М. Лукаша] // Наш Лукаш: спогади у 2-х книгах. Книга 1. К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 2009. С. 160–174.
Література
- Заславський І. Іскри вогню. // Літературна Україна. 18.05.1976;
- Клочко О. «Іскри вогню великого» // Правда Прилуччини. 1976. 11 травня.
- Капустин В. [рецензія на кн.: Кіндрат Рилєєв: біографічна повість. К.: Молодь. 1979] // Звезда. 1980. № 7;
- Жаркевич Н. Кіндрат Рилєєв: біографічна повість // Радянське літературознавство. 1980. № 11;
- Заброварний С. Провісник правди і свободи // Наша культура. 1983. серп.;
- Власенко А. Поклик пам’яті // Правда Прилуччини. 1985. 20 січня.
- Коновалов Д. Щоб не помилитись… // Літературна Україна. 15.08.1985;
- Матвієнко А. Що повідало серце. [рецензія на книгу: Г. Ігнатенко: На дні мого серця: вибране. К.: Молодь. 2003] // Шлях перемоги. 28.04.2004;
- Клочко О. Три зустрічі // Скарбниця (газета Прилуцького музею). 2005. Вересень.
- Лазоренко Т. Спогади і думи. Уроки історії соціалізму. К.: Видавець Вадим Карпенко. 2006. С. 88-89.
- Путь А. Пам’яті Миколи Лукаша // Наш Лукаш: спогади у 2-х книгах. Книга 1. К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 2009. С. 157-160.
- Матвієнко А. Вона сполохала літа, щоб не боялись ми. [рецензія на книгу: Г. Ігнатенко: Сполохи літ (вибране). К.: Молодь. 2009] // Українське слово. 7-13.04.2010. № 14.
- Рух опору в Україні: 1960-1990. Енциклопедичний довідник. Друге видання. К.: Смолоскип. 2012. С. 291.
Посилання
- Офсайт м. Прилуки/Видатні земляки [ 29 березня 2015 у Wayback Machine.]
- «Під гнітом фальшивих ідей не втратити віри»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ignatenko Ukrcenter Primitki Ignatenko Ganna GeorgiyivnaNarodilasya11 listopada 1924 1924 11 11 PrilukiPomerla16 lyutogo 2008 2008 02 16 83 roki KiyivPohovannyaZvirinecke kladovisheGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinkaDiyalnistpismennicya perekladach pedagogMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1941 2008Magnum opus Spolohi lit Ignatenko Ganna Georgiyivna nar 11 listopada 1924 m Priluki Chernigivskoyi obl 16 lyutogo 2008 Kiyiv pismennicya literaturoznavec perekladach z biloruskoyi pedagog chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini BiografiyaNarodilasya v rodini sluzhbovciv batko buhgalter mati vchitelka Ditinstvo projshlo na Pershij yiyi virsh buv nadrukovanij v oblasnij gazeti Desnyanska pravda koli vona navchalasya v 5 klasi 1940 r zakinchivshi Prilucku SSh 4 vstupila na filologichnij fakultet KDU im T Shevchenka U period Drugoyi svitovoyi vijni Ignatenko dobrovilno pishla do armiyi z 1941 po 1943 rik vistupala pered bijcyami yak solistka ansamblyu pisni j tancyu 180 yi strileckoyi diviziyi vid 7 11 1943 otrimala nazvu Kiyivskoyi Osvitu v Kiyivskomu universiteti dovershila v 1944 1947 rokah vodnochas navchalasya v konservatoriyi Na pochatku 50 h rokiv poneviryayuchis bez vlasnogo zhitla v Kiyevi yakijs chas kvartiruvala v rodini Tarasa Franka Pershi tvori pismennici pochali drukuvatisya u 1948 roci U povoyennomu Kiyevi u drugij polovini 40 h rokiv ukrayinski molodiki svidomist yakih bula pokarbovana dovoyennimi represiyami golodom 33 go vijnoyu perevazhno frontoviki sho z yihalisya syudi prodovzhuvati perervane vijnoyu navchannya oblashtovuvati zhittya stihijno yednalisya v neformalni ukrayinski patriotichni gurtki Odin z nih Kozackij Kish sformuvali himik Andrij Golub likar i poet zhurnalist Matvij Shestopal istoriki likar geograf Mihajlo Sherban paleontolog Andrij Put literaturoznavec i poet V ce tovaristvo uvijshla j odna zhinka filolog Ganna Ignatenko doluchivsya do Kozackogo Kosha pereyihavshi do Kiyeva zi svoyim perekladom Fausta Gete i Mikola Lukash Ce pokolinnya ukrayinskoyi inteligenciyi ditinstvo i yunist yakogo pripalo na tragichni 30 ti ta 40 vi bulo poperednikami shistdesyatnikiv Kozhen z nazvanih zvisno riznoyu miroyu buv zaangazhovanij v comu ruhovi Pislya zakinchennya universitetu G Ignatenko pracyuvala v Ukrayinskomu radiokomiteti na posadi redaktora literaturno dramatatichnogo movlennya z 1949 do 1962 u vidavnictvah Molod Derzhlitvidav zhurnali Dnipro V 1956 roci zahistila disertaciyu na vchenij stupin kandidata nauk U 1962 1969 rr G Ignatenko pracyuvala vikladachem Kiyivskogo universitetu zvidki musila zvilnitisya pid tiskom organiv KDB Zgodom do 1982 vikladala kurs literaturi narodiv SRSR v Kiyivskomu derzhavnomu instituti kulturi im Kornijchuka vidtodi na tvorchij roboti chlen NSPU Ignatenko nalezhala do kil disidentskoyi ukrayinskoyi inteligenciyi yaka perebuvala pid ideologichnim presingom Vona yak studentka zgodom yak redaktor spilkuyetsya z predstavnikami starshogo pokolinnya P Tichina V Sosyura T Franko A Malishko G Logvin ta svoyimi rovesnikami Z Franko M Lukashem L Kovalenkom A Oseckim V Kushnirom ta inshimi Bere uchast v kulturno politichnih akciyah shistdesyatnikiv v roboti klubu tvorchoyi molodi chitaye i rozpovsyudzhuye dokumenti samvidavu Vid studentskih rokiv Ganna Ignatenko pishe virshi ta prozovi tvori chas vid chasu publikuvalasya v zhurnalah Dnipro Ranok Vitchizna Zhovten Radyanske literaturoznavstvo Shist knizhok z najbilsh predstavnickimi dobirkami yiyi poetichnih ta prozovih tvoriv vijshli vzhe za chasiv Nezalezhnosti Do ostannoyi posmertnoyi knizhki 2009 uvijshla memuarnogo harakteru povist Spolohi lit V nij vona yaskravo zmalovuye lyudej i podiyi vid kincya sorokovih do seredini shistdesyatih rokiv minulogo st Cherez svoyih geroyiv Ignatenko rozkrivaye atmosferu povoyennogo chasu ta Hrushovskoyi vidligi atmosferu zhorstokogo duhovnogo teroru Cya kniga ye cinnim dzherelom dlya doslidzhennya istoriyi shistdesyatnictva V yiyi perekladi vijshli roman Berdi Karbabayeva Nebit Dag v spivavtorstvi z M Leshenko 1968 ta Hatinska povist Alesya Adamovicha 1973 Nagorodzhena ordenami Vitchiznyanoyi vijni II st 1992 Za muzhnist 1999 ta medalyami Pomerla 16 lyutogo 2008 roku Pohovana 23 lyutogo na Zvirineckomu kladovishi bilya mogili materi TvoriPoeziya Arkadiya Kulyashova K Radyanskij pismennik 1962 Studenti povisti K Molod 1972 Iskri vognyu velikogo K Dnipro 1975 Kindrat Rilyeyev biografichna povist K Molod 1979 Na dni mogo sercya povisti noveli obrazki K Radyanskij pismennik 1984 Volodimir Korolenko biografichna povist K Molod 1986 A voda po kamenyu poeziyi K Ukrayinskij pismennik 1994 I sho snilos govorilos K 1999 Visokij zamok poeziyi K 1999 Na dni mogo sercya vibrane K Molod 2003 U pisnyu dushu perellyu poeziyi 1985 2005 rr K Molod 2007 Spolohi lit vibrane K Molod 2009 Bez strahu i dogani spogadi pro M Lukasha Nash Lukash spogadi u 2 h knigah Kniga 1 K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2009 S 160 174 LiteraturaZaslavskij I Iskri vognyu Literaturna Ukrayina 18 05 1976 Klochko O Iskri vognyu velikogo Pravda Priluchchini 1976 11 travnya Kapustin V recenziya na kn Kindrat Rilyeyev biografichna povist K Molod 1979 Zvezda 1980 7 Zharkevich N Kindrat Rilyeyev biografichna povist Radyanske literaturoznavstvo 1980 11 Zabrovarnij S Provisnik pravdi i svobodi Nasha kultura 1983 serp Vlasenko A Poklik pam yati Pravda Priluchchini 1985 20 sichnya Konovalov D Shob ne pomilitis Literaturna Ukrayina 15 08 1985 Matviyenko A Sho povidalo serce recenziya na knigu G Ignatenko Na dni mogo sercya vibrane K Molod 2003 Shlyah peremogi 28 04 2004 Klochko O Tri zustrichi Skarbnicya gazeta Priluckogo muzeyu 2005 Veresen Lazorenko T Spogadi i dumi Uroki istoriyi socializmu K Vidavec Vadim Karpenko 2006 S 88 89 Put A Pam yati Mikoli Lukasha Nash Lukash spogadi u 2 h knigah Kniga 1 K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2009 S 157 160 Matviyenko A Vona spolohala lita shob ne boyalis mi recenziya na knigu G Ignatenko Spolohi lit vibrane K Molod 2009 Ukrayinske slovo 7 13 04 2010 14 Ruh oporu v Ukrayini 1960 1990 Enciklopedichnij dovidnik Druge vidannya K Smoloskip 2012 S 291 PosilannyaOfsajt m Priluki Vidatni zemlyaki 29 bereznya 2015 u Wayback Machine Pid gnitom falshivih idej ne vtratiti viri