Івуд | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець івуда | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Linurgus olivaceus (Fraser, 1843) | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Coccothraustes olivaceus | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
І́вуд (Linurgus olivaceus) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в горах Центральної Африки. Це єдиний представник монотипового роду Івуд (Linurgus).
Опис
Івуди — невеликі, кремезні птахи з округлими головами, міцними, конічної форми дзьобами і відносно довгими крилами. Їх середня довжина становить 12-13 см, вага 18-29,5 г. Івудам притаманний статевий диморфізм. У самців голова, горло, крила і хвіст чорні, стернові пера мають оливково-зелені края. У представників номінативного підвиду чорними є також спина і покривні пера крил. Решта верхньої частини тіла оливково-зелена, нижня частина тіла зеленувато-жовта. Очі темно-карі, дзьоб жовтувато-оранжевий.
У самиць в забарвленні відсутній чорний колір; ті частини тіла, які у самців є чорними, у самиць мають темно-сіро-зелене забарвлення. Лише крила і хвіст є чорнуватими. Решта тіла має оливково-зелене забарвлення, відтінок якого тьмяніший, ніж у самців. Дзьоб має коричнюватий відтінок.
Таксономія
Івуд був науково описаний британським зоологом Луїсом Фрейзером у 1843 році під біномінальною назвою Coccothraustes olivaceus. У 1850 році німецький орнітолог Людвіг Райхенбах перевів івуда до монотипового роду Linurgus. Раніше івуд вважався сестринським таксоном по відношенню до роду Щиглик (Carduelis), однак подальші молекулярно-генетичні дослідження показали, що він формує кладу з родом Crithagra.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- L. o. olivaceus (Fraser, 1843) — гори Камерунської лінії, зокрема острів Біоко;
- L. o. prigoginei Schouteden, 1950 — гори Альбертинського рифту;
- L. o. elgonensis Van Someren, 1918 — гори [en], гори Кенії і Уганди;
- L. o. kilimensis (Reichenow & Neumann, 1895) — гори на півночі Малаві та в Танзанії.
Поширення і екологія
Івуди мешкають в Камеруні, Нігерії, Екваторіальній Гвінеї, Південному Судані, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго і Малаві. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах та на гірських схилах, порослих травою, чагарниками і деревами. Зустрічаються на висоті від 1700 до 3000 м над рівнем моря.
Поведінка
Івуди зустрічаються парами або невеликими зграйками. Більшу частину дня вони проводять серед низко розташованих гілок або на землі. Живляться переважно насінням трав, зокрема альбіції, а також пагонами, ягодами і плодами, зокрема плодами фікусів. Іноді, переважно під час сезону розмноження, івуди також ловлять комах та інших безхребетних. Івуди є моногамними. Сезон розмноження триває з листопаду по лютий; в цей період івуди проявляють територіальну поведінку, активно проганяючи птахів, що підлітають близько до гнізда. Гніздо має чашоподібну форму, робиться з рослинних волокон, моху і лишайників, розміщується в чагарниках або на дереві, будується лише самицею. В кладці від 2 до 6 яєць. Насиджує лише самиця, тоді як самець охороняє гніздо і шукає їжу. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Батьки піклуються про пташенят протягом 3 тижнів.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 25 лютого 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Clement, Peter; Harris, Alan; Davis, John (1993). Finches and Sparrows. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. с. 210–211. ISBN .
- Fraser, Louis (1842). . Proceedings of the Zoological Society of London. 10: 144. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
- Paynter, Raymond A. Jnr., ред. (1968). . Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 232. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
- Nguembock, B.; Fjeldså, J.; Couloux, A.; Pasquet, E. (2009). Molecular phylogeny of Carduelinae (Aves, Passeriformes, Fringillidae) proves polyphyletic origin of the genera Serinus and Carduelis and suggests redefined generic limits. Molecular Phylogenetics and Evolution. 51 (2): 169—181. doi:10.1016/j.ympev.2008.10.022. PMID 19027082.
- Zuccon, Dario; Prŷs-Jones, Robert; Rasmussen, Pamela C.; Ericson, Per G.P. (2012). (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 62 (2): 581—596. doi:10.1016/j.ympev.2011.10.002. PMID 22023825. Архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2018. Процитовано 25 лютого 2022.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 лютого 2022.
Джерела
- Horst Bielfeld: Zeisige, Girlitze, Gimpel und Kernbeißer. Verlag Eugen Ulmer, Stuttgart 2003, .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivud Samec ivuda Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Pidrodina Shiglichni Carduelinae Rid Ivud Linurgus Reichenbach 1850 Vid Ivud Binomialna nazva Linurgus olivaceus Fraser 1843 Pidvidi Div tekst Sinonimi Coccothraustes olivaceus Posilannya Vikishovishe Linurgus olivaceus Vikividi Linurgus olivaceus ITIS 560819 MSOP 22720319 NCBI 357701 I vud Linurgus olivaceus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini v yurkovih Fringillidae Meshkaye v gorah Centralnoyi Afriki Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Ivud Linurgus OpisSamicya ivuda Ivudi neveliki kremezni ptahi z okruglimi golovami micnimi konichnoyi formi dzobami i vidnosno dovgimi krilami Yih serednya dovzhina stanovit 12 13 sm vaga 18 29 5 g Ivudam pritamannij statevij dimorfizm U samciv golova gorlo krila i hvist chorni sternovi pera mayut olivkovo zeleni kraya U predstavnikiv nominativnogo pidvidu chornimi ye takozh spina i pokrivni pera kril Reshta verhnoyi chastini tila olivkovo zelena nizhnya chastina tila zelenuvato zhovta Ochi temno kari dzob zhovtuvato oranzhevij U samic v zabarvlenni vidsutnij chornij kolir ti chastini tila yaki u samciv ye chornimi u samic mayut temno siro zelene zabarvlennya Lishe krila i hvist ye chornuvatimi Reshta tila maye olivkovo zelene zabarvlennya vidtinok yakogo tmyanishij nizh u samciv Dzob maye korichnyuvatij vidtinok TaksonomiyaIvud buv naukovo opisanij britanskim zoologom Luyisom Frejzerom u 1843 roci pid binominalnoyu nazvoyu Coccothraustes olivaceus U 1850 roci nimeckij ornitolog Lyudvig Rajhenbah pereviv ivuda do monotipovogo rodu Linurgus Ranishe ivud vvazhavsya sestrinskim taksonom po vidnoshennyu do rodu Shiglik Carduelis odnak podalshi molekulyarno genetichni doslidzhennya pokazali sho vin formuye kladu z rodom Crithagra PidvidiVidilyayut chotiri pidvidi L o olivaceus Fraser 1843 gori Kamerunskoyi liniyi zokrema ostriv Bioko L o prigoginei Schouteden 1950 gori Albertinskogo riftu L o elgonensis Van Someren 1918 gori en gori Keniyi i Ugandi L o kilimensis Reichenow amp Neumann 1895 gori na pivnochi Malavi ta v Tanzaniyi Poshirennya i ekologiyaIvudi meshkayut v Kameruni Nigeriyi Ekvatorialnij Gvineyi Pivdennomu Sudani Ugandi Ruandi Burundi Keniyi Tanzaniyi Demokratichnij Respublici Kongo i Malavi Voni zhivut u vologih girskih tropichnih lisah ta na girskih shilah poroslih travoyu chagarnikami i derevami Zustrichayutsya na visoti vid 1700 do 3000 m nad rivnem morya PovedinkaIvudi zustrichayutsya parami abo nevelikimi zgrajkami Bilshu chastinu dnya voni provodyat sered nizko roztashovanih gilok abo na zemli Zhivlyatsya perevazhno nasinnyam trav zokrema albiciyi a takozh pagonami yagodami i plodami zokrema plodami fikusiv Inodi perevazhno pid chas sezonu rozmnozhennya ivudi takozh lovlyat komah ta inshih bezhrebetnih Ivudi ye monogamnimi Sezon rozmnozhennya trivaye z listopadu po lyutij v cej period ivudi proyavlyayut teritorialnu povedinku aktivno proganyayuchi ptahiv sho pidlitayut blizko do gnizda Gnizdo maye chashopodibnu formu robitsya z roslinnih volokon mohu i lishajnikiv rozmishuyetsya v chagarnikah abo na derevi buduyetsya lishe samiceyu V kladci vid 2 do 6 yayec Nasidzhuye lishe samicya todi yak samec ohoronyaye gnizdo i shukaye yizhu Inkubacijnij period trivaye priblizno 2 tizhni Batki pikluyutsya pro ptashenyat protyagom 3 tizhniv PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 25 lyutogo 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Clement Peter Harris Alan Davis John 1993 Finches and Sparrows Princeton New Jersey Princeton University Press s 210 211 ISBN 0 691 03424 9 Fraser Louis 1842 Proceedings of the Zoological Society of London 10 144 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 25 lyutogo 2022 Paynter Raymond A Jnr red 1968 Cambridge Massachusetts Museum of Comparative Zoology s 232 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 25 lyutogo 2022 Nguembock B Fjeldsa J Couloux A Pasquet E 2009 Molecular phylogeny of Carduelinae Aves Passeriformes Fringillidae proves polyphyletic origin of the genera Serinus and Carduelis and suggests redefined generic limits Molecular Phylogenetics and Evolution 51 2 169 181 doi 10 1016 j ympev 2008 10 022 PMID 19027082 Zuccon Dario Prŷs Jones Robert Rasmussen Pamela C Ericson Per G P 2012 PDF Molecular Phylogenetics and Evolution 62 2 581 596 doi 10 1016 j ympev 2011 10 002 PMID 22023825 Arhiv originalu PDF za 26 veresnya 2018 Procitovano 25 lyutogo 2022 Gill Frank Donsker David red World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 25 lyutogo 2022 DzherelaHorst Bielfeld Zeisige Girlitze Gimpel und Kernbeisser Verlag Eugen Ulmer Stuttgart 2003 ISBN 3 8001 3675 9 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi