Іванова Наталя Миколаївна, сценограф (рос. Иванова Наталья Николаевна 12 квітня, 1908 — 17 березня, 1981) — російська художниця, сценограф ленінградського Театру юних глядачів. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1956)
Іванова Наталя Миколаївна | ||||
---|---|---|---|---|
Иванова Наталья Николаевна | ||||
Художниця Наталя Іванова з донькою Ксенією, травень 1941 року. | ||||
При народженні | Иванова Наталья Николаевна | |||
Народження | 12 квітня 1908 Петербург Росія | |||
Смерть | 17 березня 1981 (72 роки) | |||
Ленінград | ||||
Національність | росіянка | |||
Країна | Росія → СРСР | |||
Жанр | театрально-декораційне мистецтво, натюрморт, екслібрис | |||
Навчання | Ленінградський державний художньо-промисловий технікум, 1925-1929 рр. | |||
Діяльність | художниця | |||
Напрямок | помірний модернізм, конструктивізм, реалізм | |||
Роки творчості | 1925–1979 | |||
Твори | малюнки, екслібриси, макети, театральні декорації | |||
| ||||
Життєпис
Походила з російських дворян. Народилась 12 квітня, 1908 в Петербурзі. В родині вже був старший син Коля. Батько, Іванов Микола Олександрович, закінчив Імператорський Петербурзький університет. Через два роки після народження доньки родина перебралась на житло в місто Стара Русса, де батько отримав посаду викладача фізики і матемтики в реальному училищі. Окрім того, батько кохався в музиці і грав на роялі.
1919 року старший брат Коля помер від скарлатини. У травні 1920 року помер батько у віці 39 років. Мати залишилась з донькою одна без матеріальної підтримки і влаштувалась бухгалтером у Староруський виконком.
Освіта і обмеження для дворян в СРСР
Мати не емігрувала з більшовицької Росії, незважаючи на політичний тиск на дворян та їх дітей. Наталя Іванова підготувалась до іспитів і здала їх на відмінно 1925 р. в Академію мистецтв. Але її, як дворянку за походженням, туди не прийняли за новим наказом більшовицького уряду.
Наталя Іванова мимоволі покинула академію і здала іспити ( знову на відмінно ) у Ленінградський державний художньо-промисловий технікум, де обмеження на навчання дворян за походженням не діяло і куди дітей дворян приймали. Навчалась у 1925-1929 рр. (майстерня професора Бобишова М. П., театрального художника) Як дворянка за походженням — не мала права на отримання стипендії і не могла вступити у комсомол. Аби вижити і не покидати навчання постійно підробляла на побічних роботах, разом із двома подругами (теж дворянського походження і без стипендій ) організувала бригаду, що брала замови на виконання діаграм, стінних газет, карт електрифікації країни тощо.
Початок праці в театрах
Влітку 1929 року працювала в Старій Руссі в театрі під керівництвом Якуніної Е. П. Старанна робітниця, Наталя Іванова отримала рекомендацію від Якуніної Е. П. на працю у Ленінгрдський обласний драматичний театр під керівництвом Борисоглебського А. Н. За недовгий термін у три роки зробила декорації до тридцяти різних вистав. В Старій Руссі познайомилась із піаністом Анатолієм Вікторовичем Любомировим. У них народилась донька Ксенія. Але Любомиров помер від туберкульозу.
Вона годувала мале немовля, коли отримала запрошення на працю у ТЮГ, котрий заснували в Старій Руссі. Праця почалась із перебудов Будинку культури, відданого під ТЮГ в Старій Руссі. На відкриття нового театру для дітей і юнацтва прибув Брянцев Олександр Олександрович. Так вони познайомились. 1934 року Наталя Іванова перебралась у Ленінград, де влаштувалась простим маляром у ТЮГ (що працював тоді на вул Мохова в колишньому училищі Тенішева), котрим керував Брянцев. Художниця відтепер пов'язала власну роботу з театром для дітей.
Фрагмент автобіографії, створений Н.М. Івановою 1941 року :
1935 року я була із малярів переведена на посаду художника-виконавця (бо мала фахову освіту сценогрфа). Водночас за допомогою О. О. Брянцева вивезла із Старої Русси у Ленінград доньку та мати. 1937 року, залишаючись на посаді художника-виконавця, отримала перше самостійне завдання в ЛендержТЮгу ( за контрактом ): вистава-концерт з приводу 100-річчя з дня смерті поета О.С. Пушкіна.
В евакуації
Театр юних глядачів (режисери, актори, художники та їх діти) були евакуйовані на Урал і перебували у місті Березники . До головної частини поступово приєдналися ті із тюзян, котрих не евакуювали і котрі діставались Березників — самотужки... Колективи в евакуації часто мешкали просто в приміщеннях самого театру — «стадом». Втіхою були концерти і мрії про закінчення війни. Аби оминути сталінського режиму, частка листів до знайомих пускалсь не радянською поштою, а із знайомими. Ці листи більш відверті, ніж відправлені радянською поштою і прочитані цензурою.
Робота не припинялась і в евакуації. Наталя Іванова працювала над новими ескізами, серед них до вистави «Весільна подорож» ( комедія В. Диховичного ). Лише деякі з ескізів були використані в виставах. Акторів ТЮГу задіяли у концертах для працівників місцевих підприємств. ТЮГ перебував на човні, пересувався від одного поселення до іншого і обслуговував робітників Камлісосплаву . В ритмі лихоманки готували нові вистави і концертні номери, наче виправдовуючи власне існування в тилу, де щодня не стріляють.
ТЮГ за дозволом повернули в Ленінград (на вулицю Моховую, 35) влітку 1944 року .
Ленінградський державний ТЮГ (брянцевський)
Брянцевський період праці ТЮГу запам'ятався як новими прем'єрами, новими постановками режисерів, так і зустрічами з іншими театральними колективами і делегаціями.
В грудні 1958 - січні 1959-го рр. в Москві та в Ленінграді відбулись гастролі уславленого театра з британського міста Стратфорда (тоді, до 1961 року, його назвою був Шекспирівський меморіальний театр). В той період декілька англійських акторів відвідали ленінградський ТЮГ (ще на вул. Мохова, 35), подивились казку-виставу «Два клени» Є. Шварца. Після вистави відбулась зустріч акторів обох театрів, котру здогадались зафіксувати на фото.
На серії фото у декілька десятків зразків — керівник ТЮГу О.О. Брянцев, режисер-постановник вистави «Два клени» — Вейсбрем Павло Карлович , Иванова Наталя Миколаївна, головний художник ТЮГу того періоду, автор декорацій до шварцевської вистави «Два клена », британські актори і актриси Джеральдина Макьюен, Рон Хеддрик, сер Майкл Редгрейв (1908-1985), британський актор и режисер, батько актриси Ванесси Редгрейв.
ТЮГ (доби Корогодського)
По смерті Брянцева головним режисером ТЮГу з 1962 р. призначили Зіновія Яковича Корогодського.
В дещо розслаблену атмосферу театру після Брянцева наполегливий Зіновій Корогодський вніс вимоги дисципліни, тренінгу, постійного навчання і навіть муштру, притаманну балету.
В театрі ТЮГ вивісили перелік книг, котрі актори повинні були прочитати. Була надто обмежена зайва адміністративна інформація. На дошках об'яви вивішували лише списки, де і в яких репетиціях та виставах задіяні актори. Театральний режисер жорстко контролював поведінку акторів в театрі, особливо тих, хто був схильний байдикувати чи прикладатися до чарки. Але Зіновій Корогодський не тільки вимагав, а і піклувався і виховував. У виставах використовував здібності акторів : гру на гітарах, здатність співати, красиво танцювати. На репетиціях знову запанували акторські етюди. Частка найбільш вдалих етюдів логічно переходила у вистави театру. На репетиції Корогодського залюбки приходили навіть не задіяні актори, аби подивитися на працю інших, привчити себе до творчої дисципліни і вимог режисера, усвідомити власні недоліки і долати їх.
На щастя, ефемерне мистецтво репетицій і вистав тогочасного ленінградського ТЮГу частково зафіксоване в документальному кіно.
Хтось порахував, що Корогодський-викладач виховав і відпустив у світ шістнадцять випусків театральної молоді.
Сам трудоголік, Корогодський поважав і виховував трудоголіків-акторів. На це здатні не всі. Звичайно, що це і подобалось не всім. До Корогодського режисера з підозрою ставились і комуністичні керівники Ленінграда. Але не могли заборонити надання йому премії імені Станіславського за педагогічну діяльність. 2007 року в Санкт-Петербургському Гуманитарному університеті профспілок, де викладав З.Я. Корогодський, встановили погруддя на честь театрального діяча і педагога .
Народився і зріс феномен ленінградського ТЮГу. Вистави мали успіх у дітей і дорослих. Запобіжні глядачі купували квитки заздалегідь, бо їх не вистачало для всіх охочих. У адміністраторів театра народилась традиція впускати в театральну залу тих, хто не встиг придбати квитка і був готовий дивитись виставу, сидячі 3-4 години на сходинках амфітеатру.
Відомі випадки, коли іноземців, що не знали російської мови, приводили на вистави ТЮГу. І ті, не знаючи мови, розуміли сюжет і підкорялися акторському ентузіазму, натхненню і енергетиці добра, котра йшла зі сцени в глядацьку залу.
Ленінградський ТЮГ витримував творче змагання з уславленими, «дорослими» театрами міста, з концертними залами, з унікальними виставками в музеях міста (котрі збирали натовп), з потужною туристичною системою і сам став визначним місцем, бо приймав у своїх стінах вистави ТЮГів з інших міст СРСР.
Помічником нового режисера в перебудовах ТЮГу стала і головний художник — Наталя Іванова. Збереглися листи художниці до Брянцева, теж занепокоєної творчим спадом в театрі після Брянцева і бажанням порятувати власною працею низку вистав. Вона співпрацюватиме із Корогодським майже двадцять наступних років. Окрім театральних декорацій в останні роки життя Наталя Іванова звернулась також до створення натюрмортів з квітами, чим надто здивувала тих, хто знав її лише як художницю театру. Але вона ще в молоді роки працювала декоратором, зробила чимало стінгазет, робила екслібриси, сухі букети. Кохалась у квітах і вирощувала їх вдома. Логічне для неї звернення до квіткових натюрмортів — було нелогічним для тих, хто її погано знав і погано розумів.
Творчий метод
В сценографії Наталя Іванова довго зберігала риси конструктивізму і модернізму, притаманних 1910-1920-м рр. Це відбилось і в створених нею екслібрисах. Якщо дозволяли режисери і тематика п'єси, Н. Іванова могла обійтися мінімумом художніх засобів.
Так, 1957 року режисер Л. Макарьєв випустив виставу «В садах Ліцею» за твором Д. Деля. Н. Іванова обійшлася сценографічним мінімумом. В центрі (сцени) — фрагмент ажурно-графічної завіси садів Ліцею.
- Восени (за ходом вистави) — темні стовбури дерев, на голих гілках лише декілька прозорого жовтого листя.
- Взимку (за ходом вистави) — ті самі дерева без листя, але запорошені снігом.
- Навесні (за ходом вистави) — ті самі дерева, але де інде зелене листя .
Сприяли такій оголеній театральності декілька факторів. Глядацька зала в театрі на вул. Мохова була амфітеатром, відкритим майже з усіх боків. Тут не було типових лаштунків і умов для створення пишних декорацій, як в опері. Не було і звичної високої клітки для завіс і мальованих декорацій, котрі спускають згори .
Це важка сцена для вистав, бо нагадує цирк. Тому місце дії означали досить умовно, натяками. Наталя Іванова була майстром працювати натяками і сценічним мінімумом. Це йшло ще від агітбригад синьоблузників, здатних виступати на полі біля брички, в умовах заводського цеху, на кузові вантажівки тощо.
Сценічна (аскетична !) обмеженість була збережена і в новій театральній споруді на Піонерській площі, де вибудували з бетону напівамфітеатр, схожий за типом з тим, що був на вул. Мохова, 35 .
Аскетизм сценічного оформлення спочатку довго обмірковували, малювали варіанти, відкидали усе зайве, залишаючи варіанти функціональні, безпечні і зручні для гри акторів. Хоча були і канати, і гойдалки, і вимоги забиратися на якісь конструкції.
Творчі задуми це звичайно обмежувало. Тим не менше знахідки не припинялись і використовувались. Так, Іванова першою в Ленінграді використала для костюмів і реквізиту флуоресцентні фарби . Глядачі запам'ятали Змія Горинича із п'єси «Кащей», що світився штучним світлом у темряві. Висвічували і зірки на плащі головного казкового героя.
Смерть
Вийшла на пенсію 1970 року. Але продовжувала працювати і консультантом, і художником. Померла в Ленінграді 17 березня 1981 року.
Виставки
- Виставка «Натюрморт художників театру і кино», Ленінградське відділення спілки художників.
- 1978 р. Виставка з нагоди 70-річчя художниці ( ТЮГ імені Брянцева )
- 1979 р. «Весняна виставка ленінградських художників»
- 2007 р. в Санкт-Петербурзі ( котрому повернули історичне найменування ще 1991 року ) відбулася персональна виставка Наталі Іванової.
Художні твори Н.М. Іванової придбали Державний центральний театральний музей імені Бахрушина, Театральний музей Ленінграда, Музей Ліцея в Царському Селі.
Родина
- Чоловік — Любомиров Анатолій Вікторович, піаніст. Помер від туберкульозу у 1936 р. у віці 29 років.
- Донька — Любомирова Ксенія Анатоліївна, 1933 р.н.
- Онучка — Любомирова Олена Феліксівна.
Галерея вибраних фото і творів
- Сценограф Наталя Іванова, фото 1938 р.
Джерела
- «Художники Ленинграда». Л,. 1960. С. 36–37. (Статья к 25-летию работы Н. Н. Ивановой в ТЮЗе).
- «Петербургский театральный журнал» № 1 [55] 2009
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://piter-tyuz.livejournal.com/19039.html#comments
- «Петербургский театральный журнал» № 1 (55) 2009
Посилання
Див. також
- Радянське мистецтво
- Сценографія
- ТЮГ імені Брянцева
- Театральний музей імені Бахрушина
- (1920–2000), театрознавець, історик російського декораційного мистецтва. Дружина художника А. Г. Тишлера.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivanova Natalya Mikolayivna scenograf ros Ivanova Natalya Nikolaevna 12 kvitnya 1908 17 bereznya 1981 rosijska hudozhnicya scenograf leningradskogo Teatru yunih glyadachiv Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1956 Ivanova Natalya MikolayivnaIvanova Natalya NikolaevnaHudozhnicya Natalya Ivanova z donkoyu Kseniyeyu traven 1941 roku Pri narodzhenniIvanova Natalya NikolaevnaNarodzhennya12 kvitnya 1908 1908 04 12 Peterburg RosiyaSmert17 bereznya 1981 1981 03 17 72 roki LeningradNacionalnistrosiyankaKrayina Rosiya SRSRZhanrteatralno dekoracijne mistectvo natyurmort ekslibrisNavchannyaLeningradskij derzhavnij hudozhno promislovij tehnikum 1925 1929 rr DiyalnisthudozhnicyaNapryamokpomirnij modernizm konstruktivizm realizmRoki tvorchosti1925 1979Tvorimalyunki ekslibrisi maketi teatralni dekoraciyiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivanova ZhittyepisMala Natalya na rukah dida poryad brat Kolya u babusi Stoyat batko ta mati majbutnoyi hudozhnici Stara Russa 1913 rik Pohodila z rosijskih dvoryan Narodilas 12 kvitnya 1908 v Peterburzi V rodini vzhe buv starshij sin Kolya Batko Ivanov Mikola Oleksandrovich zakinchiv Imperatorskij Peterburzkij universitet Cherez dva roki pislya narodzhennya donki rodina perebralas na zhitlo v misto Stara Russa de batko otrimav posadu vikladacha fiziki i matemtiki v realnomu uchilishi Okrim togo batko kohavsya v muzici i grav na royali 1919 roku starshij brat Kolya pomer vid skarlatini U travni 1920 roku pomer batko u vici 39 rokiv Mati zalishilas z donkoyu odna bez materialnoyi pidtrimki i vlashtuvalas buhgalterom u Staroruskij vikonkom Osvita i obmezhennya dlya dvoryan v SRSRMati ne emigruvala z bilshovickoyi Rosiyi nezvazhayuchi na politichnij tisk na dvoryan ta yih ditej Natalya Ivanova pidgotuvalas do ispitiv i zdala yih na vidminno 1925 r v Akademiyu mistectv Ale yiyi yak dvoryanku za pohodzhennyam tudi ne prijnyali za novim nakazom bilshovickogo uryadu Natalya Ivanova mimovoli pokinula akademiyu i zdala ispiti znovu na vidminno u Leningradskij derzhavnij hudozhno promislovij tehnikum de obmezhennya na navchannya dvoryan za pohodzhennyam ne diyalo i kudi ditej dvoryan prijmali Navchalas u 1925 1929 rr majsternya profesora Bobishova M P teatralnogo hudozhnika Yak dvoryanka za pohodzhennyam ne mala prava na otrimannya stipendiyi i ne mogla vstupiti u komsomol Abi vizhiti i ne pokidati navchannya postijno pidroblyala na pobichnih robotah razom iz dvoma podrugami tezh dvoryanskogo pohodzhennya i bez stipendij organizuvala brigadu sho brala zamovi na vikonannya diagram stinnih gazet kart elektrifikaciyi krayini tosho Pochatok praci v teatrahVlitku 1929 roku pracyuvala v Starij Russi v teatri pid kerivnictvom Yakuninoyi E P Staranna robitnicya Natalya Ivanova otrimala rekomendaciyu vid Yakuninoyi E P na pracyu u Leningrdskij oblasnij dramatichnij teatr pid kerivnictvom Borisoglebskogo A N Za nedovgij termin u tri roki zrobila dekoraciyi do tridcyati riznih vistav V Starij Russi poznajomilas iz pianistom Anatoliyem Viktorovichem Lyubomirovim U nih narodilas donka Kseniya Ale Lyubomirov pomer vid tuberkulozu Vona goduvala male nemovlya koli otrimala zaproshennya na pracyu u TYuG kotrij zasnuvali v Starij Russi Pracya pochalas iz perebudov Budinku kulturi viddanogo pid TYuG v Starij Russi Na vidkrittya novogo teatru dlya ditej i yunactva pribuv Bryancev Oleksandr Oleksandrovich Tak voni poznajomilis 1934 roku Natalya Ivanova perebralas u Leningrad de vlashtuvalas prostim malyarom u TYuG sho pracyuvav todi na vul Mohova v kolishnomu uchilishi Tenisheva kotrim keruvav Bryancev Hudozhnicya vidteper pov yazala vlasnu robotu z teatrom dlya ditej Fragment avtobiografiyi stvorenij N M Ivanovoyu 1941 roku 1935 roku ya bula iz malyariv perevedena na posadu hudozhnika vikonavcya bo mala fahovu osvitu scenogrfa Vodnochas za dopomogoyu O O Bryanceva vivezla iz Staroyi Russi u Leningrad donku ta mati 1937 roku zalishayuchis na posadi hudozhnika vikonavcya otrimala pershe samostijne zavdannya v LenderzhTYugu za kontraktom vistava koncert z privodu 100 richchya z dnya smerti poeta O S Pushkina V evakuaciyiTeatr yunih glyadachiv rezhiseri aktori hudozhniki ta yih diti buli evakujovani na Ural i perebuvali u misti Berezniki Do golovnoyi chastini postupovo priyednalisya ti iz tyuzyan kotrih ne evakuyuvali i kotri distavalis Bereznikiv samotuzhki Kolektivi v evakuaciyi chasto meshkali prosto v primishennyah samogo teatru stadom Vtihoyu buli koncerti i mriyi pro zakinchennya vijni Abi ominuti stalinskogo rezhimu chastka listiv do znajomih puskals ne radyanskoyu poshtoyu a iz znajomimi Ci listi bilsh vidverti nizh vidpravleni radyanskoyu poshtoyu i prochitani cenzuroyu Robota ne pripinyalas i v evakuaciyi Natalya Ivanova pracyuvala nad novimi eskizami sered nih do vistavi Vesilna podorozh komediya V Dihovichnogo Lishe deyaki z eskiziv buli vikoristani v vistavah Aktoriv TYuGu zadiyali u koncertah dlya pracivnikiv miscevih pidpriyemstv TYuG perebuvav na chovni peresuvavsya vid odnogo poselennya do inshogo i obslugovuvav robitnikiv Kamlisosplavu V ritmi lihomanki gotuvali novi vistavi i koncertni nomeri nache vipravdovuyuchi vlasne isnuvannya v tilu de shodnya ne strilyayut TYuG za dozvolom povernuli v Leningrad na vulicyu Mohovuyu 35 vlitku 1944 roku Leningradskij derzhavnij TYuG bryancevskij Bryancevskij period praci TYuGu zapam yatavsya yak novimi prem yerami novimi postanovkami rezhiseriv tak i zustrichami z inshimi teatralnimi kolektivami i delegaciyami V grudni 1958 sichni 1959 go rr v Moskvi ta v Leningradi vidbulis gastroli uslavlenogo teatra z britanskogo mista Stratforda todi do 1961 roku jogo nazvoyu buv Shekspirivskij memorialnij teatr V toj period dekilka anglijskih aktoriv vidvidali leningradskij TYuG she na vul Mohova 35 podivilis kazku vistavu Dva kleni Ye Shvarca Pislya vistavi vidbulas zustrich aktoriv oboh teatriv kotru zdogadalis zafiksuvati na foto Na seriyi foto u dekilka desyatkiv zrazkiv kerivnik TYuGu O O Bryancev rezhiser postanovnik vistavi Dva kleni Vejsbrem Pavlo Karlovich Ivanova Natalya Mikolayivna golovnij hudozhnik TYuGu togo periodu avtor dekoracij do shvarcevskoyi vistavi Dva klena britanski aktori i aktrisi Dzheraldina Makyuen Ron Heddrik ser Majkl Redgrejv 1908 1985 britanskij aktor i rezhiser batko aktrisi Vanessi Redgrejv TYuG dobi Korogodskogo Po smerti Bryanceva golovnim rezhiserom TYuGu z 1962 r priznachili Zinoviya Yakovicha Korogodskogo V desho rozslablenu atmosferu teatru pislya Bryanceva napoleglivij Zinovij Korogodskij vnis vimogi disciplini treningu postijnogo navchannya i navit mushtru pritamannu baletu V teatri TYuG vivisili perelik knig kotri aktori povinni buli prochitati Bula nadto obmezhena zajva administrativna informaciya Na doshkah ob yavi vivishuvali lishe spiski de i v yakih repeticiyah ta vistavah zadiyani aktori Teatralnij rezhiser zhorstko kontrolyuvav povedinku aktoriv v teatri osoblivo tih hto buv shilnij bajdikuvati chi prikladatisya do charki Ale Zinovij Korogodskij ne tilki vimagav a i pikluvavsya i vihovuvav U vistavah vikoristovuvav zdibnosti aktoriv gru na gitarah zdatnist spivati krasivo tancyuvati Na repeticiyah znovu zapanuvali aktorski etyudi Chastka najbilsh vdalih etyudiv logichno perehodila u vistavi teatru Na repeticiyi Korogodskogo zalyubki prihodili navit ne zadiyani aktori abi podivitisya na pracyu inshih privchiti sebe do tvorchoyi disciplini i vimog rezhisera usvidomiti vlasni nedoliki i dolati yih Na shastya efemerne mistectvo repeticij i vistav togochasnogo leningradskogo TYuGu chastkovo zafiksovane v dokumentalnomu kino Htos porahuvav sho Korogodskij vikladach vihovav i vidpustiv u svit shistnadcyat vipuskiv teatralnoyi molodi Sam trudogolik Korogodskij povazhav i vihovuvav trudogolikiv aktoriv Na ce zdatni ne vsi Zvichajno sho ce i podobalos ne vsim Do Korogodskogo rezhisera z pidozroyu stavilis i komunistichni kerivniki Leningrada Ale ne mogli zaboroniti nadannya jomu premiyi imeni Stanislavskogo za pedagogichnu diyalnist 2007 roku v Sankt Peterburgskomu Gumanitarnomu universiteti profspilok de vikladav Z Ya Korogodskij vstanovili pogruddya na chest teatralnogo diyacha i pedagoga Narodivsya i zris fenomen leningradskogo TYuGu Vistavi mali uspih u ditej i doroslih Zapobizhni glyadachi kupuvali kvitki zazdalegid bo yih ne vistachalo dlya vsih ohochih U administratoriv teatra narodilas tradiciya vpuskati v teatralnu zalu tih hto ne vstig pridbati kvitka i buv gotovij divitis vistavu sidyachi 3 4 godini na shodinkah amfiteatru Vidomi vipadki koli inozemciv sho ne znali rosijskoyi movi privodili na vistavi TYuGu I ti ne znayuchi movi rozumili syuzhet i pidkoryalisya aktorskomu entuziazmu nathnennyu i energetici dobra kotra jshla zi sceni v glyadacku zalu Leningradskij TYuG vitrimuvav tvorche zmagannya z uslavlenimi doroslimi teatrami mista z koncertnimi zalami z unikalnimi vistavkami v muzeyah mista kotri zbirali natovp z potuzhnoyu turistichnoyu sistemoyu i sam stav viznachnim miscem bo prijmav u svoyih stinah vistavi TYuGiv z inshih mist SRSR Pomichnikom novogo rezhisera v perebudovah TYuGu stala i golovnij hudozhnik Natalya Ivanova Zbereglisya listi hudozhnici do Bryanceva tezh zanepokoyenoyi tvorchim spadom v teatri pislya Bryanceva i bazhannyam poryatuvati vlasnoyu praceyu nizku vistav Vona spivpracyuvatime iz Korogodskim majzhe dvadcyat nastupnih rokiv Okrim teatralnih dekoracij v ostanni roki zhittya Natalya Ivanova zvernulas takozh do stvorennya natyurmortiv z kvitami chim nadto zdivuvala tih hto znav yiyi lishe yak hudozhnicyu teatru Ale vona she v molodi roki pracyuvala dekoratorom zrobila chimalo stingazet robila ekslibrisi suhi buketi Kohalas u kvitah i viroshuvala yih vdoma Logichne dlya neyi zvernennya do kvitkovih natyurmortiv bulo nelogichnim dlya tih hto yiyi pogano znav i pogano rozumiv Tvorchij metodV scenografiyi Natalya Ivanova dovgo zberigala risi konstruktivizmu i modernizmu pritamannih 1910 1920 m rr Ce vidbilos i v stvorenih neyu ekslibrisah Yaksho dozvolyali rezhiseri i tematika p yesi N Ivanova mogla obijtisya minimumom hudozhnih zasobiv Tak 1957 roku rezhiser L Makaryev vipustiv vistavu V sadah Liceyu za tvorom D Delya N Ivanova obijshlasya scenografichnim minimumom V centri sceni fragment azhurno grafichnoyi zavisi sadiv Liceyu Voseni za hodom vistavi temni stovburi derev na golih gilkah lishe dekilka prozorogo zhovtogo listya Vzimku za hodom vistavi ti sami dereva bez listya ale zaporosheni snigom Navesni za hodom vistavi ti sami dereva ale de inde zelene listya Spriyali takij ogolenij teatralnosti dekilka faktoriv Glyadacka zala v teatri na vul Mohova bula amfiteatrom vidkritim majzhe z usih bokiv Tut ne bulo tipovih lashtunkiv i umov dlya stvorennya pishnih dekoracij yak v operi Ne bulo i zvichnoyi visokoyi klitki dlya zavis i malovanih dekoracij kotri spuskayut zgori Ce vazhka scena dlya vistav bo nagaduye cirk Tomu misce diyi oznachali dosit umovno natyakami Natalya Ivanova bula majstrom pracyuvati natyakami i scenichnim minimumom Ce jshlo she vid agitbrigad sinobluznikiv zdatnih vistupati na poli bilya brichki v umovah zavodskogo cehu na kuzovi vantazhivki tosho Scenichna asketichna obmezhenist bula zberezhena i v novij teatralnij sporudi na Pionerskij ploshi de vibuduvali z betonu napivamfiteatr shozhij za tipom z tim sho buv na vul Mohova 35 Asketizm scenichnogo oformlennya spochatku dovgo obmirkovuvali malyuvali varianti vidkidali use zajve zalishayuchi varianti funkcionalni bezpechni i zruchni dlya gri aktoriv Hocha buli i kanati i gojdalki i vimogi zabiratisya na yakis konstrukciyi Tvorchi zadumi ce zvichajno obmezhuvalo Tim ne menshe znahidki ne pripinyalis i vikoristovuvalis Tak Ivanova pershoyu v Leningradi vikoristala dlya kostyumiv i rekvizitu fluorescentni farbi Glyadachi zapam yatali Zmiya Gorinicha iz p yesi Kashej sho svitivsya shtuchnim svitlom u temryavi Visvichuvali i zirki na plashi golovnogo kazkovogo geroya SmertVijshla na pensiyu 1970 roku Ale prodovzhuvala pracyuvati i konsultantom i hudozhnikom Pomerla v Leningradi 17 bereznya 1981 roku VistavkiVistavka Natyurmort hudozhnikiv teatru i kino Leningradske viddilennya spilki hudozhnikiv 1978 r Vistavka z nagodi 70 richchya hudozhnici TYuG imeni Bryanceva 1979 r Vesnyana vistavka leningradskih hudozhnikiv 2007 r v Sankt Peterburzi kotromu povernuli istorichne najmenuvannya she 1991 roku vidbulasya personalna vistavka Natali Ivanovoyi Hudozhni tvori N M Ivanovoyi pridbali Derzhavnij centralnij teatralnij muzej imeni Bahrushina Teatralnij muzej Leningrada Muzej Liceya v Carskomu Seli RodinaCholovik Lyubomirov Anatolij Viktorovich pianist Pomer vid tuberkulozu u 1936 r u vici 29 rokiv Donka Lyubomirova Kseniya Anatoliyivna 1933 r n Onuchka Lyubomirova Olena Feliksivna Galereya vibranih foto i tvorivScenograf Natalya Ivanova foto 1938 r Dzherela Hudozhniki Leningrada L 1960 S 36 37 Statya k 25 letiyu raboty N N Ivanovoj v TYuZe Peterburgskij teatralnyj zhurnal 1 55 2009Primitki Arhiv originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 3 kvitnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http piter tyuz livejournal com 19039 html comments Peterburgskij teatralnyj zhurnal 1 55 2009PosilannyaPortal Mistectvo Portal Teatr Portal Biografiyi Div takozhRadyanske mistectvo Scenografiya TYuG imeni Bryanceva Teatralnij muzej imeni Bahrushina 1920 2000 teatroznavec istorik rosijskogo dekoracijnogo mistectva Druzhina hudozhnika A G Tishlera