Окса́на Дми́трівна Іване́нко (31 березня (13 квітня) 1906 — 17 грудня 1997) — українська дитяча письменниця та перекладачка. Дочка журналіста та письменника Дмитра Іваненка. Сестра фізика-теоретика Дмитра Іваненка. Мати дитячої письменниці Валерії Іваненко.
Оксана Дмитрівна Іваненко | |||||
---|---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Іваненко Оксана Дмитрівна | ||||
Народилася | 31 березня (13 квітня) 1906 Полтава, Російська імперія | ||||
Померла | 16 грудня 1997 (91 рік) Київ, Україна | ||||
Поховання | Байкове кладовище | ||||
Громадянство | СРСР | ||||
Національність | українка | ||||
Діяльність | письменниця | ||||
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | ||||
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | ||||
Мова творів | українська | ||||
Роки активності | 1930—1996 | ||||
Напрямок | дитяча література | ||||
Жанр | повість[d] | ||||
Magnum opus | «Завжди в житті» | ||||
Членство | СП СРСР | ||||
Нагороди | | ||||
Премії | |||||
| |||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис
Народилася 31 березня (13 квітня) 1906 року в Полтаві, в Полтавській губернії Російської імперії. В будинку, що знаходився неподалік від будинку Івана Котляревського — чим все життя пишалася.
Батько, Дмитро Олексійович Іваненко, працював редактором газети, а мати, Лідія Миколаївна Іваненко, — вчителькою притулку для сиріт «Дома трудолюбия». Мала старшого брата Дмитра, який згодом став фізиком-теоретиком.
Іваненки мали велику домашню бібліотеку. Вдома часто читали вголос твори Андерсена, Гоголя, Шевченка та інших письменників.
Іваненко згадувала:
Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років… Псувала на своє безліч паперу… і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався «Гриб». Мій журнал, правда, після кількох номерів «прогорів»… Але я продовжувала писати нескінченні повісті. |
Навчалася у гімназії, потім — у робітничій школі.
1922 року — вступила до Полтавського інституту народної освіти. У 1923 році — перевелась до Харківського інституту народної освіти, на відділення соціально-правової охорони неповнолітніх факультету соціального виховання, який закінчила у 1926 році. Почала відвідувати літературні вечори, студію, познайомилася з письменниками Павлом Усенком, Олександром Копиленком, а з поетесою Наталею Забілою — здружилася на все життя.
Літо 1924 року провела в Полтаві — була практиканткою в Дитячій колонії імені Максима Горького, яку очолював добрий знайомий матері — Антон Макаренко. Працювала в колонії і влітку 1925 року. А після закінчення інституту — поїхала в колонію на постійну роботу, разом з групою колег-випускників.
25 грудня 1926 року, у Харкові, народила доньку Валерія (Волю), яка згодом стала письменницею.
У 1931 році — закінчила аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки (назва дисертації — «Дитяча літературна творчість»). Керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту.
У 1932–1939 роках — працювала у видавництві «Молодий більшовик», у 1947–1951 роках — у журналі «Барвінок».
У 1939–1957 роках — мешкала у Києві, в будинку письменників Роліті.
Померла в Києві, 17 грудня 1997 року. Похована на Байковому кладовищі.
Творчість
Друкувалася з 1925 року. За роки літературної діяльності видала велику кількість книжок для дітей та юнацтва:
- «Майка та жабка» (1930);
- «Дитячий садок» (1931);
- «Черевички» (1933);
- «Лісові казки» (1934);
- «Великі очі» (1936);
- «Джмелик» (1937);
- «Три бажання» (1940);
- «Куди літав журавлик» (1947);
- «Казки» (1958).
Авторка повістей:
- «Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федорова);
- «Рідні діти» (1951);
- «Богдан Хмельницький» (1954);
- «Великий шум» (1967).
Авторка романів:
- «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка);
- «Марія» (1973, 1977, 1986, 1988; про Марка Вовчка).
Іваненко багато працювала в галузі художнього перекладу українською мовою. Серед перекладених творів:
- «Тургенєв» Андре Моруа — книга про Івана Тургенєва та російську культуру 19 сторіччя з європейського погляду. Цей переклад вийшов 1977 року значно раніше російського;
- «Малахітова шкатулка» Павла Бажова — з російської (1979);.
- «Сліпий музикант», «Діти підземелля» Володимира Короленка — з російської;
- Казки Ганса Крістіана Андерсена — з данської;
Казки братів Гріммів — з німецької.
Автор сценарію фільму «Гірська квітка» (1937), поставленому В. Т. Артеменком в Одесі.
Авторка книги спогадів «Завжди в житті» (1985).
Її твори видано п'ятитомником «Твори» (т. 1—5, 1984—1994).
Нагороди
Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»). Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).
Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.
Примітки
- Оксана Іваненко // Найкраще. Навчальний посібник для учнів 4 класу / Упоряд. А.І. Мовчун, Л.І.Харсіка. — К.:АВДІ, 2020. — С. 14. — .
- . Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 9 жовтня 2011.
Посилання
- Іваненко Оксана Дмитрівна // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 54.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Іваненко Оксана Дмитрівна |
- Твори Оксани Іваненко на сайті «Читанка» [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела
- // Казки, написані серцем. До 100-річчя від дня народження Оксани Іваненко (1906-1997). — Національна бібліотека України для дітей. — 2006.
- Іваненко, Оксана Дмитрівна на сайті «Історія Полтави»
- Крижанівський С. А. Іваненко Оксана Дмитрівна [ 4 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 288.
- Оксана Іваненко // Найкраще. Навчальний посібник для учнів 4 класу / Упоряд. А.І. Мовчун, Л.І.Харсіка. — К.:АВДІ, 2020. — С. 14-15. — .
- Оксана Іваненко // Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 162—163.
- Оксана Іваненко. Твори [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Оксана Іваненко // Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.199-200.
- Чайковський Б. Й. Іваненко Оксана Дмитрівна [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — .
- Янковська О. В. Іваненко Оксана Дмитрівна [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 396. — .
- https://www.perets.org.ua/Журнал_перець_1986_07/?page=4 [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Братусь І.В. Пошуки істини та краси. Проблема жанру історико-біографічної прози Оксани Іваненко. - К.: Вид-во Нац. пед.університету імені Михайла Драгоманова, 2000. - 172 с.
- Братусь І.В. В дзеркалі слова. - К.: НАУ, 2005. - 305 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivanenko Oksa na Dmi trivna Ivane nko 31 bereznya 13 kvitnya 1906 19060413 17 grudnya 1997 ukrayinska dityacha pismennicya ta perekladachka Dochka zhurnalista ta pismennika Dmitra Ivanenka Sestra fizika teoretika Dmitra Ivanenka Mati dityachoyi pismennici Valeriyi Ivanenko Oksana Dmitrivna IvanenkoIm ya pri narodzhenni Ivanenko Oksana DmitrivnaNarodilasya 31 bereznya 13 kvitnya 1906 Poltava Rosijska imperiyaPomerla 16 grudnya 1997 1997 12 16 91 rik Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo SRSRNacionalnist ukrayinkaDiyalnist pismennicyaAlma mater HNU im V N KarazinaZaklad HNU im V N KarazinaMova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1930 1996Napryamok dityacha literaturaZhanr povist d Magnum opus Zavzhdi v zhitti Chlenstvo SP SRSRNagorodiPremiyi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisNarodilasya 31 bereznya 13 kvitnya 1906 roku v Poltavi v Poltavskij guberniyi Rosijskoyi imperiyi V budinku sho znahodivsya nepodalik vid budinku Ivana Kotlyarevskogo chim vse zhittya pishalasya Batko Dmitro Oleksijovich Ivanenko pracyuvav redaktorom gazeti a mati Lidiya Mikolayivna Ivanenko vchitelkoyu pritulku dlya sirit Doma trudolyubiya Mala starshogo brata Dmitra yakij zgodom stav fizikom teoretikom Ivanenki mali veliku domashnyu biblioteku Vdoma chasto chitali vgolos tvori Andersena Gogolya Shevchenka ta inshih pismennikiv Ivanenko zgaduvala Pisati ya pochala duzhe rano yak tilki vivchilasya chitati a chitala ya z chotiroh rokiv Psuvala na svoye bezlich paperu i v shist rokiv virishila vidavati svij zhurnal Vin nazivavsya Grib Mij zhurnal pravda pislya kilkoh nomeriv progoriv Ale ya prodovzhuvala pisati neskinchenni povisti Navchalasya u gimnaziyi potim u robitnichij shkoli 1922 roku vstupila do Poltavskogo institutu narodnoyi osviti U 1923 roci perevelas do Harkivskogo institutu narodnoyi osviti na viddilennya socialno pravovoyi ohoroni nepovnolitnih fakultetu socialnogo vihovannya yakij zakinchila u 1926 roci Pochala vidviduvati literaturni vechori studiyu poznajomilasya z pismennikami Pavlom Usenkom Oleksandrom Kopilenkom a z poetesoyu Nataleyu Zabiloyu zdruzhilasya na vse zhittya Lito 1924 roku provela v Poltavi bula praktikantkoyu v Dityachij koloniyi imeni Maksima Gorkogo yaku ocholyuvav dobrij znajomij materi Anton Makarenko Pracyuvala v koloniyi i vlitku 1925 roku A pislya zakinchennya institutu poyihala v koloniyu na postijnu robotu razom z grupoyu koleg vipusknikiv 25 grudnya 1926 roku u Harkovi narodila donku Valeriya Volyu yaka zgodom stala pismenniceyu U 1931 roci zakinchila aspiranturu pri Ukrayinskomu naukovo doslidnomu instituti pedagogiki nazva disertaciyi Dityacha literaturna tvorchist Keruvala sekciyeyu dityachoyi literaturi u Kiyivskij filiyi cogo institutu U 1932 1939 rokah pracyuvala u vidavnictvi Molodij bilshovik u 1947 1951 rokah u zhurnali Barvinok U 1939 1957 rokah meshkala u Kiyevi v budinku pismennikiv Roliti Pomerla v Kiyevi 17 grudnya 1997 roku Pohovana na Bajkovomu kladovishi TvorchistDrukuvalasya z 1925 roku Za roki literaturnoyi diyalnosti vidala veliku kilkist knizhok dlya ditej ta yunactva Majka ta zhabka 1930 Dityachij sadok 1931 Cherevichki 1933 Lisovi kazki 1934 Veliki ochi 1936 Dzhmelik 1937 Tri bazhannya 1940 Kudi litav zhuravlik 1947 Kazki 1958 Avtorka povistej Drukar knizhok nebachenih 1947 pro Ivana Fedorova Ridni diti 1951 Bogdan Hmelnickij 1954 Velikij shum 1967 Avtorka romaniv Tarasovi shlyahi 1961 pershi dvi chastini vijshli 1939 pro Tarasa Shevchenka Mariya 1973 1977 1986 1988 pro Marka Vovchka Ivanenko bagato pracyuvala v galuzi hudozhnogo perekladu ukrayinskoyu movoyu Sered perekladenih tvoriv Turgenyev Andre Morua kniga pro Ivana Turgenyeva ta rosijsku kulturu 19 storichchya z yevropejskogo poglyadu Cej pereklad vijshov 1977 roku znachno ranishe rosijskogo Malahitova shkatulka Pavla Bazhova z rosijskoyi 1979 Slipij muzikant Diti pidzemellya Volodimira Korolenka z rosijskoyi Kazki Gansa Kristiana Andersena z danskoyi Kazki brativ Grimmiv z nimeckoyi Avtor scenariyu filmu Girska kvitka 1937 postavlenomu V T Artemenkom v Odesi Avtorka knigi spogadiv Zavzhdi v zhitti 1985 Yiyi tvori vidano p yatitomnikom Tvori t 1 5 1984 1994 NagorodiLaureat literaturnoyi premiyi imeni Lesi Ukrayinki 1974 za povist Ridni diti roman Tarasovi shlyahi ta Lisovi kazki Laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1986 za knigu Zavzhdi v zhitti Nagorodzhena ordenom Druzhbi narodiv troma ordenami Znak Poshani medalyami PrimitkiOksana Ivanenko Najkrashe Navchalnij posibnik dlya uchniv 4 klasu Uporyad A I Movchun L I Harsika K AVDI 2020 S 14 ISBN 978 966 7785 35 2 Arhiv originalu za 22 sichnya 2015 Procitovano 9 zhovtnya 2011 PosilannyaIvanenko Oksana Dmitrivna Shevchenkivska enciklopediya U 6 ti t T 3 I L u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini 2013 S 54 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ivanenko Oksana Dmitrivna Tvori Oksani Ivanenko na sajti Chitanka 3 travnya 2015 u Wayback Machine Dzherela Kazki napisani sercem Do 100 richchya vid dnya narodzhennya Oksani Ivanenko 1906 1997 Nacionalna biblioteka Ukrayini dlya ditej 2006 Ivanenko Oksana Dmitrivna na sajti Istoriya Poltavi Krizhanivskij S A Ivanenko Oksana Dmitrivna 4 kvitnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna enciklopediya T 2 K 1990 S 288 Oksana Ivanenko Najkrashe Navchalnij posibnik dlya uchniv 4 klasu Uporyad A I Movchun L I Harsika K AVDI 2020 S 14 15 ISBN 978 966 7785 35 2 Oksana Ivanenko Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini K 1970 S 162 163 Oksana Ivanenko Tvori 27 lipnya 2020 u Wayback Machine Oksana Ivanenko Shevchenkivski laureati 1962 2001 K 2001 S 199 200 Chajkovskij B J Ivanenko Oksana Dmitrivna 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2011 T 11 Zor Kak 710 s ISBN 978 966 02 6092 4 Yankovska O V Ivanenko Oksana Dmitrivna 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 396 ISBN 966 00 0610 1 https www perets org ua Zhurnal perec 1986 07 page 4 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine Bratus I V Poshuki istini ta krasi Problema zhanru istoriko biografichnoyi prozi Oksani Ivanenko K Vid vo Nac ped universitetu imeni Mihajla Dragomanova 2000 172 s Bratus I V V dzerkali slova K NAU 2005 305 s