Іван Гаштовт

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаштольд.

Ян Гаштольд, або ж Івашко Ґастовтович гербу Абданк (лит. Jonas Goštautas; близько 1393, Вільне — перша половина 1458/ 1460, ВКЛ) — литовський боярин, військовий та державний діяч Великого князівства Литовського, один із найбільш впливових магнатів XV століття.

Ян Гаштольд
Псевдо	Іван Гаштовт
Народився	бл.1393 Вільне
Помер	1458/1460 Вільнюс, Велике князівство Литовське
Країна	Велике князівство Литовське
Національність	литвин
Діяльність	військовий, державний діяч
Посада	маршалок дворний, намісник смоленський, воєвода троцький, віленський
Конфесія	католицтво
Рід	Гаштольди
Батько	Андрій Гастольд
Мати	Q63197634?
Родичі	князь Семен Олелькович (зять)
У шлюбі з	Дорота із Задорів княжна Ельжбета з Друцьких-Трабських
Діти	Войцех, Мартин, Юрій (?), Марія, Олександра (?) (або Андрій, Станіслав)
Герб
«Тикотинський ключ» (складався з Тикотина та низки сіл). Володів отриманими від великих князів Медниками під Вільнюсом, Дев'янишками (тут мав двір) і Жосле на території сучасної Литви, Дорогобужем на Смоленщині і Полонним на Волині. Фундації, записи 1433 дарував Віленській катедрі село Решники Гастольдові, куплені батьком 1437 разом з дружиною Доротою дарував костелу францисканців у Вільнюсі збіжжя, живність, гроші з Гераненського двору. Посади Староста дорсунський (1422 р.), маршалок дворний великих князів литовських Вітовта і Свидригайла (1426 -1431 рр.), намісник смоленський (1433 р.), воєвода троцький (1440—1443 рр.) та віленський (з 1443 р.). Сім'я Був двічі одружений. Перша дружина — Дорота, правдоподібно з роду Задорів (на це вказує герб надгробка у Віленській катедрі внука Ольбрахта). Друга — Єлизавета (Ельжбета) невідомого походження, в 1502 році підписала заповіт, вписаний до Литовської метрики. Діти: (Войцех) — маршалок двору Казимира IV Ягелончика Мартин (1423—1483) — воєвода новогрудський, троцький, перший київський воєвода. Юрій Марія — дружина київського князя Семена Олельковича (можливо, єдина донька) Олександра — жила у 1487, терціярка-францисканка у Вільнюсі. За версією Каспера Несецького, синів було двоє: Андрій — маршалок литовський в 1442 р. Станіслав — каштелян троцький, староста жмудський.). Примітки Jan Iwaszko Gastold (Gasztolt) (c.1393 — 1458) [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.), (рос.) W. Semkowicz. Gasztołd Jan (Iwaszko)… — S. 298. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — S. 184. Krupska A. Nos (Nosch, Nosek) Aleksander Iwanowicz (1. poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХІІІ/1. — Zeszyt 96. — S. 208. (пол.) . Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 1 лютого 2013. Gasztoldowie (01) [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.) Література Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — t. 2. — 760 s. (пол.) Semkowicz W. Gasztołd Jan (Iwaszko) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958. — T. 7. — S. 297—298. (пол.) reprint Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle r. 1413 [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. — T. 5. — Rok 1920. — Kraków, 1921. (пол.) Посилання [1] [ 27 лютого 2013 у Wayback Machine.] (пол.) (пол.) Niesiecki К.. Korona polska przy złotej wolności… — Lwów, 1738. t. 2 [ 24 лютого 2012 у Wayback Machine.] (пол.) (пол.) Jan Iwaszko Gastold (Gasztolt) (c.1393 — 1458) [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.), (рос.). Попередник Ян Довгерд Воєвода віленський 1443—1458 Наступник Іван Монивидович