Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мірза Аждар огли Ібрагімов (28 жовтня 1911, село Еве Сарабської провінції Південного Азербайджану Персії, тепер Іран — 17 грудня 1993, місто Баку, Азербайджан) — радянський азербайджанський письменник, драматург і перекладач, громадський діяч, голова Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1956—1961 роках. Член Бюро ЦК КП Азербайджану (1954—1958). Член ЦК КП Азербайджану (1954—1958), член Ревізійної комісії КП Азербайджану (1958—1961), кандидат у члени ЦК КП Азербайджану (з 1961 року). Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР 3—4-го, 6-го і 9-го скликань. Народний депутат СРСР (1989-1991). Депутат Верховної Ради СРСР 1—5-го, 7—8-го, 10—11-го скликань. Народний депутат СРСР (1989—1991). Кандидат філологічних наук (1941). Народний письменник Азербайджанської РСР (1961). Академік Академії наук Азербайджанської РСР (1945). Герой Соціалістичної Праці (14.10.1981).
| Ібрагімов Мірза Аждар огли | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 (28) жовтня 1911 d, d, d, d, Східний Азербайджан, Іран |
| Помер | 17 грудня 1993 (82 роки) Баку, Азербайджан |
| Поховання | Алея честі |
| Країна |  СРСР Азербайджан |
| Національність | азербайджанець |
| Діяльність | драматург, письменник, перекладач, політик, прозаїк |
| Знання мов | азербайджанська |
| Членство | СП СРСР і НАН Азербайджану |
| Посада | d, d, d, d і d |
| Партія | КПРС |
| Діти | d |
| Нагороди |         |
| |
Життєпис
Народився в бідній селянській родині. У семирічному віці втратив батьків, з раннього дитинства наймитував у заможних родинах, пас вівці, носив воду. У 1919 році переїхав до міста Баку (Азербайджан).
У 1923—1926 роках навчався в початковій школі. У 1929 році закінчив школу фабрично-заводського учнівства, в 1931 році — вечірні курси технікуму нафтової промисловості і здобув спеціальність бурового майстра. Працював робітником на нафтових промислах.
Член ВКП(б) з 1930 року.
Перші літературні спроби відносяться до 1930 року, коли Ібрагімов, працюючи на нафтових промислах, активно брав участь у робітничому літературному гуртку. Тоді ж написав ряд оповідань.
У 1931—1933 роках — практикант підготовчого відділення Азербайджанського державного науково-дослідного інституту.
У жовтні 1933—1935 роках — редактор газети «Бетен йолунда» («За Батьківщину») політичного відділу машинно-тракторної станції в Нахічеванській АРСР.
З 1935 по 1937 рік навчався в аспірантурі Інституту сходознавства Академії наук СРСР у Ленінграді, де в 1941 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук.
У 1937—1941 роках — начальник Управління у справах мистецтв при Раді народних комісарів Азербайджанської РСР.
У 1942—1947 роках — народний комісар (міністр) освіти Азербайджанської РСР.
У 1947—1950 роках — заступник голови Ради міністрів Азербайджанської РСР.
Одночасно в 1948—1954 роках — голова правління Спілки письменників Азербайджанської РСР.
9 березня 1954 — 23 січня 1958 року — голова Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР.
23 січня 1958 — 25 березня 1959 року — голова Верховної Ради Азербайджанської РСР.
У 1965—1976 роках — 1-й секретар правління Спілки письменників Азербайджанської РСР.
З 1977 по 10 квітня 1987 року — голова Радянського комітету солідарності країн Азії і Африки.
У 1981—1991 роках — голова Правління Спілки письменників Азербайджанської РСР.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 жовтня 1981 року за великі заслуги в розвитку радянської літератури, плідну громадську діяльність і в зв'язку з сімдесятиріччя з дня народження письменника Ібрагімову Мірзі Аждар огли присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
У 1990—1993 роках — завідувач відділу Інституту літератури імені Нізамі Академії наук Азербайджанської РСР.
Найвідоміші п'єси письменника: «Хаят» (1935), «Мадрид» (1938) «Махаббат» (1942), «Сільська дівчина» (1962), «Хороша людина» (1965), «Тліючі вогнища» (1967). Його перу також належать романи «Настане день», «Велика опора» («Злиття вод») (1957), «Перване» (1969—1970), «Нові часи» (1971). Відомий також як перекладач. Переклав азербайджанською мовою «Король Лір» і «Дванадцята ніч» У. Шекспіра, «Три сестри» А. Чехова, «Що робити?» Н. Чернишевського і ряд інших творів. Виступав з публіцистичними та літературно-критичними статтями з питань мови та літератури.
Помер 17 грудня 1993 року в місті Баку. Похований в Баку на Алеї почесного поховання.
Нагороди і звання
- Герой Соціалістичної Праці (14.10.1981)
- три ордени Леніна (25.02.1946, 28.10.1967, 14.10.1981)
- орден Жовтневої Революції (21.10.1971)
- орден Трудового Червоного Прапора (17.04.1938)
- медалі
- заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1943)
- Сталінська премія ІІ ст. (1951) — за роман «Настане день» (1948)
Примітки
Джерела
- Ибрагимов Мирза Аджар оглы [ 11 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mirza Azhdar ogli Ibragimov 28 zhovtnya 1911 19111028 selo Eve Sarabskoyi provinciyi Pivdennogo Azerbajdzhanu Persiyi teper Iran 17 grudnya 1993 misto Baku Azerbajdzhan radyanskij azerbajdzhanskij pismennik dramaturg i perekladach gromadskij diyach golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR Chlen Centralnoyi Revizijnoyi komisiyi KPRS u 1956 1961 rokah Chlen Byuro CK KP Azerbajdzhanu 1954 1958 Chlen CK KP Azerbajdzhanu 1954 1958 chlen Revizijnoyi komisiyi KP Azerbajdzhanu 1958 1961 kandidat u chleni CK KP Azerbajdzhanu z 1961 roku Deputat Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR 3 4 go 6 go i 9 go sklikan Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 5 go 7 8 go 10 11 go sklikan Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Kandidat filologichnih nauk 1941 Narodnij pismennik Azerbajdzhanskoyi RSR 1961 Akademik Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR 1945 Geroj Socialistichnoyi Praci 14 10 1981 Ibragimov Mirza Azhdar ogliNarodivsya15 28 zhovtnya 1911 d d d d Shidnij Azerbajdzhan IranPomer17 grudnya 1993 1993 12 17 82 roki Baku AzerbajdzhanPohovannyaAleya chestiKrayina SRSR AzerbajdzhanNacionalnistazerbajdzhanecDiyalnistdramaturg pismennik perekladach politik prozayikZnannya movazerbajdzhanskaChlenstvoSP SRSR i NAN AzerbajdzhanuPosadad d d d i dPartiyaKPRSDitidNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ibragimov ZhittyepisNarodivsya v bidnij selyanskij rodini U semirichnomu vici vtrativ batkiv z rannogo ditinstva najmituvav u zamozhnih rodinah pas vivci nosiv vodu U 1919 roci pereyihav do mista Baku Azerbajdzhan U 1923 1926 rokah navchavsya v pochatkovij shkoli U 1929 roci zakinchiv shkolu fabrichno zavodskogo uchnivstva v 1931 roci vechirni kursi tehnikumu naftovoyi promislovosti i zdobuv specialnist burovogo majstra Pracyuvav robitnikom na naftovih promislah Chlen VKP b z 1930 roku Pershi literaturni sprobi vidnosyatsya do 1930 roku koli Ibragimov pracyuyuchi na naftovih promislah aktivno brav uchast u robitnichomu literaturnomu gurtku Todi zh napisav ryad opovidan U 1931 1933 rokah praktikant pidgotovchogo viddilennya Azerbajdzhanskogo derzhavnogo naukovo doslidnogo institutu U zhovtni 1933 1935 rokah redaktor gazeti Beten jolunda Za Batkivshinu politichnogo viddilu mashinno traktornoyi stanciyi v Nahichevanskij ARSR Z 1935 po 1937 rik navchavsya v aspiranturi Institutu shodoznavstva Akademiyi nauk SRSR u Leningradi de v 1941 roci zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata filologichnih nauk U 1937 1941 rokah nachalnik Upravlinnya u spravah mistectv pri Radi narodnih komisariv Azerbajdzhanskoyi RSR U 1942 1947 rokah narodnij komisar ministr osviti Azerbajdzhanskoyi RSR U 1947 1950 rokah zastupnik golovi Radi ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR Odnochasno v 1948 1954 rokah golova pravlinnya Spilki pismennikiv Azerbajdzhanskoyi RSR 9 bereznya 1954 23 sichnya 1958 roku golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR 23 sichnya 1958 25 bereznya 1959 roku golova Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR U 1965 1976 rokah 1 j sekretar pravlinnya Spilki pismennikiv Azerbajdzhanskoyi RSR Z 1977 po 10 kvitnya 1987 roku golova Radyanskogo komitetu solidarnosti krayin Aziyi i Afriki U 1981 1991 rokah golova Pravlinnya Spilki pismennikiv Azerbajdzhanskoyi RSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 14 zhovtnya 1981 roku za veliki zaslugi v rozvitku radyanskoyi literaturi plidnu gromadsku diyalnist i v zv yazku z simdesyatirichchya z dnya narodzhennya pismennika Ibragimovu Mirzi Azhdar ogli prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot U 1990 1993 rokah zaviduvach viddilu Institutu literaturi imeni Nizami Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR Najvidomishi p yesi pismennika Hayat 1935 Madrid 1938 Mahabbat 1942 Silska divchina 1962 Horosha lyudina 1965 Tliyuchi vognisha 1967 Jogo peru takozh nalezhat romani Nastane den Velika opora Zlittya vod 1957 Pervane 1969 1970 Novi chasi 1971 Vidomij takozh yak perekladach Pereklav azerbajdzhanskoyu movoyu Korol Lir i Dvanadcyata nich U Shekspira Tri sestri A Chehova Sho robiti N Chernishevskogo i ryad inshih tvoriv Vistupav z publicistichnimi ta literaturno kritichnimi stattyami z pitan movi ta literaturi Pomer 17 grudnya 1993 roku v misti Baku Pohovanij v Baku na Aleyi pochesnogo pohovannya Nagorodi i zvannyaGeroj Socialistichnoyi Praci 14 10 1981 tri ordeni Lenina 25 02 1946 28 10 1967 14 10 1981 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 21 10 1971 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 17 04 1938 medali zasluzhenij diyach mistectv Azerbajdzhanskoyi RSR 1943 Stalinska premiya II st 1951 za roman Nastane den 1948 PrimitkiDzherelaIbragimov Mirza Adzhar ogly 11 listopada 2021 u Wayback Machine ros