Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І-320 — проєкт і літак-прототип дальнього всепогодного винищувача-перехоплювача ППО, розроблений та побудований ОКБ МіГ наприкінці 1940-х років.
| І-320 | |
|---|---|
 | |
| І-320 (виріб «Р») | |
| Призначення: | винищувач-перехоплювач |
| Перший політ: | 16 квітня 1949 |
| Розробник: | ОКБ МіГ |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Крейсерська швидкість: | 994 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 1040 км/год |
| МШ біля землі: | 185 км/год |
| Дальність польоту: | 1205 км |
| Практична стеля: | 15 000 м |
| Довжина: | 15,775 м |
| Розмах крила: | 14,2 м |
| Площа крила: | 41,2 м² |
| Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: | 35° |
| Порожній: | 7367 кг |
| Споряджений: | 10 265 кг |
| Двигуни: | 2 × ТРД РД-45Ф |
| Тяга (потужність): | 2 × 2270 кгс (22,3 кН) |
| Гарматне озброєння: | 1×2 37-мм гармата Н-37Д |
| Боєзапас: | 120 на два стволи |
 І-320 у Вікісховищі | |
Концепція
Наприкінці 1940-х років у СРСР почалася розробка дальнього перехоплювача, здатного вести повітряний бій з літаками противника при будь-яких метеорологічних умовах та в будь-який час доби, на максимально можливій дальності. В цьому напрямку працювало одразу кілька конструкторських бюро. ОКБ Сухого розробило (перший з таким позначенням), ОКБ Лавочкіна — , а в ОКБ , на базі винищувача-бомбардувальника був створений перехоплювач . Своєю чергою Мікоян запропонував, а потім побудував І-320. Це був другий літак з таким позначенням, першим була модифікація МіГ-9 — І-320ФН. Останнім розроблення розпочало ОКБ Яковлєва, причому саме перехоплювач Як-25 врешті був прийнятий на озброєння.
І-320-1 (виріб Р-1)
При розробці І-320 за основу взяли конструкцію винищувача МіГ-15, але через те, що новий літак був значно більший — на ньому мало було встановлено два двигуни і РЛС, а кабіна пілотів бути двомісною, літак був істотно допрацьований.
Другий турбореактивний двигун РД-45Ф через великі поперечні габарити було неможливо розмістити у фюзеляжі поруч з першим, тому була використана оригінальна схема компоновки аналогічна Ла-200 і Су-15 — двигуни були розташовані тандемом — другий РД-45Ф розмістили в своєрідному редані, а сопло вивели під фюзеляж. Канал повітрозабірника розділили на три частини, перша з яких вела до переднього двигуна, а дві інших — до хвостового.
Винищувач був оснащений РЛС «Торій-А», розташованою в обтічнику у верхній частині повітрозабірника. Місця оператора РЛС і пілота були розташовані поруч в широкому ліхтарі з бронесклом завтовшки 105 мм з електрообігрівом. Кабіна була обладнана двома індикаторами РЛС і подвійним керуванням, завдяки чому обидва члени екіпажу могли виконувати обов'язки напарника. Киснева система була індивідуальна для кожного льотчика, із загальним запасом в шість літрів.
З огляду на те, що дальній перехоплювач призначався для дій проти бомбардувальників, озброєння І-320 було суто потужним. Воно складалося з двох авіаційних гармат Н-37 калібру 37-мм з боків та внизу носової частини фюзеляжу із загальним боєзапасом в 120 снарядів.
У двох фюзеляжних паливних баках вміщалося 3300 літрів гасу. Задній бак мав спеціальний 45 літровий відсік для живлення двигуна в перевернутому польоті. Подібна система була випробувана на МіГ-15С і впроваджена на серійних МіГ-15. Крім внутрішнього запасу палива, І-320 міг нести два підвісних 750-літрових паливних баки.
Крило стрілоподібністю 35° мало ковзаючі закрилки профілю ЦАГІ, елерони і пару аеродинамічних гребенів. Стрілоподібність стабілізатора дорівнювала 40°, а кіля 59°27'.
Дослідний літак «Р-1» був добудований у квітні 1949 року, після чого почалися заводські випробування. 16 квітня льотчики-випробувачі Амет-Хан Султан і Я. І. Верников здійснили перший політ на новому літаку. Заводські випробування були завершені 18 січня 1950 року. Під час державних випробувань, в чотирнадцяти польотах випробовували РЛС «Торій-А», з них дев'ять польотів були виконані на перехоплення літаків Лі-2, Ту-2, Ту-4 і B-17.
В цілому І-320 проявив хороші льотні якості і був простий в управлінні, але держвипробувань все ж не витримав через поперечну нестійкість на швидкостях у 0,89-0,90 Махи і завалювання на швидкостях 930–940 (км/год).
І-320-2 (виріб Р-2)
У листопаді 1949 року було завершено другий прототип І-320 — Р-2, його головною відмінністю від попередника були двигуни ВК-1 замість РД-45Ф. Крім нової силової установки, на Р-2 був покращений огляд, удосконалено механізм скидання ліхтаря в повітрі, встановлені антиобморожувачі крила та оперення, введений електрообігрів каналів повітрозабірника. Озброєння було посилено шляхом установки ще однієї гармати Н-37 (боєзапас відповідно збільшений на 60 снарядів). Спочатку виріб Р-2, як і Р-1 був оснащений РЛС «Торій-А», але в ході випробувань на винищувачі була встановлена РЛС «Коршун».
Випробування Р-2 розпочалися в грудні 1949 року, що але були перервані 13 березня 1950 через льотну аварію. Причиною аварії став снаряд, що розірвався в гарматі, і який серйозно пошкодив носову частину літака. Під час ремонту в конструкцію літака було внесено кілька змін, після чого він отримав позначення «виріб Р-3».
І-320-3 (виріб Р-3)
В конструкцію Р-3 було внесено кілька змін: зменшена поперечна стрілоподібність крила, збільшена довжина інтерцепторів, встановлений автомат відкриття , а також додаткові аеродинамічні гребіні на кожну консоль. Перший після ремонту політ літака відбувся 31 березня 1950 року. Держвипробування, перервані аварією, були відновлені 13 квітня, а припинені 23 квітня. Всього за час державних випробувань на виробі Р-2/Р-3 було виконано 60 польотів загальною тривалістю 45 годин 55 хвилин.
Етапу держвипробувань І-320 так і не подолав. Першим дальнім або баражуючим реактивним перехоплювачем Радянського Союзу став винищувач Яковлєва Як-25. Самі прототипи після завершення державних випробувань деякий час використовувалися для відпрацювання різних авіаційних систем, зокрема влітку 1950 року на Р-1 та Р-3 були випробувані системи сліпої посадки «Материк» та «Магній-М».
Література
- Валерий Багратинов. Крылья России. — М. : «Эксмо», 2005. — С. 701-702. — . (рос.)
- Ростислав Беляков, Жак Мармен. Самолеты МИГ 1939–1996. — М. : АВИКО ПРЕСС, 1996. — С. 90-97. — . (рос.)
- Gunston B., Gordon Y. MiG Aircraft since 1937. — London, GB : Putnam, 1998. — P. 77-79. — ISBN . (англ.)
Джерела
- Опытный истребитель-перехватчик И-320. СССР [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Военные материалы (рос.)
- И-320 [ 9 вересня 2009 у Wayback Machine.] Уголок неба (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I 320 proyekt i litak prototip dalnogo vsepogodnogo vinishuvacha perehoplyuvacha PPO rozroblenij ta pobudovanij OKB MiG naprikinci 1940 h rokiv I 320I 320 virib R Priznachennya vinishuvach perehoplyuvachPershij polit 16 kvitnya 1949Rozrobnik OKB MiGEkipazh 2 osobiKrejserska shvidkist 994 km godMaksimalna shvidkist MSh 1040 km godMSh bilya zemli 185 km godDalnist polotu 1205 kmPraktichna stelya 15 000 mDovzhina 15 775 mRozmah krila 14 2 mPlosha krila 41 2 m Kut strilopodibnosti krila po liniyi hord 35 Porozhnij 7367 kgSporyadzhenij 10 265 kgDviguni 2 TRD RD 45FTyaga potuzhnist 2 2270 kgs 22 3 kN Garmatne ozbroyennya 1 2 37 mm garmata N 37DBoyezapas 120 na dva stvoliI 320 u VikishovishiKoncepciyaNaprikinci 1940 h rokiv u SRSR pochalasya rozrobka dalnogo perehoplyuvacha zdatnogo vesti povitryanij bij z litakami protivnika pri bud yakih meteorologichnih umovah ta v bud yakij chas dobi na maksimalno mozhlivij dalnosti V comu napryamku pracyuvalo odrazu kilka konstruktorskih byuro OKB Suhogo rozrobilo pershij z takim poznachennyam OKB Lavochkina a v OKB na bazi vinishuvacha bombarduvalnika buv stvorenij perehoplyuvach Svoyeyu chergoyu Mikoyan zaproponuvav a potim pobuduvav I 320 Ce buv drugij litak z takim poznachennyam pershim bula modifikaciya MiG 9 I 320FN Ostannim rozroblennya rozpochalo OKB Yakovlyeva prichomu same perehoplyuvach Yak 25 vreshti buv prijnyatij na ozbroyennya I 320 1 virib R 1 Pri rozrobci I 320 za osnovu vzyali konstrukciyu vinishuvacha MiG 15 ale cherez te sho novij litak buv znachno bilshij na nomu malo bulo vstanovleno dva dviguni i RLS a kabina pilotiv buti dvomisnoyu litak buv istotno dopracovanij Drugij turboreaktivnij dvigun RD 45F cherez veliki poperechni gabariti bulo nemozhlivo rozmistiti u fyuzelyazhi poruch z pershim tomu bula vikoristana originalna shema komponovki analogichna La 200 i Su 15 dviguni buli roztashovani tandemom drugij RD 45F rozmistili v svoyeridnomu redani a soplo viveli pid fyuzelyazh Kanal povitrozabirnika rozdilili na tri chastini persha z yakih vela do perednogo dviguna a dvi inshih do hvostovogo Vinishuvach buv osnashenij RLS Torij A roztashovanoyu v obtichniku u verhnij chastini povitrozabirnika Miscya operatora RLS i pilota buli roztashovani poruch v shirokomu lihtari z bronesklom zavtovshki 105 mm z elektroobigrivom Kabina bula obladnana dvoma indikatorami RLS i podvijnim keruvannyam zavdyaki chomu obidva chleni ekipazhu mogli vikonuvati obov yazki naparnika Kisneva sistema bula individualna dlya kozhnogo lotchika iz zagalnim zapasom v shist litriv Z oglyadu na te sho dalnij perehoplyuvach priznachavsya dlya dij proti bombarduvalnikiv ozbroyennya I 320 bulo suto potuzhnim Vono skladalosya z dvoh aviacijnih garmat N 37 kalibru 37 mm z bokiv ta vnizu nosovoyi chastini fyuzelyazhu iz zagalnim boyezapasom v 120 snaryadiv U dvoh fyuzelyazhnih palivnih bakah vmishalosya 3300 litriv gasu Zadnij bak mav specialnij 45 litrovij vidsik dlya zhivlennya dviguna v perevernutomu poloti Podibna sistema bula viprobuvana na MiG 15S i vprovadzhena na serijnih MiG 15 Krim vnutrishnogo zapasu paliva I 320 mig nesti dva pidvisnih 750 litrovih palivnih baki Krilo strilopodibnistyu 35 malo kovzayuchi zakrilki profilyu CAGI eleroni i paru aerodinamichnih grebeniv Strilopodibnist stabilizatora dorivnyuvala 40 a kilya 59 27 Doslidnij litak R 1 buv dobudovanij u kvitni 1949 roku pislya chogo pochalisya zavodski viprobuvannya 16 kvitnya lotchiki viprobuvachi Amet Han Sultan i Ya I Vernikov zdijsnili pershij polit na novomu litaku Zavodski viprobuvannya buli zaversheni 18 sichnya 1950 roku Pid chas derzhavnih viprobuvan v chotirnadcyati polotah viprobovuvali RLS Torij A z nih dev yat polotiv buli vikonani na perehoplennya litakiv Li 2 Tu 2 Tu 4 i B 17 V cilomu I 320 proyaviv horoshi lotni yakosti i buv prostij v upravlinni ale derzhviprobuvan vse zh ne vitrimav cherez poperechnu nestijkist na shvidkostyah u 0 89 0 90 Mahi i zavalyuvannya na shvidkostyah 930 940 km god I 320 2 virib R 2 U listopadi 1949 roku bulo zaversheno drugij prototip I 320 R 2 jogo golovnoyu vidminnistyu vid poperednika buli dviguni VK 1 zamist RD 45F Krim novoyi silovoyi ustanovki na R 2 buv pokrashenij oglyad udoskonaleno mehanizm skidannya lihtarya v povitri vstanovleni antiobmorozhuvachi krila ta operennya vvedenij elektroobigriv kanaliv povitrozabirnika Ozbroyennya bulo posileno shlyahom ustanovki she odniyeyi garmati N 37 boyezapas vidpovidno zbilshenij na 60 snaryadiv Spochatku virib R 2 yak i R 1 buv osnashenij RLS Torij A ale v hodi viprobuvan na vinishuvachi bula vstanovlena RLS Korshun Viprobuvannya R 2 rozpochalisya v grudni 1949 roku sho ale buli perervani 13 bereznya 1950 cherez lotnu avariyu Prichinoyu avariyi stav snaryad sho rozirvavsya v garmati i yakij serjozno poshkodiv nosovu chastinu litaka Pid chas remontu v konstrukciyu litaka bulo vneseno kilka zmin pislya chogo vin otrimav poznachennya virib R 3 I 320 3 virib R 3 V konstrukciyu R 3 bulo vneseno kilka zmin zmenshena poperechna strilopodibnist krila zbilshena dovzhina interceptoriv vstanovlenij avtomat vidkrittya a takozh dodatkovi aerodinamichni grebini na kozhnu konsol Pershij pislya remontu polit litaka vidbuvsya 31 bereznya 1950 roku Derzhviprobuvannya perervani avariyeyu buli vidnovleni 13 kvitnya a pripineni 23 kvitnya Vsogo za chas derzhavnih viprobuvan na virobi R 2 R 3 bulo vikonano 60 polotiv zagalnoyu trivalistyu 45 godin 55 hvilin Etapu derzhviprobuvan I 320 tak i ne podolav Pershim dalnim abo barazhuyuchim reaktivnim perehoplyuvachem Radyanskogo Soyuzu stav vinishuvach Yakovlyeva Yak 25 Sami prototipi pislya zavershennya derzhavnih viprobuvan deyakij chas vikoristovuvalisya dlya vidpracyuvannya riznih aviacijnih sistem zokrema vlitku 1950 roku na R 1 ta R 3 buli viprobuvani sistemi slipoyi posadki Materik ta Magnij M LiteraturaValerij Bagratinov Krylya Rossii M Eksmo 2005 S 701 702 ISBN 5 699 13732 7 ros Rostislav Belyakov Zhak Marmen Samolety MIG 1939 1996 M AVIKO PRESS 1996 S 90 97 ISBN 5 86309 033 2 ros Gunston B Gordon Y MiG Aircraft since 1937 London GB Putnam 1998 P 77 79 ISBN ISBN 0 85177 884 4 angl DzherelaOpytnyj istrebitel perehvatchik I 320 SSSR 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Voennye materialy ros I 320 9 veresnya 2009 u Wayback Machine Ugolok neba ros