Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єшиль-Джамі (крим. Yeşil Cami, «Зелена мечеть») — мечеть, що була побудована у 1764 році в Бахчисараї, за наказом коханої хана Кирим Ґерая. Після вбивства мулли була закрита, слугувала монастирем дервішів і кримськотатарською школою. Зруйнована 1946 року.
| Єшиль-Джамі | |
|---|---|
 Єшиль-Джамі | |
| 44°45′00″ пн. ш. 33°52′46″ сх. д. / 44.750000000028° пн. ш. 33.87970000002777482° сх. д.Координати: 44°45′00″ пн. ш. 33°52′46″ сх. д. / 44.750000000028° пн. ш. 33.87970000002777482° сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |  Україна, Бахчисарай |
| Архітектор | Омер |
| Початок будівництва | 1764 |
| Зруйновано | 1946 |
| Належність | іслам |
  Єшиль-Джамі (Україна) | |
 Єшиль-Джамі у Вікісховищі | |
Історія
Історія будівництва мечеті пов'язана з легендою про нещасну любов кримського хана Кирим Ґерая та розпорядниці двору Діляри Бікеч. Постать Діляри-Бікеч дотепер залишається цілком загадковою. Існує легенда, що перед смертю вона просила її поховати в такому місці Бахчисарая, звідки було б видно Єшиль-Джамі. На протилежному схилі гори біля її мавзолею хан створив відомий Фонтан Сліз.
Єшиль-Джамі розташовувалася навпроти кварталу Шах-Болат, із правого боку Базарної вулиці. Авторство мечеті приписується іранському майстру Омеру. М. Я. Гінзбург стверджував, що фрески не гармоніювали з архітектурою будівлі, тож, можливо, мечеть мала декілька зодчих.
Згідно з однією з версій, мечеть була закрита після вбивства її імама. Згодом тут заснували свій монастир дервіші. Наприкінці XIX століття тут була влаштована кримськотатарська школа (мектеб). Під час бурі 2 листопада 1854 вершина мінарету обвалилася. Перед радянською революцією були спроби знайти фінансування реставрації мечеті, які не увінчалися успіхом. За радянської влади директор Палацу Бахчисарая вважав можливим її відновлення. Під час німецької окупації будівля була ще сильніше пошкоджена. У 1946 році мечеть зруйновано міською владою Бахчисарая.
Архітектура
Єшиль-Джамі була зразком османського мистецтва на кримському півострові. У плані мечеть була правильним чотирикутником із мінаретом у північно-східному куті. Ім'я їй дав черепичний поливний дах зеленого кольору. Стіни були з бутового каменю, з карнизами і пілястрами. Мечеть була розписана як зовні, так і всередині. Вона освітлювалася вікнами в два ряди. До входу у двір мечеті вели кам'яні сходи.
Усередині був примітний міхраб зі сталактитовою обробкою. Різноманітні рослинні мотиви, елементи пейзажів і натюрмортів у розписах Омера витончено поєднувалися з каліграфією висловів Корану.
Значний художній інтерес мали вікна. Вони були викладені мозаїкою з шматочків різнокольорового скла, спаяних між собою алебастровими рамками. Посередині мечеті, з невеликого розписаного куполу в центрі стелі спускалася люстра венеціанського скла тонкої роботи. Мармурова підлога була вкрита перськими килимами. Дерев'яна різьблена кафедра, свічники та інше були, ймовірно, високої художньої цінності.
Середня частина приміщення, у вигляді чотирикутного каре, відокремлювалася від іншої частини дерев'яною колонадою, що підтримує ряд химерних східних арок. З північного боку, на рівні верхніх вікон, до колонади примикали мафіль (хори). Судячи з того, що хори якось недоладно були втиснуті в аркаду на шкоду архітектурної логіки, можна припустити, що за первісним проектом автора їх не було, і вони належать до часу, коли в мечеті був монастир дервішів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 15 липня 2015.
- Протоколы заседаний Таврической ученой архивной комиссии от 27 августа 1915 г. // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — 1916. — № 53. — С. 206—208.
Джерела
- Османов Є. Є. Мечеть Єшиль-Джамі в Бахчисараї / Є. Є. Османов // Вчені записки Таврійського національного університету № 1. — С. 76-84.
- Паллас П. С. Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793—1794 гг. — М., 1999. — 290 с.
- Засыпкин Б. Н. Памятники архитектуры крымских татар // Крым. — 1927. — № 2(4). — С. 111—168.
- Гинзбург М. Омер — придворный живописец и декоратор крымских ханов Селямет и Крым-Гиреев // Забвению не подлежит. — Казань, 1992. — С. 217—222.
- Червонная С. М. Искусство татарского Крыма. — М., 1995. — 336 с.
- Кашпар А. О. Характерные отличия восточной архитектуры // Третья учебная экспедиция Симферопольской мужской гимназии: Симферополь и его окрестности / сост. А. Н. Попов. — Симферополь, 1889. — С. 22-26.
- Берг Н. В. Бахчисарай (отрывок из походных заметок). — СПб., 1856. — 167 с.
- Маркевич А. И. Мечети Ешиль-Джами и Тахталы-Джами в Бахчисарае // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — 1915. — № 52. — С. 253—255.
- Османова Г. Деятельность Бахчисарайского дворца-музея по охране памятников в 1920-30 гг. // Сборник докладов научно-практической конференции посвященной 90-летию со дня основания Бахчисарайского музея. — Симферополь, 2007. — С. 113—120.
- Хливнюк А. В. Неизвестные страницы памятникоохранительной работы в Крыму в 20-30 гг. ХХ в. // Историческое наследие Крыма. — 2007. — № 17. — С. 12-19.
- Государственный архив в Автономной Республике Крым, ф. Р-4281. Бахчисарайский историко-археологический музей, оп. 1, д. 8. Акты проверок состояния построек Дворца-Музея и памятников культуры в 1945—1946 гг., 162 л.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yeshil Dzhami krim Yesil Cami Zelena mechet mechet sho bula pobudovana u 1764 roci v Bahchisarayi za nakazom kohanoyi hana Kirim Geraya Pislya vbivstva mulli bula zakrita sluguvala monastirem dervishiv i krimskotatarskoyu shkoloyu Zrujnovana 1946 roku Yeshil DzhamiYeshil Dzhami44 45 00 pn sh 33 52 46 sh d 44 750000000028 pn sh 33 87970000002777482 sh d 44 750000000028 33 87970000002777482 Koordinati 44 45 00 pn sh 33 52 46 sh d 44 750000000028 pn sh 33 87970000002777482 sh d 44 750000000028 33 87970000002777482Tip sporudimechetRoztashuvannya Ukrayina BahchisarajArhitektorOmerPochatok budivnictva1764Zrujnovano1946NalezhnistislamYeshil Dzhami Ukrayina Yeshil Dzhami u VikishovishiIstoriyaIstoriya budivnictva mecheti pov yazana z legendoyu pro neshasnu lyubov krimskogo hana Kirim Geraya ta rozporyadnici dvoru Dilyari Bikech Postat Dilyari Bikech doteper zalishayetsya cilkom zagadkovoyu Isnuye legenda sho pered smertyu vona prosila yiyi pohovati v takomu misci Bahchisaraya zvidki bulo b vidno Yeshil Dzhami Na protilezhnomu shili gori bilya yiyi mavzoleyu han stvoriv vidomij Fontan Sliz Yeshil Dzhami roztashovuvalasya navproti kvartalu Shah Bolat iz pravogo boku Bazarnoyi vulici Avtorstvo mecheti pripisuyetsya iranskomu majstru Omeru M Ya Ginzburg stverdzhuvav sho freski ne garmoniyuvali z arhitekturoyu budivli tozh mozhlivo mechet mala dekilka zodchih Mechet v napivzrujnovanomu stani Zgidno z odniyeyu z versij mechet bula zakrita pislya vbivstva yiyi imama Zgodom tut zasnuvali svij monastir dervishi Naprikinci XIX stolittya tut bula vlashtovana krimskotatarska shkola mekteb Pid chas buri 2 listopada 1854 vershina minaretu obvalilasya Pered radyanskoyu revolyuciyeyu buli sprobi znajti finansuvannya restavraciyi mecheti yaki ne uvinchalisya uspihom Za radyanskoyi vladi direktor Palacu Bahchisaraya vvazhav mozhlivim yiyi vidnovlennya Pid chas nimeckoyi okupaciyi budivlya bula she silnishe poshkodzhena U 1946 roci mechet zrujnovano miskoyu vladoyu Bahchisaraya ArhitekturaInter yer mecheti malyunok K Bogayevskogo Yeshil Dzhami bula zrazkom osmanskogo mistectva na krimskomu pivostrovi U plani mechet bula pravilnim chotirikutnikom iz minaretom u pivnichno shidnomu kuti Im ya yij dav cherepichnij polivnij dah zelenogo koloru Stini buli z butovogo kamenyu z karnizami i pilyastrami Mechet bula rozpisana yak zovni tak i vseredini Vona osvitlyuvalasya viknami v dva ryadi Do vhodu u dvir mecheti veli kam yani shodi Useredini buv primitnij mihrab zi stalaktitovoyu obrobkoyu Riznomanitni roslinni motivi elementi pejzazhiv i natyurmortiv u rozpisah Omera vitoncheno poyednuvalisya z kaligrafiyeyu visloviv Koranu Znachnij hudozhnij interes mali vikna Voni buli vikladeni mozayikoyu z shmatochkiv riznokolorovogo skla spayanih mizh soboyu alebastrovimi ramkami Poseredini mecheti z nevelikogo rozpisanogo kupolu v centri steli spuskalasya lyustra venecianskogo skla tonkoyi roboti Marmurova pidloga bula vkrita perskimi kilimami Derev yana rizblena kafedra svichniki ta inshe buli jmovirno visokoyi hudozhnoyi cinnosti Serednya chastina primishennya u viglyadi chotirikutnogo kare vidokremlyuvalasya vid inshoyi chastini derev yanoyu kolonadoyu sho pidtrimuye ryad himernih shidnih arok Z pivnichnogo boku na rivni verhnih vikon do kolonadi primikali mafil hori Sudyachi z togo sho hori yakos nedoladno buli vtisnuti v arkadu na shkodu arhitekturnoyi logiki mozhna pripustiti sho za pervisnim proektom avtora yih ne bulo i voni nalezhat do chasu koli v mecheti buv monastir dervishiv Primitki Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 15 lipnya 2015 Protokoly zasedanij Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii ot 27 avgusta 1915 g Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii 1916 53 S 206 208 DzherelaPortal Krim Portal Islam Osmanov Ye Ye Mechet Yeshil Dzhami v Bahchisarayi Ye Ye Osmanov Vcheni zapiski Tavrijskogo nacionalnogo universitetu 1 S 76 84 Pallas P S Nablyudeniya sdelannye vo vremya puteshestviya po yuzhnym namestnichestvam Russkogo gosudarstva v 1793 1794 gg M 1999 290 s Zasypkin B N Pamyatniki arhitektury krymskih tatar Krym 1927 2 4 S 111 168 Ginzburg M Omer pridvornyj zhivopisec i dekorator krymskih hanov Selyamet i Krym Gireev Zabveniyu ne podlezhit Kazan 1992 S 217 222 Chervonnaya S M Iskusstvo tatarskogo Kryma M 1995 336 s Kashpar A O Harakternye otlichiya vostochnoj arhitektury Tretya uchebnaya ekspediciya Simferopolskoj muzhskoj gimnazii Simferopol i ego okrestnosti sost A N Popov Simferopol 1889 S 22 26 Berg N V Bahchisaraj otryvok iz pohodnyh zametok SPb 1856 167 s Markevich A I Mecheti Eshil Dzhami i Tahtaly Dzhami v Bahchisarae Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii 1915 52 S 253 255 Osmanova G Deyatelnost Bahchisarajskogo dvorca muzeya po ohrane pamyatnikov v 1920 30 gg Sbornik dokladov nauchno prakticheskoj konferencii posvyashennoj 90 letiyu so dnya osnovaniya Bahchisarajskogo muzeya Simferopol 2007 S 113 120 Hlivnyuk A V Neizvestnye stranicy pamyatnikoohranitelnoj raboty v Krymu v 20 30 gg HH v Istoricheskoe nasledie Kryma 2007 17 S 12 19 Gosudarstvennyj arhiv v Avtonomnoj Respublike Krym f R 4281 Bahchisarajskij istoriko arheologicheskij muzej op 1 d 8 Akty proverok sostoyaniya postroek Dvorca Muzeya i pamyatnikov kultury v 1945 1946 gg 162 l