Єромине (біл. Яроміна) — агромістечко, центр Єроминської сільської ради Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.
агромістечко Єромине | ||||
Транслітерація назви | Jaromina | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°30′53″ пн. ш. 30°56′19″ сх. д. / 52.51472222224977315° пн. ш. 30.93861111113877982° сх. д.Координати: 52°30′53″ пн. ш. 30°56′19″ сх. д. / 52.51472222224977315° пн. ш. 30.93861111113877982° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська область | |||
Район | Гомельський район | |||
Рада | Єроминська сільська рада | |||
Засновано | 1772 | |||
Перша згадка | 1772 | |||
Населення | 5861 особа (2009) | |||
Часовий пояс | ||||
Поштовий індекс | 247016 | |||
Телефонний код | +375-232 | |||
Транспорт, відстані | ||||
Найближча залізнична станція | Гомель-Пасажирський | |||
До Мінська | ||||
- фізична | 273 км | |||
Єромине | ||||
Єромине Єромине (Гомельська область) | ||||
Єромине у Вікісховищі |
Географія
Розташування
Починається відразу за північною околицею Гомеля. В агромістечку розташований однойменний залізничний пункт зупинки, в безпосередній близькості знаходяться залізничні станції Костюковка і Світоч. Саме поселення складається з центральної частини, де школа і сільрада, північна з переважанням приватного сектора, відокремлена від центру болотом, південна з котеджами, відокремлена від центру переліском, а також східна — район Сільгосптехніка (вулиця Сурганова, за залізницею), де розташовані промислові. підприємства. В агромістечку 2048 житлових будинків (2004). Планування складається з 4 частин, розділених невеликим водосховищем, переліском. Забудова двостороння, будинки дерев'яні та цегляні, переважно одноповерхові, садибного типу, у південній частині переважають двоповерхові котеджі, у центрі та на Сільгосптехніці мікрорайони з будинками до 5 поверхів.
Гідрографія
На заході меліоративний канал пов'язаний з річкою Рандовкою (притока річки Уза).
Промисловість та сільське господарство
В агромістечку розташовані ВАТ «Гомельхімагро», ВАТ «Гомельагрокомплект», ТОВ «Енергокомплект», УП «Автомеханіка», багато дрібних підприємств різних галузей у колишньому КБО, відділення агрокомбінату «Південний», у тому числі 2 молочнотоварні ферми та мехдвір.
Транспортна мережа
Транспортні зв'язки степовою, потім автомобільною дорогою Довськ — Гомель та північно-західний обхід Гомеля. Громадський транспорт: приміські поїзди Гомель-Жлобин, міські автобуси Вокзал-Костюковка та Вокзал-Більшовик, Кленкивський-Костюковка, експрес-маршрут Вокзал — вул. Сурганова, приміські автобуси на Буда-Кошельово, Уваровичі, Зелений Сад, Барченки, Однопілля, Коммунар, Широке, Михалівку.
Вулиці
- Васильєвої
- Вишнева
- Вокзальна
- Східна
- Залізничний провулок
- Заводська
- Західна
- Зубарєва
- Клубна
- Комарова
- Комуністична
- Комсомольська
- Лісова
- Лінійна
- Липова
- Молодіжна
- Нова
- Озерна
- Жовтнева
- Жовтневий провулок
- Першотравнева
- Піонерська
- Перемоги
- Польова
- Садова
- Світла
- Радянська
- Сурганова
- Хованського
- Чкалова
- Шкільна
- Ювілейна
- Юності
Історія
Велике князівство Литовське
Згідно з письмовими джерелами, село відоме з XVIII століття як село у Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського.
Російська імперія
Після першого поділу Речі Посполитої (1772) у складі Російської імперії.
З 1795 року діяла церква. Поміщики Краснинський-Корвін та Богданов мали тут у 1840 році 475 десятин землі та питний будинок. У 1850 році поруч було прокладено шосе Петербург — Київ.
У 1863 році у Красненській волості Гомельського повіту Могильовської губернії, приватна власність поміщика Дуніна-Барковського. У 1868 році село, 151 двір, 526 мешканців, у народному училищі навчалося 25 хлопчиків.
Після будівництва Лібаво-Роменської залізниці у 1873 році розпочала роботу залізнична станція. У 1885 році діяли хлібний магазин, казенна винна крамниця, млин.
У 1886 році 158 дворів, 840 мешканців, у складі Поколюбицької волості Гомельського повіту.
У 1889 році побудовано дерев'яну церкву Покрова Пресвятої Богородиці, в народному училищі здобували освіту 46 хлопчиків і 14 дівчаток, а в 1902 році, відповідно, 89 і 33. У 1897 році працювали церква, школа, корчма.
У 1897 році у Поколюбицькій волості Гомельського повіту Могильовської губернії. У 1908 році поруч було 3 фольварки.
У 1909 році 332 двори, 687 жителів, належали Єроминському сільськогосподарському товариству, яке мало 1622 десятини землі. Частина села належала дворянину Патону, який мав 690 десятин землі.
СРСР
1926 року діяли поштовий пункт, 2 школи. Поруч були хутори.
З 8 грудня 1926 року центр Єроминської сільради Гомельського району Гомельського округу, з 20 лютого 1938 року Гомельської області.
У 1927 році організовано колгосп «П'ятидвірка» (пізніше перейменований на «Червоний хлібороб»). Працювали столярні та шорні майстерні, нафтовий млин, кузня, школа 1-го ступеня. У 1930 році під час гонінь на церкву храм було закрито. У 1931 році з храму знято хрести, а потім куполи. Церковне начиння та церковне майно парафіяни поховали по будинках і підпільно збиралися для молитви. Церкву було перетворено під сховище. У 1933 році розмістилася Єроминська ділянка Гомельської МТС, яка обслуговувала колгосп «Червоний хлібороб» та ще 6 колгоспів.
Німецько-радянська війна
У 1941 році на початку німецько-радянської війни Свято-Покровська церква за клопотанням парафіян була відкрита, частково відремонтована. Богослужіння проводились священником Білобжецьким.
Під час німецько-радянської війни на фронтах та у партизанській боротьбі загинули 270 жителів села. Єромине було звільнено 26 листопада 1943 року.
Повоєнні роки
1948 року храм знову закрили. В 1949 почали розбирати церкву, потім повністю зруйнували, на її місці побудували сільський клуб (згодом перебудований в Будинок культури). Церковне начиння та майно парафіяни перенесли до будинку паламаря церкви, де й проходили богослужіння зі священником Олександром Кардашовим, а 1957 року з ієреєм Андрієм Поповичем.
У 1959 центр колгоспу «ім. Сталіна», який 9 листопада 1961 перейменований в «ім. XXII з'їзду КПРС».
Біля будівлі сільради у 1967 році споруджено стелу з барельєфним відображенням воїнів та плити з іменами загиблих земляків.
У 1968 році парафіяни на чолі зі старостою Зуброновим Михайлом Адамовичем купили старий будинок з невеликою передсадибною ділянкою для потреб церкви.
У 1974 році розміщено комбінат побутового обслуговування, Костюківське міжрайонне об'єднання «Агропромтехніка», «Сільгоспхімія», обласна станція охорони рослинного світу, середня та музична школи, експериментальний культурно-спортивний центр, Будинок культури, 2 бібліотеки, амбулаторія, дитячі ясла та сад, аптеці. відділення зв'язку, кафе, 5 магазинів.
У 1979 році парафіяни з ієреєм Петром Повним отримали дозвіл на будівництво нового молитовного будинку, який був збудований у 1980 році та освячений Філаретом, Митрополитом Мінським та Слуцьким, Екзархом усієї Білорусі.
Республіка Білорусь
У 1990 та 2005 роках проводилася реконструкція стели «Ніщо не забуто, Ніхто не забутий».
1991 року храм відвідав Святіший Патріарх Олексій II під час свого першого візиту до Гомельської єпархії. У 1994 році було зведено дзвіницю. 1996 року на території храму закінчено будівництво хрестильного будинку.
У 1996 році працює лазня, магазинів поменшало до 4-х будівель.
У листопаді 2002 року на загальних зборах членів господарства «ім. XXII з'їзду КПРС» було одноголосно висловлено за зміну назви на більш актуальне поточний час, колгосп був перейменований на «Єроминський». А 21 грудня 2004 року було ліквідовано як юридичну особу шляхом приєднання на правах відділення (МТФ «Єромине») до ВАТ «Агрокомбінат „Південний“».
До складу Єроминської сільради до 1962 року входили селища Високе та Нове, до 1997 року Нове життя, до якого у 1962 році було приєднано селище Високе. Всіх цих населених пунктів нині не існує.
З 1927 року у селі існує ансамбль пісні та танці «Колос», якому 1969 року надано звання народного.
Ім'ям Хованського Миколи Петровича названо середню школу та вулицю в селі Єромине.
Соціальна сфера
Розташовано середню школу, аптеку, магазини, нотаріальну контору, відділення Білорусбанку.
Визначні пам'ятки
На згадку про жителів села загиблих під час німецько-радянської війни біля сільради встановлено стели та плити з іменами загиблих. На згадку про мирних жителів розстріляних органами НКВС у 1930-і роки у гаю на місці нинішнього автодрому в районі Сільгосптехніка представниками громадськості встановлено пам'ятний знак.
Населення
Чисельність
- 2009 — 5861 мешканець.
Динаміка
|
---|
Примітки
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. (DJVU [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]).
- (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 20 квітня 2022.
Література
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз.
- Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Гомельскага раёна. У 2 кн, кн.2. — Мн.: БЕЛТА, 1998. 414с. Тыраж 5000 экз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yeromine bil Yaromina agromistechko centr Yerominskoyi silskoyi radi Gomelskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Respubliki Bilorus agromistechko Yeromine bil YarominaTransliteraciya nazvi Jaromina Osnovni dani52 30 53 pn sh 30 56 19 sh d 52 51472222224977315 pn sh 30 93861111113877982 sh d 52 51472222224977315 30 93861111113877982 Koordinati 52 30 53 pn sh 30 56 19 sh d 52 51472222224977315 pn sh 30 93861111113877982 sh d 52 51472222224977315 30 93861111113877982Krayina BilorusOblast Gomelska oblastRajon Gomelskij rajonRada Yerominska silska radaZasnovano 1772Persha zgadka 1772Naselennya 5861 osoba 2009 Chasovij poyas UTC 3 00Poshtovij indeks 247016Telefonnij kod 375 232 Transport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya Gomel Pasazhirskij Do Minska fizichna 273 km Yeromine YeromineYeromine Gomelska oblast Yeromine u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Pochinayetsya vidrazu za pivnichnoyu okoliceyu Gomelya V agromistechku roztashovanij odnojmennij zaliznichnij punkt zupinki v bezposerednij blizkosti znahodyatsya zaliznichni stanciyi Kostyukovka i Svitoch Same poselennya skladayetsya z centralnoyi chastini de shkola i silrada pivnichna z perevazhannyam privatnogo sektora vidokremlena vid centru bolotom pivdenna z kotedzhami vidokremlena vid centru pereliskom a takozh shidna rajon Silgosptehnika vulicya Surganova za zalizniceyu de roztashovani promislovi pidpriyemstva V agromistechku 2048 zhitlovih budinkiv 2004 Planuvannya skladayetsya z 4 chastin rozdilenih nevelikim vodoshovishem pereliskom Zabudova dvostoronnya budinki derev yani ta ceglyani perevazhno odnopoverhovi sadibnogo tipu u pivdennij chastini perevazhayut dvopoverhovi kotedzhi u centri ta na Silgosptehnici mikrorajoni z budinkami do 5 poverhiv GidrografiyaNa zahodi meliorativnij kanal pov yazanij z richkoyu Randovkoyu pritoka richki Uza Promislovist ta silske gospodarstvoV agromistechku roztashovani VAT Gomelhimagro VAT Gomelagrokomplekt TOV Energokomplekt UP Avtomehanika bagato dribnih pidpriyemstv riznih galuzej u kolishnomu KBO viddilennya agrokombinatu Pivdennij u tomu chisli 2 molochnotovarni fermi ta mehdvir Transportna merezhaZaliznichna stanciya veresen 2018 Transportni zv yazki stepovoyu potim avtomobilnoyu dorogoyu Dovsk Gomel ta pivnichno zahidnij obhid Gomelya Gromadskij transport primiski poyizdi Gomel Zhlobin miski avtobusi Vokzal Kostyukovka ta Vokzal Bilshovik Klenkivskij Kostyukovka ekspres marshrut Vokzal vul Surganova primiski avtobusi na Buda Koshelovo Uvarovichi Zelenij Sad Barchenki Odnopillya Kommunar Shiroke Mihalivku Vulici Vasilyevoyi Vishneva Vokzalna Shidna Zaliznichnij provulok Zavodska Zahidna Zubaryeva Klubna Komarova Komunistichna Komsomolska Lisova Linijna Lipova Molodizhna Nova Ozerna Zhovtneva Zhovtnevij provulok Pershotravneva Pionerska Peremogi Polova Sadova Svitla Radyanska Surganova Hovanskogo Chkalova Shkilna Yuvilejna YunostiIstoriyaVelike knyazivstvo Litovske Zgidno z pismovimi dzherelami selo vidome z XVIII stolittya yak selo u Rechickomu poviti Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Rosijska imperiya Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 u skladi Rosijskoyi imperiyi Z 1795 roku diyala cerkva Pomishiki Krasninskij Korvin ta Bogdanov mali tut u 1840 roci 475 desyatin zemli ta pitnij budinok U 1850 roci poruch bulo prokladeno shose Peterburg Kiyiv U 1863 roci u Krasnenskij volosti Gomelskogo povitu Mogilovskoyi guberniyi privatna vlasnist pomishika Dunina Barkovskogo U 1868 roci selo 151 dvir 526 meshkanciv u narodnomu uchilishi navchalosya 25 hlopchikiv Pislya budivnictva Libavo Romenskoyi zaliznici u 1873 roci rozpochala robotu zaliznichna stanciya U 1885 roci diyali hlibnij magazin kazenna vinna kramnicya mlin U 1886 roci 158 dvoriv 840 meshkanciv u skladi Pokolyubickoyi volosti Gomelskogo povitu U 1889 roci pobudovano derev yanu cerkvu Pokrova Presvyatoyi Bogorodici v narodnomu uchilishi zdobuvali osvitu 46 hlopchikiv i 14 divchatok a v 1902 roci vidpovidno 89 i 33 U 1897 roci pracyuvali cerkva shkola korchma U 1897 roci u Pokolyubickij volosti Gomelskogo povitu Mogilovskoyi guberniyi U 1908 roci poruch bulo 3 folvarki U 1909 roci 332 dvori 687 zhiteliv nalezhali Yerominskomu silskogospodarskomu tovaristvu yake malo 1622 desyatini zemli Chastina sela nalezhala dvoryaninu Patonu yakij mav 690 desyatin zemli SRSR 1926 roku diyali poshtovij punkt 2 shkoli Poruch buli hutori Z 8 grudnya 1926 roku centr Yerominskoyi silradi Gomelskogo rajonu Gomelskogo okrugu z 20 lyutogo 1938 roku Gomelskoyi oblasti U 1927 roci organizovano kolgosp P yatidvirka piznishe perejmenovanij na Chervonij hliborob Pracyuvali stolyarni ta shorni majsterni naftovij mlin kuznya shkola 1 go stupenya U 1930 roci pid chas gonin na cerkvu hram bulo zakrito U 1931 roci z hramu znyato hresti a potim kupoli Cerkovne nachinnya ta cerkovne majno parafiyani pohovali po budinkah i pidpilno zbiralisya dlya molitvi Cerkvu bulo peretvoreno pid shovishe U 1933 roci rozmistilasya Yerominska dilyanka Gomelskoyi MTS yaka obslugovuvala kolgosp Chervonij hliborob ta she 6 kolgospiv Nimecko radyanska vijna U 1941 roci na pochatku nimecko radyanskoyi vijni Svyato Pokrovska cerkva za klopotannyam parafiyan bula vidkrita chastkovo vidremontovana Bogosluzhinnya provodilis svyashennikom Bilobzheckim Pid chas nimecko radyanskoyi vijni na frontah ta u partizanskij borotbi zaginuli 270 zhiteliv sela Yeromine bulo zvilneno 26 listopada 1943 roku Povoyenni roki 1948 roku hram znovu zakrili V 1949 pochali rozbirati cerkvu potim povnistyu zrujnuvali na yiyi misci pobuduvali silskij klub zgodom perebudovanij v Budinok kulturi Cerkovne nachinnya ta majno parafiyani perenesli do budinku palamarya cerkvi de j prohodili bogosluzhinnya zi svyashennikom Oleksandrom Kardashovim a 1957 roku z iyereyem Andriyem Popovichem U 1959 centr kolgospu im Stalina yakij 9 listopada 1961 perejmenovanij v im XXII z yizdu KPRS Bilya budivli silradi u 1967 roci sporudzheno stelu z barelyefnim vidobrazhennyam voyiniv ta pliti z imenami zagiblih zemlyakiv U 1968 roci parafiyani na choli zi starostoyu Zubronovim Mihajlom Adamovichem kupili starij budinok z nevelikoyu peredsadibnoyu dilyankoyu dlya potreb cerkvi U 1974 roci rozmisheno kombinat pobutovogo obslugovuvannya Kostyukivske mizhrajonne ob yednannya Agropromtehnika Silgosphimiya oblasna stanciya ohoroni roslinnogo svitu serednya ta muzichna shkoli eksperimentalnij kulturno sportivnij centr Budinok kulturi 2 biblioteki ambulatoriya dityachi yasla ta sad apteci viddilennya zv yazku kafe 5 magaziniv U 1979 roci parafiyani z iyereyem Petrom Povnim otrimali dozvil na budivnictvo novogo molitovnogo budinku yakij buv zbudovanij u 1980 roci ta osvyachenij Filaretom Mitropolitom Minskim ta Sluckim Ekzarhom usiyeyi Bilorusi Respublika Bilorus U 1990 ta 2005 rokah provodilasya rekonstrukciya steli Nisho ne zabuto Nihto ne zabutij 1991 roku hram vidvidav Svyatishij Patriarh Oleksij II pid chas svogo pershogo vizitu do Gomelskoyi yeparhiyi U 1994 roci bulo zvedeno dzvinicyu 1996 roku na teritoriyi hramu zakincheno budivnictvo hrestilnogo budinku U 1996 roci pracyuye laznya magaziniv pomenshalo do 4 h budivel U listopadi 2002 roku na zagalnih zborah chleniv gospodarstva im XXII z yizdu KPRS bulo odnogolosno vislovleno za zminu nazvi na bilsh aktualne potochnij chas kolgosp buv perejmenovanij na Yerominskij A 21 grudnya 2004 roku bulo likvidovano yak yuridichnu osobu shlyahom priyednannya na pravah viddilennya MTF Yeromine do VAT Agrokombinat Pivdennij Do skladu Yerominskoyi silradi do 1962 roku vhodili selisha Visoke ta Nove do 1997 roku Nove zhittya do yakogo u 1962 roci bulo priyednano selishe Visoke Vsih cih naselenih punktiv nini ne isnuye Z 1927 roku u seli isnuye ansambl pisni ta tanci Kolos yakomu 1969 roku nadano zvannya narodnogo Im yam Hovanskogo Mikoli Petrovicha nazvano serednyu shkolu ta vulicyu v seli Yeromine Socialna sferaRoztashovano serednyu shkolu apteku magazini notarialnu kontoru viddilennya Bilorusbanku Viznachni pam yatkiNa zgadku pro zhiteliv sela zagiblih pid chas nimecko radyanskoyi vijni bilya silradi vstanovleno steli ta pliti z imenami zagiblih Na zgadku pro mirnih zhiteliv rozstrilyanih organami NKVS u 1930 i roki u gayu na misci ninishnogo avtodromu v rajoni Silgosptehnika predstavnikami gromadskosti vstanovleno pam yatnij znak NaselennyaChiselnist 2009 5861 meshkanec Dinamika Zmini naselennya Rik Naselennya Zmina1868 526 1885 870 65 4 1897 1221 40 3 1908 1687 38 2 1926 2008 19 0 1959 3215 60 1 1996 5957 85 3 2004 6094 2 3 2009 5861 3 8 PrimitkiNazvy naselenyh punktay Respubliki Belarus Gomelskaya voblasc narmatyyny davednik N A Bagamolnikava i insh pad red V P Lemcyugovaj Mn Tehnalogiya 2006 382 s ISBN 985 458 131 4 DJVU 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros 14 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 20 kvitnya 2022 LiteraturaGarady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley Redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Mn BelEn 2004 632s il Tyrazh 4000 ekz ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0 Pamyac Gist dakum hronika Gomelskaga rayona U 2 kn kn 2 Mn BELTA 1998 414s Tyrazh 5000 ekz ISBN 985 6302 10 2