Єменське Мутаваккілітське Королівство (араб. المملكة المتوكلية اليمنية Al-Mamlakah Al-Mutawakkilīyah Al-Yamanīyah), або Мутаваккілітське Королівство Ємен — держава у 1918–1962 роках в північній частині сьогоденного Ємену.
المملكة المتوكلية اليمنية Al-Mamlakah Al-Mutawakkilīyah Al-Yamanīyah Єменське Мутаваккілітське Королівство | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Гімн Royal Salute | |||||||||||
Єменське Мутаваккілітське Королівство у 1962. | |||||||||||
Столиця | Сана (1918–1948) Таїз (1948–1962) | ||||||||||
Мови | Арабська, фарсі | ||||||||||
Релігії | Шиїзм | ||||||||||
Форма правління | Абсолютна монархія | ||||||||||
Імам | |||||||||||
- 1918–1948 | Ях'я бен Мухаммед Хамід-ад-Дін | ||||||||||
- 1948–1962 | Ахмед ібн Ях'я Хамідаддін | ||||||||||
- 1962 | Мухаммед аль-Бадр | ||||||||||
Історичний період | Перша Світова війна / Холодна війна | ||||||||||
- Засновано | 30 жовтня 1918 | ||||||||||
- Ліквідовано | 26 вересня 1962 | ||||||||||
Площа | |||||||||||
- 1962 | 195 000 км2 | ||||||||||
Валюта | Північноєменський ріал | ||||||||||
| |||||||||||
|
Історія
Релігійні лідери секти Зейдитів шиїтського ісламу перемогли війська Османської імперії на терені сьогоденного північного Ємену в середині 17-го століття, проте єдність Ємену ускладнювалась через труднощі управління гірською місцевістю Ємену. У 1849 році Османська імперія окупувала узбережний район Тіхама і змусила імамів Зейдитів підписати договір, визнаючи сюзеренітет та дозволяючи Османській імперії мати невеликий військовий гарнізон у Сані. Але туркам не вдалося повністю зламати спротив місцевих зейдитів. У 1913 році, незадовго до Першої світової війни, Османська імперія надала певну автономію гірським зейдитам.
30 жовтня 1918 року, після розпаду Османської імперії, імам Ях'я бен Мухаммед Хамід-ад-Дін з династії проголосив Північний Ємен незалежною державою. У 1926 році імам Ях'я оголосив себе королем Єменського Мутаваккілітського Королівства, а також зейдитським духовним лідером, держава отримала міжнародне визнання.
У 1920-х роках Ях'я розширив єменську владу на північ, на південний Тіхама і південний Асір, але зіткнувся зі зростаючим впливом короля Неджду і Хиджазу, Абдель Азіз ібн Сауда. На початку 1930-х років Саудівські війська відвоювали більшу частину цих теренів і окупували навіть Ходейду. Нинішній кордон з Саудівською Аравією було демарковано 20 травня 1934 року після Саудівсько-єменської війни 1934 року. Ях'я не визнав південні межі свого королівства з британським протекторатом Аден (пізніше Народна Демократична Республіка Ємен), через неврегульованість кордону між Османською імперією і Великою Британією.
Ємен став одним із засновників Ліги арабських держав у 1945 році і вступив в Організацію Об'єднаних Націй 30 вересня 1947 року.
Імам Ях'я загинув під час , проте за декілька місяців його спадкоємець — Ахмад бін Ях'я, став до влади. Його правління ознаменувалося розвитком економіки і зростанням напруженості відносин з Великою Британією через британську присутність на півдні, що було на шляху створення Великого Ємену. У березні 1955 року відбулася , але його було швидко придушено.
Імам Ахмад зіткнувся зі зростаючим тиском на підтримку арабських націоналістичних цілей єгипетського президенту Гамаль Абдель Насера, і в квітні 1956 року, він підписав пакт про взаємну оборону з Єгиптом. У 1958 році Ємен приєднався до Об'єднаної Арабської Республіки (Єгипет і ) утворивши вільну конфедерацію відому як Об'єднані Арабські держави, але вона була скасована у вересні 1961 року і відносини між Об'єднаною Арабською Республікою (Єгипет) і Єменом згодом погіршилися.
Ахмад помер у вересні 1962 року, і йому успадковував його син, принц Мухаммед аль-Бадр, проте правління Мухаммад аль-Бадра було короткочасним. Підготовлені Єгиптом офіцери, натхненні Насером і під керівництвом командира королівської гвардії, , скинули його в тому ж році, взяли під свій контроль Сану і створили Єменську Арабську Республіку (ЄАР). Єгипет допоміг ЄАР з військами і воєнним матеріальним забезпеченням для боротьби з силами, лояльними імаму, в той час як Саудівська Аравія і Йорданія підтримала війська аль-Бадра, що викликало громадянську війну у Північному Ємені.
Після поразки Єгипту у шестиденній війни з Ізраїлем у 1967 році єгипетські війська полишили Ємен, а Саудівська Аравія натомість погодилася припинити втручання у внутрішні справи країни. Ас-Саляль був зміщений зі своєї посади, а новий президент Абаар-Рахман аль-Ар'яні звернувся за підтримкою до СРСР. У відповідь Саудівська Аравія відновила надання допомоги монархістам. Можливість швидкого захоплення Сани прихильниками монархії змусила СРСР організувати повітряний міст для порятунку міста. Саудівська Аравія, не бажаючи подальшого залучення СРСР у справи регіону, призупинила допомогу імаму. Імам був зміщений, і республіканці встановили свою владу на більшій частині території Північного Ємену. У квітні 1970 року громадянська війна в країні закінчилася — було підписано угоду, за якою колишні монархісти отримали кілька місць в уряді. Саудівська Аравія визнала Республіку в 1970 році.
ЄАР об'єдналася з Народною Демократичною Республікою Ємен (Південний Ємен) 22 травня 1990 року, утворивши Республіку Ємен.
Джерела
У Вікісловнику є сторінка Kingdom of Yemen. |
- History of Arabia, Encyclopædia Britannica (Macropædia Vol. 1). Chicago: Encyclopædia Britannica, 1979. 1043–1051.
- FOTW entry on The Kingdom of Yemen [ 28 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Map of Arabia (1905–1923) including Yemen
- Kingdom of Yemen national anthem [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Ємен. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yemenske Mutavakkilitske Korolivstvo arab المملكة المتوكلية اليمنية Al Mamlakah Al Mutawakkiliyah Al Yamaniyah abo Mutavakkilitske Korolivstvo Yemen derzhava u 1918 1962 rokah v pivnichnij chastini sogodennogo Yemenu المملكة المتوكلية اليمنية Al Mamlakah Al Mutawakkiliyah Al Yamaniyah Yemenske Mutavakkilitske Korolivstvo 1918 1962 Prapor Gerb Gimn Royal Salute Yemenu istorichni kordoni na kartiYemenske Mutavakkilitske Korolivstvo u 1962 Stolicya Sana 1918 1948 Tayiz 1948 1962 Movi Arabska farsi Religiyi Shiyizm Forma pravlinnya Absolyutna monarhiya Imam 1918 1948 Yah ya ben Muhammed Hamid ad Din 1948 1962 Ahmed ibn Yah ya Hamidaddin 1962 Muhammed al Badr Istorichnij period Persha Svitova vijna Holodna vijna Zasnovano 30 zhovtnya 1918 Likvidovano 26 veresnya 1962 Plosha 1962 195 000 km2 Valyuta Pivnichnoyemenskij rial Poperednik Nastupnik Dzhebel Shammar Yemen vilayet Yemenska Arabska Respublika Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yemenske Mutavakkilitske KorolivstvoIstoriyaReligijni lideri sekti Zejditiv shiyitskogo islamu peremogli vijska Osmanskoyi imperiyi na tereni sogodennogo pivnichnogo Yemenu v seredini 17 go stolittya prote yednist Yemenu uskladnyuvalas cherez trudnoshi upravlinnya girskoyu miscevistyu Yemenu U 1849 roci Osmanska imperiya okupuvala uzberezhnij rajon Tihama i zmusila imamiv Zejditiv pidpisati dogovir viznayuchi syuzerenitet ta dozvolyayuchi Osmanskij imperiyi mati nevelikij vijskovij garnizon u Sani Ale turkam ne vdalosya povnistyu zlamati sprotiv miscevih zejditiv U 1913 roci nezadovgo do Pershoyi svitovoyi vijni Osmanska imperiya nadala pevnu avtonomiyu girskim zejditam 30 zhovtnya 1918 roku pislya rozpadu Osmanskoyi imperiyi imam Yah ya ben Muhammed Hamid ad Din z dinastiyi progolosiv Pivnichnij Yemen nezalezhnoyu derzhavoyu U 1926 roci imam Yah ya ogolosiv sebe korolem Yemenskogo Mutavakkilitskogo Korolivstva a takozh zejditskim duhovnim liderom derzhava otrimala mizhnarodne viznannya U 1920 h rokah Yah ya rozshiriv yemensku vladu na pivnich na pivdennij Tihama i pivdennij Asir ale zitknuvsya zi zrostayuchim vplivom korolya Nedzhdu i Hidzhazu Abdel Aziz ibn Sauda Na pochatku 1930 h rokiv Saudivski vijska vidvoyuvali bilshu chastinu cih tereniv i okupuvali navit Hodejdu Ninishnij kordon z Saudivskoyu Araviyeyu bulo demarkovano 20 travnya 1934 roku pislya Saudivsko yemenskoyi vijni 1934 roku Yah ya ne viznav pivdenni mezhi svogo korolivstva z britanskim protektoratom Aden piznishe Narodna Demokratichna Respublika Yemen cherez nevregulovanist kordonu mizh Osmanskoyu imperiyeyu i Velikoyu Britaniyeyu Yemen stav odnim iz zasnovnikiv Ligi arabskih derzhav u 1945 roci i vstupiv v Organizaciyu Ob yednanih Nacij 30 veresnya 1947 roku Imam Yah ya zaginuv pid chas prote za dekilka misyaciv jogo spadkoyemec Ahmad bin Yah ya stav do vladi Jogo pravlinnya oznamenuvalosya rozvitkom ekonomiki i zrostannyam napruzhenosti vidnosin z Velikoyu Britaniyeyu cherez britansku prisutnist na pivdni sho bulo na shlyahu stvorennya Velikogo Yemenu U berezni 1955 roku vidbulasya ale jogo bulo shvidko pridusheno Imam Ahmad zitknuvsya zi zrostayuchim tiskom na pidtrimku arabskih nacionalistichnih cilej yegipetskogo prezidentu Gamal Abdel Nasera i v kvitni 1956 roku vin pidpisav pakt pro vzayemnu oboronu z Yegiptom U 1958 roci Yemen priyednavsya do Ob yednanoyi Arabskoyi Respubliki Yegipet i utvorivshi vilnu konfederaciyu vidomu yak Ob yednani Arabski derzhavi ale vona bula skasovana u veresni 1961 roku i vidnosini mizh Ob yednanoyu Arabskoyu Respublikoyu Yegipet i Yemenom zgodom pogirshilisya Ahmad pomer u veresni 1962 roku i jomu uspadkovuvav jogo sin princ Muhammed al Badr prote pravlinnya Muhammad al Badra bulo korotkochasnim Pidgotovleni Yegiptom oficeri nathnenni Naserom i pid kerivnictvom komandira korolivskoyi gvardiyi skinuli jogo v tomu zh roci vzyali pid svij kontrol Sanu i stvorili Yemensku Arabsku Respubliku YeAR Yegipet dopomig YeAR z vijskami i voyennim materialnim zabezpechennyam dlya borotbi z silami loyalnimi imamu v toj chas yak Saudivska Araviya i Jordaniya pidtrimala vijska al Badra sho viklikalo gromadyansku vijnu u Pivnichnomu Yemeni Pislya porazki Yegiptu u shestidennij vijni z Izrayilem u 1967 roci yegipetski vijska polishili Yemen a Saudivska Araviya natomist pogodilasya pripiniti vtruchannya u vnutrishni spravi krayini As Salyal buv zmishenij zi svoyeyi posadi a novij prezident Abaar Rahman al Ar yani zvernuvsya za pidtrimkoyu do SRSR U vidpovid Saudivska Araviya vidnovila nadannya dopomogi monarhistam Mozhlivist shvidkogo zahoplennya Sani prihilnikami monarhiyi zmusila SRSR organizuvati povitryanij mist dlya poryatunku mista Saudivska Araviya ne bazhayuchi podalshogo zaluchennya SRSR u spravi regionu prizupinila dopomogu imamu Imam buv zmishenij i respublikanci vstanovili svoyu vladu na bilshij chastini teritoriyi Pivnichnogo Yemenu U kvitni 1970 roku gromadyanska vijna v krayini zakinchilasya bulo pidpisano ugodu za yakoyu kolishni monarhisti otrimali kilka misc v uryadi Saudivska Araviya viznala Respubliku v 1970 roci YeAR ob yednalasya z Narodnoyu Demokratichnoyu Respublikoyu Yemen Pivdennij Yemen 22 travnya 1990 roku utvorivshi Respubliku Yemen DzherelaU Vikislovniku ye storinka Kingdom of Yemen Portal Yemen History of Arabia Encyclopaedia Britannica Macropaedia Vol 1 Chicago Encyclopaedia Britannica 1979 1043 1051 FOTW entry on The Kingdom of Yemen 28 veresnya 2015 u Wayback Machine Map of Arabia 1905 1923 including Yemen Kingdom of Yemen national anthem 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Yemen Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi