Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єлихо́вичі — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Населення становить 807 осіб. Орган місцевого самоврядування — Золочівська міська рада.
| село Єлиховичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Золочівський район |
| Громада | Золочівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46040070170041479 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1447 |
| Населення | 956 |
| Площа | 3,223 км² |
| Густота населення | 250,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80716 |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°50′04″ пн. ш. 24°54′46″ сх. д. / 49.83444° пн. ш. 24.91278° сх. д.Координати: 49°50′04″ пн. ш. 24°54′46″ сх. д. / 49.83444° пн. ш. 24.91278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 310 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80716, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Єлиховичі, вул. Бродівська, 14 |
| Карта | |
  Єлиховичі | |
 Єлиховичі | |
| Мапа | |
Перші згадки про село
Найдавніша згадка про село Єлиховичі міститься в 14-му томі Актів ґродських і земських часів Речі Посполитої з так званого Бернардинського архіву у Львові. У судових записках від 17 жовтня 1447 року назва села зафіксована латинською мовою у двох варіантах – «Gelechowycze» («Ґелеховиче») і «Gelechowicze» («Ґелеховіче»). Написання назви села через першу літеру «G» фігурує і в судових записках від 1449 року. Однак вже у 1532 році вжито словотворну форму «Jelechowycze» - «Єлеховиче», що дуже наближена до теперішньої назви.
Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн, виданий на межі ХІХ-ХХ століть, подає назву села польською мовою як «Jelechowice», тобто «Єлеховіце», а українською – «Єлеховичі».
Походження назви
Деякі дослідники вважаються, що в назві села приховане мадярське коріння. Наприкінці ІХ століття прикарпатськими землями переходили угорці (угри), рухаючись за Карпати у басейн середнього Дунаю і Тиси. У часи їхнього переселення згадуються князь Єлех і його син Єзелех, які могли передати своє імення нащадкам або підданим, що з якихось причин осіли на цій землі.
Не менше можливостей дати назву селу мали і давні слов’яни з іменами на зразок Олех, Єлех, Желех, Шелех, Гелих, які частково збереглися до нинішнього дня як прізвища. Саме слов’янський корінь проглядається в назвах сусідніх з Єлиховичами населених пунктів, які мають імена-патроніми з суфіксам на «–ичі», що трансформувався з «-иче». Це Хильчичі (під впливом польського називництва – Хильчиці) – від імені Хиль, Жуличі – від імені Жул (Жуль), Сновичі – від імені Снов та деякі інші. Поселення з подібними назвами вважаються одними з найдавніших.
Серед місцевих мешканців поширена легенда, що початки села Єлиховичі пов’язані з легендарним городищем Радече, яке, за переказами, існувало на північній околиці Золочева. Після чергового половецького чи татарського погрому частина мешканців покинула згарище своїх жител і заснувала в болотистій місцевості нове поселення. З цими часами пов’язані легенди про походження назви села від вислову «Є-лихо-вічне», а також від вільшинового гаю, який прийняв під свій захисток біженців. Розмовний варіант слова «вільха» – «єльха».
Найдавніші власники села
У 1447 році село Єлиховичі належало до Олеського повіту Львівської землі Руського воєводства і перебувало у власності Яна Сенинського (Яна Олеського, або ж Яна з Сенна і Олеська). За активну участь у збройній боротьбі 1431-1432 років за приєднання Олеської землі до Польської корони Ян Сенинський отримав від короля Владислава II Ягайла у користування Олеський замок і більшість прилеглих сіл. А 1441 року, після того, як допоміг новому королеві Владиславу III Варненчику посісти угорський престол, одержав Олеський маєтковий ключ у вічне володіння.
Попереднім власником Єлихович був Глібко (Глебко) Хильчицький – власник сусіднього села Хильчиці. Як свідчать судові записки, Глібко Хильчицький (інший поширений варіант цього прізвища – Хилечський) був службовцем (землянином) Олеського замку і одержав Єлеховичі як «вислугу» за свою військову службу. Він вважав незаконною передачу Єлихович Яну Сенинському і намагався через суд довести своє право на це володіння. Втім його зусилля не увінчалися успіхом.
Від Яна Сенинського Єлиховичі перейшли у спадок його синові Павлові – львівському підкоморію, дідичу Золочева. У 1532 році Золочівський маєтковий ключ, разом з Єлиховичами, був проданий яворівському старості Андрієві Ґурці. Наприкінці XVI століття села Єлиховичі та Городилів разом з багатьма іншими селами Золочівщини купив Марек Собєський, воєвода любельський.. Пізніше ці маєтності перешли до Якова Собеського і його сина Яна ІІІ Собеського – одного з найвеличніших польських королів, що народився в Олеському замку. Його мати - Софія Теофіла Даниловичівна – представниця давнього руського роду, донька руського воєводи Івана Даниловича.
На північно-східній стороні від села, у сосновому лісі, довгі роки зберігалися могили, які місцеве польське населення пов’язувало з битвами часів Яна ІІІ Собеського, а українське населення – з козацькими походами під проводом Богдана Хмельницького.
Населення
Згідно з офіційною статистикою 1900 року в Єлиховичах нараховувалося 614 жителів, з яких 558 мешкали у самому селі, 37 осіб проживали на хуторі Зоболоття і ще 19 – в окремих розкиданих хатах.
За віросповіданням 375 осіб вважали себе римо-католиками, 229 – греко-католиками, а 10 мешканців – юдеями. На той час римо-католики належали до парафії у Золочеві (костел Успіння Діви Марії), а греко-католики – до парафії у сусідньому селі Жуличах (церква святителя Миколая).
1627 року Яків Собеський передав римо-католицькій парафії у Золочеві єлиховицький фільварок і таким чином на довгі роки створив економічні умови для зростання в Єлиховичах польського релігійного і суспільно-політичного впливу.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,63% |
| російська | 0,37% |
Школа
Школа, яка мала статус філіальної, заснована у 1856 році. Наприкінці ХІХ століття у ній навчалося 60-70 дітей. Мовами навчання були українська і польська.
Пам’ятні місця
Під час війни Другої світової війни в селі німці створили табір - гетто для євреїв, де розстрілювали людей.
Пам'ятки
- Костел Воздвиження Чесного Хреста. Автор проекту — Вавжинець Дайчак, львівський (поляк) архітектор
Відомі люди
- — голова Золочівської районної ради, заступник міського голови Золочева
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 20 січня 2016.
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej… Т. XIV. — S. 247.
- Jelechowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 554. (пол.) (пол.)
- Давні згадки про Жуличі, 2016.
- Sokalski M. Rys geograficzno-statystyczny złoczowskiego okręgu szkolnego wraz z dokładnym opisem poszczególnych miejscowości obu powiatów (złoczowski i brodzki) [ 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]. — Złoczów: nakładem Towarzystwa Pedagogicznego oddziału złoczowskiego, 1885. — S. 87. (пол.)
- Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941- Д58 1944) / Упоряд. М.Г.Дубик. - Київ, 2000. - 304 с.
- Jerzy T. Petrus. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nadwórnej / Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa // Seria: Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej.— Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia Narodowa: 1996.— tom 4.— 211 s.— 402 il.— S. 108. . (пол.)
Джерела
- Золочівщина: її минуле і сучасне: розвідки, спомини, публікації, пам'ятки, постаті / Фундація енциклопедії України, Торонто, Канада; упорядник М. В. Дубас. — 2-ге. — Львів : Мс, 2006. — 759 с. — .
- Квасецький А. Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис. — Чернівці : Зелена Буковина, 2016. — 84 с.
- Charewiczowa, Łucja. Dzieje miasta Złoczowa (1929)
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. — XII. Galizien. — Wien 1907.
- Jelechowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 554. (пол.)
- Sokalski M. Jelechowice // Rys geograficzno-statystyczny złoczowskiego okręgu szkolnego wraz z dokładnym opisem poszczególnych miejscowości obu powiatów (złoczowski i brodzki) [ 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]. — Złoczów: nakładem Towarzystwa Pedagogicznego oddziału złoczowskiego, 1885. — S. 86—87. (пол.)
Посилання
- Єлиховецька сільська рада [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Єлиховичі в Facebook
- Костел Воздвиження Св. Хреста 1938
- Костели Воздвиження Чесного Хреста в Єлиховичах [ 30 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Єлиховичі [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yeliho vichi selo v Ukrayini u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 807 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Zolochivska miska rada selo Yelihovichi Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Zolochivskij rajon Gromada Zolochivska miska gromada Kod KATOTTG UA46040070170041479 Osnovni dani Zasnovane 1447 Naselennya 956 Plosha 3 223 km Gustota naselennya 250 39 osib km Poshtovij indeks 80716 Telefonnij kod 380 3265 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 50 04 pn sh 24 54 46 sh d 49 83444 pn sh 24 91278 sh d 49 83444 24 91278 Koordinati 49 50 04 pn sh 24 54 46 sh d 49 83444 pn sh 24 91278 sh d 49 83444 24 91278 Serednya visota nad rivnem morya 310 m Misceva vlada Adresa radi 80716 Lvivska obl Zolochivskij r n s Yelihovichi vul Brodivska 14 Karta Yelihovichi Yelihovichi MapaPershi zgadki pro seloNajdavnisha zgadka pro selo Yelihovichi mistitsya v 14 mu tomi Aktiv grodskih i zemskih chasiv Rechi Pospolitoyi z tak zvanogo Bernardinskogo arhivu u Lvovi U sudovih zapiskah vid 17 zhovtnya 1447 roku nazva sela zafiksovana latinskoyu movoyu u dvoh variantah Gelechowycze Gelehoviche i Gelechowicze Gelehoviche Napisannya nazvi sela cherez pershu literu G figuruye i v sudovih zapiskah vid 1449 roku Odnak vzhe u 1532 roci vzhito slovotvornu formu Jelechowycze Yelehoviche sho duzhe nablizhena do teperishnoyi nazvi Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin vidanij na mezhi HIH HH stolit podaye nazvu sela polskoyu movoyu yak Jelechowice tobto Yelehovice a ukrayinskoyu Yelehovichi Pohodzhennya nazviDeyaki doslidniki vvazhayutsya sho v nazvi sela prihovane madyarske korinnya Naprikinci IH stolittya prikarpatskimi zemlyami perehodili ugorci ugri ruhayuchis za Karpati u basejn serednogo Dunayu i Tisi U chasi yihnogo pereselennya zgaduyutsya knyaz Yeleh i jogo sin Yezeleh yaki mogli peredati svoye imennya nashadkam abo piddanim sho z yakihos prichin osili na cij zemli Ne menshe mozhlivostej dati nazvu selu mali i davni slov yani z imenami na zrazok Oleh Yeleh Zheleh Sheleh Gelih yaki chastkovo zbereglisya do ninishnogo dnya yak prizvisha Same slov yanskij korin proglyadayetsya v nazvah susidnih z Yelihovichami naselenih punktiv yaki mayut imena patronimi z sufiksam na ichi sho transformuvavsya z iche Ce Hilchichi pid vplivom polskogo nazivnictva Hilchici vid imeni Hil Zhulichi vid imeni Zhul Zhul Snovichi vid imeni Snov ta deyaki inshi Poselennya z podibnimi nazvami vvazhayutsya odnimi z najdavnishih Sered miscevih meshkanciv poshirena legenda sho pochatki sela Yelihovichi pov yazani z legendarnim gorodishem Radeche yake za perekazami isnuvalo na pivnichnij okolici Zolocheva Pislya chergovogo poloveckogo chi tatarskogo pogromu chastina meshkanciv pokinula zgarishe svoyih zhitel i zasnuvala v bolotistij miscevosti nove poselennya Z cimi chasami pov yazani legendi pro pohodzhennya nazvi sela vid vislovu Ye liho vichne a takozh vid vilshinovogo gayu yakij prijnyav pid svij zahistok bizhenciv Rozmovnij variant slova vilha yelha Najdavnishi vlasniki selaU 1447 roci selo Yelihovichi nalezhalo do Oleskogo povitu Lvivskoyi zemli Ruskogo voyevodstva i perebuvalo u vlasnosti Yana Seninskogo Yana Oleskogo abo zh Yana z Senna i Oleska Za aktivnu uchast u zbrojnij borotbi 1431 1432 rokiv za priyednannya Oleskoyi zemli do Polskoyi koroni Yan Seninskij otrimav vid korolya Vladislava II Yagajla u koristuvannya Oleskij zamok i bilshist prileglih sil A 1441 roku pislya togo yak dopomig novomu korolevi Vladislavu III Varnenchiku posisti ugorskij prestol oderzhav Oleskij mayetkovij klyuch u vichne volodinnya Poperednim vlasnikom Yelihovich buv Glibko Glebko Hilchickij vlasnik susidnogo sela Hilchici Yak svidchat sudovi zapiski Glibko Hilchickij inshij poshirenij variant cogo prizvisha Hilechskij buv sluzhbovcem zemlyaninom Oleskogo zamku i oderzhav Yelehovichi yak vislugu za svoyu vijskovu sluzhbu Vin vvazhav nezakonnoyu peredachu Yelihovich Yanu Seninskomu i namagavsya cherez sud dovesti svoye pravo na ce volodinnya Vtim jogo zusillya ne uvinchalisya uspihom Vid Yana Seninskogo Yelihovichi perejshli u spadok jogo sinovi Pavlovi lvivskomu pidkomoriyu didichu Zolocheva U 1532 roci Zolochivskij mayetkovij klyuch razom z Yelihovichami buv prodanij yavorivskomu starosti Andriyevi Gurci Naprikinci XVI stolittya sela Yelihovichi ta Gorodiliv razom z bagatma inshimi selami Zolochivshini kupiv Marek Sobyeskij voyevoda lyubelskij Piznishe ci mayetnosti pereshli do Yakova Sobeskogo i jogo sina Yana III Sobeskogo odnogo z najvelichnishih polskih koroliv sho narodivsya v Oleskomu zamku Jogo mati Sofiya Teofila Danilovichivna predstavnicya davnogo ruskogo rodu donka ruskogo voyevodi Ivana Danilovicha Na pivnichno shidnij storoni vid sela u sosnovomu lisi dovgi roki zberigalisya mogili yaki misceve polske naselennya pov yazuvalo z bitvami chasiv Yana III Sobeskogo a ukrayinske naselennya z kozackimi pohodami pid provodom Bogdana Hmelnickogo NaselennyaZgidno z oficijnoyu statistikoyu 1900 roku v Yelihovichah narahovuvalosya 614 zhiteliv z yakih 558 meshkali u samomu seli 37 osib prozhivali na hutori Zobolottya i she 19 v okremih rozkidanih hatah Za virospovidannyam 375 osib vvazhali sebe rimo katolikami 229 greko katolikami a 10 meshkanciv yudeyami Na toj chas rimo katoliki nalezhali do parafiyi u Zolochevi kostel Uspinnya Divi Mariyi a greko katoliki do parafiyi u susidnomu seli Zhulichah cerkva svyatitelya Mikolaya 1627 roku Yakiv Sobeskij peredav rimo katolickij parafiyi u Zolochevi yelihovickij filvarok i takim chinom na dovgi roki stvoriv ekonomichni umovi dlya zrostannya v Yelihovichah polskogo religijnogo i suspilno politichnogo vplivu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 63 rosijska 0 37 ShkolaShkola yaka mala status filialnoyi zasnovana u 1856 roci Naprikinci HIH stolittya u nij navchalosya 60 70 ditej Movami navchannya buli ukrayinska i polska Pam yatni miscyaPid chas vijni Drugoyi svitovoyi vijni v seli nimci stvorili tabir getto dlya yevreyiv de rozstrilyuvali lyudej Pam yatkiKostel Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Avtor proektu Vavzhinec Dajchak lvivskij polyak arhitektorVidomi lyudi golova Zolochivskoyi rajonnoyi radi zastupnik miskogo golovi ZolochevaPrimitki Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 20 sichnya 2016 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej T XIV S 247 Jelechowice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 554 pol pol Davni zgadki pro Zhulichi 2016 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Sokalski M Rys geograficzno statystyczny zloczowskiego okregu szkolnego wraz z dokladnym opisem poszczegolnych miejscowosci obu powiatow zloczowski i brodzki 25 grudnya 2019 u Wayback Machine Zloczow nakladem Towarzystwa Pedagogicznego oddzialu zloczowskiego 1885 S 87 pol Dovidnik pro tabori tyurmi ta getto na okupovanij teritoriyi Ukrayini 1941 D58 1944 Uporyad M G Dubik Kiyiv 2000 304 s Jerzy T Petrus Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Nadwornej Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Praca zbiorowa Seria Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury Drukarnia Narodowa 1996 tom 4 211 s 402 il S 108 ISBN 83 85739 34 3 pol DzherelaZolochivshina yiyi minule i suchasne rozvidki spomini publikaciyi pam yatki postati Fundaciya enciklopediyi Ukrayini Toronto Kanada uporyadnik M V Dubas 2 ge Lviv Ms 2006 759 s ISBN 966 8461 36 3 Kvaseckij A T Davni zgadki pro Zhulichi i susidni poselennya nad richkami Bug i Belzec Istorichnij naris Chernivci Zelena Bukovina 2016 84 s Charewiczowa Lucja Dzieje miasta Zloczowa 1929 Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander XII Galizien Wien 1907 Jelechowice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 554 pol Sokalski M Jelechowice Rys geograficzno statystyczny zloczowskiego okregu szkolnego wraz z dokladnym opisem poszczegolnych miejscowosci obu powiatow zloczowski i brodzki 25 grudnya 2019 u Wayback Machine Zloczow nakladem Towarzystwa Pedagogicznego oddzialu zloczowskiego 1885 S 86 87 pol PosilannyaYelihovecka silska rada 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine Yelihovichi v Facebook Kostel Vozdvizhennya Sv Hresta 1938 Kosteli Vozdvizhennya Chesnogo Hresta v Yelihovichah 30 chervnya 2020 u Wayback Machine Pogoda v seli Yelihovichi 26 listopada 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi