Єзи́ди (іноді язиди; самоназва — Êzidî, Êzîdî, Езіді, Аздані) — одна з національностей, які живуть на території кількох країн Близького Сходу та Кавказу. Сповідують єзидизм. Приблизна кількість єзидів у світі становить від 1,5 до 2 мільйонів осіб, основна маса яких проживає у північному Іраку, в Сирії, Вірменії, Грузії, Росії, Україні. Розмовляють діалектом курдської мови курманджи.
Єзиди | |
---|---|
Кількість | 1,5-2 млн. |
Ареал | Ірак, Німеччина, Вірменія, Грузія, Росія, Сирія |
Близькі до: | курди |
Мова | курдський діалект курманджі |
Релігія | єзидизм |
Країни розселення
Живуть на півночі Іраку. Близько 100 тис. чол. проживають також в Туреччині, Сирії, Ірані, Вірменії, Грузії, Росії, Німеччині та інших. Загальна чисельність — понад 500 тис. чоловік. За оцінками єзидських організацій, загальна чисельність може досягати 2-3 млн осіб.
Проживають також у південній частині України в Херсонській області (понад 5 тис. чоловік). Мігрували до України наприкінці 1980-х на початку 1990-х з Вірменії. Велика кількість єзидів проживає в селі Солонці Херсонської області. Переселення було викликано Спітакським землетрусом, а також початком затяжного карабаського конфлікту. У Вірменії єзиди проживали на захід від Єревана в районі Ечміадзіна, Октемберяна, Апарана у змішаних із вірменами поселеннях. Вірменські єзиди мають прізвища на -ан, -ян (Мамоян, Алоян) і зрідка на -ов (Омаров). В Україні також є і менша кількість грузинських єзидів, що переїхали із Тбілісі в період політичної кризи початку 1990-х. Вони мають прізвища на -швілі (Махашвілі). Окрім вірменських та грузинських єзидів, в Україні є незначна кількість єзидів із Близького Сходу, з котрими закавказькі єзиди контактують мало, як і з курдами взагалі. В Україні значна частина єзидів стала городянами. Вони займаються городництвом та гуртовою торгівлею картоплею, капустою, цибулею. Єзиди мають відокремлені кладовища. Так всіх померлих єзидів Києва і регіону ховають виключно на цвинтарі, створеному на захід від Києва у житомирському напрямку.
У 2010 р. була перша спроба відкрити в Києві філіал Міжнародної організації єзидів.
Основна територія компактного проживання єзидів — райони , Синджар і в губернаторстві Мосул. У районі Дохука знаходиться і головна святиня єзидів — Лаліш (в XII ст. Шех Аді без кровопролиття повернув храм споконвічним господарям, до цього його захопили ассирійські ченці, якими опікувалися мусульманські правителі). Оцінки числа єзидів в Іраку коливаються від 30 тис. до 500 тис., найімовірніше, їх там близько 300—400 тис.
В Іраку єзиди здавна піддавалися переслідуванням, по-перше, через те, що були курдами (зокрема, за часів Саддама Хусейна), а по-друге, тому що були курдами не-мусульманами, тобто меншиною в меншині. Вони стають також об'єктами атак релігійних фанатиків. 14 серпня 2007 року внаслідок теракту у Синджарі загинуло 300 єзидів.
Єзиди з регіону Синджар — одні з тих, хто найбільше постраждав від «Ісламської держави». 3 серпня 2014 року бойовики «ІД» увійшли Синджар. Протягом кількох днів було вбито, за різними даними, від 5 до 7 тисяч людей, кілька тисяч жінок потрапили в рабство до «ІД». За даними Міжнародної організації з міграції, 90 % єзидів виїхало звідти до автономного Іракського Курдистану, Туреччини та інших країн. 13 листопада 2015 року курдські війська звільнили Синджар. Тоді ж світові медіа опублікували інформацію про знайдені масові поховання єзидів, убитих «ІД». Управління Верховного комісара ООН з прав людини визнало переслідування єзидів геноцидом.
Єзиди мігрували до Вірменії у зв'язку з Першою світовою війною, тому що вони підтримували Російську імперію. Визначні єзидські діячі того часу і внесли великий внесок[].
Абсолютна більшість єзидів Вірменії проживають у марзі (області) Арагацотн.
З 1990-х рр.. у Вірменії для цієї народності створюється писемність на основі кириличної графіки, ведеться викладання в початковій школі, видається газета «Данг Ездя» («Голос єзидів»).
У Туреччині єзидські села представлені на південному сході країни, в мулах Мардін, Сирт, Шанлиурфа і Діярбакир.
У Росії громади єзидів офіційно зареєстровані в Єкатеринбурзі, Іркутську, Нижньому Новгороді, Самарській області, Сургуті, Тулі, Ульянівській області і Ярославлі. З 1996 діє Ярославська обласна громадська організація «Єзиди». За переписом населення 2002 року в Росії проживає 31,3 тис. єзидів.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 12 січня 2013.
Посилання
- http://www.iranicaonline.org/articles/yazidis-i-general-1 [ 29 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Момрик А. П. Єзиди України (невідома діаспора) [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Єзиди — народ, що зникає // Український тиждень. 9 січня, 2016 [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Euronews. 18.08.2014
- Б. Стрикалюк. Історія єзидизму [ 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Р. Конта, В. Люлька. Формування та сучасний стан єзидів в Україні як окремої етноконфесійної групи: теоретико-методологічні аспекти / Етнічна історія народів Європи: збірник наукових праць. Вип. 47. — К.: УНІСЕРВ, 2015 [ 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yezi di inodi yazidi samonazva Ezidi Ezidi Ezidi Azdani odna z nacionalnostej yaki zhivut na teritoriyi kilkoh krayin Blizkogo Shodu ta Kavkazu Spoviduyut yezidizm Priblizna kilkist yezidiv u sviti stanovit vid 1 5 do 2 miljoniv osib osnovna masa yakih prozhivaye u pivnichnomu Iraku v Siriyi Virmeniyi Gruziyi Rosiyi Ukrayini Rozmovlyayut dialektom kurdskoyi movi kurmandzhi YezidiYezidi na gori Sindzhar iraksko sirijskij kordon 1920 i Kilkist1 5 2 mln ArealIrak Nimechchina Virmeniya Gruziya Rosiya SiriyaBlizki do kurdiMovakurdskij dialekt kurmandzhiReligiyayezidizmLalesh Svyatinya YezidivKrayini rozselennyaZhivut na pivnochi Iraku Blizko 100 tis chol prozhivayut takozh v Turechchini Siriyi Irani Virmeniyi Gruziyi Rosiyi Nimechchini ta inshih Zagalna chiselnist ponad 500 tis cholovik Za ocinkami yezidskih organizacij zagalna chiselnist mozhe dosyagati 2 3 mln osib Ukrayina Div takozh Kurdi v Ukrayini Yezidi Prozhivayut takozh u pivdennij chastini Ukrayini v Hersonskij oblasti ponad 5 tis cholovik Migruvali do Ukrayini naprikinci 1980 h na pochatku 1990 h z Virmeniyi Velika kilkist yezidiv prozhivaye v seli Solonci Hersonskoyi oblasti Pereselennya bulo viklikano Spitakskim zemletrusom a takozh pochatkom zatyazhnogo karabaskogo konfliktu U Virmeniyi yezidi prozhivali na zahid vid Yerevana v rajoni Echmiadzina Oktemberyana Aparana u zmishanih iz virmenami poselennyah Virmenski yezidi mayut prizvisha na an yan Mamoyan Aloyan i zridka na ov Omarov V Ukrayini takozh ye i mensha kilkist gruzinskih yezidiv sho pereyihali iz Tbilisi v period politichnoyi krizi pochatku 1990 h Voni mayut prizvisha na shvili Mahashvili Okrim virmenskih ta gruzinskih yezidiv v Ukrayini ye neznachna kilkist yezidiv iz Blizkogo Shodu z kotrimi zakavkazki yezidi kontaktuyut malo yak i z kurdami vzagali V Ukrayini znachna chastina yezidiv stala gorodyanami Voni zajmayutsya gorodnictvom ta gurtovoyu torgivleyu kartopleyu kapustoyu cibuleyu Yezidi mayut vidokremleni kladovisha Tak vsih pomerlih yezidiv Kiyeva i regionu hovayut viklyuchno na cvintari stvorenomu na zahid vid Kiyeva u zhitomirskomu napryamku U 2010 r bula persha sproba vidkriti v Kiyevi filial Mizhnarodnoyi organizaciyi yezidiv Irak Osnovna teritoriya kompaktnogo prozhivannya yezidiv rajoni Sindzhar i v gubernatorstvi Mosul U rajoni Dohuka znahoditsya i golovna svyatinya yezidiv Lalish v XII st Sheh Adi bez krovoprolittya povernuv hram spokonvichnim gospodaryam do cogo jogo zahopili assirijski chenci yakimi opikuvalisya musulmanski praviteli Ocinki chisla yezidiv v Iraku kolivayutsya vid 30 tis do 500 tis najimovirnishe yih tam blizko 300 400 tis V Iraku yezidi zdavna piddavalisya peresliduvannyam po pershe cherez te sho buli kurdami zokrema za chasiv Saddama Husejna a po druge tomu sho buli kurdami ne musulmanami tobto menshinoyu v menshini Voni stayut takozh ob yektami atak religijnih fanatikiv 14 serpnya 2007 roku vnaslidok teraktu u Sindzhari zaginulo 300 yezidiv Yezidi z regionu Sindzhar odni z tih hto najbilshe postrazhdav vid Islamskoyi derzhavi 3 serpnya 2014 roku bojoviki ID uvijshli Sindzhar Protyagom kilkoh dniv bulo vbito za riznimi danimi vid 5 do 7 tisyach lyudej kilka tisyach zhinok potrapili v rabstvo do ID Za danimi Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi 90 yezidiv viyihalo zvidti do avtonomnogo Irakskogo Kurdistanu Turechchini ta inshih krayin 13 listopada 2015 roku kurdski vijska zvilnili Sindzhar Todi zh svitovi media opublikuvali informaciyu pro znajdeni masovi pohovannya yezidiv ubitih ID Upravlinnya Verhovnogo komisara OON z prav lyudini viznalo peresliduvannya yezidiv genocidom Virmeniya Yezidi migruvali do Virmeniyi u zv yazku z Pershoyu svitovoyu vijnoyu tomu sho voni pidtrimuvali Rosijsku imperiyu Viznachni yezidski diyachi togo chasu i vnesli velikij vnesok kudi Absolyutna bilshist yezidiv Virmeniyi prozhivayut u marzi oblasti Aragacotn Z 1990 h rr u Virmeniyi dlya ciyeyi narodnosti stvoryuyetsya pisemnist na osnovi kirilichnoyi grafiki vedetsya vikladannya v pochatkovij shkoli vidayetsya gazeta Dang Ezdya Golos yezidiv Turechchina U Turechchini yezidski sela predstavleni na pivdennomu shodi krayini v mulah Mardin Sirt Shanliurfa i Diyarbakir Rosiya U Rosiyi gromadi yezidiv oficijno zareyestrovani v Yekaterinburzi Irkutsku Nizhnomu Novgorodi Samarskij oblasti Surguti Tuli Ulyanivskij oblasti i Yaroslavli Z 1996 diye Yaroslavska oblasna gromadska organizaciya Yezidi Za perepisom naselennya 2002 roku v Rosiyi prozhivaye 31 3 tis yezidiv Div takozhTavusi Melek Nadiya Murad Genocid yezidivPrimitki Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 12 sichnya 2013 Posilannyahttp www iranicaonline org articles yazidis i general 1 29 kvitnya 2011 u Wayback Machine Momrik A P Yezidi Ukrayini nevidoma diaspora 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yezidi narod sho znikaye Ukrayinskij tizhden 9 sichnya 2016 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Euronews 18 08 2014 B Strikalyuk Istoriya yezidizmu 24 zhovtnya 2016 u Wayback Machine R Konta V Lyulka Formuvannya ta suchasnij stan yezidiv v Ukrayini yak okremoyi etnokonfesijnoyi grupi teoretiko metodologichni aspekti Etnichna istoriya narodiv Yevropi zbirnik naukovih prac Vip 47 K UNISERV 2015 28 zhovtnya 2016 u Wayback Machine