Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єжи Чешейко‑Сохацький, псевдонім «Братковський», «Брузда», «Конрад» (нар . 29 листопада 1892 р. у Ніжині, пом . 4 вересня 1933 р. у Москві) — польський соціалістичний і комуністичний політик, журналіст, депутат польського парламенту.
| Єжи Чешейко‑Сохацький | |
|---|---|
| пол. Jerzy Czeszejko-Sochacki | |
 | |
| Псевдо | Bratkowski, Bruzda і Konrad |
| Народився | 29 листопада 1892 Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер | 4 вересня 1933 (40 років) Москва, СРСР ·d |
| Країна |  Республіка Польща |
| Діяльність | профспілковий діяч |
| Alma mater | d |
| Знання мов | польська |
| Партія | Польська соціалістична партія і Комуністична партія Польщі |
| |
Автобіографія
Він був сином Вацлава Чешейки-Сохацького, фармацевта, та Валерії, уроджена Богуславської. Після закінчення Реальної гімназії в Даугавпілсі, куди переїхали його батьки, у 1911–1915 роках навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету, закінчивши вісім семестрів. Брав активну участь у підпільному студентському самостійницькому русі. У 1911 році його заарештували за участь у студентській демонстрації і засудили до двох місяців ув’язнення. Друкувався в польськомовному Dziennik Petersburski (з 1914 Dziennik Petrogradzki).
З 1914 р. діяв у революційній фракції Польської соціалістичної партії (ППС). Організував ППС у Вільнюсі, потім переїхав до Варшави, де був учителем молодшої середньої школи, водночас займаючись організаційною роботою в ППС.
Як викладач учительської колегії в Сенниці, він організував одну з небагатьох рад селянських делегатів у Польщі одразу після проголошення незалежності та був співорганізатором (разом з Яном Квапінським) Союзу робітників сільського господарства. Одночасно у січні 1919 року балотувався на виборах до Законодавчого сейму, але не отримав місця. На з’їзді Польської соціалістичної партії в 1919 р. був обраний до Верховної Ради та Центрального Виконавчого Комітету (ЦВК) ППС. Потім обраний генеральним секретарем ППС. У партійній владі виступав на лівій позиції і виступав проти польсько-більшовицької війни.
На засіданні Верховної Ради ППС в кінці липня 1920 р., під час кульмінації наступу Червоної Армії на Варшаву, він запропонував проєкт постанови про вихід ППС зі складу коаліційного Уряду національної оборони. Через відхилення Національною Радою законопроєкту він подав у відставку з посади генерального секретаря та члена ЦВК ППС. У березні 1921 року разом з кількома соціалістичними активістами оголосив відкритим листом про вихід з ППС. За кілька днів до з'їзду ППС був заарештований і кілька місяців провів у в'язниці Павяк. У вересні 1921 року вступив до Комуністичної робітничої партії Польщі (КПРП), де був кооптований до її ЦК. У керівництві партії він виклав позицію, спрямовану на досягнення згоди між протиборчими фракціями: більшістю і меншістю.
Брав активну участь у виборах до Сейму Республіки Польща восени 1922 р. як один з організаторів і член ЦК Союзу міського і сільського пролетаріату – з огляду на заборону КПРП - офіційне розширення КПРП, що представляє комуністичних кандидатів на парламентських виборах 1922 року. У 1921–1925 роках був членом ЦК КПРП, а потім КПП. З 22 квітня 1926 р. депутат польського парламенту замість Станіслава Ланьцута, який 25 лютого 1926 р. залишив депутатський пост після ув’язнення та вироку суду за антидержавну діяльність.
Переобраний до сейму на виборах 1928 року за списком Робітничо-селянської єдності (виборчий комітет КПП). У травні 1928 р. був заарештований німецькою поліцією в Берліні під час засідання ЦК КПН. 27 грудня 1928 р. Сейм позбавив його депутатського мандату. На той час був членом Політбюро ЦК КПЗУ (1928–1929) – автономної секції КПП. У 1929 році став членом Політбюро ЦК КПН. У Берліні перебував до 1930 р., коли поїхав до Москви, щоб зайняти посаду представника КПП у Виконкомі Комінтерну (заступник члена президії секретаріату Виконкому Комінтерну). Перебував на посаді до 1932 року, коли був переведений на посаду редактора видавництва КПП Z pola walki у Москві, а також був членом редакції теоретичного органу ЦК КПП Nowy Przegląd.
13 серпня 1933 р. заарештований ОГПУ за підозрою в шпигунстві - співробітництві з 2-м відділом Генерального штабу Війська Польського. 4 вересня 1933 року покінчив життя самогубством - вистрибнув на допиті з п'ятого поверху ОГПУ на Луб'янці. Його дружина Юзефіна (урод Юревич) був заарештований у 1937 році під час великої чистки, спочатку заслана до Павлодара в Казахстані, знову заарештована у 1938 році, у концтаборах ГУЛАГу до 1946 року, повернулася до Польщі в 1959 році.
Посмертно реабілітований у листопаді 1957 року. Батько поетеси Наталії Астаф'євої, перекладачки польської літератури. Його символічна могила знаходиться на військовому кладовищі Повонзкі у Варшаві (розділ A31-3-6).
Коментарі
- Dziennik почав виходити 15 листопада 1909 року як орган польських лібералів, з часом розвивалися до програми незалежних демократів. На його сторінках публікувалися, серед інших Ремігіуш Кватковський, Казім'єра Ілляковичовна, Йозеф Флах, Євгеніюс Старцевський та Маріан Здзійовський. Газета друкувалася до 31 травня 1916 року, коли царська влада наказала її закрити.
- Що було фактичною пониженням.
- Ордер на арешт виданий 15 серпня.
- Віктор Житловський, пов'язаний з НКВС, уже в 1929 році він створив комітет з безпеки в політичному бюро КПП KC, яке повинно було вирішити в партії "боротьбу з провокацією", тобто, певним чином, було префігурацією Комісії з однойменною назвою, створеної через 20 років у Варшаві. Наскільки мені відомо, він першим звинуватив "провокацію Пілсудського", і в 1930 р. Він також вказав на конкретні імена, і НКВС пішов за цією стежкою, заарештувавши таких активістів, як Тадеуш Жарський, Єжи Чешейко‑Сохацький, Воєводський. Ідеологічно "Узагалізував" свої тези в окремій брошурі, опублікованій у 1934 р. („U źródeł prowokacji peowiackiej”). Це не врятувало його від арешту НКВС та кулі в потилиці. Andrzej Paczkowski, Barbara Polak, Robert Spałek, Komuniści przeciw komunistom, Biuletyn Instytutu Pamięci Narodowej, nr 01-02/2005,Warszawa 2005, s. 11 електронна версія. 11 серпня 2007 року, в свою чергу, Пйотр Везоркевич для Dziennik Polska-Europa-Świat повідомив: Тільки, як виявляється, ці звинувачення не були помилковими, і, швидше за все, Чешейко‑Сохацький був агентом нашої розвідки, заарештованим під час передавання матеріалів працівникові польського посольства у Москві. Якщо це буде підтверджено, вам доведеться відновити вулиці його імені. . O współpracy więcej w: Wiktor Wandurski; Maria Wosiek, Zeznania Wiktora Wandurskiego w więzieniu GPU Pamiętnik Teatralny t. 45 nr. 3/4 (179/180) (1996) oraz Справа "Польської ОРГАНІзаці" 1920-1938 Збторик д -аементівт Kiїv 2011 p. 197. СПРАВА „Польської Організації Військової” в Україні. 1920-1938 рр. Збірник документів та матеріалів. Київ 2011 str. 197.
Виноски
- Wyszukiwarka cmentarna - Warszawskie cmentarze
Бібліографія, посилання
- Parlament Rzeczypospolitej Polskiej 1919-1927 pod red. Włodzimierza Dzwonkowskiego i Henryka Mościckiego, Warszawa 1928.
- William J. Chase, Enemies within the Gates? The Comintern and the Stalinist Repression, 1934–1939 Yale University Press 2001, ;
- Marian Kamil Dziewanowski, The Communist Party of Poland. An outline of history. Second edition. Harvard University Press, Cambridge, Mass., and London, England, 1976.
- Słownik biograficzny działaczy polskiego ruchu robotniczego, t. 1 A-D, Warszawa 1978, Książka i Wiedza.
- Jan Alfred Reguła, Historia Komunistycznej Partii Polski w świetle faktów i dokumentów Warszawa 1994 (reprint wydania z 1934)
- Gabriele Simoncini, The Communist Party of Poland: 1918-1929. A Study in Political Ideology. Mellen Press. Lewiston, New York; Queenston, Canada; Lampeter, United Kingdom, 1993. .
- Tomasz Nałęcz, Słownik Biograficzny. W: Historia Polski i Świata. T. 11.: Historia Polski – Polska 1831-1939. Mediasat Group S.A. dla Gazety Wyborczej, 2007, s. 527. .
- Czeszejko-Sochacki Jerzy w: Kto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej (redakcja naukowa Jacek Majchrowski przy współpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana), Warszawa 1994, wyd. BGW, , s. 258
- Albert (Wiktor Żytłowski), U źródeł prowokacji peowiackiej, Warszawa 1934, Wyd. Komitet Centralny Komunistycznej Partii Polski wersja zdigititalizowana
Зовнішні посилання
- Єжи Чешейко-Сочацький – видання в бібліотеці Polona
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yezhi Cheshejko Sohackij psevdonim Bratkovskij Bruzda Konrad nar 29 listopada 1892 r u Nizhini pom 4 veresnya 1933 r u Moskvi polskij socialistichnij i komunistichnij politik zhurnalist deputat polskogo parlamentu Yezhi Cheshejko Sohackijpol Jerzy Czeszejko SochackiPsevdoBratkowski Bruzda i KonradNarodivsya29 listopada 1892 1892 11 29 Nizhin Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer4 veresnya 1933 1933 09 04 40 rokiv Moskva SRSR dKrayina Respublika PolshaDiyalnistprofspilkovij diyachAlma materdZnannya movpolskaPartiyaPolska socialistichna partiya i Komunistichna partiya Polshi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Sohackij Pributkovij budinok na vulici Stalova 2 u Prazi de u 1924 1928 rokah zhiv Yezhi Cheshejko Sochackij Memorialna doshka Yezhi Cheshejko Sochackogo na zhitlovomu budinku za adresoyu vul Stalova 2AvtobiografiyaVin buv sinom Vaclava Cheshejki Sohackogo farmacevta ta Valeriyi urodzhena Boguslavskoyi Pislya zakinchennya Realnoyi gimnaziyi v Daugavpilsi kudi pereyihali jogo batki u 1911 1915 rokah navchavsya na yuridichnomu fakulteti Peterburzkogo universitetu zakinchivshi visim semestriv Brav aktivnu uchast u pidpilnomu studentskomu samostijnickomu rusi U 1911 roci jogo zaareshtuvali za uchast u studentskij demonstraciyi i zasudili do dvoh misyaciv uv yaznennya Drukuvavsya v polskomovnomu Dziennik Petersburski z 1914 Dziennik Petrogradzki Z 1914 r diyav u revolyucijnij frakciyi Polskoyi socialistichnoyi partiyi PPS Organizuvav PPS u Vilnyusi potim pereyihav do Varshavi de buv uchitelem molodshoyi serednoyi shkoli vodnochas zajmayuchis organizacijnoyu robotoyu v PPS Yak vikladach uchitelskoyi kolegiyi v Sennici vin organizuvav odnu z nebagatoh rad selyanskih delegativ u Polshi odrazu pislya progoloshennya nezalezhnosti ta buv spivorganizatorom razom z Yanom Kvapinskim Soyuzu robitnikiv silskogo gospodarstva Odnochasno u sichni 1919 roku balotuvavsya na viborah do Zakonodavchogo sejmu ale ne otrimav miscya Na z yizdi Polskoyi socialistichnoyi partiyi v 1919 r buv obranij do Verhovnoyi Radi ta Centralnogo Vikonavchogo Komitetu CVK PPS Potim obranij generalnim sekretarem PPS U partijnij vladi vistupav na livij poziciyi i vistupav proti polsko bilshovickoyi vijni Na zasidanni Verhovnoyi Radi PPS v kinci lipnya 1920 r pid chas kulminaciyi nastupu Chervonoyi Armiyi na Varshavu vin zaproponuvav proyekt postanovi pro vihid PPS zi skladu koalicijnogo Uryadu nacionalnoyi oboroni Cherez vidhilennya Nacionalnoyu Radoyu zakonoproyektu vin podav u vidstavku z posadi generalnogo sekretarya ta chlena CVK PPS U berezni 1921 roku razom z kilkoma socialistichnimi aktivistami ogolosiv vidkritim listom pro vihid z PPS Za kilka dniv do z yizdu PPS buv zaareshtovanij i kilka misyaciv proviv u v yaznici Pavyak U veresni 1921 roku vstupiv do Komunistichnoyi robitnichoyi partiyi Polshi KPRP de buv kooptovanij do yiyi CK U kerivnictvi partiyi vin viklav poziciyu spryamovanu na dosyagnennya zgodi mizh protiborchimi frakciyami bilshistyu i menshistyu Brav aktivnu uchast u viborah do Sejmu Respubliki Polsha voseni 1922 r yak odin z organizatoriv i chlen CK Soyuzu miskogo i silskogo proletariatu z oglyadu na zaboronu KPRP oficijne rozshirennya KPRP sho predstavlyaye komunistichnih kandidativ na parlamentskih viborah 1922 roku U 1921 1925 rokah buv chlenom CK KPRP a potim KPP Z 22 kvitnya 1926 r deputat polskogo parlamentu zamist Stanislava Lancuta yakij 25 lyutogo 1926 r zalishiv deputatskij post pislya uv yaznennya ta viroku sudu za antiderzhavnu diyalnist Pereobranij do sejmu na viborah 1928 roku za spiskom Robitnicho selyanskoyi yednosti viborchij komitet KPP U travni 1928 r buv zaareshtovanij nimeckoyu policiyeyu v Berlini pid chas zasidannya CK KPN 27 grudnya 1928 r Sejm pozbaviv jogo deputatskogo mandatu Na toj chas buv chlenom Politbyuro CK KPZU 1928 1929 avtonomnoyi sekciyi KPP U 1929 roci stav chlenom Politbyuro CK KPN U Berlini perebuvav do 1930 r koli poyihav do Moskvi shob zajnyati posadu predstavnika KPP u Vikonkomi Kominternu zastupnik chlena prezidiyi sekretariatu Vikonkomu Kominternu Perebuvav na posadi do 1932 roku koli buv perevedenij na posadu redaktora vidavnictva KPP Z pola walki u Moskvi a takozh buv chlenom redakciyi teoretichnogo organu CK KPP Nowy Przeglad 13 serpnya 1933 r zaareshtovanij OGPU za pidozroyu v shpigunstvi spivrobitnictvi z 2 m viddilom Generalnogo shtabu Vijska Polskogo 4 veresnya 1933 roku pokinchiv zhittya samogubstvom vistribnuv na dopiti z p yatogo poverhu OGPU na Lub yanci Jogo druzhina Yuzefina urod Yurevich buv zaareshtovanij u 1937 roci pid chas velikoyi chistki spochatku zaslana do Pavlodara v Kazahstani znovu zaareshtovana u 1938 roci u konctaborah GULAGu do 1946 roku povernulasya do Polshi v 1959 roci Posmertno reabilitovanij u listopadi 1957 roku Batko poetesi Nataliyi Astaf yevoyi perekladachki polskoyi literaturi Jogo simvolichna mogila znahoditsya na vijskovomu kladovishi Povonzki u Varshavi rozdil A31 3 6 KomentariDziennik pochav vihoditi 15 listopada 1909 roku yak organ polskih liberaliv z chasom rozvivalisya do programi nezalezhnih demokrativ Na jogo storinkah publikuvalisya sered inshih Remigiush Kvatkovskij Kazim yera Illyakovichovna Jozef Flah Yevgeniyus Starcevskij ta Marian Zdzijovskij Gazeta drukuvalasya do 31 travnya 1916 roku koli carska vlada nakazala yiyi zakriti Sho bulo faktichnoyu ponizhennyam Order na aresht vidanij 15 serpnya Viktor Zhitlovskij pov yazanij z NKVS uzhe v 1929 roci vin stvoriv komitet z bezpeki v politichnomu byuro KPP KC yake povinno bulo virishiti v partiyi borotbu z provokaciyeyu tobto pevnim chinom bulo prefiguraciyeyu Komisiyi z odnojmennoyu nazvoyu stvorenoyi cherez 20 rokiv u Varshavi Naskilki meni vidomo vin pershim zvinuvativ provokaciyu Pilsudskogo i v 1930 r Vin takozh vkazav na konkretni imena i NKVS pishov za ciyeyu stezhkoyu zaareshtuvavshi takih aktivistiv yak Tadeush Zharskij Yezhi Cheshejko Sohackij Voyevodskij Ideologichno Uzagalizuvav svoyi tezi v okremij broshuri opublikovanij u 1934 r U zrodel prowokacji peowiackiej Ce ne vryatuvalo jogo vid areshtu NKVS ta kuli v potilici Andrzej Paczkowski Barbara Polak Robert Spalek Komunisci przeciw komunistom Biuletyn Instytutu Pamieci Narodowej nr 01 02 2005 Warszawa 2005 s 11 elektronna versiya 11 serpnya 2007 roku v svoyu chergu Pjotr Vezorkevich dlyaDziennik Polska Europa Swiatpovidomiv Tilki yak viyavlyayetsya ci zvinuvachennya ne buli pomilkovimi i shvidshe za vse Cheshejko Sohackij buv agentom nashoyi rozvidki zaareshtovanim pid chas peredavannya materialiv pracivnikovi polskogo posolstva u Moskvi Yaksho ce bude pidtverdzheno vam dovedetsya vidnoviti vulici jogo imeni O wspolpracy wiecej w Wiktor Wandurski Maria Wosiek Zeznania Wiktora Wandurskiego w wiezieniu GPU Pamietnik Teatralny t 45 nr 3 4 179 180 1996 oraz Sprava Polskoyi ORGANIzaci 1920 1938 Zbtorik d aementivt Kiyiv 2011 p 197 SPRAVA Polskoyi Organizaciyi Vijskovoyi v Ukrayini 1920 1938 rr Zbirnik dokumentiv ta materialiv Kiyiv 2011 str 197 VinoskiWyszukiwarka cmentarna Warszawskie cmentarzeBibliografiya posilannyaParlament Rzeczypospolitej Polskiej 1919 1927 pod red Wlodzimierza Dzwonkowskiego i Henryka Moscickiego Warszawa 1928 William J Chase Enemies within the Gates The Comintern and the Stalinist Repression 1934 1939 Yale University Press 2001 ISBN 0 300 08242 8 Marian Kamil Dziewanowski The Communist Party of Poland An outline of history Second edition Harvard University Press Cambridge Mass and London England 1976 Slownik biograficzny dzialaczy polskiego ruchu robotniczego t 1 A D Warszawa 1978 Ksiazka i Wiedza Jan Alfred Regula Historia Komunistycznej Partii Polski w swietle faktow i dokumentow Warszawa 1994 ISBN 83 901295 0 7 reprint wydania z 1934 Gabriele Simoncini The Communist Party of Poland 1918 1929 A Study in Political Ideology Mellen Press Lewiston New York Queenston Canada Lampeter United Kingdom 1993 ISBN 0 7734 9414 6 Tomasz Nalecz Slownik Biograficzny W Historia Polski i Swiata T 11 Historia Polski Polska 1831 1939 Mediasat Group S A dla Gazety Wyborczej 2007 s 527 ISBN 978 84 9819 818 8 Czeszejko Sochacki Jerzy w Kto byl kim w Drugiej Rzeczypospolitej redakcja naukowa Jacek Majchrowski przy wspolpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana Warszawa 1994 wyd BGW ISBN 8370665691 s 258 Albert Wiktor Zytlowski U zrodel prowokacji peowiackiej Warszawa 1934 Wyd Komitet Centralny Komunistycznej Partii Polski wersja zdigititalizowanaZovnishni posilannyaYezhi Cheshejko Sochackij vidannya v biblioteci Polona