Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Законодавчий сейм (пол. Sejm Ustawodawczy) — однопалатний парламентський орган, покликаний ухвалити конституцію відродженої Польщі, вибори до якого відбулися 26 січня 1919 р. Розпочав діяльність у лютому 1919 р.: перше засідання — 10 лютого 1919 р. Був першим польським національним парламентом після Гродненського сейму 1793 року, проведеного за два роки до третього поділу Польщі, який припинив існування тогочасної незалежної польської держави. Виконував конституційні функції як представницький орган до визначення політичного устрою держави шляхом прийняття конституції (установчі збори).
Робота сейму та ухвалення Малої конституції розглядаються як перший етап побудови незалежної Польської держави.
Історія
До скликання Законодавчого сейму уся повнота влади у Польській республіці, згідно з декретом уряду про вищі органи влади від 22 листопада 1918 р., належала тимчасовому начальникові держави Юзефу Пілсудському.
На час обрання Законодавчого сейму Польща не мала чітких кордонів і була втягнута в територіальні конфлікти і спори. На підконтрольних польській державі територіях, на землях колишнього Конгресового королівства і Підляшшя та західної Малопольщі, 42 виборчі округи обрали 302 депутати. До них долучилися 20 польських депутатів парламенту Німеччини, 26 польських депутатів парламенту Австро-Угорщини та відібрані кандидати в депутати з Цешинського краю (де вибори перервалися через військові дії). У наступні місяці, коли польська влада поширилася і на деякі спірні території, було проведено ще пару виборів: 25 квітня 1919 р. у Великопольщі і 15 червня 1919 р. у Білостоцькому та Підляському краях. Деякі депутати, які були тимчасовими представниками, поступилися своїми місцями новообраним. 24 березня 1922 року до складу сейму увійшли і 20 депутатів від Серединної Литви. Таким чином, чисельність сейму коливалася від 348 депутатів на початку і до 432 наприкінці його строку повноважень. На виборах було віддано близько 5 мільйонів голосів.
20 лютого 1919 Законодавчий сейм ухвалив Малу конституцію, відповідно до якої отримав усю повноту влади начальник держави Юзеф Пілсудський.
Важливими законодавчими здобутками сейму були закони про військовий обов'язок, земельну реформу, розробка конституції та державна система медичного страхування. 1921 року сейм прийняв «березневу конституцію».
Останнє засідання цього сейму відбулося 27 листопада 1922 р.
Склад
У зв'язку зі зміною кількості депутатів та постійним дробленням і злиттям різних партій, неможливо все звести до єдиного списку Законодавчого сейму,[a] тому цей список має варіанти.
| Партія або група (польська назва) | Партія або група (Jędruch) | Партія або група (Nohlen, Stöver) | Голосів (Nohlen, Stöver) | % (Nohlen, Stöver) | Місць (Nohlen, Stöver) | Місць (Jędruch) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Związek Ludowo-Narodowy | не вказано | Народно-національний союз | 1 616 157 | 29,0 | 140 | ? |
| ? | Національні демократи | не вказано | 72 | |||
| Polska Partia Socjalistyczna | Соціалісти | Польська соціалістична партія | 515 062 | 9,2 | 35 | 34 |
| Polskie Stronnictwo Ludowe "Wyzwolenie" | Селянське «Визволення» | Польська народна партія «Визволення» | 839 914 | 15,1 | 59 | 24 |
| Polskie Stronnictwo Ludowe "Piast" | Селянський «П'яст» | Польська народна партія «П'яст» | 232 983 | 4,2 | 46 | не наведено кількості |
| Polskie Stronnictwo Ludowe Lewica | не вказано | Польська народна партія «Лівиця» | 197 838 | 3,5 | 12 | |
| ? | не вказано | Польська об'єднана селянська партія | 212 097 | 3,8 | 35 | |
| ? | не вказано | Селянські списки | 234 399 | 4,2 | 0 | |
| ? | Селяни загалом | не вказано | 90 | |||
| ? | Консерватори | не вказано | 44 | |||
| Stronnictwo Katolicko-Ludowe | не вказано | Католицько-народна партія | 102 292 | 1,8 | 18 | |
| ? | не вказано | 31 | ||||
| ? | Національні лейбористи | не вказано | 25 | |||
| ? | Середній клас | не вказано | 63 | |||
| ? | Комуністи | не вказано | 2 | |||
| ? | Меншина (німецька) | Національні меншини | 96 677 | 1,7 | 2 | 2 |
| ? | Меншина (єврейська) | Єврейська група | 602 927 | 10,8 | 11 | 16 |
| Narodowa Partia Pracy | не вказано | Національний робітничий союз | 67 285 | 1,2 | 32 | |
| Bezpartyjni; bez przynależności klubowej («безпартійні; без фракційної належності») | Маленькі партії, незалежні | Місцеві списки та незалежні | 863 349 | 15,5 | 4 | 29 |
| Усього | 5 580 980 | 100 | 394 | 432 |
Маршалом сейму був Войцех Тромпчинський.
У липні 1922
| Партія | Місць | % |
|---|---|---|
| Polskie Stronnictwo Ludowe "Piast" (Польська народна) | ||
| Związek Ludowo-Narodowy | ||
| Narodowe Zjednoczenie Ludowe | ||
| Polska Partia Socjalistyczna | ||
| Narodowo-Chrześcijańskie Stronnictwo Ludowe | ||
| Narodowo-Chrześcijański Klub Robotniczy | ||
| Klub: Polskie Stronnictwo Ludowe "Wyzwolenie" | ||
| Narodowa Partia Robotnicza | ||
| Klub Pracy Konstytucyjnej | ||
| Klub: Polskie Stronnictwo Ludowe—Lewica | ||
| Zjednoczenie Mieszczańskie | ||
| Stronnictwo Katolicko-Ludowe | ||
| Narodowa Partia Pracy (II RP) | ||
| Rady Ludowe | ||
| Komunistyczna Frakcja Poselska | ||
| Wolne Zjednoczenie Posłów Narodowości Żydowskiej (євреї) | ||
| Niemieckie Stronnictwo Ludowe (німці) | ||
| Незалежні | ||
| Разом | 432 | 100 |
Виноски
a. ^ Ні перше джерело (Nohlen, Stöver), ні друге (Jędruch) не зберегли оригінали назв польських партій і груп, а використовували власні переклади. Тому точне іменування тієї чи іншої організації не завжди випадає можливим.
Примітки
- Л. Алексієвець. Мала конституція 1919 р. у розбудові польської держави
- Jacek Jędruch (1998). . EJJ Books. с. 269. ISBN . Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2019. Процитовано 18 червня 2022.
- Jacek Jędruch (1998). . EJJ Books. с. 270. ISBN . Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- Jacek Jędruch (1998). . EJJ Books. с. 271. ISBN . Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- Jacek Jędruch (1998). . EJJ Books. с. 289. ISBN . Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
- Jacek Jędruch (1998). . EJJ Books. с. 273. ISBN . Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- Jacek Jędruch (1998). . EJJ Books. с. 272. ISBN . Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- Dieter Nohlen; Philip Stöver (31 травня 2010). . Nomos. с. 1491. ISBN . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 6 листопада 2012.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Законодавчий сейм (1919—1922) |
- Andrzej Ajnenkiel, Od rządów ludowych do przewrotu majowego. Zarys dziejów politycznych Polski 1918–1926, Warszawa 1978
- Tadeusz A. Siedlik, Historia Polski 1900–1939, Warszawa 1993
- Adam Próchnik, Pierwsze piętnastolecie Polski niepodległej, Warszawa 1983.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zakonodavchij sejm Zakonodavchij sejm pol Sejm Ustawodawczy odnopalatnij parlamentskij organ poklikanij uhvaliti konstituciyu vidrodzhenoyi Polshi vibori do yakogo vidbulisya 26 sichnya 1919 r Rozpochav diyalnist u lyutomu 1919 r pershe zasidannya 10 lyutogo 1919 r Buv pershim polskim nacionalnim parlamentom pislya Grodnenskogo sejmu 1793 roku provedenogo za dva roki do tretogo podilu Polshi yakij pripiniv isnuvannya togochasnoyi nezalezhnoyi polskoyi derzhavi Vikonuvav konstitucijni funkciyi yak predstavnickij organ do viznachennya politichnogo ustroyu derzhavi shlyahom prijnyattya konstituciyi ustanovchi zbori Nachalnik derzhavi Yuzef Pilsudskij vidkrivaye pershu sesiyu Zakonodavchogo sejmu 10 lyutogo 1919 r Robota sejmu ta uhvalennya Maloyi konstituciyi rozglyadayutsya yak pershij etap pobudovi nezalezhnoyi Polskoyi derzhavi IstoriyaDo sklikannya Zakonodavchogo sejmu usya povnota vladi u Polskij respublici zgidno z dekretom uryadu pro vishi organi vladi vid 22 listopada 1918 r nalezhala timchasovomu nachalnikovi derzhavi Yuzefu Pilsudskomu Na chas obrannya Zakonodavchogo sejmu Polsha ne mala chitkih kordoniv i bula vtyagnuta v teritorialni konflikti i spori Na pidkontrolnih polskij derzhavi teritoriyah na zemlyah kolishnogo Kongresovogo korolivstva i Pidlyashshya ta zahidnoyi Malopolshi 42 viborchi okrugi obrali 302 deputati Do nih doluchilisya 20 polskih deputativ parlamentu Nimechchini 26 polskih deputativ parlamentu Avstro Ugorshini ta vidibrani kandidati v deputati z Ceshinskogo krayu de vibori perervalisya cherez vijskovi diyi U nastupni misyaci koli polska vlada poshirilasya i na deyaki spirni teritoriyi bulo provedeno she paru viboriv 25 kvitnya 1919 r u Velikopolshi i 15 chervnya 1919 r u Bilostockomu ta Pidlyaskomu krayah Deyaki deputati yaki buli timchasovimi predstavnikami postupilisya svoyimi miscyami novoobranim 24 bereznya 1922 roku do skladu sejmu uvijshli i 20 deputativ vid Seredinnoyi Litvi Takim chinom chiselnist sejmu kolivalasya vid 348 deputativ na pochatku i do 432 naprikinci jogo stroku povnovazhen Na viborah bulo viddano blizko 5 miljoniv golosiv 20 lyutogo 1919 Zakonodavchij sejm uhvaliv Malu konstituciyu vidpovidno do yakoyi otrimav usyu povnotu vladi nachalnik derzhavi Yuzef Pilsudskij Vazhlivimi zakonodavchimi zdobutkami sejmu buli zakoni pro vijskovij obov yazok zemelnu reformu rozrobka konstituciyi ta derzhavna sistema medichnogo strahuvannya 1921 roku sejm prijnyav bereznevu konstituciyu Ostannye zasidannya cogo sejmu vidbulosya 27 listopada 1922 r SkladU zv yazku zi zminoyu kilkosti deputativ ta postijnim droblennyam i zlittyam riznih partij nemozhlivo vse zvesti do yedinogo spisku Zakonodavchogo sejmu a tomu cej spisok maye varianti Partiya abo grupa polska nazva Partiya abo grupa Jedruch Partiya abo grupa Nohlen Stover Golosiv Nohlen Stover Nohlen Stover Misc Nohlen Stover Misc Jedruch Zwiazek Ludowo Narodowy ne vkazano Narodno nacionalnij soyuz 1 616 157 29 0 140 Nacionalni demokrati ne vkazano 72Polska Partia Socjalistyczna Socialisti Polska socialistichna partiya 515 062 9 2 35 34Polskie Stronnictwo Ludowe Wyzwolenie Selyanske Vizvolennya Polska narodna partiya Vizvolennya 839 914 15 1 59 24Polskie Stronnictwo Ludowe Piast Selyanskij P yast Polska narodna partiya P yast 232 983 4 2 46 ne navedeno kilkostiPolskie Stronnictwo Ludowe Lewica ne vkazano Polska narodna partiya Livicya 197 838 3 5 12 ne vkazano Polska ob yednana selyanska partiya 212 097 3 8 35 ne vkazano Selyanski spiski 234 399 4 2 0 Selyani zagalom ne vkazano 90 Konservatori ne vkazano 44Stronnictwo Katolicko Ludowe ne vkazano Katolicko narodna partiya 102 292 1 8 18 ne vkazano 31 Nacionalni lejboristi ne vkazano 25 Serednij klas ne vkazano 63 Komunisti ne vkazano 2 Menshina nimecka Nacionalni menshini 96 677 1 7 2 2 Menshina yevrejska Yevrejska grupa 602 927 10 8 11 16Narodowa Partia Pracy ne vkazano Nacionalnij robitnichij soyuz 67 285 1 2 32Bezpartyjni bez przynaleznosci klubowej bezpartijni bez frakcijnoyi nalezhnosti Malenki partiyi nezalezhni Miscevi spiski ta nezalezhni 863 349 15 5 4 29Usogo 5 580 980 100 394 432 Marshalom sejmu buv Vojceh Trompchinskij U lipni 1922Partiya Misc Polskie Stronnictwo Ludowe Piast Polska narodna 96 22 3Zwiazek Ludowo Narodowy 81 18 8Narodowe Zjednoczenie Ludowe 45 3 9Polska Partia Socjalistyczna 34 10 4Narodowo Chrzescijanskie Stronnictwo Ludowe 26 6 0Narodowo Chrzescijanski Klub Robotniczy 26 6 0Klub Polskie Stronnictwo Ludowe Wyzwolenie 24 5 6Narodowa Partia Robotnicza 21 4 9Klub Pracy Konstytucyjnej 16 3 7Klub Polskie Stronnictwo Ludowe Lewica 11 2 5Zjednoczenie Mieszczanskie 11 2 5Stronnictwo Katolicko Ludowe 7 1 6Narodowa Partia Pracy II RP 6 1 4Rady Ludowe 5 1 1Komunistyczna Frakcja Poselska 2 0 5Wolne Zjednoczenie Poslow Narodowosci Zydowskiej yevreyi 10 2 9Niemieckie Stronnictwo Ludowe nimci 7 1 6Nezalezhni 4 0 9Razom 432 100Vinoskia Ni pershe dzherelo Nohlen Stover ni druge Jedruch ne zberegli originali nazv polskih partij i grup a vikoristovuvali vlasni perekladi Tomu tochne imenuvannya tiyeyi chi inshoyi organizaciyi ne zavzhdi vipadaye mozhlivim PrimitkiL Aleksiyevec Mala konstituciya 1919 r u rozbudovi polskoyi derzhavi Jacek Jedruch 1998 EJJ Books s 269 ISBN 978 0 7818 0637 4 Arhiv originalu za 26 travnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 4 sichnya 2019 Procitovano 18 chervnya 2022 Jacek Jedruch 1998 EJJ Books s 270 ISBN 978 0 7818 0637 4 Arhiv originalu za 26 travnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2011 Jacek Jedruch 1998 EJJ Books s 271 ISBN 978 0 7818 0637 4 Arhiv originalu za 26 travnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2011 Jacek Jedruch 1998 EJJ Books s 289 ISBN 978 0 7818 0637 4 Arhiv originalu za 26 travnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2011 Arhiv originalu za 4 sichnya 2019 Procitovano 4 sichnya 2019 Jacek Jedruch 1998 EJJ Books s 273 ISBN 978 0 7818 0637 4 Arhiv originalu za 26 travnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2011 Jacek Jedruch 1998 EJJ Books s 272 ISBN 978 0 7818 0637 4 Arhiv originalu za 26 travnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2011 Dieter Nohlen Philip Stover 31 travnya 2010 Nomos s 1491 ISBN 978 3 8329 5609 7 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 6 listopada 2012 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zakonodavchij sejm 1919 1922 Andrzej Ajnenkiel Od rzadow ludowych do przewrotu majowego Zarys dziejow politycznych Polski 1918 1926 Warszawa 1978 Tadeusz A Siedlik Historia Polski 1900 1939 Warszawa 1993 Adam Prochnik Pierwsze pietnastolecie Polski niepodleglej Warszawa 1983