Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Замок семи веж Єдикуле тур Yedikule Zindanları знаменитий замок в Константинополі Стамбулі біля стіни візантійського імп

Єдікуле

Єдікуле

Замок семи веж (Єдикуле; тур. Yedikule Zindanları) — знаменитий замок в Константинополі (Стамбулі), біля стіни візантійського імператора Феодосія, де турецькі султани тримали своїх в'язнів. Частина замку збереглася від візантійських часів, частина побудована османами. Там султани тримали в'язнів, позбавляли їх життя і також переховували свої скарби.

Замок семи веж
image
40°59′35″ пн. ш. 28°55′23″ сх. д. / 40.99305556002777706° пн. ш. 28.92333333002777707° сх. д. / 40.99305556002777706; 28.92333333002777707Координати: 40°59′35″ пн. ш. 28°55′23″ сх. д. / 40.99305556002777706° пн. ш. 28.92333333002777707° сх. д. / 40.99305556002777706; 28.92333333002777707
Типфортеця
Країнаimage Туреччина
РозташуванняФатіх[1]
Архітектурний стильОсманська архітектура
Засновано1458
image
image
Замок семи веж (Туреччина)
image Замок семи веж у Вікісховищі
image
Замок семи веж та Золоті ворота 1685

Імператор Феодосій перший на цьому місці поставив тріумфальну арку. Пізніше в 53 році тут були в'їзні ворота, які пізніше замурували. В'їзні ворота були оздоблені мармуром, золотом і мали назву «Золоті ворота» (подібні були у Києві).

У 10 столітті замок мав п'ять веж. В 14 столітті замок відбудували, він мав п'ять веж, дві з них складали «Золоті ворота».

image

У 1830 році замок перестали використовувати як в'язницю, з 1895 року його оголосили музеєм.

В'язні

Юрій Хмельницький, князь Самійло Корецький; після битви під Цецорою 3 роки — польний коронний гетьман Станіслав Конєцпольський, другий син гетьмана Михайла Ханенка.

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049


image Це незавершена стаття з історії Туреччини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про замок чи фортецю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2014)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zamok semi vezh Yedikule tur Yedikule Zindanlari znamenitij zamok v Konstantinopoli Stambuli bilya stini vizantijskogo imperatora Feodosiya de turecki sultani trimali svoyih v yazniv Chastina zamku zbereglasya vid vizantijskih chasiv chastina pobudovana osmanami Tam sultani trimali v yazniv pozbavlyali yih zhittya i takozh perehovuvali svoyi skarbi Zamok semi vezh40 59 35 pn sh 28 55 23 sh d 40 99305556002777706 pn sh 28 92333333002777707 sh d 40 99305556002777706 28 92333333002777707 Koordinati 40 59 35 pn sh 28 55 23 sh d 40 99305556002777706 pn sh 28 92333333002777707 sh d 40 99305556002777706 28 92333333002777707TipfortecyaKrayina Turechchina ISO3166 1 alpha 3 TUR ISO3166 1 cifrovij 792 RoztashuvannyaFatih 1 Arhitekturnij stilOsmanska arhitekturaZasnovano1458Zamok semi vezh Turechchina Zamok semi vezh u Vikishovishi Zamok semi vezh ta Zoloti vorota 1685 Imperator Feodosij pershij na comu misci postaviv triumfalnu arku Piznishe v 53 roci tut buli v yizni vorota yaki piznishe zamuruvali V yizni vorota buli ozdobleni marmurom zolotom i mali nazvu Zoloti vorota podibni buli u Kiyevi U 10 stolitti zamok mav p yat vezh V 14 stolitti zamok vidbuduvali vin mav p yat vezh dvi z nih skladali Zoloti vorota U 1830 roci zamok perestali vikoristovuvati yak v yaznicyu z 1895 roku jogo ogolosili muzeyem V yazniYurij Hmelnickij knyaz Samijlo Koreckij pislya bitvi pid Cecoroyu 3 roki polnij koronnij getman Stanislav Konyecpolskij drugij sin getmana Mihajla Hanenka PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Ce nezavershena stattya z istoriyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro zamok chi fortecyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2014

Дата публікації:
Топ