Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Веніамін Миколайович Єгоров (згідно зі свідоцтвом про народження — Пєшкін Веніамін Трифонович; 14 вересня 1923, Глазов — 3 листопада 1943, Пуща-Водиця) — Герой Радянського Союзу (1944, посмертно), в роки німецько-радянської війни командир стрілецької роти 615-го стрілецького полку 167-ї Червонопрапорної Сумської стрілецької дивізії 38-ї армії 1-го Українського фронту, капітан.
| Веніамін Миколайович Єгоров | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Веніамін Трифонович Пєшкін | |||||
| Народження | 14 вересня 1923 Глазов, Удмуртія | ||||
| Смерть | 3 листопада 1943 (20 років) Пуща-Водиця, Київ | ||||
| Поховання | Пуща-Водицьке кладовище | ||||
| Країна |  СРСР | ||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||
| Рід військ | піхота | ||||
| Роки служби | 1941—1943 | ||||
| Звання | капітан | ||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна • Курська битва • Битва за Київ | ||||
| Нагороди |
| ||||
 Єгоров Веніамін Миколайович у Вікісховищі | |||||
Біографія
Народився 14 вересня 1923 року в місті Глазов нині Удмуртської Республіки в сім'ї робітника. Росіянин. Освіта неповна середня. У 30-х роках жив у місті Салехард (нині адміністративний центр Ямало-Ненецького автономного округу), куди його батька призначили інженером створюваного Салехардского лісозаводу.
До Червоної Армії покликаний Салехардсиким міськвійськкоматом в 1941 році. У 1942 році закінчив . У боях німецько-радянської війни з липня 1942 року. Воював на Воронезькому, 1-му Українському фронтах, брав участь у Курській битві, у форсуванні річок Десна, Дніпро, проявляючи себе вмілим і відважним командиром.
У боях 17 вересня 1942 року в районі села Кавер'я Воронезької області, будучи командиром блокувальної групи, він одним з перших увірвався в траншеї противника, закидав гранатами дзот і знищив п'ять солдатів ворога.
При прориві лінії оборони противника 26 січня 1943 в районі села Тердуни Курської області В. М. Єгоров з бійцями ввіреного йому підрозділу, переслідуючи відступаючого противника, особисто знищив п'ять ворожих солдатів. У бою за село Мантурово Веніамін Єгоров зі своєю ротою стримував неодноразові атаки у багато разів переважаючих сил гітлерівців. У момент наступу німців була виведена з ладу обслуга ручного кулемета, Єгоров особисто взяв кулемет і відкрив по противнику вогонь, знищивши при цьому від десяти до двадцяти солдатів і офіцерів противника.
За виявлені мужність, героїзм, вміле командування ротою наказом по 167-ї стрілецької дивізії № 018/н від 8 травня 1943 року В. М. Єгоров був нагороджений орденом Червоної Зірки.
Веніамін Єгоров особливо відзначився в бою з розширення плацдарму на правому березі річки Дніпро в районі села Лютіж Вишгородського району Київської області, що увійшло в історію радянсько-німецької війни, як «лютізький плацдарм».
Уміло керуючи довіреним йому підрозділом, капітан Єгоров В. М. 3 листопада 1943 року в критичний момент бою за селище Пуща-Водиця (нині в межі міста Києва) підняв роту в атаку, і знаходився попереду бойових порядків роти. Він першим досяг гітлерівських траншей, вступивши в рукопашний бій з противником, вогнем з особистої зброї знищуючи ворога. У цьому запеклому бою 20-річний офіцер загинув смертю хоробрих. Похований у Києві на кладовищі Пуща-Водиця.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм капітану Веніаміну Миколайовичу Єгорову посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Нагороди, пам'ять
Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки.
На батьківщині Героя — в місті Глазов, в сквері Героїв Радянського Союзу встановлено його бюст, а його ім'я увічнено на меморіалі площі Перемоги. Він навічно занесено до списків учнів Глазовської середньої школи № 2. У Салехарді на площі Перемоги ім'я Веніаміна Єгорова також значиться в меморіальному списку загиблих воїнів, що йшли на фронт зі столиці Ямало-Ненецького автономного округу, а навесні 2002 року тут встановлено меморіальну плиту, що увічнила його ім'я, як Героя.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
- Кулемин И. Г. Героев наших имена. Ижевск, 1975(рос.)
- Кулемин И. Г. и др. Герои Советского Союза — наши земляки. Устинов, 1985.(рос.)
- Шёл парнишке в ту пору… — Киев: Молодь, 1985.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veniamin Mikolajovich Yegorov zgidno zi svidoctvom pro narodzhennya Pyeshkin Veniamin Trifonovich 14 veresnya 1923 Glazov 3 listopada 1943 Pusha Vodicya Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 posmertno v roki nimecko radyanskoyi vijni komandir strileckoyi roti 615 go strileckogo polku 167 yi Chervonoprapornoyi Sumskoyi strileckoyi diviziyi 38 yi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu kapitan Veniamin Mikolajovich Yegorovros Veniamin Trifonovich PyeshkinNarodzhennya14 veresnya 1923 1923 09 14 Glazov UdmurtiyaSmert3 listopada 1943 1943 11 03 20 rokiv Pusha Vodicya KiyivPohovannyaPusha Vodicke kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1941 1943ZvannyakapitanVijni bitviNimecko radyanska vijna Kurska bitva Bitva za KiyivNagorodi Yegorov Veniamin Mikolajovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yegorov BiografiyaNarodivsya 14 veresnya 1923 roku v misti Glazov nini Udmurtskoyi Respubliki v sim yi robitnika Rosiyanin Osvita nepovna serednya U 30 h rokah zhiv u misti Salehard nini administrativnij centr Yamalo Neneckogo avtonomnogo okrugu kudi jogo batka priznachili inzhenerom stvoryuvanogo Salehardskogo lisozavodu Do Chervonoyi Armiyi poklikanij Salehardsikim miskvijskkomatom v 1941 roci U 1942 roci zakinchiv U boyah nimecko radyanskoyi vijni z lipnya 1942 roku Voyuvav na Voronezkomu 1 mu Ukrayinskomu frontah brav uchast u Kurskij bitvi u forsuvanni richok Desna Dnipro proyavlyayuchi sebe vmilim i vidvazhnim komandirom U boyah 17 veresnya 1942 roku v rajoni sela Kaver ya Voronezkoyi oblasti buduchi komandirom blokuvalnoyi grupi vin odnim z pershih uvirvavsya v transheyi protivnika zakidav granatami dzot i znishiv p yat soldativ voroga Pri prorivi liniyi oboroni protivnika 26 sichnya 1943 v rajoni sela Terduni Kurskoyi oblasti V M Yegorov z bijcyami vvirenogo jomu pidrozdilu peresliduyuchi vidstupayuchogo protivnika osobisto znishiv p yat vorozhih soldativ U boyu za selo Manturovo Veniamin Yegorov zi svoyeyu rotoyu strimuvav neodnorazovi ataki u bagato raziv perevazhayuchih sil gitlerivciv U moment nastupu nimciv bula vivedena z ladu obsluga ruchnogo kulemeta Yegorov osobisto vzyav kulemet i vidkriv po protivniku vogon znishivshi pri comu vid desyati do dvadcyati soldativ i oficeriv protivnika Za viyavleni muzhnist geroyizm vmile komanduvannya rotoyu nakazom po 167 yi strileckoyi diviziyi 018 n vid 8 travnya 1943 roku V M Yegorov buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Veniamin Yegorov osoblivo vidznachivsya v boyu z rozshirennya placdarmu na pravomu berezi richki Dnipro v rajoni sela Lyutizh Vishgorodskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti sho uvijshlo v istoriyu radyansko nimeckoyi vijni yak lyutizkij placdarm Fragment pliti na bratskij mogili z imenem Veniamina Yegorova Umilo keruyuchi dovirenim jomu pidrozdilom kapitan Yegorov V M 3 listopada 1943 roku v kritichnij moment boyu za selishe Pusha Vodicya nini v mezhi mista Kiyeva pidnyav rotu v ataku i znahodivsya poperedu bojovih poryadkiv roti Vin pershim dosyag gitlerivskih transhej vstupivshi v rukopashnij bij z protivnikom vognem z osobistoyi zbroyi znishuyuchi voroga U comu zapeklomu boyu 20 richnij oficer zaginuv smertyu horobrih Pohovanij u Kiyevi na kladovishi Pusha Vodicya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 3 chervnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm kapitanu Veniaminu Mikolajovichu Yegorovu posmertno prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Nagorodi pam yatNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonoyi Zirki Na batkivshini Geroya v misti Glazov v skveri Geroyiv Radyanskogo Soyuzu vstanovleno jogo byust a jogo im ya uvichneno na memoriali ploshi Peremogi Vin navichno zaneseno do spiskiv uchniv Glazovskoyi serednoyi shkoli 2 U Salehardi na ploshi Peremogi im ya Veniamina Yegorova takozh znachitsya v memorialnomu spisku zagiblih voyiniv sho jshli na front zi stolici Yamalo Neneckogo avtonomnogo okrugu a navesni 2002 roku tut vstanovleno memorialnu plitu sho uvichnila jogo im ya yak Geroya LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 ros Kulemin I G Geroev nashih imena Izhevsk 1975 ros Kulemin I G i dr Geroi Sovetskogo Soyuza nashi zemlyaki Ustinov 1985 ros Shyol parnishke v tu poru Kiev Molod 1985 ros