Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євреї в Башкортостані — одна з націй, що проживають у Республіці Башкортостан. Чисельність — 2 367 осіб (2002 рік), 98,8 % євреїв регіону — городяни (781 — в Уфі), на селі проживало 28 осіб (1 в Ніколо-Березівці (станом на 1 лютого 2014).
Мови євреїв Башкортостану — їдиш (українсько-галицький і білорусько-литовський діалект) і російська.
Релігія
Релігія — юдаїзм. Головний рабин — Дан Кричевський. Синагога побудована в 2008 році, будувалася в парковій зоні по вулиці Блюхера в Уфі. Стара будівля синагоги розташовувалася в дерев'яному будинку по вул. Ханиковська, 54 (нині вул. Гоголя, 58). Поруч знаходилася двоповерхова кам'яна школа. До 1915 році побудована нова, кам'яна будівля синагоги поруч зі старою дерев'яною. У декоративному оздобленні цього будинку довільно використані елементи класицизму, бароко, модерну, візантійського і неоросійського стилів. Синагога була єдиним релігійним центром у всьому регіоні. Синагога, школа стала центром розселення євреїв в Уфі..
У будівлі синагоги працюють дитячий садок, гімназія, спортивний і тренажерний зали, музей пам'яті жертв Голокосту, басейн для ритуальних обмивань, благодійна їдальня.
Видаються щомісячні газети «Єврейська душа», «Шорашим».
Проводяться Дні єврейської культури, вільно проводяться релігійні свята.
Єврейське кладовище розташоване в Старій Уфі.
Історія
На території Історичного Башкортостану євреї зафіксовані в 19 столітті. У 1859 році в Уфі жили три єврейські родини; дві складалися з переїхавших із Сибіру поселенців-засланців, одна з міщан Могильовської губернії.
В Уфимській губернії в 1865 році було 157, 1897—720 осіб (майже всі жили в містах Уфа, Стерлітамак, Белебей, Мензелинськ, Златоуст). За даними Єврейської енциклопедії, у 1880—1881 роках тут жило вже 300 осіб, 130 з яких є відставними нижніми чинами та членами їх сімей, 120 — ремісниками з сім'ями.
Наприкінці XIX століття в Оренбурзькій губернії майже половина єврейського населення займалася виробничою діяльністю, 33,8 % — торгівлею, 6,2 % — збройних силах, 3,7 % — інтелектуальною діяльністю і 10,7 % — іншими видами діяльності. Тоді ж в Уфимській губернії було 12 лікарів і дантистів, 43 кравці, 37 торговців, 12 майстрів-годинникарів, 36 осіб у збройних силах. До 1920 року чисельність євреїв досягла 4,6 тис. осіб. Найбільша чисельність відмічена в Уфимському (3762) і Белебеєвському кантонах (666).
За даними перепису 1926 року в Башкирській АРСР число євреїв становить лише 2 185 (47,2 % від показників 1920 року). За даними перепису населення, проведеного в 1939 році в Башкирській АРСР, було 3796 євреїв, причому в сільській місцевості 675 чоловік, що склало 17,3 % — найвищий з аналогічних показників за всі роки
Зростання чисельності євреїв тривав і після Другої світової війни. Перепис 1959 року врахував у БАРСР понад 7,4 тис. євреїв (з вищою та середньою освітою було 690 осіб на одну тисячу).
З середини 60-х років XX століття чисельність зменшується: у 1970 році — 6,7 тис., 1979 рік — 5,9 тис., 1989 рік — 4,9 тис. і у 2002 році — 2,4 тис. Головна причина — еміграція. Якщо на початку 70-х років Башкирію покинуло дві єврейські родини, то за останнє десятиліття за кордон виїхало близько тисячі чоловік, в основному до Ізраїлю, а також у США. В 1994 році в Республіці Башкортостан проживало 3968 євреїв (80,8 % від числа євреїв 1989 року). З початку 2008 року з Уфи в Ізраїль не переїхала жодна людина
Новий виток розвитку єврейської громади в Башкирії припадає на часи перебудови. У 1988 році в Уфі зареєстрований перший у Росії клуб любителів єврейської культури, перетворений в 1992 р. в «Єврейський національно-культурний центр „Кохав“». При центрі постійно функцінують школа з вивчення івриту, бібліотека, група милосердя. У 1991 році засновується Асоціація башкирсько-ізраїльського ділового співробітництва. У 1998 році відкритий благодійний фонд «Хесед Лея», волонтери якого допомагають літнім людям та інвалідам.
Однією з дивних рис існування юдейської громади в мусульманському регіоні стало зближення з існуючими звичаями, асиміляція. Цьому сприяла спільність релігійних традицій: обрізання на восьмий день життя хлопчика, повноліття в 12-13 років, заборона на споживання свинини, поховання небіжчиків у день смерті або на інший день у савані та інше. В ізраїльському місті Хайфа проживає велика кількість колишніх жителів Башкирії, вони організували «Хайфське об'єднання вихідців з Башкортостану», спільно проводять єврейські й башкирські свята.
У роки Радянської влади були відсутні релігійні відмінності між євреями і неєвреями, як і сам інтерес до юдаїзму, оскільки євреї були в більшості своїй членами ВЛКСМ, КПРС і розвивали ідеї марксизму-ленінізму. У ХХІ столітті наукові основи ідей Маркса, Енгельса, Леніна не забуті євреями і живуть в умах переселенців в Ізраїлі.
Єврейські організації
Уфа
- Відділення , вул. Леніна, 97/2
- Єврейська національно-культурна автономія Республіки Башкортостан, вул. Леніна, д. 97/2
- Громадська організація «Єврейська національно-культурна автономія міста Уфи», вул. Леніна, д. 97/2
- Єврейський Благодійний Фонд «Хесед Лея», вул. Леніна, д. 97/2
- Уфимська єврейська релігійна громада «Ор Авнер Хабад Любавич» (ФЕОР), вул. Комуністична, 82
- Недержавна освітня установа "Єврейська середня школа «Ор Авнер», вул. Герцена, 14
Стерлітамак
- «Єврейська громада м. Стерлітамака».
Салават
- «Єврейська громада м. Салавата».
Відомі люди Башкортостану
врятував під час Другої світової війни життя 218 єврейським жителям села Долгіново, вивівши їх за лінію фронту в серпні—жовтні 1942 року.
Література
- Шкурко Э. А. Евреи в Башкортостане: полтора века истории/Монография. Уфа: Аэрокосмос и ноосфера. 2007. с. 254
Примітки
- В Башкортостане открылась первая синагога — Андрей Игнатенко — «Вероздание» — Российская Газета — Вчера главный раввин России Берл Лазар принял участие …. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- Землю под синагогу в центре Уфы удалось получить с Божьей помощью МедиаКорСеть. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 14 жовтня 2016.
- Еврейский Интернет-клуб :: IJC. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- В Башкирии открылись Дни еврейской культуры — Новости Общества.
- Фестиваль еврейской культуры в прошел Стерлитамаке. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- Из Уфы перестали уезжать евреи — Кликни Уфу![недоступне посилання з лютого 2019]
- Выходцы из Башкирии продолжают отмечать в Израиле башкирские праздники. Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 14 жовтня 2016.
- Уфа. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- «Еврейская газета» :: «Незамеченный» подвиг. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 14 жовтня 2016.
- Спасти от Освенцима. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- автор Шкурко Э. Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 16 травня 2022. [Архівовано 2019-02-26 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevreyi v Bashkortostani odna z nacij sho prozhivayut u Respublici Bashkortostan Chiselnist 2 367 osib 2002 rik 98 8 yevreyiv regionu gorodyani 781 v Ufi na seli prozhivalo 28 osib 1 v Nikolo Berezivci stanom na 1 lyutogo 2014 Movi yevreyiv Bashkortostanu yidish ukrayinsko galickij i bilorusko litovskij dialekt i rosijska Zmist 1 Religiya 2 Istoriya 3 Yevrejski organizaciyi 3 1 Ufa 8 3 2 Sterlitamak 3 3 Salavat 4 Vidomi lyudi Bashkortostanu 5 Literatura 6 PrimitkiReligiyared Religiya yudayizm Golovnij rabin Dan Krichevskij Sinagoga pobudovana v 2008 roci 1 buduvalasya v parkovij zoni po vulici Blyuhera v Ufi 2 Stara budivlya sinagogi roztashovuvalasya v derev yanomu budinku po vul Hanikovska 54 nini vul Gogolya 58 Poruch znahodilasya dvopoverhova kam yana shkola Do 1915 roci pobudovana nova kam yana budivlya sinagogi poruch zi staroyu derev yanoyu U dekorativnomu ozdoblenni cogo budinku dovilno vikoristani elementi klasicizmu baroko modernu vizantijskogo i neorosijskogo stiliv 3 Sinagoga bula yedinim religijnim centrom u vsomu regioni Sinagoga shkola stala centrom rozselennya yevreyiv v Ufi 3 U budivli sinagogi pracyuyut dityachij sadok gimnaziya sportivnij i trenazhernij zali muzej pam yati zhertv Golokostu basejn dlya ritualnih obmivan blagodijna yidalnya 1 Vidayutsya shomisyachni gazeti Yevrejska dusha Shorashim Provodyatsya Dni yevrejskoyi kulturi 4 5 vilno provodyatsya religijni svyata Yevrejske kladovishe roztashovane v Starij Ufi Istoriyared Na teritoriyi Istorichnogo Bashkortostanu yevreyi zafiksovani v 19 stolitti U 1859 roci v Ufi zhili tri yevrejski rodini dvi skladalisya z pereyihavshih iz Sibiru poselenciv zaslanciv odna z mishan Mogilovskoyi guberniyi 3 V Ufimskij guberniyi v 1865 roci bulo 157 1897 720 osib majzhe vsi zhili v mistah Ufa Sterlitamak Belebej Menzelinsk Zlatoust Za danimi Yevrejskoyi enciklopediyi u 1880 1881 rokah tut zhilo vzhe 300 osib 130 z yakih ye vidstavnimi nizhnimi chinami ta chlenami yih simej 120 remisnikami z sim yami 3 Naprikinci XIX stolittya v Orenburzkij guberniyi majzhe polovina yevrejskogo naselennya zajmalasya virobnichoyu diyalnistyu 33 8 torgivleyu 6 2 zbrojnih silah 3 7 intelektualnoyu diyalnistyu i 10 7 inshimi vidami diyalnosti Todi zh v Ufimskij guberniyi bulo 12 likariv i dantistiv 43 kravci 37 torgovciv 12 majstriv godinnikariv 36 osib u zbrojnih silah Do 1920 roku chiselnist yevreyiv dosyagla 4 6 tis osib Najbilsha chiselnist vidmichena v Ufimskomu 3762 i Belebeyevskomu kantonah 666 3 Za danimi perepisu 1926 roku v Bashkirskij ARSR chislo yevreyiv stanovit lishe 2 185 47 2 vid pokaznikiv 1920 roku Za danimi perepisu naselennya provedenogo v 1939 roci v Bashkirskij ARSR bulo 3796 yevreyiv prichomu v silskij miscevosti 675 cholovik sho sklalo 17 3 najvishij z analogichnih pokaznikiv za vsi roki 3 Zrostannya chiselnosti yevreyiv trivav i pislya Drugoyi svitovoyi vijni Perepis 1959 roku vrahuvav u BARSR ponad 7 4 tis yevreyiv z vishoyu ta serednoyu osvitoyu bulo 690 osib na odnu tisyachu Z seredini 60 h rokiv XX stolittya chiselnist zmenshuyetsya u 1970 roci 6 7 tis 1979 rik 5 9 tis 1989 rik 4 9 tis i u 2002 roci 2 4 tis Golovna prichina emigraciya Yaksho na pochatku 70 h rokiv Bashkiriyu pokinulo dvi yevrejski rodini to za ostannye desyatilittya za kordon viyihalo blizko tisyachi cholovik v osnovnomu do Izrayilyu a takozh u SShA V 1994 roci v Respublici Bashkortostan prozhivalo 3968 yevreyiv 80 8 vid chisla yevreyiv 1989 roku Z pochatku 2008 roku z Ufi v Izrayil ne pereyihala zhodna lyudina 6 Novij vitok rozvitku yevrejskoyi gromadi v Bashkiriyi pripadaye na chasi perebudovi U 1988 roci v Ufi zareyestrovanij pershij u Rosiyi klub lyubiteliv yevrejskoyi kulturi peretvorenij v 1992 r v Yevrejskij nacionalno kulturnij centr Kohav Pri centri postijno funkcinuyut shkola z vivchennya ivritu biblioteka grupa miloserdya U 1991 roci zasnovuyetsya Asociaciya bashkirsko izrayilskogo dilovogo spivrobitnictva U 1998 roci vidkritij blagodijnij fond Hesed Leya volonteri yakogo dopomagayut litnim lyudyam ta invalidam Odniyeyu z divnih ris isnuvannya yudejskoyi gromadi v musulmanskomu regioni stalo zblizhennya z isnuyuchimi zvichayami asimilyaciya Comu spriyala spilnist religijnih tradicij obrizannya na vosmij den zhittya hlopchika povnolittya v 12 13 rokiv zaborona na spozhivannya svinini pohovannya nebizhchikiv u den smerti abo na inshij den u savani ta inshe V izrayilskomu misti Hajfa prozhivaye velika kilkist kolishnih zhiteliv Bashkiriyi voni organizuvali Hajfske ob yednannya vihidciv z Bashkortostanu spilno provodyat yevrejski j bashkirski svyata 7 U roki Radyanskoyi vladi buli vidsutni religijni vidminnosti mizh yevreyami i neyevreyami yak i sam interes do yudayizmu oskilki yevreyi buli v bilshosti svoyij chlenami VLKSM KPRS i rozvivali ideyi marksizmu leninizmu U HHI stolitti naukovi osnovi idej Marksa Engelsa Lenina ne zabuti yevreyami i zhivut v umah pereselenciv v Izrayili Yevrejski organizaciyired Ufa 8 red Viddilennya RYeK vul Lenina 97 2 Yevrejska nacionalno kulturna avtonomiya Respubliki Bashkortostan vul Lenina d 97 2 Gromadska organizaciya Yevrejska nacionalno kulturna avtonomiya mista Ufi vul Lenina d 97 2 Yevrejskij Blagodijnij Fond Hesed Leya vul Lenina d 97 2 Ufimska yevrejska religijna gromada Or Avner Habad Lyubavich FEOR vul Komunistichna 82 Nederzhavna osvitnya ustanova Yevrejska serednya shkola Or Avner vul Gercena 14 Sterlitamakred Yevrejska gromada m Sterlitamaka Salavatred Yevrejska gromada m Salavata Vidomi lyudi Bashkortostanured Mikola Yakovich Kiselov vryatuvav pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zhittya 218 yevrejskim zhitelyam sela Dolginovo vivivshi yih za liniyu frontu v serpni zhovtni 1942 roku 9 10 Literaturared Shkurko E A Evrei v Bashkortostane poltora veka istorii Monografiya Ufa Aerokosmos i noosfera 2007 s 254 11 Primitkired a b V Bashkortostane otkrylas pervaya sinagoga Andrej Ignatenko Verozdanie Rossijskaya Gazeta Vchera glavnyj ravvin Rossii Berl Lazar prinyal uchastie Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Zemlyu pod sinagogu v centre Ufy udalos poluchit s Bozhej pomoshyu MediaKorSet Arhiv originalu za 5 lyutogo 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2016 a b v g d e Evrejskij Internet klub IJC Arhiv originalu za 16 bereznya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2016 V Bashkirii otkrylis Dni evrejskoj kultury Novosti Obshestva Festival evrejskoj kultury v proshel Sterlitamake Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Iz Ufy perestali uezzhat evrei Klikni Ufu nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Vyhodcy iz Bashkirii prodolzhayut otmechat v Izraile bashkirskie prazdniki Arhiv originalu za 26 lyutogo 2019 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Ufa Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Evrejskaya gazeta Nezamechennyj podvig Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2016 Spasti ot Osvencima Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2016 avtor Shkurko E Arhiv originalu za 26 lyutogo 2019 Procitovano 16 travnya 2022 Arhivovano 2019 02 26 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yevreyi v Bashkortostani amp oldid 44119640