Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Онопрієнко Євген Федорович Онопрієнко 11 грудня 1925 Балти 31 жовтня 1

Євген Онопрієнко

Євген Онопрієнко
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Онопрієнко.

Євген Федорович Онопрієнко (11 грудня 1925, Балти — 31 жовтня 1997, Київ, Україна) — український кінодраматург, член Спілки кінематографістів України. Заслужений діяч мистецтв України (з 1986 року).

Євген ОнопрієнкоimageІм'я при народженніЄвген Федорович ОнопрієнкоДата народження11 грудня 1925(1925-12-11)Місце народженняБалтиДата смерті31 жовтня 1997(1997-10-31) (71 рік)Місце смертіКиївПохованняБайкове кладовищеГромадянствоimage УРСР
image УкраїнаПрофесіякінодраматургAlma materВсеросійський державний інститут кінематографіїЧлен уСК СРСР і НСКУДітиdIMDbID 0648832Нагороди та премії
image image image
image

Життєпис

Народився 11 грудня 1925 р. в селі Балтах (тепер Ново-Аскольського району Курської області Росії) в селянській родині. Закінчив вісім класів школи в місті Бахмут Сталінської області.

image
Могила Маргарити Кринициної і Євгена Онопрієнка

У серпні 1943 року, коли місто було відвойоване, його призвали в Червону армію. Воював зв'язківцем у складі 4-го Українського фронту. Брав участь у відвоюванні Донбасу, битві за Дніпро. Під час Нікопольсько-Криворізької операції в січні 1944 року отримав важке поранення. Півроку лікувався в госпіталях.

Влітку 1944 року був демобілізований за станом здоров'я. Повернувся в місто Артемівськ. Працював електриком на залізниці та одночасно навчався у вечірній школі.

У 1946 році поступив в Артемівський учительський інститут. Після його закінчення в 1948 році, рік працював у школі викладачем фізкультури, інспектором у відділі народної освіти, а в 1949 році вступив на сценарний факультет ВДІКу, який закінчив в 1954 році.

Одружився з акторкою Маргаритою Кринициною.

З 1954 року — редактор (потім — головний редактор) «Молдова-філм», редактор і сценарист Київської кіностудії імені О. П. Довженко.

Помер від раку 31 жовтня 1997 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Творчість

Автор сценаріїв фільмів: «Гори, моя зоре!» (1957), «Катя-Катюша» (1959), «Сейм виходить з берегів» (1962, у співавт.), «Мовчать тільки статуї» (1962), «Лють» (1965, у співавт. з О. Сацьким), «Великі клопоти через маленького хлопчика» (1967), «Мужність» (1967, документальний, у співавт.), «Розвідники» (1968), «Крутий горизонт» (1971), «За твою долю» (1972), «В бій ідуть самі „старі“» (1973), у співавт.), (1975), «Хвилі Чорного моря» (1975, «Свято печеної картоплі» (1976), телефільм, у співавт.), «Коли поряд чоловік» (1977), (1978), «Поїзд надзвичайного призначення» (1979, у співавторстві), «Кодова назва „Південний грім“» (1980), «Якщо ворог не здається...» (1982), «Жіночі радощі й печалі» (1982), «Щастя Никифора Бубнова» (1982), «Дій за обставинами!..» (1984), «І завтра жити» (1987), («Тупик / Глухий кут») (1998, у співавт.) та інших.

Література

  • Сценаристы советского художественного кино. — М., 1972. — С. 262. (рос.)
  • Спілка кінематофафістів України. — К., 1985. — С. 116—117.
  • Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 306. (рос.)
  • Митці України. — К., 1992. — С. 434.
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 451.
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 984.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Onopriyenko Yevgen Fedorovich Onopriyenko 11 grudnya 1925 Balti 31 zhovtnya 1997 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij kinodramaturg chlen Spilki kinematografistiv Ukrayini Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini z 1986 roku Yevgen OnopriyenkoIm ya pri narodzhenniYevgen Fedorovich OnopriyenkoData narodzhennya11 grudnya 1925 1925 12 11 Misce narodzhennyaBaltiData smerti31 zhovtnya 1997 1997 10 31 71 rik Misce smertiKiyivPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvo URSR UkrayinaProfesiyakinodramaturgAlma materVserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiChlen uSK SRSR i NSKUDitidIMDbID 0648832Nagorodi ta premiyiZhittyepisNarodivsya 11 grudnya 1925 r v seli Baltah teper Novo Askolskogo rajonu Kurskoyi oblasti Rosiyi v selyanskij rodini Zakinchiv visim klasiv shkoli v misti Bahmut Stalinskoyi oblasti Mogila Margariti Krinicinoyi i Yevgena Onopriyenka U serpni 1943 roku koli misto bulo vidvojovane jogo prizvali v Chervonu armiyu Voyuvav zv yazkivcem u skladi 4 go Ukrayinskogo frontu Brav uchast u vidvoyuvanni Donbasu bitvi za Dnipro Pid chas Nikopolsko Krivorizkoyi operaciyi v sichni 1944 roku otrimav vazhke poranennya Pivroku likuvavsya v gospitalyah Vlitku 1944 roku buv demobilizovanij za stanom zdorov ya Povernuvsya v misto Artemivsk Pracyuvav elektrikom na zaliznici ta odnochasno navchavsya u vechirnij shkoli U 1946 roci postupiv v Artemivskij uchitelskij institut Pislya jogo zakinchennya v 1948 roci rik pracyuvav u shkoli vikladachem fizkulturi inspektorom u viddili narodnoyi osviti a v 1949 roci vstupiv na scenarnij fakultet VDIKu yakij zakinchiv v 1954 roci Odruzhivsya z aktorkoyu Margaritoyu Krinicinoyu Z 1954 roku redaktor potim golovnij redaktor Moldova film redaktor i scenarist Kiyivskoyi kinostudiyi imeni O P Dovzhenko Pomer vid raku 31 zhovtnya 1997 roku v Kiyevi Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a TvorchistAvtor scenariyiv filmiv Gori moya zore 1957 Katya Katyusha 1959 Sejm vihodit z beregiv 1962 u spivavt Movchat tilki statuyi 1962 Lyut 1965 u spivavt z O Sackim Veliki klopoti cherez malenkogo hlopchika 1967 Muzhnist 1967 dokumentalnij u spivavt Rozvidniki 1968 Krutij gorizont 1971 Za tvoyu dolyu 1972 V bij idut sami stari 1973 u spivavt 1975 Hvili Chornogo morya 1975 Svyato pechenoyi kartopli 1976 telefilm u spivavt Koli poryad cholovik 1977 1978 Poyizd nadzvichajnogo priznachennya 1979 u spivavtorstvi Kodova nazva Pivdennij grim 1980 Yaksho vorog ne zdayetsya 1982 Zhinochi radoshi j pechali 1982 Shastya Nikifora Bubnova 1982 Dij za obstavinami 1984 I zavtra zhiti 1987 Tupik Gluhij kut 1998 u spivavt ta inshih LiteraturaScenaristy sovetskogo hudozhestvennogo kino M 1972 S 262 ros Spilka kinematofafistiv Ukrayini K 1985 S 116 117 Kino Enciklopedicheskij slovar M 1987 S 306 ros Mitci Ukrayini K 1992 S 434 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 451 USE Universalnij slovnik enciklopediya K 1999 S 984

Дата публікації:
Топ