Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батько Посада Діти Дружина Мати Євген Миколайович КондратюкНародився10 жовтня 1914 1914 10 10 село Старий Солотвин нині

Євген Миколайович Кондратюк

Євген Миколайович Кондратюк

Євген Миколайович Кондратюк
image
Народився10 жовтня 1914(1914-10-10)
село Старий Солотвин (нині Бердичівського району Житомирської області)
Помер21 вересня 1992(1992-09-21) (77 років)
Місце проживанняЖитомир, Київ, Донецьк
Країнаimage СРСР, image Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьботанік
Alma materТомський університет
Галузьботаніка
ЗакладЖитомирський сільськогосподарський інститут
Українська сільськогосподарська академія
Донецький державний університет
Посададиректор Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР
директор Донецького ботанічного саду
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Науковий керівник
ЧленствоНАН України
Відомий завдяки:директор-організатор Донецького ботанічного саду
Нагороди
image
image image
image
Медаль «За оборону Сталінграда»
image
Лауреат премії імені М. Г. Холодного
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кондратюк.
Kondr. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Кондратюк Євген Миколайович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Євге́н Микола́йович Кондратю́к (10 жовтня 1914, село Старий Солотвин нині Бердичівського району Житомирської області — 21 вересня 1992) — український ботанік, член-кореспондент АН України (1972), доктор біологічних наук (1963), професор (1964).

Біографія

Народився 10 жовтня 1914 р. в с. Старому Солотвині Бердичівського району Житомирської області в родині незаможніх селян. Закінчив Гальчинецьку семирічну школу, продовжив навчання в Бердичівському кооперативному технікумі, після закінчення якого вступив на робітфак Московського борошномельно-елеваторного інституту (нині ), який закінчив у 1933 р. Після цього за закликом комсомолу поїхав у село Томської області, де працював завідувачем початкової школи.

Навчався у відомого радянського ботаніка, знавця професора на біологічному факультеті Томського університету імені В. В. Куйбишева, який закінчив у 1938 р. з відзнакою.

Після закінчення університету протягом року працював директором педагогічного училища в м. Ставрополь-на-Волзі (тепер Тольятті) Куйбишевської області.

З 1939 р. Євген Миколайович Кондратюк перейшов на педагогічну роботу в Житомирський сільськогосподарський інститут, де працював спочатку викладачем дарвінізму, потім за сумісництвом деканом факультету заочної освіти.

У роки Другої світової війни воював на Південно-Західному, Сталінградському, Південному, Четвертому Українському, Другому Білоруському фронтах, був начальником штабу батальйону аеродромного забезпечення 8-ї та 1-ї Повітряних армій.

Демобілізувавшись з лав Радянської Армії у лютому 1946 р., Євген Миколайович Кондратюк повертається до викладацької роботи на кафедру ботаніки Житомирського сільськогосподарського інституту. Він продовжує розпочате ще перед війною дослідження , результатом якого став успішний захист у 1950 р. кандидатської дисертації «Дикоростуча флора Житомирського Полісся та можливості її використання в народному господарстві».

У 1949—1958 рр. працював в Інституті ботаніки АН УРСР спочатку , а з 1952 р. — старшим науковим співробітником, вченим секретарем.

У ці роки Євген Миколайович глибоко вивчає , у тому числі — й викопні. Цьому сприяла його дружба з відомим українським палеонтологом Іваном Григоровичем Підоплічком, на честь якого Кондратюк назвав новий описаний викопний вид — ( Kondr.). Крім неї, Кондратюком були описані ще чотири нових для науки сучасних види: ( Kondr.), ( Kondr.), Kondr., ( Kondr.). Одним із перших у вітчизняній систематиці рослин при описі нових видів сосни він використав фізико-хімічні діагностичні ознаки — тепер це всіма визнаний біохімічний напрям біосистематики. Підсумком багаторічних досліджень Кондратюка став захист у 1963 р. докторської дисертації «Хвойні України у зв'язку з історією розвитку флори хвойних Східної Європи і Кавказу» (у 1960 р. вийшла друком його монографія «Дикоростучі хвойні України»).

Євген Миколайович Кондратюк є одним із авторів фундаментальної праці «Флора УРСР», для якої опрацював складні роди Achillea L. і , описав новий вид Achillea inundata Kondr., став співавтором першого у нашій країні «Атласу плодів і насіння бобових природної флори УРСР».

У 1959 р. Президією АН УРСР був призначений на посаду директора Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР, де він працював до 1965 р. Під його керівництвом Сад став однією з провідних ботанічних установ республіки, було завершено його будівництво, поповнювалися колекції, проводились фундаментальні дослідження теоретичного і прикладного значення.

Протягом 5 років, з 1965 по 1970 рр., Євген Миколайович Кондратюк працював завідувачем кафедри ботаніки Української сільськогосподарської академії, де приділяв велику увагу питанням викладення ботаніки у вузах.

У 1970 р. його було призначено директором створюваного Донецького ботанічного саду, де Євген Миколайович працював до 1987 р. Саме в цей час було закладено фундамент колекційного фонду живих рослин, визначені основні напрямки досліджень. У 1984 р. за теоретичні і практичні розробки з питань охорони природи колективу саду присуджено срібну медаль Програми ООН з охорони навколишнього середовища (ЮНЕП).

Розуміючи загрозу екологічної катастрофи, що нависла над Україною, він намагався довести, що порятунок від екологічного лиха — у зелених рослинах. У різні роки були створені опорні пункти Донецького ботанічного саду в Бердянську, Кривому Розі, Луганську. Ботанічний сад у Кривому Розі було відкрито як відділ оптимізації порушених людиною ландшафтів Донецького ботанічного саду АН України у 1989 р. Основні положення будівництва цих ботанічних садів, перспективи їх розвитку як наукових установ Євген Миколайович виклав у книгах «Донецький ботанічний сад АН УССР», «Криворожский ботанический сад», «Каталог растений Донецкого ботанического сада: справочное пособие».

В останні роки життя був радником при дирекції Донецького ботанічного саду.

Наукова діяльність

Наукові праці і дослідження Є. М. Кондратюка стосуються систематики, флористики, інтродукції та акліматизації рослин, .

Він є автором понад 250 наукових робіт, серед яких найважливіші монографії:

  • «Дикоростущі хвойні України» (1963),
  • «Дикорастущие лекарственные и плодовые растения Украины» (1967),
  • «Атлас плодов и семян бобовых природной флоры УССР» (1970),
  • «Промышленная ботаника» (1980) та ін.

Велику увагу Є. М. Кондратюк приділяв питанням охорони рослинного покриву, його раціонального використання та відтворення. Одним із перших завдань він вважав критичну інвентаризацію природної флори на південному сході України, яка завершується виданням «Конспекта флоры юго-востока Украины: сосудистые растения» [1985] під редакцією одного з провідних знавців флори України Д. М. Доброчаєвої. У книзі наводяться 1817 видів, у тому числі два нових, описаних авторами, один — новий для території колишнього СРСР, три — нові для України, а 36 — для її Південного Сходу.

Ціла низка наукових праць Євгена Миколайовича присвячена стратегії охорони гено- і , при безпосередній участі вченого організовано одне з найцікавіших відділень Луганського природного заповідника — Провальський степ. У 1974—1984 рр. Є. М. Кондратюк є його офіційним науковим куратором. Дослідження завершуються виданням монографії «Луганский государственный заповедник: растительный покров» (1988), співавтором якої є Євген Миколайович.

На основі вивчення рослин з колекції ботанічному саду, Євген Миколайович разом з вивчають рідкісні, ендемічні і реліктові рослини регіону в природних екосистемах і в умовах експозиції, створеної ними у Донецьку. Про результати цих досліджень йдеться в монографії «Редкие, эндемичные и реликтовые растения юго-востока Украины в природе и культуре» (1990).

Результати досліджень кормових рослин Євген Миколайович (у співавторстві) виклав у монографії «Природные растительные кормовые ресурсы Донбасса» (1986), а також у довіднику «Кормовые растения» (1991).

Вже після його смерті, вийшла друком його написана у співавторстві з Т. Т. Чуприною книга «Ковыльные степи Донбасса» (1992), де науково обґрунтовані можливості створення штучних ковилових степів на порушених землях.

Під керівництвом Є. М. Кондратюка було підготовлено 16 кандидатських та 5 докторських дисертацій, його учні очолюють підрозділи в Донецькому та Криворізькому ботанічних садах НАН України.

Педагогічна та громадська діяльність

Понад 15 років Євген Миколайович Кондратюк читав курс філогенії вищих рослин в Донецькому державному університеті.

Він був віце-президентом Українського ботанічного товариства і головою його Донецького відділення, головою Постійної комісії з промислової ботаніки при Науковій раді АН СРСР та ін.

Неодноразово обирався до партійних і державних органів управління м. Донецька.

Помер Євген Миколайович Кондратюк 21 вересня 1992 р.

Нагороди

Вшанування пам'яті

Незабаром після смерті Євгена Миколайовича Кондратюка, біля входу Донецького ботанічного саду, було встановлено погруддя його найшанованішому директору.

На честь Євгена Миколайовича Кондратюка був названий, описаний у 1993 році один з ендемічних донецьких видів підмаренників — підмаренник Кондратюка (Galium × kondratjukii ).

Цікавий факт

Під час керування Євгеном Миколайовичем Кондратюком Донецьким ботанічним садом, у нього виникла ідея зібрати на одній галявині всі рослини, згадані Тарасом Григоровичем Шевченком у своїх творах. Їх, як підрахували фахівці, виявилось 140. Працівники Ботсаду виконали задум Кондратюка. Ця галявина відома тепер як «Шевченківський сад». У її центрі тепер стоїть (автор — народний художник України Олександр Павлович Скобліков), який передали Донецькому ботанічному саду з Донецького обласного художнього музею в 1999 р.

Примітки

  1. IPNI,  Kondr.
  2. Донецкий ботанический сад / Донецька обласна бібліотека для дітей ім. С. М. Кірова, 15.11.2011[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Євген Ясенов. «В Донецком Ботаническом саду…» [ 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Український ботанічний журнал, 50(6): 60. 1993.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batko Posada Diti Druzhina Mati Yevgen Mikolajovich KondratyukNarodivsya10 zhovtnya 1914 1914 10 10 selo Starij Solotvin nini Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Pomer21 veresnya 1992 1992 09 21 77 rokiv Misce prozhivannyaZhitomir Kiyiv DoneckKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistbotanikAlma materTomskij universitetGaluzbotanikaZakladZhitomirskij silskogospodarskij institut Ukrayinska silskogospodarska akademiya Doneckij derzhavnij universitetPosadadirektor Centralnogo respublikanskogo botanichnogo sadu AN URSR direktor Doneckogo botanichnogo saduVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukNaukovij kerivnikChlenstvoNAN UkrayiniVidomij zavdyaki direktor organizator Doneckogo botanichnogo saduNagorodiMedal Za oboronu Stalingrada Laureat premiyi imeni M G HolodnogoU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kondratyuk Kondr ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Kondratyuk Yevgen Mikolajovich Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Yevge n Mikola jovich Kondratyu k 10 zhovtnya 1914 selo Starij Solotvin nini Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 21 veresnya 1992 ukrayinskij botanik chlen korespondent AN Ukrayini 1972 doktor biologichnih nauk 1963 profesor 1964 BiografiyaNarodivsya 10 zhovtnya 1914 r v s Staromu Solotvini Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti v rodini nezamozhnih selyan Zakinchiv Galchinecku semirichnu shkolu prodovzhiv navchannya v Berdichivskomu kooperativnomu tehnikumi pislya zakinchennya yakogo vstupiv na robitfak Moskovskogo boroshnomelno elevatornogo institutu nini yakij zakinchiv u 1933 r Pislya cogo za zaklikom komsomolu poyihav u selo Tomskoyi oblasti de pracyuvav zaviduvachem pochatkovoyi shkoli Navchavsya u vidomogo radyanskogo botanika znavcya profesora na biologichnomu fakulteti Tomskogo universitetu imeni V V Kujbisheva yakij zakinchiv u 1938 r z vidznakoyu Pislya zakinchennya universitetu protyagom roku pracyuvav direktorom pedagogichnogo uchilisha v m Stavropol na Volzi teper Tolyatti Kujbishevskoyi oblasti Z 1939 r Yevgen Mikolajovich Kondratyuk perejshov na pedagogichnu robotu v Zhitomirskij silskogospodarskij institut de pracyuvav spochatku vikladachem darvinizmu potim za sumisnictvom dekanom fakultetu zaochnoyi osviti U roki Drugoyi svitovoyi vijni voyuvav na Pivdenno Zahidnomu Stalingradskomu Pivdennomu Chetvertomu Ukrayinskomu Drugomu Biloruskomu frontah buv nachalnikom shtabu bataljonu aerodromnogo zabezpechennya 8 yi ta 1 yi Povitryanih armij Demobilizuvavshis z lav Radyanskoyi Armiyi u lyutomu 1946 r Yevgen Mikolajovich Kondratyuk povertayetsya do vikladackoyi roboti na kafedru botaniki Zhitomirskogo silskogospodarskogo institutu Vin prodovzhuye rozpochate she pered vijnoyu doslidzhennya rezultatom yakogo stav uspishnij zahist u 1950 r kandidatskoyi disertaciyi Dikorostucha flora Zhitomirskogo Polissya ta mozhlivosti yiyi vikoristannya v narodnomu gospodarstvi U 1949 1958 rr pracyuvav v Instituti botaniki AN URSR spochatku a z 1952 r starshim naukovim spivrobitnikom vchenim sekretarem U ci roki Yevgen Mikolajovich gliboko vivchaye u tomu chisli j vikopni Comu spriyala jogo druzhba z vidomim ukrayinskim paleontologom Ivanom Grigorovichem Pidoplichkom na chest yakogo Kondratyuk nazvav novij opisanij vikopnij vid Kondr Krim neyi Kondratyukom buli opisani she chotiri novih dlya nauki suchasnih vidi Kondr Kondr Kondr Kondr Odnim iz pershih u vitchiznyanij sistematici roslin pri opisi novih vidiv sosni vin vikoristav fiziko himichni diagnostichni oznaki teper ce vsima viznanij biohimichnij napryam biosistematiki Pidsumkom bagatorichnih doslidzhen Kondratyuka stav zahist u 1963 r doktorskoyi disertaciyi Hvojni Ukrayini u zv yazku z istoriyeyu rozvitku flori hvojnih Shidnoyi Yevropi i Kavkazu u 1960 r vijshla drukom jogo monografiya Dikorostuchi hvojni Ukrayini Yevgen Mikolajovich Kondratyuk ye odnim iz avtoriv fundamentalnoyi praci Flora URSR dlya yakoyi opracyuvav skladni rodi Achillea L i opisav novij vid Achillea inundata Kondr stav spivavtorom pershogo u nashij krayini Atlasu plodiv i nasinnya bobovih prirodnoyi flori URSR U 1959 r Prezidiyeyu AN URSR buv priznachenij na posadu direktora Centralnogo respublikanskogo botanichnogo sadu AN URSR de vin pracyuvav do 1965 r Pid jogo kerivnictvom Sad stav odniyeyu z providnih botanichnih ustanov respubliki bulo zaversheno jogo budivnictvo popovnyuvalisya kolekciyi provodilis fundamentalni doslidzhennya teoretichnogo i prikladnogo znachennya Protyagom 5 rokiv z 1965 po 1970 rr Yevgen Mikolajovich Kondratyuk pracyuvav zaviduvachem kafedri botaniki Ukrayinskoyi silskogospodarskoyi akademiyi de pridilyav veliku uvagu pitannyam vikladennya botaniki u vuzah U 1970 r jogo bulo priznacheno direktorom stvoryuvanogo Doneckogo botanichnogo sadu de Yevgen Mikolajovich pracyuvav do 1987 r Same v cej chas bulo zakladeno fundament kolekcijnogo fondu zhivih roslin viznacheni osnovni napryamki doslidzhen U 1984 r za teoretichni i praktichni rozrobki z pitan ohoroni prirodi kolektivu sadu prisudzheno sribnu medal Programi OON z ohoroni navkolishnogo seredovisha YuNEP Rozumiyuchi zagrozu ekologichnoyi katastrofi sho navisla nad Ukrayinoyu vin namagavsya dovesti sho poryatunok vid ekologichnogo liha u zelenih roslinah U rizni roki buli stvoreni oporni punkti Doneckogo botanichnogo sadu v Berdyansku Krivomu Rozi Lugansku Botanichnij sad u Krivomu Rozi bulo vidkrito yak viddil optimizaciyi porushenih lyudinoyu landshaftiv Doneckogo botanichnogo sadu AN Ukrayini u 1989 r Osnovni polozhennya budivnictva cih botanichnih sadiv perspektivi yih rozvitku yak naukovih ustanov Yevgen Mikolajovich viklav u knigah Doneckij botanichnij sad AN USSR Krivorozhskij botanicheskij sad Katalog rastenij Doneckogo botanicheskogo sada spravochnoe posobie V ostanni roki zhittya buv radnikom pri direkciyi Doneckogo botanichnogo sadu Naukova diyalnistNaukovi praci i doslidzhennya Ye M Kondratyuka stosuyutsya sistematiki floristiki introdukciyi ta aklimatizaciyi roslin Vin ye avtorom ponad 250 naukovih robit sered yakih najvazhlivishi monografiyi Dikorostushi hvojni Ukrayini 1963 Dikorastushie lekarstvennye i plodovye rasteniya Ukrainy 1967 Atlas plodov i semyan bobovyh prirodnoj flory USSR 1970 Promyshlennaya botanika 1980 ta in Veliku uvagu Ye M Kondratyuk pridilyav pitannyam ohoroni roslinnogo pokrivu jogo racionalnogo vikoristannya ta vidtvorennya Odnim iz pershih zavdan vin vvazhav kritichnu inventarizaciyu prirodnoyi flori na pivdennomu shodi Ukrayini yaka zavershuyetsya vidannyam Konspekta flory yugo vostoka Ukrainy sosudistye rasteniya 1985 pid redakciyeyu odnogo z providnih znavciv flori Ukrayini D M Dobrochayevoyi U knizi navodyatsya 1817 vidiv u tomu chisli dva novih opisanih avtorami odin novij dlya teritoriyi kolishnogo SRSR tri novi dlya Ukrayini a 36 dlya yiyi Pivdennogo Shodu Cila nizka naukovih prac Yevgena Mikolajovicha prisvyachena strategiyi ohoroni geno i pri bezposerednij uchasti vchenogo organizovano odne z najcikavishih viddilen Luganskogo prirodnogo zapovidnika Provalskij step U 1974 1984 rr Ye M Kondratyuk ye jogo oficijnim naukovim kuratorom Doslidzhennya zavershuyutsya vidannyam monografiyi Luganskij gosudarstvennyj zapovednik rastitelnyj pokrov 1988 spivavtorom yakoyi ye Yevgen Mikolajovich Na osnovi vivchennya roslin z kolekciyi botanichnomu sadu Yevgen Mikolajovich razom z vivchayut ridkisni endemichni i reliktovi roslini regionu v prirodnih ekosistemah i v umovah ekspoziciyi stvorenoyi nimi u Donecku Pro rezultati cih doslidzhen jdetsya v monografiyi Redkie endemichnye i reliktovye rasteniya yugo vostoka Ukrainy v prirode i kulture 1990 Rezultati doslidzhen kormovih roslin Yevgen Mikolajovich u spivavtorstvi viklav u monografiyi Prirodnye rastitelnye kormovye resursy Donbassa 1986 a takozh u dovidniku Kormovye rasteniya 1991 Vzhe pislya jogo smerti vijshla drukom jogo napisana u spivavtorstvi z T T Chuprinoyu kniga Kovylnye stepi Donbassa 1992 de naukovo obgruntovani mozhlivosti stvorennya shtuchnih kovilovih stepiv na porushenih zemlyah Pid kerivnictvom Ye M Kondratyuka bulo pidgotovleno 16 kandidatskih ta 5 doktorskih disertacij jogo uchni ocholyuyut pidrozdili v Doneckomu ta Krivorizkomu botanichnih sadah NAN Ukrayini Pedagogichna ta gromadska diyalnistPonad 15 rokiv Yevgen Mikolajovich Kondratyuk chitav kurs filogeniyi vishih roslin v Doneckomu derzhavnomu universiteti Vin buv vice prezidentom Ukrayinskogo botanichnogo tovaristva i golovoyu jogo Doneckogo viddilennya golovoyu Postijnoyi komisiyi z promislovoyi botaniki pri Naukovij radi AN SRSR ta in Neodnorazovo obiravsya do partijnih i derzhavnih organiv upravlinnya m Donecka Pomer Yevgen Mikolajovich Kondratyuk 21 veresnya 1992 r NagorodiMedal Za oboronu Stalingrada Orden Chervonoyi Zirki 1944 Orden Znak Poshani 1976 Laureat premiyi imeni M G Holodnogo 1978 Zasluzhenij diyach nauki Ukrayinskoyi RSR 1981 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1984 Vshanuvannya pam yatiNezabarom pislya smerti Yevgena Mikolajovicha Kondratyuka bilya vhodu Doneckogo botanichnogo sadu bulo vstanovleno pogruddya jogo najshanovanishomu direktoru Na chest Yevgena Mikolajovicha Kondratyuka buv nazvanij opisanij u 1993 roci odin z endemichnih doneckih vidiv pidmarennikiv pidmarennik Kondratyuka Galium kondratjukii Cikavij faktPid chas keruvannya Yevgenom Mikolajovichem Kondratyukom Doneckim botanichnim sadom u nogo vinikla ideya zibrati na odnij galyavini vsi roslini zgadani Tarasom Grigorovichem Shevchenkom u svoyih tvorah Yih yak pidrahuvali fahivci viyavilos 140 Pracivniki Botsadu vikonali zadum Kondratyuka Cya galyavina vidoma teper yak Shevchenkivskij sad U yiyi centri teper stoyit avtor narodnij hudozhnik Ukrayini Oleksandr Pavlovich Skoblikov yakij peredali Doneckomu botanichnomu sadu z Doneckogo oblasnogo hudozhnogo muzeyu v 1999 r PrimitkiIPNI Kondr Doneckij botanicheskij sad Donecka oblasna biblioteka dlya ditej im S M Kirova 15 11 2011 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Yevgen Yasenov V Doneckom Botanicheskom sadu 8 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Ukrayinskij botanichnij zhurnal 50 6 60 1993 Dzherela Burda R I Tvorchij shlyah chlena korespondenta AN Ukrayini Yevgena Mikolajovicha Kondratyuka Introdukciya selekciya ta zahist roslin Materiali Drugoyi mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi m Doneck 6 8 zhovtnya 2009 r Cherevchenko T M Vklad chlena korespondenta AN URSR Yevgena Mikolajovicha Kondratyuka v rozvitok Nacionalnogo botanichnogo sadu imeni M M Grishka NAN Ukrayini 1959 1965 tam zhe Kondratyuk Yevgen Mikolajovich vUkrayinskij radyanskij enciklopediyi Botanicheskij sad v Donecke Donecki novini 12 06 2013 4 bereznya 2016 u Wayback Machine http www podvignaroda ru id 29868067 amp tab navDetailManAward Arhivovano 8 lyutogo 2012 u WebCite

Дата публікації:
Топ