Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єменська Арабська Республіка (ЄАР) (араб. الجمهورية العربية اليمنية) або Північний Ємен — держава, яка існувала на південному сході Аравійського півострова з 26 вересня 1962 року по 22 травня 1990 року.
| Єменська Арабська Республіка الجمهوريّة العربية اليمنية | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Сана | ||||
| Форма правління | Республіка | ||||
| Президент | Алі Абдалла Салех | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 26 вересня 1962 | ||||
| - (Ліквідовано) | 22 травня 1990 | ||||
| Площа | |||||
| - 1990 | 195 000 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1990 | 7 160 981 осіб | ||||
| Густота | 36,7 осіб/км² | ||||
| Валюта | Північно-єменський реал | ||||
| |||||
Історія
З кінця ІІ до початку І тис. до н. е. територія Ємену входила до складу різних держав, з кінця XIV ст. Північний Ємен входив до складу Османської імперії. Починаючи з 1911 Північний Ємен мав автономний статус у складі Османської імперії, а з 1918 став незалежним королівством. 1928–1929 Північний Ємен воював з Великою Британією, відстоюючи свій суверенітет, 1945 став членом Ліги арабських держав. З 1947 Північний Ємен (Єменська Арабська Республіка) — член ООН. У 1962 в країні було ліквідовано монархію. 22 травня 1990 ЄАР об'єдналась з Південним Єменом в одну країну — Республіку Ємен.
Релігія
Єменська Арабська Республіка була майже повністю мусульманською країною. Найбільшу групу віруючих складали шиїти — зейдити (50% населення). Найбільше їх в Дже-Беле — гірській частині країни. До зейдитів належить також переважна більшість жителів Сани. Лише трохи за своєю чисельністю поступаються зейдитам — суніти шафіїтського спрямування (49% населення). Вони в основному зосереджені в Тіхамі (прибережній смузі країни) і на півдні (в лівах (адміністративний реґіон) Хо-Дейд і Таїз до них належить майже все населення). Є також невелика кількість ісмаїлітів (близько 70 тис.), байадійя (група напів-ваххабітського типу) і ортодоксальних шиїтів (перси). З не мусульманських вірувань представлені індуїзм та юдаїзм (0,5 тис. осіб).
Природні умови
Територія колишньої ЄАР займала східну, найвищу частину Західно-Аравійського нагір'я, яке являє собою, сильно розчленований край Аравійського щита.
Населення
За переписом, проведеному в ЄАР у 1986 році, її населення становило 9 274 173 чоловік, включаючи 1,2 млн іноземних робітників. Населення Сани — 930 тис. чоловік (за оцінкою 1993). Щорічний приріст населення в цій частині країни прогнозувався на 1990-і роки на рівні 3,6%, що був одним із найвищих показників у світі. На момент перепису майже половина населення країни була молодше 15 років.
Державний устрій
До 1962 року Північний Ємен був абсолютною теократичною монархією на чолі з імамом з шиїтської громади зейдитів, який одночасно був і духовним лідером єменців — мусульман та світським главою держави. Опозиційні єменські реформаторські рухи діяли в основному у вигнанні, причому до їх складу входили не тільки представники сунітів шафіїтського спрямування, але й зейдити. У 1962 реформатори в ході антимонархічної революції скасували монархію і проголосили Єменську Арабську Республіку (ЄАР). Після чого між монархістами і республіканцями спалахнула громадянська війна, яка тривала до квітня 1970, після чого республіканська влада погодилась надати колишнім монархістам кілька місць в уряді. Дію конституції, прийнятої в 1970, було припинено після військового перевороту в 1974. Після вбивства двох єменських лідерів, Ібрахіма аль-Хамді і Ахмада аль-Гашімі, в 1977 і 1978 новий президент ЄАР підполковник Алі Абдалла Салех оголосив про скликання Загального народного конгресу (ЗНК). Однак перші вибори до Консультативної ради були проведені тільки в 1988, на цей момент всі політичні партії були заборонені, а серед кандидатів не було ні одного противника режиму Салеха. Тим не менше Салех користувався широкою підтримкою населення, а ЗНК трансформувався у свого роду політичну організацію.
Зовнішня політика
ЄАР, у 1964 році уклала Договір про дружбу з СРСР і продовжила його в 1984. Вона, на відміну від НДРЄ, підтримувала дружні відносини і з країнами Заходу. У 1989 ЄАР, разом з Іраком, Єгиптом і Йорданією, увійшла до Ради арабського співробітництва. Як і інші арабські країни, ЄАР підтримала Ірак у війні з Іраном в 1980–1988.
У листопаді 1987 ЄАР відновила дипломатичні відносини з Єгиптом, за її прикладом в лютому 1988 послідувала НДРЄ; ці відносини були перервані в 1979 після підписання Кемп-Девідських угод між Ізраїлем і Єгиптом.
Джерела
- Halliday F. Arabia without Sultans. Hammmondsworth, Middlesex, England, 1974.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yemenska Arabska Respublika YeAR arab الجمهورية العربية اليمنية abo Pivnichnij Yemen derzhava yaka isnuvala na pivdennomu shodi Aravijskogo pivostrova z 26 veresnya 1962 roku po 22 travnya 1990 roku Yemenska Arabska Respublika الجمهوري ة العربية اليمنية1962 1990Prapor GerbYemen istorichni kordoni na kartiStolicya SanaForma pravlinnya RespublikaPrezident Ali Abdalla SalehIstoriya Zasnovano 26 veresnya 1962 Likvidovano 22 travnya 1990Plosha 1990 195 000 km2Naselennya 1990 7 160 981 osib Gustota 36 7 osib km Valyuta Pivnichno yemenskij realVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yemenska Arabska RespublikaYeARIstoriyaDokladnishe Istoriya Yemenu Z kincya II do pochatku I tis do n e teritoriya Yemenu vhodila do skladu riznih derzhav z kincya XIV st Pivnichnij Yemen vhodiv do skladu Osmanskoyi imperiyi Pochinayuchi z 1911 Pivnichnij Yemen mav avtonomnij status u skladi Osmanskoyi imperiyi a z 1918 stav nezalezhnim korolivstvom 1928 1929 Pivnichnij Yemen voyuvav z Velikoyu Britaniyeyu vidstoyuyuchi svij suverenitet 1945 stav chlenom Ligi arabskih derzhav Z 1947 Pivnichnij Yemen Yemenska Arabska Respublika chlen OON U 1962 v krayini bulo likvidovano monarhiyu 22 travnya 1990 YeAR ob yednalas z Pivdennim Yemenom v odnu krayinu Respubliku Yemen ReligiyaYemenska Arabska Respublika bula majzhe povnistyu musulmanskoyu krayinoyu Najbilshu grupu viruyuchih skladali shiyiti zejditi 50 naselennya Najbilshe yih v Dzhe Bele girskij chastini krayini Do zejditiv nalezhit takozh perevazhna bilshist zhiteliv Sani Lishe trohi za svoyeyu chiselnistyu postupayutsya zejditam suniti shafiyitskogo spryamuvannya 49 naselennya Voni v osnovnomu zoseredzheni v Tihami priberezhnij smuzi krayini i na pivdni v livah administrativnij region Ho Dejd i Tayiz do nih nalezhit majzhe vse naselennya Ye takozh nevelika kilkist ismayilitiv blizko 70 tis bajadijya grupa napiv vahhabitskogo tipu i ortodoksalnih shiyitiv persi Z ne musulmanskih viruvan predstavleni induyizm ta yudayizm 0 5 tis osib Prirodni umoviTeritoriya kolishnoyi YeAR zajmala shidnu najvishu chastinu Zahidno Aravijskogo nagir ya yake yavlyaye soboyu silno rozchlenovanij kraj Aravijskogo shita NaselennyaZa perepisom provedenomu v YeAR u 1986 roci yiyi naselennya stanovilo 9 274 173 cholovik vklyuchayuchi 1 2 mln inozemnih robitnikiv Naselennya Sani 930 tis cholovik za ocinkoyu 1993 Shorichnij pririst naselennya v cij chastini krayini prognozuvavsya na 1990 i roki na rivni 3 6 sho buv odnim iz najvishih pokaznikiv u sviti Na moment perepisu majzhe polovina naselennya krayini bula molodshe 15 rokiv Derzhavnij ustrijAli Abdalla Saleh 2008 ostannij prezident YeAR Do 1962 roku Pivnichnij Yemen buv absolyutnoyu teokratichnoyu monarhiyeyu na choli z imamom z shiyitskoyi gromadi zejditiv yakij odnochasno buv i duhovnim liderom yemenciv musulman ta svitskim glavoyu derzhavi Opozicijni yemenski reformatorski ruhi diyali v osnovnomu u vignanni prichomu do yih skladu vhodili ne tilki predstavniki sunitiv shafiyitskogo spryamuvannya ale j zejditi U 1962 reformatori v hodi antimonarhichnoyi revolyuciyi skasuvali monarhiyu i progolosili Yemensku Arabsku Respubliku YeAR Pislya chogo mizh monarhistami i respublikancyami spalahnula gromadyanska vijna yaka trivala do kvitnya 1970 pislya chogo respublikanska vlada pogodilas nadati kolishnim monarhistam kilka misc v uryadi Diyu konstituciyi prijnyatoyi v 1970 bulo pripineno pislya vijskovogo perevorotu v 1974 Pislya vbivstva dvoh yemenskih lideriv Ibrahima al Hamdi i Ahmada al Gashimi v 1977 i 1978 novij prezident YeAR pidpolkovnik Ali Abdalla Saleh ogolosiv pro sklikannya Zagalnogo narodnogo kongresu ZNK Odnak pershi vibori do Konsultativnoyi radi buli provedeni tilki v 1988 na cej moment vsi politichni partiyi buli zaboroneni a sered kandidativ ne bulo ni odnogo protivnika rezhimu Saleha Tim ne menshe Saleh koristuvavsya shirokoyu pidtrimkoyu naselennya a ZNK transformuvavsya u svogo rodu politichnu organizaciyu Zovnishnya politikaYeAR u 1964 roci uklala Dogovir pro druzhbu z SRSR i prodovzhila jogo v 1984 Vona na vidminu vid NDRYe pidtrimuvala druzhni vidnosini i z krayinami Zahodu U 1989 YeAR razom z Irakom Yegiptom i Jordaniyeyu uvijshla do Radi arabskogo spivrobitnictva Yak i inshi arabski krayini YeAR pidtrimala Irak u vijni z Iranom v 1980 1988 U listopadi 1987 YeAR vidnovila diplomatichni vidnosini z Yegiptom za yiyi prikladom v lyutomu 1988 posliduvala NDRYe ci vidnosini buli perervani v 1979 pislya pidpisannya Kemp Devidskih ugod mizh Izrayilem i Yegiptom DzherelaHalliday F Arabia without Sultans Hammmondsworth Middlesex England 1974