Гамма2 Косинця, латинізоване від γ2 Nor, — найяскравіша зірка в південному сузір'ї Косинця. Її видима зоряна величина становить 4,02, що робить її слабкою зіркою, але видимою неозброєним оком. На основі річного зсуву паралакса має вагу 25,33 мас, яку видно із Землі. Ця зірка розташована приблизно 129 світлових років від Сонця. Вона наближається до Сонця з радіальною швидкістю −29 км/с.
Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
---|---|
Сузір’я | Косинця |
Пряме піднесення | 16г 19х 50.42227с |
Схилення | −50° 09′ 19.8223″ |
Видима зоряна величина (V) | 4.02 |
Характеристики | |
Спектральний клас | K0III |
Показник кольору (B−V) | +1.08 |
Показник кольору (U−B) | +1.16
|
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | −28.9±0.7 км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: −159.71 мас/р Схил.: −52.25 мас/р |
Паралакс (π) | 25.33 ± 0.20 мас |
Відстань | 129 ± 1 св. р. (39.5 ± 0.3 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) | 1.057 |
Фізичні характеристики | |
Маса | 2.16 M☉ |
Світність | 51 L☉ |
Ефективна температура | 4,699 K |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HIP+80000 |
ARICNS | дані для 02747 |
Це розвинений гігант жовтого відтінку спектрального типу K0 III приблизно в 2,16 раза масивніша за Сонце, яке збільшилося до діаметра, що в 10 разів перевищує діаметр Сонця. Це червона згусткова зірка на горизонтальній гілці, яка вказує на те, що вона генерує енергію шляхом синтезу гелію у своєму ядрі. Зірка випромінює свою збільшену фотосферу в 51 разів більшу за яскравість Сонця при ефективній температурі 4699 К.
Гамма2 Косинця — це близький подвійник із супутником 10 зоряної величини. Раніше ця пара була ідентифікована як подвійна зоряна система, але друга публікація даних Gaia показала, що зірка-компаньйон набагато віддаленіша. Ще одна зірка 16 зоряної величини з температурою 5972, вказано на відстані 20 дюймів із майже таким же паралаксом і власним рухом, що й Гамма2 Косинця.
γ1 жовтий надгігант також не розташований поблизу на небесній сфері, але набагато далі від Землі та майже на слабшу величину.
Примітки
- van Leeuwen, F. (2007). Validation of the New Hipparcos Reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653—64. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357. S2CID 18759600.
- Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4 (99): 99, Bibcode:1966CoLPL...4...99J.
- Houk, Nancy (1978), Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD stars, т. 2, Ann Arbor: Dept. of Astronomy, University of Michigan, Bibcode:1978mcts.book.....H.
- Gontcharov, G. A. (November 2006), Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35495 Hipparcos stars in a common system, Astronomy Letters, 32 (11): 759—771, arXiv:1606.08053, Bibcode:2006AstL...32..759G, doi:10.1134/S1063773706110065, S2CID 119231169.
- Liu, Y. J. та ін. (2007), The abundances of nearby red clump giants, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 382 (2): 553—66, Bibcode:2007MNRAS.382..553L, doi:10.1111/j.1365-2966.2007.11852.x.
- Anderson, E.; Francis, Ch. (2012), XHIP: An extended hipparcos compilation, Astronomy Letters, 38 (5): 331, arXiv:1108.4971, Bibcode:2012AstL...38..331A, doi:10.1134/S1063773712050015, S2CID 119257644.
- * gam02 Nor. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 22 грудня 2012.
- Kaler, James B. Gamma-2 Normae. Stars. University of Illinois. Процитовано 23 березня 2015.
- Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties). 616. A1. arXiv:1804.09365. Bibcode:2018A&A...616A...1G. doi:10.1051/0004-6361/201833051.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gamma2 Kosincya latinizovane vid g2 Nor najyaskravisha zirka v pivdennomu suzir yi Kosincya Yiyi vidima zoryana velichina stanovit 4 02 sho robit yiyi slabkoyu zirkoyu ale vidimoyu neozbroyenim okom Na osnovi richnogo zsuvu paralaksa maye vagu 25 33 mas yaku vidno iz Zemli Cya zirka roztashovana priblizno 129 svitlovih rokiv vid Soncya Vona nablizhayetsya do Soncya z radialnoyu shvidkistyu 29 km s Gamma2 Kosincya Dani sposterezhennya Epoha J2000 0 Suzir ya Kosincya Pryame pidnesennya 16g 19h 50 42227s Shilennya 50 09 19 8223 Vidima zoryana velichina V 4 02 Harakteristiki Spektralnij klas K0III Pokaznik koloru B V 1 08 Pokaznik koloru U B 1 16 Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 28 9 0 7 km c Vlasnij ruh m Pr sh 159 71 mas r Shil 52 25 mas r Paralaks p 25 33 0 20 mas Vidstan 129 1 sv r 39 5 0 3 pk Absolyutna zoryana velichina MV 1 057 Fizichni harakteristiki Masa 2 16 M Svitnist 51 L Efektivna temperatura 4 699 K Inshi poznachennya g2 Nor CD 49 10536 GC 12216 GJ 9554 HD 146686 HIP 80000 HR 6072 SAO 243643 PosilannyaSIMBADdani dlya HIP 80000ARICNSdani dlya 02747 Ce rozvinenij gigant zhovtogo vidtinku spektralnogo tipu K0 III priblizno v 2 16 raza masivnisha za Sonce yake zbilshilosya do diametra sho v 10 raziv perevishuye diametr Soncya Ce chervona zgustkova zirka na gorizontalnij gilci yaka vkazuye na te sho vona generuye energiyu shlyahom sintezu geliyu u svoyemu yadri Zirka viprominyuye svoyu zbilshenu fotosferu v 51 raziv bilshu za yaskravist Soncya pri efektivnij temperaturi 4699 K Gamma2 Kosincya ce blizkij podvijnik iz suputnikom 10 zoryanoyi velichini Ranishe cya para bula identifikovana yak podvijna zoryana sistema ale druga publikaciya danih Gaia pokazala sho zirka kompanjon nabagato viddalenisha She odna zirka 16 zoryanoyi velichini z temperaturoyu 5972 vkazano na vidstani 20 dyujmiv iz majzhe takim zhe paralaksom i vlasnim ruhom sho j Gamma2 Kosincya g1 zhovtij nadgigant takozh ne roztashovanij poblizu na nebesnij sferi ale nabagato dali vid Zemli ta majzhe na slabshu velichinu Primitkivan Leeuwen F 2007 Validation of the New Hipparcos Reduction Astronomy and Astrophysics 474 2 653 64 arXiv 0708 1752 Bibcode 2007A amp A 474 653V doi 10 1051 0004 6361 20078357 S2CID 18759600 Johnson H L ta in 1966 UBVRIJKL photometry of the bright stars Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 4 99 99 Bibcode 1966CoLPL 4 99J Houk Nancy 1978 Michigan catalogue of two dimensional spectral types for the HD stars t 2 Ann Arbor Dept of Astronomy University of Michigan Bibcode 1978mcts book H Gontcharov G A November 2006 Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35495 Hipparcos stars in a common system Astronomy Letters 32 11 759 771 arXiv 1606 08053 Bibcode 2006AstL 32 759G doi 10 1134 S1063773706110065 S2CID 119231169 Liu Y J ta in 2007 The abundances of nearby red clump giants Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 382 2 553 66 Bibcode 2007MNRAS 382 553L doi 10 1111 j 1365 2966 2007 11852 x Anderson E Francis Ch 2012 XHIP An extended hipparcos compilation Astronomy Letters 38 5 331 arXiv 1108 4971 Bibcode 2012AstL 38 331A doi 10 1134 S1063773712050015 S2CID 119257644 gam02 Nor SIMBAD Strasburzkij centr astronomichnih danih Procitovano 22 grudnya 2012 Kaler James B Gamma 2 Normae Stars University of Illinois Procitovano 23 bereznya 2015 Gaia collaboration August 2018 Gaia Data Release 2 Astronomy amp Astrophysics Summary of the contents and survey properties 616 A1 arXiv 1804 09365 Bibcode 2018A amp A 616A 1G doi 10 1051 0004 6361 201833051 Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi