«Шкідливі» тварини — організми, з антропоцентричної точки зору є тою чи іншою мірою конкурентами людини. При великій чисельності і в певних умовах вони можуть тимчасово або систематично завдавати шкоди здоров'ю людини або збиток окремим галузям народного господарства. Нерідко до «шкідливих» тварин, за інерцією або через неосвічені забобони або з причини відсутності сучасних екологічних знань відносять види, безумовно корисні в господарстві людини (кроти, сороки), а також ті, що відіграють важливу роль у природних екосистемах (наприклад, вовк, хижі птахи). Слід також зазначити, що повністю «шкідливих» тварин, за дуже невеликим винятком (наприклад, деякі патогенні мікроорганізми), не існує. В одних природних умовах вони можуть завдавати шкоди, а в інших приносити користь (наприклад, сіра ворона). З екологічної точки зору «шкідливих» тварин у природі не існує. Так звані «шкідливі» тварини це — невід'ємна, істотна і важлива частина дикої природи.
Правові проблеми
Найважливішою проблемою є відсутність чітких юридичних критеріїв до віднесення тих чи інших видів тварин до списку «шкідників». Стаття 86 Лісового кодексу України говорить про необхідність ліквідації осередків шкідників лісу. Проте ніде в Лісовому кодексі України не сказано, які саме тварини належать до списку «шкідників» лісу. Міністерство екології та природних ресурсів України систематично затверджує список різних пестицидів для боротьби з «шкідниками» сільського господарства. Тимчасові нормативи плати за спеціальне використання диких тварин, затверджені постановою Кабінету Міністрів України в 1996 р. свідчать, що оплаті підлягає добування «інших дрібних гризунів (крім щурів, домашніх та польових шкідників)». Однак списку цих польових «шкідників» немає, що дозволяє відносити до польових «шкідників» любих дрібних гризунів, що живуть в полях, нерідко взагалі не завдають ніякої шкоди польовим культурам. Єдиний офіційний в Україні список «шкідливих» тварин, розроблений для мисливського господарства затверджено Законом України «Про мисливське господарство та полювання». У нього внесені вовк, лисиця, єнот уссурійський, сорока, сіра ворона, грак, сойка, бродячі собаки і кішки. З екологічної, етичної і навіть господарської точок зору це список далеко не беззаперечний. Періодично видаються різні списки «шкідників» лісового, мисливського, садового, сільського, рибного господарств, що не мають юридичного статусу і куди заноситься величезна кількість видів тварин. Виданий у 1973 р. двотомник «Шкідники сільськогосподарських культур і лісових насаджень» містить 3400 видів «шкідливих» тварин, серед яких — заєць-русак, ховрахи, соні, тушканчики, сліпаки, грак, шпак, , горобці і омелюх. Подібна практика створює умови для безконтрольного, безвідповідального і агресивного знищення величезної кількості різних видів тварин (і рослин), за знищення яких ніхто не несе відповідальності. По суті знищення тварин-«шкідників» зараз ведеться за замовчуванням. Видання подібних довідників тільки сприяє розширенню видового терору проти диких тварин. Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» не захищає тварин-«шкідників» від жорстокого поводження.
Сьогоднішня практика віднесення тих чи інших видів тварин до списку «шкідників» базується на видових ознаках. Дж. К. Хедлі вважає її економічно та екологічно недоцільною і пропонує для визначення «шкідливості» конкретного виду визначати його економічний поріг, під яким мається на увазі «практичний рівень збитку, вище якого збиток вже неприпустимий. Збиток вище цього критичного рівня змушує вважати вид шкідливим», і необхідно вжити заходів для усунення цієї шкоди. При обчисленні «неприпустимої шкоди» можуть враховуватися кормові потреби даної популяції виду за умови, що вона є не дуже численною, але життєздатною. Іншими словами, якщо дрібні польові гризуни поїдають певний відсоток врожаю польових культур, то це може бути визнано за ними як їх законне право. Заслуговує уваги і така точка зору, що слід погодитися з тим, що в «шкідливих» діях вовків, гризунів, сірих ворон та інших «шкідників» немає складу злочину.
Ще однією проблемою є те, що згідно з сучасним українським законодавством багато «шкідників» — вовків, шакалів, сірих ворон, польових гризунів і ін. не мають своєї вартісної оцінки, тобто безкоштовні, і за їх знищення у разі браконьєрства не виплачуються такси, що відшкодовують збиток, нанесений біорізноманіттю.
Наступною правовою проблемою є відсутність в Україні правового механізму для компенсації шкоди, заподіяної господарству людини дикими тваринами. У статті 35 Закону України «Про тваринний світ» сказано про необхідність виплати збитку, нанесеного власникам і користувачам об'єктами тваринного світу, проте ця стаття Закону не діє, тому що механізму реалізації даної статті не існує. Разом з тим, як показує, наприклад, досвід Польщі, виплата компенсацій за завдані дикими тваринами збитки в чому згладжує конфлікт між людиною і «шкідливою» твариною.
Екологічні проблеми
Боротьба з тваринами-«шкідниками» має кілька складних екологічних проблем.
- Як правило, методи боротьби з тваринами — «шкідниками» (різні отрути, капкани, гачки, самостріли тощо) не вибіркове, і тому нерідко замість «шкідників» через них гинуть інші види тварин. Так, при застосуванні , приготованих на основі фосфіду цинку, гине понад 35 видів, занесених до Червоної книги України, а також велика кількість мисливських тварин і дрібних співочих птахів. Навесні 2009 р. у Харківській області від застосування фосфіду цинку для боротьби з мишоподібними гризунами загинуло 1358 диких гусей. У різних пастках проти комарів гинуть і інші комахи. У капкани на вовка потрапляють хижі птахи і лісовий кіт, занесені до Червоної книги України.
- При знищенні «шкідливих» тварин не відстежується динаміка їх чисельності та реальний економічний збиток, що завдається ними. В результаті боротьба з «шкідниками» ведеться безконтрольно, практично до повного їх знищення. У результаті масового і неконтрольованого знищення сліпаків, як «шкідників» сільського господарства, чотири їх п'яти видів, що мешкають в Україні опинилися на межі зникнення і занесені до Червоної книги України. За даними відомого російського орнітолога В. А. Зубакіна, з дев'яти причин скорочення чисельності птахів Підмосков'я на третьому місці за значимістю стоїть винищення птахів як «шкідників» сільського, лісового або рибного господарства. У Червону книгу України занесено щонайменше 90 видів тварин, які ще недавно розцінювалися як «шкідливі» тварини. До них можна віднести хижих птахів, сов, пеліканів, мишоподібних гризунів, рись, ховрахів, сліпаків, кілька видів вусанів, Кажанів, бакланів, ведмедя, садову соню та ін.
- Як правило види тварин, звинувачені у «шкідництві» деяким галузям народного господарства, своїм існуванням приносять користь іншим галузям народного господарства. Так, сойка, офіційно названа «шкідливою» для мисливського господарства, приносить велику користь лісовому господарству, оскільки сприяє поширенню посівів дуба. Сорока, грак, лисиця, звинувачені у «шкідництві» мисливському господарству, поїдаючи величезна кількість комах і гризунів, приносять користь сільському господарству. Занесений до списку «шкідливих» для мисливського господарства тварин вовк сприяє боротьбі зі сказом і є справжнім селекціонером диких копитних і санітаром лісу. Гусениці деяких метеликів-«шкідників» навесні, об'їдаючи листя і хвою лісових дерев, сприяють більш рівномірному відкладенню , а надходження випорожнень комах сприяє підживленню рослин. Тому знищенням багатьох видів «шкідливих» тварин завдається велика шкода іншим галузям народного господарства, для яких ці види є корисними.
- Боротьба з тваринами-«шкідниками» веде до загального скорочення біорізноманіття.
- Кожен вид, у тому числі «шкідники», займає своє становище у кругообігу речовин і є носієм унікальної генетичної інформації. Знищуючи «шкідників», людина знищує екологічні зв'язки та механізми в природі.
Етичні проблеми
Відомий американський екофілософ Т. Бірч вважає, що пошук в природі «ворогів» і «шкідників» і віковічна боротьба з ними — це результат імперського мислення людини. Кожна тварина, в тому числі і «шкідлива», згідно зекологічною етикою, має право на частку природних благ, на територію для життя і тому не повинна піддаватися будь-якій дискримінації. Боротьба з тваринами-«шкідниками» грубо порушує їхні права. Кампанії по знищенню тварин-«шкідників» сприяють поширенню в суспільстві жорстокості, цинічності, привчають людей до насильства щодо тварин, сприяють моральному розкладанню, підвищують поріг моральної чутливості суспільства, поширюють видовий терор, який за певних умов може перерости в терор політичний чи етнічний. Знищення тварин під виглядом «боротьби зі шкідниками» є самосудом, що давно заборонено законом і засуджено мораллю у всьому цивілізованому суспільстві. Так звана боротьба з «шкідниками» сприяє легалізованому браконьєрству, казнокрадства, безладності та нехлюйству в мисливській, лісовій, рибній та сільськогосподарській галузях. Завжди є небезпека нескінченного розширення списку «шкідливих» тварин і їх масового і неконтрольованого знищення.
Біоксенофобія народних поглядів у відношенні «шкідливих» тварин
У досить поширену групу «шкідливих» тварин входять види, які неосвічена чутка охрестила «нечистими». Як пособників диявола, відьом та чортів. Їхнє вбивство не вважалося поганим вчинком, а навпаки, заохочувалося і прирівнювалося до відпущення гріхів. Нерідко" нечистих "тварин вбивали з особливою жорстокістю — спалювали у вогні, розпинали на колу. До таких тварин відносяться кажани, змії, жаби, хижі птахи, павуки, сови, ласки тощо Вони користуються особливою нелюбов'ю людей і в багатьох місцях їх продовжують знищувати неосвічені люди, навіть незважаючи на червонокнижний статус багатьох тварин.
Необхідні заходи щодо гуманізації регулювання чисельності «шкідливих» тварин
- Обмеження чисельності «шкідливих» видів тварин необхідно вести природними, натуральними способами, а також використовуючи біологічні методи боротьби.
- Сільське, лісове, рибне, мисливське господарства повинні відшкодовувати природі вартість знищених «шкідливих» видів тварин.
- Стратегія захисту сільськогосподарських рослин повинна бути спрямована не на знищення «шкідників», а на зміну умов, які дозволяють з'являтися спалахів «шкідників».
- Створення громадської думки і правових механізмів проти різних неформальних груп (догхантерів, кроухантерів, , , та ін.), що займаються нелегітимними акціями по знищенню «шкідливих» тварин.
- Необхідно заборонити виробництво, продаж і використання фосфіду цинку та багатьох інших невибіркових пестицидів, які використовуються для боротьби з тваринами-«шкідниками», скорочувати площі, оброблювані отрутами, поступально знижувати обсяг застосування пестицидів. З досвіду Європейського Союзу в Україні необхідно заборонити всі біоциди, не діючі тільки на цільові групи та завдають шкоди навколишньому середовищу.
- Необхідно розробити етичні норми і правила контролю чисельності гризунів та інших тварин-«шкідників», згідно з якими забороні в першу чергу повинні підлягати капкани і клейові пастки, в яких спіймана тварина довго мучиться, а також отрути невибіркової дії і не вбивають відразу. На думку С. В. Попова, "споживачі повинні бути інформовані про страждання тих тварин, яких будуть знищувати за їх замовленням, а також про ті умови, які вживають , щоб звести ці страждання до мінімуму і якомога менше нашкодити навколишньому середовищі.
- Необхідно підвищити відповідальність за самовільне знищення багатьох так званих тварин-«шкідників». Наприклад, в Україні кріт — повсюдно знищуються в сільській місцевості, а в Німеччині і Польщі — вид, що суворо охороняється.
- Скорочення на перших порах до мінімуму офіційного списку «шкідників» мисливського господарства, в першу чергу виключивши з нього вовка, лисицю, грака, сороку і сойку.
- Розробка концепції благополуччя диких тварин, що припускає повну відмову від списків «шкідників», застосування пестицидів і впровадження гуманних методів контролю.
- Проведення широких роз'яснювальних компаній проти застосування пестицидів, капканів, самострілів та інших екологічно небезпечних або жорстоких способів регулювання чисельності тварин «-шкідників».
- Необхідна розробка і впровадження екологічно безпечних методів відлякування «шкідливих» тварин від господарства людини. Так, замість знищення кротів на присадибних ділянках набагато ефективніше застосування народних гуманних методів відлякування цих тварин.
- У планах по сільському, лісовому, мисливському, рибному господарству необхідно передбачати кормові потреби «шкідливих» тварин, як мають право на природні блага нарівні з людиною. Наприклад, необхідно визнати, що вовк має право на певну долю кабанів і оленів в мисливському господарстві, як і мисливці.
- Видання різних списків і довідників тварин-«шкідників» має бути заборонено.
- Роз'яснення дурості народних прикмет у відношенні «нечистих» тварин.
- Розробка та затвердження механізму компенсації за збиток, нанесений дикими тваринами господарству людини.
- У майбутньому всі спірні питання регуляції чисельності видів тварин, що завдають певний економічний збиток людині, можуть вирішуватися в суді, де інтереси тварин будуть представлятися адвокатами захисниками тварин.
Закордонний досвід гуманізації контролю за «шкідливими» тваринами
В Англії Міністерство навколишнього середовища, продовольства і сільського господарства ініціювало дослідження, спрямовані на зниження ролі пестицидів та інших методів умертвіння для контролю чисельності гризунів. Австралія включила диких тварин (в тому числі і «шкідників») до Державної стратегії благополуччя тварин, що має на увазі виключення негуманного контролю чисельності тварин. У США створена Служба вирішення конфліктів з дикою природою, покликана впроваджувати гуманні методи контролю. У Росії та Білорусі використання фосфіду цинку заборонено.
Див. також
Посилання
- Поріг шкідливості економічний // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 143.
- Біологічний метод захисту рослин від шкідників [5] [ 23 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Боротьба з капканами, петлями, отрутами. Захист тварин-«шкідників» [6] [ 21 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Охорона вовків [7] [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- Борейко В. Е. Этика и практика охраны биоразнообразия. — К.: КЭКЦ, 2008. — 360 с.
- Cockell Ch. The value of microorganism // Environmental ethics. — 2005. — Р. 357–390.
- Борейко В. Е. Видовой террор. — К.: КЭКЦ, 2010. — 144 с.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 29 серпня 2013.
- Лісовий кодекс України
- Організація супротиву «пестицидній напасті» і захист видів-«шкідників»
- Борейко В. Е. Защита грызунов-«вредителей». Экологические, правовые и этические аспекты [1] [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Закон України «Про мисливське господарство і полювання»
- Борейко В. Е. Правило талиона и моральное оправдание волков // Этика и экология. / Науч. докл. — В. Новгород, 2010. — С. 120–128.
- Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. — К.: Урожай. — 1973. — Т. 1, 2.
- Закон України «Про захист тварин від жорстокого ставлення»
- Стратегия борьбы с вредителями, болезнями растений и сорняками в будущем. — М.: Колос, 1977.
- Закон України «Про тваринний світ»
- Фосфід цинку в Україні треба заборонити. Правові, екологічні і етичні аргументи [2] [ 2 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Червона книга України. Тваринний світ. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 600 с.
- Коробченко М. А. Статус сліпаків як мисливських видів та його зміни за останні 100 років // Наук. вісник Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. — 2011. — Ч. 3. — С. 106–117.
- Зубакин В. А. Редкие виды птиц Московской области. Прошлое, настоящее и будущее // Редкие виды птиц центра Нечерноземья. — М., 1990. — С. 10-18.
- Boreiko W., Parnikoza I. Wilk na Ukrainie — to wszystko musi sie zmienic // Dzikie Zycie. — 2013. — № 3. — S. 6-10.
- Борейко В. Е. В защиту волков. — К.: КЭКЦ, 2011. — 156 с.
- Волк. Происхождение, систематика, морфология, экология. / Отв. ред. Д. И. Бибиков. — М.: Наука, 1985. — 606 с.
- Бирч Т. Заповедники как тюрьмы // Гуманитар. экол. журн. — 2002. — Т. 4, спецвыпуск. — С. 120–123.
- Кроти, ястреби і інші дикі тварини і приватна власність
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 29 серпня 2013.
- Борейко В. Е. Волчьи погромы в Якутии. Наследники Сталина опять нашли «вредителя» [3] [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Зоохантеры (кроухантеры, догхантеры, бэтхантеры, фалкхантеры, рэтхантеры). Социально опасная шпана. [4] [ 30 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Попов С. В. Этические аспекты контроля численности грызунов // Пест-менеджмент. — 2009. — № 4. — С. 58-60.
- Кроти і людський садизм
- Як відлякувати кротів гуманими способами
- Досвід і методика захисту шкідливих тварин
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shkidlivi tvarini organizmi z antropocentrichnoyi tochki zoru ye toyu chi inshoyu miroyu konkurentami lyudini Pri velikij chiselnosti i v pevnih umovah voni mozhut timchasovo abo sistematichno zavdavati shkodi zdorov yu lyudini abo zbitok okremim galuzyam narodnogo gospodarstva Neridko do shkidlivih tvarin za inerciyeyu abo cherez neosvicheni zaboboni abo z prichini vidsutnosti suchasnih ekologichnih znan vidnosyat vidi bezumovno korisni v gospodarstvi lyudini kroti soroki a takozh ti sho vidigrayut vazhlivu rol u prirodnih ekosistemah napriklad vovk hizhi ptahi Slid takozh zaznachiti sho povnistyu shkidlivih tvarin za duzhe nevelikim vinyatkom napriklad deyaki patogenni mikroorganizmi ne isnuye V odnih prirodnih umovah voni mozhut zavdavati shkodi a v inshih prinositi korist napriklad sira vorona Z ekologichnoyi tochki zoru shkidlivih tvarin u prirodi ne isnuye Tak zvani shkidlivi tvarini ce nevid yemna istotna i vazhliva chastina dikoyi prirodi Pravovi problemiNajvazhlivishoyu problemoyu ye vidsutnist chitkih yuridichnih kriteriyiv do vidnesennya tih chi inshih vidiv tvarin do spisku shkidnikiv Stattya 86 Lisovogo kodeksu Ukrayini govorit pro neobhidnist likvidaciyi oseredkiv shkidnikiv lisu Prote nide v Lisovomu kodeksi Ukrayini ne skazano yaki same tvarini nalezhat do spisku shkidnikiv lisu Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini sistematichno zatverdzhuye spisok riznih pesticidiv dlya borotbi z shkidnikami silskogo gospodarstva Timchasovi normativi plati za specialne vikoristannya dikih tvarin zatverdzheni postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini v 1996 r svidchat sho oplati pidlyagaye dobuvannya inshih dribnih grizuniv krim shuriv domashnih ta polovih shkidnikiv Odnak spisku cih polovih shkidnikiv nemaye sho dozvolyaye vidnositi do polovih shkidnikiv lyubih dribnih grizuniv sho zhivut v polyah neridko vzagali ne zavdayut niyakoyi shkodi polovim kulturam Yedinij oficijnij v Ukrayini spisok shkidlivih tvarin rozroblenij dlya mislivskogo gospodarstva zatverdzheno Zakonom Ukrayini Pro mislivske gospodarstvo ta polyuvannya U nogo vneseni vovk lisicya yenot ussurijskij soroka sira vorona grak sojka brodyachi sobaki i kishki Z ekologichnoyi etichnoyi i navit gospodarskoyi tochok zoru ce spisok daleko ne bezzaperechnij Periodichno vidayutsya rizni spiski shkidnikiv lisovogo mislivskogo sadovogo silskogo ribnogo gospodarstv sho ne mayut yuridichnogo statusu i kudi zanositsya velichezna kilkist vidiv tvarin Vidanij u 1973 r dvotomnik Shkidniki silskogospodarskih kultur i lisovih nasadzhen mistit 3400 vidiv shkidlivih tvarin sered yakih zayec rusak hovrahi soni tushkanchiki slipaki grak shpak gorobci i omelyuh Podibna praktika stvoryuye umovi dlya bezkontrolnogo bezvidpovidalnogo i agresivnogo znishennya velicheznoyi kilkosti riznih vidiv tvarin i roslin za znishennya yakih nihto ne nese vidpovidalnosti Po suti znishennya tvarin shkidnikiv zaraz vedetsya za zamovchuvannyam Vidannya podibnih dovidnikiv tilki spriyaye rozshirennyu vidovogo teroru proti dikih tvarin Zakon Ukrayini Pro zahist tvarin vid zhorstokogo povodzhennya ne zahishaye tvarin shkidnikiv vid zhorstokogo povodzhennya Sogodnishnya praktika vidnesennya tih chi inshih vidiv tvarin do spisku shkidnikiv bazuyetsya na vidovih oznakah Dzh K Hedli vvazhaye yiyi ekonomichno ta ekologichno nedocilnoyu i proponuye dlya viznachennya shkidlivosti konkretnogo vidu viznachati jogo ekonomichnij porig pid yakim mayetsya na uvazi praktichnij riven zbitku vishe yakogo zbitok vzhe nepripustimij Zbitok vishe cogo kritichnogo rivnya zmushuye vvazhati vid shkidlivim i neobhidno vzhiti zahodiv dlya usunennya ciyeyi shkodi Pri obchislenni nepripustimoyi shkodi mozhut vrahovuvatisya kormovi potrebi danoyi populyaciyi vidu za umovi sho vona ye ne duzhe chislennoyu ale zhittyezdatnoyu Inshimi slovami yaksho dribni polovi grizuni poyidayut pevnij vidsotok vrozhayu polovih kultur to ce mozhe buti viznano za nimi yak yih zakonne pravo Zaslugovuye uvagi i taka tochka zoru sho slid pogoditisya z tim sho v shkidlivih diyah vovkiv grizuniv sirih voron ta inshih shkidnikiv nemaye skladu zlochinu She odniyeyu problemoyu ye te sho zgidno z suchasnim ukrayinskim zakonodavstvom bagato shkidnikiv vovkiv shakaliv sirih voron polovih grizuniv i in ne mayut svoyeyi vartisnoyi ocinki tobto bezkoshtovni i za yih znishennya u razi brakonyerstva ne viplachuyutsya taksi sho vidshkodovuyut zbitok nanesenij bioriznomanittyu Nastupnoyu pravovoyu problemoyu ye vidsutnist v Ukrayini pravovogo mehanizmu dlya kompensaciyi shkodi zapodiyanoyi gospodarstvu lyudini dikimi tvarinami U statti 35 Zakonu Ukrayini Pro tvarinnij svit skazano pro neobhidnist viplati zbitku nanesenogo vlasnikam i koristuvacham ob yektami tvarinnogo svitu prote cya stattya Zakonu ne diye tomu sho mehanizmu realizaciyi danoyi statti ne isnuye Razom z tim yak pokazuye napriklad dosvid Polshi viplata kompensacij za zavdani dikimi tvarinami zbitki v chomu zgladzhuye konflikt mizh lyudinoyu i shkidlivoyu tvarinoyu Ekologichni problemiBorotba z tvarinami shkidnikami maye kilka skladnih ekologichnih problem Yak pravilo metodi borotbi z tvarinami shkidnikami rizni otruti kapkani gachki samostrili tosho ne vibirkove i tomu neridko zamist shkidnikiv cherez nih ginut inshi vidi tvarin Tak pri zastosuvanni prigotovanih na osnovi fosfidu cinku gine ponad 35 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini a takozh velika kilkist mislivskih tvarin i dribnih spivochih ptahiv Navesni 2009 r u Harkivskij oblasti vid zastosuvannya fosfidu cinku dlya borotbi z mishopodibnimi grizunami zaginulo 1358 dikih gusej U riznih pastkah proti komariv ginut i inshi komahi U kapkani na vovka potraplyayut hizhi ptahi i lisovij kit zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Pri znishenni shkidlivih tvarin ne vidstezhuyetsya dinamika yih chiselnosti ta realnij ekonomichnij zbitok sho zavdayetsya nimi V rezultati borotba z shkidnikami vedetsya bezkontrolno praktichno do povnogo yih znishennya U rezultati masovogo i nekontrolovanogo znishennya slipakiv yak shkidnikiv silskogo gospodarstva chotiri yih p yati vidiv sho meshkayut v Ukrayini opinilisya na mezhi zniknennya i zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Za danimi vidomogo rosijskogo ornitologa V A Zubakina z dev yati prichin skorochennya chiselnosti ptahiv Pidmoskov ya na tretomu misci za znachimistyu stoyit vinishennya ptahiv yak shkidnikiv silskogo lisovogo abo ribnogo gospodarstva U Chervonu knigu Ukrayini zaneseno shonajmenshe 90 vidiv tvarin yaki she nedavno rozcinyuvalisya yak shkidlivi tvarini Do nih mozhna vidnesti hizhih ptahiv sov pelikaniv mishopodibnih grizuniv ris hovrahiv slipakiv kilka vidiv vusaniv Kazhaniv baklaniv vedmedya sadovu sonyu ta in Yak pravilo vidi tvarin zvinuvacheni u shkidnictvi deyakim galuzyam narodnogo gospodarstva svoyim isnuvannyam prinosyat korist inshim galuzyam narodnogo gospodarstva Tak sojka oficijno nazvana shkidlivoyu dlya mislivskogo gospodarstva prinosit veliku korist lisovomu gospodarstvu oskilki spriyaye poshirennyu posiviv duba Soroka grak lisicya zvinuvacheni u shkidnictvi mislivskomu gospodarstvu poyidayuchi velichezna kilkist komah i grizuniv prinosyat korist silskomu gospodarstvu Zanesenij do spisku shkidlivih dlya mislivskogo gospodarstva tvarin vovk spriyaye borotbi zi skazom i ye spravzhnim selekcionerom dikih kopitnih i sanitarom lisu Gusenici deyakih metelikiv shkidnikiv navesni ob yidayuchi listya i hvoyu lisovih derev spriyayut bilsh rivnomirnomu vidkladennyu a nadhodzhennya viporozhnen komah spriyaye pidzhivlennyu roslin Tomu znishennyam bagatoh vidiv shkidlivih tvarin zavdayetsya velika shkoda inshim galuzyam narodnogo gospodarstva dlya yakih ci vidi ye korisnimi Borotba z tvarinami shkidnikami vede do zagalnogo skorochennya bioriznomanittya Kozhen vid u tomu chisli shkidniki zajmaye svoye stanovishe u krugoobigu rechovin i ye nosiyem unikalnoyi genetichnoyi informaciyi Znishuyuchi shkidnikiv lyudina znishuye ekologichni zv yazki ta mehanizmi v prirodi Etichni problemiVidomij amerikanskij ekofilosof T Birch vvazhaye sho poshuk v prirodi vorogiv i shkidnikiv i vikovichna borotba z nimi ce rezultat imperskogo mislennya lyudini Kozhna tvarina v tomu chisli i shkidliva zgidno zekologichnoyu etikoyu maye pravo na chastku prirodnih blag na teritoriyu dlya zhittya i tomu ne povinna piddavatisya bud yakij diskriminaciyi Borotba z tvarinami shkidnikami grubo porushuye yihni prava Kampaniyi po znishennyu tvarin shkidnikiv spriyayut poshirennyu v suspilstvi zhorstokosti cinichnosti privchayut lyudej do nasilstva shodo tvarin spriyayut moralnomu rozkladannyu pidvishuyut porig moralnoyi chutlivosti suspilstva poshiryuyut vidovij teror yakij za pevnih umov mozhe pererosti v teror politichnij chi etnichnij Znishennya tvarin pid viglyadom borotbi zi shkidnikami ye samosudom sho davno zaboroneno zakonom i zasudzheno morallyu u vsomu civilizovanomu suspilstvi Tak zvana borotba z shkidnikami spriyaye legalizovanomu brakonyerstvu kaznokradstva bezladnosti ta nehlyujstvu v mislivskij lisovij ribnij ta silskogospodarskij galuzyah Zavzhdi ye nebezpeka neskinchennogo rozshirennya spisku shkidlivih tvarin i yih masovogo i nekontrolovanogo znishennya Bioksenofobiya narodnih poglyadiv u vidnoshenni shkidlivih tvarinU dosit poshirenu grupu shkidlivih tvarin vhodyat vidi yaki neosvichena chutka ohrestila nechistimi Yak posobnikiv diyavola vidom ta chortiv Yihnye vbivstvo ne vvazhalosya poganim vchinkom a navpaki zaohochuvalosya i pririvnyuvalosya do vidpushennya grihiv Neridko nechistih tvarin vbivali z osoblivoyu zhorstokistyu spalyuvali u vogni rozpinali na kolu Do takih tvarin vidnosyatsya kazhani zmiyi zhabi hizhi ptahi pavuki sovi laski tosho Voni koristuyutsya osoblivoyu nelyubov yu lyudej i v bagatoh miscyah yih prodovzhuyut znishuvati neosvicheni lyudi navit nezvazhayuchi na chervonoknizhnij status bagatoh tvarin Neobhidni zahodi shodo gumanizaciyi regulyuvannya chiselnosti shkidlivih tvarinObmezhennya chiselnosti shkidlivih vidiv tvarin neobhidno vesti prirodnimi naturalnimi sposobami a takozh vikoristovuyuchi biologichni metodi borotbi Silske lisove ribne mislivske gospodarstva povinni vidshkodovuvati prirodi vartist znishenih shkidlivih vidiv tvarin Strategiya zahistu silskogospodarskih roslin povinna buti spryamovana ne na znishennya shkidnikiv a na zminu umov yaki dozvolyayut z yavlyatisya spalahiv shkidnikiv Stvorennya gromadskoyi dumki i pravovih mehanizmiv proti riznih neformalnih grup doghanteriv krouhanteriv ta in sho zajmayutsya nelegitimnimi akciyami po znishennyu shkidlivih tvarin Neobhidno zaboroniti virobnictvo prodazh i vikoristannya fosfidu cinku ta bagatoh inshih nevibirkovih pesticidiv yaki vikoristovuyutsya dlya borotbi z tvarinami shkidnikami skorochuvati ploshi obroblyuvani otrutami postupalno znizhuvati obsyag zastosuvannya pesticidiv Z dosvidu Yevropejskogo Soyuzu v Ukrayini neobhidno zaboroniti vsi biocidi ne diyuchi tilki na cilovi grupi ta zavdayut shkodi navkolishnomu seredovishu Neobhidno rozrobiti etichni normi i pravila kontrolyu chiselnosti grizuniv ta inshih tvarin shkidnikiv zgidno z yakimi zaboroni v pershu chergu povinni pidlyagati kapkani i klejovi pastki v yakih spijmana tvarina dovgo muchitsya a takozh otruti nevibirkovoyi diyi i ne vbivayut vidrazu Na dumku S V Popova spozhivachi povinni buti informovani pro strazhdannya tih tvarin yakih budut znishuvati za yih zamovlennyam a takozh pro ti umovi yaki vzhivayut shob zvesti ci strazhdannya do minimumu i yakomoga menshe nashkoditi navkolishnomu seredovishi Neobhidno pidvishiti vidpovidalnist za samovilne znishennya bagatoh tak zvanih tvarin shkidnikiv Napriklad v Ukrayini krit povsyudno znishuyutsya v silskij miscevosti a v Nimechchini i Polshi vid sho suvoro ohoronyayetsya Skorochennya na pershih porah do minimumu oficijnogo spisku shkidnikiv mislivskogo gospodarstva v pershu chergu viklyuchivshi z nogo vovka lisicyu graka soroku i sojku Rozrobka koncepciyi blagopoluchchya dikih tvarin sho pripuskaye povnu vidmovu vid spiskiv shkidnikiv zastosuvannya pesticidiv i vprovadzhennya gumannih metodiv kontrolyu Provedennya shirokih roz yasnyuvalnih kompanij proti zastosuvannya pesticidiv kapkaniv samostriliv ta inshih ekologichno nebezpechnih abo zhorstokih sposobiv regulyuvannya chiselnosti tvarin shkidnikiv Neobhidna rozrobka i vprovadzhennya ekologichno bezpechnih metodiv vidlyakuvannya shkidlivih tvarin vid gospodarstva lyudini Tak zamist znishennya krotiv na prisadibnih dilyankah nabagato efektivnishe zastosuvannya narodnih gumannih metodiv vidlyakuvannya cih tvarin U planah po silskomu lisovomu mislivskomu ribnomu gospodarstvu neobhidno peredbachati kormovi potrebi shkidlivih tvarin yak mayut pravo na prirodni blaga narivni z lyudinoyu Napriklad neobhidno viznati sho vovk maye pravo na pevnu dolyu kabaniv i oleniv v mislivskomu gospodarstvi yak i mislivci Vidannya riznih spiskiv i dovidnikiv tvarin shkidnikiv maye buti zaboroneno Roz yasnennya durosti narodnih prikmet u vidnoshenni nechistih tvarin Rozrobka ta zatverdzhennya mehanizmu kompensaciyi za zbitok nanesenij dikimi tvarinami gospodarstvu lyudini U majbutnomu vsi spirni pitannya regulyaciyi chiselnosti vidiv tvarin sho zavdayut pevnij ekonomichnij zbitok lyudini mozhut virishuvatisya v sudi de interesi tvarin budut predstavlyatisya advokatami zahisnikami tvarin Zakordonnij dosvid gumanizaciyi kontrolyu za shkidlivimi tvarinamiV Angliyi Ministerstvo navkolishnogo seredovisha prodovolstva i silskogo gospodarstva iniciyuvalo doslidzhennya spryamovani na znizhennya roli pesticidiv ta inshih metodiv umertvinnya dlya kontrolyu chiselnosti grizuniv Avstraliya vklyuchila dikih tvarin v tomu chisli i shkidnikiv do Derzhavnoyi strategiyi blagopoluchchya tvarin sho maye na uvazi viklyuchennya negumannogo kontrolyu chiselnosti tvarin U SShA stvorena Sluzhba virishennya konfliktiv z dikoyu prirodoyu poklikana vprovadzhuvati gumanni metodi kontrolyu U Rosiyi ta Bilorusi vikoristannya fosfidu cinku zaboroneno Div takozhSilske gospodarstvo Lisove gospodarstvo Zahist roslin Bur yan Gumanne stavlennya do tvarin Prava prirodi Shkidlivi organizmi ShkidnikiPosilannyaPorig shkidlivosti ekonomichnij navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 143 Biologichnij metod zahistu roslin vid shkidnikiv 5 23 serpnya 2013 u Wayback Machine Borotba z kapkanami petlyami otrutami Zahist tvarin shkidnikiv 6 21 lipnya 2013 u Wayback Machine Ohorona vovkiv 7 11 sichnya 2014 u Wayback Machine PrimitkiBorejko V E Etika i praktika ohrany bioraznoobraziya K KEKC 2008 360 s Cockell Ch The value of microorganism Environmental ethics 2005 R 357 390 Borejko V E Vidovoj terror K KEKC 2010 144 s Arhiv originalu za 15 serpnya 2012 Procitovano 29 serpnya 2013 Lisovij kodeks Ukrayini Organizaciya suprotivu pesticidnij napasti i zahist vidiv shkidnikiv Borejko V E Zashita gryzunov vreditelej Ekologicheskie pravovye i eticheskie aspekty 1 4 listopada 2014 u Wayback Machine Zakon Ukrayini Pro mislivske gospodarstvo i polyuvannya Borejko V E Pravilo taliona i moralnoe opravdanie volkov Etika i ekologiya Nauch dokl V Novgorod 2010 S 120 128 Vrediteli selskohozyajstvennyh kultur i lesnyh nasazhdenij K Urozhaj 1973 T 1 2 Zakon Ukrayini Pro zahist tvarin vid zhorstokogo stavlennya Strategiya borby s vreditelyami boleznyami rastenij i sornyakami v budushem M Kolos 1977 Zakon Ukrayini Pro tvarinnij svit Fosfid cinku v Ukrayini treba zaboroniti Pravovi ekologichni i etichni argumenti 2 2 serpnya 2016 u Wayback Machine Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit K Globalkonsalting 2009 600 s Korobchenko M A Status slipakiv yak mislivskih vidiv ta jogo zmini za ostanni 100 rokiv Nauk visnik Nac un tu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini 2011 Ch 3 S 106 117 Zubakin V A Redkie vidy ptic Moskovskoj oblasti Proshloe nastoyashee i budushee Redkie vidy ptic centra Nechernozemya M 1990 S 10 18 Boreiko W Parnikoza I Wilk na Ukrainie to wszystko musi sie zmienic Dzikie Zycie 2013 3 S 6 10 Borejko V E V zashitu volkov K KEKC 2011 156 s Volk Proishozhdenie sistematika morfologiya ekologiya Otv red D I Bibikov M Nauka 1985 606 s Birch T Zapovedniki kak tyurmy Gumanitar ekol zhurn 2002 T 4 specvypusk S 120 123 Kroti yastrebi i inshi diki tvarini i privatna vlasnist Arhiv originalu za 4 listopada 2014 Procitovano 29 serpnya 2013 Borejko V E Volchi pogromy v Yakutii Nasledniki Stalina opyat nashli vreditelya 3 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Zoohantery krouhantery doghantery bethantery falkhantery rethantery Socialno opasnaya shpana 4 30 veresnya 2013 u Wayback Machine Popov S V Eticheskie aspekty kontrolya chislennosti gryzunov Pest menedzhment 2009 4 S 58 60 Kroti i lyudskij sadizm Yak vidlyakuvati krotiv gumanimi sposobami Dosvid i metodika zahistu shkidlivih tvarin