Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Омська геморагічна гарячка (рос. Омская геморраическая лихорадка, англ. Omsk hemorrhagic fever) — гостра ендемічна вірусна хвороба з групи геморагічних гарячок, яку спричинює арбовірус з роду Flavivirus. Перебігає з гарячкою, геморагічним синдромом, ураженням органів дихання, нервової системи та характеризується відносно добрим прогнозом.
| Омська геморагічна гарячка | |
|---|---|
| Спеціальність | інфекційні хвороби |
| Симптоми | озноб[1], головний біль, гарячка, міалгія, нудота, d, менінгізм і висип |
| Причини | d |
| Метод діагностики | фізикальне обстеження, клінічний аналіз крові, ПЛР і вірусна культура |
| Ведення | d |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 1D4A |
| МКХ-10 | A98.1 |
| DiseasesDB | 31095 |
| MeSH | D006481 |
Історичні факти
Вперше випадки хвороби були зареєстровані в 1941—1944 роках у сільських місцевостях на північ від Омська в районах заливних лугів лісостепової зони, які рясніють озерами. Спочатку їх вважали атиповим перебігом сальмонельозу, туляремії, лептоспіроза. Проте наростання кількості випадків хвороби призвело до думки, що ця хвороба є новою, до того невідомою. Дослідження провідних науковців 1947 року довело, що хвороба є самостійною нозологічною одиницею. Того ж року виділено збудника хвороби.
Актуальність
Незважаючи, що упродовж останніх 40 років хвороба не реєструється, її природні осередки є у ряді областей Російської Федерації та півночі Казахстану. Дослідження людей і тварин у цих регіонах показали наявність антитіл до збудника у досить значного прошарку, що свідчить про стале поширення хвороби.
Етіологія
| Омська геморагічна гарячка | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Структура і геном флавівірусу | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Вірус, збудник хвороби, належить до роду . Має певну спорідненість до інших філовірусів, зокрема до збудника кліщового енцефаліту, але перехресного імунітету не виникає. Існує у 2-х серологічних варіантах.
Епідеміологічні особливості
Резервуаром інфекції є ондатри, водяні щури, вузькогорлі полівки, іксодові та гамазові кліщі, блохи. Тимчасовими носіями вірусу можуть бути ховрахи, хом'яки, телята, ягнята. Личинки та німфи кліщів паразитують на гризунах і птахах, дорослі кліщі нападають на тварин і людей. Зараження людини відбувається при контакті з інфікованими гризунами, через кліщів, а також контактно повітряно-пиловим шляхом. Не можна виключити в деяких випадках аліментарне зараження.
Передачі інфекції від людини людині не відмічено, не зареєстровані й спалахи внутрішньолікарняної чи внутрісімейної інфекції.
Найбільша захворюваність спостерігається з квітня по липень, що збігається з періодом активності кліщів. Іксодові кліщі здатні передавати вірус трансоваріально потомству. Переважно хворіють мешканці лісових і лісостепових районів. Крива сезонної захворюваності має два підйоми: в травні, коли хворіють переважно сільськогосподарські працівники, і серпні — вересні, коли найвища захворюваність реєструється серед мисливців. Перенесене захворювання оставляє стійкий імунітет, повторних захворювань не спостерігається.
Патогенез і патологічна анатомія
Вірус поширюється по організму, уражаючи першочергово ендотелій кровоносних капілярів, нервову систему та наднирники. Розвивається капіляротоксикоз. Підвищена проникність кровоносних капілярів, що виникає, полегшує проникнення вірусу в різні органи і тканини, в тому числі й у кістковий мозок, спричинює порушення обмінних процесів між кров'ю і клітинами внутрішніх оріанов. Розвиваються запальні токсичні процеси в різних органах і системах. У нервовій тканині виникає набряк, навколо судин мозку утворюються муфти з лімфоїдних елементів. При розтині померлих знаходять повнокров'я, крововиливи, серозно-геморагічне просочування сполучної тканини у всіх органах, в залозах внутрішньої секреції, вегетативних вузлах, надниркових залозах, центральній нервовій системі. У печінці, нирках, міокарді виявляють дистрофічні зміни, набряк. У кістковому мозку і селезінці, крім того, виявляється гіперплазія лімфобластних і ретикулярних елементів.
Клінічні прояви
Інкубаційний період триває 2—10 днів. Хвороба зазвичай починається гостро, з ознобу, швидкого підвищення температури 39-40 °С, інтенсивного головного болю і ломоти у всьому тілі. Обличчя і шия стають гіперемованими. Виникає виражена ін'єкція судин склер і кон'юнктив, різке почервоніння слизової ротоглотки, іноді виникає енантема. На 3-4-й день хвороби розвивається геморагічний синдром: на шкірі з'являються петехії, на окремих ділянках — множинні підшкірні крововиливи. Одночасно з висипанням виникає кровоточивість ясен, носові, легеневі, шлункові, кишкові та маткові кровотечі. Проте такі рясні прояви відбуваються не більше ніж у чверті хворих. Зазвичай це не загрожує безпосередньо життю хворого. На тлі цього іноді з'являється генералізоване збільшення периферичних лімфатичних вузлів. Пульс сповільнений, артеріальний тиск помітно знижується, в легенях розвивається бронхіт, а в частини хворих і пневмонії, що відрізняються бідністю фізикальних проявів — кашлю і харкотиння майже немає. Зміни в нирках не характерні, іноді відзначається минуща протеїнурія. Виразні зміни спостерігаються з боку нервової системи, зокрема явища менінгоенцефаліту. Гарячка триває від 4-5 до 12 днів. З нормалізацією температури стан хворого поліпшується, зникають геморагічні прояви, зміни в нервовій системі, легень, з'являється апетит. Одужання відбувається повільно. У половині випадків через 5-20 днів після нормалізації температури виникає друга хвиля гарячки, яка триває 3-7 днів і супроводжується загальнотоксичними проявами, які виражені часто більше ніж у першу хвилю.
Прогноз загалом сприятливий, летальність коливається в межах 0.5-3 %.
Діагностика
Враховують клінічні та епідеміологічні дані. Вірус можна виділити з крові у перші дні хвороби. Наразі головним методом підтвердження є полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).
Лікування
Етіотропних препаратів не винайдено. Проводиться ситуативна патогенетична терапія.
Профілактика
Ведучим напрямком є боротьба з кліщами, захист людей від їхніх укусів. Розроблена інактивована формаліном вакцина з мозкової тканини білих мишей, заражених вірусом омської геморагічної гарячки. Незважаючи на високий захисний ефект, ця вакцина вже багато років не використовується через серйозні побічні реакції. Можна застосовувати для іммунізації вакцину проти геморагічної гарячки Крим-Конго, оскільки збудники обох захворювань антигенно близькі.
Примітки
- Disease Ontology — 2016.
Джерела
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. — К.: «Здоров'я»,2003. — Т.2.; — 848 692 с. / с. 142—151.
- Karan LS, Ciccozzi M, Yakimenko VV, Presti AL, Cella E, Zehender G, Rezza G, Platonov AE (2013) The deduced evolution history of Omsk hemorrhagic fever virus. J Med Virol doi: 10.1002/jmv.23856 (англ.)
- В. А. Постовит Инфекционные болезни. Руководство. «Сотис». Санкт-Петербург. 1997. 496 С. . / с. 395—397 (рос.)
- РУКОВОДСТВО ПО ИНФЕКЦИОННЫМ БОЛЕЗНЯМ Под редакцией В. М. Семенова. Медицинское информационное агентство Москва. 2008. 744 с. / С. 594—595 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Omska gemoragichna garyachka ros Omskaya gemorraicheskaya lihoradka angl Omsk hemorrhagic fever gostra endemichna virusna hvoroba z grupi gemoragichnih garyachok yaku sprichinyuye arbovirus z rodu Flavivirus Perebigaye z garyachkoyu gemoragichnim sindromom urazhennyam organiv dihannya nervovoyi sistemi ta harakterizuyetsya vidnosno dobrim prognozom Omska gemoragichna garyachkaSpecialnistinfekcijni hvorobiSimptomioznob 1 golovnij bil garyachka mialgiya nudota d meningizm i visipPrichinidMetod diagnostikifizikalne obstezhennya klinichnij analiz krovi PLR i virusna kulturaVedennyadKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111D4AMKH 10A98 1DiseasesDB31095MeSHD006481Istorichni faktiVpershe vipadki hvorobi buli zareyestrovani v 1941 1944 rokah u silskih miscevostyah na pivnich vid Omska v rajonah zalivnih lugiv lisostepovoyi zoni yaki ryasniyut ozerami Spochatku yih vvazhali atipovim perebigom salmonelozu tulyaremiyi leptospiroza Prote narostannya kilkosti vipadkiv hvorobi prizvelo do dumki sho cya hvoroba ye novoyu do togo nevidomoyu Doslidzhennya providnih naukovciv 1947 roku dovelo sho hvoroba ye samostijnoyu nozologichnoyu odiniceyu Togo zh roku vidileno zbudnika hvorobi AktualnistNezvazhayuchi sho uprodovzh ostannih 40 rokiv hvoroba ne reyestruyetsya yiyi prirodni oseredki ye u ryadi oblastej Rosijskoyi Federaciyi ta pivnochi Kazahstanu Doslidzhennya lyudej i tvarin u cih regionah pokazali nayavnist antitil do zbudnika u dosit znachnogo prosharku sho svidchit pro stale poshirennya hvorobi Etiologiya Omska gemoragichna garyachkaStruktura i genom flavivirusuBiologichna klasifikaciyaCarstvo OrthornaviraeViddil KitrinoviricotaKlas FlasuviricetesRyad AmarilloviralesRodina Rid Vid Omsk hemorrhagic fever virus Virus zbudnik hvorobi nalezhit do rodu Maye pevnu sporidnenist do inshih filovirusiv zokrema do zbudnika klishovogo encefalitu ale perehresnogo imunitetu ne vinikaye Isnuye u 2 h serologichnih variantah Epidemiologichni osoblivostiRezervuarom infekciyi ye ondatri vodyani shuri vuzkogorli polivki iksodovi ta gamazovi klishi blohi Timchasovimi nosiyami virusu mozhut buti hovrahi hom yaki telyata yagnyata Lichinki ta nimfi klishiv parazituyut na grizunah i ptahah dorosli klishi napadayut na tvarin i lyudej Zarazhennya lyudini vidbuvayetsya pri kontakti z infikovanimi grizunami cherez klishiv a takozh kontaktno povitryano pilovim shlyahom Ne mozhna viklyuchiti v deyakih vipadkah alimentarne zarazhennya Peredachi infekciyi vid lyudini lyudini ne vidmicheno ne zareyestrovani j spalahi vnutrishnolikarnyanoyi chi vnutrisimejnoyi infekciyi Najbilsha zahvoryuvanist sposterigayetsya z kvitnya po lipen sho zbigayetsya z periodom aktivnosti klishiv Iksodovi klishi zdatni peredavati virus transovarialno potomstvu Perevazhno hvoriyut meshkanci lisovih i lisostepovih rajoniv Kriva sezonnoyi zahvoryuvanosti maye dva pidjomi v travni koli hvoriyut perevazhno silskogospodarski pracivniki i serpni veresni koli najvisha zahvoryuvanist reyestruyetsya sered mislivciv Perenesene zahvoryuvannya ostavlyaye stijkij imunitet povtornih zahvoryuvan ne sposterigayetsya Patogenez i patologichna anatomiyaVirus poshiryuyetsya po organizmu urazhayuchi pershochergovo endotelij krovonosnih kapilyariv nervovu sistemu ta nadnirniki Rozvivayetsya kapilyarotoksikoz Pidvishena proniknist krovonosnih kapilyariv sho vinikaye polegshuye proniknennya virusu v rizni organi i tkanini v tomu chisli j u kistkovij mozok sprichinyuye porushennya obminnih procesiv mizh krov yu i klitinami vnutrishnih orianov Rozvivayutsya zapalni toksichni procesi v riznih organah i sistemah U nervovij tkanini vinikaye nabryak navkolo sudin mozku utvoryuyutsya mufti z limfoyidnih elementiv Pri roztini pomerlih znahodyat povnokrov ya krovovilivi serozno gemoragichne prosochuvannya spoluchnoyi tkanini u vsih organah v zalozah vnutrishnoyi sekreciyi vegetativnih vuzlah nadnirkovih zalozah centralnij nervovij sistemi U pechinci nirkah miokardi viyavlyayut distrofichni zmini nabryak U kistkovomu mozku i selezinci krim togo viyavlyayetsya giperplaziya limfoblastnih i retikulyarnih elementiv Klinichni proyaviInkubacijnij period trivaye 2 10 dniv Hvoroba zazvichaj pochinayetsya gostro z oznobu shvidkogo pidvishennya temperaturi 39 40 S intensivnogo golovnogo bolyu i lomoti u vsomu tili Oblichchya i shiya stayut giperemovanimi Vinikaye virazhena in yekciya sudin skler i kon yunktiv rizke pochervoninnya slizovoyi rotoglotki inodi vinikaye enantema Na 3 4 j den hvorobi rozvivayetsya gemoragichnij sindrom na shkiri z yavlyayutsya petehiyi na okremih dilyankah mnozhinni pidshkirni krovovilivi Odnochasno z visipannyam vinikaye krovotochivist yasen nosovi legenevi shlunkovi kishkovi ta matkovi krovotechi Prote taki ryasni proyavi vidbuvayutsya ne bilshe nizh u chverti hvorih Zazvichaj ce ne zagrozhuye bezposeredno zhittyu hvorogo Na tli cogo inodi z yavlyayetsya generalizovane zbilshennya periferichnih limfatichnih vuzliv Puls spovilnenij arterialnij tisk pomitno znizhuyetsya v legenyah rozvivayetsya bronhit a v chastini hvorih i pnevmoniyi sho vidriznyayutsya bidnistyu fizikalnih proyaviv kashlyu i harkotinnya majzhe nemaye Zmini v nirkah ne harakterni inodi vidznachayetsya minusha proteyinuriya Virazni zmini sposterigayutsya z boku nervovoyi sistemi zokrema yavisha meningoencefalitu Garyachka trivaye vid 4 5 do 12 dniv Z normalizaciyeyu temperaturi stan hvorogo polipshuyetsya znikayut gemoragichni proyavi zmini v nervovij sistemi legen z yavlyayetsya apetit Oduzhannya vidbuvayetsya povilno U polovini vipadkiv cherez 5 20 dniv pislya normalizaciyi temperaturi vinikaye druga hvilya garyachki yaka trivaye 3 7 dniv i suprovodzhuyetsya zagalnotoksichnimi proyavami yaki virazheni chasto bilshe nizh u pershu hvilyu Prognoz zagalom spriyatlivij letalnist kolivayetsya v mezhah 0 5 3 DiagnostikaVrahovuyut klinichni ta epidemiologichni dani Virus mozhna vidiliti z krovi u pershi dni hvorobi Narazi golovnim metodom pidtverdzhennya ye polimerazna lancyugova reakciya PLR LikuvannyaEtiotropnih preparativ ne vinajdeno Provoditsya situativna patogenetichna terapiya ProfilaktikaVeduchim napryamkom ye borotba z klishami zahist lyudej vid yihnih ukusiv Rozroblena inaktivovana formalinom vakcina z mozkovoyi tkanini bilih mishej zarazhenih virusom omskoyi gemoragichnoyi garyachki Nezvazhayuchi na visokij zahisnij efekt cya vakcina vzhe bagato rokiv ne vikoristovuyetsya cherez serjozni pobichni reakciyi Mozhna zastosovuvati dlya immunizaciyi vakcinu proti gemoragichnoyi garyachki Krim Kongo oskilki zbudniki oboh zahvoryuvan antigenno blizki PrimitkiDisease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129DzherelaVozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi U 3 t K Zdorov ya 2003 T 2 848 692 s ISBN 5 311 01326 5 s 142 151 Karan LS Ciccozzi M Yakimenko VV Presti AL Cella E Zehender G Rezza G Platonov AE 2013 The deduced evolution history of Omsk hemorrhagic fever virus J Med Virol doi 10 1002 jmv 23856 angl V A Postovit Infekcionnye bolezni Rukovodstvo Sotis Sankt Peterburg 1997 496 S ISBN 5 85503 096 2 s 395 397 ros RUKOVODSTVO PO INFEKCIONNYM BOLEZNYaM Pod redakciej V M Semenova Medicinskoe informacionnoe agentstvo Moskva 2008 744 s S 594 595 ros