Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Яблоновський Александер Валеріан Яблоновскі пол Aleksander Waleri

Яблоновський Александер Валеріан

Яблоновський Александер Валеріан
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Яблоновський.

Александер Валеріан Яблоновскі (пол. Aleksander Walerian Jabłonowski; 19 квітня 1829 — 22 серпня 1913, Куяльницький лиман біля Одеси) — польський історик й етнограф.

Александер Валеріан Яблоновскі
image
Александер Яблоновський (1859)
ПсевдоОлександр Валеріан Яблоновський
Народився19 квітня 1829(1829-04-19)
Гозлін
Помер22 серпня 1913(1913-08-22) (84 роки)
Куяльницький лиман біля Одеси
·пневмонія
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьетнограф, історик
Галузьетнографія[1], історія[1] і подорож[1]
Alma materТартуський університет
Знання мовпольська[1]
УчасникПольське повстання 1863—1864
Членствоd, Варшавське наукове товариство, d (1913), d, Історичне товариство у Львові і d
РідQ96143927?
БатькоПйотр Яблоновскі
МатиМаріана Павловска г. Юноша
РодичіВладислав Яблоновскі (брат)
Брати, сестриd
Нагороди

Q86669426? (1897)

image
Герб

Прус

Біографія

Походив зі шляхетної родини на Підляшші. Середню освіту здобув у повітовій школі (1837—1842) в Дорогичині та у гімназії (1843—1847) в Білостоку. Згодом вступив на філологічно-історичний факультет Київського університету святого Володимира, де у 1847-49 роках вивчав славістичні дисципліни. Продовжував навчання у Дерптському університеті, студіював класичну та германську філософію, історію.

У 1853-1858 роках працював учителем на Київщині та Брацлавщині. Яблоновський був людиною, яка постійно самостійно займалась самоосвітою та поглибленням своїх знань. Він значно більше завдячував особистим науковим контактам та багаторічним подорожам, ніж університетській освіті. Відомості зі сфери славістики та історії значно поглибив за час досліджень і наукових подорожей в 1859—1861 роках. Намагаючись розширити свої знання, вивчав світову історію у Берлінському університеті, дослідження етногенезу слов'ян здійснював в Британському музеї у Лондоні, результатом яких була праця видана в Парижі під назвою «Krytyka poglądu etnicznohistorycznego Franciszka Duchińskiego» («Przegl. Rzeczy Pol», 1859). У Брюсселі налагодив контакти з Йоахимом Лелевелем. Після навчання в Сорбоні, Празі та Відні, де він зустрічався з Франьом Миклошічем та Вуком Караджичем, цікавлячись, зокрема, народною сербською поезією та впливами Сходу на культуру Південних слов'ян, Яблоновський здійснив подорож до Сербії та Хорватії, також на Балкани.

1861 року оселився в Києві, де, будучи домашнім вчителем Яна і Кароля Бжозовскіх, був втягнутий Стефаном Бобровським в конспіраційну діяльність академічної молоді, серед якої Яблоновський був особою цінованою та популярною як людина з демократичними та поступовськими поглядами. Восени 1862 року він був вибраний членом провінційного комітету Центрального Національного Комітету «Червоних», за що у 1867 році був висланий до Керенська у Пензенській губернії, де проводив етнографічні дослідження мордви. З київського періоду та короткого перебування в Одесі походять праці Яблоновського «Rodzina w Polsce, jej rozwój historyczny» (lwowski «Dzien. Liter.», 1862) та «Koleje dziejowego zrzeszania się Słowian nadkarpackich do połowy XV wieku» («Kwart. Kłosów», 1877).

У 1868 одержав дозвіл на постійне проживання у Варшаві, звідки невдовзі виїхав у подорож на Близький Схід (Палестина, Сирія, Месапотамія і Курдистан) і до Північної Африки (Єгипет і Туніс). Результати подорожі були відображені в статтях "Ustęp z pamiętnika podróży po muzumanskim Wschodzie odbytej w 1870 r. («Bluszcz», 1871 [nr. 23-7], «Tyg. IlIustr.», 1872 [nr. 252-60], 1874 [nr. 330-9]) та «Wschód muzułmański» («Ateneum», 1876 t. 4 z. 10-11). Повернувшись в 1870 році до Варшави друкувався в тогочасних польських часописах, зокрема і в «Ateneum», який він заснував разом із В. Спасовичем в 1876 році і був одним із найцінніших його співробітників.

Після повернення в 1875 разом з А. Павлеським розпочав публікувати джерела з історії Польсько-Литовської держави, у тому числі і українських земель у складі Речі Посполитої (1876—1910).

У 1872-92 роках здійснював часті подорожі, головним чином до України та на Балкани. Виявив, оприлюднив 1880 року перший, 1882 року другий описи старої фортеці в Кам'янці-Подільському — найважливіші документи, які дозволяють досить рельєфно уявити, яким був замок у XV-XVi століттях (описи: 1494 року, коли замок передавали новому старості, та 1544 року, коли белзький каштелян Войцех Стажеховскі перевіряв роботи, які виконав у замку військовий інженер, архітектор Йокуб Претфус (Іов Претвич)). В 1886 році перебував в Константинополі.

До своїх зацікавлень історично-етнографічних повернувся в статті "Najnowsze teorje heraldyczne pochodzenia polskiego, społeczeństwa szlacheckiego ze stanowiska etnograficznego («Wisła», 1891 t. 4) та в праці «Lud, rys ludoznawstwa połskiego» (Lw. 1906), де Яблонський опрацював розділ, присвячений проблемам географії і етнографії українців (малоросів).

Ряд праць Яблоновського присвячені проблемам історії, етнографії та географії України. Видав земель Речі Посполитої XVI—XVII століть, дослідженням історії Києво-Могилянської академії.

З 1892 — член Історичного товариства Нестора-літописця у Києві. З 1894 — член Краківської Академії наук, доктор Львівського університету (з 1912), з 1913 — член Королівського Історичного товариства у Лондоні.

Похований на Повонзківському цвинтарі (місце 209–VI–24) у Варшаві.

Твори

Разом з Адольфом Павінським видавав з 1875 серію «Zródla dziejowe» («Історичні джерела»), в яких поруч з документами містив свої розвідки. Деякі томи джерел і праць Яблоновського присвячені українським землям:

  • «Lustracye królewszczyzn ziem ruskich Wołynia, Podola i Ukrainy z pierwszej połowy XVII wieku [ 1 січня 2016 у Wayback Machine.]» (1877),
  • «Rewizya zamków ziemi wołyńskiej w połowie XVI wieku» (1877),
  • «Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów — Bracław). T. 1 [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.]» (1894),
  • «Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów — Bracław). T. 2 [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.]» (1894),
  • «Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów — Bracław). T. 3 [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.]» (1897),
  • «Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1 [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]» (1902),
  • «Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 2» (1903),
  • «Ziemie ruskie. Wołyń i Podole [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.]» (1889).

Яблоновський — автор монографій з історії України «Akademia Kijowsko-Mohilańska: zarys historyczny na tle rozwoju ogólnego cywilizacyi zachodniej na Rusi» [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] (1899 — 1900) і «Historya Rusi południowej do upadku Rzeczypospolitej Polskiej» (1912), в яких перебільшував вплив польської культури на українську, заперечував державницькі здібності українців, применшував роль козаччини. Аналіз останньої праці Яблоновського подав М. Залізняк («Історія України Олександра Яблоновського», ЗНТШ т. CXVI, 1913).

Зібрання творів Яблоновського «Pisma Alexandra Jablonowskiego» видано у Варшаві (1910 — 13) у 7 тт.; перші 4 тт. присвячені історії України:

  • T. 1, Ziemie Ruskie Rzeczypospolitej[недоступне посилання з червня 2019]
  • T. 2, Kresy ukrainne[недоступне посилання з червня 2019]
  • T. 3, Ukraina[недоступне посилання з червня 2019]
  • T. 5, Słowiańszczyzna południowa oraz Wołosza i Albania[недоступне посилання з червня 2019]
  • T. 6, Wschód muzułmański
  • T. 7, Rzeczy polskie[недоступне посилання з червня 2019]
  • Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej

Література

Посилання

  • Яблонський Олександер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2113. — 1000 екз.
  • Aleksander Jabłonowski. Etniczna postać Ukrainy w epoce zjednoczenia jej z Koroną [ 27 вересня 2019 у Wayback Machine.](пол.)
  • Весельська Н.В. Українознавчі дослідження Александра Яблоновського (1829-1913). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – «історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» (032. – Історія та археологія). – Житомирський державний університет імені Івана Франка. Житомир, 2020; Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Переяслав, 2020.


image Це незавершена стаття про історика.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про польського науковця чи науковицю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Yablonovskij Aleksander Valerian Yablonovski pol Aleksander Walerian Jablonowski 19 kvitnya 1829 22 serpnya 1913 Kuyalnickij liman bilya Odesi polskij istorik j etnograf Aleksander Valerian YablonovskiAleksander Yablonovskij 1859 PsevdoOleksandr Valerian YablonovskijNarodivsya19 kvitnya 1829 1829 04 19 GozlinPomer22 serpnya 1913 1913 08 22 84 roki Kuyalnickij liman bilya Odesi pnevmoniyaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistetnograf istorikGaluzetnografiya 1 istoriya 1 i podorozh 1 Alma materTartuskij universitetZnannya movpolska 1 UchasnikPolske povstannya 1863 1864Chlenstvod Varshavske naukove tovaristvo d 1913 d Istorichne tovaristvo u Lvovi i dRidQ96143927 BatkoPjotr YablonovskiMatiMariana Pavlovska g YunoshaRodichiVladislav Yablonovski brat Brati sestridNagorodiQ86669426 1897 Gerb Prus Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodiv zi shlyahetnoyi rodini na Pidlyashshi Serednyu osvitu zdobuv u povitovij shkoli 1837 1842 v Dorogichini ta u gimnaziyi 1843 1847 v Bilostoku Zgodom vstupiv na filologichno istorichnij fakultet Kiyivskogo universitetu svyatogo Volodimira de u 1847 49 rokah vivchav slavistichni disciplini Prodovzhuvav navchannya u Derptskomu universiteti studiyuvav klasichnu ta germansku filosofiyu istoriyu U 1853 1858 rokah pracyuvav uchitelem na Kiyivshini ta Braclavshini Yablonovskij buv lyudinoyu yaka postijno samostijno zajmalas samoosvitoyu ta pogliblennyam svoyih znan Vin znachno bilshe zavdyachuvav osobistim naukovim kontaktam ta bagatorichnim podorozham nizh universitetskij osviti Vidomosti zi sferi slavistiki ta istoriyi znachno poglibiv za chas doslidzhen i naukovih podorozhej v 1859 1861 rokah Namagayuchis rozshiriti svoyi znannya vivchav svitovu istoriyu u Berlinskomu universiteti doslidzhennya etnogenezu slov yan zdijsnyuvav v Britanskomu muzeyi u Londoni rezultatom yakih bula pracya vidana v Parizhi pid nazvoyu Krytyka pogladu etnicznohistorycznego Franciszka Duchinskiego Przegl Rzeczy Pol 1859 U Bryusseli nalagodiv kontakti z Joahimom Lelevelem Pislya navchannya v Sorboni Prazi ta Vidni de vin zustrichavsya z Franom Mikloshichem ta Vukom Karadzhichem cikavlyachis zokrema narodnoyu serbskoyu poeziyeyu ta vplivami Shodu na kulturu Pivdennih slov yan Yablonovskij zdijsniv podorozh do Serbiyi ta Horvatiyi takozh na Balkani 1861 roku oselivsya v Kiyevi de buduchi domashnim vchitelem Yana i Karolya Bzhozovskih buv vtyagnutij Stefanom Bobrovskim v konspiracijnu diyalnist akademichnoyi molodi sered yakoyi Yablonovskij buv osoboyu cinovanoyu ta populyarnoyu yak lyudina z demokratichnimi ta postupovskimi poglyadami Voseni 1862 roku vin buv vibranij chlenom provincijnogo komitetu Centralnogo Nacionalnogo Komitetu Chervonih za sho u 1867 roci buv vislanij do Kerenska u Penzenskij guberniyi de provodiv etnografichni doslidzhennya mordvi Z kiyivskogo periodu ta korotkogo perebuvannya v Odesi pohodyat praci Yablonovskogo Rodzina w Polsce jej rozwoj historyczny lwowski Dzien Liter 1862 ta Koleje dziejowego zrzeszania sie Slowian nadkarpackich do polowy XV wieku Kwart Klosow 1877 U 1868 oderzhav dozvil na postijne prozhivannya u Varshavi zvidki nevdovzi viyihav u podorozh na Blizkij Shid Palestina Siriya Mesapotamiya i Kurdistan i do Pivnichnoyi Afriki Yegipet i Tunis Rezultati podorozhi buli vidobrazheni v stattyah Ustep z pamietnika podrozy po muzumanskim Wschodzie odbytej w 1870 r Bluszcz 1871 nr 23 7 Tyg IlIustr 1872 nr 252 60 1874 nr 330 9 ta Wschod muzulmanski Ateneum 1876 t 4 z 10 11 Povernuvshis v 1870 roci do Varshavi drukuvavsya v togochasnih polskih chasopisah zokrema i v Ateneum yakij vin zasnuvav razom iz V Spasovichem v 1876 roci i buv odnim iz najcinnishih jogo spivrobitnikiv Pislya povernennya v 1875 razom z A Pavleskim rozpochav publikuvati dzherela z istoriyi Polsko Litovskoyi derzhavi u tomu chisli i ukrayinskih zemel u skladi Rechi Pospolitoyi 1876 1910 U 1872 92 rokah zdijsnyuvav chasti podorozhi golovnim chinom do Ukrayini ta na Balkani Viyaviv oprilyudniv 1880 roku pershij 1882 roku drugij opisi staroyi forteci v Kam yanci Podilskomu najvazhlivishi dokumenti yaki dozvolyayut dosit relyefno uyaviti yakim buv zamok u XV XVi stolittyah opisi 1494 roku koli zamok peredavali novomu starosti ta 1544 roku koli belzkij kashtelyan Vojceh Stazhehovski pereviryav roboti yaki vikonav u zamku vijskovij inzhener arhitektor Jokub Pretfus Iov Pretvich V 1886 roci perebuvav v Konstantinopoli Do svoyih zacikavlen istorichno etnografichnih povernuvsya v statti Najnowsze teorje heraldyczne pochodzenia polskiego spoleczenstwa szlacheckiego ze stanowiska etnograficznego Wisla 1891 t 4 ta v praci Lud rys ludoznawstwa polskiego Lw 1906 de Yablonskij opracyuvav rozdil prisvyachenij problemam geografiyi i etnografiyi ukrayinciv malorosiv Ryad prac Yablonovskogo prisvyacheni problemam istoriyi etnografiyi ta geografiyi Ukrayini Vidav zemel Rechi Pospolitoyi XVI XVII stolit doslidzhennyam istoriyi Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Z 1892 chlen Istorichnogo tovaristva Nestora litopiscya u Kiyevi Z 1894 chlen Krakivskoyi Akademiyi nauk doktor Lvivskogo universitetu z 1912 z 1913 chlen Korolivskogo Istorichnogo tovaristva u Londoni Pohovanij na Povonzkivskomu cvintari misce 209 VI 24 u Varshavi TvoriRazom z Adolfom Pavinskim vidavav z 1875 seriyu Zrodla dziejowe Istorichni dzherela v yakih poruch z dokumentami mistiv svoyi rozvidki Deyaki tomi dzherel i prac Yablonovskogo prisvyacheni ukrayinskim zemlyam Lustracye krolewszczyzn ziem ruskich Wolynia Podola i Ukrainy z pierwszej polowy XVII wieku 1 sichnya 2016 u Wayback Machine 1877 Rewizya zamkow ziemi wolynskiej w polowie XVI wieku 1877 Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw T 1 7 sichnya 2016 u Wayback Machine 1894 Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw T 2 7 sichnya 2016 u Wayback Machine 1894 Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw T 3 7 sichnya 2016 u Wayback Machine 1897 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 7 bereznya 2016 u Wayback Machine 1902 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 2 1903 Ziemie ruskie Wolyn i Podole 7 sichnya 2016 u Wayback Machine 1889 Yablonovskij avtor monografij z istoriyi Ukrayini Akademia Kijowsko Mohilanska zarys historyczny na tle rozwoju ogolnego cywilizacyi zachodniej na Rusi 3 serpnya 2016 u Wayback Machine 1899 1900 i Historya Rusi poludniowej do upadku Rzeczypospolitej Polskiej 1912 v yakih perebilshuvav vpliv polskoyi kulturi na ukrayinsku zaperechuvav derzhavnicki zdibnosti ukrayinciv primenshuvav rol kozachchini Analiz ostannoyi praci Yablonovskogo podav M Zaliznyak Istoriya Ukrayini Oleksandra Yablonovskogo ZNTSh t CXVI 1913 Zibrannya tvoriv Yablonovskogo Pisma Alexandra Jablonowskiego vidano u Varshavi 1910 13 u 7 tt pershi 4 tt prisvyacheni istoriyi Ukrayini T 1 Ziemie Ruskie Rzeczypospolitej nedostupne posilannya z chervnya 2019 T 2 Kresy ukrainne nedostupne posilannya z chervnya 2019 T 3 Ukraina nedostupne posilannya z chervnya 2019 T 5 Slowianszczyzna poludniowa oraz Wolosza i Albania nedostupne posilannya z chervnya 2019 T 6 Wschod muzulmanski T 7 Rzeczy polskie nedostupne posilannya z chervnya 2019 Atlas historyczny Rzeczypospolitej PolskiejLiteraturaP I Skripnik Yablonovskij Oleksandr Valer yan 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 713 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Korzon T A Jablonowski Kwartalnik Historyczny 1914 pol Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine PosilannyaYablonskij Oleksander Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2113 1000 ekz Aleksander Jablonowski Etniczna postac Ukrainy w epoce zjednoczenia jej z Korona 27 veresnya 2019 u Wayback Machine pol Veselska N V Ukrayinoznavchi doslidzhennya Aleksandra Yablonovskogo 1829 1913 Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk za specialnistyu 07 00 06 istoriografiya dzhereloznavstvo ta specialni istorichni disciplini 032 Istoriya ta arheologiya Zhitomirskij derzhavnij universitet imeni Ivana Franka Zhitomir 2020 Derzhavnij vishij navchalnij zaklad Pereyaslav Hmelnickij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Grigoriya Skovorodi Pereyaslav 2020 Ce nezavershena stattya pro istorika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro polskogo naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Czech National Authority Database d Track Q13550863

Дата публікації:
Топ