Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Казими́ра Дану́те Пру́нскене (лит. Kazimira Danutė Prunskienė; нар. 26 лютого 1943) — литовська економістка й політична діячка, перший прем'єр-міністр Литви після відновлення незалежності (17 березня 1990 — 10 січня 1991).
| Казимира Прунскене | |
|---|---|
| лит. Kazimira Danutė Prunskienė | |
 | |
 19-та прем'єр-міністр Литви | |
| 11 березня 1990 — 10 січня 1991 | |
| Попередник | Вітаутас Сакалаускас |
| Наступник | Альбяртас Шімєнас |
| Народилася | 26 лютого 1943[1][2](81 рік) d, Швенчьонський район, Литва |
| Відома як | політична діячка, економістка, викладачка університету |
| Місце роботи | Вільнюський технічний університет Гедиміна і Вільнюський університет |
| Країна | Литва |
| Alma mater | Вільнюський університет |
| Політична партія | d |
| Релігія | католицька церква |
| Нагороди |     |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Казимира Прунскене народилась в окупованому Німеччиною під час другої світової війни селі Васюлішкес Швянченіського району Литовської РСР 26 лютого 1943 року. 1949 року пішла навчатись до Калтаненської школи, яку закінчила 1956, наступні 4 роки провчилась у середній школі Вільнюса. 1960 року вступила до Вільнюського університету на факультет економіки промисловості. 1965 року здобула диплом про вищу освіту.
Наукова кар'єра
У 1970—1971 роках навчалась в аспірантурі Вільнюського університету, захистила кандидатську дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата економічних наук. У 1965—1986 роках працювала викладачем, від 1978 року — доцентом на факультеті економіки промисловості Вільнюського університету. У 1981—1988 роках перебувала в наукових відрядженнях в університетах Угорщини та Німеччини (ФРН). 1986 року захистила докторську дисертацію. У 1986—1988 роках обіймала посаду заступника директора з науки Інституту економіки сільського господарства. У 1988—1989 роках ректор Інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців народного господарства.
Політична кар'єра
1988 року стала однією з головних розробників концепції економічної самостійності Литовської РСР й однією з засновників литовського Руху за перебудову — Саюдіс (входила до його ініціативної групи та Ради сейму). У 1989—1990 роках була заступником голови Ради міністрів Литовської РСР. 1989 року обрана народним депутатом СРСР від Шауляйського виборчого округу, брала участь у роботі Верховної ради СРСР і З'їзду народних депутатів СРСР.
У лютому 1990 року Казимиру Прунскене обрали депутаткою Верховної Ради Литовської РСР, яка вже 11 березня того ж року проголосила відновлення незалежності Литви та перейменувалась згодом на Відновлювальний Сейм. Прунскене стала прем'єр-міністром першого незалежного литовського уряду 17 березня 1990 року. Її зустрічі 1990 року з лідерами західних країн: США (Джордж Буш), Великої Британії (Маргарет Тетчер), Франції (Франсуа Міттеран), Німеччини (Гельмут Коль) принесли їй широку популярність як «Бурштиновій леді» (за аналогією із «Залізною леді» Маргарет Тетчер) і змусили Михайла Горбачова почати перемовини з литовським урядом. Звинувачення в безуспішних перемовинах з керівництвом Радянського Союзу на тлі економічної блокади, зростання цін, невдоволення населення — усе це змусило її уряд піти у відставку незадовго до подій 13 січня 1991 року. Після виходу у відставку активно опонувала курсу литовських правих, очолюваних головою Верховної Ради Вітаутасом Ландсберґісом. В результаті її звинуватили у зв'язках з КДБ. Згодом вона неодноразово спростовувала ті наклепи через суд.
Казимира Прунскене — одна із засновниць 1995 року Жіночої партії Литви (лит. Lietuvos moterų partija), яку очолювала від 25 лютого 1995 до 1998 року. 1998 року очолила оновлену партію Нова демократія/Жіноча партія (лит. Naujosios demokratijos / Moterų partija). 2000 року очолила оновлену партію Нової демократії (лит. Naujosios demokratijos partija). Обиралася членкинею Сейму від Жіночої партії Литви 1996, а 2000 року переобралась від Партії нової демократії.
2001 року очолила Союз партій селян і нової демократії (лит. Valstiečių ir Naujosios demokratijos partijų sąjunga).
У другому турі дострокових президентських виборів, що відбувся 27 червня 2004 року, виборола 47,8 % голосів виборців, поступившись Валдасу Адамкусу. Після виборів до лав Сейму в листопаді 2004 року під час розподілу місць в уряді між коаліцією Соціал-демократичної партії, Нового союзу, Партії праці та Союзу партій селян отримала портфель міністра сільського господарства.
Брала участь у президентських виборах 2009 року, за результатами яких посіла п'яте місце, здобувши 3,86 % голосів виборців; перемогу виборола Даля Грибаускайте.
5 грудня 2009 року а на з'їзді Литовського народного союзу Казимиру Прунскене обрали його головою.
Громадська кар'єра
Казимира Прунскене є однією із засновниць Балтійської жіночої баскетбольної ліги (англ. Baltic Women's Basketball League) яку очолювала понад 15 років, від лютого 2013 року — почесний президент.
Очолює громадську організацію, що сприяє економічному обміну між Литвою і Україною — «УкраЛит».
Подальше життя
26 лютого 2012 року перенесла інсульт. Він порушив ліву півкулю мозку, Прунскене розбив параліч (не володіє лівою рукою і тому потребує постійної допомоги близьких). Вона зазнала двох операцій з відновлення кісток черепа, які вилучили через набряк головного мозку. Після проведеної операції Прунскене впадала в кому. Відновну реабілітацію проходила в Московському науковому центрі неврології. Після реабілітації у Москві, у перших числах квітня 2013 року повернулася до Литви, проживає в садибі сина у селі Жвірблішкес Швянченіського району.
Родина
Була одружена (розлучена), в шлюбі народила сина й двох доньок:
- Вайдотас Прунскус — діяч Союзу партій селян і нової демократії, член ради самоврядування Швянченіського району;
- Раса Вайткене.
Нагороди та звання
- Почесний громадянин Швянченіського району.
- Орден Великого князя Литовського Гедиміна II ступеня.
- Великий хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина».
- Орден Дружби II ступеня — 14 грудня 2015 року.
Праці
Казимира Прунскене є авторкою низки праць на економічну та політичну тематику:
- Gintarinės ledi išpažintis. Vilnius: Politika, 1991.
- Leben für Litauen. Frankfurt/Main, Berlin, Ullstein, 1992
- Užkulisiai. Vilnius: Politika, 1992.
- Iššūkis drakonui. Kaunas: Europa,1992.
- Išsivadavimo kaina. Vilnius: Politika, 1993.
- Laisvėjimo ir permainų metai. Vilnius: Viltis, 1995.
- Markt Baltikum: Geshäfts- und Investionsratgeber für die Praxis. Freiburg, Berlin: Rudolf Haufe Verlag, 1995.
- Apie dabartį ir ateitį. Vilnius, 2002.
- Lietuvos moterys. Vilnius: Lietuvos Europos institutas, 2002.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119037483 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Munzinger Personen
- С бывшего премьер-министра Литвы Казимиры Прунскене сняты все подозрения в сотрудничестве с КГБ. [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Комсомольская правда, 25 лютого 2011 року (рос.)
- Прунскене ожидала еще одна нейрохирургическая операция. [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] — delfi.lt, 12 квітня 2012 року (рос.)
- Казимира Прунскене после реабилитации в Москве вернулась в Литву. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — 15min.lt, 4 квітня 2013 року (рос.)
- Рекорд: за Д. Грибаускайте проголосовал почти миллион [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] — повідомлення delfi.lt, 18 травня 2009 року (рос.)
- Lithuanian businessman V. Urba became President of the BWBL[недоступне посилання](лит.)
- Рішення самоврядування Швянченіського району від 3 червня 2003 року
- Нагорода вручалась безпосередньо Казимирі з рук посла Казахстану Б. А. Мухамеджановим в маєтку сина Прунскене
Посилання
- Казимира Прунскене [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті ru.delfi.lt (рос.)
- Juškytė, Žiedūnė. . DELFI (лит.) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
- . tv3.lt (лит.) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
- Popovaitė, Inga. . 15min.lt (лит.) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazimi ra Danu te Pru nskene lit Kazimira Danute Prunskiene nar 26 lyutogo 1943 litovska ekonomistka j politichna diyachka pershij prem yer ministr Litvi pislya vidnovlennya nezalezhnosti 17 bereznya 1990 10 sichnya 1991 Kazimira Prunskenelit Kazimira Danute Prunskiene19 ta prem yer ministr Litvi11 bereznya 1990 10 sichnya 1991PoperednikVitautas SakalauskasNastupnikAlbyartas ShimyenasNarodilasya26 lyutogo 1943 1943 02 26 1 2 81 rik d Shvenchonskij rajon LitvaVidoma yakpolitichna diyachka ekonomistka vikladachka universitetuMisce robotiVilnyuskij tehnichnij universitet Gedimina i Vilnyuskij universitetKrayinaLitvaAlma materVilnyuskij universitetPolitichna partiyadReligiyakatolicka cerkvaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKazimira Prunskene narodilas v okupovanomu Nimechchinoyu pid chas drugoyi svitovoyi vijni seli Vasyulishkes Shvyancheniskogo rajonu Litovskoyi RSR 26 lyutogo 1943 roku 1949 roku pishla navchatis do Kaltanenskoyi shkoli yaku zakinchila 1956 nastupni 4 roki provchilas u serednij shkoli Vilnyusa 1960 roku vstupila do Vilnyuskogo universitetu na fakultet ekonomiki promislovosti 1965 roku zdobula diplom pro vishu osvitu Naukova kar yera U 1970 1971 rokah navchalas v aspiranturi Vilnyuskogo universitetu zahistila kandidatsku disertaciyu ta zdobula naukovij stupin kandidata ekonomichnih nauk U 1965 1986 rokah pracyuvala vikladachem vid 1978 roku docentom na fakulteti ekonomiki promislovosti Vilnyuskogo universitetu U 1981 1988 rokah perebuvala v naukovih vidryadzhennyah v universitetah Ugorshini ta Nimechchini FRN 1986 roku zahistila doktorsku disertaciyu U 1986 1988 rokah obijmala posadu zastupnika direktora z nauki Institutu ekonomiki silskogo gospodarstva U 1988 1989 rokah rektor Institutu pidvishennya kvalifikaciyi kerivnih pracivnikiv i fahivciv narodnogo gospodarstva Politichna kar yera 1988 roku stala odniyeyu z golovnih rozrobnikiv koncepciyi ekonomichnoyi samostijnosti Litovskoyi RSR j odniyeyu z zasnovnikiv litovskogo Ruhu za perebudovu Sayudis vhodila do jogo iniciativnoyi grupi ta Radi sejmu U 1989 1990 rokah bula zastupnikom golovi Radi ministriv Litovskoyi RSR 1989 roku obrana narodnim deputatom SRSR vid Shaulyajskogo viborchogo okrugu brala uchast u roboti Verhovnoyi radi SRSR i Z yizdu narodnih deputativ SRSR U lyutomu 1990 roku Kazimiru Prunskene obrali deputatkoyu Verhovnoyi Radi Litovskoyi RSR yaka vzhe 11 bereznya togo zh roku progolosila vidnovlennya nezalezhnosti Litvi ta perejmenuvalas zgodom na Vidnovlyuvalnij Sejm Prunskene stala prem yer ministrom pershogo nezalezhnogo litovskogo uryadu 17 bereznya 1990 roku Yiyi zustrichi 1990 roku z liderami zahidnih krayin SShA Dzhordzh Bush Velikoyi Britaniyi Margaret Tetcher Franciyi Fransua Mitteran Nimechchini Gelmut Kol prinesli yij shiroku populyarnist yak Burshtinovij ledi za analogiyeyu iz Zaliznoyu ledi Margaret Tetcher i zmusili Mihajla Gorbachova pochati peremovini z litovskim uryadom Zvinuvachennya v bezuspishnih peremovinah z kerivnictvom Radyanskogo Soyuzu na tli ekonomichnoyi blokadi zrostannya cin nevdovolennya naselennya use ce zmusilo yiyi uryad piti u vidstavku nezadovgo do podij 13 sichnya 1991 roku Pislya vihodu u vidstavku aktivno oponuvala kursu litovskih pravih ocholyuvanih golovoyu Verhovnoyi Radi Vitautasom Landsbergisom V rezultati yiyi zvinuvatili u zv yazkah z KDB Zgodom vona neodnorazovo sprostovuvala ti naklepi cherez sud Kazimira Prunskene odna iz zasnovnic 1995 roku Zhinochoyi partiyi Litvi lit Lietuvos moteru partija yaku ocholyuvala vid 25 lyutogo 1995 do 1998 roku 1998 roku ocholila onovlenu partiyu Nova demokratiya Zhinocha partiya lit Naujosios demokratijos Moteru partija 2000 roku ocholila onovlenu partiyu Novoyi demokratiyi lit Naujosios demokratijos partija Obiralasya chlenkineyu Sejmu vid Zhinochoyi partiyi Litvi 1996 a 2000 roku pereobralas vid Partiyi novoyi demokratiyi 2001 roku ocholila Soyuz partij selyan i novoyi demokratiyi lit Valstieciu ir Naujosios demokratijos partiju sajunga U drugomu turi dostrokovih prezidentskih viboriv sho vidbuvsya 27 chervnya 2004 roku viborola 47 8 golosiv viborciv postupivshis Valdasu Adamkusu Pislya viboriv do lav Sejmu v listopadi 2004 roku pid chas rozpodilu misc v uryadi mizh koaliciyeyu Social demokratichnoyi partiyi Novogo soyuzu Partiyi praci ta Soyuzu partij selyan otrimala portfel ministra silskogo gospodarstva Brala uchast u prezidentskih viborah 2009 roku za rezultatami yakih posila p yate misce zdobuvshi 3 86 golosiv viborciv peremogu viborola Dalya Gribauskajte 5 grudnya 2009 roku a na z yizdi Litovskogo narodnogo soyuzu Kazimiru Prunskene obrali jogo golovoyu Gromadska kar yera Kazimira Prunskene ye odniyeyu iz zasnovnic Baltijskoyi zhinochoyi basketbolnoyi ligi angl Baltic Women s Basketball League yaku ocholyuvala ponad 15 rokiv vid lyutogo 2013 roku pochesnij prezident Ocholyuye gromadsku organizaciyu sho spriyaye ekonomichnomu obminu mizh Litvoyu i Ukrayinoyu UkraLit Podalshe zhittya 26 lyutogo 2012 roku perenesla insult Vin porushiv livu pivkulyu mozku Prunskene rozbiv paralich ne volodiye livoyu rukoyu i tomu potrebuye postijnoyi dopomogi blizkih Vona zaznala dvoh operacij z vidnovlennya kistok cherepa yaki viluchili cherez nabryak golovnogo mozku Pislya provedenoyi operaciyi Prunskene vpadala v komu Vidnovnu reabilitaciyu prohodila v Moskovskomu naukovomu centri nevrologiyi Pislya reabilitaciyi u Moskvi u pershih chislah kvitnya 2013 roku povernulasya do Litvi prozhivaye v sadibi sina u seli Zhvirblishkes Shvyancheniskogo rajonu RodinaBula odruzhena rozluchena v shlyubi narodila sina j dvoh donok Vajdotas Prunskus diyach Soyuzu partij selyan i novoyi demokratiyi chlen radi samovryaduvannya Shvyancheniskogo rajonu Rasa Vajtkene Nagorodi ta zvannyaPochesnij gromadyanin Shvyancheniskogo rajonu Orden Velikogo knyazya Litovskogo Gedimina II stupenya Velikij hrest ordena Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Orden Druzhbi II stupenya 14 grudnya 2015 roku PraciKazimira Prunskene ye avtorkoyu nizki prac na ekonomichnu ta politichnu tematiku Gintarines ledi ispazintis Vilnius Politika 1991 Leben fur Litauen Frankfurt Main Berlin Ullstein 1992 Uzkulisiai Vilnius Politika 1992 Issukis drakonui Kaunas Europa 1992 Issivadavimo kaina Vilnius Politika 1993 Laisvejimo ir permainu metai Vilnius Viltis 1995 Markt Baltikum Geshafts und Investionsratgeber fur die Praxis Freiburg Berlin Rudolf Haufe Verlag 1995 Apie dabartį ir ateitį Vilnius 2002 Lietuvos moterys Vilnius Lietuvos Europos institutas 2002 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119037483 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Munzinger Personen d Track Q107343683 S byvshego premer ministra Litvy Kazimiry Prunskene snyaty vse podozreniya v sotrudnichestve s KGB 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Komsomolskaya pravda 25 lyutogo 2011 roku ros Prunskene ozhidala eshe odna nejrohirurgicheskaya operaciya 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine delfi lt 12 kvitnya 2012 roku ros Kazimira Prunskene posle reabilitacii v Moskve vernulas v Litvu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 15min lt 4 kvitnya 2013 roku ros Rekord za D Gribauskajte progolosoval pochti million 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine povidomlennya delfi lt 18 travnya 2009 roku ros Lithuanian businessman V Urba became President of the BWBL nedostupne posilannya lit Rishennya samovryaduvannya Shvyancheniskogo rajonu vid 3 chervnya 2003 roku Nagoroda vruchalas bezposeredno Kazimiri z ruk posla Kazahstanu B A Muhamedzhanovim v mayetku sina PrunskenePosilannyaKazimira Prunskene 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine na sajti ru delfi lt ros Juskyte Ziedune DELFI lit Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 17 zhovtnya 2021 tv3 lt lit Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 17 zhovtnya 2021 Popovaite Inga 15min lt lit Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 17 zhovtnya 2021