Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Станіслав Мартин Скарбек пол Stanisław Marcin Skarbek 20 листопада 1780 Обертин 27 жовтня 1848 Львів австрійський граф з

Скарбек Станіслав

Скарбек Станіслав

Станіслав Мартин Скарбек (пол. Stanisław Marcin Skarbek; 20 листопада 1780, Обертин — 27 жовтня 1848, Львів) — австрійський граф, землевласник і меценат. Заснував у Львові театр свого імені, нині це Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької. Представник польського роду Скарбеків гербу Абданк.

Станіслав Скарбек
пол. Stanisław Marcin Skarbek
image
Народився20 листопада 1780(1780-11-20)
Обертин, Тлумацький район, Івано-Франківська область[2]
Помер27 жовтня 1848(1848-10-27)(67 років)
Львів, Австрійська імперія
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країнаimage Річ Посполита
image Австрійська імперія
Діяльністьземлевласник, меценат
ЧленствоГалицьке господарське товариство
Титулграф[d]
РідСкарбки
БатькоЯн Скарбек[d]
У шлюбі зСофія Яблоновська
Нагороди
image
image

Біографія

Син чортовецького старости графа Яна Скарбека та його дружини Терези Бєльської, внук графа Рафала Людвіка Скарбека. Походив з гілки роду Скарбеків, що осіли в Руському воєводстві. Рано осиротів, виховували його в домі тітки — Юліани зі Скарбеків, дружини Францішека Жевуського.

Навчався в колегіумі піярів Золочева, потім — у гімназії у Львові (1792—1800). У 1801 році почав управляти маєтностями «Рожнятівського ключа», який йому в заповіті 1793 року записав дід. 1802 року отримав від тітки Берездівці. 27 травня 1805 року підписав з родичами угоду, за якою брат Іґнацій ставав дідичем Бурштина взамін за будівництво шпиталю для вбогих.

Мав консервативні погляди, сторонився політики. Недовго (з 31 травня 1809) мав посаду інтенданта соляних копалень, громадського майна Самбірського та Стрийського повітів.

Скарбківський театр

image
Скарбківський театр, 1900
Докладніше: Скарбківський театр

У 1833 році граф Австро-Угорщини Станіслав Скарбек розпочав будівництво нового театру для Львова власним коштом. У театральній будівлі планувалося розташувати готель на 300 номерів, крамниці, кав'ярні, помешкання для акторів. Під час будівництва у вологий ґрунт було вбито 16 000 дубових паль. Тепер саме завдяки їм будівля театру є найдорожчим будинком у Львові. 28 березня 1842 року комедією польського драматурга Олександра Фредра — другого чоловіка дружини Станіслава Скарбка Зофії з Яблоновських гербу Гжимала — було урочисто відкрито Новий міський театр. Нині — Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької.

Доброчинний інститут для сиріт та убогих

image
Наполеон Орда. Палац у Закладі

Засновником поселення Заклад вважають графа Станіслава Скарбека. У затишному місці поміж Дроговижем і Демнею (нині село Закла́д)він збудував палац за проектом його австрійської резиденції у містечку Нусдорф (нім. Nußdorf). Палац у Закладі має вигляд букви «П», його середня частина триповерхова, а бокові мають 4 поверхи. Поблизу них — стилізовані 5 поверхові вежі.

У 1840 році Станіслав Скарбек заснував «Доброчинний інститут для сиріт та убогих». Його діяльність узаконена 1 серпня 1843 року. Ця будівля неймовірної краси й витонченості мала стати помешканням для усіх бездомних дітей. Мешкали тут діти багатьох національностей, але навчання велося польською у суворому католицькому дусі. Окрім загальної освіти діти здобували і фахові знання: дівчата вивчали городництво, куховарство і шиття, а хлопці — різні види ремесел й виготовлення горілки. Загалом у Закладі проживало до 400 дітей-сиріт: 250 хлопців та 150 дівчат. Окрім дітей у палаці Скарбка мешкали близько 60 стареньких. Аби влаштувати у палаці для них притулок, Скарбек продав власний будинок театру у Львові, звіринець, три містечка й 28 сіл. Натомість граф одержав палац-інститут у Закладі у вічне володіння.

Станіслав Скарбек так і не дочекався остаточного завершення будівництва свого палацу й помер у Львові 28 жовтня 1848 року. Поховали його у родинному гробівці на 14 полі Личаківського цвинтаря. 1888, коли будівництво в Закладі нарешті остаточно завершили, тіло Станіслава Скарбека перепоховали до крипти у так званому Закладському лісі неподалік від палацу.

Сім'я

image
Дружина — Зофія Яблоновська гербу Гримала

Дружина — Софія Яблоновська гербу Гримала, донька Юзефа Яблоновського, онука Роха Яблоновського. Шлюб близько 1814 року, розлучилися після 2-х судових засідань (3 березня та 7 травня 1828 року). Дружина 1828 року вийшла заміж за письменника Александра Фредро, у майбутньому, діда митрополита Андрея Шептицького.

Нагороди

Див. також

Примітки

  1. Dr. Constant v. Wurzbach Skarbek, Stanislaus Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 35. — S. 48.
    d:Track:Q90645630d:Track:Q665807
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #103476778X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 17 січня 2018.

Джерела

  • Lasocka Barbara. Skarbek Stanisław Marcin h. Abdank (1780—1848) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1997. — T. XXXVIII/1, zeszyt 156. — S. 23—25. — . (пол.)

Посилання

  • Віктор Гуменний (29 лютого 2016). Львівський авантюрист і меценат, або ким був Станіслав Скарбек. Фотографії старого Львова. Процитовано 30 серпня 2018.
  • Замок Скарбка у Закладі.
  • Скарбек Австрійської імперії. Швагуляк — Шостак О.
  • Станіслав Скарбек: авантюрист і меценат. Кутернога І.
  • http://blog.i.ua/user/130965/371845/ Театр Скарбка

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stanislav Martin Skarbek pol Stanislaw Marcin Skarbek 20 listopada 1780 Obertin 27 zhovtnya 1848 Lviv avstrijskij graf zemlevlasnik i mecenat Zasnuvav u Lvovi teatr svogo imeni nini ce Nacionalnij akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Mariyi Zankoveckoyi Predstavnik polskogo rodu Skarbekiv gerbu Abdank Stanislav Skarbekpol Stanislaw Marcin SkarbekNarodivsya20 listopada 1780 1780 11 20 Obertin Tlumackij rajon Ivano Frankivska oblast 2 Pomer27 zhovtnya 1848 1848 10 27 67 rokiv Lviv Avstrijska imperiyaPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina Rich Pospolita Avstrijska imperiyaDiyalnistzemlevlasnik mecenatChlenstvoGalicke gospodarske tovaristvoTitulgraf d RidSkarbkiBatkoYan Skarbek d U shlyubi zSofiya YablonovskaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin chortoveckogo starosti grafa Yana Skarbeka ta jogo druzhini Terezi Byelskoyi vnuk grafa Rafala Lyudvika Skarbeka Pohodiv z gilki rodu Skarbekiv sho osili v Ruskomu voyevodstvi Rano osirotiv vihovuvali jogo v domi titki Yuliani zi Skarbekiv druzhini Francisheka Zhevuskogo Navchavsya v kolegiumi piyariv Zolocheva potim u gimnaziyi u Lvovi 1792 1800 U 1801 roci pochav upravlyati mayetnostyami Rozhnyativskogo klyucha yakij jomu v zapoviti 1793 roku zapisav did 1802 roku otrimav vid titki Berezdivci 27 travnya 1805 roku pidpisav z rodichami ugodu za yakoyu brat Ignacij stavav didichem Burshtina vzamin za budivnictvo shpitalyu dlya vbogih Mav konservativni poglyadi storonivsya politiki Nedovgo z 31 travnya 1809 mav posadu intendanta solyanih kopalen gromadskogo majna Sambirskogo ta Strijskogo povitiv Skarbkivskij teatrSkarbkivskij teatr 1900Dokladnishe Skarbkivskij teatr U 1833 roci graf Avstro Ugorshini Stanislav Skarbek rozpochav budivnictvo novogo teatru dlya Lvova vlasnim koshtom U teatralnij budivli planuvalosya roztashuvati gotel na 300 nomeriv kramnici kav yarni pomeshkannya dlya aktoriv Pid chas budivnictva u vologij grunt bulo vbito 16 000 dubovih pal Teper same zavdyaki yim budivlya teatru ye najdorozhchim budinkom u Lvovi 28 bereznya 1842 roku komediyeyu polskogo dramaturga Oleksandra Fredra drugogo cholovika druzhini Stanislava Skarbka Zofiyi z Yablonovskih gerbu Gzhimala bulo urochisto vidkrito Novij miskij teatr Nini Nacionalnij akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Mariyi Zankoveckoyi Dobrochinnij institut dlya sirit ta ubogihNapoleon Orda Palac u Zakladi Zasnovnikom poselennya Zaklad vvazhayut grafa Stanislava Skarbeka U zatishnomu misci pomizh Drogovizhem i Demneyu nini selo Zakla d vin zbuduvav palac za proektom jogo avstrijskoyi rezidenciyi u mistechku Nusdorf nim Nussdorf Palac u Zakladi maye viglyad bukvi P jogo serednya chastina tripoverhova a bokovi mayut 4 poverhi Poblizu nih stilizovani 5 poverhovi vezhi U 1840 roci Stanislav Skarbek zasnuvav Dobrochinnij institut dlya sirit ta ubogih Jogo diyalnist uzakonena 1 serpnya 1843 roku Cya budivlya nejmovirnoyi krasi j vitonchenosti mala stati pomeshkannyam dlya usih bezdomnih ditej Meshkali tut diti bagatoh nacionalnostej ale navchannya velosya polskoyu u suvoromu katolickomu dusi Okrim zagalnoyi osviti diti zdobuvali i fahovi znannya divchata vivchali gorodnictvo kuhovarstvo i shittya a hlopci rizni vidi remesel j vigotovlennya gorilki Zagalom u Zakladi prozhivalo do 400 ditej sirit 250 hlopciv ta 150 divchat Okrim ditej u palaci Skarbka meshkali blizko 60 starenkih Abi vlashtuvati u palaci dlya nih pritulok Skarbek prodav vlasnij budinok teatru u Lvovi zvirinec tri mistechka j 28 sil Natomist graf oderzhav palac institut u Zakladi u vichne volodinnya Stanislav Skarbek tak i ne dochekavsya ostatochnogo zavershennya budivnictva svogo palacu j pomer u Lvovi 28 zhovtnya 1848 roku Pohovali jogo u rodinnomu grobivci na 14 poli Lichakivskogo cvintarya 1888 koli budivnictvo v Zakladi nareshti ostatochno zavershili tilo Stanislava Skarbeka perepohovali do kripti u tak zvanomu Zakladskomu lisi nepodalik vid palacu Sim yaDruzhina Zofiya Yablonovska gerbu Grimala Druzhina Sofiya Yablonovska gerbu Grimala donka Yuzefa Yablonovskogo onuka Roha Yablonovskogo Shlyub blizko 1814 roku rozluchilisya pislya 2 h sudovih zasidan 3 bereznya ta 7 travnya 1828 roku Druzhina 1828 roku vijshla zamizh za pismennika Aleksandra Fredro u majbutnomu dida mitropolita Andreya Sheptickogo NagorodiKomandorskij hrest Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana 1844 759 Div takozhZaklad selo Fundaciya grafa Stanislava Skarbeka v DrogovizhiPrimitkiDr Constant v Wurzbach Skarbek Stanislaus Graf Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 35 S 48 d Track Q90645630d Track Q665807 Deutsche Nationalbibliothek Record 103476778X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 A Szent Istvan Rend tagjai archive is 5 sichnya 2013 Arhiv originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 17 sichnya 2018 DzherelaLasocka Barbara Skarbek Stanislaw Marcin h Abdank 1780 1848 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Drukarnia Uniwersytetu Jagiellonskiego 1997 T XXXVIII 1 zeszyt 156 S 23 25 ISBN 83 86301 01 5 pol PosilannyaViktor Gumennij 29 lyutogo 2016 Lvivskij avantyurist i mecenat abo kim buv Stanislav Skarbek Fotografiyi starogo Lvova Procitovano 30 serpnya 2018 Zamok Skarbka u Zakladi Skarbek Avstrijskoyi imperiyi Shvagulyak Shostak O Stanislav Skarbek avantyurist i mecenat Kuternoga I http blog i ua user 130965 371845 Teatr Skarbka

Дата публікації:
Топ