Станіслав Антоній Щука

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щука.

Станіслав Антоній Щука (пол. Stanisław Antoni Szczuka; 1652/1654 — 19 травня 1710, Варшава) — шляхтич Великого князівства Литовського, державний діяч Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Регент Великої та малої коронних канцелярій. Світський коронний референдар, підканцлер литовський.

Станіслав Антоній Щука
пол. Stanisław Antoni Szczuka
Нині на посаді
Народився	1654^[1]^[2] або 1652 ^d, Річицький повіт, Мінське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер	19 травня 1710(1710-05-19) Варшава, Річ Посполита
Відомий як	політик, суддя
Країна	Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Батько	^d
Мати	^d
У шлюбі з	^d
Діти	^d, ^d і Q102402100?
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив із литовської гілки роду. За Юрієм Вишневецьким, народився 1652; сам вказував 1654 piк. Син Станіслава Щуки (помер 1655 чи 1656 року в московській неволі) та його дружини Софії з Нероновичів Шпилевської, доньки річицького підчашого Стефана Нероновича.

Навчався у Вільнюсі, в 1671-72 року — разом з синами литовського підскарбія Героніма Кришпіна Кіршенштайна Яном Геронімом та Анджеєм Казимиром в Краківському університеті. Вивчав філософію 1672 року, його долею зацікавився родич — хелмнський єпископ Казимир Ян Щука, який надав йому підтримку, протекцію. У 1675 році став королівським секретарем. Брав участь у Віденській битві на чолі королівської корогви гусарів, наприкінці вересня захворів бактеріальною червінкою.

Взимку 1687 року отримав посади старости скальського, люблінського (урочистий в'їзд 5 січня 1688 року). Перебував серед близького оточення королевича Якуба, з ним був у 1687 році біля Кам'янця. Сприяв «залагодженню» справи — державця королівського, якого оскаржувала опозиція за зловживання, наругу над розп'яттям.

Двічі його обирали маршалком на сеймах 1688-1689 та 1699 років.

Під час сейму взимку 6 лютого 1695 року оженився з Констанцією Марією Потоцькою — дамою двору королеви, донькою яблунівського старости Богуслава Потоцького (†1684/1693 року). Весіллю сприяла київська воєводина Анна Станіславська, це дало йому посаг 140 000 злотих польських (70 - готівка, решта - клейноди, виправи). Шлюб викликав злослівні коментарі (анонімний вірш). За правління Яна ІІІ найчастіше перебував у власному палаці (Варшава, ріг Длуґої та Мьодової, раніше палац Котовских), рідше - в Радзині. Брав участь у битві під Підгайцями. У таборі під Бережанами 25 вересня 1698 року сприяв залагодженню конфлікту між красноставським старостою Міхалом Потоцьким та мальборським воєводою Яном Єжи Пшебендовським.

18 вересня 1703 року на раді сенату у Варшаві разом із Любомирським, А.М.Сенявським, примасом Радзєйовським виступили проти перемир'я з московитами, висиланню посольства. 1706 року дружина з дітьми була ув'язнена коронним підкоморієм Є.Д.Любомирським, за дорученням Станіслава Лещиньського утримувались в Щецині. Пізніше казав, що мусів віддати їх «в заставу», його лякали ув'язненням в Стокгольмі, наказали перепросити Карла XII. Цілий рік перебував з С. Лещинським у Саксонії, восени 1707 року повернувся до Речі Посполитої.

27 лютого 1691 року отримав королівщину Седнів (Чернігівське воєводство), 1694 року - значні маєтності в Новгород-Сіверському повіті. Отримав маєтності померлого бездітним вишогрудського стольника Станіслава Котовського. Володів багатьма іншими маєтностями, мав інші посади, які давали прибуток. Іноді обманював, щоб отримати майно.

Вкладав значні кошти в місто Щучин (нині у складі Підляського воєводства), де збудував пишний замок, костел, монастир піярів. Коло 1698 року тут працював Юзеф Фонтана ІІ, з 1708 року будували костел імені Пресвятої Діви Марії, який частково сам проєктував. Інтер'єр храму робив Юрій Елевтер Семигіновський.

Був власником:

• Буданова з початку XVIII ст., сприяв його розвитку.
• Кілька разів робив напади на містечко Орля, які його нищили.
• Горностайполя.

Помер від запалення легень. Тіло було поховане в криптах костелу Щучина біля 2-х дітей, на його прохання вдова звільнила підданих від прострочених боргів.

Сім'я

Дружина перейшла з євангелістсько-реформатського обряду на католицтво, померла 1733 року в Радзині. Діти:

• Август Міхал (29.9.97-1702), хресні батьки - Марія Казимира, королева-вдова; король Август ІІ
• Марцін Леопольд (13.11.1698−1728) - староста Вонвольницький, зять Александра Яна Потоцького
• Ян Кантій (1699/1700-1724) - зять Сапіг; сини були спадкоємцями бездітного мінського кастеляна Міхала Яна Щуки.
• Анна Марія (1703—1705)
• Вікторія (23.12.1701-1735) - дружина Яна Станіслава Контського (з 1719), з 1731 — кухмістра Яна Цетнера; по смерті братів - дідичка всіх родових маєтків.

Примітки

1. Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
   d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581
2. NUKAT — 2002.
   d:Track:Q11789729
3. Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — Cz. I. — T. 17. — 806 il. — S. 34—35. — . (пол.)
4. Hornodstajpol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 130. (пол.)

Джерела

• Ониськів М. Комунікація монаршого двору із провінцією в Речі Посполитій: видача та доставка королівських універсалів до Львівського й Перемишльського ґродів Руського воєводства // Український історичний журнал. — К., 2014. — № 4 (517) (липень—серпень). — С. 161—178. — ISSN 0130-5247.
• Palkij H. Szczuka Stanasław Antoni h. Grabie, ps. Candidus Veronensis (ok. 1654—1710) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2011. — T. XLVII/3, zeszyt 194. — S. 469—480; T. XLVII/4, zeszyt 195. — S. 1. (пол.)

Посилання

• Stanisław Antoni Szczuka h. Grabie (ID: 9.611.99). (пол.)