Василь Федорович Скопенко (1 січня 1912 — 27 січня 1945) — український педагог, полковник, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
Василь Федорович Скопенко | |
---|---|
Народився | 1 січня 1912 , Суразький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Помер | 27 січня 1945 (33 роки) Бреслау, Польща. ·Загинув у бою |
Поховання | Сандомир |
Громадянство | СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | педагог |
Alma mater | Криворізький педагогічний інститут |
Учасник | німецько-радянська війна і радянсько-фінська війна |
Посада | директор школи[d] |
Військове звання | полковник |
Партія | ВКП(б) |
Діти | Скопенко Віктор Васильович |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 1 січня 1912 року в селі , що належало до Суразького повіту Чернігівської губернії (зараз Брянська область РФ). Батько Федір Іванович працював на Ростовському руднику, а мати Тетяна Йосипівна працювала куховаркою в гірницькій артілі.
Наш син Василь народився 1 січня 1912 року за старим стилем. 19 червня 1912 року приїхав з матір'ю до мене, на рудник «Ростовський». Дружина з малим дитям працювала в артілі куховаркою, готувала їжу сорока чоловікам за п'ять карбованців на місяць. І на кухні ріс наш син...
Після закінчення середньої школи навчався в гірничопромисловому училищі, згодом працював гірничим майстром на шахті імені Карла Лібкнехта у Кривому Розі. Потім навчався на фізико-математичному факультеті Одеського державного університету.
У 1935 році після закінчення Криворізького педагогічного інституту отримав направлення у Верблюзьку сільську школу (Новгородківський район, Кіровоградська область). Там працював вчителем фізики, а з 1937 став директором цієї школи. За роботу у 1939 році нагороджений медаллю «За трудову відзнаку».
15 березня 1939 року був мобілізований у Червону Армію. Брав участь у радянсько-фінській війні 1939 ― 1940 рр.
Друга Світова війна
Через початок Другої світової війни у червні 1941 року пішов на фронт, пізніше у 1943 році закінчив . Очолив командування 1180-го стрілецького полку (350-а стрілецька дивізія, 13-а армія, 1-й Український фронт).
Підійшли до одного дуже гарного міста. Воно стоїть на крутому березі широкої річки. І люди там, Аннушко, я впевнений, дуже хороші. Як вони настраждалися у неволі! Фашисти, звісно, так просто звідти не підуть. А як би хотілося, щоб таке красиве місто залишилось цілим. І взагалі хочеться, щоб земля наша була не в полум’ї, а у квітучих садах…— Скопенко у листі до дружини про Сандомир
Скопенко відзначився 29 липня 1944 року, при форсуванні річки Вісли. Під його керівництвом полк на підручних засобах переправився через річку в районі населеного пункту Лонжак (Польща). Потім, після артилерійської підготовки радянська армія почала наступати з флангів, здійснивши обхідний маневр зайшла у місто з тилу. Таким чином місто Сандомир було звільнене від німецьких військ і зосталося неушкодженим. Надалі це місце стало плацдармом для подальшого просування радянських військ.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року "за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками" і виявлені при цьому "мужність і героїзм", підполковникові Скопенку Василю Федоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»" (указ № 4589). 24 січня 1945 р. він отримав звання полковника.
27 січня 1945 Скопенко був смертельно поранений у бою під містом Бреслау (зараз Вроцлав, Польща). Помираючи в шпиталі, він заповів поховати його в Сандомирі: «Поховайте мене на березі Вісли, у Сандомирі. Це місто й люди стали мені близькими…»
Поховання
У лютому 1945 року тіло Скопенка було перевезене до міста й поховане на площі Ринок. Міська влада вшанувала його пам'ять на спеціальній сесії. Поруч Опатовської Брами був встановлений пам'ятник. У 1990 році останки Скопенка перепоховали на військовому кладовищі радянських солдатів (поблизу вулиці Міцкевича), туди перенесли й пам'ятник.
Нагороди
Пам'ять
Ім'ям Василя Федоровича Скопенка названа середня школа, де він працював, на будівлі школи встановлена меморіальна дошка. У місті Сандомирі його ім'я носила вулиця, піонерська дружина, бібліотека.
Ім'я Скопенка викарбоване на Стелі Героїв у Кривому Розі.
Родина
- Дружина — Ганна Митрофанівна
- Дочка — Алла Василівна Пасько
- Син — Скопенко Георгій і , ректор Київського університету
Примітки
- факультет, Фізико-математичний. Фізико-математичний факультет - Василь Федорович Скопенко. КДПУ (uk-ua) . Процитовано 9 березня 2024.
- Jak władze Sandomierza wyprzedziły historię. Z prof. Tomaszem Panfilem rozmawia Piotr Mazurek, nr 8/2014, s. 78-79
- . Kiev-necropol.narod.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 10 квітня 2013.
Посилання
- Герої [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Fedorovich Skopenko 1 sichnya 1912 27 sichnya 1945 ukrayinskij pedagog polkovnik uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu Vasil Fedorovich SkopenkoNarodivsya1 sichnya 1912 1912 01 01 Surazkij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer27 sichnya 1945 1945 01 27 33 roki Breslau Polsha Zaginuv u boyuPohovannyaSandomirGromadyanstvo SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpedagogAlma materKrivorizkij pedagogichnij institutUchasniknimecko radyanska vijna i radyansko finska vijnaPosadadirektor shkoli d Vijskove zvannyapolkovnikPartiyaVKP b DitiSkopenko Viktor VasilovichNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Skopenko BiografiyaNarodivsya 1 sichnya 1912 roku v seli sho nalezhalo do Surazkogo povitu Chernigivskoyi guberniyi zaraz Bryanska oblast RF Batko Fedir Ivanovich pracyuvav na Rostovskomu rudniku a mati Tetyana Josipivna pracyuvala kuhovarkoyu v girnickij artili Nash sin Vasil narodivsya 1 sichnya 1912 roku za starim stilem 19 chervnya 1912 roku priyihav z matir yu do mene na rudnik Rostovskij Druzhina z malim dityam pracyuvala v artili kuhovarkoyu gotuvala yizhu soroka cholovikam za p yat karbovanciv na misyac I na kuhni ris nash sin Pislya zakinchennya serednoyi shkoli navchavsya v girnichopromislovomu uchilishi zgodom pracyuvav girnichim majstrom na shahti imeni Karla Libknehta u Krivomu Rozi Potim navchavsya na fiziko matematichnomu fakulteti Odeskogo derzhavnogo universitetu U 1935 roci pislya zakinchennya Krivorizkogo pedagogichnogo institutu otrimav napravlennya u Verblyuzku silsku shkolu Novgorodkivskij rajon Kirovogradska oblast Tam pracyuvav vchitelem fiziki a z 1937 stav direktorom ciyeyi shkoli Za robotu u 1939 roci nagorodzhenij medallyu Za trudovu vidznaku 15 bereznya 1939 roku buv mobilizovanij u Chervonu Armiyu Brav uchast u radyansko finskij vijni 1939 1940 rr Druga Svitova vijna Cherez pochatok Drugoyi svitovoyi vijni u chervni 1941 roku pishov na front piznishe u 1943 roci zakinchiv Ocholiv komanduvannya 1180 go strileckogo polku 350 a strilecka diviziya 13 a armiya 1 j Ukrayinskij front Pidijshli do odnogo duzhe garnogo mista Vono stoyit na krutomu berezi shirokoyi richki I lyudi tam Annushko ya vpevnenij duzhe horoshi Yak voni nastrazhdalisya u nevoli Fashisti zvisno tak prosto zvidti ne pidut A yak bi hotilosya shob take krasive misto zalishilos cilim I vzagali hochetsya shob zemlya nasha bula ne v polum yi a u kvituchih sadah Skopenko u listi do druzhini pro Sandomir Skopenko vidznachivsya 29 lipnya 1944 roku pri forsuvanni richki Visli Pid jogo kerivnictvom polk na pidruchnih zasobah perepravivsya cherez richku v rajoni naselenogo punktu Lonzhak Polsha Potim pislya artilerijskoyi pidgotovki radyanska armiya pochala nastupati z flangiv zdijsnivshi obhidnij manevr zajshla u misto z tilu Takim chinom misto Sandomir bulo zvilnene vid nimeckih vijsk i zostalosya neushkodzhenim Nadali ce misce stalo placdarmom dlya podalshogo prosuvannya radyanskih vijsk Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 veresnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i viyavleni pri comu muzhnist i geroyizm pidpolkovnikovi Skopenku Vasilyu Fedorovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka ukaz 4589 24 sichnya 1945 r vin otrimav zvannya polkovnika 27 sichnya 1945 Skopenko buv smertelno poranenij u boyu pid mistom Breslau zaraz Vroclav Polsha Pomirayuchi v shpitali vin zapoviv pohovati jogo v Sandomiri Pohovajte mene na berezi Visli u Sandomiri Ce misto j lyudi stali meni blizkimi Pohovannya U lyutomu 1945 roku tilo Skopenka bulo perevezene do mista j pohovane na ploshi Rinok Miska vlada vshanuvala jogo pam yat na specialnij sesiyi Poruch Opatovskoyi Brami buv vstanovlenij pam yatnik U 1990 roci ostanki Skopenka perepohovali na vijskovomu kladovishi radyanskih soldativ poblizu vulici Mickevicha tudi perenesli j pam yatnik Mogila polkovnika V F Skopenka na kladovishi soldativ Radyanskoyi Armiyi v SandomiriNagorodiOrden Lenina 2 ordeni Chervonogo Prapora Orden Oleksandra Nevskogo Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Orden Chervonoyi ZirkiPam yatIm yam Vasilya Fedorovicha Skopenka nazvana serednya shkola de vin pracyuvav na budivli shkoli vstanovlena memorialna doshka U misti Sandomiri jogo im ya nosila vulicya pionerska druzhina biblioteka Im ya Skopenka vikarbovane na Steli Geroyiv u Krivomu Rozi RodinaDruzhina Ganna Mitrofanivna Dochka Alla Vasilivna Pasko Sin Skopenko Georgij i rektor Kiyivskogo universitetuPrimitkifakultet Fiziko matematichnij Fiziko matematichnij fakultet Vasil Fedorovich Skopenko KDPU uk ua Procitovano 9 bereznya 2024 Jak wladze Sandomierza wyprzedzily historie Z prof Tomaszem Panfilem rozmawia Piotr Mazurek nr 8 2014 s 78 79 Kiev necropol narod ru Arhiv originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2013 PosilannyaGeroyi 14 travnya 2011 u Wayback Machine