Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марія Миколаївна Кузнєцова Бенуа 1880 Одеса 25 квітня 1966 Париж російська оперна співачка сопрано і танцівниця українсь

Кузнєцова Марія Миколаївна

Кузнєцова Марія Миколаївна

Марія Миколаївна Кузнєцова-Бенуа (1880, Одеса — 25 квітня 1966, Париж) — російська оперна співачка (сопрано) і танцівниця українського походження, солістка Маріїнського театру в 1905 — 1917 роках. Учасниця «Російських сезонів» Сергія Дягілєва.

Кузнєцова Марія Миколаївна
image
Основна інформація
Дата народження22 липня (3 серпня) 1880[1][2][…]
Місце народженняОдеса, Херсонська губернія, Російська імперія[3]
Дата смерті25 квітня 1966(1966-04-25)[4][3][…](85 років)
Місце смертіПариж, Франція[3]
ГромадянствоРосійська імперія і Франція
Професіїоперна співачка, балерина
ВчителіТартаков Йоаким Вікторович
Співацький голоссопрано
Інструментивокал[d]
Жанрикласична музика
ЗакладМаріїнський театр
БатькоКузнецов Микола Дмитрович
Матиd[2]
image Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнєцова.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бенуа.
image
Микола Кузнецов «Портрет Марії Миколаївни Кузнєцової-Бенуа — доньки художника», (1901), полотно, олія — Санкт-Петербурзький музей театрального і музичного мистецтва

Життєпис

Марія Кузнєцова — донька відомого художника, академіка Миколи Кузнєцова, племінниця біолога Іллі Мечникова. У першому шлюбі — невістка Альберта Бенуа, у другому — Карепанова, у третьому шлюбі одружена з Альфредом Массне, промисловцем, племінником композитора Жюля Массне, правнучка публіциста і просвітителя Лева Неваховича .

З дитячих років Марія Кузнєцова росла в атмосфері, близькій до мистецтва, в будинку батьків бував Петро Чайковський. Навчалася в балетній школі, потім — співу в Петербурзі, спочатку у італійського педагога Марти, а потім у Іоакима Тартакова. З 1917 року жила у Франції. На оперній сцені дебютувала в 1904 році в Петербурзі (антреприза Олексія Церетелі). У 1905—1915 і в 1916—1917 роках — солістка петербурзького Маріїнського театру . Засновниця Російської приватної опери в Парижі .

Першим шлюбом одружена з Альбертом Альбертовичем Бенуа (1879, Петербург — 1930, Шанхай). Син від цього шлюбу: Бенуа Михайло Альбертович (2 жовтня 1926, Мальзерб) .

Творчість

Перша виконавиця партій Февронії в опері Миколи Римського-Корсакова «Сказання про невидимий град Кітеж…» та Клеопатри в однойменній опері Жуля Массне.

Найкращі оперні партії:

  • Антоніда («Життя за царя» Миколи Глінки, 23 листопада 1906 року з Іваном Єршовим та Федором Шаляпіним),
  • Людмила («Руслан і Людмила» М. Глінки, 7 грудня 1908 і 30 вересня 1911 з Ф. Шаляпіним),
  • Ольга («Русалка» Олександра Даргомижського, 18 грудня 1906 з Леонідом Собіновим та Федором Шаляпіним),
  • Тамара («Демон» А. Рубінштейна, 30 грудня 1905, 26 січня 1907 і 18 грудня 1909 з Ф. Шаляпіним),
  • Тетяна («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського),
  • Купава («Снігуронька» Миколи Римського-Корсакова),
  • Джульєтта («Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно),
  • Кармен (одноіменна опера Жоржа Бізе, на думку критиків, була однією з найкращих на російській сцені),
  • Манон Леско («Манон» Ж. Массне),
  • Таїс (одноіменна опера Ж. Массне),
  • Віолетта («Травіата» Джузеппе Верді),
  • Чіо-Чіо-сан («Чіо-Чіо-сан» / «Мадам Батерфляй» Джакомо Пуччіні),
  • Ельза («Лоенгрін» Ріхарда Вагнера).

Марія Кузнєцова багато концертувала. В 1918 році вона виступала разом з Георгієм Поземковським у Швеції. У камерному репертуарі співачки були твори зарубіжних, російських, українських композиторів, романси Петра Чайковського і Сергія Рахманінова, народні пісні.

Була також танцівницею, брала участь в «російських сезонах» Сергія Дягілєва . Епізодично брала участь в балетних виставах: в Петербурзі і Москві, в «Театрі на Єлисейських полях» (1914, балетна пантоміма «Легенда про Йозефа» / «Josephslegende» Ріхарда Штрауса). У 1920-х рр. в Парижі та Лондоні давала вечори іспанських танців (танцювала під власний акомпанемент на кастаньєтах, які проходили з великим успіхом; костюми шила за ескізами Л. Бакста).

Залишивши сцену, оселилася в Барселоні, де вела педагогічну роботу і була музичним радником місцевої опери. Останні роки жила в Парижі.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  4. Roglo — 1997. — 10000000 екз.
    d:Track:Q83365652
  5. Аквареліст, син архітектора Альберта Миколайовича Бенуа. У 1901—1903 навчався на архітектурному відділенні ІАХ. Брав участь у виставках Товариства російських акварелістів (з 1903). Подорожував до Скандинавії, в Альпи, на російську Північ. З 1917 року в еміграції, з дружиною.
  6. . Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 3 березня 2019.

Література

  • П. Кр. М. Н. Кузнецова и Л. Кавальери. — СПб.: изд. М. О. Вольфа, 1910;
  • Колосов Н. М. Н. Кузнецова в испанских танцах // Театр и жизнь (Берлин). — 1922. — № 8:
  • Старк Э. (Зигфрид). Петербургская опера и её мастера. 1890—1910. — Л.; М., 1940. — С. 54—60;
  • Похитонов Д. И. Из прошлого русской оперы. — Л., 1949. — С. 165—166;
  • Оссовский А. В. Музыкально-критические статьи. (1894—1912). — Л., 1971. — С. 92, 93, 118;
  • Коломийцев В. Статьи и письма. — Л., 1971. — С. 176, 177, 179;
  • Гозенпуд А. А. Русский оперный театр между двух революций. 1905—1917. — Л., 1975. — С. 182, 306;
  • Стравинский И. Диалоги. — Л.: Музыка. 1971. — С. 62;
  • Руденко В. Кузнецова Мария Николаевна // Русское Зарубежье. Золотая книга эмиграции. Первая треть XX века. Энциклопедический биографический словарь. — М.: РОССПЭН, 1997. — С. 317—320;
  • Кузнецова А. С. Мария Николаевна Кузнецова. — М.: Музыка, 1962.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mariya Mikolayivna Kuznyecova Benua 1880 Odesa 25 kvitnya 1966 Parizh rosijska operna spivachka soprano i tancivnicya ukrayinskogo pohodzhennya solistka Mariyinskogo teatru v 1905 1917 rokah Uchasnicya Rosijskih sezoniv Sergiya Dyagilyeva Kuznyecova Mariya MikolayivnaOsnovna informaciyaData narodzhennya22 lipnya 3 serpnya 1880 1 2 Misce narodzhennyaOdesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya 3 Data smerti25 kvitnya 1966 1966 04 25 4 3 85 rokiv Misce smertiParizh Franciya 3 GromadyanstvoRosijska imperiya i FranciyaProfesiyioperna spivachka balerinaVchiteliTartakov Joakim ViktorovichSpivackij golossopranoInstrumentivokal d Zhanriklasichna muzikaZakladMariyinskij teatrBatkoKuznecov Mikola DmitrovichMatid 2 Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuznyecova U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Benua Mikola Kuznecov Portret Mariyi Mikolayivni Kuznyecovoyi Benua donki hudozhnika 1901 polotno oliya Sankt Peterburzkij muzej teatralnogo i muzichnogo mistectvaZhittyepisMariya Kuznyecova donka vidomogo hudozhnika akademika Mikoli Kuznyecova pleminnicya biologa Illi Mechnikova U pershomu shlyubi nevistka Alberta Benua u drugomu Karepanova u tretomu shlyubi odruzhena z Alfredom Massne promislovcem pleminnikom kompozitora Zhyulya Massne pravnuchka publicista i prosvititelya Leva Nevahovicha Z dityachih rokiv Mariya Kuznyecova rosla v atmosferi blizkij do mistectva v budinku batkiv buvav Petro Chajkovskij Navchalasya v baletnij shkoli potim spivu v Peterburzi spochatku u italijskogo pedagoga Marti a potim u Ioakima Tartakova Z 1917 roku zhila u Franciyi Na opernij sceni debyutuvala v 1904 roci v Peterburzi antrepriza Oleksiya Cereteli U 1905 1915 i v 1916 1917 rokah solistka peterburzkogo Mariyinskogo teatru Zasnovnicya Rosijskoyi privatnoyi operi v Parizhi Pershim shlyubom odruzhena z Albertom Albertovichem Benua 1879 Peterburg 1930 Shanhaj Sin vid cogo shlyubu Benua Mihajlo Albertovich 2 zhovtnya 1926 Malzerb TvorchistPersha vikonavicya partij Fevroniyi v operi Mikoli Rimskogo Korsakova Skazannya pro nevidimij grad Kitezh ta Kleopatri v odnojmennij operi Zhulya Massne Najkrashi operni partiyi Antonida Zhittya za carya Mikoli Glinki 23 listopada 1906 roku z Ivanom Yershovim ta Fedorom Shalyapinim Lyudmila Ruslan i Lyudmila M Glinki 7 grudnya 1908 i 30 veresnya 1911 z F Shalyapinim Olga Rusalka Oleksandra Dargomizhskogo 18 grudnya 1906 z Leonidom Sobinovim ta Fedorom Shalyapinim Tamara Demon A Rubinshtejna 30 grudnya 1905 26 sichnya 1907 i 18 grudnya 1909 z F Shalyapinim Tetyana Yevgenij Onyegin Petra Chajkovskogo Kupava Sniguronka Mikoli Rimskogo Korsakova Dzhulyetta Romeo i Dzhulyetta Sh Guno Karmen odnoimenna opera Zhorzha Bize na dumku kritikiv bula odniyeyu z najkrashih na rosijskij sceni Manon Lesko Manon Zh Massne Tayis odnoimenna opera Zh Massne Violetta Traviata Dzhuzeppe Verdi Chio Chio san Chio Chio san Madam Baterflyaj Dzhakomo Puchchini Elza Loengrin Riharda Vagnera Mariya Kuznyecova bagato koncertuvala V 1918 roci vona vistupala razom z Georgiyem Pozemkovskim u Shveciyi U kamernomu repertuari spivachki buli tvori zarubizhnih rosijskih ukrayinskih kompozitoriv romansi Petra Chajkovskogo i Sergiya Rahmaninova narodni pisni Bula takozh tancivniceyu brala uchast v rosijskih sezonah Sergiya Dyagilyeva Epizodichno brala uchast v baletnih vistavah v Peterburzi i Moskvi v Teatri na Yelisejskih polyah 1914 baletna pantomima Legenda pro Jozefa Josephslegende Riharda Shtrausa U 1920 h rr v Parizhi ta Londoni davala vechori ispanskih tanciv tancyuvala pid vlasnij akompanement na kastanyetah yaki prohodili z velikim uspihom kostyumi shila za eskizami L Baksta Zalishivshi scenu oselilasya v Barseloni de vela pedagogichnu robotu i bula muzichnim radnikom miscevoyi operi Ostanni roki zhila v Parizhi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Akvarelist sin arhitektora Alberta Mikolajovicha Benua U 1901 1903 navchavsya na arhitekturnomu viddilenni IAH Brav uchast u vistavkah Tovaristva rosijskih akvarelistiv z 1903 Podorozhuvav do Skandinaviyi v Alpi na rosijsku Pivnich Z 1917 roku v emigraciyi z druzhinoyu Arhiv originalu za 14 bereznya 2021 Procitovano 3 bereznya 2019 LiteraturaP Kr M N Kuznecova i L Kavaleri SPb izd M O Volfa 1910 Kolosov N M N Kuznecova v ispanskih tancah Teatr i zhizn Berlin 1922 8 Stark E Zigfrid Peterburgskaya opera i eyo mastera 1890 1910 L M 1940 S 54 60 Pohitonov D I Iz proshlogo russkoj opery L 1949 S 165 166 Ossovskij A V Muzykalno kriticheskie stati 1894 1912 L 1971 S 92 93 118 Kolomijcev V Stati i pisma L 1971 S 176 177 179 Gozenpud A A Russkij opernyj teatr mezhdu dvuh revolyucij 1905 1917 L 1975 S 182 306 Stravinskij I Dialogi L Muzyka 1971 S 62 Rudenko V Kuznecova Mariya Nikolaevna Russkoe Zarubezhe Zolotaya kniga emigracii Pervaya tret XX veka Enciklopedicheskij biograficheskij slovar M ROSSPEN 1997 S 317 320 Kuznecova A S Mariya Nikolaevna Kuznecova M Muzyka 1962 Posilannyahttp artway tv 2012 04 vystavka krasavicy russkogo teatra krasota bez photoshop 15 serpnya 2020 u Wayback Machine Koncert naris M 15 kvitnya 2014 u Wayback Machine N 15 kvitnya 2014 u Wayback Machine Kuznyecova Benua ciklu M 15 kvitnya 2014 u Wayback Machine Malkova Korifeyi rosijskoyi opernoyi sceni 15 kvitnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ