Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андріс Вільгельмус Якоб Преторіус (афр. Andries Wilhelmus Jacobus Pretorius) (27 листопада 1798 - 23 липня 1853) - один з бурських лідерів, що зіграв важливу роль у становленні Республіки Трансвааль, а також ранішої і недовготривалої Республіки Наталь, що сьогодні є територією Південної Африки. Спочатку бурський фермер з Грааф Рейнета, що в Капській колонії і нащадок перших голландських поселенців в Південній Африці. Він залишив домівку і взяв участь у Великому треку. Як і в Оранжевій Вільній державі, перетнувши Драконові гори, прибув в Наталь в листопаді 1838 р. тоді, коли бурські мігранти були без визнаного лідера. Преторіуса відразу вибрали генерал-комендантом , і він швидко зібрав сили, щоб помститися за смерть Піта Ретіфа і його оточення, які були вбиті минулого лютого за наказом зулуського короля Дінгаан.
| Преторіус Андріс | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 листопада 1798[1][2][3] d, d, Східна Капська провінція, ПАР |
| Помер | 23 липня 1853[1][2][3](54 роки) d, ПАР |
| Країна |  Капська колонія Республіка Наталь Республіка Трансвааль |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, політик |
| Військове звання | генерал |
| Діти | Преторіус Мартинус Вессель |
| |
16 грудня 1838 р., загін з 500 осіб на чолі з Преторіусом був атакований більш ніж 10 тисячами зулусів, що були відбиті. За оцінками їхні втрати становили 3000 осіб. Ця битва увійшла в історію, як (Battle of Blood River) р. З того дня і до 1910 року цей день відзначався, як день Дінгаане. Але після того він був перейменований у День Клятви і визнавався як державне свято за першого уряду Південної Африки. Після падіння режиму апартеїду в 1994 році, свято було збережене, але вже з приводу акта примирення з африканерами. Тепер воно називається Днем національного примирення.
У січні 1840 р. Преторіус разом з десантом з 400 бюргерів допоміг Мпанде у його повстанні проти зведеного брата Дінгаане. Він був також лідером бурських загонів Наталю в протистоянні з англійцями. У 1842 році Преторіус вів облогу невеликого британського гарнізону у Дурбані, але відступив до Пітермарітцбурга до прибуття підкріплень під командуванням полковника Йосія Клоете. Після цього він дійшов до ідеї мирного врегулювання з англійцями.
Преторіус залишався в Наталі як британський підданий, а у 1847 р. він був обраний бурськими фермерами посланцем для того, щоб викласти свої скарги губернатору Капської колонії. Скарги викликала безперервна імміграції тубільців, які висловлювали претензії на бурські землі. Преторіус поїхав до Грахамстаун для того, щоб просити аудієнції у губернатора, сера Генрі Поттінджера, який, проте, відмовився бачити Преторіуса і навіть отримувати від нього будь-яке повідомлення. Преторіус, повернувшись до Наталю, вирішив відмовитися від своєї ферми і ще раз здійснити шлях за межі британських домініонів.
Він готувався перетнути Драконові гори, коли сер Гаррі Сміт, новопризначений губернатор Капської колонії, прибув до табору емігрантів на річці Тугела в січні 1848 року. Сміт обіцяв селянам захист від тубільців і переконав багатьох учасників залишитися, але Преторіус все ж вирушив. На північ від річки Вааль він встановив свою резиденцію в Магалісберзі. Преторіус був обраний городянами, що проживали на обох берегах Вааль генерал-комендантом. На прохання бурів у Вінбурзі, Преторіус перетнув Вааль в липні і очолив антибританської партії в їхній "війні свободи", зайнявши Блумфонтайн 20 липня. У серпні він був розбитий Смітом біля Бумплаатцу (Boomplaats) і відступив на північ від Ваалю, де став лідером однієї з найбільших партій, на які в Трансваалі бури були розділені. У 1851 році він попросив незадоволених бур з Території річки Оранжева і лідера басотського племені Мошвешве І, щоб вони прийшли йому на допомогу. Преторіус оголосив про свій намір перейти через р. Вааль для того, щоб "навести порядок" на Території. Його мета, однак, швидше полягала в отриманні визнання англійцями незалежності трансваальських бурів . Британський кабінет міністрів, вирішивши проводити політику відмови, ухилявся від пропозиції Преторіуса, а нагорода в 2000 фунтів, яка була запропонована через побоювання, була вже відкликана вже після битви біля Бумплатцу.Преторіус зустрівся з британськими посланцями на фермі поблизу Санд-Рівер, і 17 січня 1852 вони уклали конвенцію, в якій незалежність Трансваалю була визнана Великою Британією.
Преторіус перетнув річку Вааль, і 16 березня він об’єднався з Потгітером в Рустенбурзі. Прихильники обох лідерів схвалили конвенцію, хоча навіть партія Потгітера не була представлена. Того ж року Преторіус з візитом відвідав Дурбан з метою забезпечення відкритості торгівлі між Республікою Наталь і новоутвореною державою. У 1852 році він також спробував наблизити дорогу вглиб через Бечуаналенда і відправив загін на західний кордон проти Сечеле. Преторіус помер у своєму будинку в Магалісбурзі в липні 1853 року. Він описується Теалем як "здібний лідер і найвизначніший представник фермерів-емігрантів". У 1855 році його сином, Мартінусом Весселем Преторіусом за Почефструмом і Рустенбургом закладено новий район і нове місто. Це місто було названо Преторією на честь колишнього генерал-коменданта Преторіуса. Мартінус Вессел Преторіус став також першим президентом Республіки Трансвааль.
Література
Encyclopædia Britannica, Eleventh Edition
- Encyclopædia Britannica
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- GeneaStar
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andris Vilgelmus Yakob Pretorius afr Andries Wilhelmus Jacobus Pretorius 27 listopada 1798 23 lipnya 1853 odin z burskih lideriv sho zigrav vazhlivu rol u stanovlenni Respubliki Transvaal a takozh ranishoyi i nedovgotrivaloyi Respubliki Natal sho sogodni ye teritoriyeyu Pivdennoyi Afriki Spochatku burskij fermer z Graaf Rejneta sho v Kapskij koloniyi i nashadok pershih gollandskih poselenciv v Pivdennij Africi Vin zalishiv domivku i vzyav uchast u Velikomu treku Yak i v Oranzhevij Vilnij derzhavi peretnuvshi Drakonovi gori pribuv v Natal v listopadi 1838 r todi koli burski migranti buli bez viznanogo lidera Pretoriusa vidrazu vibrali general komendantom i vin shvidko zibrav sili shob pomstitisya za smert Pita Retifa i jogo otochennya yaki buli vbiti minulogo lyutogo za nakazom zuluskogo korolya Dingaan Pretorius AndrisNarodivsya27 listopada 1798 1798 11 27 1 2 3 d d Shidna Kapska provinciya PARPomer23 lipnya 1853 1853 07 23 1 2 3 54 roki d PARKrayina Kapska koloniya Respublika Natal Respublika TransvaalDiyalnistmandrivnik doslidnik politikVijskove zvannyageneralDitiPretorius Martinus Vessel Mediafajli u Vikishovishi 16 grudnya 1838 r zagin z 500 osib na choli z Pretoriusom buv atakovanij bilsh nizh 10 tisyachami zulusiv sho buli vidbiti Za ocinkami yihni vtrati stanovili 3000 osib Cya bitva uvijshla v istoriyu yak Battle of Blood River r Z togo dnya i do 1910 roku cej den vidznachavsya yak den Dingaane Ale pislya togo vin buv perejmenovanij u Den Klyatvi i viznavavsya yak derzhavne svyato za pershogo uryadu Pivdennoyi Afriki Pislya padinnya rezhimu aparteyidu v 1994 roci svyato bulo zberezhene ale vzhe z privodu akta primirennya z afrikanerami Teper vono nazivayetsya Dnem nacionalnogo primirennya U sichni 1840 r Pretorius razom z desantom z 400 byurgeriv dopomig Mpande u jogo povstanni proti zvedenogo brata Dingaane Vin buv takozh liderom burskih zagoniv Natalyu v protistoyanni z anglijcyami U 1842 roci Pretorius viv oblogu nevelikogo britanskogo garnizonu u Durbani ale vidstupiv do Pitermaritcburga do pributtya pidkriplen pid komanduvannyam polkovnika Josiya Kloete Pislya cogo vin dijshov do ideyi mirnogo vregulyuvannya z anglijcyami Pretorius zalishavsya v Natali yak britanskij piddanij a u 1847 r vin buv obranij burskimi fermerami poslancem dlya togo shob viklasti svoyi skargi gubernatoru Kapskoyi koloniyi Skargi viklikala bezperervna immigraciyi tubilciv yaki vislovlyuvali pretenziyi na burski zemli Pretorius poyihav do Grahamstaun dlya togo shob prositi audiyenciyi u gubernatora sera Genri Pottindzhera yakij prote vidmovivsya bachiti Pretoriusa i navit otrimuvati vid nogo bud yake povidomlennya Pretorius povernuvshis do Natalyu virishiv vidmovitisya vid svoyeyi fermi i she raz zdijsniti shlyah za mezhi britanskih dominioniv Vin gotuvavsya peretnuti Drakonovi gori koli ser Garri Smit novopriznachenij gubernator Kapskoyi koloniyi pribuv do taboru emigrantiv na richci Tugela v sichni 1848 roku Smit obicyav selyanam zahist vid tubilciv i perekonav bagatoh uchasnikiv zalishitisya ale Pretorius vse zh virushiv Na pivnich vid richki Vaal vin vstanoviv svoyu rezidenciyu v Magalisberzi Pretorius buv obranij gorodyanami sho prozhivali na oboh beregah Vaal general komendantom Na prohannya buriv u Vinburzi Pretorius peretnuv Vaal v lipni i ocholiv antibritanskoyi partiyi v yihnij vijni svobodi zajnyavshi Blumfontajn 20 lipnya U serpni vin buv rozbitij Smitom bilya Bumplaatcu Boomplaats i vidstupiv na pivnich vid Vaalyu de stav liderom odniyeyi z najbilshih partij na yaki v Transvaali buri buli rozdileni U 1851 roci vin poprosiv nezadovolenih bur z Teritoriyi richki Oranzheva i lidera basotskogo plemeni Moshveshve I shob voni prijshli jomu na dopomogu Pretorius ogolosiv pro svij namir perejti cherez r Vaal dlya togo shob navesti poryadok na Teritoriyi Jogo meta odnak shvidshe polyagala v otrimanni viznannya anglijcyami nezalezhnosti transvaalskih buriv Britanskij kabinet ministriv virishivshi provoditi politiku vidmovi uhilyavsya vid propoziciyi Pretoriusa a nagoroda v 2000 funtiv yaka bula zaproponovana cherez poboyuvannya bula vzhe vidklikana vzhe pislya bitvi bilya Bumplatcu Pretorius zustrivsya z britanskimi poslancyami na fermi poblizu Sand River i 17 sichnya 1852 voni uklali konvenciyu v yakij nezalezhnist Transvaalyu bula viznana Velikoyu Britaniyeyu Pretorius peretnuv richku Vaal i 16 bereznya vin ob yednavsya z Potgiterom v Rustenburzi Prihilniki oboh lideriv shvalili konvenciyu hocha navit partiya Potgitera ne bula predstavlena Togo zh roku Pretorius z vizitom vidvidav Durban z metoyu zabezpechennya vidkritosti torgivli mizh Respublikoyu Natal i novoutvorenoyu derzhavoyu U 1852 roci vin takozh sprobuvav nabliziti dorogu vglib cherez Bechuanalenda i vidpraviv zagin na zahidnij kordon proti Sechele Pretorius pomer u svoyemu budinku v Magalisburzi v lipni 1853 roku Vin opisuyetsya Tealem yak zdibnij lider i najviznachnishij predstavnik fermeriv emigrantiv U 1855 roci jogo sinom Martinusom Vesselem Pretoriusom za Pochefstrumom i Rustenburgom zakladeno novij rajon i nove misto Ce misto bulo nazvano Pretoriyeyu na chest kolishnogo general komendanta Pretoriusa Martinus Vessel Pretorius stav takozh pershim prezidentom Respubliki Transvaal LiteraturaEncyclopaedia Britannica Eleventh Edition Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478