Еволюція риб почалася близько 530 мільйонів років тому під час Кембрійського вибуху. Саме в цей час у ранніх хордових сформувався череп і хребетний стовп, що призвело до появи перших черепних і хребетних тварин. Перші риб'ячі гілки належали до Agnatha, або безщелепних риб. До ранніх прикладів можна віднести хайкоуіхтіса. Наприкінці Кембрію вперше з'явилися вугроподібні безщелепні риби — конодонти, а також маленькі панцирні риби, відомі як остракодерми. Більшість безщелепних риб зараз вимерли, але сучасні міногоподібні, можуть бути наближеними до давніх дощелепних риб. Міногові належать до ряду круглороті, до якого відносяться і сучасні міксини, і ця група, можливо, рано відокремилась від решти інфратипу Agnatha.
Походження риб
Риби є найпримітивнішими таксонами підтипу Черепні (Craniata). Цей підтип раніше називався Хребетні (Vertebrata), але в 1981 році [en] показав, що найпримітивнішим членам цього таксона притаманний череп, але не притаманні (або притаманні в рудиментарній формі) хребці. Таким чином, даний підтип об'єктивніше буде називати Craniata. Назва Vertebrata зараз використовується для визначення підмножини Craniata, що, наряду з черепом, мають також і хребцеві елементи.
Дві нещодавно (в 1999 р.) знайдені в Китаї викопні пра-риби стали найдавнішими відомими істотами надкласу Pisces — ці знахідки датуються раннім кембрієм, близько 530 мільйонів років тому. Ці ранні форми є прямими або опосередкованими попередниками взагалі майже всіх хребетних, і їхня знахідка свідчить, що хребетні брали участь у «вибуху» біорізноманіття тканинних організмів (Animalia) в кембрії. Обидві викопні рештки є невеликими за розміром (25 та 28 міліметрів), і містять хрящовий череп, від п'яти до дев'яти пар зябрових міхурів, велике серце позаду останньої пари зябрових міхурів, нотохорд, зигзагоподібні блоки м'язів (міомери) та спинний плавець (одна з двох знахідок), підтримуваний плавцевими променями. Одна з істот, Myllokunmingia, визнана загальним попередником всіх черепних, окрім міксин. Інша істота, Haikouichthys, визначена як близький родич міног. На відміну від більшості інших безщелепних риб, ці ранні форми не мали луски, або захисту зі шкіряних кісткових пластин.
Інші нещодавні палеонтологічні знахідки свідчать, що Черепні та Хребетні були досить різноманітними вже в ордовику (450 мільйонів років тому), і серед них були як безщелепні форми (типу сучасних міног), так і щелепні. Незважаючи на наявність щелепних форм вже в ордовику, безщелепні риби були домінуючою формою аж до силурійського періоду.
Сучасні безщелепні
Міксини (Myxini) та міноги (Petromyzontidae) є сучасними групами рибоподібних, що їх відносять до безщелепних. Перші їхні викопні рештки відомі із шарів віком 300 та 330 мільйонів років відповідно. Базуючись на структурних особливостях їхніх міхуроподібних зябер та на кількох інших характеристиках, об'єднання цих двох таксонів (Круглороті) раніше вважалося монофілетичним (таким, що містить їхнього спільного предка і всіх його нащадків), але у 2002 році було доведено, що це об'єднання парафілетичне. Відповідно до існуючих гіпотез, міксини та міноги є реліктовими давніми групами хребетних з великою кількістю примітивних рис в будові організму (відсутність щелеп, парних плавців, будова зябер у вигляді міхурів, наявність зовнішньо-стравоходного каналу, один напівкруглий канал у внутрішньому вусі тощо). Відповідно до сучасних теорій, примітивна будова тіла представників цих класів є наслідком їхнього давнього походження, а не вторинного спрощення завдяки притаманному ним зараз способу життя — паразитизму або харчуванню падлом.
Сучасні щелепні риби
Щелепні риби (Gnathostomata) мають справжні щелепи, парні плавці, внутрішнє вухо з трьома напівкруглими каналами та зяброві дуги. Попри появу перших щелепних риб ще в ордовику, вони займали підлегле положення аж до девону. Таким чином, щелепні риби та безщелепні існували понад 100 мільйонів років в стані екологічної переваги безщелепних, на відміну від теперішнього часу.
Щелепні риби, як і безщелепні, зараз представлені двома класами: хрящові (Chondrichthyes) та кісткові (Osteichthyes).
Сучасні хрящові риби складаються з двох великих груп — Holocephali (або хімери), та Elasmobranchii, куди входять акули та скати. Загалом зараз існує 900—1000 видів хрящових риб.
Своєю чергою, кісткові риби поділяються на два підкласи: кистеперих (представлені двома видами роду Latimeria) та променеперих (решта риб).
Примітки
- Міжнародна комісія зі стратиграфії: Міжнародна стратиграфічна шкала (версія за серпень 2012) [ 24 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Evolyuciya rib pochalasya blizko 530 miljoniv rokiv tomu pid chas Kembrijskogo vibuhu Same v cej chas u rannih hordovih sformuvavsya cherep i hrebetnij stovp sho prizvelo do poyavi pershih cherepnih i hrebetnih tvarin Pershi rib yachi gilki nalezhali do Agnatha abo bezshelepnih rib Do rannih prikladiv mozhna vidnesti hajkouihtisa Naprikinci Kembriyu vpershe z yavilisya vugropodibni bezshelepni ribi konodonti a takozh malenki pancirni ribi vidomi yak ostrakodermi Bilshist bezshelepnih rib zaraz vimerli ale suchasni minogopodibni mozhut buti nablizhenimi do davnih doshelepnih rib Minogovi nalezhat do ryadu krugloroti do yakogo vidnosyatsya i suchasni miksini i cya grupa mozhlivo rano vidokremilas vid reshti infratipu Agnatha Pohodzhennya ribRibi ye najprimitivnishimi taksonami pidtipu Cherepni Craniata Cej pidtip ranishe nazivavsya Hrebetni Vertebrata ale v 1981 roci en pokazav sho najprimitivnishim chlenam cogo taksona pritamannij cherep ale ne pritamanni abo pritamanni v rudimentarnij formi hrebci Takim chinom danij pidtip ob yektivnishe bude nazivati Craniata Nazva Vertebrata zaraz vikoristovuyetsya dlya viznachennya pidmnozhini Craniata sho naryadu z cherepom mayut takozh i hrebcevi elementi Vikopni reshtki primitivnoyi ribi Osteolepis macrolepidotus sho zhila v seredini devonskogo periodu blizko 300 mln r tomu Orknejski ostrovi Velika Britaniya Dvi neshodavno v 1999 r znajdeni v Kitayi vikopni pra ribi stali najdavnishimi vidomimi istotami nadklasu Pisces ci znahidki datuyutsya rannim kembriyem blizko 530 miljoniv rokiv tomu Ci ranni formi ye pryamimi abo oposeredkovanimi poperednikami vzagali majzhe vsih hrebetnih i yihnya znahidka svidchit sho hrebetni brali uchast u vibuhu bioriznomanittya tkaninnih organizmiv Animalia v kembriyi Obidvi vikopni reshtki ye nevelikimi za rozmirom 25 ta 28 milimetriv i mistyat hryashovij cherep vid p yati do dev yati par zyabrovih mihuriv velike serce pozadu ostannoyi pari zyabrovih mihuriv notohord zigzagopodibni bloki m yaziv miomeri ta spinnij plavec odna z dvoh znahidok pidtrimuvanij plavcevimi promenyami Odna z istot Myllokunmingia viznana zagalnim poperednikom vsih cherepnih okrim miksin Insha istota Haikouichthys viznachena yak blizkij rodich minog Na vidminu vid bilshosti inshih bezshelepnih rib ci ranni formi ne mali luski abo zahistu zi shkiryanih kistkovih plastin Inshi neshodavni paleontologichni znahidki svidchat sho Cherepni ta Hrebetni buli dosit riznomanitnimi vzhe v ordoviku 450 miljoniv rokiv tomu i sered nih buli yak bezshelepni formi tipu suchasnih minog tak i shelepni Nezvazhayuchi na nayavnist shelepnih form vzhe v ordoviku bezshelepni ribi buli dominuyuchoyu formoyu azh do silurijskogo periodu Suchasni bezshelepniMiksini Myxini ta minogi Petromyzontidae ye suchasnimi grupami ribopodibnih sho yih vidnosyat do bezshelepnih Pershi yihni vikopni reshtki vidomi iz shariv vikom 300 ta 330 miljoniv rokiv vidpovidno Bazuyuchis na strukturnih osoblivostyah yihnih mihuropodibnih zyaber ta na kilkoh inshih harakteristikah ob yednannya cih dvoh taksoniv Krugloroti ranishe vvazhalosya monofiletichnim takim sho mistit yihnogo spilnogo predka i vsih jogo nashadkiv ale u 2002 roci bulo dovedeno sho ce ob yednannya parafiletichne Vidpovidno do isnuyuchih gipotez miksini ta minogi ye reliktovimi davnimi grupami hrebetnih z velikoyu kilkistyu primitivnih ris v budovi organizmu vidsutnist shelep parnih plavciv budova zyaber u viglyadi mihuriv nayavnist zovnishno stravohodnogo kanalu odin napivkruglij kanal u vnutrishnomu vusi tosho Vidpovidno do suchasnih teorij primitivna budova tila predstavnikiv cih klasiv ye naslidkom yihnogo davnogo pohodzhennya a ne vtorinnogo sproshennya zavdyaki pritamannomu nim zaraz sposobu zhittya parazitizmu abo harchuvannyu padlom Suchasni shelepni ribiShelepni ribi Gnathostomata mayut spravzhni shelepi parni plavci vnutrishnye vuho z troma napivkruglimi kanalami ta zyabrovi dugi Popri poyavu pershih shelepnih rib she v ordoviku voni zajmali pidlegle polozhennya azh do devonu Takim chinom shelepni ribi ta bezshelepni isnuvali ponad 100 miljoniv rokiv v stani ekologichnoyi perevagi bezshelepnih na vidminu vid teperishnogo chasu Shelepni ribi yak i bezshelepni zaraz predstavleni dvoma klasami hryashovi Chondrichthyes ta kistkovi Osteichthyes Suchasni hryashovi ribi skladayutsya z dvoh velikih grup Holocephali abo himeri ta Elasmobranchii kudi vhodyat akuli ta skati Zagalom zaraz isnuye 900 1000 vidiv hryashovih rib Svoyeyu chergoyu kistkovi ribi podilyayutsya na dva pidklasi kisteperih predstavleni dvoma vidami rodu Latimeria ta promeneperih reshta rib PrimitkiMizhnarodna komisiya zi stratigrafiyi Mizhnarodna stratigrafichna shkala versiya za serpen 2012 24 grudnya 2012 u Wayback Machine RibiEvolyuciya ta sistematika Zovnishni pokrivi Skelet ta muskulatura Nervova sistema ta organi chuttya Krovonosna sistema ta gazoobmin Zhivlennya ta travna sistema Vidilna sistema ta osmoregulyaciya Riba yak simvol