Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шеньчже нь кит 深圳 пін Shēnzhèn прямий переклад глибока межа місто субпровінційного рівня в Китаї розташоване на півдні п

Шеньжень

Шеньжень

Шеньчже́нь (кит. 深圳, пін. Shēnzhèn, прямий переклад — «глибока межа») — місто субпровінційного рівня в Китаї, розташоване на півдні провінції Гуандун, межує з Гонконгом. Населення в 2019 році складало 12.12 млн осіб.

Шеньчжень
спр. китайська: 深圳市
image
image
Основні дані
22°32′06″ пн. ш. 114°03′14″ сх. д. / 22.535000000027778810° пн. ш. 114.05400000002778427° сх. д. / 22.535000000027778810; 114.05400000002778427Координати: 22°32′06″ пн. ш. 114°03′14″ сх. д. / 22.535000000027778810° пн. ш. 114.05400000002778427° сх. д. / 22.535000000027778810; 114.05400000002778427
Країна image КНР
Регіон Гуандун
Адмінцентр d

Межує з

— сусідні нас. пункти
Дунгуань, Гонконг, Ґуанчжоу ?
Поділ
  • d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d
    • Засновано 1979
    Перша згадка 1410
    Площа 1997,27 км²
    Населення 17 494 398 осіб (2020)
    Висота НРМ 0 ± 944 м
    Офіційна мова китайська
    Міста-побратими Вільнюс (16 червня 2017)[2][3][4]
    Телефонний код (+86) 755
    Часовий пояс
    Номери автомобілів 粤B
    GeoNames 1795563
    OSM r3464353  ·R
    Поштові індекси 518000
    Міська влада
    d d
    Вебсайт sz.gov.cn
    Мапа
    image
    image
    Шеньчжень
    Шеньчжень (Китайська Народна Республіка)
    image
    image
    Шеньчжень
    Шеньчжень (Ґуандун)
    image Шеньчжень у Вікісховищі

    Шеньчжень є центром прямих іноземних інвестицій і починаючи з 70-х років XX століття є одним із міст, які швидко розвиваються. Зокрема в місті базується штаб-квартира компанії ZTE. Також місто є другим за інтенсивністю портом у Китаї після Шанхаю.

    Географія

    image
    Дельта Перлинної річки

    Шеньчжень розміщений у дельті річки Перлинної (Чжуцзян), на півдні він межує з Гонконгом, на північному заході — з містом Дунгуань (відстань між центральними частинами обох міст становить близько 60 км), на північному сході — з містом Хуейчжоу. Дунгуань відокремлює Шеньчжень від столиці провінції Гуандун міста Гуанчжоу (відстань від центру Шеньчженя до центру Гуанчжоу становить близько 100 км). На протилежному березі естуарію річки Перлинної за 60 км на південний захід від Шеньчженя знаходяться міста Чжухай та Макао. Кордон з Гонконгом проходить уздовж річок Шеньчжень (Шамчунь, кит. 深圳 河) і Шатоуцзяо (Шатаукок, кит. 沙头角 河). Площа міста субпровінціального рівня Шеньчжень становить 1989 км² (за іншими даними — 1953 і 2050 км²).

    Клімат

    Шеньчжень розташований в субтропічній зоні Китаю, на Північному тропіку, і має жаркий та вологий субтропічний клімат. Через вплив Південно-Китайського моря зима в цьому регіоні м'яка та відносно суха, а заморозки бувають вкрай рідко. Початок весни та остання частина осені, зазвичай, сухі, але з квітня кількість опадів різко зростає та сезон дощів триває до середини жовтня (весняна погода часто супроводжується грозами та туманами). На літній період припадає пік мусонів; крім того, влітку і на початку осені через Шеньчжень часто проходять тайфуни. Найсприятливіший час року для відвідування Шеньчженю триває з жовтня по грудень, коли встановлюється прохолодна і суха погода. У середньому річна кількість опадів становить 1933—2214 мм. Середня температура повітря взимку становить 15-17 градусів тепла, навесні — 18-26 градусів, влітку — 28-30 градусів, восени — 27-21 градусів (середньорічна температура коливається в діапазоні 22,4-22,9 градусів тепла).

    Клімат Шеньчженя
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C 19 19 22 26 29 30 32 31 30 28 24 21 25
    Середня температура, °C 14 15 18 22 25 27 28 28 27 24 20 16 22
    Середній мінімум, °C 10 12 15 19 22 24 25 25 23 20 16 12 18
    Норма опадів, мм 27 50 67 147 247 305 316 336 265 46 37 24 1867
    Джерело: Weatherbase

    Рельєф

    Спочатку територію Шеньчженя займали горбисті області з родючими землями, однак після того, як місто було оголошено спеціальною економічною зоною, тутешній ландшафт зазнав значних змін. Постійне розширення площ, зайнятих під житлову та промислову забудову, призвело до зривання пагорбів та вирубці лісів. Зараз збереглися лише три значних височини — Утуншань (найвища вершина міста має 944 м), Ляньхуашань та Біцзяшань. У Шеньчжені є понад 300 річок та струмків, які пов'язані з системою річок Чжуцзян і , а також із затоками. Загальна протяжність берегової лінії — 230 км.

    Рослинність

    image
    Річка Шеньчжень (Шам-Чунь)

    Найбільші зелені масиви Шеньчженя збереглися в національному парку Дапен, національному парку Утуншань (на кордоні районів Яньтянь та Лоху), лісовому парку Янтайшань (Баоань) і в околі озера Сілі (Наньшань). Крім того, в місті налічується понад 20 міських парків, найпопулярнішими з яких є Ляньхуашань, Чжуншань та Лічжи. Офіційними деревами Шеньчженя є лічі та мангри (в західній частині міста існує навіть мангровий природний заповідник), а офіційною квіткою — бугенвілія. У передмістях Шеньчженя вирощують овочі, лічі, груші, апельсини, манго та близько 150 видів лікарських трав.

    Екологія

    Дельта Перлинної річки є визнаним рушієм китайської економіки протягом останніх 30 років, на неї припадає близько 40 % ВВП країни, і це не могло не відзначитися на екології регіону. Очисні споруди часто не дають раду з обсягом каналізаційних та промислових стоків, що шкодить тутешній популяції білих дельфінів, у багатьох районах дельти часто спостерігається смог. Останнім часом муніципальні власті проводять політику виведення за межі міста «брудних» та енергоємних виробництв, замінюючи їх екологічно чистими підприємствами та сферою послуг. У Шеньчженю існує 220 проєктів щодо збереження прісної води, в тому числі 172 водосховища загальним об'ємом 579 млн куб. метрів. Найбільше з них — шеньчженське водосховище (понад 40 млн куб. метрів), яке забезпечує питною водою не лише Шеньчжень, але і сусідній Гонконг.

    Етимологія

    image
    Сучасний Шеньчжень

    Назва міста походить від поєднання двох ієрогліфів «Шень» та «Чжень», що в перекладі означає «глибока межа», «глибокий дренаж», «глибокий рів» або «глибокий стік» (місцеві жителі називали систему зрошувальних каналів на рисових полях «Чжень» або «Чонг»). Ієрогліф «чжень» (кит. 圳) зустрічається лише в Південному Китаї, до провінції Чжецзян на півночі, й імовірно поширився в тутешніх місцях за часів династії Сун. Найперша згадка назви Шеньчжень датується 1410 роком, у часи імперії Мін. Місцеві жителі асоціюють назву Шеньчжень зі старою частиною міста, а саме — до області вулиці Дунмен (Лоху), що виникла на місці польдера. Також до липня 2010 року назва Шеньчжень мала два значення — шеньчженська вільна економічна зона, що охоплювала лише чотири міські райони, і місто субпровінційного значення Шеньчжень, до складу якого входили та приміські райони (зараз ВЕЗ займає всю територію міста субпровінційного значення).

    Історія

    image
    Фортеця Дапен

    Спочатку на тутешніх прибережних землях мешкало плем'я байюе (кит. 百越), що промишляло рибальством, але з III століття до н. е. сюди потягнулися китайські колоністи. У часи династії Хань район сучасного Шеньчженя був центром державної соляної монополії та перебував під імператорським захистом (сіль і досі виробляють біля річки Чжуцзян, на захід від міста, а назва району Янтянь (кит. 盐田) означає «соляні поля»). У період династії Хань і епохи Трьох царств тутешні райони Баоань та Дунгуань входили до складу єдиного повіту Боло (кит. 博罗, пін. Bóluó). У IV столітті за династії Цзінь був створений окремий повіт Баоань, що входив до складу провінції Дунгуань (кит. 东官, пін. Dōngguān, Tung Kwun), яка охоплювала територію сучасних міст Шеньчжень та Дунгуань. Місто Нанту (кит. 南头, пін. Nántóu), розміщене на місці сучасного району Наньшань, було центром цієї провінції, пізніше воно було знане як Баоань (кит. 宝安, пін. Bǎo'ān, Po On), Дуньмень (кит. 屯门, пін. Túnmén, Tuen Mun) та Сіньань (кит. 新安, пін. Xīn'ān, San On). Хроніки VIII століття повідомляли, що іноземні кораблі, що прямували до Гуанчжоу, робили зупинку в Нанту, а місцевий гарнізон охороняв південні підступи до дельти річки Чжуцзян. 757 року під час правління династії Тан провінція Dōngguān (东官) була перейменована на Dōngguǎn (东莞).

    У кінці правління династії Південна Сун, 1279 року, в районі Шеньчженя загинув останній імператор, що переховувався від переслідування хана Хубілая (наприкінці XIX століття на місці ймовірної смерті імператора в області Чіванов, що на території району Наньшань, була навіть зведена символічна гробниця). За династії Юань до традиційної торгівлі сіллю та спеціями додалося виробництво перлів. Засновник династії Мін Чжу Юаньчжан (1368—1398) був змушений призначити в регіон свого представника, в обов'язки якого входив захист місцевого населення від банд грабіжників. Наприкінці XIV століття, коли імперія Мін стала зміцнювати берегові оборонні споруди, Нанту (відомий тоді як Сіньань) був обнесений значною стіною та перетворився на головну військово-морську базу Китаю в гирлі річки Чжуцзян (деякі фрагменти стіни та воріт мінської епохи збереглися до наших днів). Тоді ж тут виникли великі господарства, що належали імператорській родині. На початку XV століття флот Чжен Хе потрапив у сильний шторм, і в подяку за порятунок команда побудувала на місці сучасного району Чіванов храм, присвячений богині Тяньхоу (відтоді зародилася традиція, за якою всі експедиції, які вирушали до Південно-Східної Азії, молилися в цьому храмі перед відплиттям). 1521 року китайський флот, що базувався в Сіньань, завдав поразки португальській ескадрі під командуванням Фернана Переса де Андраде (ця битва відбулася в протоці між Шекоу та островом Ліндін).

    image
    Відкриття залізниці Кантон — Коулун, 1911

    1573 року за імператора Чжу Іцзюнь повіт Сіньань увійшов до складу провінції Гуандун як самостійна одиниця, відокремившись від повіту Дунгуань, а господарства імператорської вотчини були істотно розширені (основу економіки становили сіль, чай, спеції і рис). У період імперії Цин Сіньань, до якого належала й територія материкової частини сучасного Гонконгу, був одним з 14 повітів Гуандуна. Під час «Великої чистки» або «Великий евакуації» (1661 — 1669 року), коли цинські війська виганяли з прибережних районів прихильників династії Мін, велика частина населення повіту Сіньань була насильно виселена в глиб країни, а сам повіт розформований (відновлений лише 1684 року). З 1842 по 1898 року майже третина території повіту Сіньань (1055,6 км ² з 3076 кв. км) відійшла під контроль британської колонії Гонконг. У квітні 1899 року місцеве населення так званих Нових Територій здійняло збройне повстання проти британців, а ті у відповідь навіть захопили Шеньчжень, розташований за межами колонії. Губернатор Гонконгу Г. Блейк планував включити Шеньчжень до складу колонії, але незабаром британська влада відмовилися від своїх домагань (правда, війська вивели лише в листопаді 1899 року).

    Безпосередньо Шеньчжень став селищем лише на початку імперії Цин, однак, після будівництва Коулун-Кантонської залізниці 1910 року Нанту втратив своє попереднє положення, поступившись першістю сусідньому Шеньчженю. У жовтні 1910 року в одному з сіл повіту Сіньань Сунь Ятсен здійняв повстання, що стало відомим як «повстання Хойчжоу». 1913 року влади Китайської республіки перейменували Сіньань назад в Баоань, щоб не плутати з повітом Сіньань в провінції Хенань. У грудні 1927 року, після розриву відносин між Гоміньданом та КПК, місцеві комуністи здійняли повстання та атакували повітове відділення гоміньданівців. 1941 року японські війська спробували вторгнутися в Гонконг з півночі, але британці зруйнували міст через річку Шеньчжень. У лютому 1942 року комуністи та гоміньданівці створили в повіті Баоань об'єднаний партизанський загін для боротьби з японськими окупантами. Після капітуляції Японії громадянська війна між комуністами та гоміньданівцями спалахнула з новою силою, а в жовтні 1949 року сили НВАК зайняли повіт Баоань та провінцію Гуандун в цілому. У травні 1950 року кордон з Гонконгом був закритий, в Шеньчжені з'явився контрольно-пропускний пункт, а для в'їзду в британську колонію відтепер була потрібна спеціальна віза. Але, попри зміцнення кордону, щорічно десятки тисяч людей перебиралися в Гонконг в пошуках кращої долі. 1953 року адміністративний центр повіту Баоань був перенесений з Нанту до Шеньчженя. Під час культурної революції регіон був охоплений голодом, тут закривалися або знищувалися храми та церкви. Наприкінці 1970-х років Шеньчжень являв собою невелике рибальське містечко з населенням 30 тис. осіб.

    Бурхливий розвиток Шеньчженя розпочався 1979 року, коли керівник КНР Ден Сяопін обрав його місцем розташування однієї з особливих економічних зон в рамках нового курсу ринкових реформ (тоді ж повіт Баоань був перейменований в Шеньчжень). Шеньчжень тоді розглядався владою КНР не тільки як майданчик для економічних перетворень, але і як «китайська відповідь Гонконгу», питання про передачу якого під владу британської корони тоді ще не було вирішене остаточно. Спочатку в січні 1979 року китайська держкомпанія з метою залучення гонконзьких бізнесменів створила в Шекоу (Наньшань) промислову зону, а в березні 1980 року центральні власті офіційно схвалили створення Шеньчженської ВЕЗ. З 1980 по 1999 роки приріст валового продукту в Шеньчжені становив у середньому 31 %, експорт збільшувався в середньому на 42 % на рік. У жовтні 1999 року в Шеньчжені відбулася перший Китайський ярмарок високих технологій, що став відтоді щорічною подією. 2000 року валовий продукт міста становив 20 млрд дол, що було на 14 % більше, ніж у попередньому році, і опинився на шостому місці по країні. З 12 по 23 серпня 2011 року в Шеньчжені проходила XXVI літня Універсіада, до відкриття якої в місті провели масштабне оновлення та розширення всієї інфраструктури. Заплановано, що з 23 по 29 липня 2017 року в Шеньчжені пройде XIX Міжнародний ботанічний конгрес.

    Населення

    image
    Динаміка населення Шеньчженя
    Умовні позначення:
       населення з постійною реєстрацією (хукоу)
       населення з тимчасовою реєстрацією
    image
    Річний приріст населення Шеньчженя (%) . Період найстрімкішого зростання населення міста, коли його темпи досягали 30 % або 0,8 млн осіб на рік, завершився 1994 року. За останні 10 років населення міста зростало в середньому на 3—5 % на рік.

    Зі створенням Шеньчженської вільної економічної зони 1980 року в місті почалося бурхливе зростання населення: якщо наприкінці 70-х тут проживало 314,1 тис. осіб (в самому місті, тобто на території сучасних районів Лоху, Футянь, Наньшань та Яньтянь — близько 30 тис.), то вже 1982 року — 351,9 тис., 1990 року — 1 214,8 тис., а 2000 року — 7 008,4 тис. жителів. Станом на 2010 рік чисельність населення Шеньчжень становила 10 358 тис. осіб (щільність — 5201 чол. на кв. км), безпосередньо міста — 3 538 тис. осіб (щільність — 8588 осіб на кв. км). Завдяки постійному припливу нових мігрантів до кінця 2010 року загальне число жителів Шеньчженя досягло 13,22 млн осіб, з яких лише трохи більше 2,5 млн мали «хукоу» (тобто були зареєстровані за місцем проживання, фактично будучи постійними жителями міста), понад 7,8 млн вважалися зареєстрованими трудовими мігрантами, що проживали в заводських гуртожитках або службових квартирах, а понад 2,8 млн взагалі не мали реєстрації. Шеньчжень є єдиним містом провінції Гуандун, де завдяки переважанню мігрантів путунхуа став домінуючою розмовною мовою. Також тут широко поширені кантонський діалект і володіння англійською мовою (останньою — особливо серед чиновників, фахівців, бізнесменів та молоді). У східній частині Шеньчженя поширений діалект Дапен (大鹏 话), що являє собою суміш кантонської говірки з хакка.

    За даними за 2004 рік середній вік жителів Шеньчженя становив менше 30 років, у тому числі 8,5 % — до 14 років, 88,4 % — від 15 до 65 років (з них близько 20 % — від 20 до 24 років), 1,2 % — старше 65 років. 2001 року чисельність працюючого населення досягла 3,3 млн осіб; хоча на вторинний сектор економіки припадала найбільша частка зайнятих (1,85 млн осіб, зростання на 5,5 % у порівнянні з попереднім роком), але третинний сектор економіки зростав значно швидше (1,44 млн осіб, зростання на 11,6 %). Структура зайнятості ділить працездатне населення на дві протилежні групи — інтелігенцію та фахівців з високим рівнем освіти та доходів і трудящих з низьким рівнем освіти та доходів (наприклад, згідно з даними за 2007 рік близько 20 % китайських докторів філософії працювали в Шеньчжені). Але, попри непропорційний поділ доходів, Шеньчжень має найбільший ВВП на душу населення серед усіх міст Китаю (понад 14,6 тис. дол 2010 року), а також найвищий рівень мінімальної зарплати в країні. На ринок праці впливає і близькість такого великого та економічно розвиненого міста, як Гонконг. За даними Гонконзької торгової палати 2002 року 7,2 тис. громадян Гонконгу щодня приїжджали на роботу в Шеньчжень, а 2,2 тис. студентів з Шеньчженя їздили на навчання до Гонконгу. 2003 року китайська влада полегшила процедуру отримання дозволу на поїздку до Гонконгу для жителів Шеньчженя (раніше гості з материкового Китаю могли відвідати Гонконг лише у складі організованої туристичної групи).

    Станом на 2010 рік середня щорічна заробітна плата трудящого Шеньчженя становила 46,7 тис. юанів (зростання — 7,5 % по порівняно з попереднім роком), починаючи з 1 липня 2010 року рівень мінімальної зарплати було збільшено до 1,1 тис. юанів на місяць. 2009 року середній річний дохід після вирахування податків становив 29,2 тис. юанів на душу населення (зростання — 9,4 %), середні щорічні витрати — 21,5 тис. юанів (зростання — 8,8 %). До кінця 2009 року депозити жителів міста перевищили 572 млрд юанів (зростання — 16,7 %). 2009 року влада працевлаштували понад 30 тис. осіб, а рівень зареєстрованого безробіття становив 2,6 %.

    Національний склад

    стали мігрувати в район сучасного Шеньчженя з Центрального Китаю з кінця XVII століття. Після «Великої чистки» (1661—1669 року), коли цинські війська вигнали з прибережних районів майже все населення, хакка стали селитися на спорожнілих землях та незабаром вже становили майже половину жителів повіту. В XIX столітті вони часто воювали з гуандунцамі, наслідком чого стали їх сильно укріплені поселення. Сьогодні села і квартали хакка збереглися в районах Лунган, Піншань, Дапен, Яньтянь та Баоань. Після створення ВЕЗ 1980 року до Шеньчженю стали з'їжджатися переселенці з внутрішніх районів Гуандуна та інших провінцій Китаю (особливо з Хунани, Цзянсі та Сичуані), в тому числі хуейцзу та уйгурів. До середини 2009 року в місті лише офіційно проживало понад 600 тис. представників національних меншин Китаю; найбільшими їх групами були чжуани, туцзя, мяо, і яо, а також хуейцзу, маньчжури, монголи, , корейці та інші.

    Некерована імміграція до ВЕЗ була обмежена системою прописки («хукоу»); поступово це призвело до того, що навколо центральної частини міста склалися великі спальні райони, суцільно населені мігрантами з бідних регіонів країни. Сьогодні Шеньчжень є найбільшим містом мігрантів в Китаї, а їх відносини з владою, і особливо з поліцією, не завжди є гладкими. Велика частина європейців, американців та японців сконцентрована в районі Шекоу (Наньшань), чимало європейців та корейців проживає в Футянь, де є навіть свій корейський район Koreatown, невелика російська громада базується в районі Шатоуцзяо (Яньтянь). Станом на 2010 рік в Шеньчжені тимчасово або постійно проживало близько 430 тис. іноземців.

    Релігія

    image
    Храм Хунфа

    Велика частина китайців традиційно дотримується буддизму, даосизму та конфуціанства, невелика частина — християнства та ісламу. Серед найшанованіших релігійних споруд Шеньчженя виділяються буддійський храм Хунфа в Лоху, храми Гуаньді (Гуань Юя) і Тяньхоу (Мацзу) в Наньшані, храм Чегун в Футянь, католицька церква Сент-Ентоні в Футянь, католицька церква Нанту (церква Сент-Пол) в Наньшані, протестантська церква Мейлінь в Футянь, церква Хепін в Лоху, мечеть Шан Мейлінь в Футянь, єврейський центр Хабад в Наньшані.

    Кухня

    image
    Храм Тяньхоу

    У Шеньчжені склався свій тип кухні, в якій домінуюча на півдні країни кантонська кухня, завдяки близькості Гонконгу та наявності великої кількості мігрантів з інших китайських провінцій, ввібрала безліч різних елементів. У місцевих стравах широко використовується свинина, курятина, качатина, гусятина, морепродукти (устриці, креветки, краби, морські гребінці), овочі та гриби, рідше — м'ясо акул, черепах, голубів, котів, собак, змій і щурів, равлики, мурашки та пташині гнізда. Серед гарнірів переважають рис, локшина та квасоля, серед приправ — соєвий, устричний або сливовий соуси, імбир, часник та перець, на десерт подають солодощі з чаєм. Серед найпопулярніших місцевих продуктів та страв найзнаменитіші курка з Лунган, качка з Сунгай, смажений гусак з Гунміна, голуби з Гуанмін, устриці з Шацзіна, креветки з циця[], риба з Фуюн, абалон з Наньао, лічі з Наньшаня, груші з Шиян, апельсини з Піншань та манго з Сілі. Гурманів привертають гастрономічні вулиці Леюань («Вулиця морепродуктів» в районі Яньтянь), Сянсі (вулиця ресторанів у нічного ринку в районі Лоху), Хубей (вулиця ресторанів морепродуктів та мусульманської кухні в районі Лоху) та Дунмен (торгова вулиця в районі Лоху, яка славиться кантонською, сичуаньською, хунанською, тайською та європейською кухнями).

    Адміністративний поділ

    image
    Футянь
    image
    Янтянь
    image
    Баоань
    image
    Лунган
    image
    Лунхуа
    image
    Дапен

    до початку економічних реформ Шеньчжень входив до складу повіту Баоань (宝安 县/宝安 县), в листопаді 1979 року був переданий в пряме підпорядкування уряду провінції Гуандун, а в травні 1980 року офіційно став першою особливою економічною зоною КНР з широкими економічними свободами. З листопада 1988 року Шеньчжень отримав статус адміністративної одиниці (міста) з провінційним рівнем економічних повноважень, а в лютому 1992 року центральні влади наділили муніципальне уряд повноваженнями приймати місцеві закони та постанови.

    Сьогодні місто субпровінційного значення Шеньчжень поділяється на 10 районів (区або Qū):

    image
    Футянь
    Лоху
    Наньшань
    Яньтянь
    Баоань
    Лунган
    Гуанмін
    Піншань
    Лунхуа
    Дапен
    № Район Китайська
    назва     		Назва
    піньїнь     		Населення
    (перепис 2010)     		Площа
    (км²)     		Щільність
    (чол./км²)
    Міські райони 3 538 275 412 8 588
    1 Футянь 福田 区 Fútián Qū 1 318 055 79 16 756
    2 Лоху 罗湖 区 Luóhú Qū 923 423 79 11 726
    3 Наньшань 南山 区 Nánshān Qū 1 087 936 182 5 877
    4 Яньтянь 盐田 区 Yántián Qū 208 861 72 2 798
    Приміські райони 4 470 032 784 5 702
    5 Баоань 宝安 区 Bǎo'ān Qū 2 638 807 402 6 564
    6 Лунган 龙岗 区 Lónggǎng Qū 1 831 225 382 2 794
    Нові масиви 2 349 631 793 2 623
    7 Гуанмін 光明 新区 Guāngmíng Xīn Qū 481 420 156 3 097
    8 Піншань 坪山 新区 Píngshān Xīn Qū 309 211 168 1 852
    9 Лунхуа 龙华 新区 Lónghuá Xīn Qū 1 379 000 175 7 880
    10 Дапен 大鹏 新区 Dàpéng Xīn Qū 180 000 294 612
    Усього 10 357 938 1 989 5 201

    1979 року був утворений перший район Лоху, 1993 року — район Лунган, 1998 року — Яньтянь, 2007 року — новий район Гуанмін, а 2009 року — новий район Піншань. Раніше Особлива економічна зона охоплювала лише міські райони Лоху, Футянь, Наньшань та Яньтянь, але в липні 2010 року вона була розширена на всі райони Шеньчженя, збільшившись майже вп'ятеро (з 396 км ² до 1953 кв. км). У грудні 2011 року були створені два нових райони — Дапен (під юрисдикцією району Лунган) та Лунхуа (під юрисдикцією району Баоань).

    Коротка характеристика районів

    Міські райони

    • Футянь — адміністративний та культурний центр Шеньчженя, а також новий діловий, торговельний та житловий район міста; складається з декількох масивів (Футянь, Хуацянбей, Наньюань, Юаньлін, шато, Сянміху, Мейлінь, Лянхуа та Хуафу).
    • Лоху — торговельно-фінансовий та транспортний центр Шеньчженя, що охоплює стару частину міста; складається з декількох масивів (Дунмень, Сунгай, Ціншуйхе, Дунсян, Дунху, Хуанбей, Наньху, Гуйюань та Ляньтан).
    • Наньшань — портовий район, центр високотехнологічних галузей промисловості, розваг, освіти та науки, складається з декількох масивів (Наньшань, Нанту, Шахе, Чжаошан, Юехай, Таоюань, Сілі, Шекоу, Чіванов та Мавань).
    • Яньтянь — портово-промисловий, розважальний та житловий район, складається з чотирьох масивів (Яньтянь, Шатоуцзяо, Мейша та Хайшань).

    Приміська зона

    • Баоань — промисловий та житловий район, місце розташування міжнародного аеропорту.
    • Лунган — промисловий та житловий район.
    • Гуанмін — промисловий та житловий район.
    • Піншань — промисловий та житловий район.
    • Лунхуа — промисловий та житловий район.
    • Дапен — зона відпочинку, що славиться національним парком, пляжами, островами та морепродуктами.

    Економіка

    image
    Шеньчженська фондова біржа

    Зі створенням вільної економічному зони (ВЕЗ) Шеньчжень став привабливим містом як для транснаціональних корпорацій, що орієнтовані на експорт виробництва, так і для підприємців з числа хуацяо, рідною мовою яких був кантонський діалект. Особливо привабливим Шеньчжень виявився для бізнесменів із сусіднього Гонконгу, яких привабили доступні ціни на землю та дешевизна робочої сили. З кінця 90-х пріоритети дещо змінилися: замість інвестицій у виробництво дешевих експортних товарів корпорації стали переорієнтуватися в бік гігантського китайського ринку. У цей же період став набирати обертів ринок житлової та комерційної нерухомості Шеньчженя, орієнтований на середній клас (і тут домінуюче положення зайняли компанії з Гонконгу). До початку нового тисячоліття частка компаній з Гонконгу в інвестиціях Шеньчженя становила близько 70 %, а в орієнтованих на експорт галузях і того більше — до 95 %. Нині основними галузями економіки Шеньчженя є високотехнологічна промисловість, логістика та фінансові послуги. 2010 року зростання біотехнологічної галузі, нової енергетики та інтернет-індустрії становив 30 %, 24,2 % і 29,3 % відповідно, а у сфері дизайну було зайнято 60 тис. осіб.

    З 2001 по 2005 рік економіка Шеньчженя в середньому зростала на 16,3 % щорічно. 2009 року ВВП Шеньчженя становив понад 820 млрд юанів (виріс на 10,7 % у порівнянні з попереднім роком), ВВП з розрахунку на душу населення дорівнював 13,6 тис. дол, тоді як 2005 року ВВП міста становив близько 493 млрд юанів (річне зростання — 15 %), а 2006 року — 568,4 млрд юанів (річне зростання — 15 %). Пропорція трьох секторів економіки Шеньчженя (первинного, вторинного та третинного відповідно) у ВВП становила 2009 року 0,1:46,7:53,2, при цьому третинний сектор виріс порівняно з попереднім роком на 12,5 % (така ж пропорція 2004 року становила 0,3:51,6:48,1, а 2005 року — 0,2:52,4:47,4). 2010 року ВВП Шеньчженя виріс на 12 % і досяг 951 млрд юанів, загальний обсяг роздрібних продажів споживчих товарів збільшився на 17,2 % до 300 млрд юанів (2006 року — 167 млрд юанів), обсяг зовнішньої торгівлі зріс на 28,4 % до 346,75 млрд дол. (2006 року — 237,4 млрд дол.), при цьому експорт зріс на 26,1 % до 204,2 млрд дол. (за цим показником Шеньчжень утримує пальму першості серед міст Китаю вже два десятиліття), доходи місцевого бюджету зросли на 25,7 % і склали 110,7 млрд юанів (третє місце серед китайських міст). Якщо зростання економік Шеньчженя та Гонконгу, а також інтеграція між ними продовжаться такими ж темпами, то вже до 2020 році за величиною ВВП вони зможуть перевершити Лондон та Париж і стати третім економічним центром світу після Нью-Йорка та Токіо.

    Фінанси

    Сьогодні Шеньчжень займає 4-е місце серед економічних центрів материкового Китаю (після Пекіна, Шанхая та Гуанчжоу) і входить до числа трьох провідних фінансових центрів країни. 2010 року фінансовий сектор становив 13,5 % ВВП міста (понад 127,9 млрд юанів), а загальні активи фінансових компаній перевищували 4,2 трлн юанів. У Шеньчжені базувалося 83 банки, у тому числі 19 зі статусом юридичної особи, їх загальні активи становили майже 3,5 трлн юанів (зростання — 26,1 % у порівнянні з попереднім роком), ощадні вклади — 2,2 трлн юанів (зростання — 19,5 %), кредити — 1,7 трлн юанів (зростання — 13,7 %), а загальний прибуток після сплати податків — 41,16 млрд юанів (зростання — 39,6 %). 33 банки були іноземними (в тому числі 24 — у статусі філії і 5 — в статусі представництва). Також у місті працювали 17 компаній з торгівлі цінними паперами із сукупними активами в 460,2 млрд юанів і 16 компаній взаємних інвестицій, які управляли активами в 811,7 млрд юанів, що становило третину ринку Китаю. Крім того, в Шеньчжені базувалося 12 страхових компаній, 47 філій і 145 страхових агентств із загальними активами в 7,45 млрд юанів (зростання — 36,9 %), серед яких 4 компанії, 7 філій і 6 агентств були іноземними.

    У місті базуються одна з найбільших у країні , заснована 1990 року (2010 року загальна ринкова капіталізація 1169 компаній, перерахованих на біржі, досягла 8,64 трлн юанів), а також великі , Shenzhen Development Bank, Shenzhen City Commercial Bank і Ping An Bank, страхова компанія Ping An Insurance, фінансова компанія CITIC Securities. Сильне присутність в Шеньчжені мають Bank of China, China Construction Bank, Industrial and Commercial Bank of China, Agricultural Bank of China, , , , Bank of East Asia, , а також China Minsheng Bank, Nanyang Commercial Bank, Dah Sing Bank, Shanghai Commercial Bank, AIA Group, Ming An Insurance, Bank of China Insurance Company, Asia Insurance Company і Hang Seng Insurance Company.

    Промисловість

    image
    Один з промислових парків Шеньчженя

    Шеньчжень посідає друге місце серед китайських міст за обсягом промислового виробництва. Основними галузями є електронна та електротехнічна промисловість (у тому числі виробництво телекомунікаційного устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів та комплектуючих до них, побутової електротехніки, медичних приладів, іграшок та електронних комплектуючих до автомобілів), хімічна та біохімічна промисловість (у тому числі виробництво пластмасових виробів та автошин, фармацевтика та біотехнології), автомобільна промисловість (у тому числі виробництво комплектуючих та електромобілів), текстильна, швейна, взуттєва, харчова, скляна, меблева та ювелірна промисловість, виробництво програмного забезпечення, будматеріалів, інструментів, промислового та транспортного устаткування. Також велике значення має будівельна галузь (2007 року в Шеньчжені налічувалося понад 600 будівельних компаній та понад 180 філій будівельних компаній з інших регіонів країни).

    Промислові підприємства та дослідницькі центри зосереджені в науково-технологічному парку Лунхуа (Longhua Science & Technology Park), промислових парках Лун'у (Longwu Industrial Park) і Туншен (Tongsheng Industrial Park) в районі Лунхуа, промислових парках Дунлянь (Donglian Industrial Village), Баоань (Bao'an Conglomerate First Industrial City), Цюаньбао (Quanbao Industrial Park), Ліюань (Liyuan Industrial Park), Ліцзіньчен (Lijincheng Science and Technology Industrial Park) і Скайуорт (Skyworth High-tech Industrial Park) в районі Баоань, промислових парках Шуньсін (Shun Xing Industrial Estate), Баолун (Baolong Industrial Park), Ляньтанвей (Liantangwei Industrial Park), Хунцзі (Hongji Industrial Park), Хуавей (Huawei Industrial Base) і Хасі (Hasee Industrial Park), шеньчженських фінансово-промисловому парку (Shenzhen Finance Industry Park) в районі Лунган, шеньчженському хімічному промисловому парку (Shenzhen Chemical Industrial Park) в районі Дапен, шеньчженському промисловому парку високих технологій (Shenzhen High-tech Industrial Park або Nanshan High-tech Park), шеньчженському парку програмного забезпечення (Shenzhen Software Park), промислових парках Лішань (Lishan Industrial Park) і Шекоу (Shekou Industrial Zone) в районі Наньшань, у зоні вільної торгівлі Футянь (Futian Free Trade Zone), кібер-парку Тяньань (Tian'an Cyber Park), промислових парках Мейлінь (Meilin Industrial Zone), Шанбу (Shangbu Industrial Zone), Терра (Terra Industrial Zone), Аньцзі (AnJu Industrial Park) і Тайжань (Tairan Industrial Area) в районі Футянь, зоні високих технологій Східний Гуанмін (East Guangming Hi-Tech Zone) в районі Гуанмін.

    Найбільшими промисловими підприємствами, розташованими в Шеньчжені, є атомні електростанції Daya Bay і Ling Ao компанії China Guangdong Nuclear Power Group (велика частина електроенергії, виробленої на обох АЕС, експортується в Гонконг), газові теплоелектростанції Shenzhen Qianwan і Shenzhen East, заводи електроніки та електротехніки Huawei, ZTE, Lenovo, Konka, Great Wall Computer Group, TCL Corporation, BYD Electronic, Hasee, Skyworth, Netac Technology, Huntkey, Launch Tech, Shenzhen Kaifa Technology, ExcelStor Technology, Absen, Semiconductor Manufacturing International Corporation, Feihuang Electronic і Shenzhen Joye Technology, заводи іграшок та , заводи електромоторів і Chiaphua Components, автоскладальний завод BYD Auto, суднобудівний завод , судноремонтний завод Hongkong Yiulian Dockyards, завод контейнерів China International Marine Containers, завод акумуляторних батарей BYD Company, скляний завод CSG Holding, хімічний завод , меблеві фабрики Siu Fung і DeCoro, взуттєва фабрика , Пивоварний завод Kingway Brewery, харчові фабрики Lam Soon Group і Saint Honore Cake Shop, завод біогазу Shenzhen Puxin Science & Technology, годинникові заводи , Fiyta Holdings, Tian Wang, Ebohr Luxuries International. Серед загальнокитайських торгових марок, що випускаються в Шеньчжені, найпопулярніші пиво Kingway, телевізори Konka і Skyworth, комп'ютери Great Wall і Hasee, телефони Taifeng, шкіряне взуття Belle, годинник Fiyta і Everbright.

    Торгівля та сфера послуг

    Зовнішня торгівля відіграє ключову роль в економіці Шеньчженя, орієнтованої, перш за все, на зовнішні ринки. 2009 року її оборот становив майже 347 млрд доларів, зокрема експорт — понад 204 млрд доларів (майже 13 % від загальнокитайського експорту), імпорт — понад 142,5 млрд доларів. Для порівняння, 2006 року зовнішньоторговельний оборот міста становив 237,4 млрд дол, в тому числі експорт — 136,1 млрд дол і імпорт — 101,3 млрд дол 2010 року прямі іноземні інвестиції в економіку Шеньчженя досягли майже 4,3 млрд доларів (2006 року — майже 3,3 млрд дол.), в тому числі з Гонконгу — близько 3,1 млрд доларів, з США — 890 млн доларів. З 500 провідних корпорацій світу 180 мають в Шеньчжені свої офіси та філіали (2006 року — понад 140).

    image
    Вулиця Дунмень

    Роздрібна торгівля є однією з основних галузей економіки міста. У Шеньчжені представлені як сучасні формати торгівлі (торгові центри, універмаги, гіпермаркети та супермаркети), так і традиційні вуличні ринки, магазинчики та лавки (наприклад, на знаменитій прикордонної вулиці Чун'ін або 中英街 в районі Яньтянь). Серед торгових мереж домінують універмаги Rainbow і Maoye, гонконзькі супермаркети Vanguard і Park'n'Shop, а також західні Wal-Mart, Carrefour і Metro, магазини електроніки GOME. У районі Лохурозташовані головна торгова вулиця Дунмен («Східні ворота»), з 1999 року перетворена на пішохідну зону, сувенірний ринок Sungang Gifts City, торгові центри «КК Молл», «Сан Плаза», «Лоху Коммершл Сіті», "Метропарк"і"Шанбу", універмаги «Дунмен Рейнбоу», «Дунмен Маойе», «Гуомао Рейнбоу», «Хенган Рейнбоу», «Саншайн», «Сейбу», "Френдшип"і «Інтернешнл», меблеві торгові центри «Роман Джой» та «Хоба», ринки Хехуа та «Чайний світ» (Tea World); в районіФутянь— торговий квартал Хуацянбей, що спеціалізується на електроніці та одязі, торгова вулиця Шеньнань, торгові центри «MixC», «Сентрал Вок», «Сітіком Сіті Плаза», «Кінг Глорі Плаза», «Дунхай Пасифік», «Вумен Уорлд», «Коко Парк» і «Бук Сіті», універмаги «Фумін Рейнбоу», «Шеньнань Рейнбоу», «Хуацянбей Маойе» та «Суйбао», меблеві торгові центри «Маккаллайн», «Роман Джой» та «Хоба», ринок одягу Цзяхуа; в районіНаньшань— торгові центри «Хайаньчен» та «Костал Сіті», універмаги «Сілі Рейнбоу», «Чансин Мосту» та «Шахе Мосту», меблеві торгові центри «Тайюань», «Хола» та «Роман Джой»; в районіЛунган— торговий центр «Ляньін», меблевий торговий центр «Нью Сіхай», універмаг «Сіньсіньлон», гуртовий сільськогосподарський ринок Буцзі; в районіБаоань — торгові центри «Цзяхуа» та «Лунхуа», універмаги «Чуан'е Мосту» та «Хая», меблеві торгові центри «Гуотай» та «Юеган», ринок Хуафу.

    Шеньчжень є одним з найвідвідуваніших туристичних центрів країни. Його тематичні парки та морські курорти приваблюють мільйони гостей як з різних районів Китаю, так і з-за кордону (2009 року тут побувало понад 70 млн туристів, у тому числі понад 28 млн зарубіжних, а загальні доходи від туризму склали 54,4 млрд юанів, включаючи 2,76 млрд дол в іноземній валюті). Чималу частку туристів приваблюють проходять в Шеньчжені Китайський ярмарок високих технологій, Міжнародний ярмарок індустрії культури, Міжнародний ярмарок логістики та транспорту, Міжнародна виставка ювелірних виробів, Міжнародна виставка текстильних матеріалів та пряжі, Міжнародна виставка хутряних виробів, Міжнародна виставка OEM/ODM виробників одягу, Міжнародна виставка меблів, Міжнародна виставка металургійної та металообробної промисловості, Міжнародна виставка ливарної промисловості, Міжнародна виставка пластмас та гуми, Виставка електроніки, інформаційних та комп'ютерних технологій, Міжнародна виставка виробників електроізоляційних матеріалів. У східній частині міста розташовані популярні пляжі Дамейша та Сяомейша (Яньтянь), Січон, Дунчон, Наньао та Цзіньшавань (Дапен), в західній — курорт озера Сілі (Наньшань).

    2009 року в Шеньчжені існувало понад 150 готелів різної категорії, включаючи 16 п'ятизіркових (ще стільки ж будувалося до Універсіади 2011 року), які могли одночасно вмістити понад 127 тис. осіб. Серед найбільших готелів міста — Futian Shangri-La (40 поверхів), Grand Skylight (38 поверхів), Shangri-La Shenzhen (37 поверхів), Oriental Regent (30 поверхів), Overseas Chinese (28 поверхів), Jinling (29 поверхів), Nanfang International (53 поверху), Marco Polo (42 поверху), Lushan (32 поверху), Gold (31 поверх), Pavilion (29 поверхів), Flourishing China (29 поверхів), Grand View (29 поверхів), Holiday Inn Donghua (28 поверхів), JW Marriott (27 поверхів), Shenzhen Empire (26 поверхів), Century Plaza (25 поверхів), Best Western Felicity (25 поверхів), The Ritz Carlton (25 поверхів), Capital Plaza (25 поверхів). Серед іноземних готельних мереж в Шеньчжені представлені Crowne Plaza, Holiday Inn, InterContinental, Novotel, Marriott, , Sheraton, Grand Hyatt, Ramada, Westin, Kempinski, Best Western і Days Inn. У Шеньчжені базувалося 230 туристичних агентств, включаючи близько 40, які займалися міжнародним туризмом, а також працювало понад 3 тис. ліцензованих гідів та екскурсоводів.

    Компанії

    image
    Штаб-квартира компанії Konka

    У місті розташовуються штаб-квартири деяких найбільших китайських компаній — виробників телекомунікаційного обладнання та засобів зв'язку Huawei, ZTE, TP-Link, BYD Electronic, G 'Five International, виробників комп'ютерної техніки Hasee Computer та NORCO, виробників побутової електроніки та електронних комплектуючих Konka Group, Skyworth, Netac Technology, JXD, Dingoo Technology, Absen, Topband Auto, Shenzhen Auto-Poniso Industrial (SAPI), HB Science & Technology, HomeLead Industry і Longterm Electronics, виробника транспортного устаткування China International Marine Containers, виробника акумуляторних батарей BYD Company, автомобільної компанії BYD Auto, скляної компанії CSG Holding, хімічної компанії Sunrise Science & Technology, виробника медичного обладнання Shenzhen Goldway Industrial, виробника кабельної продукції Shenzhen Hope Technology, енергетичної компанії Shenzhen Energy, інтернет-провайдера Tencent, торгової мережі Maoye International, готельної мережі 7 Days Inn, операторів нерухомості Vanke, Fantasia Holdings і China Merchants Property, авіакомпаній Shenzhen Airlines, Jade Cargo International і Shenzhen Donghai Airlines, залізничної компанії Guangshen Railway Company, логістичних компаній China South City Holdings, Shenzhen International Holdings, Tempus і S.F. Express, виробника конференц-систем , виробника електронних сигарет Shenzhen Joye Technology.

    Іноземний капітал

    Шеньчжень посідає третє місце серед міст країни по залученню іноземного капіталу. Тут представлені:

    • Тайванський капітал — заводи електроніки Foxconn, Micro-Star International і Chimei Innolux.
    • Американський капітал — мережі супермаркетів Wal-Mart і Sam's Club, мережі ресторанів KFC, McDonald's, Pizza Hut і Starbucks, дослідницький центр IBM, хімічний завод DuPont, завод електроніки Hewlett-Packard, завод безалкогольних напоїв PepsiCo, фабрика іграшок Ohio Art Company, філія Citibank.
    • Французький капітал — мережі супермаркетів Carrefour та спортмагазинів , Фармацевтичний завод Sanofi, філія Crédit Agricole.
    • Японський капітал — заводи електротехніки , Ricoh, Hitachi, Sanyo, Seiko Epson, Fuji Xerox і Uniden, хімічний завод Nitto Denko, мережі супермаркетів JUSCO і універмагів , філії The Bank of Tokyo-Mitsubishi UFJ і Mizuho Corporate Bank, представництва , Sompo Japan Insurance, Mitsui Sumitomo Insurance та Nipponkoa Insurance.
    • Британський капітал — газовий термінал BP, мережі супермаркетів Tesco і B&Q, завод електроніки International Audio Group, філія Standard Chartered Bank.
    • Німецька капітал — мережа супермаркетів Metro, завод побутової техніки , представництво DKV Deutsch.
    • Голландський капітал — мережа гіпермаркетів IKEA, кондитерська фабрика Perfetti Van Melle, завод електроніки Spire Corp, філія ABN AMRO.
    • Корейський капітал — завод електроніки Samsung.
    • Швейцарський капітал — завод електроніки STMicroelectronics.
    • Філіппінський капітал — завод електроніки Integrated Microelectronics, представництво Philippine National Bank.
    • Італійський капітал — меблева фабрика DeCoro.
    • Російський капітал — виробництво світлодіодної продукції Vantex Electronics.
    • Таїландський капітал — філії і Kasikornbank.
    • Сінгапурський капітал — філії DBS Bank і United Overseas Bank Group.
    • В'єтнамський капітал — філія Asia Commercial Bank.
    • Бельгійський капітал — філія KBC Group.
    • Індійський капітал — представництво Bank of India.

    Транспорт та зв'язок

    Судноплавство

    Станом на 2010 рік Шеньчжень був четвертим у світі та третім у Китаї (після Шанхаю та Гонконгу) з вантажообігу контейнерним портом. Основними портовими районами є Яньтянь (Yantian), Шатоуцзяо (Shatoujiao), Шекоу (Shekou), Чіванов (Chiwan), Мавань (Mawan), Дунцзяотоу (Dongjiaotou), Фуен (Fuyong), Сядон (Xiadong), Шаючон (Shayuchong) та Нейхе (Neihe). Загальна протяжність причалів перевищує 22 км. У Шеньчжені розташовані три зони вільної торгівлі (митних зони) — в Яньтяні, Футянь та Шатоуцзяо, а також шість основних логістичних парків. Корпорація контролює контейнерні термінали в Чіванов та Шекоу, а також паливний термінал в Шекоу. З шеньчженських поромного терміналу, розташованого в Шекоу (також належить China Merchants Holdings), пороми та судна на підводних крилах доставляють пасажирів до Гонконгу, Чжухай, Макао та Гуанчжоу (термінал пов'язаний автобусним сполученням з аеропортом та головним залізничним вокзалом). 2004 року шеньчженських порт обробив 135 млн тонн вантажів (зростання — 20,3 % у порівнянні з попереднім роком), зовнішньоторговельний оборот порту становив 88,5 млн тонн (зростання — 30,5 %), вантажообіг контейнерних терміналів перевищив 13,6 млн. TEU (зростання — 28,2 %), а пасажиропотік становив 3,45 млн осіб (зростання — 40,2 %). 2009 року вантажообіг контейнерних терміналів шеньчженських портів становив 18,25 млн. TEU, 2010 року — 22,51 млн. TEU. Понад 40 міжнародних контейнерних компаній включили шеньчженських порт в 150 своїх судноплавних ліній.

    image
    Порт Шеньчженя

    Авіаперевезення

    У районі Баоань, за 35 км від центру Шеньчженя, знаходиться міжнародний аеропорт Шеньчжень Баоань, що відкрився 1991 року. 2010 року аеропорт обслужив понад 26,7 млн пасажирів (п'яте місце в Китаї за пасажирообігом) та понад 800 тис. вантажів (2006 року пасажиропотік становив 18,36 млн осіб). Шеньчжень Баоань пов'язаний з центром міста лінією метро та автобусним сполученням (частина автобусних маршрутів слід в Гонконг та Дунгуань), пороми пов'язують аеропорт з Гонконгом (у тому числі з Міжнародним аеропортом Гонконгу) та Макао. Аеропорт є хабом або важливим пересадочним вузлом для авіакомпаній Shenzhen Airlines, China Southern Airlines, Jade Cargo International, UPS Airlines, Air China, China Eastern Airlines, Hainan Airlines і Xiamen Airlines. Крім того, гелікоптерами гонконзької компанії Sky Shuttle Helicopters можна дістатися з аеропорту Шеньчжень Баоань до морського терміналу Макао.

    Залізничні перевезення

    1911 року була відкрита , що проходила через Шеньчжень. Сьогодні її 147-кілометрова китайська ділянка знана як залізниця Гуанчжоу — Шеньчжень або Гуаншен ​​ (кит. 广 深 铁路), яка з'єднує головний вокзал Шеньчженя (Shēnzhèn Zhàn або Shēnzhèn Luóhú Zhàn), розташований в районі Лоху, з Гуанчжоу (з вокзалу Шеньчженя можлива пересадка на гонконзьку «Східну залізничну лінію»). В Дунгуані від лінії Гуаншен ​​відгалужується лінія Пекін — Коулун (або Цзінцзі), відкрита 1996 року. 50-кілометрова лінія Піннань, відкрита 1994 року, з'єднує станцію Пінху (Лунган) зі станцією Чіванов (Наньшань). Основні потоки вантажів переведені на станцію Сунгай (колишній Північний залізничний вокзал), розташовану в районі Лоху.

    В XXI столітті в Китаї стали активно будуватися високошвидкісні залізниці зі швидкість руху до 350 км/год. 26 Фотозвіт 2011 року була відкрита 102-кілометрова високошвидкісна траса між Гуанчжоу та новим Північним вокзалом Шеньчженя в районі Лунхуа ( або експрес Гуаншеньган), яка і в 2012 приблизно буде доведена до Пекіна. Цю дорогу передбачається поетапно продовжити до Гонконгу до 2016 році. 502-кілометрова , яку планують відкрити 2013 року, з'єднає Східний вокзал у районі Піншань з містом Сяминь.

    З головного шеньчженських вокзалу поїзди відходять в Гуанчжоу (в тому числі і швидкісні експреси, які вирушають кожні 15 хвилин та починаються з літери D), Пекін, Шанхай, Ухань, Чанша, Цзюцзян, Гуйлінь, Шаньтоу, Маомін, із Західного вокзалу (Shenzhen Xi), відкритого 1993 року в районі Наньшань, в Тяньцзінь, Цзінань, Ланьчжоу, Ченду, Нанкін, Хефей, Хуайхуа, Юеян, з Північного вокзалу — в Гуанчжоу, Фучжоу та Ханчжоу. 1998 року розпочала роботу монорейкова дорога «Щаслива лінія» протяжністю 3,9 км, що з'єднала між собою тематичні парки «Фольклорне село Чудовий Китай», «Вікно в світ» та «Щаслива долина» (в парку «Вікно в світ» є своя окрема монорейкова дорога протяжністю 1,7 км, побудована 1993 року швейцарською компанією ).

    Автодорожні перевезення

    1994 року була відкрита 122-кілометрова швидкісна автомагістраль Гуаншен ​​Експрессвей, що з'єднала Шеньчжень через Дунгуань з Гуанчжоу. 2007 року відбулося відкриття автомагістралі «Гонконг-шеньчженських західний коридор» протяжністю 5,5 км (включаючи міст завдовжки 3,2 км), яка з'єднала район Шекоу з гонконзьким округом . Також діють швидкісні автомагістралі Шеньчжень — Хойчжоу (Shenhui Coastal Highway) і Шеньчжень — Шаньтоу. Національне шосе № 107 з'єднує Шеньчжень з Пекіном, а національне шосе № 205 — з Ціньхуандао. З міжміських автобусних терміналів, розташованих у районах Лоху (поруч з головним залізничним вокзалом) та Футянь, автобуси вирушають в різні міста провінцій Гуандун та Фуцзянь. Існує жваве автобусне сполучення між Шеньчжені та Гонконгу (наприклад, автобуси гонконзької компанії Trans Island Limousine Service з'єднують аеропорт з районом Коулун та центр Шеньчженя з Міжнародним аеропортом Гонконгу). Міські автобуси та мікроавтобуси залишаються популярним громадським транспортом, особливо в спальних мікрорайонах, до яких ще не проклали лінії метро (основні оператори — Shenzhen Bus Group, Shenzhen Eastern Bus Group і Shenzhen Western Bus Co)..

    Станом на 2006 рік в Шеньчжені було понад 2,8 тис. км автодоріг та понад 200 км швидкісних автомагістралей. У місті налічувалося майже 19,5 тис. одиниць громадського автотранспорту, в тому числі 7,3 тис. великих автобусів, 1,9 тис. мікроавтобусів і 10,3 тис. таксі, малося 44 автобусні станції і 95 транспортних компаній (щодня між Шеньчжень та Гонконгом курсувало понад 300 автобусів, а між Шеньчжень та Гуанчжоу — понад 150). Також в Шеньчжені налічувалося 70 тис. вантажних автомобілів загальною вантажопідйомністю в 200 тис. тонн, контейнерними перевезеннями займалися 83 компанії із загальним автопарком в 2,2 тис. машин.

    Метрополітен

    Докладніше: Шеньчженський метрополітен
    image
    Одна із станцій метро

    Шеньчженський метрополітен був відкритий в грудні 2004 року, ставши шостим метрополітеном континентального Китаю після Пекіна, Тяньцзіня, Шанхая, Гуанчжоу та Ухані. 2008 року середній пасажиропотік становив 342 тис. осіб на день. Значне розширення метрополітену сталося до початку Універсіади 2011 року, коли було введено в експлуатацію 110 км шляхів. Станом на 2011 рік шеньчженських метрополітен складався з п'яти ліній загальною протяжністю понад 178 км і 137 станцій. У будні дні метрополітен працює з 6:30 до 23:00, а по вихідних — до 24:00. Компанія Shenzhen Metro керує чотирма лініями (в тому числі лінією Лунган — через окрему філію), а гонконзька  — лінією Лунхуа, яку вона 2010 року взяла в концесію.

    Сполучення з Гонконгом

    image
    Прикордонний перехід в Гонконг

    На кордоні між Шеньчжені та Гонконгу існує шість наземних контрольно-пропускних пунктів, у тому числі два залізничних (обидва вони вимагають від пасажирів пішого переходу, оскільки прямого залізничного сполучення між містами немає, а міжміські поїзди з Гонконгу слідують через Шеньчжень без зупинок). 2006 року кордон щодня перетинали в обох напрямках близько 20,5 тис. транспортних засобів, з яких 65 % припадало на вантажні автомобілі, 27 % — на легкові автомобілі, решта — на автобуси (вантажні автомобілі щодня перевозили 17 тис. контейнерів в день, в той час як порт Гонконгу обробляв 23 тис. контейнерів в день). Найжвавішими прикордонними переходами між Шеньчжені та Гонконгу були комплекси Huanggang Port (Футянь), Futian Port (Футянь) та Shatoujiao Port (Яньтянь), на які припадало 76 %, 18 % і 6 % трафіку відповідно (з лютого 2003 року комплекс Huanggang Port став працювати цілодобово). У тому ж 2006 році середній щоденний пасажиропотік через кордон перевищував 200 тис. осіб в обох напрямках, з яких 63 % трафіку припадало на Luohu Port (Лоху) і 33 % — на Huanggang Port (78 % перетинали кордон були громадянами Гонконгу, 20 % — громадянами Китаю та 2 % — громадянами інших країн). Всього 2006 року через різні прикордонні пункти пройшло 153 млн осіб і 14,3 млн автомобілів.

    Телекомунікації та поштові послуги

    Станом на 2007 рік в Шеньчжені на кожні 100 осіб припадав 221 телефон; налічувалося майже 15 млн користувачів мобільних телефонів, понад 3,77 млн користувачів фіксованого зв'язку (при більш ніж 4,8 млн стаціонарних телефонах) та понад 2,3 млн користувачів широкосмугового інтернету (ще понад 6 млн користувачів заходили в мережу через точки громадського доступу — інтернет-кафе та Wi-Fi). 2009 року в Шеньчжені налічувалося майже 2,5 млн користувачів широкосмугового інтернету, і за цим показником місто було одним з лідерів у Китаї. 2006 року дохід від поштових послуг становив майже 38 млрд юанів (зростання — 18,3 % у порівнянні з попереднім роком); поштові відділення Шеньчженя обробили 140 млн листів та майже 11 млн експрес-відправлень, реалізували 160 млн примірників газет і 11 млн примірників журналів. 2009 року оборот 736 поштових відділень міста становив 67,65 млрд юанів (зростання — 10,6 % у порівнянні з попереднім роком).

    Культура та мистецтво

    image
    Дитячий палац

    У Шеньчжені щорічно проводиться понад 170 різних фестивалів та ярмарків, включаючи Міжнародний ярмарок індустрії культури, Міжнародний фестиваль туризму та культури, Пляжний музичний фестиваль, міжнародний пивний фестиваль «Вікно у світ» та карнавал «Міста заморських китайців». У місті налічується понад 630 бібліотек (серед найбільших — Шеньчженська бібліотека, Шеньчженська науково-технічна бібліотека, бібліотека шеньчженського університету, Шеньчженська дитяча бібліотека та бібліотека району Лоху). У районі Футянь, який вважається культурним центром міста, розташовані шеньчженський культурний центр, шеньчженський центр виставок та конференцій і Шеньчженський дитячий палац, в районі Наньшань сформувався великий культурний кластер OCT Culture & Tourist Center. Подрайон Дафен (Dafen Oil Painting Village або大 芬 社区), що входить до складу району Лунган, славиться на весь Китай поселенням художників, що виготовляють близько 60 % копій знаменитих картин у світі (тут розташовано близько 40 фабрик та кілька сот студій та галерей різного рівня, де працюють понад 15 тис. художників та ремісників). 1982 року в місті був заснований Шеньчженських симфонічний оркестр (深圳 交响乐团), який виступає у Великому театрі. Завдяки гонконзьким інвестиціям, зробленим в 80-х роках, сьогодні Шеньчжень є найбільшим в Китаї центром з виробництва мультфільмів, анімації та програмного забезпечення для комп'ютерних ігор.

    Музеї та виставкові зали

    • Шеньчженський музей (Футянь), що спеціалізується на історії стародавнього Китаю, дельти Перлинної річки та розвитку Шеньчженської ВЕЗ.
    • Шеньчженський науковий музей (Футянь), що спеціалізується на технічних досягненнях та наукових лекціях.
    • Художній музей Гуань Шаньюе (Футянь), де виставлені роботи цього сучасного майстра живопису та регулярно проводяться виставки інших митців.
    • Художній музей Хе Сяньньінг (Наньшань), вважається другим за значенням музеєм сучасного мистецтва в країні.
    • Галерея мистецтва та дизайну «Міста заморських китайців» (Наньшань), що спеціалізується на промисловому, домашньому та модному дизайні.
    • Термінал сучасного мистецтва «Міста заморських китайців» (Наньшань), що спеціалізується на сучасному мистецтві та дизайні.
    • Художній центр Хуася (Наньшань).
    • Музей стародавнього міста Нанту (Наньшань), в якому представлені експонати, що висвітлюють історію Шеньчженя з IV по XIX століття, а також стародавні археологічні артефакти.
    • Шеньчженський художній музей (Лоху).
    • Музей культури хакка (Лунган), в якому представлені зразки архітектури та предметів побуту цього народу.

    Театри та концертні зали

    • Великий театр, що спеціалізується на кантонській драмі та симфонічній музиці (Лоху); відкритий 1989 року, відреставрований 2006 року, театральний зал розраховано на майже 1,2 тис. місць, концертний — на більш ніж 600 місць.
    • Шеньчженська трупа кантонської опери (Лоху).
    • Шеньчженський концертний зал, що входить до складу Шеньчженського культурного центру, спеціалізується на симфонічній музиці та театральних постановках (Футянь); побудований 2007 року за проєктом японського архітектора Арата Ісодзакі, симфонічний зал розрахований на 1680 місць, театральна студія — на 580 місць.
    • Театр Наньшань, що спеціалізується на музичних концертах та циркових виставах, відкритий 2008 року; головний зал розрахований на 15 тис. місць.
    • Музичний клуб C: Union розташований в «Місті заморських китайців» (Наньшань) та спеціалізується на виступах китайських та зарубіжних виконавців.
    • Палац культури трудящих.

    Міста-побратими

    Див. також

    Джерела

    1. Seventh National Population Census of the People's Republic of China
      d:Track:Q65059106
    2. http://www.sz.gov.cn/en_szgov/govt/cities/friendship/content/post_1312505.html
    3. http://www.sz.gov.cn/en_szgov/govt/cities/friendship/
    4. https://vilnius.lt/lt/tarptautinis-bendradarbiavimas/
    5. . worldpopulationreview.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    6. Overview. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |data= ()
    7. History. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    8. 深圳 市 气候 资料(来源:深圳 市 气象 局. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 23 лютого 2012.
    9. Shenzhen Weather. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    10. 红树当选第二市树 60投票市民获现金奖励. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 7 березня 2012.
    11. В Китае приступили к строительству самого длинного моста в мире. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 25 лютого 2012.
    12. Грязные ритейлеры. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 26 лютого 2012.
    13. Около 240 дней в году происходят пылевые вихри в районе Жёлтой реки. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 26 лютого 2012.
    14. Стройка века. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 26 лютого 2012.
    15. В ближайшие 5 лет Шэньчжэнь планирует вывести за пределы города 10 тыс. предприятий. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 9 березня 2012.
    16. Shenzhen History. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    17. 深圳 地名. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 березня 2012.
    18. 历史 沿革. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
    19. Ted & Karen Rule, Shenzhen, Hong Kong, 2009
    20. 深圳 概貌. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
    21. Історія храму Чіванов Тянь Хоу гун. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
    22. Chiwan Tianhou Temple. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 17 березня 2012.
    23. Chiwan Tianhou Temple (or Mazu Temple). Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 17 березня 2012.
    24. Tian Hou Temple. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 17 березня 2012.
    25. David Faure & Helen Siu, Down to Earth: The Territorial Bond in South China, Stanford University Press, 1995, , стр. 123—160
    26. Энциклопедия нового Китая, изд-во Прогресс, Москва, 1989, стр. 41-47
    27. П. М. Иванов, Гонконг, История и современность, изд-во Наука, Москва, 1990, стр. 18
    28. 惠州三洲田起义. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
    29. 百年罗湖桥走进历史. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
    30. П. М. Иванов, Гонконг, История и современность, изд-во Наука, Москва, 1990, стр. 184
    31. 学者记录深圳30年大逃港 百万内地人曾越境香港. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
    32. 深圳大逃港事件：很多偷渡者在半路被边防战士击毙. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
    33. 宝安大事记. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
    34. 宝安革命史. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
    35. 深圳特区建立的来龙去脉. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
    36. Провинция Гуандун. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    37. Офіційний сайт XXVI літньої Универсіади 2011 [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is](англ.) (Перевірено 1 серпня 2011)
    38. Официальный сайт XIX Международного ботанического конгресса [ 28 березня 2012 у Wayback Machine.](англ.) (Перевірено 1 серпня 2011)
    39. XIX Международный ботанический конгресс: основные даты [ 28 березня 2012 у Wayback Machine.](англ.) (Перевірено 1 серпня 2011)
    40. 深圳市2010年第六次全国人口普查主要数据公报. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 22 лютого 2012.
    41. 1982年广东省城乡人口分布. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 22 лютого 2012.
    42. 深圳市第五次全国人口普查主要数据公报. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 22 лютого 2012.
    43. 深圳市2009年国民经济和社会发展统计公报. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
    44. Minimum Wage Levels Across China. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 29 лютого 2012.
    45. 4-9 Age Composition and Dependency Ratio of Population by Region (2004). Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 22 лютого 2012.
    46. Shenzhen Daily, 13 червня 2007
    47. Shenzhen Population. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    48. Public Services. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 березня 2012.
    49. Hakka Tradition a Heritage for Shenzhen. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
    50. Hakka History. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
    51. Hakka Houses, Longgang. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
    52. Hakka Houses in Longgang. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
    53. 我市少数民族 常住人口６０万. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 3 травня 2012.
    54. Власти Китая пытаются подавить волнения среди мигрантов. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 7 березня 2012.
    55. Первая школа для робітників з сільською пропискою відкрилася в Шеньчжені. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 7 березня 2012.
    56. China's migrant workers. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 7 березня 2012.
    57. Religious landmarks: Buddhist temples in Shenzhen. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 20 лютого 2012.
    58. Places of Worship in Shenzhen (Catholic and Protestant). Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 20 лютого 2012.
    59. Islam in China: Visiting the Mosques in Shenzhen. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 20 лютого 2012.
    60. храм Гуань Ді. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 20 лютого 2012.
    61. Храм Чивань Тянь Хоу гун. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 20 лютого 2012.
    62. Буддистский храм Хунфа. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 20 лютого 2012.
    63. Католическая церковь Наньтоу. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 20 лютого 2012.
    64. . Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 20 квітня 2012.
    65. Гуандунская (кантонская) кухня. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
    66. Кухня южного Китая. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
    67. 深圳市2010年第六次全国人口普查主要数据公报. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 23 лютого 2012.
    68. Luohu District. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 20 лютого 2012.
    69. Longgang District. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 17 лютого 2012.
    70. Yantian District. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
    71. Guangming New District. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 17 лютого 2012.
    72. Pingshan New District. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    73. Shenzhen to develop two new zones. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 15 лютого 2012.
    74. Administrative Divisions. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    75. Shenzhen Special Economic Zone expanded. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    76. Инвестиционные зоны Китая. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 9 березня 2012.
    77. The spirit of enterprise fades. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 15 лютого 2012.
    78. Comprehensive Economic Strength. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    79. Economic Structure. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
    80. Tertiary Industry Contributes Less to Shenzhen's GDP. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 22 лютого 2012.
    81. Shenzhen 'worthy' partner for HK. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 22 лютого 2012.
    82. Financial Services. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    83. Four pillar industries in Shenzhen. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    84. Shenzhen Stock Exchange. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
    85. China Merchants Bank. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    86. Shenzhen Development Bank. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    87. Ping An Bank. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
    88. Ping An Insurance. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    89. CITIC Securities. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    90. List of Foreign Financial Institutions. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
    91. Construction Industry. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
    92. Shenzhen Chemical Industrial Park. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 9 березня 2012.
    93. Shenzhen High-tech Industrial Park. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 9 березня 2012.
    94. Shenzhen Software Park. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 22 лютого 2012.
    95. High-tech. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    96. Industrial Parks. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 9 березня 2012.
    97. Development Zones. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 9 березня 2012.
    98. China Guangdong Nuclear Power Group. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    99. Belle International. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    100. China’s Brand-name Products. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
    101. Foreign Trade. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    102. Opening up to the Outside World. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 березня 2012.
    103. Urban Agriculture. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
    104. Shenzhen Shopping. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 19 лютого 2012.
    105. . Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 19 лютого 2012.
    106. Shopping Markets & Streets in Shenzhen. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 29 лютого 2012.
    107. Tourism and Leisure. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 27 лютого 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |data= ()
    108. Выставки в Шэньчжэне. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 11 березня 2012.
    109. Пляж Дамэйша. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
    110. Пляжный парк Дамэйша. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
    111. Пляж Сяомэйша. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
    112. Buildings in Shenzhen. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
    113. Shenzhen Travel Services. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 29 лютого 2012.
    114. Huawei. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    115. ZTE Corporation. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    116. TP-Link. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    117. BYD Electronic. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    118. G'Five. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    119. Hasee. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    120. NORCO. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    121. Konka. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    122. Skyworth. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    123. Netac Technology. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    124. JXD. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    125. Dingoo Technology. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    126. Absen. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 13 лютого 2012. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= ()
    127. Topband Auto. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 10 березня 2012.
    128. SAPI. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 10 березня 2012.
    129. CIMC. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    130. BYD Company. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    131. BYD Auto. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    132. CSG Holding. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    133. Goldway Industrial. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    134. Shenzhen Hope Technology. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 11 березня 2012.
    135. Shenzhen Energy. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    136. Tencent Holdings. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    137. Maoye. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    138. 7 Days Inn. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    139. . Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 13 лютого 2012. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= ()
    140. Fantasia Holdings. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    141. China Merchants Property. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    142. Shenzhen Airlines. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    143. Jade Cargo. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    144. Guangshen Railway Company. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    145. China South City Holdings. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 17 лютого 2012.
    146. Shenzhen International Holdings. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    147. Taiden. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    148. Joyetech. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    149. Foxconn leads the race for the interior. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 7 березня 2012.
    150. Top 50 World Container Ports. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
    151. Futian Free Trade Zone. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    152. Yantian Port Free Trade Zone. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    153. Shatoujiao Free Trade Zone. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    154. Shenzhen Transport — Boat. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 13 березня 2012.
    155. . Архів оригіналу за 29 серпня 2007. Процитовано 23 лютого 2012.
    156. . Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2012.
    157. Convenient Transprotation. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    158. Checkpoints and Transportation. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    159. Modern Logistics. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
    160. Shekou Ferry Terminal Service. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
    161. Ports and Transportation. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
    162. Shenzhen Bao'an International Airport. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
    163. Shenzhen Transport — Airport. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 13 березня 2012.
    164. Sky Shuttle Helicopters. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
    165. Shenzhen Railway Station. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 24 лютого 2012.
    166. Express Rail Link. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
    167. Guangzhou-Shenzhen-HK express rail link to start construction. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 26 лютого 2012.
    168. Shenzhen New Railway Station to Be Built, Shortens Trip to Guangzhou. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 26 лютого 2012.
    169. . Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 17 серпня 2013.
    170. . Архів оригіналу за 28 грудня 2011. Процитовано 17 серпня 2013.
    171. Xiamen-Shenzhen High-speed railway. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 26 лютого 2012.
    172. 深圳 东 站 定址 坪山 新区 明年年底 将 建成. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 26 лютого 2012.
    173. Shenzhen Transport — Train. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 13 березня 2012.
    174. Hong Kong-Shenzhen Western Corridor. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 20 лютого 2012.
    175. Shenzhen Transport. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 13 березня 2012.
    176. Trans Island. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 24 лютого 2012.
    177. Census and Statistics Department of HK. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 22 лютого 2012.
    178. Posts and Telecommunications. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 12 березня 2012.
    179. Tourism and Leisure. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 17 лютого 2012.
    180. Culture Facilities in Shenzhen. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
    181. Shenzhen Library. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
    182. «Chinese village paints by incredible numbers». Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 17 лютого 2012.
    183. Workshop of the world, fine arts division. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 17 лютого 2012.
    184. Demand grows for Chinese fake art. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 17 лютого 2012.
    185. Shenzhen Symphony Orchestra. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
    186. Four pillar industries in Shenzhen. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 10 березня 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |data= ()
    187. Shenzhen Museum. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    188. Shenzhen Science Museum. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    189. Guan Shan Yue Art Gallery. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    190. He Xiangning Art Museum. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    191. OCT Art & Design Gallery. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    192. Art finds a home in Shenzhen. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    193. OCT Contemporary Art Terminal. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    194. Музей древнего города Наньтоу. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
    195. Shenzhen Art Museum. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
    196. Hakka Culture Museum. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
    197. Shenzhen Grand Theater. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    198. Shenzhen Grand Theater. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 12 березня 2012.
    199. Shenzhen Cantonese Opera Troupe. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    200. Shenzhen Concert Hall. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
    201. Shenzhen Cultural Center. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
    202. Shenzhen Concert Hall. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012.
    203. Poly Theatre. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
    204. C:Union. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 12 березня 2012.
    205. 国际友好城市一览表. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 14 березня 2012.
    206. 第五章 友好城市. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 14 березня 2012.
    207. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

    Посилання



    image Це незавершена стаття з географії КНР.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Shenchzhe n kit 深圳 pin Shenzhen pryamij pereklad gliboka mezha misto subprovincijnogo rivnya v Kitayi roztashovane na pivdni provinciyi Guandun mezhuye z Gonkongom Naselennya v 2019 roci skladalo 12 12 mln osib Shenchzhen spr kitajska 深圳市Osnovni dani22 32 06 pn sh 114 03 14 sh d 22 535000000027778810 pn sh 114 05400000002778427 sh d 22 535000000027778810 114 05400000002778427 Koordinati 22 32 06 pn sh 114 03 14 sh d 22 535000000027778810 pn sh 114 05400000002778427 sh d 22 535000000027778810 114 05400000002778427Krayina KNRRegion GuandunAdmincentr dMezhuye z susidni nas punktiDunguan Gonkong Guanchzhou Podil d d d d d d d d d d dZasnovano 1979Persha zgadka 1410Plosha 1997 27 km Naselennya 17 494 398 osib 2020 Visota NRM 0 944 mOficijna mova kitajskaMista pobratimi Vilnyus 16 chervnya 2017 2 3 4 Telefonnij kod 86 755Chasovij poyas UTC 8Nomeri avtomobiliv 粤BGeoNames 1795563OSM r3464353 RPoshtovi indeksi 518000Miska vladad dVebsajt sz gov cnMapaShenchzhenShenchzhen Kitajska Narodna Respublika ShenchzhenShenchzhen Guandun Shenchzhen u Vikishovishi Shenchzhen ye centrom pryamih inozemnih investicij i pochinayuchi z 70 h rokiv XX stolittya ye odnim iz mist yaki shvidko rozvivayutsya Zokrema v misti bazuyetsya shtab kvartira kompaniyi ZTE Takozh misto ye drugim za intensivnistyu portom u Kitayi pislya Shanhayu GeografiyaDelta Perlinnoyi richki Shenchzhen rozmishenij u delti richki Perlinnoyi Chzhuczyan na pivdni vin mezhuye z Gonkongom na pivnichnomu zahodi z mistom Dunguan vidstan mizh centralnimi chastinami oboh mist stanovit blizko 60 km na pivnichnomu shodi z mistom Huejchzhou Dunguan vidokremlyuye Shenchzhen vid stolici provinciyi Guandun mista Guanchzhou vidstan vid centru Shenchzhenya do centru Guanchzhou stanovit blizko 100 km Na protilezhnomu berezi estuariyu richki Perlinnoyi za 60 km na pivdennij zahid vid Shenchzhenya znahodyatsya mista Chzhuhaj ta Makao Kordon z Gonkongom prohodit uzdovzh richok Shenchzhen Shamchun kit 深圳 河 i Shatouczyao Shataukok kit 沙头角 河 Plosha mista subprovincialnogo rivnya Shenchzhen stanovit 1989 km za inshimi danimi 1953 i 2050 km Klimat Shenchzhen roztashovanij v subtropichnij zoni Kitayu na Pivnichnomu tropiku i maye zharkij ta vologij subtropichnij klimat Cherez vpliv Pivdenno Kitajskogo morya zima v comu regioni m yaka ta vidnosno suha a zamorozki buvayut vkraj ridko Pochatok vesni ta ostannya chastina oseni zazvichaj suhi ale z kvitnya kilkist opadiv rizko zrostaye ta sezon doshiv trivaye do seredini zhovtnya vesnyana pogoda chasto suprovodzhuyetsya grozami ta tumanami Na litnij period pripadaye pik musoniv krim togo vlitku i na pochatku oseni cherez Shenchzhen chasto prohodyat tajfuni Najspriyatlivishij chas roku dlya vidviduvannya Shenchzhenyu trivaye z zhovtnya po gruden koli vstanovlyuyetsya proholodna i suha pogoda U serednomu richna kilkist opadiv stanovit 1933 2214 mm Serednya temperatura povitrya vzimku stanovit 15 17 gradusiv tepla navesni 18 26 gradusiv vlitku 28 30 gradusiv voseni 27 21 gradusiv serednorichna temperatura kolivayetsya v diapazoni 22 4 22 9 gradusiv tepla Klimat ShenchzhenyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 19 19 22 26 29 30 32 31 30 28 24 21 25Serednya temperatura C 14 15 18 22 25 27 28 28 27 24 20 16 22Serednij minimum C 10 12 15 19 22 24 25 25 23 20 16 12 18Norma opadiv mm 27 50 67 147 247 305 316 336 265 46 37 24 1867Dzherelo WeatherbaseRelyef Spochatku teritoriyu Shenchzhenya zajmali gorbisti oblasti z rodyuchimi zemlyami odnak pislya togo yak misto bulo ogolosheno specialnoyu ekonomichnoyu zonoyu tuteshnij landshaft zaznav znachnih zmin Postijne rozshirennya plosh zajnyatih pid zhitlovu ta promislovu zabudovu prizvelo do zrivannya pagorbiv ta virubci lisiv Zaraz zbereglisya lishe tri znachnih visochini Utunshan najvisha vershina mista maye 944 m Lyanhuashan ta Biczyashan U Shenchzheni ye ponad 300 richok ta strumkiv yaki pov yazani z sistemoyu richok Chzhuczyan i a takozh iz zatokami Zagalna protyazhnist beregovoyi liniyi 230 km Roslinnist Richka Shenchzhen Sham Chun Najbilshi zeleni masivi Shenchzhenya zbereglisya v nacionalnomu parku Dapen nacionalnomu parku Utunshan na kordoni rajoniv Yantyan ta Lohu lisovomu parku Yantajshan Baoan i v okoli ozera Sili Nanshan Krim togo v misti nalichuyetsya ponad 20 miskih parkiv najpopulyarnishimi z yakih ye Lyanhuashan Chzhunshan ta Lichzhi Oficijnimi derevami Shenchzhenya ye lichi ta mangri v zahidnij chastini mista isnuye navit mangrovij prirodnij zapovidnik a oficijnoyu kvitkoyu bugenviliya U peredmistyah Shenchzhenya viroshuyut ovochi lichi grushi apelsini mango ta blizko 150 vidiv likarskih trav Ekologiya Delta Perlinnoyi richki ye viznanim rushiyem kitajskoyi ekonomiki protyagom ostannih 30 rokiv na neyi pripadaye blizko 40 VVP krayini i ce ne moglo ne vidznachitisya na ekologiyi regionu Ochisni sporudi chasto ne dayut radu z obsyagom kanalizacijnih ta promislovih stokiv sho shkodit tuteshnij populyaciyi bilih delfiniv u bagatoh rajonah delti chasto sposterigayetsya smog Ostannim chasom municipalni vlasti provodyat politiku vivedennya za mezhi mista brudnih ta energoyemnih virobnictv zaminyuyuchi yih ekologichno chistimi pidpriyemstvami ta sferoyu poslug U Shenchzhenyu isnuye 220 proyektiv shodo zberezhennya prisnoyi vodi v tomu chisli 172 vodoshovisha zagalnim ob yemom 579 mln kub metriv Najbilshe z nih shenchzhenske vodoshovishe ponad 40 mln kub metriv yake zabezpechuye pitnoyu vodoyu ne lishe Shenchzhen ale i susidnij Gonkong EtimologiyaSuchasnij Shenchzhen Nazva mista pohodit vid poyednannya dvoh iyeroglifiv Shen ta Chzhen sho v perekladi oznachaye gliboka mezha glibokij drenazh glibokij riv abo glibokij stik miscevi zhiteli nazivali sistemu zroshuvalnih kanaliv na risovih polyah Chzhen abo Chong Iyeroglif chzhen kit 圳 zustrichayetsya lishe v Pivdennomu Kitayi do provinciyi Chzheczyan na pivnochi j imovirno poshirivsya v tuteshnih miscyah za chasiv dinastiyi Sun Najpersha zgadka nazvi Shenchzhen datuyetsya 1410 rokom u chasi imperiyi Min Miscevi zhiteli asociyuyut nazvu Shenchzhen zi staroyu chastinoyu mista a same do oblasti vulici Dunmen Lohu sho vinikla na misci poldera Takozh do lipnya 2010 roku nazva Shenchzhen mala dva znachennya shenchzhenska vilna ekonomichna zona sho ohoplyuvala lishe chotiri miski rajoni i misto subprovincijnogo znachennya Shenchzhen do skladu yakogo vhodili ta primiski rajoni zaraz VEZ zajmaye vsyu teritoriyu mista subprovincijnogo znachennya IstoriyaFortecya Dapen Spochatku na tuteshnih priberezhnih zemlyah meshkalo plem ya bajyue kit 百越 sho promishlyalo ribalstvom ale z III stolittya do n e syudi potyagnulisya kitajski kolonisti U chasi dinastiyi Han rajon suchasnogo Shenchzhenya buv centrom derzhavnoyi solyanoyi monopoliyi ta perebuvav pid imperatorskim zahistom sil i dosi viroblyayut bilya richki Chzhuczyan na zahid vid mista a nazva rajonu Yantyan kit 盐田 oznachaye solyani polya U period dinastiyi Han i epohi Troh carstv tuteshni rajoni Baoan ta Dunguan vhodili do skladu yedinogo povitu Bolo kit 博罗 pin Boluo U IV stolitti za dinastiyi Czin buv stvorenij okremij povit Baoan sho vhodiv do skladu provinciyi Dunguan kit 东官 pin Dōngguan Tung Kwun yaka ohoplyuvala teritoriyu suchasnih mist Shenchzhen ta Dunguan Misto Nantu kit 南头 pin Nantou rozmishene na misci suchasnogo rajonu Nanshan bulo centrom ciyeyi provinciyi piznishe vono bulo znane yak Baoan kit 宝安 pin Bǎo an Po On Dunmen kit 屯门 pin Tunmen Tuen Mun ta Sinan kit 新安 pin Xin an San On Hroniki VIII stolittya povidomlyali sho inozemni korabli sho pryamuvali do Guanchzhou robili zupinku v Nantu a miscevij garnizon ohoronyav pivdenni pidstupi do delti richki Chzhuczyan 757 roku pid chas pravlinnya dinastiyi Tan provinciya Dōngguan 东官 bula perejmenovana na Dōngguǎn 东莞 U kinci pravlinnya dinastiyi Pivdenna Sun 1279 roku v rajoni Shenchzhenya zaginuv ostannij imperator sho perehovuvavsya vid peresliduvannya hana Hubilaya naprikinci XIX stolittya na misci jmovirnoyi smerti imperatora v oblasti Chivanov sho na teritoriyi rajonu Nanshan bula navit zvedena simvolichna grobnicya Za dinastiyi Yuan do tradicijnoyi torgivli sillyu ta speciyami dodalosya virobnictvo perliv Zasnovnik dinastiyi Min Chzhu Yuanchzhan 1368 1398 buv zmushenij priznachiti v region svogo predstavnika v obov yazki yakogo vhodiv zahist miscevogo naselennya vid band grabizhnikiv Naprikinci XIV stolittya koli imperiya Min stala zmicnyuvati beregovi oboronni sporudi Nantu vidomij todi yak Sinan buv obnesenij znachnoyu stinoyu ta peretvorivsya na golovnu vijskovo morsku bazu Kitayu v girli richki Chzhuczyan deyaki fragmenti stini ta vorit minskoyi epohi zbereglisya do nashih dniv Todi zh tut vinikli veliki gospodarstva sho nalezhali imperatorskij rodini Na pochatku XV stolittya flot Chzhen He potrapiv u silnij shtorm i v podyaku za poryatunok komanda pobuduvala na misci suchasnogo rajonu Chivanov hram prisvyachenij bogini Tyanhou vidtodi zarodilasya tradiciya za yakoyu vsi ekspediciyi yaki virushali do Pivdenno Shidnoyi Aziyi molilisya v comu hrami pered vidplittyam 1521 roku kitajskij flot sho bazuvavsya v Sinan zavdav porazki portugalskij eskadri pid komanduvannyam Fernana Peresa de Andrade cya bitva vidbulasya v protoci mizh Shekou ta ostrovom Lindin Vidkrittya zaliznici Kanton Koulun 1911 1573 roku za imperatora Chzhu Iczyun povit Sinan uvijshov do skladu provinciyi Guandun yak samostijna odinicya vidokremivshis vid povitu Dunguan a gospodarstva imperatorskoyi votchini buli istotno rozshireni osnovu ekonomiki stanovili sil chaj speciyi i ris U period imperiyi Cin Sinan do yakogo nalezhala j teritoriya materikovoyi chastini suchasnogo Gonkongu buv odnim z 14 povitiv Guanduna Pid chas Velikoyi chistki abo Velikij evakuaciyi 1661 1669 roku koli cinski vijska viganyali z priberezhnih rajoniv prihilnikiv dinastiyi Min velika chastina naselennya povitu Sinan bula nasilno viselena v glib krayini a sam povit rozformovanij vidnovlenij lishe 1684 roku Z 1842 po 1898 roku majzhe tretina teritoriyi povitu Sinan 1055 6 km z 3076 kv km vidijshla pid kontrol britanskoyi koloniyi Gonkong U kvitni 1899 roku misceve naselennya tak zvanih Novih Teritorij zdijnyalo zbrojne povstannya proti britanciv a ti u vidpovid navit zahopili Shenchzhen roztashovanij za mezhami koloniyi Gubernator Gonkongu G Blejk planuvav vklyuchiti Shenchzhen do skladu koloniyi ale nezabarom britanska vlada vidmovilisya vid svoyih domagan pravda vijska viveli lishe v listopadi 1899 roku Bezposeredno Shenchzhen stav selishem lishe na pochatku imperiyi Cin odnak pislya budivnictva Koulun Kantonskoyi zaliznici 1910 roku Nantu vtrativ svoye poperednye polozhennya postupivshis pershistyu susidnomu Shenchzhenyu U zhovtni 1910 roku v odnomu z sil povitu Sinan Sun Yatsen zdijnyav povstannya sho stalo vidomim yak povstannya Hojchzhou 1913 roku vladi Kitajskoyi respubliki perejmenuvali Sinan nazad v Baoan shob ne plutati z povitom Sinan v provinciyi Henan U grudni 1927 roku pislya rozrivu vidnosin mizh Gomindanom ta KPK miscevi komunisti zdijnyali povstannya ta atakuvali povitove viddilennya gomindanivciv 1941 roku yaponski vijska sprobuvali vtorgnutisya v Gonkong z pivnochi ale britanci zrujnuvali mist cherez richku Shenchzhen U lyutomu 1942 roku komunisti ta gomindanivci stvorili v poviti Baoan ob yednanij partizanskij zagin dlya borotbi z yaponskimi okupantami Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi gromadyanska vijna mizh komunistami ta gomindanivcyami spalahnula z novoyu siloyu a v zhovtni 1949 roku sili NVAK zajnyali povit Baoan ta provinciyu Guandun v cilomu U travni 1950 roku kordon z Gonkongom buv zakritij v Shenchzheni z yavivsya kontrolno propusknij punkt a dlya v yizdu v britansku koloniyu vidteper bula potribna specialna viza Ale popri zmicnennya kordonu shorichno desyatki tisyach lyudej perebiralisya v Gonkong v poshukah krashoyi doli 1953 roku administrativnij centr povitu Baoan buv perenesenij z Nantu do Shenchzhenya Pid chas kulturnoyi revolyuciyi region buv ohoplenij golodom tut zakrivalisya abo znishuvalisya hrami ta cerkvi Naprikinci 1970 h rokiv Shenchzhen yavlyav soboyu nevelike ribalske mistechko z naselennyam 30 tis osib Burhlivij rozvitok Shenchzhenya rozpochavsya 1979 roku koli kerivnik KNR Den Syaopin obrav jogo miscem roztashuvannya odniyeyi z osoblivih ekonomichnih zon v ramkah novogo kursu rinkovih reform todi zh povit Baoan buv perejmenovanij v Shenchzhen Shenchzhen todi rozglyadavsya vladoyu KNR ne tilki yak majdanchik dlya ekonomichnih peretvoren ale i yak kitajska vidpovid Gonkongu pitannya pro peredachu yakogo pid vladu britanskoyi koroni todi she ne bulo virishene ostatochno Spochatku v sichni 1979 roku kitajska derzhkompaniya z metoyu zaluchennya gonkonzkih biznesmeniv stvorila v Shekou Nanshan promislovu zonu a v berezni 1980 roku centralni vlasti oficijno shvalili stvorennya Shenchzhenskoyi VEZ Z 1980 po 1999 roki pririst valovogo produktu v Shenchzheni stanoviv u serednomu 31 eksport zbilshuvavsya v serednomu na 42 na rik U zhovtni 1999 roku v Shenchzheni vidbulasya pershij Kitajskij yarmarok visokih tehnologij sho stav vidtodi shorichnoyu podiyeyu 2000 roku valovij produkt mista stanoviv 20 mlrd dol sho bulo na 14 bilshe nizh u poperednomu roci i opinivsya na shostomu misci po krayini Z 12 po 23 serpnya 2011 roku v Shenchzheni prohodila XXVI litnya Universiada do vidkrittya yakoyi v misti proveli masshtabne onovlennya ta rozshirennya vsiyeyi infrastrukturi Zaplanovano sho z 23 po 29 lipnya 2017 roku v Shenchzheni projde XIX Mizhnarodnij botanichnij kongres NaselennyaDinamika naselennya Shenchzhenya Umovni poznachennya naselennya z postijnoyu reyestraciyeyu hukou naselennya z timchasovoyu reyestraciyeyuRichnij pririst naselennya Shenchzhenya Period najstrimkishogo zrostannya naselennya mista koli jogo tempi dosyagali 30 abo 0 8 mln osib na rik zavershivsya 1994 roku Za ostanni 10 rokiv naselennya mista zrostalo v serednomu na 3 5 na rik Zi stvorennyam Shenchzhenskoyi vilnoyi ekonomichnoyi zoni 1980 roku v misti pochalosya burhlive zrostannya naselennya yaksho naprikinci 70 h tut prozhivalo 314 1 tis osib v samomu misti tobto na teritoriyi suchasnih rajoniv Lohu Futyan Nanshan ta Yantyan blizko 30 tis to vzhe 1982 roku 351 9 tis 1990 roku 1 214 8 tis a 2000 roku 7 008 4 tis zhiteliv Stanom na 2010 rik chiselnist naselennya Shenchzhen stanovila 10 358 tis osib shilnist 5201 chol na kv km bezposeredno mista 3 538 tis osib shilnist 8588 osib na kv km Zavdyaki postijnomu priplivu novih migrantiv do kincya 2010 roku zagalne chislo zhiteliv Shenchzhenya dosyaglo 13 22 mln osib z yakih lishe trohi bilshe 2 5 mln mali hukou tobto buli zareyestrovani za miscem prozhivannya faktichno buduchi postijnimi zhitelyami mista ponad 7 8 mln vvazhalisya zareyestrovanimi trudovimi migrantami sho prozhivali v zavodskih gurtozhitkah abo sluzhbovih kvartirah a ponad 2 8 mln vzagali ne mali reyestraciyi Shenchzhen ye yedinim mistom provinciyi Guandun de zavdyaki perevazhannyu migrantiv putunhua stav dominuyuchoyu rozmovnoyu movoyu Takozh tut shiroko poshireni kantonskij dialekt i volodinnya anglijskoyu movoyu ostannoyu osoblivo sered chinovnikiv fahivciv biznesmeniv ta molodi U shidnij chastini Shenchzhenya poshirenij dialekt Dapen 大鹏 话 sho yavlyaye soboyu sumish kantonskoyi govirki z hakka Za danimi za 2004 rik serednij vik zhiteliv Shenchzhenya stanoviv menshe 30 rokiv u tomu chisli 8 5 do 14 rokiv 88 4 vid 15 do 65 rokiv z nih blizko 20 vid 20 do 24 rokiv 1 2 starshe 65 rokiv 2001 roku chiselnist pracyuyuchogo naselennya dosyagla 3 3 mln osib hocha na vtorinnij sektor ekonomiki pripadala najbilsha chastka zajnyatih 1 85 mln osib zrostannya na 5 5 u porivnyanni z poperednim rokom ale tretinnij sektor ekonomiki zrostav znachno shvidshe 1 44 mln osib zrostannya na 11 6 Struktura zajnyatosti dilit pracezdatne naselennya na dvi protilezhni grupi inteligenciyu ta fahivciv z visokim rivnem osviti ta dohodiv i trudyashih z nizkim rivnem osviti ta dohodiv napriklad zgidno z danimi za 2007 rik blizko 20 kitajskih doktoriv filosofiyi pracyuvali v Shenchzheni Ale popri neproporcijnij podil dohodiv Shenchzhen maye najbilshij VVP na dushu naselennya sered usih mist Kitayu ponad 14 6 tis dol 2010 roku a takozh najvishij riven minimalnoyi zarplati v krayini Na rinok praci vplivaye i blizkist takogo velikogo ta ekonomichno rozvinenogo mista yak Gonkong Za danimi Gonkonzkoyi torgovoyi palati 2002 roku 7 2 tis gromadyan Gonkongu shodnya priyizhdzhali na robotu v Shenchzhen a 2 2 tis studentiv z Shenchzhenya yizdili na navchannya do Gonkongu 2003 roku kitajska vlada polegshila proceduru otrimannya dozvolu na poyizdku do Gonkongu dlya zhiteliv Shenchzhenya ranishe gosti z materikovogo Kitayu mogli vidvidati Gonkong lishe u skladi organizovanoyi turistichnoyi grupi Stanom na 2010 rik serednya shorichna zarobitna plata trudyashogo Shenchzhenya stanovila 46 7 tis yuaniv zrostannya 7 5 po porivnyano z poperednim rokom pochinayuchi z 1 lipnya 2010 roku riven minimalnoyi zarplati bulo zbilsheno do 1 1 tis yuaniv na misyac 2009 roku serednij richnij dohid pislya virahuvannya podatkiv stanoviv 29 2 tis yuaniv na dushu naselennya zrostannya 9 4 seredni shorichni vitrati 21 5 tis yuaniv zrostannya 8 8 Do kincya 2009 roku depoziti zhiteliv mista perevishili 572 mlrd yuaniv zrostannya 16 7 2009 roku vlada pracevlashtuvali ponad 30 tis osib a riven zareyestrovanogo bezrobittya stanoviv 2 6 Nacionalnij sklad stali migruvati v rajon suchasnogo Shenchzhenya z Centralnogo Kitayu z kincya XVII stolittya Pislya Velikoyi chistki 1661 1669 roku koli cinski vijska vignali z priberezhnih rajoniv majzhe vse naselennya hakka stali selitisya na sporozhnilih zemlyah ta nezabarom vzhe stanovili majzhe polovinu zhiteliv povitu V XIX stolitti voni chasto voyuvali z guanduncami naslidkom chogo stali yih silno ukripleni poselennya Sogodni sela i kvartali hakka zbereglisya v rajonah Lungan Pinshan Dapen Yantyan ta Baoan Pislya stvorennya VEZ 1980 roku do Shenchzhenyu stali z yizhdzhatisya pereselenci z vnutrishnih rajoniv Guanduna ta inshih provincij Kitayu osoblivo z Hunani Czyansi ta Sichuani v tomu chisli huejczu ta ujguriv Do seredini 2009 roku v misti lishe oficijno prozhivalo ponad 600 tis predstavnikiv nacionalnih menshin Kitayu najbilshimi yih grupami buli chzhuani tuczya myao i yao a takozh huejczu manchzhuri mongoli korejci ta inshi Nekerovana immigraciya do VEZ bula obmezhena sistemoyu propiski hukou postupovo ce prizvelo do togo sho navkolo centralnoyi chastini mista sklalisya veliki spalni rajoni sucilno naseleni migrantami z bidnih regioniv krayini Sogodni Shenchzhen ye najbilshim mistom migrantiv v Kitayi a yih vidnosini z vladoyu i osoblivo z policiyeyu ne zavzhdi ye gladkimi Velika chastina yevropejciv amerikanciv ta yaponciv skoncentrovana v rajoni Shekou Nanshan chimalo yevropejciv ta korejciv prozhivaye v Futyan de ye navit svij korejskij rajon Koreatown nevelika rosijska gromada bazuyetsya v rajoni Shatouczyao Yantyan Stanom na 2010 rik v Shenchzheni timchasovo abo postijno prozhivalo blizko 430 tis inozemciv Religiya Hram Hunfa Velika chastina kitajciv tradicijno dotrimuyetsya buddizmu daosizmu ta konfucianstva nevelika chastina hristiyanstva ta islamu Sered najshanovanishih religijnih sporud Shenchzhenya vidilyayutsya buddijskij hram Hunfa v Lohu hrami Guandi Guan Yuya i Tyanhou Maczu v Nanshani hram Chegun v Futyan katolicka cerkva Sent Entoni v Futyan katolicka cerkva Nantu cerkva Sent Pol v Nanshani protestantska cerkva Mejlin v Futyan cerkva Hepin v Lohu mechet Shan Mejlin v Futyan yevrejskij centr Habad v Nanshani Kuhnya Hram Tyanhou U Shenchzheni sklavsya svij tip kuhni v yakij dominuyucha na pivdni krayini kantonska kuhnya zavdyaki blizkosti Gonkongu ta nayavnosti velikoyi kilkosti migrantiv z inshih kitajskih provincij vvibrala bezlich riznih elementiv U miscevih stravah shiroko vikoristovuyetsya svinina kuryatina kachatina gusyatina moreprodukti ustrici krevetki krabi morski grebinci ovochi ta gribi ridshe m yaso akul cherepah golubiv kotiv sobak zmij i shuriv ravliki murashki ta ptashini gnizda Sered garniriv perevazhayut ris lokshina ta kvasolya sered priprav soyevij ustrichnij abo slivovij sousi imbir chasnik ta perec na desert podayut solodoshi z chayem Sered najpopulyarnishih miscevih produktiv ta strav najznamenitishi kurka z Lungan kachka z Sungaj smazhenij gusak z Gunmina golubi z Guanmin ustrici z Shaczina krevetki z cicya utochniti riba z Fuyun abalon z Nanao lichi z Nanshanya grushi z Shiyan apelsini z Pinshan ta mango z Sili Gurmaniv privertayut gastronomichni vulici Leyuan Vulicya moreproduktiv v rajoni Yantyan Syansi vulicya restoraniv u nichnogo rinku v rajoni Lohu Hubej vulicya restoraniv moreproduktiv ta musulmanskoyi kuhni v rajoni Lohu ta Dunmen torgova vulicya v rajoni Lohu yaka slavitsya kantonskoyu sichuanskoyu hunanskoyu tajskoyu ta yevropejskoyu kuhnyami Administrativnij podilFutyanYantyanBaoanLunganLunhuaDapen do pochatku ekonomichnih reform Shenchzhen vhodiv do skladu povitu Baoan 宝安 县 宝安 县 v listopadi 1979 roku buv peredanij v pryame pidporyadkuvannya uryadu provinciyi Guandun a v travni 1980 roku oficijno stav pershoyu osoblivoyu ekonomichnoyu zonoyu KNR z shirokimi ekonomichnimi svobodami Z listopada 1988 roku Shenchzhen otrimav status administrativnoyi odinici mista z provincijnim rivnem ekonomichnih povnovazhen a v lyutomu 1992 roku centralni vladi nadilili municipalne uryad povnovazhennyami prijmati miscevi zakoni ta postanovi Sogodni misto subprovincijnogo znachennya Shenchzhen podilyayetsya na 10 rajoniv 区abo Qu Futyan Lohu Nanshan Yantyan Baoan Lungan Guanmin Pinshan Lunhua Dapen Rajon Kitajska nazva Nazva pinyin Naselennya perepis 2010 Plosha km Shilnist chol km Miski rajoni 3 538 275 412 8 5881 Futyan 福田 区 Futian Qu 1 318 055 79 16 7562 Lohu 罗湖 区 Luohu Qu 923 423 79 11 7263 Nanshan 南山 区 Nanshan Qu 1 087 936 182 5 8774 Yantyan 盐田 区 Yantian Qu 208 861 72 2 798Primiski rajoni 4 470 032 784 5 7025 Baoan 宝安 区 Bǎo an Qu 2 638 807 402 6 5646 Lungan 龙岗 区 Longgǎng Qu 1 831 225 382 2 794Novi masivi 2 349 631 793 2 6237 Guanmin 光明 新区 Guangming Xin Qu 481 420 156 3 0978 Pinshan 坪山 新区 Pingshan Xin Qu 309 211 168 1 8529 Lunhua 龙华 新区 Longhua Xin Qu 1 379 000 175 7 88010 Dapen 大鹏 新区 Dapeng Xin Qu 180 000 294 612Usogo 10 357 938 1 989 5 201 1979 roku buv utvorenij pershij rajon Lohu 1993 roku rajon Lungan 1998 roku Yantyan 2007 roku novij rajon Guanmin a 2009 roku novij rajon Pinshan Ranishe Osobliva ekonomichna zona ohoplyuvala lishe miski rajoni Lohu Futyan Nanshan ta Yantyan ale v lipni 2010 roku vona bula rozshirena na vsi rajoni Shenchzhenya zbilshivshis majzhe vp yatero z 396 km do 1953 kv km U grudni 2011 roku buli stvoreni dva novih rajoni Dapen pid yurisdikciyeyu rajonu Lungan ta Lunhua pid yurisdikciyeyu rajonu Baoan Korotka harakteristika rajoniv Miski rajoni Futyan administrativnij ta kulturnij centr Shenchzhenya a takozh novij dilovij torgovelnij ta zhitlovij rajon mista skladayetsya z dekilkoh masiviv Futyan Huacyanbej Nanyuan Yuanlin shato Syanmihu Mejlin Lyanhua ta Huafu Lohu torgovelno finansovij ta transportnij centr Shenchzhenya sho ohoplyuye staru chastinu mista skladayetsya z dekilkoh masiviv Dunmen Sungaj Cinshujhe Dunsyan Dunhu Huanbej Nanhu Gujyuan ta Lyantan Nanshan portovij rajon centr visokotehnologichnih galuzej promislovosti rozvag osviti ta nauki skladayetsya z dekilkoh masiviv Nanshan Nantu Shahe Chzhaoshan Yuehaj Taoyuan Sili Shekou Chivanov ta Mavan Yantyan portovo promislovij rozvazhalnij ta zhitlovij rajon skladayetsya z chotiroh masiviv Yantyan Shatouczyao Mejsha ta Hajshan Primiska zona Baoan promislovij ta zhitlovij rajon misce roztashuvannya mizhnarodnogo aeroportu Lungan promislovij ta zhitlovij rajon Guanmin promislovij ta zhitlovij rajon Pinshan promislovij ta zhitlovij rajon Lunhua promislovij ta zhitlovij rajon Dapen zona vidpochinku sho slavitsya nacionalnim parkom plyazhami ostrovami ta moreproduktami Ekonomika Shenchzhenska fondova birzha Zi stvorennyam vilnoyi ekonomichnomu zoni VEZ Shenchzhen stav privablivim mistom yak dlya transnacionalnih korporacij sho oriyentovani na eksport virobnictva tak i dlya pidpriyemciv z chisla huacyao ridnoyu movoyu yakih buv kantonskij dialekt Osoblivo privablivim Shenchzhen viyavivsya dlya biznesmeniv iz susidnogo Gonkongu yakih privabili dostupni cini na zemlyu ta deshevizna robochoyi sili Z kincya 90 h prioriteti desho zminilisya zamist investicij u virobnictvo deshevih eksportnih tovariv korporaciyi stali pereoriyentuvatisya v bik gigantskogo kitajskogo rinku U cej zhe period stav nabirati obertiv rinok zhitlovoyi ta komercijnoyi neruhomosti Shenchzhenya oriyentovanij na serednij klas i tut dominuyuche polozhennya zajnyali kompaniyi z Gonkongu Do pochatku novogo tisyacholittya chastka kompanij z Gonkongu v investiciyah Shenchzhenya stanovila blizko 70 a v oriyentovanih na eksport galuzyah i togo bilshe do 95 Nini osnovnimi galuzyami ekonomiki Shenchzhenya ye visokotehnologichna promislovist logistika ta finansovi poslugi 2010 roku zrostannya biotehnologichnoyi galuzi novoyi energetiki ta internet industriyi stanoviv 30 24 2 i 29 3 vidpovidno a u sferi dizajnu bulo zajnyato 60 tis osib Z 2001 po 2005 rik ekonomika Shenchzhenya v serednomu zrostala na 16 3 shorichno 2009 roku VVP Shenchzhenya stanoviv ponad 820 mlrd yuaniv viris na 10 7 u porivnyanni z poperednim rokom VVP z rozrahunku na dushu naselennya dorivnyuvav 13 6 tis dol todi yak 2005 roku VVP mista stanoviv blizko 493 mlrd yuaniv richne zrostannya 15 a 2006 roku 568 4 mlrd yuaniv richne zrostannya 15 Proporciya troh sektoriv ekonomiki Shenchzhenya pervinnogo vtorinnogo ta tretinnogo vidpovidno u VVP stanovila 2009 roku 0 1 46 7 53 2 pri comu tretinnij sektor viris porivnyano z poperednim rokom na 12 5 taka zh proporciya 2004 roku stanovila 0 3 51 6 48 1 a 2005 roku 0 2 52 4 47 4 2010 roku VVP Shenchzhenya viris na 12 i dosyag 951 mlrd yuaniv zagalnij obsyag rozdribnih prodazhiv spozhivchih tovariv zbilshivsya na 17 2 do 300 mlrd yuaniv 2006 roku 167 mlrd yuaniv obsyag zovnishnoyi torgivli zris na 28 4 do 346 75 mlrd dol 2006 roku 237 4 mlrd dol pri comu eksport zris na 26 1 do 204 2 mlrd dol za cim pokaznikom Shenchzhen utrimuye palmu pershosti sered mist Kitayu vzhe dva desyatilittya dohodi miscevogo byudzhetu zrosli na 25 7 i sklali 110 7 mlrd yuaniv tretye misce sered kitajskih mist Yaksho zrostannya ekonomik Shenchzhenya ta Gonkongu a takozh integraciya mizh nimi prodovzhatsya takimi zh tempami to vzhe do 2020 roci za velichinoyu VVP voni zmozhut perevershiti London ta Parizh i stati tretim ekonomichnim centrom svitu pislya Nyu Jorka ta Tokio Finansi Sogodni Shenchzhen zajmaye 4 e misce sered ekonomichnih centriv materikovogo Kitayu pislya Pekina Shanhaya ta Guanchzhou i vhodit do chisla troh providnih finansovih centriv krayini 2010 roku finansovij sektor stanoviv 13 5 VVP mista ponad 127 9 mlrd yuaniv a zagalni aktivi finansovih kompanij perevishuvali 4 2 trln yuaniv U Shenchzheni bazuvalosya 83 banki u tomu chisli 19 zi statusom yuridichnoyi osobi yih zagalni aktivi stanovili majzhe 3 5 trln yuaniv zrostannya 26 1 u porivnyanni z poperednim rokom oshadni vkladi 2 2 trln yuaniv zrostannya 19 5 krediti 1 7 trln yuaniv zrostannya 13 7 a zagalnij pributok pislya splati podatkiv 41 16 mlrd yuaniv zrostannya 39 6 33 banki buli inozemnimi v tomu chisli 24 u statusi filiyi i 5 v statusi predstavnictva Takozh u misti pracyuvali 17 kompanij z torgivli cinnimi paperami iz sukupnimi aktivami v 460 2 mlrd yuaniv i 16 kompanij vzayemnih investicij yaki upravlyali aktivami v 811 7 mlrd yuaniv sho stanovilo tretinu rinku Kitayu Krim togo v Shenchzheni bazuvalosya 12 strahovih kompanij 47 filij i 145 strahovih agentstv iz zagalnimi aktivami v 7 45 mlrd yuaniv zrostannya 36 9 sered yakih 4 kompaniyi 7 filij i 6 agentstv buli inozemnimi U misti bazuyutsya odna z najbilshih u krayini zasnovana 1990 roku 2010 roku zagalna rinkova kapitalizaciya 1169 kompanij pererahovanih na birzhi dosyagla 8 64 trln yuaniv a takozh veliki Shenzhen Development Bank Shenzhen City Commercial Bank i Ping An Bank strahova kompaniya Ping An Insurance finansova kompaniya CITIC Securities Silne prisutnist v Shenchzheni mayut Bank of China China Construction Bank Industrial and Commercial Bank of China Agricultural Bank of China Bank of East Asia a takozh China Minsheng Bank Nanyang Commercial Bank Dah Sing Bank Shanghai Commercial Bank AIA Group Ming An Insurance Bank of China Insurance Company Asia Insurance Company i Hang Seng Insurance Company Promislovist Odin z promislovih parkiv Shenchzhenya Shenchzhen posidaye druge misce sered kitajskih mist za obsyagom promislovogo virobnictva Osnovnimi galuzyami ye elektronna ta elektrotehnichna promislovist u tomu chisli virobnictvo telekomunikacijnogo ustatkuvannya mobilnih telefoniv komp yuteriv ta komplektuyuchih do nih pobutovoyi elektrotehniki medichnih priladiv igrashok ta elektronnih komplektuyuchih do avtomobiliv himichna ta biohimichna promislovist u tomu chisli virobnictvo plastmasovih virobiv ta avtoshin farmacevtika ta biotehnologiyi avtomobilna promislovist u tomu chisli virobnictvo komplektuyuchih ta elektromobiliv tekstilna shvejna vzuttyeva harchova sklyana mebleva ta yuvelirna promislovist virobnictvo programnogo zabezpechennya budmaterialiv instrumentiv promislovogo ta transportnogo ustatkuvannya Takozh velike znachennya maye budivelna galuz 2007 roku v Shenchzheni nalichuvalosya ponad 600 budivelnih kompanij ta ponad 180 filij budivelnih kompanij z inshih regioniv krayini Promislovi pidpriyemstva ta doslidnicki centri zoseredzheni v naukovo tehnologichnomu parku Lunhua Longhua Science amp Technology Park promislovih parkah Lun u Longwu Industrial Park i Tunshen Tongsheng Industrial Park v rajoni Lunhua promislovih parkah Dunlyan Donglian Industrial Village Baoan Bao an Conglomerate First Industrial City Cyuanbao Quanbao Industrial Park Liyuan Liyuan Industrial Park Liczinchen Lijincheng Science and Technology Industrial Park i Skajuort Skyworth High tech Industrial Park v rajoni Baoan promislovih parkah Shunsin Shun Xing Industrial Estate Baolun Baolong Industrial Park Lyantanvej Liantangwei Industrial Park Hunczi Hongji Industrial Park Huavej Huawei Industrial Base i Hasi Hasee Industrial Park shenchzhenskih finansovo promislovomu parku Shenzhen Finance Industry Park v rajoni Lungan shenchzhenskomu himichnomu promislovomu parku Shenzhen Chemical Industrial Park v rajoni Dapen shenchzhenskomu promislovomu parku visokih tehnologij Shenzhen High tech Industrial Park abo Nanshan High tech Park shenchzhenskomu parku programnogo zabezpechennya Shenzhen Software Park promislovih parkah Lishan Lishan Industrial Park i Shekou Shekou Industrial Zone v rajoni Nanshan u zoni vilnoyi torgivli Futyan Futian Free Trade Zone kiber parku Tyanan Tian an Cyber Park promislovih parkah Mejlin Meilin Industrial Zone Shanbu Shangbu Industrial Zone Terra Terra Industrial Zone Anczi AnJu Industrial Park i Tajzhan Tairan Industrial Area v rajoni Futyan zoni visokih tehnologij Shidnij Guanmin East Guangming Hi Tech Zone v rajoni Guanmin Najbilshimi promislovimi pidpriyemstvami roztashovanimi v Shenchzheni ye atomni elektrostanciyi Daya Bay i Ling Ao kompaniyi China Guangdong Nuclear Power Group velika chastina elektroenergiyi viroblenoyi na oboh AES eksportuyetsya v Gonkong gazovi teploelektrostanciyi Shenzhen Qianwan i Shenzhen East zavodi elektroniki ta elektrotehniki Huawei ZTE Lenovo Konka Great Wall Computer Group TCL Corporation BYD Electronic Hasee Skyworth Netac Technology Huntkey Launch Tech Shenzhen Kaifa Technology ExcelStor Technology Absen Semiconductor Manufacturing International Corporation Feihuang Electronic i Shenzhen Joye Technology zavodi igrashok ta zavodi elektromotoriv i Chiaphua Components avtoskladalnij zavod BYD Auto sudnobudivnij zavod sudnoremontnij zavod Hongkong Yiulian Dockyards zavod kontejneriv China International Marine Containers zavod akumulyatornih batarej BYD Company sklyanij zavod CSG Holding himichnij zavod meblevi fabriki Siu Fung i DeCoro vzuttyeva fabrika Pivovarnij zavod Kingway Brewery harchovi fabriki Lam Soon Group i Saint Honore Cake Shop zavod biogazu Shenzhen Puxin Science amp Technology godinnikovi zavodi Fiyta Holdings Tian Wang Ebohr Luxuries International Sered zagalnokitajskih torgovih marok sho vipuskayutsya v Shenchzheni najpopulyarnishi pivo Kingway televizori Konka i Skyworth komp yuteri Great Wall i Hasee telefoni Taifeng shkiryane vzuttya Belle godinnik Fiyta i Everbright Torgivlya ta sfera poslug Zovnishnya torgivlya vidigraye klyuchovu rol v ekonomici Shenchzhenya oriyentovanoyi persh za vse na zovnishni rinki 2009 roku yiyi oborot stanoviv majzhe 347 mlrd dolariv zokrema eksport ponad 204 mlrd dolariv majzhe 13 vid zagalnokitajskogo eksportu import ponad 142 5 mlrd dolariv Dlya porivnyannya 2006 roku zovnishnotorgovelnij oborot mista stanoviv 237 4 mlrd dol v tomu chisli eksport 136 1 mlrd dol i import 101 3 mlrd dol 2010 roku pryami inozemni investiciyi v ekonomiku Shenchzhenya dosyagli majzhe 4 3 mlrd dolariv 2006 roku majzhe 3 3 mlrd dol v tomu chisli z Gonkongu blizko 3 1 mlrd dolariv z SShA 890 mln dolariv Z 500 providnih korporacij svitu 180 mayut v Shenchzheni svoyi ofisi ta filiali 2006 roku ponad 140 Vulicya Dunmen Rozdribna torgivlya ye odniyeyu z osnovnih galuzej ekonomiki mista U Shenchzheni predstavleni yak suchasni formati torgivli torgovi centri univermagi gipermarketi ta supermarketi tak i tradicijni vulichni rinki magazinchiki ta lavki napriklad na znamenitij prikordonnoyi vulici Chun in abo 中英街 v rajoni Yantyan Sered torgovih merezh dominuyut univermagi Rainbow i Maoye gonkonzki supermarketi Vanguard i Park n Shop a takozh zahidni Wal Mart Carrefour i Metro magazini elektroniki GOME U rajoni Lohuroztashovani golovna torgova vulicya Dunmen Shidni vorota z 1999 roku peretvorena na pishohidnu zonu suvenirnij rinok Sungang Gifts City torgovi centri KK Moll San Plaza Lohu Kommershl Siti Metropark i Shanbu univermagi Dunmen Rejnbou Dunmen Maoje Guomao Rejnbou Hengan Rejnbou Sanshajn Sejbu Frendship i Interneshnl meblevi torgovi centri Roman Dzhoj ta Hoba rinki Hehua ta Chajnij svit Tea World v rajoniFutyan torgovij kvartal Huacyanbej sho specializuyetsya na elektronici ta odyazi torgova vulicya Shennan torgovi centri MixC Sentral Vok Sitikom Siti Plaza King Glori Plaza Dunhaj Pasifik Vumen Uorld Koko Park i Buk Siti univermagi Fumin Rejnbou Shennan Rejnbou Huacyanbej Maoje ta Sujbao meblevi torgovi centri Makkallajn Roman Dzhoj ta Hoba rinok odyagu Czyahua v rajoniNanshan torgovi centri Hajanchen ta Kostal Siti univermagi Sili Rejnbou Chansin Mostu ta Shahe Mostu meblevi torgovi centri Tajyuan Hola ta Roman Dzhoj v rajoniLungan torgovij centr Lyanin meblevij torgovij centr Nyu Sihaj univermag Sinsinlon gurtovij silskogospodarskij rinok Buczi v rajoniBaoan torgovi centri Czyahua ta Lunhua univermagi Chuan e Mostu ta Haya meblevi torgovi centri Guotaj ta Yuegan rinok Huafu Shenchzhen ye odnim z najvidviduvanishih turistichnih centriv krayini Jogo tematichni parki ta morski kurorti privablyuyut miljoni gostej yak z riznih rajoniv Kitayu tak i z za kordonu 2009 roku tut pobuvalo ponad 70 mln turistiv u tomu chisli ponad 28 mln zarubizhnih a zagalni dohodi vid turizmu sklali 54 4 mlrd yuaniv vklyuchayuchi 2 76 mlrd dol v inozemnij valyuti Chimalu chastku turistiv privablyuyut prohodyat v Shenchzheni Kitajskij yarmarok visokih tehnologij Mizhnarodnij yarmarok industriyi kulturi Mizhnarodnij yarmarok logistiki ta transportu Mizhnarodna vistavka yuvelirnih virobiv Mizhnarodna vistavka tekstilnih materialiv ta pryazhi Mizhnarodna vistavka hutryanih virobiv Mizhnarodna vistavka OEM ODM virobnikiv odyagu Mizhnarodna vistavka mebliv Mizhnarodna vistavka metalurgijnoyi ta metaloobrobnoyi promislovosti Mizhnarodna vistavka livarnoyi promislovosti Mizhnarodna vistavka plastmas ta gumi Vistavka elektroniki informacijnih ta komp yuternih tehnologij Mizhnarodna vistavka virobnikiv elektroizolyacijnih materialiv U shidnij chastini mista roztashovani populyarni plyazhi Damejsha ta Syaomejsha Yantyan Sichon Dunchon Nanao ta Czinshavan Dapen v zahidnij kurort ozera Sili Nanshan 2009 roku v Shenchzheni isnuvalo ponad 150 goteliv riznoyi kategoriyi vklyuchayuchi 16 p yatizirkovih she stilki zh buduvalosya do Universiadi 2011 roku yaki mogli odnochasno vmistiti ponad 127 tis osib Sered najbilshih goteliv mista Futian Shangri La 40 poverhiv Grand Skylight 38 poverhiv Shangri La Shenzhen 37 poverhiv Oriental Regent 30 poverhiv Overseas Chinese 28 poverhiv Jinling 29 poverhiv Nanfang International 53 poverhu Marco Polo 42 poverhu Lushan 32 poverhu Gold 31 poverh Pavilion 29 poverhiv Flourishing China 29 poverhiv Grand View 29 poverhiv Holiday Inn Donghua 28 poverhiv JW Marriott 27 poverhiv Shenzhen Empire 26 poverhiv Century Plaza 25 poverhiv Best Western Felicity 25 poverhiv The Ritz Carlton 25 poverhiv Capital Plaza 25 poverhiv Sered inozemnih gotelnih merezh v Shenchzheni predstavleni Crowne Plaza Holiday Inn InterContinental Novotel Marriott Sheraton Grand Hyatt Ramada Westin Kempinski Best Western i Days Inn U Shenchzheni bazuvalosya 230 turistichnih agentstv vklyuchayuchi blizko 40 yaki zajmalisya mizhnarodnim turizmom a takozh pracyuvalo ponad 3 tis licenzovanih gidiv ta ekskursovodiv Kompaniyi Shtab kvartira kompaniyi Konka U misti roztashovuyutsya shtab kvartiri deyakih najbilshih kitajskih kompanij virobnikiv telekomunikacijnogo obladnannya ta zasobiv zv yazku Huawei ZTE TP Link BYD Electronic G Five International virobnikiv komp yuternoyi tehniki Hasee Computer ta NORCO virobnikiv pobutovoyi elektroniki ta elektronnih komplektuyuchih Konka Group Skyworth Netac Technology JXD Dingoo Technology Absen Topband Auto Shenzhen Auto Poniso Industrial SAPI HB Science amp Technology HomeLead Industry i Longterm Electronics virobnika transportnogo ustatkuvannya China International Marine Containers virobnika akumulyatornih batarej BYD Company avtomobilnoyi kompaniyi BYD Auto sklyanoyi kompaniyi CSG Holding himichnoyi kompaniyi Sunrise Science amp Technology virobnika medichnogo obladnannya Shenzhen Goldway Industrial virobnika kabelnoyi produkciyi Shenzhen Hope Technology energetichnoyi kompaniyi Shenzhen Energy internet provajdera Tencent torgovoyi merezhi Maoye International gotelnoyi merezhi 7 Days Inn operatoriv neruhomosti Vanke Fantasia Holdings i China Merchants Property aviakompanij Shenzhen Airlines Jade Cargo International i Shenzhen Donghai Airlines zaliznichnoyi kompaniyi Guangshen Railway Company logistichnih kompanij China South City Holdings Shenzhen International Holdings Tempus i S F Express virobnika konferenc sistem virobnika elektronnih sigaret Shenzhen Joye Technology Inozemnij kapital Shenchzhen posidaye tretye misce sered mist krayini po zaluchennyu inozemnogo kapitalu Tut predstavleni Tajvanskij kapital zavodi elektroniki Foxconn Micro Star International i Chimei Innolux Amerikanskij kapital merezhi supermarketiv Wal Mart i Sam s Club merezhi restoraniv KFC McDonald s Pizza Hut i Starbucks doslidnickij centr IBM himichnij zavod DuPont zavod elektroniki Hewlett Packard zavod bezalkogolnih napoyiv PepsiCo fabrika igrashok Ohio Art Company filiya Citibank Francuzkij kapital merezhi supermarketiv Carrefour ta sportmagaziniv Farmacevtichnij zavod Sanofi filiya Credit Agricole Yaponskij kapital zavodi elektrotehniki Ricoh Hitachi Sanyo Seiko Epson Fuji Xerox i Uniden himichnij zavod Nitto Denko merezhi supermarketiv JUSCO i univermagiv filiyi The Bank of Tokyo Mitsubishi UFJ i Mizuho Corporate Bank predstavnictva Sompo Japan Insurance Mitsui Sumitomo Insurance ta Nipponkoa Insurance Britanskij kapital gazovij terminal BP merezhi supermarketiv Tesco i B amp Q zavod elektroniki International Audio Group filiya Standard Chartered Bank Nimecka kapital merezha supermarketiv Metro zavod pobutovoyi tehniki predstavnictvo DKV Deutsch Gollandskij kapital merezha gipermarketiv IKEA konditerska fabrika Perfetti Van Melle zavod elektroniki Spire Corp filiya ABN AMRO Korejskij kapital zavod elektroniki Samsung Shvejcarskij kapital zavod elektroniki STMicroelectronics Filippinskij kapital zavod elektroniki Integrated Microelectronics predstavnictvo Philippine National Bank Italijskij kapital mebleva fabrika DeCoro Rosijskij kapital virobnictvo svitlodiodnoyi produkciyi Vantex Electronics Tayilandskij kapital filiyi i Kasikornbank Singapurskij kapital filiyi DBS Bank i United Overseas Bank Group V yetnamskij kapital filiya Asia Commercial Bank Belgijskij kapital filiya KBC Group Indijskij kapital predstavnictvo Bank of India Transport ta zv yazok Sudnoplavstvo Stanom na 2010 rik Shenchzhen buv chetvertim u sviti ta tretim u Kitayi pislya Shanhayu ta Gonkongu z vantazhoobigu kontejnernim portom Osnovnimi portovimi rajonami ye Yantyan Yantian Shatouczyao Shatoujiao Shekou Shekou Chivanov Chiwan Mavan Mawan Dunczyaotou Dongjiaotou Fuen Fuyong Syadon Xiadong Shayuchon Shayuchong ta Nejhe Neihe Zagalna protyazhnist prichaliv perevishuye 22 km U Shenchzheni roztashovani tri zoni vilnoyi torgivli mitnih zoni v Yantyani Futyan ta Shatouczyao a takozh shist osnovnih logistichnih parkiv Korporaciya kontrolyuye kontejnerni terminali v Chivanov ta Shekou a takozh palivnij terminal v Shekou Z shenchzhenskih poromnogo terminalu roztashovanogo v Shekou takozh nalezhit China Merchants Holdings poromi ta sudna na pidvodnih krilah dostavlyayut pasazhiriv do Gonkongu Chzhuhaj Makao ta Guanchzhou terminal pov yazanij avtobusnim spoluchennyam z aeroportom ta golovnim zaliznichnim vokzalom 2004 roku shenchzhenskih port obrobiv 135 mln tonn vantazhiv zrostannya 20 3 u porivnyanni z poperednim rokom zovnishnotorgovelnij oborot portu stanoviv 88 5 mln tonn zrostannya 30 5 vantazhoobig kontejnernih terminaliv perevishiv 13 6 mln TEU zrostannya 28 2 a pasazhiropotik stanoviv 3 45 mln osib zrostannya 40 2 2009 roku vantazhoobig kontejnernih terminaliv shenchzhenskih portiv stanoviv 18 25 mln TEU 2010 roku 22 51 mln TEU Ponad 40 mizhnarodnih kontejnernih kompanij vklyuchili shenchzhenskih port v 150 svoyih sudnoplavnih linij Port Shenchzhenya Aviaperevezennya U rajoni Baoan za 35 km vid centru Shenchzhenya znahoditsya mizhnarodnij aeroport Shenchzhen Baoan sho vidkrivsya 1991 roku 2010 roku aeroport obsluzhiv ponad 26 7 mln pasazhiriv p yate misce v Kitayi za pasazhiroobigom ta ponad 800 tis vantazhiv 2006 roku pasazhiropotik stanoviv 18 36 mln osib Shenchzhen Baoan pov yazanij z centrom mista liniyeyu metro ta avtobusnim spoluchennyam chastina avtobusnih marshrutiv slid v Gonkong ta Dunguan poromi pov yazuyut aeroport z Gonkongom u tomu chisli z Mizhnarodnim aeroportom Gonkongu ta Makao Aeroport ye habom abo vazhlivim peresadochnim vuzlom dlya aviakompanij Shenzhen Airlines China Southern Airlines Jade Cargo International UPS Airlines Air China China Eastern Airlines Hainan Airlines i Xiamen Airlines Krim togo gelikopterami gonkonzkoyi kompaniyi Sky Shuttle Helicopters mozhna distatisya z aeroportu Shenchzhen Baoan do morskogo terminalu Makao Zaliznichni perevezennya 1911 roku bula vidkrita sho prohodila cherez Shenchzhen Sogodni yiyi 147 kilometrova kitajska dilyanka znana yak zaliznicya Guanchzhou Shenchzhen abo Guanshen kit 广 深 铁路 yaka z yednuye golovnij vokzal Shenchzhenya Shenzhen Zhan abo Shenzhen Luohu Zhan roztashovanij v rajoni Lohu z Guanchzhou z vokzalu Shenchzhenya mozhliva peresadka na gonkonzku Shidnu zaliznichnu liniyu V Dunguani vid liniyi Guanshen vidgaluzhuyetsya liniya Pekin Koulun abo Czinczi vidkrita 1996 roku 50 kilometrova liniya Pinnan vidkrita 1994 roku z yednuye stanciyu Pinhu Lungan zi stanciyeyu Chivanov Nanshan Osnovni potoki vantazhiv perevedeni na stanciyu Sungaj kolishnij Pivnichnij zaliznichnij vokzal roztashovanu v rajoni Lohu V XXI stolitti v Kitayi stali aktivno buduvatisya visokoshvidkisni zaliznici zi shvidkist ruhu do 350 km god 26 Fotozvit 2011 roku bula vidkrita 102 kilometrova visokoshvidkisna trasa mizh Guanchzhou ta novim Pivnichnim vokzalom Shenchzhenya v rajoni Lunhua abo ekspres Guanshengan yaka i v 2012 priblizno bude dovedena do Pekina Cyu dorogu peredbachayetsya poetapno prodovzhiti do Gonkongu do 2016 roci 502 kilometrova yaku planuyut vidkriti 2013 roku z yednaye Shidnij vokzal u rajoni Pinshan z mistom Syamin Z golovnogo shenchzhenskih vokzalu poyizdi vidhodyat v Guanchzhou v tomu chisli i shvidkisni ekspresi yaki virushayut kozhni 15 hvilin ta pochinayutsya z literi D Pekin Shanhaj Uhan Chansha Czyuczyan Gujlin Shantou Maomin iz Zahidnogo vokzalu Shenzhen Xi vidkritogo 1993 roku v rajoni Nanshan v Tyanczin Czinan Lanchzhou Chendu Nankin Hefej Huajhua Yueyan z Pivnichnogo vokzalu v Guanchzhou Fuchzhou ta Hanchzhou 1998 roku rozpochala robotu monorejkova doroga Shasliva liniya protyazhnistyu 3 9 km sho z yednala mizh soboyu tematichni parki Folklorne selo Chudovij Kitaj Vikno v svit ta Shasliva dolina v parku Vikno v svit ye svoya okrema monorejkova doroga protyazhnistyu 1 7 km pobudovana 1993 roku shvejcarskoyu kompaniyeyu Avtodorozhni perevezennya 1994 roku bula vidkrita 122 kilometrova shvidkisna avtomagistral Guanshen Ekspressvej sho z yednala Shenchzhen cherez Dunguan z Guanchzhou 2007 roku vidbulosya vidkrittya avtomagistrali Gonkong shenchzhenskih zahidnij koridor protyazhnistyu 5 5 km vklyuchayuchi mist zavdovzhki 3 2 km yaka z yednala rajon Shekou z gonkonzkim okrugom Takozh diyut shvidkisni avtomagistrali Shenchzhen Hojchzhou Shenhui Coastal Highway i Shenchzhen Shantou Nacionalne shose 107 z yednuye Shenchzhen z Pekinom a nacionalne shose 205 z Cinhuandao Z mizhmiskih avtobusnih terminaliv roztashovanih u rajonah Lohu poruch z golovnim zaliznichnim vokzalom ta Futyan avtobusi virushayut v rizni mista provincij Guandun ta Fuczyan Isnuye zhvave avtobusne spoluchennya mizh Shenchzheni ta Gonkongu napriklad avtobusi gonkonzkoyi kompaniyi Trans Island Limousine Service z yednuyut aeroport z rajonom Koulun ta centr Shenchzhenya z Mizhnarodnim aeroportom Gonkongu Miski avtobusi ta mikroavtobusi zalishayutsya populyarnim gromadskim transportom osoblivo v spalnih mikrorajonah do yakih she ne proklali liniyi metro osnovni operatori Shenzhen Bus Group Shenzhen Eastern Bus Group i Shenzhen Western Bus Co Stanom na 2006 rik v Shenchzheni bulo ponad 2 8 tis km avtodorig ta ponad 200 km shvidkisnih avtomagistralej U misti nalichuvalosya majzhe 19 5 tis odinic gromadskogo avtotransportu v tomu chisli 7 3 tis velikih avtobusiv 1 9 tis mikroavtobusiv i 10 3 tis taksi malosya 44 avtobusni stanciyi i 95 transportnih kompanij shodnya mizh Shenchzhen ta Gonkongom kursuvalo ponad 300 avtobusiv a mizh Shenchzhen ta Guanchzhou ponad 150 Takozh v Shenchzheni nalichuvalosya 70 tis vantazhnih avtomobiliv zagalnoyu vantazhopidjomnistyu v 200 tis tonn kontejnernimi perevezennyami zajmalisya 83 kompaniyi iz zagalnim avtoparkom v 2 2 tis mashin Metropoliten Dokladnishe Shenchzhenskij metropoliten Odna iz stancij metro Shenchzhenskij metropoliten buv vidkritij v grudni 2004 roku stavshi shostim metropolitenom kontinentalnogo Kitayu pislya Pekina Tyanczinya Shanhaya Guanchzhou ta Uhani 2008 roku serednij pasazhiropotik stanoviv 342 tis osib na den Znachne rozshirennya metropolitenu stalosya do pochatku Universiadi 2011 roku koli bulo vvedeno v ekspluataciyu 110 km shlyahiv Stanom na 2011 rik shenchzhenskih metropoliten skladavsya z p yati linij zagalnoyu protyazhnistyu ponad 178 km i 137 stancij U budni dni metropoliten pracyuye z 6 30 do 23 00 a po vihidnih do 24 00 Kompaniya Shenzhen Metro keruye chotirma liniyami v tomu chisli liniyeyu Lungan cherez okremu filiyu a gonkonzka liniyeyu Lunhua yaku vona 2010 roku vzyala v koncesiyu Spoluchennya z Gonkongom Prikordonnij perehid v Gonkong Na kordoni mizh Shenchzheni ta Gonkongu isnuye shist nazemnih kontrolno propusknih punktiv u tomu chisli dva zaliznichnih obidva voni vimagayut vid pasazhiriv pishogo perehodu oskilki pryamogo zaliznichnogo spoluchennya mizh mistami nemaye a mizhmiski poyizdi z Gonkongu sliduyut cherez Shenchzhen bez zupinok 2006 roku kordon shodnya peretinali v oboh napryamkah blizko 20 5 tis transportnih zasobiv z yakih 65 pripadalo na vantazhni avtomobili 27 na legkovi avtomobili reshta na avtobusi vantazhni avtomobili shodnya perevozili 17 tis kontejneriv v den v toj chas yak port Gonkongu obroblyav 23 tis kontejneriv v den Najzhvavishimi prikordonnimi perehodami mizh Shenchzheni ta Gonkongu buli kompleksi Huanggang Port Futyan Futian Port Futyan ta Shatoujiao Port Yantyan na yaki pripadalo 76 18 i 6 trafiku vidpovidno z lyutogo 2003 roku kompleks Huanggang Port stav pracyuvati cilodobovo U tomu zh 2006 roci serednij shodennij pasazhiropotik cherez kordon perevishuvav 200 tis osib v oboh napryamkah z yakih 63 trafiku pripadalo na Luohu Port Lohu i 33 na Huanggang Port 78 peretinali kordon buli gromadyanami Gonkongu 20 gromadyanami Kitayu ta 2 gromadyanami inshih krayin Vsogo 2006 roku cherez rizni prikordonni punkti projshlo 153 mln osib i 14 3 mln avtomobiliv Telekomunikaciyi ta poshtovi poslugi Stanom na 2007 rik v Shenchzheni na kozhni 100 osib pripadav 221 telefon nalichuvalosya majzhe 15 mln koristuvachiv mobilnih telefoniv ponad 3 77 mln koristuvachiv fiksovanogo zv yazku pri bilsh nizh 4 8 mln stacionarnih telefonah ta ponad 2 3 mln koristuvachiv shirokosmugovogo internetu she ponad 6 mln koristuvachiv zahodili v merezhu cherez tochki gromadskogo dostupu internet kafe ta Wi Fi 2009 roku v Shenchzheni nalichuvalosya majzhe 2 5 mln koristuvachiv shirokosmugovogo internetu i za cim pokaznikom misto bulo odnim z lideriv u Kitayi 2006 roku dohid vid poshtovih poslug stanoviv majzhe 38 mlrd yuaniv zrostannya 18 3 u porivnyanni z poperednim rokom poshtovi viddilennya Shenchzhenya obrobili 140 mln listiv ta majzhe 11 mln ekspres vidpravlen realizuvali 160 mln primirnikiv gazet i 11 mln primirnikiv zhurnaliv 2009 roku oborot 736 poshtovih viddilen mista stanoviv 67 65 mlrd yuaniv zrostannya 10 6 u porivnyanni z poperednim rokom Kultura ta mistectvo Dityachij palac U Shenchzheni shorichno provoditsya ponad 170 riznih festivaliv ta yarmarkiv vklyuchayuchi Mizhnarodnij yarmarok industriyi kulturi Mizhnarodnij festival turizmu ta kulturi Plyazhnij muzichnij festival mizhnarodnij pivnij festival Vikno u svit ta karnaval Mista zamorskih kitajciv U misti nalichuyetsya ponad 630 bibliotek sered najbilshih Shenchzhenska biblioteka Shenchzhenska naukovo tehnichna biblioteka biblioteka shenchzhenskogo universitetu Shenchzhenska dityacha biblioteka ta biblioteka rajonu Lohu U rajoni Futyan yakij vvazhayetsya kulturnim centrom mista roztashovani shenchzhenskij kulturnij centr shenchzhenskij centr vistavok ta konferencij i Shenchzhenskij dityachij palac v rajoni Nanshan sformuvavsya velikij kulturnij klaster OCT Culture amp Tourist Center Podrajon Dafen Dafen Oil Painting Village abo大 芬 社区 sho vhodit do skladu rajonu Lungan slavitsya na ves Kitaj poselennyam hudozhnikiv sho vigotovlyayut blizko 60 kopij znamenitih kartin u sviti tut roztashovano blizko 40 fabrik ta kilka sot studij ta galerej riznogo rivnya de pracyuyut ponad 15 tis hudozhnikiv ta remisnikiv 1982 roku v misti buv zasnovanij Shenchzhenskih simfonichnij orkestr 深圳 交响乐团 yakij vistupaye u Velikomu teatri Zavdyaki gonkonzkim investiciyam zroblenim v 80 h rokah sogodni Shenchzhen ye najbilshim v Kitayi centrom z virobnictva multfilmiv animaciyi ta programnogo zabezpechennya dlya komp yuternih igor Muzeyi ta vistavkovi zali Shenchzhenskij muzej Futyan sho specializuyetsya na istoriyi starodavnogo Kitayu delti Perlinnoyi richki ta rozvitku Shenchzhenskoyi VEZ Shenchzhenskij naukovij muzej Futyan sho specializuyetsya na tehnichnih dosyagnennyah ta naukovih lekciyah Hudozhnij muzej Guan Shanyue Futyan de vistavleni roboti cogo suchasnogo majstra zhivopisu ta regulyarno provodyatsya vistavki inshih mitciv Hudozhnij muzej He Syanning Nanshan vvazhayetsya drugim za znachennyam muzeyem suchasnogo mistectva v krayini Galereya mistectva ta dizajnu Mista zamorskih kitajciv Nanshan sho specializuyetsya na promislovomu domashnomu ta modnomu dizajni Terminal suchasnogo mistectva Mista zamorskih kitajciv Nanshan sho specializuyetsya na suchasnomu mistectvi ta dizajni Hudozhnij centr Huasya Nanshan Muzej starodavnogo mista Nantu Nanshan v yakomu predstavleni eksponati sho visvitlyuyut istoriyu Shenchzhenya z IV po XIX stolittya a takozh starodavni arheologichni artefakti Shenchzhenskij hudozhnij muzej Lohu Muzej kulturi hakka Lungan v yakomu predstavleni zrazki arhitekturi ta predmetiv pobutu cogo narodu Teatri ta koncertni zali Velikij teatr sho specializuyetsya na kantonskij drami ta simfonichnij muzici Lohu vidkritij 1989 roku vidrestavrovanij 2006 roku teatralnij zal rozrahovano na majzhe 1 2 tis misc koncertnij na bilsh nizh 600 misc Shenchzhenska trupa kantonskoyi operi Lohu Shenchzhenskij koncertnij zal sho vhodit do skladu Shenchzhenskogo kulturnogo centru specializuyetsya na simfonichnij muzici ta teatralnih postanovkah Futyan pobudovanij 2007 roku za proyektom yaponskogo arhitektora Arata Isodzaki simfonichnij zal rozrahovanij na 1680 misc teatralna studiya na 580 misc Teatr Nanshan sho specializuyetsya na muzichnih koncertah ta cirkovih vistavah vidkritij 2008 roku golovnij zal rozrahovanij na 15 tis misc Muzichnij klub C Union roztashovanij v Misti zamorskih kitajciv Nanshan ta specializuyetsya na vistupah kitajskih ta zarubizhnih vikonavciv Palac kulturi trudyashih Mista pobratimi H yuston SShA 1986 Breshiya Italiya 1991 Brisben Avstraliya 1992 Poznan Polsha 1993 V yenna Franciya 1994 Kingston Yamajka 1995 Lome Togo 1996 Nyurnberg Nimechchina 1997 Vallonskij Brabant Belgiya 2003 Pivdenna Koreya 2004 Cukuba Yaponiya 2004 Bogor Indoneziya 2005 Dzhohor Baru Malajziya 2006 Perm Rosiya 2006 Turin Italiya 2007 Timishoara Rumuniya 2007 Roterhem Velika Britaniya 2007 Rino SShA 2008 Montevideo Urugvaj 2009 Samara Rosiya 2010 Ulyanovsk RosiyaDiv takozh 2425 Shenchzhen asteroyid nazvanij na chest mista Shenchzhenskij metropolitenDzherela Seventh National Population Census of the People s Republic of China d Track Q65059106 http www sz gov cn en szgov govt cities friendship content post 1312505 html http www sz gov cn en szgov govt cities friendship https vilnius lt lt tarptautinis bendradarbiavimas worldpopulationreview com Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2019 Procitovano 24 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Overview Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr data dovidka History Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 深圳 市 气候 资料 来源 深圳 市 气象 局 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2012 Shenzhen Weather Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 红树当选第二市树 60投票市民获现金奖励 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 7 bereznya 2012 V Kitae pristupili k stroitelstvu samogo dlinnogo mosta v mire Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 25 lyutogo 2012 Gryaznye ritejlery Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2012 Okolo 240 dnej v godu proishodyat pylevye vihri v rajone Zhyoltoj reki Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2012 Strojka veka Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2012 V blizhajshie 5 let Shenchzhen planiruet vyvesti za predely goroda 10 tys predpriyatij Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 9 bereznya 2012 Shenzhen History Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 深圳 地名 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 bereznya 2012 历史 沿革 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2012 Ted amp Karen Rule Shenzhen Hong Kong 2009 深圳 概貌 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2012 Istoriya hramu Chivanov Tyan Hou gun Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 Chiwan Tianhou Temple Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2012 Chiwan Tianhou Temple or Mazu Temple Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2012 Tian Hou Temple Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2012 David Faure amp Helen Siu Down to Earth The Territorial Bond in South China Stanford University Press 1995 ISBN 0 8047 2434 2 str 123 160 Enciklopediya novogo Kitaya izd vo Progress Moskva 1989 str 41 47 P M Ivanov Gonkong Istoriya i sovremennost izd vo Nauka Moskva 1990 str 18 惠州三洲田起义 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2012 百年罗湖桥走进历史 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2012 P M Ivanov Gonkong Istoriya i sovremennost izd vo Nauka Moskva 1990 str 184 学者记录深圳30年大逃港 百万内地人曾越境香港 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2012 深圳大逃港事件 很多偷渡者在半路被边防战士击毙 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2012 宝安大事记 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2012 宝安革命史 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2012 深圳特区建立的来龙去脉 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2012 Provinciya Guandun Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Oficijnij sajt XXVI litnoyi Universiadi 2011 Arhivovano 5 grudnya 2012 u Archive is angl Perevireno 1 serpnya 2011 Oficialnyj sajt XIX Mezhdunarodnogo botanicheskogo kongressa 28 bereznya 2012 u Wayback Machine angl Perevireno 1 serpnya 2011 XIX Mezhdunarodnyj botanicheskij kongress osnovnye daty 28 bereznya 2012 u Wayback Machine angl Perevireno 1 serpnya 2011 深圳市2010年第六次全国人口普查主要数据公报 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 1982年广东省城乡人口分布 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 深圳市第五次全国人口普查主要数据公报 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 深圳市2009年国民经济和社会发展统计公报 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 27 lyutogo 2012 Minimum Wage Levels Across China Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 29 lyutogo 2012 4 9 Age Composition and Dependency Ratio of Population by Region 2004 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 Shenzhen Daily 13 chervnya 2007 Shenzhen Population Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 Public Services Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 bereznya 2012 Hakka Tradition a Heritage for Shenzhen Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 Hakka History Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 Hakka Houses Longgang Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 Hakka Houses in Longgang Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 我市少数民族 常住人口６０万 Arhiv originalu za 4 travnya 2012 Procitovano 3 travnya 2012 Vlasti Kitaya pytayutsya podavit volneniya sredi migrantov Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 7 bereznya 2012 Pervaya shkola dlya robitnikiv z silskoyu propiskoyu vidkrilasya v Shenchzheni Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 7 bereznya 2012 China s migrant workers Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 7 bereznya 2012 Religious landmarks Buddhist temples in Shenzhen Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 Places of Worship in Shenzhen Catholic and Protestant Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 Islam in China Visiting the Mosques in Shenzhen Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 hram Guan Di Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 Hram Chivan Tyan Hou gun Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 Buddistskij hram Hunfa Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 Katolicheskaya cerkov Nantou Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 20 kvitnya 2012 Guandunskaya kantonskaya kuhnya Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 27 lyutogo 2012 Kuhnya yuzhnogo Kitaya Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 27 lyutogo 2012 深圳市2010年第六次全国人口普查主要数据公报 Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2012 Luohu District Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 Longgang District Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2012 Yantian District Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 18 lyutogo 2012 Guangming New District Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2012 Pingshan New District Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Shenzhen to develop two new zones Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 15 lyutogo 2012 Administrative Divisions Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Shenzhen Special Economic Zone expanded Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Investicionnye zony Kitaya Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 9 bereznya 2012 The spirit of enterprise fades Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 15 lyutogo 2012 Comprehensive Economic Strength Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Economic Structure Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 Tertiary Industry Contributes Less to Shenzhen s GDP Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 Shenzhen worthy partner for HK Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 Financial Services Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Four pillar industries in Shenzhen Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Shenzhen Stock Exchange Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 China Merchants Bank Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Shenzhen Development Bank Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Ping An Bank Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 18 lyutogo 2012 Ping An Insurance Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 CITIC Securities Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 List of Foreign Financial Institutions Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 Construction Industry Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 Shenzhen Chemical Industrial Park Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 9 bereznya 2012 Shenzhen High tech Industrial Park Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 9 bereznya 2012 Shenzhen Software Park Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 High tech Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Industrial Parks Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 9 bereznya 2012 Development Zones Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 9 bereznya 2012 China Guangdong Nuclear Power Group Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Belle International Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 China s Brand name Products Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 Foreign Trade Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Opening up to the Outside World Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 bereznya 2012 Urban Agriculture Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 Shenzhen Shopping Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 19 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 22 sichnya 2012 Procitovano 19 lyutogo 2012 Shopping Markets amp Streets in Shenzhen Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 29 lyutogo 2012 Tourism and Leisure Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 27 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr data dovidka Vystavki v Shenchzhene Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 11 bereznya 2012 Plyazh Damejsha Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 Plyazhnyj park Damejsha Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 Plyazh Syaomejsha Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 Buildings in Shenzhen Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 18 lyutogo 2012 Shenzhen Travel Services Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 29 lyutogo 2012 Huawei Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 ZTE Corporation Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 TP Link Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 BYD Electronic Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 G Five Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Hasee Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 NORCO Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Konka Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Skyworth Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Netac Technology Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 JXD Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Dingoo Technology Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Absen Arhiv originalu za 18 serpnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka Topband Auto Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 10 bereznya 2012 SAPI Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 10 bereznya 2012 CIMC Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 BYD Company Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 BYD Auto Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 CSG Holding Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Goldway Industrial Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Shenzhen Hope Technology Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 11 bereznya 2012 Shenzhen Energy Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Tencent Holdings Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Maoye Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 7 Days Inn Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 29 sichnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka Fantasia Holdings Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 China Merchants Property Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Shenzhen Airlines Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Jade Cargo Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Guangshen Railway Company Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 China South City Holdings Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2012 Shenzhen International Holdings Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Taiden Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Joyetech Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Foxconn leads the race for the interior Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 7 bereznya 2012 Top 50 World Container Ports Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 Futian Free Trade Zone Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Yantian Port Free Trade Zone Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Shatoujiao Free Trade Zone Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Shenzhen Transport Boat Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 13 bereznya 2012 Arhiv originalu za 29 serpnya 2007 Procitovano 23 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2012 Procitovano 23 lyutogo 2012 Convenient Transprotation Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Checkpoints and Transportation Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Modern Logistics Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 Shekou Ferry Terminal Service Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 27 lyutogo 2012 Ports and Transportation Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 Shenzhen Bao an International Airport Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 18 lyutogo 2012 Shenzhen Transport Airport Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 13 bereznya 2012 Sky Shuttle Helicopters Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 27 lyutogo 2012 Shenzhen Railway Station Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 24 lyutogo 2012 Express Rail Link Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 Guangzhou Shenzhen HK express rail link to start construction Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2012 Shenzhen New Railway Station to Be Built Shortens Trip to Guangzhou Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 28 bereznya 2014 Procitovano 17 serpnya 2013 Arhiv originalu za 28 grudnya 2011 Procitovano 17 serpnya 2013 Xiamen Shenzhen High speed railway Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2012 深圳 东 站 定址 坪山 新区 明年年底 将 建成 Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2012 Shenzhen Transport Train Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 13 bereznya 2012 Hong Kong Shenzhen Western Corridor Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 Shenzhen Transport Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 13 bereznya 2012 Trans Island Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 24 lyutogo 2012 Census and Statistics Department of HK Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 Posts and Telecommunications Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 12 bereznya 2012 Tourism and Leisure Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2012 Culture Facilities in Shenzhen Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 Shenzhen Library Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 Chinese village paints by incredible numbers Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2012 Workshop of the world fine arts division Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2012 Demand grows for Chinese fake art Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2012 Shenzhen Symphony Orchestra Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 Four pillar industries in Shenzhen Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 10 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr data dovidka Shenzhen Museum Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 Shenzhen Science Museum Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 Guan Shan Yue Art Gallery Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 He Xiangning Art Museum Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 OCT Art amp Design Gallery Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 Art finds a home in Shenzhen Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 OCT Contemporary Art Terminal Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 Muzej drevnego goroda Nantou Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 Shenzhen Art Museum Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 Hakka Culture Museum Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 Shenzhen Grand Theater Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 Shenzhen Grand Theater Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 12 bereznya 2012 Shenzhen Cantonese Opera Troupe Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 Shenzhen Concert Hall Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 Shenzhen Cultural Center Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 Shenzhen Concert Hall Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2012 Poly Theatre Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 C Union Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 12 bereznya 2012 国际友好城市一览表 Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 14 bereznya 2012 第五章 友好城市 Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 14 bereznya 2012 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya Shenchen Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z geografiyi KNR Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ