Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ласкарєв Володимир Дмитрович (3 липня 1868 — 10 квітня 1954) — геолог, палеонтолог, геоморфолог, професор (1903). Член Сербської академії наук і мистецтв.
| Ласкарєв Володимир Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 26 червня (8 липня) 1868[1] Бірюч, Воронезька губернія, Російська імперія |
| Помер | 10 квітня 1954[1](85 років) Белград, Югославія |
| Країна |  Російська імперія Російська республіка Російська СФРР Королівство Югославія ФНРЮ |
| Діяльність | геолог, викладач університету |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Галузь | геологія[1] і мінералогія[1] |
| Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
 Ласкарєв Володимир Дмитрович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в м. Бірючі Російської імперії (нині село Бєлгородської області, РФ) в сім'ї військовика. 1887 закінчив Чернігівську гімназію і вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі. По завершенні навчання 1892 був залишений лаборантом при кафедрі геології в професора І.Синцова. 1898—1900 перебував у закордонному науковому відрядженні в Австро-Угорщині та Швейцарії, поглиблював там знання з геології, стратиграфії та палеонтології неогену. Працював у геологічних музеях Відня, Цюриха, Женеви (обидва міста в Швейцарії), Загреба (нині столиця Хорватії). Одну з перших своїх наукових праць (опубл. 1899) присвятив результатам геологічних екскурсій по околицях Белграда (нині столиця Сербії).
Від 1902 — приват-доцент Новоросійського університету (нині Одеський національний університет). Після захисту магістерської дисертації на тему «Фауна бугловских слоев Волыни» (1903) призначений екстраординарним професором і зав. кафедри геології та палеонтології. 1905 отримав учене звання магістра мінералогії та геології.
На запрошення геологічного комітету Всеросійської імперії працював (1901–07) над створенням 10-верстної геологічної карти європейської частини Російської імперії, з цією метою досліджував геологічну будову, тектоніку та геоморфологію Подільської губернії і Волинської губернії (відображення їхніх територій містилося на 17-му листі геол. карти).
Став засновником (1912) у Новорос. ун-ті наукового напряму (школи) досліджень стратиграфії четвертинних відкладень. Одним із перших звернув увагу на таке явище, як ярусність лісу, виділив у межах лісів Поділля два яруси. Був першим, хто здійснив геоморфологічне районування європ. території Всеросійської імперії. Класифікував долини річок Поділля на замкнені, відкриті та прохідні, а також обґрунтував ідею про 2-цикловий розвиток річкової мережі Придніпровського Поділля — консеквентного південно-східного напрямку на першому циклі (кінець міоцену та пліоцен) і меридіонального — на другому. Зібрав палеонтологічні колекції, у тому числі фауністичний комплекс терас Півд. Бугу біля м. Меджибіж (нині зберігаються в Палеонтологічному музеї Одеського університету).
Саме завдяки його роботам р. Бог отримала назву Південний Буг.
Після захисту докторської дисертації за монографією «Общая геологическая карта Европейской России: Лист 17-й» (С.-Петербург, 1914) одержав звання ординарного професора.
1916 (це був 2-й рік Першої світової війни) за завданням відділу сировини геол. к-ту Росії разом із проф. В.Поляковим склав карту-довідник з наявності буд. матеріалів по лінії фронту — Дубно, Кременець, Новоград-Волинський, Проскуров (нині м. Хмельницький), Житомир, Бердичів. У цьому ж році йому була присуджена премія М.Ахматова.
Після революц. подій 1917 (див. Лютнева революція 1917, Жовтневий переворот у Петрограді 1917), від поч. 1918, — позаштатний член Укр. геол. к-ту (к-т об'єднував на той час усі геол. роботи в Україні).
Написав і опублікував у російських періодичних виданнях близько 80 наукових праць.
1920 емігрував до Греції, а згодом мешкав у Югославії, займався геол. дослідженнями Балканських країн.
Помер у м. Белград.
Джерела
- Чисніков В. М. Ласкарєв Володимир Дмитрович [ 2 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
Література
- Ласкарев Владимир Дмитриевич. В кн.: Молявко Г. И. и др. Геологи. Географы: Биографический справочник. К., 1985
- Амброз Ю. О. Ласкарєв Володимир Дмитрович. В кн.: Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник, т. 3. Одеса, 2000
- Ласкарев Владимир Дмитриевич. В кн.: Русский биографический словарь Брокгауза и Эфрона. М., 2007.
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Laskaryev Volodimir Dmitrovich 3 lipnya 1868 18680703 10 kvitnya 1954 geolog paleontolog geomorfolog profesor 1903 Chlen Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv Laskaryev Volodimir DmitrovichNarodivsya26 chervnya 8 lipnya 1868 1 Biryuch Voronezka guberniya Rosijska imperiyaPomer10 kvitnya 1954 1954 04 10 1 85 rokiv Belgrad YugoslaviyaKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR Korolivstvo Yugoslaviya FNRYuDiyalnistgeolog vikladach universitetuAlma materONU im I I MechnikovaGaluzgeologiya 1 i mineralogiya 1 ZakladONU im I I MechnikovaChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv Laskaryev Volodimir Dmitrovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v m Biryuchi Rosijskoyi imperiyi nini selo Byelgorodskoyi oblasti RF v sim yi vijskovika 1887 zakinchiv Chernigivsku gimnaziyu i vstupiv na prirodnichij viddil fiziko matematichnogo fakultetu Novorosijskogo universitetu v Odesi Po zavershenni navchannya 1892 buv zalishenij laborantom pri kafedri geologiyi v profesora I Sincova 1898 1900 perebuvav u zakordonnomu naukovomu vidryadzhenni v Avstro Ugorshini ta Shvejcariyi pogliblyuvav tam znannya z geologiyi stratigrafiyi ta paleontologiyi neogenu Pracyuvav u geologichnih muzeyah Vidnya Cyuriha Zhenevi obidva mista v Shvejcariyi Zagreba nini stolicya Horvatiyi Odnu z pershih svoyih naukovih prac opubl 1899 prisvyativ rezultatam geologichnih ekskursij po okolicyah Belgrada nini stolicya Serbiyi Vid 1902 privat docent Novorosijskogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet Pislya zahistu magisterskoyi disertaciyi na temu Fauna buglovskih sloev Volyni 1903 priznachenij ekstraordinarnim profesorom i zav kafedri geologiyi ta paleontologiyi 1905 otrimav uchene zvannya magistra mineralogiyi ta geologiyi Na zaproshennya geologichnogo komitetu Vserosijskoyi imperiyi pracyuvav 1901 07 nad stvorennyam 10 verstnoyi geologichnoyi karti yevropejskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi z ciyeyu metoyu doslidzhuvav geologichnu budovu tektoniku ta geomorfologiyu Podilskoyi guberniyi i Volinskoyi guberniyi vidobrazhennya yihnih teritorij mistilosya na 17 mu listi geol karti Stav zasnovnikom 1912 u Novoros un ti naukovogo napryamu shkoli doslidzhen stratigrafiyi chetvertinnih vidkladen Odnim iz pershih zvernuv uvagu na take yavishe yak yarusnist lisu vidiliv u mezhah lisiv Podillya dva yarusi Buv pershim hto zdijsniv geomorfologichne rajonuvannya yevrop teritoriyi Vserosijskoyi imperiyi Klasifikuvav dolini richok Podillya na zamkneni vidkriti ta prohidni a takozh obgruntuvav ideyu pro 2 ciklovij rozvitok richkovoyi merezhi Pridniprovskogo Podillya konsekventnogo pivdenno shidnogo napryamku na pershomu cikli kinec miocenu ta pliocen i meridionalnogo na drugomu Zibrav paleontologichni kolekciyi u tomu chisli faunistichnij kompleks teras Pivd Bugu bilya m Medzhibizh nini zberigayutsya v Paleontologichnomu muzeyi Odeskogo universitetu Same zavdyaki jogo robotam r Bog otrimala nazvu Pivdennij Bug Pislya zahistu doktorskoyi disertaciyi za monografiyeyu Obshaya geologicheskaya karta Evropejskoj Rossii List 17 j S Peterburg 1914 oderzhav zvannya ordinarnogo profesora 1916 ce buv 2 j rik Pershoyi svitovoyi vijni za zavdannyam viddilu sirovini geol k tu Rosiyi razom iz prof V Polyakovim sklav kartu dovidnik z nayavnosti bud materialiv po liniyi frontu Dubno Kremenec Novograd Volinskij Proskurov nini m Hmelnickij Zhitomir Berdichiv U comu zh roci jomu bula prisudzhena premiya M Ahmatova Pislya revolyuc podij 1917 div Lyutneva revolyuciya 1917 Zhovtnevij perevorot u Petrogradi 1917 vid poch 1918 pozashtatnij chlen Ukr geol k tu k t ob yednuvav na toj chas usi geol roboti v Ukrayini Napisav i opublikuvav u rosijskih periodichnih vidannyah blizko 80 naukovih prac 1920 emigruvav do Greciyi a zgodom meshkav u Yugoslaviyi zajmavsya geol doslidzhennyami Balkanskih krayin Pomer u m Belgrad DzherelaChisnikov V M Laskaryev Volodimir Dmitrovich 2 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 LiteraturaLaskarev Vladimir Dmitrievich V kn Molyavko G I i dr Geologi Geografy Biograficheskij spravochnik K 1985 Ambroz Yu O Laskaryev Volodimir Dmitrovich V kn Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu Biografichnij slovnik t 3 Odesa 2000 Laskarev Vladimir Dmitrievich V kn Russkij biograficheskij slovar Brokgauza i Efrona M 2007 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2018