Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Во́ткінський заво́д — російський виробник вогнепальної зброї військової техніки, одне з найстаріших підприємств Удмуртії, знаходиться у Воткінську.
 | |
| Тип | підприємство |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | відкрите акціонерне товариство і акціонерне товариство |
| Галузь | аерокосмічне підприємство і машинобудування |
| Засновано | 1759 |
| Штаб-квартира | Воткінськ |
| Продукція | Тополь-М Булава Локомобіль підйомний кран Бурове обладнання d |
| Співробітники | 10 500 осіб (2011) |
| vzavod.ru | |
| Нагороди |   |
 Воткінський завод у Вікісховищі | |
Історія
Заснування
Причиною для будівництва заводу слугувало виснаження лісів поблизу існуючих тоді (середина XVIII століття) гірничих заводів Уралу. Завезення дров здалеку призводило до подорожчання виробництва заліза. Виходом з цієї ситуації було переміщення обробки руди в місцевості з ще не вирубаними лісами. Місце для заводу було обране з урахуванням близькості до великої водної артерії — річки Кама, яка протікає в 15-20 км на схід, наявність лісів, які тоді були головним паливом для промисловості, та близькість до гірничодобувних підприємств.
Завод від початку будівництва належав графу Петру Шувалову. Після його смерті в 1762, в 1763 завод відійшов до казни в рахунок родинних боргів Шувалових, і з того часу є державним. Згідно з маніфестом Катерини II від 22 травня 1779 на заводі почали виробництво якорів. Частка Воткінського заводу з якірного виробництва серед всіх 24 уральських заводів становила 62 %.
Перше замовлення поступило на завод у 1782, тоді ж було вироблено перші якорі адміралтейського типу. Невдовзі виробництво якорів стало головним для підприємства.
В 1791 завод виготовив 130 якорів вагою по 100 та більше пудів. Технологічний процес виготовлення обходився державі в 5 разів дешевше, аніж на приватних заводах.
В 1849 морське відомство відмічало, що воткінські якорі вважались найкращими в Росії. Виробництво якорів на заводі продовжувалось протягом 140 років. На згадку про це у місті було встановлено 130-пудовий пам'ятник-якір на березі .
На той час завод був одним з передових. В 1811 на підприємстві почали виробництво литої сталі за принципово новим методом талановитого металурга Семена Бадаєва. Ця високоякісна інструментальна сталь застосовувалась для виробництва різних інструментів (металоріжучих, медичних, штампів). Визнанням заслуг заводу було виконання в 1858 воткінськими майстрами відповідального замовлення на виготовлення та збирання каркаса шпиля для собору Петропавлівської фортеці в Санкт-Петербурзі. В 1871 році на заводі була запущена друга в Росії та перша на Уралі мартенівська піч. З мартенівської сталі завод випускав залізничні рейки. Окрім цього підприємство виробляло броньовану сталь для потреб ВМФ.
XIX століття
В 1840-х при начальнику завод змінив спеціалізацію із чисто металургійного в машинобудівний.
В 1847 підприємство почало виробництво пароплавів, в 1868 — паротягів. Унікальність цього починання в тому, що завод знаходився на берегах невеликої річки, за 15 км від судноплавної Ками. Тому пароплави та інші судна будувались за умови закінчення строку побудови до весняних паводків. На території підприємства збудували спеціальну греблю для створення невеликого ставу. Навесні вода заповнювала цей став і затопляла територію верфі. Після цього відкривались ворота греблі і пароплави уходили по річці Сіва до Ками. Всього заводом було збудовано приблизно 400 суден різних типів. Майже своєрідно транспортувались і паротяги. Спочатку їх вантажили на баржі та транспортували по річках до найближчої залізниці.
Але з 1916, коли Воткінськ з'єднали з Іжевськом, паротяги транспортувались своїм ходом. Всього на заводі було збудовано 631 паротяг широкої колії різних серій.
В кінці XIX століття, у зв'язку з будівництвом Транссибірської магістралі, завод став випускати нову продукцію — залізничні мости. За загальною довжиною збудованих мостів в 1915 завод вийшов на перше місце в Росії. З часом найголовнішим виробництвом стали паротяги, частка яких становила 40 %. Під час громадянської війни завод неодноразово був пограбований різними сторонами, в результаті чого він фактично зупинив роботу і в 1922 був законсервований.
9 вересня 1925 підприємство заново відкрилось як виробник сільськогосподарської продукції.
З 1930 по 1937 завод знаходився у відомстві Всесоюзного об'єднання важкої промисловості і почав випуск парових екскаваторів та золотодобувних драг. За 7 років виробництва було випущено і відправлено 271 машина.
XX століття
З 1937, з передачею Наркомату оборонної промисловості, завод став артилерійським. Внаслідок звертання громадянської продукції на площах, що звільнились, розгорнули виробництво 152-мм гаубиці типу 1938 року.
З початком Другої світової війни випуск гаубиць призупинили та почали виробництво 45-мм протитанкових гармат типу 1937 року 53-К, а в 1943 році почато виробництво 76,2-мм дивізійних гармат зразка 1942 року ЗІС-3. Одночасно випуск 45-мм протитанкових гармат призупинили. Всього за роки війни було випущено 31044 гармати, що склало близько 18,4 % від загального випуску артилерії в країні:
| Рік | Продукція | Кількість |
|---|---|---|
| 1941 | 45-мм протитанкова гармата зр. 1937 р. (53-К) | 597 |
| 1942 | 45-мм протитанкова гармата типу 1937 року 53-К | 11143 |
| 1943 | 45-мм протитанкова гармата типу 1937 року 53-К 76-мм дивізійна гармата зразка 1942 року (ЗІС-3) | 12730 1655 |
| 1944 | 45-мм протитанкова гармата типу 1937 року 53-К 76-мм дивізійна гармата зразка 1942 року (ЗІС-3) | 200 2899 |
| 1945 | 76-мм дивізійна гармата зразка 1942 року (ЗІС-3) | 1820 |
Після війни і до 1957 завод випускав 100-мм зенітні гармати КС-19, 57-мм протитанкову гармату ЗІС-2 та інше військове обладнання, а також розвернув виробництво цивільної продукції — локомобілі для сільського господарства, вузькоколійні паротяги та баштові крани.
З 1956 року на заводі почалося виробництво верстатів.
В 1957 постановою ЦК КПРС та Ради міністрів СРСР підприємство було перепрофільоване на випуск балістичних ракет. Першою ракетою стала оперативно-тактична розробки ОКБ-1 з рідким двигуном та з дальністю польоту до 150 км, прийнята на озброєння в липні 1955. На заводі перша така ракета випущена в 1958. Також завод виробляв ядерну модифікацію , а з 1960 оперативно-тактичну ракету розробки з дальністю польоту до 300 км. Вона випускалась серійно понад 25 років і понад 30 років стояла на озброєнні СРСР.
В 1962 на заводі почалось серійне виробництво потужнішої оперативно-тактичної ракети 9М76, яка входила в склад комплексу 9К76 «Темп-С». Перші серійні ракети були випущені в 1966. «Темп-С» став першим ракетним комплексом з твердопаливною балістичною ракетою, який було прийнято на озброєння СРСР. Потім ці ракети були знищені відповідно до Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності від 8 грудня 1987.
В 1974 на заводі розпочато виробництво міжконтинентальних ракет рухомого ґрунтового ракетного комплексу , в 1975 — БРСД 15Ж45 РК 15П645 «Піонер», в 1976 — оперативно-тактичних ракет 9М714 комплексу 9К714 «Ока», в 1989 — тактичних ракет комплексу 9К79-1 «Точка-У».
XXI століття
В 1998 розпочато виробництво міжконтинентальних ракет стратегічного призначення «Тополь-М». Великий внесок у розвиток виробництва зробив директор заводу в період 1966–1988 , двічі Герой Соціалістичної Праці (1976, 1981), нагороджений 3-ма орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, золотою та срібною медалями ВДНГ, лауреат Державної премії СРСР. Його іменем названа одна з міста Воткінська.
У 2006 розпочато серійний випуск ракет комплексу «Іскандер-М» (9К720, SS-26 Stone).
Окрім ракет на підприємстві не призупинялось виробництво і цивільної продукції. Особливо виділяється верстатобудування. За всю історію заводу було випущено понад 30 000 штук.
З 1963 року на підприємстві випускались дитячі коляски, з 1965 — автомобільні запчастини та вузли для Іжевського автозаводу, з 1982 — випуск малогабаритної пральної машини «Фея».
У 2010 в рамках програми із створення ВАТ Корпорації , Воткінський завод був перетворений у ВАТ.
У лютому 2024 року на заводі пролунав потужний вибух і почалася сильна пожежа.
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2007. Процитовано 17 березня 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 25 жовтня 2007. Процитовано 17 березня 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 17 березня 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - На заводі під Іжевськом пролунав потужний вибух. Росіяни кажуть, що все "під контролем". РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
Джерела
- Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — .
- Соловьёв А. М. Материалы для истории Ижевского сталеделательного завода//Оружейный сборник. 1902. № 2
- Скрягин Л. Н. Якоря. М., 1978
- Ступишин В. Н. и др. Воткинские были: Исторические очерки. Ижевск, 1959
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20120308132027/http://www.vzavod.ru/ Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.] Офіційний сайт підприємства]
- Історія заводу [ 6 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vo tkinskij zavo d rosijskij virobnik vognepalnoyi zbroyi vijskovoyi tehniki odne z najstarishih pidpriyemstv Udmurtiyi znahoditsya u Votkinsku Votkinskij zavodLogotipTippidpriyemstvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyavidkrite akcionerne tovaristvo i akcionerne tovaristvoGaluzaerokosmichne pidpriyemstvo i mashinobuduvannyaZasnovano1759Shtab kvartiraVotkinskProdukciyaTopol M Bulava Lokomobil pidjomnij kran Burove obladnannya dSpivrobitniki10 500 osib 2011 vzavod ruNagorodi Votkinskij zavod u VikishovishiIstoriyaZasnuvannya Petro Shuvalov pershij vlasnik zavodu Prichinoyu dlya budivnictva zavodu sluguvalo visnazhennya lisiv poblizu isnuyuchih todi seredina XVIII stolittya girnichih zavodiv Uralu Zavezennya drov zdaleku prizvodilo do podorozhchannya virobnictva zaliza Vihodom z ciyeyi situaciyi bulo peremishennya obrobki rudi v miscevosti z she ne virubanimi lisami Misce dlya zavodu bulo obrane z urahuvannyam blizkosti do velikoyi vodnoyi arteriyi richki Kama yaka protikaye v 15 20 km na shid nayavnist lisiv yaki todi buli golovnim palivom dlya promislovosti ta blizkist do girnichodobuvnih pidpriyemstv Zavod vid pochatku budivnictva nalezhav grafu Petru Shuvalovu Pislya jogo smerti v 1762 v 1763 zavod vidijshov do kazni v rahunok rodinnih borgiv Shuvalovih i z togo chasu ye derzhavnim Zgidno z manifestom Katerini II vid 22 travnya 1779 na zavodi pochali virobnictvo yakoriv Chastka Votkinskogo zavodu z yakirnogo virobnictva sered vsih 24 uralskih zavodiv stanovila 62 Pershe zamovlennya postupilo na zavod u 1782 todi zh bulo virobleno pershi yakori admiraltejskogo tipu Nevdovzi virobnictvo yakoriv stalo golovnim dlya pidpriyemstva V 1791 zavod vigotoviv 130 yakoriv vagoyu po 100 ta bilshe pudiv Tehnologichnij proces vigotovlennya obhodivsya derzhavi v 5 raziv deshevshe anizh na privatnih zavodah V 1849 morske vidomstvo vidmichalo sho votkinski yakori vvazhalis najkrashimi v Rosiyi Virobnictvo yakoriv na zavodi prodovzhuvalos protyagom 140 rokiv Na zgadku pro ce u misti bulo vstanovleno 130 pudovij pam yatnik yakir na berezi Na toj chas zavod buv odnim z peredovih V 1811 na pidpriyemstvi pochali virobnictvo litoyi stali za principovo novim metodom talanovitogo metalurga Semena Badayeva Cya visokoyakisna instrumentalna stal zastosovuvalas dlya virobnictva riznih instrumentiv metalorizhuchih medichnih shtampiv Viznannyam zaslug zavodu bulo vikonannya v 1858 votkinskimi majstrami vidpovidalnogo zamovlennya na vigotovlennya ta zbirannya karkasa shpilya dlya soboru Petropavlivskoyi forteci v Sankt Peterburzi V 1871 roci na zavodi bula zapushena druga v Rosiyi ta persha na Urali martenivska pich Z martenivskoyi stali zavod vipuskav zaliznichni rejki Okrim cogo pidpriyemstvo viroblyalo bronovanu stal dlya potreb VMF XIX stolittya V 1840 h pri nachalniku zavod zminiv specializaciyu iz chisto metalurgijnogo v mashinobudivnij V 1847 pidpriyemstvo pochalo virobnictvo paroplaviv v 1868 parotyagiv Unikalnist cogo pochinannya v tomu sho zavod znahodivsya na beregah nevelikoyi richki za 15 km vid sudnoplavnoyi Kami Tomu paroplavi ta inshi sudna buduvalis za umovi zakinchennya stroku pobudovi do vesnyanih pavodkiv Na teritoriyi pidpriyemstva zbuduvali specialnu greblyu dlya stvorennya nevelikogo stavu Navesni voda zapovnyuvala cej stav i zatoplyala teritoriyu verfi Pislya cogo vidkrivalis vorota grebli i paroplavi uhodili po richci Siva do Kami Vsogo zavodom bulo zbudovano priblizno 400 suden riznih tipiv Majzhe svoyeridno transportuvalis i parotyagi Spochatku yih vantazhili na barzhi ta transportuvali po richkah do najblizhchoyi zaliznici Ale z 1916 koli Votkinsk z yednali z Izhevskom parotyagi transportuvalis svoyim hodom Vsogo na zavodi bulo zbudovano 631 parotyag shirokoyi koliyi riznih serij V kinci XIX stolittya u zv yazku z budivnictvom Transsibirskoyi magistrali zavod stav vipuskati novu produkciyu zaliznichni mosti Za zagalnoyu dovzhinoyu zbudovanih mostiv v 1915 zavod vijshov na pershe misce v Rosiyi Z chasom najgolovnishim virobnictvom stali parotyagi chastka yakih stanovila 40 Pid chas gromadyanskoyi vijni zavod neodnorazovo buv pograbovanij riznimi storonami v rezultati chogo vin faktichno zupiniv robotu i v 1922 buv zakonservovanij 9 veresnya 1925 pidpriyemstvo zanovo vidkrilos yak virobnik silskogospodarskoyi produkciyi Z 1930 po 1937 zavod znahodivsya u vidomstvi Vsesoyuznogo ob yednannya vazhkoyi promislovosti i pochav vipusk parovih ekskavatoriv ta zolotodobuvnih drag Za 7 rokiv virobnictva bulo vipusheno i vidpravleno 271 mashina XX stolittya Z 1937 z peredacheyu Narkomatu oboronnoyi promislovosti zavod stav artilerijskim Vnaslidok zvertannya gromadyanskoyi produkciyi na ploshah sho zvilnilis rozgornuli virobnictvo 152 mm gaubici tipu 1938 roku Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni vipusk gaubic prizupinili ta pochali virobnictvo 45 mm protitankovih garmat tipu 1937 roku 53 K a v 1943 roci pochato virobnictvo 76 2 mm divizijnih garmat zrazka 1942 roku ZIS 3 Odnochasno vipusk 45 mm protitankovih garmat prizupinili Vsogo za roki vijni bulo vipusheno 31044 garmati sho sklalo blizko 18 4 vid zagalnogo vipusku artileriyi v krayini Rik Produkciya Kilkist1941 45 mm protitankova garmata zr 1937 r 53 K 5971942 45 mm protitankova garmata tipu 1937 roku 53 K 111431943 45 mm protitankova garmata tipu 1937 roku 53 K 76 mm divizijna garmata zrazka 1942 roku ZIS 3 12730 16551944 45 mm protitankova garmata tipu 1937 roku 53 K 76 mm divizijna garmata zrazka 1942 roku ZIS 3 200 28991945 76 mm divizijna garmata zrazka 1942 roku ZIS 3 1820 Pislya vijni i do 1957 zavod vipuskav 100 mm zenitni garmati KS 19 57 mm protitankovu garmatu ZIS 2 ta inshe vijskove obladnannya a takozh rozvernuv virobnictvo civilnoyi produkciyi lokomobili dlya silskogo gospodarstva vuzkokolijni parotyagi ta bashtovi krani Z 1956 roku na zavodi pochalosya virobnictvo verstativ V 1957 postanovoyu CK KPRS ta Radi ministriv SRSR pidpriyemstvo bulo pereprofilovane na vipusk balistichnih raket Pershoyu raketoyu stala operativno taktichna rozrobki OKB 1 z ridkim dvigunom ta z dalnistyu polotu do 150 km prijnyata na ozbroyennya v lipni 1955 Na zavodi persha taka raketa vipushena v 1958 Takozh zavod viroblyav yadernu modifikaciyu a z 1960 operativno taktichnu raketu rozrobki z dalnistyu polotu do 300 km Vona vipuskalas serijno ponad 25 rokiv i ponad 30 rokiv stoyala na ozbroyenni SRSR V 1962 na zavodi pochalos serijne virobnictvo potuzhnishoyi operativno taktichnoyi raketi 9M76 yaka vhodila v sklad kompleksu 9K76 Temp S Pershi serijni raketi buli vipusheni v 1966 Temp S stav pershim raketnim kompleksom z tverdopalivnoyu balistichnoyu raketoyu yakij bulo prijnyato na ozbroyennya SRSR Potim ci raketi buli znisheni vidpovidno do Dogovoru pro likvidaciyu raket serednoyi ta menshoyi dalnosti vid 8 grudnya 1987 V 1974 na zavodi rozpochato virobnictvo mizhkontinentalnih raket ruhomogo gruntovogo raketnogo kompleksu v 1975 BRSD 15Zh45 RK 15P645 Pioner v 1976 operativno taktichnih raket 9M714 kompleksu 9K714 Oka v 1989 taktichnih raket kompleksu 9K79 1 Tochka U XXI stolittya Iskander M V 1998 rozpochato virobnictvo mizhkontinentalnih raket strategichnogo priznachennya Topol M Velikij vnesok u rozvitok virobnictva zrobiv direktor zavodu v period 1966 1988 dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1976 1981 nagorodzhenij 3 ma ordenami Lenina ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora zolotoyu ta sribnoyu medalyami VDNG laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Jogo imenem nazvana odna z mista Votkinska U 2006 rozpochato serijnij vipusk raket kompleksu Iskander M 9K720 SS 26 Stone Okrim raket na pidpriyemstvi ne prizupinyalos virobnictvo i civilnoyi produkciyi Osoblivo vidilyayetsya verstatobuduvannya Za vsyu istoriyu zavodu bulo vipusheno ponad 30 000 shtuk Z 1963 roku na pidpriyemstvi vipuskalis dityachi kolyaski z 1965 avtomobilni zapchastini ta vuzli dlya Izhevskogo avtozavodu z 1982 vipusk malogabaritnoyi pralnoyi mashini Feya U 2010 v ramkah programi iz stvorennya VAT Korporaciyi Votkinskij zavod buv peretvorenij u VAT U lyutomu 2024 roku na zavodi prolunav potuzhnij vibuh i pochalasya silna pozhezha Primitki Arhiv originalu za 19 grudnya 2007 Procitovano 17 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2007 Procitovano 17 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 25 lyutogo 2012 Procitovano 17 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Na zavodi pid Izhevskom prolunav potuzhnij vibuh Rosiyani kazhut sho vse pid kontrolem RBK Ukraina ukr Procitovano 18 lyutogo 2024 DzherelaUdmurtskaya respublika enciklopediya gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20 000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 Solovyov A M Materialy dlya istorii Izhevskogo staledelatelnogo zavoda Oruzhejnyj sbornik 1902 2 Skryagin L N Yakorya M 1978 Stupishin V N i dr Votkinskie byli Istoricheskie ocherki Izhevsk 1959Posilannya https web archive org web 20120308132027 http www vzavod ru Arhivovano8 bereznya 2012 u Wayback Machine Oficijnij sajt pidpriyemstva Istoriya zavodu 6 grudnya 2011 u Wayback Machine