Виро або вируська мова виро võro kiil ест võru keel також вируський говір один із говорів південноестонської мови або пі

Виро, або вируська мова (виро võro kiil, ест. võru keel), також вируський говір — один із говорів південноестонської мови або південний говір естонської мови.

Виро
võro kiil
Частка носіїв вируської мови у громадах Естонії та кількість у значних містах згідно з переписом 2011 року
Поширена в	Естонія
Регіон	Південна Естонія
Носії	70 000
Писемність	латинське письмо
Класифікація	Уральська сім'я Угро-фінські мови Угро-волзька група прибалтійсько-фінська підгрупа
Офіційний статус
Регулює	Вируський інститут
Коди мови
ISO 639-2	fiu
ISO 639-3	vro

Належить до балтійсько-фінської групи фінно-угорських мов, а носіями є близько 70 тис. осіб, переважно в південно-східній частині Естонії, у повітах Пилва та Вирумаа.

Щодо статусу як мови або говору академічного консенсусу не існує, адже деякі мовознавці вважають її говором естонської мови, тоді як інші науковці вважають її окремою балтійсько-фінською мовою.

Становище

В останні роки розвивається власний літературний стандарт і робляться спроби надати йому статус регіональної мови Естонії. Збереженням та розвитком займається Вируський інститут, що був заснований 1995 року за розпорядженням естонського уряду у місті Виру.

Будівля Вируського інституту в 2011 році

На сьогоднішній день виро використовують у працях деяких естонських сценаристів, поетів і письменників. Виро викладають раз на тиждень у 26 школах. Двічі на місяць виходить газета «Ума лехт» (Uma Leht). У 1970-1980-і роки в естономовних збірниках опубліковано частину віршів естонського поета Пауля Гаваокса, написаних виро.

Відмінності від естонської мови

Зі структурного погляду відмінності між виро та іншими естонськими діалектами не є суттєвими^[]. На відміну від естонської мови, для виро (як для інших фінно-угорських мов) властивою є сингармонія голосних звуків^[].

Писемність

Як і в естонській мові, для виро використовують писемність на латинській основі.

Відмінності полягають у такому:

q означає горлову змичку;
y означає високий звук и, ближчий до i, що відрізняє його від õ (и), що присутній також і в літературній естонській мові;
м'якість приголосних позначають або акутом над буквою, або апострофом після неї.

Приклад

Параграф № 1 Загальної декларації людських прав вируською мовою:

Kõik inemiseq sünnüseq avvo ja õiguisi poolõst ütesugumaidsis. Näile om annõt mudsu ja süämetunnistus ja nä piät ütstõõsõga vele muudu läbi käümä.

Те саме естонською мовою:

Kõik inimesed sünnivad vabadena ja võrdsetena oma väärikuselt ja õigustelt. Neile on antud mõistus ja südametunnistus ja nende suhtumist üksteisesse peab kandma vendluse vaim.

Переклад українською мовою:

Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Вікіпедія Виро

Докладніше: Вікіпедія мовою виро

Розділ Вікіпедії мовою виро створено в червні 2005 року [1].

На серпень 2010 року Вікіпедія мовою виро мала 4392 статей — 124 місце, зареєстровано 2595 користувачів, троє з них мали статус адміністратора.

Посилання

Вікіпедія має розділ
вироською мовою
Pääleht

Вироський інститут [ 7 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Виросько-естонський словник [ 5 січня 2006 у Wayback Machine.]
multikaq Lastekas: онлайн-колекція мультфільмів на діалекті виро — є версії тих же мультфільмів естонською та англійською [ 8 січня 2014 у Wayback Machine.]
Головна сторінка вироської Вікіпедії

Примітки

Grünthal, Riho; Anneli Sarhimaa (2004). Itämerensuomalaiset kielet ja niiden päämurteet. Helsinki: Finno-Ugrian Society.
Sammallahti, Pekka (1977), Suomalaisten esihistorian kysymyksiä (PDF), Virittäjä: 119—136
Laakso, Johanna (2014), The Finnic Languages, у Dahl, Östen; Koptjevskaja-Tamm, Maria (ред.), The Circum-Baltic Languages: Typology and Contact, Amsterdam:
Pajusalu, Karl (2009). The reforming of the Southern Finnic language area (pdf). Mémoires de la Société Finno-Ougrienne. 258: 95—107. ISSN 0355-0230. Процитовано 17 жовтня 2015.
Kallio, Petri (2007). Kantasuomen konsonanttihistoriaa (PDF). Mémoires de la Société Finno-Ougrienne (фін.). 253: 229—250. ISSN 0355-0230. Процитовано 24 квітня 2021.
Võru Instituut. Võru Instituut. Процитовано 30 травня 2023.

[1] Grünthal, Riho; Anneli Sarhimaa (2004). Itämerensuomalaiset kielet ja niiden päämurteet. Helsinki: Finno-Ugrian Society.

[Sammallahti_1977-2] Sammallahti, Pekka (1977), Suomalaisten esihistorian kysymyksiä (PDF), Virittäjä: 119—136

[3] Laakso, Johanna (2014), The Finnic Languages, у Dahl, Östen; Koptjevskaja-Tamm, Maria (ред.), The Circum-Baltic Languages: Typology and Contact, Amsterdam:

[4] Pajusalu, Karl (2009). The reforming of the Southern Finnic language area (pdf). Mémoires de la Société Finno-Ougrienne. 258: 95—107. ISSN 0355-0230. Процитовано 17 жовтня 2015.

[Kallio-5] Kallio, Petri (2007). Kantasuomen konsonanttihistoriaa (PDF). Mémoires de la Société Finno-Ougrienne (фін.). 253: 229—250. ISSN 0355-0230. Процитовано 24 квітня 2021.

[6] Võru Instituut. Võru Instituut. Процитовано 30 травня 2023.