Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан Бати́ст Прево́ де Санса́к, маркіз де Траверсе́ (фр. Jean-Baptiste Prévost de Sansac, marquis de Traversay), у Росії відомий як Іван Іванович Траверсе́ (рос. Иван Иванович Траверсе; 24 липня 1754, острів Мартиніка (володіння Франції) — 19 травня 1831, село Романщина, Лузького повіту Санкт-Петербурзької губернії) — моряк, що служив у флоті Франції (мічман… капітан 1-го рангу) і флоті Російської імперії (капітан у ранзі генерал-майора… адмірал), державний діяч (командувач Чорноморським флотом, морський міністр Російської імперії).
| Траверсе Іван Іванович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| фр. Jean-Baptiste Prévost de Sansac, marquis de Traversay | ||||||
 | ||||||
| Командувач Чорноморським флотом | ||||||
| 1802 — 1809 | ||||||
| Міністр морських справ Російської імперії | ||||||
| 1811 — 1822 | ||||||
| Народився | 27 липня 1754 о. Мартиніка | |||||
| Помер | 19 травня 1831 (76 років) село Романщина | |||||
| Відомий як | військовослужбовець, політик, адмірал | |||||
| Країна | Російська імперія і Франція | |||||
| Діти | d і d | |||||
| Нагороди |
| |||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||||
Біографія
Народився 27 липня 1754 року на острові Мартиніка (володіння Франції). Закінчив Бенедиктинський коледж у Сорезі (Франція). Навчався в гардемаринській школі Рошфорі і Бресті.
Служба у французькому флоті
З 1773 року — мічман французького флоту. Під час війни з Англією (1778–1783) брав участь в морській (27 липня 1778 року), в морських боях у Вест-Індії. Був старшим помічником командира фрегата «Іфігенія», командиром корвета «Церера» (раніше корабель британського флоту, захоплений «Іфігенією» в грудні 1778 року у бою, в якому особливо відрізнився де Траверсе). Отримав звання лейтенанта.
З 1781 року — командир фрегата «Чапля», брав участь в Чесапикській битві (5 вересня 1781 року). Відзначився при узятті острова Сан-Крістофер (січень-лютий 1782 року), першим висадився на острові і підняв там французький прапор, потім атакував зі своїм екіпажем фортецю на мисі Пальма і опанував її і три судна). Всього за війну захопив 22 призові судна, у тому числі фрегат, 3 корвети і 130-гарматне судно.
У 1782 році нагороджений (за «відвагу, виявлену ним у бою з двома ворожими фрегатами при Чесапікі, твердість і розсудливість, з якими він виконував усі покладені на нього доручення»). Також нагороджений , заснованим американськими і французькими офіцерами. У 1782–1783 роках командував фрегатом «Іріда», також узятим у англійців.
У 1785–1786 роках як командир транспортного судна «Сена» вчинив морський похід в Індію. З 1 травня 1786 року — майор, з 1 грудня 1786 року — капітан 1-го рангу (позачергово, отримавши старшинство над 100 однолітками).
У 1788 році був представлений королю Людовіку XVI, займав місце в королівській кареті і брав участь в королівському полюванні (для цієї почесті необхідно було довести 400-річне дворянство його предків).
У 1788–1790 році як командир фрегата «Діяльний» вчинив морський похід до Антильських островів.
У 1790 році повернувся у Францію, жив у своєму маєтку. Наприкінці 1790 року, в умовах революційної смути і розвалу флоту, з відома Людовіка XVI, звільнився, аби перейти служити у флот Російської імперії. Покинув Францію, деякий час з сім'єю жив у Швейцарії, в травні 1791 року прибув в Санкт-Петербург. Був рекомендований Катерині II адміралом, принцом Карл Генріх Нассау-Зігеном.
Служба у військово-морському флоті Російської імперії
7 травня 1791 року був офіційно прийнятий на службу у флот Російської імперії, у чині капітана генерал-майорського рангу, зарахований до гребного флоту на Балтійському морі, командував ескадрою з семи фрегатів і декількох менших суден, потім, гребною флотилією. З 10 липня 1791 року — контр-адмірал.
У серпні 1791 року йому надали відпустку за сімейними обставинами. Жив з сім'єю в Швейцарії, потім знаходився в Кобленці (місце перебування французької еміграції). У 1792 році вступив в емігрантський королівський корпус.
У 1794 році знову приїхав в Росію (цього разу з сім'єю). Командував гребною ескадрою на Балтиці.
З 1797 року — віце-адмірал, начальник Роченсальмського порту. Одночасно командував загонами канонерських човнів під час плавань по Балтійському морю. Був високо цінований імператором Павлом I, з яким познайомився, коли той був ще спадкоємцем престолу.
З 1801 року — адмірал. З 1802 року — головний командир портів Чорного моря і військовий губернатор Севастополя і Миколаєва. Був начальником оборони Криму і Тамані під час російсько-турецької війни 1806–1812 років. Організував морську експедицію до Анапи проти горців, зміцнив узбережжя Чорного моря. Склав проект забудови Севастополя, який у той час не був реалізований через відсутність засобів (проте ряд його ідей були здійснені в 1830-40-ві роки).
У 1807 році Наполеон запропонував де Траверсе повернутися на службу у французький флот (на будь-яких умовах). де Траверсе відмовився.
У 1809–1811 рр. — на посаді виконувача обов'язків міністра Морського міністерства . З 1 січня 1810 року, одночасно, член Державної Ради.
З 28 листопада 1811 року — міністр морських справ, з 27 грудня 1815 року — морський міністр. Займав цей пост до 29 березня 1828 року, коли був звільнений із залишенням членом Державної Ради. На думку ряду авторів, в цей період військовий флот знаходився в занепаді. Російські військові кораблі Балтійського флоту проводили рутинні навчання в східній частині Фінської затоки, що дістала іронічну назву (у зв'язку з дворянським титулом де Траверсе). Багато проблем флоту було пов'язано з браком коштів.
В ці роки морським міністерством була організована перша експедиція флоту Російської імперії до Південного полюса, Дивізія 1, під командуванням Ф. Беллінсгаузена і М. Лазарєва, яка досягла вкритих суцільної кригою акваторій поблизу майбутньої Антарктиди, наблизилась до 69 °25′ п.ш., відкрила 29 островів в Атлантиці і (майбутній) Антарктиці, у тому числі острови у складі архіпелаг Траверсі. Під час каденції де Траверсе у якості морського міністра, кораблі флоту Російської імперії, а також їхні екіпажі, брали участь у дослідженні Арктики і Сибіру.
Нащадки адмірала проживають нині в Києві (Україна), Орші (Білорусь) і в Франції..
Сім'я
- Батько — офіцер флоту Жан Франсуа де Траверсі (згодом генеральний намісник Сан-Домінго).
- Мати — Клер дю Кен де Лонгбрен, дочка плантатора (що раніше знаходилося на королівській службі — лейтенанта першого рангу флоту, капітана гренадерів).
- Дружина (перший шлюб) — Марі-Мадлен де Ріуфф, дочка флагмана французького флоту — з 1783 року. Померла пологами в 1796 році.
- Діти від першого шлюбу — Дельфіна, Клер, Констанс, Олександр 1-й (чи старший, віце-адмірал російського флоту), Олександр 2-й (генерал-майор російської армії).
- Дружина (другий шлюб) — Луїза-Ульріка Брюїн, дочка торговця і судновласника з Фрідріхсгама. Померла в 1821 році.
- Діти від другого шлюбу — Федір, Марія.
Нагороди
- 1782 — орден св. Людовіка.
- 1785 — орден Цінцінната.
- 1797 — орден св. Анни I ступеня.
- 1804 — орден св. Олександра Невського.
- 1807 — орден св. Володимира I ступеня.
- 1811 — алмазні знаки до ордену св. Олександра Невського.
- 1814 — діамантовий перстень з портретом імператора.
- 1816 — шведський орден Меча.
- 1821 — орден св. Андрія Первозванного.
- 1828 — орден св. Георгія IV ступеня (за вислугу 25 років в офіцерських чинах).
Література
- Шатне, Мадлен дю. Жан Батист Траверсе, министр флота российского. М.. 2003.
- Шилов Д. Н. Государственные деятели Российской империи. Главы высших и центральных учреждений. 1802—1917. Биоблиографический справочник. СПб, 2001. С. 674—676.
- Макареев М. В., Рыжонок Г. Н. Черноморский флот в биографиях его командующих. Том первый. Севастополь, 2004. С. 50-52.
Примітки
- Могила адмірала де Траверсе та його дружини с. Ромащина Лузький район Ленінградська область
- Нащадки командувача Чорноморським флотом адмірала Де Траверсі приїхали в Севастополь
- Нащадки маркіза живуть в Орші
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Bati st Prevo de Sansa k markiz de Traverse fr Jean Baptiste Prevost de Sansac marquis de Traversay u Rosiyi vidomij yak Ivan Ivanovich Traverse ros Ivan Ivanovich Traverse 24 lipnya 1754 17540724 ostriv Martinika volodinnya Franciyi 19 travnya 1831 selo Romanshina Luzkogo povitu Sankt Peterburzkoyi guberniyi moryak sho sluzhiv u floti Franciyi michman kapitan 1 go rangu i floti Rosijskoyi imperiyi kapitan u ranzi general majora admiral derzhavnij diyach komanduvach Chornomorskim flotom morskij ministr Rosijskoyi imperiyi Traverse Ivan Ivanovichfr Jean Baptiste Prevost de Sansac marquis de TraversayTraverse Ivan IvanovichKomanduvach Chornomorskim flotom1802 1809Ministr morskih sprav Rosijskoyi imperiyi1811 1822Narodivsya27 lipnya 1754 1754 07 27 o MartinikaPomer19 travnya 1831 1831 05 19 76 rokiv selo RomanshinaVidomij yakvijskovosluzhbovec politik admiralKrayinaRosijska imperiya i FranciyaDitid i dNagorodiOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Traverse BiografiyaNarodivsya 27 lipnya 1754 roku na ostrovi Martinika volodinnya Franciyi Zakinchiv Benediktinskij koledzh u Sorezi Franciya Navchavsya v gardemarinskij shkoli Roshfori i Bresti Sluzhba u francuzkomu flotiZ 1773 roku michman francuzkogo flotu Pid chas vijni z Angliyeyu 1778 1783 brav uchast v morskij 27 lipnya 1778 roku v morskih boyah u Vest Indiyi Buv starshim pomichnikom komandira fregata Ifigeniya komandirom korveta Cerera ranishe korabel britanskogo flotu zahoplenij Ifigeniyeyu v grudni 1778 roku u boyu v yakomu osoblivo vidriznivsya de Traverse Otrimav zvannya lejtenanta Z 1781 roku komandir fregata Chaplya brav uchast v Chesapikskij bitvi 5 veresnya 1781 roku Vidznachivsya pri uzyatti ostrova San Kristofer sichen lyutij 1782 roku pershim visadivsya na ostrovi i pidnyav tam francuzkij prapor potim atakuvav zi svoyim ekipazhem fortecyu na misi Palma i opanuvav yiyi i tri sudna Vsogo za vijnu zahopiv 22 prizovi sudna u tomu chisli fregat 3 korveti i 130 garmatne sudno U 1782 roci nagorodzhenij za vidvagu viyavlenu nim u boyu z dvoma vorozhimi fregatami pri Chesapiki tverdist i rozsudlivist z yakimi vin vikonuvav usi pokladeni na nogo doruchennya Takozh nagorodzhenij zasnovanim amerikanskimi i francuzkimi oficerami U 1782 1783 rokah komanduvav fregatom Irida takozh uzyatim u anglijciv U 1785 1786 rokah yak komandir transportnogo sudna Sena vchiniv morskij pohid v Indiyu Z 1 travnya 1786 roku major z 1 grudnya 1786 roku kapitan 1 go rangu pozachergovo otrimavshi starshinstvo nad 100 odnolitkami U 1788 roci buv predstavlenij korolyu Lyudoviku XVI zajmav misce v korolivskij kareti i brav uchast v korolivskomu polyuvanni dlya ciyeyi pochesti neobhidno bulo dovesti 400 richne dvoryanstvo jogo predkiv U 1788 1790 roci yak komandir fregata Diyalnij vchiniv morskij pohid do Antilskih ostroviv U 1790 roci povernuvsya u Franciyu zhiv u svoyemu mayetku Naprikinci 1790 roku v umovah revolyucijnoyi smuti i rozvalu flotu z vidoma Lyudovika XVI zvilnivsya abi perejti sluzhiti u flot Rosijskoyi imperiyi Pokinuv Franciyu deyakij chas z sim yeyu zhiv u Shvejcariyi v travni 1791 roku pribuv v Sankt Peterburg Buv rekomendovanij Katerini II admiralom princom Karl Genrih Nassau Zigenom Sluzhba u vijskovo morskomu floti Rosijskoyi imperiyi7 travnya 1791 roku buv oficijno prijnyatij na sluzhbu u flot Rosijskoyi imperiyi u chini kapitana general majorskogo rangu zarahovanij do grebnogo flotu na Baltijskomu mori komanduvav eskadroyu z semi fregativ i dekilkoh menshih suden potim grebnoyu flotiliyeyu Z 10 lipnya 1791 roku kontr admiral U serpni 1791 roku jomu nadali vidpustku za simejnimi obstavinami Zhiv z sim yeyu v Shvejcariyi potim znahodivsya v Koblenci misce perebuvannya francuzkoyi emigraciyi U 1792 roci vstupiv v emigrantskij korolivskij korpus U 1794 roci znovu priyihav v Rosiyu cogo razu z sim yeyu Komanduvav grebnoyu eskadroyu na Baltici Z 1797 roku vice admiral nachalnik Rochensalmskogo portu Odnochasno komanduvav zagonami kanonerskih chovniv pid chas plavan po Baltijskomu moryu Buv visoko cinovanij imperatorom Pavlom I z yakim poznajomivsya koli toj buv she spadkoyemcem prestolu Z 1801 roku admiral Z 1802 roku golovnij komandir portiv Chornogo morya i vijskovij gubernator Sevastopolya i Mikolayeva Buv nachalnikom oboroni Krimu i Tamani pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv Organizuvav morsku ekspediciyu do Anapi proti gorciv zmicniv uzberezhzhya Chornogo morya Sklav proekt zabudovi Sevastopolya yakij u toj chas ne buv realizovanij cherez vidsutnist zasobiv prote ryad jogo idej buli zdijsneni v 1830 40 vi roki U 1807 roci Napoleon zaproponuvav de Traverse povernutisya na sluzhbu u francuzkij flot na bud yakih umovah de Traverse vidmovivsya U 1809 1811 rr na posadi vikonuvacha obov yazkiv ministra Morskogo ministerstva Z 1 sichnya 1810 roku odnochasno chlen Derzhavnoyi Radi Z 28 listopada 1811 roku ministr morskih sprav z 27 grudnya 1815 roku morskij ministr Zajmav cej post do 29 bereznya 1828 roku koli buv zvilnenij iz zalishennyam chlenom Derzhavnoyi Radi Na dumku ryadu avtoriv v cej period vijskovij flot znahodivsya v zanepadi Rosijski vijskovi korabli Baltijskogo flotu provodili rutinni navchannya v shidnij chastini Finskoyi zatoki sho distala ironichnu nazvu u zv yazku z dvoryanskim titulom de Traverse Bagato problem flotu bulo pov yazano z brakom koshtiv V ci roki morskim ministerstvom bula organizovana persha ekspediciya flotu Rosijskoyi imperiyi do Pivdennogo polyusa Diviziya 1 pid komanduvannyam F Bellinsgauzena i M Lazaryeva yaka dosyagla vkritih sucilnoyi krigoyu akvatorij poblizu majbutnoyi Antarktidi nablizilas do 69 25 p sh vidkrila 29 ostroviv v Atlantici i majbutnij Antarktici u tomu chisli ostrovi u skladi arhipelag Traversi Pid chas kadenciyi de Traverse u yakosti morskogo ministra korabli flotu Rosijskoyi imperiyi a takozh yihni ekipazhi brali uchast u doslidzhenni Arktiki i Sibiru Nashadki admirala prozhivayut nini v Kiyevi Ukrayina Orshi Bilorus i v Franciyi Sim yaBatko oficer flotu Zhan Fransua de Traversi zgodom generalnij namisnik San Domingo Mati Kler dyu Ken de Longbren dochka plantatora sho ranishe znahodilosya na korolivskij sluzhbi lejtenanta pershogo rangu flotu kapitana grenaderiv Druzhina pershij shlyub Mari Madlen de Riuff dochka flagmana francuzkogo flotu z 1783 roku Pomerla pologami v 1796 roci Diti vid pershogo shlyubu Delfina Kler Konstans Oleksandr 1 j chi starshij vice admiral rosijskogo flotu Oleksandr 2 j general major rosijskoyi armiyi Druzhina drugij shlyub Luyiza Ulrika Bryuyin dochka torgovcya i sudnovlasnika z Fridrihsgama Pomerla v 1821 roci Diti vid drugogo shlyubu Fedir Mariya Nagorodi1782 orden sv Lyudovika 1785 orden Cincinnata 1797 orden sv Anni I stupenya 1804 orden sv Oleksandra Nevskogo 1807 orden sv Volodimira I stupenya 1811 almazni znaki do ordenu sv Oleksandra Nevskogo 1814 diamantovij persten z portretom imperatora 1816 shvedskij orden Mecha 1821 orden sv Andriya Pervozvannogo 1828 orden sv Georgiya IV stupenya za vislugu 25 rokiv v oficerskih chinah LiteraturaShatne Madlen dyu Zhan Batist Traverse ministr flota rossijskogo M 2003 Shilov D N Gosudarstvennye deyateli Rossijskoj imperii Glavy vysshih i centralnyh uchrezhdenij 1802 1917 Biobliograficheskij spravochnik SPb 2001 S 674 676 Makareev M V Ryzhonok G N Chernomorskij flot v biografiyah ego komanduyushih Tom pervyj Sevastopol 2004 S 50 52 PrimitkiMogila admirala de Traverse ta jogo druzhini s Romashina Luzkij rajon Leningradska oblast Nashadki komanduvacha Chornomorskim flotom admirala De Traversi priyihali v Sevastopol Nashadki markiza zhivut v OrshiPosilannya