Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільям Гріффіт Вілсон 26 листопада 1895 24 січня 1971 також відомий як Білл Вілсон або Білл В був співзасновником Анонім

Білл Вілсон

Білл Вілсон

Вільям Гріффіт Вілсон (26 листопада 1895 — 24 січня 1971), також відомий як Білл Вілсон або Білл В. — був співзасновником Анонімних Алкоголіків (AA).

Білл Вілсон
Ім'я при народженніангл. William Griffith Wilson
ПсевдоBill W.
Народився26 листопада 1895(1895-11-26)[1][2][…]
d, Вермонт, США
Помер24 січня 1971(1971-01-24)[1][2][…] (75 років)
Маямі, Флорида, США
·емфізема легень
Похованняd
Країнаimage США
Діяльністьбіржовий маклер
Alma materd і d
Батькоd[4]
Матиd[4]
У шлюбі зd
IMDbID 4929435

АА — це міжнародне братство взаємодопомоги, яка налічує близько двох мільйонів членів у всьому світі, які належать до груп, асоціацій, організацій, кооперативів і товариств алкоголіків, які допомагають іншим алкоголікам досягти та зберегти тверезість. Дотримуючись дванадцятої традиції анонімності АА, Вілсон широко відомий як «Білл В.» або «Вексель». Щоб ідентифікувати один одного, члени АА іноді запитують інших, чи є вони «друзями Білла». Незважаючи на те, що це запитання може заплутати, оскільки «Білл» є загальноприйнятою ім'ям, воно надає засіб для встановлення загального досвіду членства в АА. Після смерті Вілсона в 1971 році та на тлі багатьох суперечок у братстві журналісти, які не усвідомлювали важливості збереження анонімності в організації, включили його повне ім'я до некрологів.

Тверезість Вільсона від алкоголю, яку він підтримував до самої смерті, почалася 11 грудня 1934 року У 1955 році Вілсон передав контроль над AA до опікунської ради. Вілсон помер у 1971 році від емфіземи легенів, ускладненої пневмонією внаслідок паління тютюну. У 1999 році Time включив його як «Білл В.: Цілитель» у список .

Раннє життя

image
Місце народження Вільяма Гріффіта Вілсона.

Вілсон народився 26 листопада 1895 року в Іст-Дорсеті, штат Вермонт, у сім'ї Емілі (уродженої Гріффіт) і Гілмана Барроуза Вілсона. Він народився в будинку та місці бізнесу своїх батьків, у готелі та таверні Mount Aeolus. Його дід по батьковій лінії, Вільям К. Вілсон, також був алкоголіком. Під впливом проповіді мандрівного євангеліста за кілька тижнів до цього Вільям К. Вілсон піднявся на вершину гори Еол, отримав духовний досвід і ніколи більше не вживав алкоголю.

Обидва батьки Білла покинули його незабаром після того, як він і його сестра народилися – його батько так і не повернувся з передбачуваного відрядження, а мати залишила Вермонт, щоб вивчати остеопатію. Білл і його сестра виховувалися бабусею і дідусем по материнській лінії Фейєтт і Еллою Гріффіт. У підлітковому віці Білл мало цікавився своїми академічними заняттями та був непокірним. Під час літніх канікул у середній школі він провів місяці, створюючи та вирізаючи бумеранг, щоб кидати його в птахів, єнотів та іншу місцеву дику природу. Після багатьох важких років у підлітковому віці Білл став капітаном шкільної футбольної команди та головним скрипалем у її оркестрі. Білл також зіткнувся з серйозним нападом депресії у віці сімнадцяти років після смерті його першого кохання, Берти Бемфорд, яка померла від ускладнень після операції.

Шлюб, робота і алкоголізм

Вілсон познайомився зі своєю дружиною Лоїс Бернем влітку 1913 року під час плавання на Смарагдовому озері у Вермонті; через два роки пара заручилася. Він вступив до Норвічського університету, але депресія та панічні атаки змусили його залишити навчання під час другого семестру. Наступного року він повернувся, але невдовзі був відсторонений разом із групою студентів, залучених до дідівщини. Тому що ніхто не брав відповідальності і не встановлював винних, покарали весь клас.

Вторгнення Панчо Вільї в США в червні 1916 року призвело до того, що клас Вільсона був мобілізований до Національної гвардії Вермонта, і він був відновлений на службі. У наступному році він був призначений офіцером-артилеристом. Під час військових навчань у Массачусетсі місцеві жителі часто запрошували молодих офіцерів на обід, і Вілсон випив свій перший напій, келих пива, що майже не мало ефекту. Кілька тижнів потому під час іншої вечері Вілсон випив кілька коктейлів Bronx і відчув себе комфортно серед гостей і звільнився від своєї ніякової сором'язливості; «Я знайшов еліксир життя», — писав він. «Навіть того першого вечора я добряче напився, а через пару разів повністю втратив свідомість. Але оскільки всі сильно пили, це не вважалось чимось дивним.»

Вілсон одружився з Лоїс 24 січня 1918 року, незадовго до того, як він пішов служити в Першу світову війну 2-м лейтенантом берегової артилерії. Після військової служби Вілсон повернувся жити з дружиною в Нью-Йорк. Йому не вдалося закінчити юридичний факультет, тому що він був надто п'яний, щоб забрати свій диплом. Вілсон став біржовим спекулянтом і мав успіх, подорожуючи країною зі своєю дружиною, оцінюючи компанії для потенційних інвесторів. Під час цих поїздок у Лоїс була прихована мета: вона сподівалася, що подорож утримає Вілсона від пияцтва. Однак постійне пияцтво Вільсона унеможливило бізнес і зіпсувало його репутацію.

У 1933 році Вілсона чотири рази госпіталізували до лікарні Чарльза Б. Таунса для наркозалежності та алкоголізму в Нью-Йорку під наглядом Вільяма Дункана Сілкуорта. Теорія Сілкуорта полягала в тому, що алкоголізм — це питання як фізичного, так і психічного контролю: потяг, прояв фізичної алергії (фізична нездатність кинути пити, якщо людина почала) і одержимість розуму (випити першу чарку). Вілсон отримав надію через твердження Сілкуорта, що алкоголізм — це захворювання, але навіть це знання не могло йому допомогти. Зрештою йому сказали, що він або помре від алкоголізму, або його доведеться назавжди ув'язнити через енцефалопатію Верніке (зазвичай відому як «вологий мозок»).

Духовна програма для одужання

У листопаді 1934 року Вілсона відвідав старий товариш по чарці Еббі Течер. Вілсон був вражений, виявивши, що Течер був тверезим протягом кількох тижнів під керівництвом євангельської християнської Оксфордської групи. Вілсон трохи зацікавився групою, але невдовзі після візиту Течера його знову госпіталізували до міської лікарні для одужання від нападу алкоголю. Це було його четверте й останнє перебування в міській лікарні під наглядом Сілкуорта, і він демонстрував ознаки білої гарячки. Там Білл В. отримав духовний досвід «Біле світло» і кинув пити. Раніше того ж вечора Течер відвідав його і спробував переконати його віддати себе на піклування християнського божества, яке звільнить його від алкоголю. За словами Вілсона, лежачи в ліжку пригнічений і зневірений, він вигукнув: «Я зроблю все! Що завгодно! Якщо є Бог, нехай Він покаже себе!» Тоді він мав відчуття яскравого світла, відчуття екстазу та нового спокою. Він більше не пив до кінця свого життя. Вілсон описав свій досвід Сілкуорту, який сказав йому: «З тобою щось трапилося, чого я не розумію. Але вам краще триматися цього».

Вілсон приєднався до Оксфордської групи і намагався допомогти іншим алкоголікам, але йому вдалося лише зберегти тверезість самому. Під час невдалої відрядження до Акрона, штат Огайо, Вілсон знову захотів випити, і він вирішив, що для того, щоб залишатися тверезим, йому потрібно допомогти іншому алкоголіку. Він зателефонував за телефонними номерами в церковному довіднику і зрештою домігся знайомства з Бобом Смітом, алкоголіком, членом Оксфордської групи. Вілсон пояснив теорію Сілкуорта про те, що алкоголіки страждають від фізичної алергії та психічної одержимості. Вілсон поділився, що єдиним способом, яким він міг залишатися тверезим, був духовний досвід. Сміт був знайомий з принципами Оксфордської групи і, почувши досвід Вілсона, «почав шукати духовні ліки від своєї хвороби з готовністю, якої він ніколи раніше не міг зібрати. Після короткого рецидиву він протверезів, щоб більше ніколи не пити аж до моменту своєї смерті в 1950 році». Вілсон і Сміт почали працювати з іншими алкоголіками. Після того літа в Акроні Вілсон повернувся до Нью-Йорка, де почав успішно допомагати алкоголікам у тому, що вони називали «безіменним загоном п'яниць» у тамтешній Оксфордській групі.

У 1938 році, після того як близько 100 алкоголіків в Акроні та Нью-Йорку стали тверезими, братство вирішило просувати свою програму одужання шляхом публікації книги, для якої Вілсон був обраний основним автором. Книга отримала назву «Анонімні алкоголіки» і включала список рекомендованих заходів для духовного зростання, відомих як Дванадцять кроків. Сам рух отримав назву книги. Білл включив принципи дев'яти з Дванадцяти Традицій (набір духовних вказівок для забезпечення виживання окремих груп АА) у своїй передмові до оригінального видання; пізніше, традиції один, два і десять були чітко визначені, коли були опубліковані всі дванадцять тверджень. Конференція загального служіння АА 1955 року стала знаковою подією для Вілсона, на якій він передав керівництво організацією, що розвивалася, обраному правлінню.

У 1939 році Вілсон і Марті Манн відвідали ферму Хай Вотч у Кенті, Коннектикут. Далі вони заснували те, що зараз називається Центр відновлення High Watch, перший у світі центр лікування алкоголю та залежності, заснований на принципах Дванадцяти Кроків.

Політичні переконання

Вілсон рішуче виступав за те, щоб групи АА не мали «найменшої реформи чи політичного вигляду». У 1946 році він писав: «Жодна група або члени АА ніколи не повинні висловлювати будь-яку думку щодо зовнішніх суперечливих питань, зокрема щодо політики, алкогольної реформи чи сектантської релігії, таким чином, щоб не залучати до цього АА. Групи Анонімних Алкоголіків не виступають ні проти кого. Стосовно таких питань вони не можуть висловлювати жодних поглядів». Переформуловане, це стало «Традицією 10» для AA.

Останні роки

image
Надгробок Вільяма Гріффіта Вілсона на кладовищі Східного Дорсета

Протягом останніх років свого життя Вілсон рідко відвідував збори АА, щоб уникнути прохання виступити як співзасновник, а не як алкоголік. Будучи завзятим курцем, Вілсон врешті-решт страждав від емфіземи легенів, а пізніше й від пневмонії. Наприкінці 1960-х він продовжував палити, будучи залежним від кисневого балона. У записках, написаних медсестрою Джеймсом Данненбергом, сказано, що Білл Вілсон чотири рази просив віскі (25 грудня 1970, 2 січня 1971, 8 січня 1971 і 14 січня 1971) в останній місяць життя, але він не пив алкоголю останні 36 років свого життя.

Передбачувана подружня невірність

Френсіс Хартіган, біограф Білла Вілсона та особистий секретар Лоїс Вілсон у її останні роки, писав, що в середині 1950-х Білл почав п'ятнадцятирічний роман з Хелен Вінн, жінкою, яка була на 18 років молодшою за нього, і з якою він познайомився через АА. Хартіган також стверджує, що цим стосункам передували інші подружні зради. У 1963 році Вілсон домовився залишити 10 відсотків гонорару за свою книгу Хелен Вінн, а решту своїй дружині Лоїс.

Історик Ернест Курц скептично ставився до правдивості повідомлень про бабництво Вілсона. Він вирішив, що звіти стосуються однієї людини, Тома Пауерса, колишнього близького друга Вілсона, з яким він посварився в середині 1950-х років.

Архів у Степпінг Стоунз

image
Степпінг Стоунз, дім Вільсонів у пізні роки, нині музей

Особисті листи між Вілсоном і Лоїс, які охоплювали період понад 60 років, зберігаються в архівах Степпінг Стоунз, їхнього колишнього будинку в Катоні, Нью-Йорк, і в архівах Офісу загального обслуговування АА у Нью-Йорку.

Альтернативні методи лікування та духовність

У 1950-х роках Вілсон використовував ЛСД в експериментах під наглядом лікарів з , Джеральдом Хердом і Олдосом Хакслі, прийнявши ЛСД вперше 29 серпня 1956 року. На запрошення Вілсона його дружина Лоїс, його духовний радник отець Ед Доулінг і Нелл Вінг також брали участь в експериментах з цим препаратом. Пізніше Вілсон написав Карлу Юнгу, високо оцінюючи результати результати та рекомендувавши їх як підтвердження духовного досвіду Юнга. (Фактично лист не було надіслано, оскільки Юнг помер.) За словами Вілсона, сеанс дозволив йому знову відчути спонтанний духовний досвід, який він мав багато років тому, що допоміг йому подолати власний алкоголізм.

Білл був у захваті від свого досвіду; він відчував, що це допомогло йому усунути багато бар'єрів, зведених самим собою або его, які стоять на шляху безпосереднього досвіду космосу та Бога. Він думав, що знайшов щось, що могло б значно змінити життя багатьох, хто все ще страждає. Цитується Білл: «Це загальновизнаний факт духовного розвитку, що зменшення его робить можливим приплив Божої благодаті. Отже, якщо під ЛСД ми можемо отримати тимчасове зниження, щоб ми могли краще бачити, що ми є і куди ми йдемо – добре, це може бути корисним. Ціль може стати більш зрозумілою. Тож я вважаю, що ЛСД має певну цінність для деяких людей і практично нікому не шкодить. Воно ніколи не замінить будь-який із існуючих засобів, за допомогою яких ми можемо зменшити его та зберегти його зменшеним.» Вілсон вважав, що регулярне вживання ЛСД у ретельно контрольованому, структурованому оточенні буде корисним для багатьох алкоголіків, які одужують. Однак він вважав, що цей метод варто спробувати лише людям із добре розвиненим супер-его.

У 1957 році Вілсон написав Херду листа, в якому говорив: «Я впевнений, що експеримент з ЛСД мені дуже допоміг. Я відчуваю себе з кращим сприйняттям кольорів і вдячністю до краси, що було майже знищено роками депресії». Більшість членів АА були категорично проти його експериментів із речовиною, що змінює свідомість.

Вілсон познайомився з Абрамом Хоффером і дізнався про потенційний стабілізуючий настрій ефект ніацину. Вілсон був вражений експериментами, які показали, що алкоголіки, яким давали ніацин, мали кращий рівень тверезості, і він почав розглядати ніацин як «завершення третьої ноги в стільці, фізичне доповнення до духовного та емоційного». Вілсон також вважав, що ніацин позбавив його від депресії, і він пропагував вітамін серед спільноти АА та Національного інституту психічного здоров'я як засіб лікування шизофренії. Однак Вілсон викликав великий фурор в АА, оскільки він використовував офісний та фірмовий бланк АА у своєму просуванні.

Духовність цікавила Вілсона все життя. В одному з його листів до радника отця Доулінга йдеться про те, що, коли Вілсон працював над своєю книгою «Дванадцять кроків і дванадцять традицій», він відчував, що духи допомагають йому, зокрема монах 15-го століття на ім'я Боніфацій. Незважаючи на його переконання, що він має докази реальності духовного світу, Вілсон вирішив не ділитися цим з АА. Однак його практика все ще викликала суперечки серед членів АА. Вілсон і його дружина продовжували свою незвичайну практику, незважаючи на побоювання багатьох членів АА. У їхньому домі була «кімната привідів», куди вони запрошували гостей взяти участь у сеансах за допомогою дошки віджа.

Спадщина

У 2001 році Анонімні Алкоголіки повідомили про наявність понад 120 000 зареєстрованих місцевих груп і більше двох мільйонів активних членів по всьому світу.

Вілсона часто описували як людину, яка любила бути в центрі уваги, але після того, як принцип анонімності АА став встановленим, він відмовився від почесного ступеня Єльського університету та відмовився дозволити його фотографії, навіть із зворотного боку, бути на обкладинці журналу Time. Наполегливість Вілсона, його здатність сприймати та використовувати гарні ідеї та його підприємницький хист розкриваються в його піонерській втечі від алкогольного «смертного вироку», його центральній ролі в розробці програми духовного зростання та його лідерстві в створення та розбудові АА, «незалежної, підприємницької, божевільно демократичної, некомерційної організації».

Вілсон, мабуть, найбільш відомий як синтезатор ідей, людина, яка об'єднала різноманітні нитки психології, теології та демократії в працездатну та рятівну систему. Олдос Хакслі назвав його «найвидатнішим соціальним архітектором нашого століття», а журнал Time включив Вільсона до свого "Списку 100 найвидатніших людей 20-го століття Time ". Вілсон описав себе як людину, яка «завдяки своєму гіркому досвіду відкрила, повільно та через досвід навернення, систему поведінки та низку дій, які працюють для алкоголіків, які хочуть кинути пити».

Біограф Сьюзен Чівер написала в «Мене звуть Білл»: «Білл Вілсон ніколи не вважав себе зразком: він лише сподівався допомогти іншим людям, поділившись власним досвідом, силою та надією. Він знову і знову наполягав, що він звичайна людина».

У 1941 році, Вілсон купив будинок, який вони з Лоїс назвали Stepping Stones на 8 акрів (3 гектари) маєтку у Катоні, штат Нью-Йорк, де він жив там із Лоїс до своєї смерті в 1971 році. Після смерті Лоїс у 1988 році будинок був відкритий для екскурсій, і тепер він внесений до Національного реєстру історичних місць; у 2012 році він був визнаний національною історичною пам'яткою.

У масовій культурі

Протягом багатьох років Білл В., формування АА, а також його дружина Лоїс були предметом численних проектів, починаючи з «Мене звуть Білл В.», телевізійного фільму 1989 року CBS Hallmark із Залом слави з Джеймсом Вудсом у ролі Білла В. і Джеймсом Гарнером у ролі Боба Сміта. За роль Вілсона Вудс отримав Еммі. Він також був зображений у телевізійному фільмі 2010 року, заснованому на житті Лоїс, «Коли кохання недостатньо: історія Лоїс Вілсон», адаптованому з однойменної книги 2005 року, написаної Вільямом Г. Борчертом. У фільмі знялися Вайнона Райдер у ролі Лоїс Вілсон і Баррі Пеппер у ролі Білла В.

Документальний фільм 2012 року «Білл В.» зняли режисери Ден Каррачіно та Кевін Хенлон.

Пісня гурту El Ten Eleven «Thanks Bill» присвячена Біллу В., оскільки дружина соліста Крістіана Данна протверезіла через АА. Він заявляє: «Якби вона не протверезіла, ми, ймовірно, не були б разом, тому я дякую Біллу Вілсону, який винайшов АА».

У книзі Майкла Граубарта Sober Songs Vol. 1, пісня «Hey, Hey, AA» згадує зустріч Білла з Еббі Тетчер, яка поклала початок його шляху до одужання та, зрештою, до створення Анонімних Алкоголіків. Текст пісні звучить так: "Заходить Еббі Т. Білл каже: «Добре, ти мій друг. Не заперечуй, якщо я вип'ю свій джин.»

Джерела та подальше читання

  • The A.A. Service Manual combined with Twelve Concepts for World Service (PDF) (вид. 2015–2016). New York: . 2015.
  • Susan Cheever (2005). My Name is Bill, Bill Wilson: His Life and the Creation of Alcoholics Anonymous. New York: Simon & Schuster/ Washington Square Press. ISBN .
  • Alcoholics Anonymous. The Story of How Many Thousands of Men and Women Have Recovered from Alcoholism (вид. 4th). New York: . 2002. ISBN . ('Big Book')
  • Alcoholics Anonymous Comes Of Age. New York: . 1957. ISBN .
  • As Bill Sees It. New York: . 1967. ISBN .
  • B., Dick (2006). The Conversion of Bill W.: More on the Creator's Role in Early A.A. Kihei, Hawaii: Paradise Research Publications, Inc. ISBN .
  • Bill W. (2000). My First 40 Years. An Autobiography by the Cofounder of Alcoholics Anonymous. Center City, Minnesota: Hazelden. ISBN .
  • Dr. Bob and the Good Oldtimers. New York: . 1980. ISBN . LCCN 80-65962.
  • Hartigan, Francis (2000). Bill W. A Biography of Alcoholics Anonymous Cofounder Bill Wilson. New York: Thomas Dunne Books. ISBN .
  • Kurtz, Ernest (1979). Not-God: A History of Alcoholics Anonymous. Center City, Minnesota: Hazelden. ISBN . LCCN 79-88264.
  • Pass It On: The story of Bill Wilson and how the A.A. message reached the world. New York: . 1984. ISBN . LCCN 84-072766.
  • Raphael, Matthew J. (2000). Bill W. and Mr. Wilson: The Legend and Life of A.A.'s Cofounder. Amherst, Massachusetts: . ISBN .
  • Thomsen, Robert (1975). Bill W. New York: Harper & Rowe. ISBN .
  • Twelve Steps and Twelve Traditions. New York: . 1953. ISBN .
  • Faberman, J.; Geller, J. L. (January 2005). My Name is Bill: Bill Wilson – His life and the Creation of Alcoholics Anonymous. Psychiatric Services. 56 (1): 117. doi:10.1176/appi.ps.56.1.117.
  • Galanter, M. (May 2005). Review of My Name Is Bill: Bill Wilson – His Life and the Creation of Alcoholics Anonymous. American Journal of Psychiatry. 162 (5): 1037—1038. doi:10.1176/appi.ajp.162.5.1037.

Див. також

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  5. «Alcoholics Anonymous» p. xix
  6. John, Stevens (26 січня 1971). Bill W. of Alcoholics Anonymous Dies. The New York Times. Процитовано 19 листопада 2012.
  7. Pass it on pp. 120—121.
  8. . Time. 153 (23) June 14, 1999. Retrieved July 20, 2012.
  9. Ancestry of 'Bill W.'. Wargs.com. Процитовано 14 березня 2013.
  10. Tales of Spiritual Experience | AA Agnostica (амер.). Процитовано 7 липня 2022.
  11. «Pass It ON» pp. 32–34
  12. B., Mel (2000). My Search For Bill W. с. 5—10. ISBN .
  13. Thomsen, Robert (1975). Bill W. с. 75, 96. ISBN .
  14. Raphael, p. 40.
  15. Cheever, p. 73.
  16. Alcoholics Anonymous World Services, Inc. (1984), «Pass It On»: The Story of Bill Wilson and How the A.A. Message Reached the World, .
  17. Pass It On p. 54.
  18. Cheever, 2004, p. 91.
  19. Pass it on p. 59.
  20. «Alcoholics Anonymous» pp. xxiii–xxvi
  21. Pass it on p. 130.
  22. Alcoholics Anonymous «The Big Book» 4th edition p. 13
  23. Pittman, Bill "AA the Way it Began pp. 163—165
  24. «An Alcoholic's Savior: God, Belladonna or Both?». The New York Times, April 19, 2010.
  25. Pass it on p. 121.
  26. Alcoholics Anonymous p. 14
  27. Big Book of Alcoholics Anonymous p. xvi
  28. Brown, David (2001). A Biography of Mrs. Marty Mann: The First Lady of Alcoholics Anonymous. Center City, MN: Hazelden Publishing. ISBN .
  29. Libov, Charlotte (15 квітня 1990). A model of self-reliance asks for help. The New York Times.
  30. Wilson, Bill. (PDF). Alcoholics Anonymous World Services, Inc. Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2009. Процитовано 12 грудня 2009.
  31. . Barefootsworld.net. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 14 березня 2013.
  32. 12 steps (PDF). www.aa.org. Процитовано 18 серпня 2019.
  33. Raphael 2000, p. 167.
  34. Cheever, 2004, pp. 245—247.
  35. Von Drehle, David (3 травня 2004). One Page at a Time. The Washington Post. Процитовано 27 березня 2022.
  36. Hartigan, Francis. . оригіналу за 19 жовтня 2020.
  37. Hartigan, Francis (2000). Bill W. : a biography of Alcoholics Anonymous cofounder Bill Wilson. с. 190 ff. ISBN .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  38. Hartigan, Francis (2000). Bill W. : a biography of Alcoholics Anonymous cofounder Bill Wilson. с. 170 ff. ISBN .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  39. Hartigan, Francis (2000). Bill W. : a biography of Alcoholics Anonymous cofounder Bill Wilson. с. 193. ISBN .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  40. Schaberg, William A. (2019) Writing the Big Book, p. 380n.
  41. Francis Hartigan Bill Wilson pp. 177—179.
  42. Pass It On': The Story of Bill Wilson and How the A. A. Message Reached the World. pp. 370—371.
  43. A Radical New Approach to Beating Addiction. Psychology Today (амер.). Процитовано 24 лютого 2019.
  44. Bill Wilson «The Best of Bill: Reflections on Faith, Fear, Honesty, Humility, and Love» pp. 94–95
  45. LSD could help alcoholics stop drinking, AA founder believed The Guardian, August 23, 2012.
  46. An Interview with Abram Hoffer (PDF) (Інтерв'ю).
  47. Francis Hartigan Bill W pp. 205—208
  48. Robert Fitzgerald. The Soul of Sponsorship: The Friendship of Fr. Ed Dowling, S.J. and Bill Wilson in Letters. Hazelden Publishing & Educational Services: 1995. . p. 59.
  49. Harigan, Francis, Bill W.
  50. Ernest Kurtz. Not-God: A History of Alcoholics Anonymous. Hazelden Educational Foundation, Center City, MN, 1979. p. 136.
  51. Alcoholics Anonymous, 4th ed., 2001, p. xxiii
  52. Griffith Edwards. Alcohol: The World's Favorite Drug. 1st U.S. ed. New York: Thomas Dunne Books, 2002. . p. 109.
  53. Are we making the most of Alcoholics Anonymous? Peter Armstrong. The Journal of Addiction and Mental Health 5.1, Jan–Feb 2002. p. 16.
  54. Cheever, 2004, p. 122.
  55. Cheever, 1999.
  56. . Архів оригіналу за 20 березня 2005.
  57. «Alcoholics Anonymous Founder's House Is a Self-Help Landmark». The New York Times. July 6, 2007.
  58. When Love Is Not Enough: The Lois Wilson Story на сайті IMDb (англ.)
  59. Linden, Sheri (18 травня 2012). 'Bill W.' cuts through the anonymity. Los Angeles Times. Los Angeles. Процитовано 30 травня 2013.
  60. Archived at Ghostarchive and the Guitar Center (4 лютого 2013). . Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 17 липня 2023.: Guitar Center (4 лютого 2013). El Ten Eleven 'Thanks Bill' At: Guitar Center.
  61. . Sober Songs, Vol. 1. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 17 липня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vilyam Griffit Vilson 26 listopada 1895 24 sichnya 1971 takozh vidomij yak Bill Vilson abo Bill V buv spivzasnovnikom Anonimnih Alkogolikiv AA Bill VilsonIm ya pri narodzhenniangl William Griffith WilsonPsevdoBill W Narodivsya26 listopada 1895 1895 11 26 1 2 d Vermont SShAPomer24 sichnya 1971 1971 01 24 1 2 75 rokiv Mayami Florida SShA emfizema legenPohovannyadKrayina SShADiyalnistbirzhovij maklerAlma materd i dBatkod 4 Matid 4 U shlyubi zdIMDbID 4929435 Mediafajli u Vikishovishi AA ce mizhnarodne bratstvo vzayemodopomogi yaka nalichuye blizko dvoh miljoniv chleniv u vsomu sviti yaki nalezhat do grup asociacij organizacij kooperativiv i tovaristv alkogolikiv yaki dopomagayut inshim alkogolikam dosyagti ta zberegti tverezist Dotrimuyuchis dvanadcyatoyi tradiciyi anonimnosti AA Vilson shiroko vidomij yak Bill V abo Veksel Shob identifikuvati odin odnogo chleni AA inodi zapituyut inshih chi ye voni druzyami Billa Nezvazhayuchi na te sho ce zapitannya mozhe zaplutati oskilki Bill ye zagalnoprijnyatoyu im yam vono nadaye zasib dlya vstanovlennya zagalnogo dosvidu chlenstva v AA Pislya smerti Vilsona v 1971 roci ta na tli bagatoh superechok u bratstvi zhurnalisti yaki ne usvidomlyuvali vazhlivosti zberezhennya anonimnosti v organizaciyi vklyuchili jogo povne im ya do nekrologiv Tverezist Vilsona vid alkogolyu yaku vin pidtrimuvav do samoyi smerti pochalasya 11 grudnya 1934 roku U 1955 roci Vilson peredav kontrol nad AA do opikunskoyi radi Vilson pomer u 1971 roci vid emfizemi legeniv uskladnenoyi pnevmoniyeyu vnaslidok palinnya tyutyunu U 1999 roci Time vklyuchiv jogo yak Bill V Cilitel u spisok Rannye zhittyaMisce narodzhennya Vilyama Griffita Vilsona Vilson narodivsya 26 listopada 1895 roku v Ist Dorseti shtat Vermont u sim yi Emili urodzhenoyi Griffit i Gilmana Barrouza Vilsona Vin narodivsya v budinku ta misci biznesu svoyih batkiv u goteli ta taverni Mount Aeolus Jogo did po batkovij liniyi Vilyam K Vilson takozh buv alkogolikom Pid vplivom propovidi mandrivnogo yevangelista za kilka tizhniv do cogo Vilyam K Vilson pidnyavsya na vershinu gori Eol otrimav duhovnij dosvid i nikoli bilshe ne vzhivav alkogolyu Obidva batki Billa pokinuli jogo nezabarom pislya togo yak vin i jogo sestra narodilisya jogo batko tak i ne povernuvsya z peredbachuvanogo vidryadzhennya a mati zalishila Vermont shob vivchati osteopatiyu Bill i jogo sestra vihovuvalisya babuseyu i didusem po materinskij liniyi Fejyett i Elloyu Griffit U pidlitkovomu vici Bill malo cikavivsya svoyimi akademichnimi zanyattyami ta buv nepokirnim Pid chas litnih kanikul u serednij shkoli vin proviv misyaci stvoryuyuchi ta virizayuchi bumerang shob kidati jogo v ptahiv yenotiv ta inshu miscevu diku prirodu Pislya bagatoh vazhkih rokiv u pidlitkovomu vici Bill stav kapitanom shkilnoyi futbolnoyi komandi ta golovnim skripalem u yiyi orkestri Bill takozh zitknuvsya z serjoznim napadom depresiyi u vici simnadcyati rokiv pislya smerti jogo pershogo kohannya Berti Bemford yaka pomerla vid uskladnen pislya operaciyi Shlyub robota i alkogolizmVilson poznajomivsya zi svoyeyu druzhinoyu Loyis Bernem vlitku 1913 roku pid chas plavannya na Smaragdovomu ozeri u Vermonti cherez dva roki para zaruchilasya Vin vstupiv do Norvichskogo universitetu ale depresiya ta panichni ataki zmusili jogo zalishiti navchannya pid chas drugogo semestru Nastupnogo roku vin povernuvsya ale nevdovzi buv vidstoronenij razom iz grupoyu studentiv zaluchenih do didivshini Tomu sho nihto ne brav vidpovidalnosti i ne vstanovlyuvav vinnih pokarali ves klas Vtorgnennya Pancho Vilyi v SShA v chervni 1916 roku prizvelo do togo sho klas Vilsona buv mobilizovanij do Nacionalnoyi gvardiyi Vermonta i vin buv vidnovlenij na sluzhbi U nastupnomu roci vin buv priznachenij oficerom artileristom Pid chas vijskovih navchan u Massachusetsi miscevi zhiteli chasto zaproshuvali molodih oficeriv na obid i Vilson vipiv svij pershij napij kelih piva sho majzhe ne malo efektu Kilka tizhniv potomu pid chas inshoyi vecheri Vilson vipiv kilka koktejliv Bronx i vidchuv sebe komfortno sered gostej i zvilnivsya vid svoyeyi niyakovoyi sorom yazlivosti Ya znajshov eliksir zhittya pisav vin Navit togo pershogo vechora ya dobryache napivsya a cherez paru raziv povnistyu vtrativ svidomist Ale oskilki vsi silno pili ce ne vvazhalos chimos divnim Vilson odruzhivsya z Loyis 24 sichnya 1918 roku nezadovgo do togo yak vin pishov sluzhiti v Pershu svitovu vijnu 2 m lejtenantom beregovoyi artileriyi Pislya vijskovoyi sluzhbi Vilson povernuvsya zhiti z druzhinoyu v Nyu Jork Jomu ne vdalosya zakinchiti yuridichnij fakultet tomu sho vin buv nadto p yanij shob zabrati svij diplom Vilson stav birzhovim spekulyantom i mav uspih podorozhuyuchi krayinoyu zi svoyeyu druzhinoyu ocinyuyuchi kompaniyi dlya potencijnih investoriv Pid chas cih poyizdok u Loyis bula prihovana meta vona spodivalasya sho podorozh utrimaye Vilsona vid piyactva Odnak postijne piyactvo Vilsona unemozhlivilo biznes i zipsuvalo jogo reputaciyu U 1933 roci Vilsona chotiri razi gospitalizuvali do likarni Charlza B Taunsa dlya narkozalezhnosti ta alkogolizmu v Nyu Jorku pid naglyadom Vilyama Dunkana Silkuorta Teoriya Silkuorta polyagala v tomu sho alkogolizm ce pitannya yak fizichnogo tak i psihichnogo kontrolyu potyag proyav fizichnoyi alergiyi fizichna nezdatnist kinuti piti yaksho lyudina pochala i oderzhimist rozumu vipiti pershu charku Vilson otrimav nadiyu cherez tverdzhennya Silkuorta sho alkogolizm ce zahvoryuvannya ale navit ce znannya ne moglo jomu dopomogti Zreshtoyu jomu skazali sho vin abo pomre vid alkogolizmu abo jogo dovedetsya nazavzhdi uv yazniti cherez encefalopatiyu Vernike zazvichaj vidomu yak vologij mozok Duhovna programa dlya oduzhannyaU listopadi 1934 roku Vilsona vidvidav starij tovarish po charci Ebbi Techer Vilson buv vrazhenij viyavivshi sho Techer buv tverezim protyagom kilkoh tizhniv pid kerivnictvom yevangelskoyi hristiyanskoyi Oksfordskoyi grupi Vilson trohi zacikavivsya grupoyu ale nevdovzi pislya vizitu Techera jogo znovu gospitalizuvali do miskoyi likarni dlya oduzhannya vid napadu alkogolyu Ce bulo jogo chetverte j ostannye perebuvannya v miskij likarni pid naglyadom Silkuorta i vin demonstruvav oznaki biloyi garyachki Tam Bill V otrimav duhovnij dosvid Bile svitlo i kinuv piti Ranishe togo zh vechora Techer vidvidav jogo i sprobuvav perekonati jogo viddati sebe na pikluvannya hristiyanskogo bozhestva yake zvilnit jogo vid alkogolyu Za slovami Vilsona lezhachi v lizhku prignichenij i znevirenij vin viguknuv Ya zroblyu vse Sho zavgodno Yaksho ye Bog nehaj Vin pokazhe sebe Todi vin mav vidchuttya yaskravogo svitla vidchuttya ekstazu ta novogo spokoyu Vin bilshe ne piv do kincya svogo zhittya Vilson opisav svij dosvid Silkuortu yakij skazav jomu Z toboyu shos trapilosya chogo ya ne rozumiyu Ale vam krashe trimatisya cogo Vilson priyednavsya do Oksfordskoyi grupi i namagavsya dopomogti inshim alkogolikam ale jomu vdalosya lishe zberegti tverezist samomu Pid chas nevdaloyi vidryadzhennya do Akrona shtat Ogajo Vilson znovu zahotiv vipiti i vin virishiv sho dlya togo shob zalishatisya tverezim jomu potribno dopomogti inshomu alkogoliku Vin zatelefonuvav za telefonnimi nomerami v cerkovnomu dovidniku i zreshtoyu domigsya znajomstva z Bobom Smitom alkogolikom chlenom Oksfordskoyi grupi Vilson poyasniv teoriyu Silkuorta pro te sho alkogoliki strazhdayut vid fizichnoyi alergiyi ta psihichnoyi oderzhimosti Vilson podilivsya sho yedinim sposobom yakim vin mig zalishatisya tverezim buv duhovnij dosvid Smit buv znajomij z principami Oksfordskoyi grupi i pochuvshi dosvid Vilsona pochav shukati duhovni liki vid svoyeyi hvorobi z gotovnistyu yakoyi vin nikoli ranishe ne mig zibrati Pislya korotkogo recidivu vin protvereziv shob bilshe nikoli ne piti azh do momentu svoyeyi smerti v 1950 roci Vilson i Smit pochali pracyuvati z inshimi alkogolikami Pislya togo lita v Akroni Vilson povernuvsya do Nyu Jorka de pochav uspishno dopomagati alkogolikam u tomu sho voni nazivali bezimennim zagonom p yanic u tamteshnij Oksfordskij grupi U 1938 roci pislya togo yak blizko 100 alkogolikiv v Akroni ta Nyu Jorku stali tverezimi bratstvo virishilo prosuvati svoyu programu oduzhannya shlyahom publikaciyi knigi dlya yakoyi Vilson buv obranij osnovnim avtorom Kniga otrimala nazvu Anonimni alkogoliki i vklyuchala spisok rekomendovanih zahodiv dlya duhovnogo zrostannya vidomih yak Dvanadcyat krokiv Sam ruh otrimav nazvu knigi Bill vklyuchiv principi dev yati z Dvanadcyati Tradicij nabir duhovnih vkazivok dlya zabezpechennya vizhivannya okremih grup AA u svoyij peredmovi do originalnogo vidannya piznishe tradiciyi odin dva i desyat buli chitko viznacheni koli buli opublikovani vsi dvanadcyat tverdzhen Konferenciya zagalnogo sluzhinnya AA 1955 roku stala znakovoyu podiyeyu dlya Vilsona na yakij vin peredav kerivnictvo organizaciyeyu sho rozvivalasya obranomu pravlinnyu U 1939 roci Vilson i Marti Mann vidvidali fermu Haj Votch u Kenti Konnektikut Dali voni zasnuvali te sho zaraz nazivayetsya Centr vidnovlennya High Watch pershij u sviti centr likuvannya alkogolyu ta zalezhnosti zasnovanij na principah Dvanadcyati Krokiv Politichni perekonannyaVilson rishuche vistupav za te shob grupi AA ne mali najmenshoyi reformi chi politichnogo viglyadu U 1946 roci vin pisav Zhodna grupa abo chleni AA nikoli ne povinni vislovlyuvati bud yaku dumku shodo zovnishnih superechlivih pitan zokrema shodo politiki alkogolnoyi reformi chi sektantskoyi religiyi takim chinom shob ne zaluchati do cogo AA Grupi Anonimnih Alkogolikiv ne vistupayut ni proti kogo Stosovno takih pitan voni ne mozhut vislovlyuvati zhodnih poglyadiv Pereformulovane ce stalo Tradiciyeyu 10 dlya AA Ostanni rokiNadgrobok Vilyama Griffita Vilsona na kladovishi Shidnogo Dorseta Protyagom ostannih rokiv svogo zhittya Vilson ridko vidviduvav zbori AA shob uniknuti prohannya vistupiti yak spivzasnovnik a ne yak alkogolik Buduchi zavzyatim kurcem Vilson vreshti resht strazhdav vid emfizemi legeniv a piznishe j vid pnevmoniyi Naprikinci 1960 h vin prodovzhuvav paliti buduchi zalezhnim vid kisnevogo balona U zapiskah napisanih medsestroyu Dzhejmsom Dannenbergom skazano sho Bill Vilson chotiri razi prosiv viski 25 grudnya 1970 2 sichnya 1971 8 sichnya 1971 i 14 sichnya 1971 v ostannij misyac zhittya ale vin ne piv alkogolyu ostanni 36 rokiv svogo zhittya Peredbachuvana podruzhnya nevirnistFrensis Hartigan biograf Billa Vilsona ta osobistij sekretar Loyis Vilson u yiyi ostanni roki pisav sho v seredini 1950 h Bill pochav p yatnadcyatirichnij roman z Helen Vinn zhinkoyu yaka bula na 18 rokiv molodshoyu za nogo i z yakoyu vin poznajomivsya cherez AA Hartigan takozh stverdzhuye sho cim stosunkam pereduvali inshi podruzhni zradi U 1963 roci Vilson domovivsya zalishiti 10 vidsotkiv gonoraru za svoyu knigu Helen Vinn a reshtu svoyij druzhini Loyis Istorik Ernest Kurc skeptichno stavivsya do pravdivosti povidomlen pro babnictvo Vilsona Vin virishiv sho zviti stosuyutsya odniyeyi lyudini Toma Pauersa kolishnogo blizkogo druga Vilsona z yakim vin posvarivsya v seredini 1950 h rokiv Arhiv u Stepping StounzStepping Stounz dim Vilsoniv u pizni roki nini muzej Osobisti listi mizh Vilsonom i Loyis yaki ohoplyuvali period ponad 60 rokiv zberigayutsya v arhivah Stepping Stounz yihnogo kolishnogo budinku v Katoni Nyu Jork i v arhivah Ofisu zagalnogo obslugovuvannya AA u Nyu Jorku Alternativni metodi likuvannya ta duhovnistU 1950 h rokah Vilson vikoristovuvav LSD v eksperimentah pid naglyadom likariv z Dzheraldom Herdom i Oldosom Haksli prijnyavshi LSD vpershe 29 serpnya 1956 roku Na zaproshennya Vilsona jogo druzhina Loyis jogo duhovnij radnik otec Ed Douling i Nell Ving takozh brali uchast v eksperimentah z cim preparatom Piznishe Vilson napisav Karlu Yungu visoko ocinyuyuchi rezultati rezultati ta rekomenduvavshi yih yak pidtverdzhennya duhovnogo dosvidu Yunga Faktichno list ne bulo nadislano oskilki Yung pomer Za slovami Vilsona seans dozvoliv jomu znovu vidchuti spontannij duhovnij dosvid yakij vin mav bagato rokiv tomu sho dopomig jomu podolati vlasnij alkogolizm Bill buv u zahvati vid svogo dosvidu vin vidchuvav sho ce dopomoglo jomu usunuti bagato bar yeriv zvedenih samim soboyu abo ego yaki stoyat na shlyahu bezposerednogo dosvidu kosmosu ta Boga Vin dumav sho znajshov shos sho moglo b znachno zminiti zhittya bagatoh hto vse she strazhdaye Cituyetsya Bill Ce zagalnoviznanij fakt duhovnogo rozvitku sho zmenshennya ego robit mozhlivim pripliv Bozhoyi blagodati Otzhe yaksho pid LSD mi mozhemo otrimati timchasove znizhennya shob mi mogli krashe bachiti sho mi ye i kudi mi jdemo dobre ce mozhe buti korisnim Cil mozhe stati bilsh zrozumiloyu Tozh ya vvazhayu sho LSD maye pevnu cinnist dlya deyakih lyudej i praktichno nikomu ne shkodit Vono nikoli ne zaminit bud yakij iz isnuyuchih zasobiv za dopomogoyu yakih mi mozhemo zmenshiti ego ta zberegti jogo zmenshenim Vilson vvazhav sho regulyarne vzhivannya LSD u retelno kontrolovanomu strukturovanomu otochenni bude korisnim dlya bagatoh alkogolikiv yaki oduzhuyut Odnak vin vvazhav sho cej metod varto sprobuvati lishe lyudyam iz dobre rozvinenim super ego U 1957 roci Vilson napisav Herdu lista v yakomu govoriv Ya vpevnenij sho eksperiment z LSD meni duzhe dopomig Ya vidchuvayu sebe z krashim sprijnyattyam koloriv i vdyachnistyu do krasi sho bulo majzhe znisheno rokami depresiyi Bilshist chleniv AA buli kategorichno proti jogo eksperimentiv iz rechovinoyu sho zminyuye svidomist Vilson poznajomivsya z Abramom Hofferom i diznavsya pro potencijnij stabilizuyuchij nastrij efekt niacinu Vilson buv vrazhenij eksperimentami yaki pokazali sho alkogoliki yakim davali niacin mali krashij riven tverezosti i vin pochav rozglyadati niacin yak zavershennya tretoyi nogi v stilci fizichne dopovnennya do duhovnogo ta emocijnogo Vilson takozh vvazhav sho niacin pozbaviv jogo vid depresiyi i vin propaguvav vitamin sered spilnoti AA ta Nacionalnogo institutu psihichnogo zdorov ya yak zasib likuvannya shizofreniyi Odnak Vilson viklikav velikij furor v AA oskilki vin vikoristovuvav ofisnij ta firmovij blank AA u svoyemu prosuvanni Duhovnist cikavila Vilsona vse zhittya V odnomu z jogo listiv do radnika otcya Doulinga jdetsya pro te sho koli Vilson pracyuvav nad svoyeyu knigoyu Dvanadcyat krokiv i dvanadcyat tradicij vin vidchuvav sho duhi dopomagayut jomu zokrema monah 15 go stolittya na im ya Bonifacij Nezvazhayuchi na jogo perekonannya sho vin maye dokazi realnosti duhovnogo svitu Vilson virishiv ne dilitisya cim z AA Odnak jogo praktika vse she viklikala superechki sered chleniv AA Vilson i jogo druzhina prodovzhuvali svoyu nezvichajnu praktiku nezvazhayuchi na poboyuvannya bagatoh chleniv AA U yihnomu domi bula kimnata prividiv kudi voni zaproshuvali gostej vzyati uchast u seansah za dopomogoyu doshki vidzha SpadshinaU 2001 roci Anonimni Alkogoliki povidomili pro nayavnist ponad 120 000 zareyestrovanih miscevih grup i bilshe dvoh miljoniv aktivnih chleniv po vsomu svitu Vilsona chasto opisuvali yak lyudinu yaka lyubila buti v centri uvagi ale pislya togo yak princip anonimnosti AA stav vstanovlenim vin vidmovivsya vid pochesnogo stupenya Yelskogo universitetu ta vidmovivsya dozvoliti jogo fotografiyi navit iz zvorotnogo boku buti na obkladinci zhurnalu Time Napoleglivist Vilsona jogo zdatnist sprijmati ta vikoristovuvati garni ideyi ta jogo pidpriyemnickij hist rozkrivayutsya v jogo pionerskij vtechi vid alkogolnogo smertnogo viroku jogo centralnij roli v rozrobci programi duhovnogo zrostannya ta jogo liderstvi v stvorennya ta rozbudovi AA nezalezhnoyi pidpriyemnickoyi bozhevilno demokratichnoyi nekomercijnoyi organizaciyi Vilson mabut najbilsh vidomij yak sintezator idej lyudina yaka ob yednala riznomanitni nitki psihologiyi teologiyi ta demokratiyi v pracezdatnu ta ryativnu sistemu Oldos Haksli nazvav jogo najvidatnishim socialnim arhitektorom nashogo stolittya a zhurnal Time vklyuchiv Vilsona do svogo Spisku 100 najvidatnishih lyudej 20 go stolittya Time Vilson opisav sebe yak lyudinu yaka zavdyaki svoyemu girkomu dosvidu vidkrila povilno ta cherez dosvid navernennya sistemu povedinki ta nizku dij yaki pracyuyut dlya alkogolikiv yaki hochut kinuti piti Biograf Syuzen Chiver napisala v Mene zvut Bill Bill Vilson nikoli ne vvazhav sebe zrazkom vin lishe spodivavsya dopomogti inshim lyudyam podilivshis vlasnim dosvidom siloyu ta nadiyeyu Vin znovu i znovu napolyagav sho vin zvichajna lyudina U 1941 roci Vilson kupiv budinok yakij voni z Loyis nazvali Stepping Stones na 8 akriv 3 gektari mayetku u Katoni shtat Nyu Jork de vin zhiv tam iz Loyis do svoyeyi smerti v 1971 roci Pislya smerti Loyis u 1988 roci budinok buv vidkritij dlya ekskursij i teper vin vnesenij do Nacionalnogo reyestru istorichnih misc u 2012 roci vin buv viznanij nacionalnoyu istorichnoyu pam yatkoyu U masovij kulturiProtyagom bagatoh rokiv Bill V formuvannya AA a takozh jogo druzhina Loyis buli predmetom chislennih proektiv pochinayuchi z Mene zvut Bill V televizijnogo filmu 1989 roku CBS Hallmark iz Zalom slavi z Dzhejmsom Vudsom u roli Billa V i Dzhejmsom Garnerom u roli Boba Smita Za rol Vilsona Vuds otrimav Emmi Vin takozh buv zobrazhenij u televizijnomu filmi 2010 roku zasnovanomu na zhitti Loyis Koli kohannya nedostatno istoriya Loyis Vilson adaptovanomu z odnojmennoyi knigi 2005 roku napisanoyi Vilyamom G Borchertom U filmi znyalisya Vajnona Rajder u roli Loyis Vilson i Barri Pepper u roli Billa V Dokumentalnij film 2012 roku Bill V znyali rezhiseri Den Karrachino ta Kevin Henlon Pisnya gurtu El Ten Eleven Thanks Bill prisvyachena Billu V oskilki druzhina solista Kristiana Danna protverezila cherez AA Vin zayavlyaye Yakbi vona ne protverezila mi jmovirno ne buli b razom tomu ya dyakuyu Billu Vilsonu yakij vinajshov AA U knizi Majkla Graubarta Sober Songs Vol 1 pisnya Hey Hey AA zgaduye zustrich Billa z Ebbi Tetcher yaka poklala pochatok jogo shlyahu do oduzhannya ta zreshtoyu do stvorennya Anonimnih Alkogolikiv Tekst pisni zvuchit tak Zahodit Ebbi T Bill kazhe Dobre ti mij drug Ne zaperechuj yaksho ya vip yu svij dzhin Dzherela ta podalshe chitannyaThe A A Service Manual combined with Twelve Concepts for World Service PDF vid 2015 2016 New York 2015 Susan Cheever 2005 My Name is Bill Bill Wilson His Life and the Creation of Alcoholics Anonymous New York Simon amp Schuster Washington Square Press ISBN 978 0743405911 Alcoholics Anonymous The Story of How Many Thousands of Men and Women Have Recovered from Alcoholism vid 4th New York 2002 ISBN 1893007162 Big Book Alcoholics Anonymous Comes Of Age New York 1957 ISBN 091685602X As Bill Sees It New York 1967 ISBN 0916856038 B Dick 2006 The Conversion of Bill W More on the Creator s Role in Early A A Kihei Hawaii Paradise Research Publications Inc ISBN 1885803907 Bill W 2000 My First 40 Years An Autobiography by the Cofounder of Alcoholics Anonymous Center City Minnesota Hazelden ISBN 1568383738 Dr Bob and the Good Oldtimers New York 1980 ISBN 0916856070 LCCN 80 65962 Hartigan Francis 2000 Bill W A Biography of Alcoholics Anonymous Cofounder Bill Wilson New York Thomas Dunne Books ISBN 0312200560 Kurtz Ernest 1979 Not God A History of Alcoholics Anonymous Center City Minnesota Hazelden ISBN 0894860658 LCCN 79 88264 Pass It On The story of Bill Wilson and how the A A message reached the world New York 1984 ISBN 0916856127 LCCN 84 072766 Raphael Matthew J 2000 Bill W and Mr Wilson The Legend and Life of A A s Cofounder Amherst Massachusetts ISBN 1558492453 Thomsen Robert 1975 Bill W New York Harper amp Rowe ISBN 0060142677 Twelve Steps and Twelve Traditions New York 1953 ISBN 0916856011 Faberman J Geller J L January 2005 My Name is Bill Bill Wilson His life and the Creation of Alcoholics Anonymous Psychiatric Services 56 1 117 doi 10 1176 appi ps 56 1 117 Galanter M May 2005 Review of My Name Is Bill Bill Wilson His Life and the Creation of Alcoholics Anonymous American Journal of Psychiatry 162 5 1037 1038 doi 10 1176 appi ajp 162 5 1037 Div takozhDvanadcyatikrokova programaPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Alcoholics Anonymous p xix John Stevens 26 sichnya 1971 Bill W of Alcoholics Anonymous Dies The New York Times Procitovano 19 listopada 2012 Pass it on pp 120 121 Time 153 23 June 14 1999 Retrieved July 20 2012 Ancestry of Bill W Wargs com Procitovano 14 bereznya 2013 Tales of Spiritual Experience AA Agnostica amer Procitovano 7 lipnya 2022 Pass It ON pp 32 34 B Mel 2000 My Search For Bill W s 5 10 ISBN 1568383746 Thomsen Robert 1975 Bill W s 75 96 ISBN 0060142677 Raphael p 40 Cheever p 73 Alcoholics Anonymous World Services Inc 1984 Pass It On The Story of Bill Wilson and How the A A Message Reached the World ISBN 0916856127 Pass It On p 54 Cheever 2004 p 91 Pass it on p 59 Alcoholics Anonymous pp xxiii xxvi Pass it on p 130 Alcoholics Anonymous The Big Book 4th edition p 13 Pittman Bill AA the Way it Began pp 163 165 An Alcoholic s Savior God Belladonna or Both The New York Times April 19 2010 Pass it on p 121 Alcoholics Anonymous p 14 Big Book of Alcoholics Anonymous p xvi Brown David 2001 A Biography of Mrs Marty Mann The First Lady of Alcoholics Anonymous Center City MN Hazelden Publishing ISBN 1568386265 Libov Charlotte 15 kvitnya 1990 A model of self reliance asks for help The New York Times Wilson Bill PDF Alcoholics Anonymous World Services Inc Arhiv originalu PDF za 25 bereznya 2009 Procitovano 12 grudnya 2009 Barefootsworld net Arhiv originalu za 16 bereznya 2018 Procitovano 14 bereznya 2013 12 steps PDF www aa org Procitovano 18 serpnya 2019 Raphael 2000 p 167 Cheever 2004 pp 245 247 Von Drehle David 3 travnya 2004 One Page at a Time The Washington Post Procitovano 27 bereznya 2022 Hartigan Francis originalu za 19 zhovtnya 2020 Hartigan Francis 2000 Bill W a biography of Alcoholics Anonymous cofounder Bill Wilson s 190 ff ISBN 978 0312200565 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Hartigan Francis 2000 Bill W a biography of Alcoholics Anonymous cofounder Bill Wilson s 170 ff ISBN 978 0312200565 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Hartigan Francis 2000 Bill W a biography of Alcoholics Anonymous cofounder Bill Wilson s 193 ISBN 978 0312200565 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Schaberg William A 2019 Writing the Big Book p 380n ISBN 978 1949481280 Francis Hartigan Bill Wilson pp 177 179 Pass It On The Story of Bill Wilson and How the A A Message Reached the World pp 370 371 A Radical New Approach to Beating Addiction Psychology Today amer Procitovano 24 lyutogo 2019 Bill Wilson The Best of Bill Reflections on Faith Fear Honesty Humility and Love pp 94 95 LSD could help alcoholics stop drinking AA founder believed The Guardian August 23 2012 An Interview with Abram Hoffer PDF Interv yu Francis Hartigan Bill W pp 205 208 Robert Fitzgerald The Soul of Sponsorship The Friendship of Fr Ed Dowling S J and Bill Wilson in Letters Hazelden Publishing amp Educational Services 1995 ISBN 978 1568380841 p 59 Harigan Francis Bill W Ernest Kurtz Not God A History of Alcoholics Anonymous Hazelden Educational Foundation Center City MN 1979 p 136 Alcoholics Anonymous 4th ed 2001 p xxiii Griffith Edwards Alcohol The World s Favorite Drug 1st U S ed New York Thomas Dunne Books 2002 ISBN 0312283873 p 109 Are we making the most of Alcoholics Anonymous Peter Armstrong The Journal of Addiction and Mental Health 5 1 Jan Feb 2002 p 16 Cheever 2004 p 122 Cheever 1999 Arhiv originalu za 20 bereznya 2005 Alcoholics Anonymous Founder s House Is a Self Help Landmark The New York Times July 6 2007 When Love Is Not Enough The Lois Wilson Story na sajti IMDb angl Linden Sheri 18 travnya 2012 Bill W cuts through the anonymity Los Angeles Times Los Angeles Procitovano 30 travnya 2013 Archived at Ghostarchive and the Guitar Center 4 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 16 sichnya 2013 Procitovano 17 lipnya 2023 Guitar Center 4 lyutogo 2013 El Ten Eleven Thanks Bill At Guitar Center Sober Songs Vol 1 Arhiv originalu za 17 serpnya 2020 Procitovano 17 lipnya 2023

Дата публікації:
Топ