Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Баррі-рятівник (нім. Barry der Menschenretter, 1800–1814), також відомий як просто Баррі — , яка працювала у Швейцарії при . Порода, до якої належав Баррі, згодом стала відома як сенбернар, проте він значно відрізнявся від сучасних сенбернарів — зокрема, мав темне забарвлення, витягнуту морду і був значно менший. Однак, у творах культури Баррі зазвичай зображують подібним до сучасних собак цієї породи. Баррі є найвідомішим з описаних сенбернарів — за своє життя він урятував щонайменше сорок осіб.
| Баррі | |
|---|---|
 Баррі на старій листівці | |
| Вид | собака |
| Порода | сенбернар |
| Стать | самець |
| Народження | 1800 Пеннінські Альпи |
| Смерть | 1814 Берн, Швейцарія |
| Хазяїн | d |
| Названо на честь | ведмідь[d] |
В Альпах є перевал Великий Сен-Бернар. Колись там проходила дорога, що пов'язує Італію з країнами Центральної Європи. Дорога ця була важкою: і тому, що пролягала на висоті двох з половиною кілометрів, і через погодні умови тих місць — бурі починалися несподівано й захоплені в дорозі мандрівники часто втрачали напрямок, через що гинули. Ченці у своєму монастирському готелі надавали притулок подорожнім, що проходили через перевал, допомагали постраждалим у біді. Вони вивели міцних та розумних собак, які не боялися морозу та вітру і, завдяки своєму нюху, відшукували засипаних снігом та збитих зі шляху людей.
За однією з легенд, Баррі був убитий під час порятунку ним сорок першої людини, однак це не відповідає дійсності. Баррі помер своєю смертю в Берні, Швейцарія, і після смерті його тіло було передано до для виготовлення опудала. Його шкіру було збережено під час таксидермії, проте його череп був змінено 1923, відповідно до будови черепа сучасного сенбернара; щоправда, ця обставина не є причиною того, що Баррі традиційно зображують подібним до нинішніх сенбернарів, оскільки такі зображення стали з'являтися на поштових листівках значно раніше 1923 року. Його ім'я й історія неодноразово описувалися в літературних та кінематографічних творах, а на у Парижі йому встановлено пам'ятник. З початку XIX століття та донині одна з собак в монастирі Св. Бернара завжди носить ім'я Баррі на його честь. Із 2004 року існує Фонд Баррі, який було створено для того, щоб відшкодувати витрати на розведення собак цієї породи в розпліднику монастиря.
Історія Баррі
Перша згадка про собак в архівах монастиря св. Бернара датована 1707 роком та виглядає як «Собака була похована нами». Собаки, як вважають, були вперше завезені до монастиря між 1660 і 1670 роками як сторожові. Старі черепи з колекції Бернського музею природної історії свідчать, що в монастирі мешкало щонайменше два типи собак. 1800 року, коли народився Баррі, було відомо, що незадовго до того в монастирі вже використовувалась особлива порода собак, призначених для порятунку людей на перевалі. Ці собаки були відомі під назвою Küherhund, або пастуші собаки.
Вимірювання збереженого тіла Баррі показують, що він був меншим, ніж сучасний сенбернар, важив близько 40—45 кілограмів (88-99 фунтів), тоді як сучасні собаки цієї породи важать близько 65—85 кілограмів (140–190 фунтів). Зріст опудала Баррі останнім часом становить близько 64 сантиметрів (25 дюймів), однак за життя він був значно нижчий.
За час життя та рятувальної діяльності Баррі, йому приписують порятунок близько сорока осіб, хоча ця цифра різниться в джерелах різних років. Найвідомішим з врятованих Баррі був маленький хлопчик. Баррі виявив його без свідомості, при смерті від холоду в крижаній печері після сходження лавини; спочатку собака облизала хлопчика, щоб відігріти його, а потім потягла по землі; через деякий час хлопчик зміг залізти Баррі на спину, і той відніс його до монастиря. Дитина вижила і її повернули батькам, хоча інші джерела зазначають, що мати хлопчика загинула під час сходження тієї ж лавини, через яку сам він опинився в сніговому полоні. Звичайно, сумніву можна піддати і сам факт порятунку — Бернський музей природної історії оскаржує легенду, приписуючи її Петеру Штетине, спеціалісту з порівняльної психології:
Баррі — найкраща з собак, найкраща з тварин. Ти залишав монастир з кошиком на шиї в заметіль, коли сніг йде без упину. Кожного дня ти обстежував гори в пошуках нещасних, похованих під лавиною. Ти викопував їх і повертав до життя, а коли не міг, то біг назад до монастиря, щоб подати монахам сигнал про допомогу. Ти воскрешав людей. Ти міг бути з ними таким ніжним, що навіть маленький хлопчик, якого ти відкопав, не злякався тебе і тримався за твою спину, доки ти ніс його в монастир.
Смерть
Дошка на пам'ятнику Баррі на кладовищі собак під Парижем твердить, що він врятував сорок осіб, але був убитий, намагаючись врятувати сорок першого (фр. Il sauva la vie à 40 personnes. Il fut tué par le 41ème). Кажуть, що в монастир прийшла звістка, що швейцарський солдат загинув у горах. Баррі шукав солдата протягом сорока восьми годин та, урешті-решт відчув запах людини й почав розкопувати великий сніжний замет. Він копав доти, поки не відкопав солдата, а потім лизнув його в обличчя, як був навчений. Прокинувшись від цього та здригнувшись, солдат злякався, прийнявши Баррі за вовка, і смертельно поранив собаку багнетом. У своїй Книзі про собак 1906 Джеймс Уотсон приписує авторство цієї плітки Ідстону, відомому як преподобний Томас Пірс.
Однак легенда про смерть Баррі не відповідає дійсності. Після дванадцяти років служби Баррі залишили одному Бернському ченцеві, у якого він спокійно прожив решту життя та помер у віці чотирнадцяти років; його тіло було передано до Бернського музею природничої історії. На честь двохсотріччя Баррі в музеї була проведена спеціальна виставка.
Ім'я
Ім'я Баррі походить від швейцарсько-німецького «Bäri» (тобто ведмідь, літературне німецьке Bär), яке в Швейцарії часто дають собакам чорного забарвлення. Наприкінці XIX століття ім'я дещо змінилося на англійський манер та перетворилося в «Баррі».
Пам'ять
Після смерті Баррі в монастирі св. Бернара і досі одна собака завжди носить ім'я Баррі. За життя Баррі його порода не мала конкретної назви. 1820 року, через шість років після смерті, його назвали , у той час як траплялася й назва , записана приблизно в той же час. Англійська назва цієї породи — «священні собаки». 1828 року німецькі кінологи запропонували назву «альпійська собака». Після смерті Баррі аж до 1860 всі собаки, подібні до Баррі, в кантоні Берн називалися «собаками Баррі», за його ім'ям. Загальновизнаної назви порода не мала аж до 1865 року, коли для неї був вперше вжито термін «сенбернар». Під цією назвою породу було визнано швейцарським собаківництвом 1880 року.
Собаки, що застосовувались ченцями в ущелині Святого Бернара, значно відрізнялися за формою та забарвленню від тих, яких ми називаємо сенбернарами. Після того, як порода стала вимирати, ченці стали схрещувати її з іншими породами[], після чого й з'явилися сучасні сенбернари. Саме тому забарвлення Баррі було чорним, а не звичним для нас світлим.
Баррі описується Бернським музеєм природничої історії, як найвідоміший сенбернар; після його смерті, шкіру було збережено для подальшого виготовлення опудала для музею, проте тіло було поховане. Таксидермістові було поставлено завдання зобразити Баррі сумирним та лагідним, щоб показати майбутнім поколінням його добру вдачу. 1923 року опудало Баррі було реконструйовано Георгом Рупрехтом, оскільки до того часу стало крихким і було готове розвалитися. Під час відновлення тіло й особливо череп Баррі були дещо змінені відповідно до зовнішнього вигляду сучасного сенбернара як компроміс між Рупрехтом та директором музею: морда між носом та лобом стала більш плоскою, голова була збільшена. На шию Баррі додали нашийник з барильцем, щоб популяризувати міф про собак-рятувальників, які приносили алкоголь тим, кого рятували, про який вперше згадував у своїй роботі Alpine Mastiffs Reanimating a Distressed Traveller. Нашийник було знято 1978 Вальтером Хубером, директором музею, хоча з того часу він був замінений. Пам'ятник Баррі встановлено навпроти входу на кладовище собак у Парижі.
Баррі присвячено вірш Семюеля Роджерса «Великий сенбернар». присвятив Баррі новелу La Neige sur les pas, написану в 1911. 1977 року Walt Disney Pictures створили телефільм «Баррі, великий сенбернар», на основі його історії було написано дитячу книгу «Баррі, хоробрий сенбернар», яка опублікована в серії «Книги для юних читачів».
До вересня 2004 року в монастирі св. Бернара було вісімнадцять сенбернарів. Фонд Баррі було створено для розведення цуценят для монастиря. У розпліднику в селі Мартіньї зараз народжується в середньому двадцять цуценят на рік. 2009 року Фонд відкрив у Мартіньї музей сенбернарів, і, щоб відзначити цю подію, на відкриття було доставлено опудало Баррі з Берна. Щоліта собак, як раніше, передають до монастиря, коли перевал відкрито для відвідування людьми (в першу чергу, туристами), і вони допомагають у порятунку, хоча останнім часом рятування здебільшого здійснюється за допомогою гелікоптерів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 2 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2011. Процитовано 2 грудня 2014.
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Barri Barri ryativnik nim Barry der Menschenretter 1800 1814 takozh vidomij yak prosto Barri yaka pracyuvala u Shvejcariyi pri Poroda do yakoyi nalezhav Barri zgodom stala vidoma yak senbernar prote vin znachno vidriznyavsya vid suchasnih senbernariv zokrema mav temne zabarvlennya vityagnutu mordu i buv znachno menshij Odnak u tvorah kulturi Barri zazvichaj zobrazhuyut podibnim do suchasnih sobak ciyeyi porodi Barri ye najvidomishim z opisanih senbernariv za svoye zhittya vin uryatuvav shonajmenshe sorok osib BarriBarri na starij listivciVidsobakaPorodasenbernarStatsamecNarodzhennya1800 Penninski AlpiSmert1814 Bern ShvejcariyaHazyayindNazvano na chestvedmid d V Alpah ye pereval Velikij Sen Bernar Kolis tam prohodila doroga sho pov yazuye Italiyu z krayinami Centralnoyi Yevropi Doroga cya bula vazhkoyu i tomu sho prolyagala na visoti dvoh z polovinoyu kilometriv i cherez pogodni umovi tih misc buri pochinalisya nespodivano j zahopleni v dorozi mandrivniki chasto vtrachali napryamok cherez sho ginuli Chenci u svoyemu monastirskomu goteli nadavali pritulok podorozhnim sho prohodili cherez pereval dopomagali postrazhdalim u bidi Voni viveli micnih ta rozumnih sobak yaki ne boyalisya morozu ta vitru i zavdyaki svoyemu nyuhu vidshukuvali zasipanih snigom ta zbitih zi shlyahu lyudej Za odniyeyu z legend Barri buv ubitij pid chas poryatunku nim sorok pershoyi lyudini odnak ce ne vidpovidaye dijsnosti Barri pomer svoyeyu smertyu v Berni Shvejcariya i pislya smerti jogo tilo bulo peredano do dlya vigotovlennya opudala Jogo shkiru bulo zberezheno pid chas taksidermiyi prote jogo cherep buv zmineno 1923 vidpovidno do budovi cherepa suchasnogo senbernara shopravda cya obstavina ne ye prichinoyu togo sho Barri tradicijno zobrazhuyut podibnim do ninishnih senbernariv oskilki taki zobrazhennya stali z yavlyatisya na poshtovih listivkah znachno ranishe 1923 roku Jogo im ya j istoriya neodnorazovo opisuvalisya v literaturnih ta kinematografichnih tvorah a na u Parizhi jomu vstanovleno pam yatnik Z pochatku XIX stolittya ta donini odna z sobak v monastiri Sv Bernara zavzhdi nosit im ya Barri na jogo chest Iz 2004 roku isnuye Fond Barri yakij bulo stvoreno dlya togo shob vidshkoduvati vitrati na rozvedennya sobak ciyeyi porodi v rozplidniku monastirya Suchasnij senbernarIstoriya BarriMonastir sv Bernara Persha zgadka pro sobak v arhivah monastirya sv Bernara datovana 1707 rokom ta viglyadaye yak Sobaka bula pohovana nami Sobaki yak vvazhayut buli vpershe zavezeni do monastirya mizh 1660 i 1670 rokami yak storozhovi Stari cherepi z kolekciyi Bernskogo muzeyu prirodnoyi istoriyi svidchat sho v monastiri meshkalo shonajmenshe dva tipi sobak 1800 roku koli narodivsya Barri bulo vidomo sho nezadovgo do togo v monastiri vzhe vikoristovuvalas osobliva poroda sobak priznachenih dlya poryatunku lyudej na perevali Ci sobaki buli vidomi pid nazvoyu Kuherhund abo pastushi sobaki Vimiryuvannya zberezhenogo tila Barri pokazuyut sho vin buv menshim nizh suchasnij senbernar vazhiv blizko 40 45 kilogramiv 88 99 funtiv todi yak suchasni sobaki ciyeyi porodi vazhat blizko 65 85 kilogramiv 140 190 funtiv Zrist opudala Barri ostannim chasom stanovit blizko 64 santimetriv 25 dyujmiv odnak za zhittya vin buv znachno nizhchij Malyunok zberezhenij v Bernskomu muzeyi prirodnoyi istoriyi na yakomu zobrazheno opudalo Barri do zmin 1923 roku Za chas zhittya ta ryatuvalnoyi diyalnosti Barri jomu pripisuyut poryatunok blizko soroka osib hocha cya cifra riznitsya v dzherelah riznih rokiv Najvidomishim z vryatovanih Barri buv malenkij hlopchik Barri viyaviv jogo bez svidomosti pri smerti vid holodu v krizhanij pecheri pislya shodzhennya lavini spochatku sobaka oblizala hlopchika shob vidigriti jogo a potim potyagla po zemli cherez deyakij chas hlopchik zmig zalizti Barri na spinu i toj vidnis jogo do monastirya Ditina vizhila i yiyi povernuli batkam hocha inshi dzherela zaznachayut sho mati hlopchika zaginula pid chas shodzhennya tiyeyi zh lavini cherez yaku sam vin opinivsya v snigovomu poloni Zvichajno sumnivu mozhna piddati i sam fakt poryatunku Bernskij muzej prirodnoyi istoriyi oskarzhuye legendu pripisuyuchi yiyi Peteru Shtetine specialistu z porivnyalnoyi psihologiyi Barri najkrasha z sobak najkrasha z tvarin Ti zalishav monastir z koshikom na shiyi v zametil koli snig jde bez upinu Kozhnogo dnya ti obstezhuvav gori v poshukah neshasnih pohovanih pid lavinoyu Ti vikopuvav yih i povertav do zhittya a koli ne mig to big nazad do monastirya shob podati monaham signal pro dopomogu Ti voskreshav lyudej Ti mig buti z nimi takim nizhnim sho navit malenkij hlopchik yakogo ti vidkopav ne zlyakavsya tebe i trimavsya za tvoyu spinu doki ti nis jogo v monastir Smert Pam yatnik Barri na kladovishi sobak u Franciyi Doshka na pam yatniku Barri na kladovishi sobak pid Parizhem tverdit sho vin vryatuvav sorok osib ale buv ubitij namagayuchis vryatuvati sorok pershogo fr Il sauva la vie a 40 personnes Il fut tue par le 41eme Kazhut sho v monastir prijshla zvistka sho shvejcarskij soldat zaginuv u gorah Barri shukav soldata protyagom soroka vosmi godin ta ureshti resht vidchuv zapah lyudini j pochav rozkopuvati velikij snizhnij zamet Vin kopav doti poki ne vidkopav soldata a potim liznuv jogo v oblichchya yak buv navchenij Prokinuvshis vid cogo ta zdrignuvshis soldat zlyakavsya prijnyavshi Barri za vovka i smertelno poraniv sobaku bagnetom U svoyij Knizi pro sobak 1906 Dzhejms Uotson pripisuye avtorstvo ciyeyi plitki Idstonu vidomomu yak prepodobnij Tomas Pirs Odnak legenda pro smert Barri ne vidpovidaye dijsnosti Pislya dvanadcyati rokiv sluzhbi Barri zalishili odnomu Bernskomu chencevi u yakogo vin spokijno prozhiv reshtu zhittya ta pomer u vici chotirnadcyati rokiv jogo tilo bulo peredano do Bernskogo muzeyu prirodnichoyi istoriyi Na chest dvohsotrichchya Barri v muzeyi bula provedena specialna vistavka Im yaIm ya Barri pohodit vid shvejcarsko nimeckogo Bari tobto vedmid literaturne nimecke Bar yake v Shvejcariyi chasto dayut sobakam chornogo zabarvlennya Naprikinci XIX stolittya im ya desho zminilosya na anglijskij maner ta peretvorilosya v Barri Pam yatOpudalo Barri vistavlene v Bernskomu muzeyi prirodnoyi istoriyi Pislya smerti Barri v monastiri sv Bernara i dosi odna sobaka zavzhdi nosit im ya Barri Za zhittya Barri jogo poroda ne mala konkretnoyi nazvi 1820 roku cherez shist rokiv pislya smerti jogo nazvali u toj chas yak traplyalasya j nazva zapisana priblizno v toj zhe chas Anglijska nazva ciyeyi porodi svyashenni sobaki 1828 roku nimecki kinologi zaproponuvali nazvu alpijska sobaka Pislya smerti Barri azh do 1860 vsi sobaki podibni do Barri v kantoni Bern nazivalisya sobakami Barri za jogo im yam Zagalnoviznanoyi nazvi poroda ne mala azh do 1865 roku koli dlya neyi buv vpershe vzhito termin senbernar Pid ciyeyu nazvoyu porodu bulo viznano shvejcarskim sobakivnictvom 1880 roku Sobaki sho zastosovuvalis chencyami v ushelini Svyatogo Bernara znachno vidriznyalisya za formoyu ta zabarvlennyu vid tih yakih mi nazivayemo senbernarami Pislya togo yak poroda stala vimirati chenci stali shreshuvati yiyi z inshimi porodami utochniti pislya chogo j z yavilisya suchasni senbernari Same tomu zabarvlennya Barri bulo chornim a ne zvichnim dlya nas svitlim Barri opisuyetsya Bernskim muzeyem prirodnichoyi istoriyi yak najvidomishij senbernar pislya jogo smerti shkiru bulo zberezheno dlya podalshogo vigotovlennya opudala dlya muzeyu prote tilo bulo pohovane Taksidermistovi bulo postavleno zavdannya zobraziti Barri sumirnim ta lagidnim shob pokazati majbutnim pokolinnyam jogo dobru vdachu 1923 roku opudalo Barri bulo rekonstrujovano Georgom Ruprehtom oskilki do togo chasu stalo krihkim i bulo gotove rozvalitisya Pid chas vidnovlennya tilo j osoblivo cherep Barri buli desho zmineni vidpovidno do zovnishnogo viglyadu suchasnogo senbernara yak kompromis mizh Ruprehtom ta direktorom muzeyu morda mizh nosom ta lobom stala bilsh ploskoyu golova bula zbilshena Na shiyu Barri dodali nashijnik z barilcem shob populyarizuvati mif pro sobak ryatuvalnikiv yaki prinosili alkogol tim kogo ryatuvali pro yakij vpershe zgaduvav u svoyij roboti Alpine Mastiffs Reanimating a Distressed Traveller Nashijnik bulo znyato 1978 Valterom Huberom direktorom muzeyu hocha z togo chasu vin buv zaminenij Pam yatnik Barri vstanovleno navproti vhodu na kladovishe sobak u Parizhi Barri prisvyacheno virsh Semyuelya Rodzhersa Velikij senbernar prisvyativ Barri novelu La Neige sur les pas napisanu v 1911 1977 roku Walt Disney Pictures stvorili telefilm Barri velikij senbernar na osnovi jogo istoriyi bulo napisano dityachu knigu Barri horobrij senbernar yaka opublikovana v seriyi Knigi dlya yunih chitachiv Do veresnya 2004 roku v monastiri sv Bernara bulo visimnadcyat senbernariv Fond Barri bulo stvoreno dlya rozvedennya cucenyat dlya monastirya U rozplidniku v seli Martinyi zaraz narodzhuyetsya v serednomu dvadcyat cucenyat na rik 2009 roku Fond vidkriv u Martinyi muzej senbernariv i shob vidznachiti cyu podiyu na vidkrittya bulo dostavleno opudalo Barri z Berna Sholita sobak yak ranishe peredayut do monastirya koli pereval vidkrito dlya vidviduvannya lyudmi v pershu chergu turistami i voni dopomagayut u poryatunku hocha ostannim chasom ryatuvannya zdebilshogo zdijsnyuyetsya za dopomogoyu gelikopteriv Primitki Arhiv originalu za 4 lipnya 2012 Procitovano 2 grudnya 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2011 Procitovano 2 grudnya 2014 Posilannya angl